ОКСИТОЦИН ПІД ЧАС ПОЛОГІВ. ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Окситоцин – це гормон, який завжди присутній в організмі жінки. Але його кількість зростає під час вагітності, а особливо пологів. Тим не менш, в більшості жінок окситоцин асоціюється з медичним препаратом, який застосовують для стимуляції родів, в третьому періоді родів, і навіть після. Чи справді він такий необхідний, чи не несе загрози для жінки і дитини? Давайте пошукаємо відповідь разом.

Окситоцин — що це?

З початком родової діяльності рівень окситоцину в крові починає зростати, максимальна кількість реєструється вже в 3 періоді. При тому, в кожної жінки рівень окситоцину індивідуальний, в залежності від потреб організму. За допомогою підвищення рівня цього гормону в організмі матері, природа готує її, і ще ненароджену дитину, до майбутніх пологів, відновленню в післяпологовому періоді і взаєморозумінню один з одним на фізіологічному і духовно-емоційному рівні. Завдяки активності цього гормону мати моментально прив’язується до свого малюка відразу ж після його народження. Переоцінити роль гормону не можливо, він ніби диригент у всьому родовому процесі, і пов’язує між собою різні його ланки і гармонійний перехід від одної до іншої.

Головним чином окситоцин стимулює скорочення матки і настання схваток під час пологів, сприяє відходженню посліду, допомагає сильно збільшеній за період вагітності матці, повернутися до дородових розмірів. Також він готує породіллю до періоду лактації: сприяє процесу грудного вигодовування, активізуючи секрецію відповідального за вироблення грудного молока гормону пролактину і стимулюючи подачу молока з грудних залоз в молочні протоки. Окситоцин впливає не лише на жінку, але й на дитину.

Пітоцин і перебіг пологів

Штучний аналог окситоцину – пітоцин використовується тоді, коли в жінки слабка родова діяльність. Тим не менш, стимулювання пологів пітоцином дуже поширена практика. За даними ВООЗ близько 10% пологів потребують стимуляції. Це дуже високий показник, але реально, в Україні, кількість стимулювань вища. Це можна пояснити тим, що залишилася практика радянських часів, коли штучний окситоцин використовували чи не у всіх пологах. Багато хто чув історії своїх мамів, що його кололи в певний час і всім в палаті одночасно. Та й сьогодні, часто головна причина для його застосування – час лікарів.

В Європі і Америці він був теж широко популярний, але практика останніх років показує, що його використання виправдане лише в деяких випадках. А можливі побічні наслідки можуть принести більше шкоди, ніж користі. Вчені та лікарі-практики довели, що штучне введення окситоцину під час пологів не робить ніякого позитивного впливу на процес розкриття матки і в цілому на перебіг пологів. Пітоцин і справді активізує маткові скорочення (точніше викликає спазм маткових судин), але досить різко і сильно, що провокує надмірно інтенсивні і болючі перейми. Сила і інтенсивність переймів безпосередньо залежать від дози препарату і швидкості його введення. Але кожен окремий жіночий організм реагує на нього по-різному, а тому визначити оптимальну, безпечну дозу в конкретному випадку практично неможливо. Це автоматично відносить пологи з пітоцином в групу ризику і перетворює їх в екстремальні і непередбачувані: в будь-який момент може знадобитися втручання хірургів для проведення операції кесаревого розтину. Крім того, ризик розвитку післяпологового кровотечі при використанні окситоцину істотно підвищується.

Окситоцин – інструкція, застосування, аналоги препарату

Окситоцин викликає скорочення гладенької мускулатури матки за рахунок збільшення внутрішньоклітинної концентрації кальцію і таким чином викликає перейми, подібні до таких при фізіологічних спонтанних пологах, а також тимчасово знижує кровотік у матці. Засіб викликає скорочення міоепітеліальних клітин, що оточують альвеоли молочних залоз, і тим самим сприяє виділенню молока.

Застосування Окситоцину

Окситоцин застосовується для збудження і посилення скорочувальної діяльності матки.

Індукція пологів. З метою індукції пологів окситоцин застосовують на останніх або близьких до них термінах вагітності при наявності артеріальної гіпертензії (наприклад, прееклампсія, еклампсія, або при наявності серцево-судинного та ниркового захворювання), еритробластозу плода, материнського або гестаційного цукрового діабету, допологової кровотечі або необхідності дострокового розродження, передчасного розриву плодових оболонок і неможливості спонтанних пологів. Планове збудження пологів за допомогою окситоцину може бути показане при переношеній вагітності (більше 42 тижнів гестації), а також у разі внутрішньоутробної загибелі плода або при внутрішньоутробній затримці розвитку плода.

Посилення скорочувальної діяльності матки. У першому або другому періоді пологів окситоцин можна вводити внутрішньовенно у вигляді інфузії для посилення скоротливої ​​діяльності матки при тривалих пологах, при дисфункціональній інертності матки.

Застосування в післяпологовому періоді. Контроль післяпологової кровотечі та гіпотонії матки.

Інші показання до застосування. Як допоміжна терапія при неповному аборті або при загрозі аборту.

Діагностичне застосування. Оцінка ембріонально-плацентарного дихального резерву плода при вагітності з високим ризиком (стрес-тест з окситоцином).

Окситоцин – склад і форма випуску препарату

Діюча речовина: окситоцин; 1 мл містить 5 МО окситоцину;

допоміжні речовини: кислота оцтова льодяна, хлорбутанол гемігідрат, етанол (96 %), вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий розчин.

Окситоцин: як приймати препарат

Доза підбирається індивідуально, відповідно до показань та з урахуванням реакції матері і плода на введення препарату. Окситоцин можна вводити тільки парентерально (або внутрішньовенно, або внутрішньомʼязово).

Для індукції або стимуляції пологової діяльності. Для індукції або стимуляції пологової діяльності окситоцин застосовують винятково у вигляді внутрішньовенної краплинної інфузії. Обовʼязковою умовою є суворе дотримання швидкості інфузії.

Інфузію окситоцину не можна призначати протягом перших 6 годин після застосування вагінальних простагландинів.

1. Перш ніж приступити до введення препарату, слід почати введення фізіологічного розчину, який не містить окситоцину.

2. Для приготування стандартного розчину для інфузії треба змішати в стерильних умовах 1 мл (5 МО) окситоцину і 1000 мл негідрофільного розчинника. Отриманий розчин слід ретельно перемішати обертанням флакона. В результаті 1 мл розчину містить 5 мОД окситоцину. Для точного дозування окситоцину рекