Гейхера: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 серпня 2020 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 грудня 2014 🕒 10 хвилин 👀 46330 разів 💬 4 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за гейхерою
• Квітка гейхера – опис
• Особливості вирощування гейхери
• Посадка гейхери
  • Коли садити гейхеру
  • Як садити гейхеру
  • Як доглядати за гейхерою
  • Розмноження гейхери
  • Шкідники та хвороби гейхери
  • Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea)
  • Гейхера волосиста (Heuchera villosa)
  • Гейхера циліндрична (Heuchera cylindrica)
  • Гейхера дрібноквіткова (Heuchera micrantha)
  • Гейхера американська (Heuchera americana)
  • Гейхера гібридна (Heuchera hybrida)
  • Гейхера агрусолиста (Heuchera grossulariifolia)
  • Коментарі

  Гейхери – приголомшливі красуні, повз які не можна пройти байдужо. Є серед них види, що вражають кольором і забарвленням листя, а є і різновиди з прекрасними квітками, і кожен зможе знайти серед них рослину за своїм смаком.

  Завдяки невтомній роботі селекціонерів гейхери набули популярності в усьому світі. Цю рослину дуже люблять ландшафтні дизайнери.

  З нашої статті ви зможете дізнатися, які види і сорти герйхери можна виростити в саду. Знайдете ви відповіді і на такі питання:

  • як розмножується гейхера;
  • як підготувати рослину до зимівлі;
  • як захистити гехеру від хвороб і шкідників.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за гейхерою

  • Посадка: навесні, в березні або квітні.
  • Цвітіння: з червня до серпня.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло, притінок.
  • Ґрунт: вологоємний, добре дренований із pH 5,0-6,0.
  • Полив: регулярний, у міру висихання ґрунту – один раз на 2-3 дні, в посушливу погоду – двічі на день.
  • Підживлення: з другого року до і після цвітіння рідкими мінеральними комплексами в половинній дозі.
  • Розмноження: насінням, поділом куща, зеленими живцями.
  • Шкідники: довгоносики, листові нематоди, гусінь метеликів, равлики та слимаки.
  • Хвороби: сіра гниль, плямистості, іржа, борошниста роса.

  Гейхера (лат. Heuchera) – рід кореневищних трав’янистих багаторічників родини Ломикаменеві, культурні види і сорти якого надзвичайно затребувані сьогодні в ландшафтному дизайні. Назву свою гейхера отримала на честь Йоганна Генріха фон Гейхера, німецького ботаніка і лікаря. Родом гейхера зі скелястих районів Північної Америки і становить компактні кущі до півметра заввишки, що привертають погляд своїми розкішним, вишуканим листям. Гейхера – рослина для гурманів, оскільки протягом одного періоду вегетації вона може міняти колір листя, причому не один раз. Жодна інша культура не відрізняється такою палітрою відтінків і стількома варіантами їх поєднань, як гейхера, а особливо її сучасні варієгатні сорти.

  Квітка гейхера – опис

  Щільний кущик гейхери утворений шкірястими зубчастими листками на довгих ніжках. Форма і забарвлення листя приголомшує різноманітністю: майже чорне, яскраво-червоне, темно-бордове, бурштинове, рожеве, фіолетове, жовте, зелене і навіть сріблясте листя в усіляких візерунках і прожилках, крапчасте й рябе. За текстурою листя буває гладке, гофроване і кучеряве. Цвіте гейхера все літо, а то й до самих морозів маленькими рожевими, білими, кремовими або червоними дзвіночками, зібраними у волоті. Плід гейхери – коробочка, в якій визріває насіння розміром з макове зерно (в 1 грамі вміщується приблизно 20 000 насінин). Гейхера в ландшафтному дизайні використовується давно. Дизайнери поділяють сорти гейхери на дві категорії: декоративно-листяні, пращуром яких була гейхера американська, і декоративно-квітучі, такі, як гейхера червона, або криваво-червона.

  Особливості вирощування гейхери

  • у декоративно-листяних сортів гейхери, якщо у вас немає мети зібрати восени насіння, краще видаляти квітконос, як тільки він з’явиться: вони виростають набагато вищими за кущ і мають неохайний вигляд, що шкодить декоративним якостям рослини;
  • квітконоси у декоративно-квітучих сортів видаляють відразу після того, як гейхера відцвіте;
  • з часом нижнє листя на кущі опадає, і гейхера виглядає неохайно. Потрібно викопати рослину до початку цвітіння і пересадити її разом із земляною грудкою у глибшу ямку, щоб приховати лисе стебло;
  • на початку росту молоде листя гейхери яскраве і напівпрозоре, як пелюстки квітів, але, дорослішаючи, воно ущільнюється і темніє;
  • гейхера чудово поєднується з примулами, лілійниками, астильбою, баданом і декоративними злаками.

  Посадка гейхери

  Коли садити гейхеру

  Садять гейхеру в березні або квітні. Гейхера відрізняється гарною тіньовитривалістю, тому найкраще місце для неї – в півтіні інших рослин, де на неї буде падати розсіяне світло. Гарний варіант – східна або західна сторона, куди прямі сонячні промені падають тільки вранці або ввечері. Якщо ж такої можливості немає, і вам доводиться садити її на сонці, то доведеться забезпечити гейхері регулярне і більш рясне поливання. До речі, сорти з яскраво забарвленим листям на відкритій сонячній ділянці стають ще більш яскравими і ефектними. А сорти з червоним листям повинні рости саме на сонці, інакше в затінку їхнє листя залишиться зеленим.

  У виборі ґрунту гейхера невибаглива, вона може рости на будь-якому ґрунті, крім кислого, оптимальний рН – 5-6. Не лякає рослину навіть кам’яниста ділянка, адже в природі, на своїй батьківщині вона встеляє скелясті береги Великих Озер. Але що родючіший і пухкіший ґрунт, то привабливіша і пишніша гейхера. Велике значення має вологоємність і водночас хороший дренаж ґрунту на ділянці. Застою води в коренях гейхера не переносить.

  Як садити гейхеру

  Існує два способи посадки – насінням і саджанцями. Насіння гейхери просто сіють у пухку підготовлену землю і закладають. Але нагадуємо, що насіннєве розмноження – не найкращий спосіб, оскільки він не зберігає видових і сортових ознак материнської рослини, і в кращому випадку у вас виросте простенька гейхера із зеленим листям.

  Розсадний спосіб надійніший. Розсаду вирощують у контейнері-парнику, а потім висаджують у відкритий ґрунт на глибину 3-4 см на відстані 20 см одна від одної. Ґрунт повинен бути пухким, щоб повітря вільно проникало в корені. І гейхера з насіння у відкритому ґрунті, і розсада проростають через місяць-півтора.

  Догляд за гейхерою

  Як доглядати за гейхерою

  Вирощування гейхери – справа нескладна, і догляд за гейхерою вас не втомить. За великим рахунком їй ніякий догляд і не потрібен. У перший рік вегетації, в рік посадки, рослина не потребує підживлення, в наступні роки підживлювати декоративно-квітучі сорти гейхери слід універсальним добривом для квітучих рослин, а декоративно-листяні – комплексними добривами для листяних рослин відповідно. Час підживлення – до і після цвітіння, а дозу потрібно зменшити у два рази порівняно з рекомендованою на упаковці.

  Полив гейхери мусить бути регулярним, у міру висихання ґрунту – раз на два дні, і краще забути полити гейхеру, ніж зробити це двічі – надлишок вологи їй вадить. Але у спекотні посушливі дні доведеться поливати гейхеру двічі на день – рано-вранці і ввечері. Лити воду потрібно під кущ, обережно, щоби бризки не потрапляли на листя, яке від цього можуть вкритися плямами опіків.

  Якщо ви не хочете мати мороки з бур’янами і розпушуванням ґрунту після поливу, замульчуйте навесні посадку гейхери торфом.

  Розмноження гейхери

  Коли рослині виповниться 3-4 роки, її розетка може розвалитися і ви побачите голу середину. Значить, настає час розділити кущ і розсадити його частини, тим самим омолодивши гейхеру. Найкращий час для цього способу розмноження – травень або початок осені. Ділять кущ таким чином, щоб у кожній частині було по 2-3 розетки. Занадто довге коріння потрібно вкоротити, а те, на якому виявлено ознаки гниття – почистити від гнилі і припудрити ранки вугільним порошком. Частини розділеного куща висаджують у ямки розміром 30х30 трохи глибше, ніж було посаджена материнська рослина, на відстані 25 см одна від одної. Після посадки ділянку бажано полити і замульчувати. Вкорінюються частини куща протягом місяця. Цей спосіб розмноження гейхери називається діленням куща.

  Розмножується гейхера й іншим вегетативним способом – живцюванням. Живцювання гейхери здійснюють у червні або липні: від материнського куща відрізають живці якомога ближче до поверхні ґрунту, але без фрагментів кореневища, ділять на шматки по 4-6 см, припудрюють нижні зрізи коренеутворювачем, частково звільняють їх від листя і вкорінюють у суміші торфу й піску в саморобних парниках, розміщених у притінку. Не забувайте провітрювати живці і зволожувати ґрунт у контейнерах. Вкорінення відбувається за 3-4 тижні.

  Шкідники та хвороби гейхери

  Гейхери хворіють дуже рідко, і шкідників вони не бояться, але іноді все ж страждають від борошнистої роси, іржі, сірої гнилі та плямистості. Причина виникнення цих недуг – надлишок добрив або застій води в коренях рослин. Від борошнистої роси, яка вкриває листя білястим нальотом, гейхеру позбавить обробка фунгіцидом. А плямистість та іржу можна перемогти, обприскавши гейхеру двічі на місяць розчином бордоської рідини.

  Зі шкідників небезпечні для гейхери равлики, слимаки, довгоносики, гусінь і листові нематоди, яких можна усунути спеціальними інсектицидами.

  Гейхера після цвітіння

  Цвітіння гейхери починається, як правило, на початку літа і триває два місяці, а іноді й довше. Коли гейхери в саду відцвітуть, особливого догляду вони від вас не вимагатимуть. Зріжте квітконоси із зів’ялими квітами, якщо у вас немає наміру дочекатися дозрівання насіння гейхери.

  Підготовка гейхери до зими

  Гейхера зимує в саду. Ні в якому разі не зрізайте восени зів’яле і пожовкле листя гейхери: саме воно допомагає рослині зберегти взимку коріння в теплі. Гейхера на зиму вимагає укриття, і краще, якщо для цього ви використовуєте дубове листя. Коли настане весна, зніміть укриття й обережно обріжте секатором торішнє листя гейхери якнайближче до поверхні ґрунту.

  Види і сорти гейхери

  Рід гейхери налічує приблизно 70 видів. Багато з них ростуть у природі в лісах і рідколіссях гірських районів Мексики і США. Умовно види гейхери так і діляться – на гірські і лісові. Ми познайомимо вас із найпопулярнішими в садівників видами та сортами, які використовуються в ландшафтному дизайні і для виведення нових сортів.

  Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea)

  Належить до гірських видів. У неї зелене листя і яскраво-червоні квітки. Американці називають її червоним дзвіночком. Листя гейхери криваво-червоної, що утворює розетку, набагато щільніше, ніж у інших видів, воно кругле і зубчасте. Деякі сорти цього виду вирізняються гарним білим або кремовим крапом на листках. Квітконоси досягають висоти 50 см. Цей вид холодостійкий, тому дуже популярний у наших садівників. Найвідоміші сорти Моне, Варієгата, Геркулес.

  Гейхера волосиста (Heuchera villosa)

  Відзначається крупним листям з оксамитуватою поверхнею і опушеними квітконосами і живцями, через що і отримала свою назву. Найбільше листя до 20 см у діаметрі бронзового кольору має сорт Бронза Вейв, а Рейчел має не тільки квітки, а й квітконоси ніжно-рожевого кольору.

  Гейхера циліндрична (Heuchera cylindrica)

  Теж гірський вид, у неї не тільки ефектне листя, а й високі квітконоси із хмарою дрібних квіток, які ніби ширяють над кущем під час цвітіння. Цей вид більший за інші, і це привабило селекціонерів, які на основі гейхери циліндричної вивели нові сорти. Квітконоси досягають висоти 90 см, на них розпускаються великі квіти білого, рожевого, зеленого і коралового кольору на коротких квітконіжках. Листя серцеподібне, округле, зеленого кольору зі сріблястим візерунком або жилками контрастного кольору. Сорти: Грінфінч із зеленувато-кремовими квітками, Гайперіон – компактний кущик з висотою квітконосу всього 50 см і червоно-рожевими квітами.

  Гейхера дрібноквіткова (Heuchera micrantha)

  На думку багатьох квітникарів це найбільш ефектна з гейхер. Її листок, що формою нагадує кленовий, вкритий сріблястими плямами, а деякі екземпляри, що зустрічаються в природі, відрізняються пурпуровим відтінком листя. Волотисте суцвіття на квітконосі 60 см у висоту складається з дрібних кремово-рожевих квіток з помаранчевими пиляками. З популярних сортів найбільше відомі Пелес Пьорпл з темно-пурпуровим листям, що є найкращою багаторічною рослиною 1999 року, і Брессінгем Бронза із бронзово-коричневим листям.

  Гейхера американська (Heuchera americana)

  Росте на берегах Великих Озер. У США її називають гірська герань. Приваблює своїми листям, що утворює розетку заввишки близько 20 см. З нижнього боку листя коричнево-лілового кольору, за формою серцеподібне, округле, ніжки довгі. Волоті на квітконосах 50-60 см заввишки складаються з жовто-зелених квіток. Грін Спайс – один із найкрасивіших сортів гейхери американської із зеленим листям і контрастними сріблястими плямами на ньому. Протягом вегетації листя змінює відтінки зеленого кольору від більш жовтого до більш темного, плями срібла збільшуються, а навколо жилок з’являється пурпурний відтінок.

  Гейхера гібридна (Heuchera hybrida)

  До неї належать міжвидові гібриди гейхери американської та криваво-червоної за участю гейхери дрібноквіткової. Квітки цього виду нагадують квітки гейхери криваво-червоної, але вони дещо більші, так само як і листя з квітконосами. Білі, коралові, червоні або рожеві квіти цвітуть більше двох місяців. Колір листя в основному зелений, але з контрастними жилками і з кремовим крапом. Єдиний недолік цих гібридів – те, що від сильного вітру та дощу квітконоси можуть упасти. Сорти: Канкан, Капучіно, Б’юті Колор, Рубі Вейл та інші.

  Гейхера агрусолиста (Heuchera grossulariifolia)

  Ця рослина настільки холодостійка, що навіть після зимівлі в саду на лютому морозі може повністю зберегти своє листя, і саме ця рідкісна якість приваблює в ній як квітникарів, так і селекціонерів.

  Гейхера — королева декоративно-листяних багаторічників

  Важко зустріти садівника, який би не мріяв зібрати велику колекцію гейхер. Це рослина, на думку багатьох, найрозкішніша серед декоративно-листяних багаторічників. Ошатна подушка яскравого листя гейхери — окраса, здатна змінити будь-який куточок в садку. Невибаглива до освітлення, значно пластичніша у вимогах до ґрунту за більшість конкурентів, гейхера неприємно дивує лише одним — потребою в дуже частому розділенні. І чималенькою вартістю саджанців, яка, втім, завжди повертається сторицею.

  Гейхера в саду — умови, посадка, догляд

  • Опис рослини
  • Розмноження гейхер
  • Вимоги гейхери до місця в садку
  • Посадка й пересадка гейхери
  • Особливості догляду за гейхерою
  • Хвороби й шкідники гейхери
  • Зимівля гейхери
  • Гейхери в дизайні саду

  Опис рослини

  Гейхери (Heuchera) — трав’янисті багаторічники висотою до 50 см з потужним кореневищем і зібраним в прикореневу розетку дев’яти- або п’ятилопатевим листям з великозубчастим краєм. З третього року рослина випускає численні тонкі, розгалужені квітконоси, що утворюють мереживне марево над подушками листя. Дрібні білі, червоні або рожеві квіточки в негустих китицях довжиною до 20 см здаються невагомими.

  Сучасні садові гейхери — складні за походженням гібриди. Видові гейхери — циліндрична (Heuchera cilindrica), дрібноквіткова (Heuchera micrantha), американська (Heuchera americana), криваво-червона (Heuchera sanguinea) — більш скромні за забарвленням, простуваті у порівнянні з сортами, використовуються швидше для відтінення краси гібридів. Про точне визначення виду можна не турбуватися, адже всі гейхери однакові за агротехнікою та використанням. Дещо відрізняються лише за вимогами до освітлення.

  Вибір гейхери — один з найпростіших і найскладніших водночас. Адже його потрібно робити виключно до смаку та відповідно до декоративної мети — по текстурам, ефектам, забарвленню листя. Сотні і тисячі популярних і рідкісних «колекційних» гейхер утворюють таке сортове розмаїття, яке можна відкривати безмежно.

  Варіантів забарвлення листя гейхери (Heuchera) майже безліч

  Розмноження гейхер

  Основний спосіб — розділення, яке проводять або навесні, в травні, або наприкінці серпня-початку вересня. Гейхери розділяють на великі частини, з не менш як 5 гарно розвиненими точками росту та потужними коренями. Жодна гейхера не любить розрізання: кущики потрібно розділяти вручну.

  Живцювання проводять окремими пагонами з «п’яткою», зазвичай вкороченими, з 2-3 розетками. Живці можна нарізати до або відразу після цвітіння (весна і літо). Після обробки зрізів в стимуляторах вкорінення, живці висаджують під ковпаком в м’якому затінку.

  Вирощування з насіння дає непередбачуваний за характеристиками рослин результат. Сіють гейхеру через розсаду, з пікіруванням або відразу в індивідуальні стаканчики, в лютому-березні. Насіння потрібно лиш злегка притрусити ґрунтом. В садок рослини можна переносити, як тільки мине загроза приморозків.

  Практично всі гейхери тіньовитривалі, але можуть рости і на сонці

  Вимоги гейхери до місця в садку

  Однією з ключових особливостей гейхер є особливі вимоги до освітлення, характерні для кожного сорту. При купівлі гейхери дуже важливо уточнювати, які саме умови їй необхідні й звичні. «За умовчанням» всі гейхери варто вважати рослинами, що люблять напівзатінок або нерівномірну, «плямисту» тінь. Вони «горять» від прямого сонця вдень і ввечері, зате іноді здатні витримати навіть повну тінь.

  М’яке, але достатньо яскраве освітлення найважливіше для яскраво-полум’яних, срібнолистих і жовто-рябих сортів. Золотисті або бурштинові гейхери теж потребують понад 3 години вранішнього сонця (і найшвидше «горять» на вечірньому). Всі великолисті та дрібнолисті гейхери краще розвиваються в «середньому» напівзатінку.

  Пурпурові та чорнильні, з найтемнішим забарвленням сорти набагато краще проявляють відтінки у тіні, але при цьому є єдиними гейхерами, які прямого не вранішнього сонця не бояться. У повній тіні непогано себе проявляють смарагдово-листяні та мармурові з дрібним візерунком гейхери.

  Якість і текстура землі для гейхер має вирішальне значення. Ця рослина дуже не любить важкого ґрунту. Водо- і повітропроникність, дренованість, стійкість до ущільнення — ключові параметри. «Середню» землю покращують:

  • розпушувачами (мілкий гравій, великозернистий пісок, кора);
  • компост та перегній (на бідній землі до 10 кг на кожен м²).

  Занадто важкий, глинистий ґрунт покращують закладанням дренажу. Для криваво-червоних гейхер хороший дренаж бажано закладати навіть на легких суглинках.

  Варто звернути увагу і на реакцію, адже гейхери не виносять кислої землі (оптимальне значення pH – 5,8-6,3, допустимі відхилення — до 8,5).

  Перекопувати ґрунт на глибину від 20 до 30 см бажано заздалегідь, хоча б за місяць до посадки.

  Потрібно завжди пам’ятати про пластичність, мінливість рослин: навіть незначні відмінності в освітленні чи характеристиках ґрунту позначаються і на забарвленні, і на цвітінні. Знайти ідеальне місце, де конкретний сорт виглядав би найяскравіше, можна фактично лише шляхом експериментів.

  Гейхери успішно можна вирощувати і в контейнерах

  Посадка й пересадка гейхери

  Гейхера — один з багаторічників, які бажано купувати в контейнерах. Рослини, в яких пересихають корені, втрачають здатність прижитися на новому місці (звичайні поділки можна купувати лише тоді, коли ви впевнені в їх «свіжості» або для вас їх викопують прямо в день купівлі).

  Розмір посадкової ямки вибирають відповідно до розміру саджанця. Відстань між рослинами – 25-30 см, для великорозмірних сортів – 45-50 см. Після поливу варто відразу мульчувати землю і притінити кущики.

  Гейхери доволі швидко вироджуються і вимагають регулярного розділення кожні 3-5 років — як тільки починає «лисіти» центр. Розділення проводять навесні, відразу після початку відростання листя.

  Читайте також про інші багаторічники для затінку:

  Особливості догляду за гейхерою

  Головне у догляді за гейхерами — не забувати про підгортання. З віком кущики випирають, розростання відбувається вище рівня ґрунту, тому щорічно потрібно досипати якісну пухку землю для захисту коренів та бруньок.

  Підтримка мульчі дозволяє звести весь догляд до мінімуму, адже позбавляє необхідності виполювати бур’яни. Якщо мульча не застосовується, бажано регулярно, після кожного дощу або поливу, розпушувати землю.

  З поливами для гейхери потрібно бути дуже обережними: рослина посухостійка, а ось перезволоження дуже боїться. Гейхера не потребує частого, а тим більше регуляторного поливу. Достатньо під час тривалих посух просочувати ґрунт водою на всю глибину залягання коренів з орієнтовною частотою 1 раз на 2 тижні.

  Гейхери невибагливі до родючості, але надчутливі до надлишку добрив. Вони чудово ростуть взагалі без підживлень до розділення, лише для старих кущів і на дуже бідній землі вносять 1 раз за сезон, при початку відростання листя повні мінеральні або органічні добрива, зменшуючи дозування приблизно у 2 рази у порівнянні з іншими рослинами (30 г і 2-3 кг на м² відповідно).

  Гейхера криваво-червона (Heuchera sanguinea) – це невелике листя, але яскраве цвітіння

  Хвороби й шкідники гейхери

  Гейхери дуже вразливі до хруща, личинки якого обожнюють корені всіх гібридних сортів. Якщо вчасно помітити в’янення листя (у гейхер це не ознака потреби в волозі, а завжди індикатор хвороб), викопати кущик і знищити шкідника, навіть значно «під’їджена» гейхера після пересадки приживеться й відновиться.

  Люблять ласувати листям гейхери і гусінь, і різноманітні слимаки.

  З хвороб гейхерам загрожують:

  • гнилі (потрібно викопати рослину, обрізати розетку до здорової тканини і вкорінити як живець);
  • несправжня борошниста роса (допоможуть біозасоби — настій попелу, розчин 10 крапель йоду на 1 л молока та 8 л води, «Фітоспорин», або найпростіші фунгіциди, наприклад, бордоська суміш);
  • п’ятнистості (обробка на початковій стадії росту біофунгіцидами та мідевмісними фунгіцидами — «Фітоспорин», «Бактофіт», мідний купорос і ін.)

  Хвороби зазвичай провокує висадження в щільний ґрунт, перезволоження і кисла реакція землі.

  Зимівля гейхери

  В Україні гейхери успішно зимують зазвичай без будь-якого захисту, достатньо не забувати про підсипання землі до випираючих кущиків та мульчування восени. Утеплення в перший рік вимагають:

  • сіянці;
  • найменші поділки, які висадили на дорощування;
  • рослини на перевкоріненні;
  • сорти, придбані в закордонних магазинах або в інших регіонах.

  Але й у цьому випадку йдеться лише про просте укриття — засипати шаром сухого листя.

  Гейхери з темним листям найчастіше не бояться прямих сонячних променів навіть вдень

  Гейхери в дизайні саду

  Створення колекції з різних сортів гейхер найчастіше асоціюється з вирощуванням на окремій ділянці чи відокремленою групою. Можна використовувати композиції та плями лише з гейхер і для окраси газону, і в бордюрах. Та насправді цей особливий багаторічник чудово виглядає не лише окремо від інших рослин. Гейхери вдало вписуються в будь-які складні ансамблі, особливо в природному чи сучасному стилі.

  Вони абсолютно незамінні як текстурна, об’ємна, покривна, з’єднуюча чи заповнююча рослина для оформлення:

  • берегів водойм та імітацій водних об’єктів;
  • парадних композицій;
  • палісаднику;
  • об’єктів малої архітектури, в тому числі альтанок;
  • узлісся, «підбивки» листопадних дерев і чагарників, що одночасно дають комфортний притінок і самі вкривають гейхеру на зиму своїм листям;
  • міксбордерів;
  • всіх видів квітників як декоративно-листяний, заповнюючий елемент.

  Гейхери чудово поєднуються і з найменшими сезонними акцентами, і з трав’янистими багаторічниками, і з чагарниками та хвойними. Так, вони ефектно відтінюють красу барбарисів, деренів, туї, ялівців, перстача, спіреї. Їх можна сміливо комбінувати з астильбами, журавлями, чистцем, полином, седумом, бруннерою, хостами, глушицею, медункою, декоративними злаками — молінією, кострицею, осоками, хаконехлоа. Серед сезонних акцентів варто звернути увагу на рябчики, нарциси, півники, первоцвіти.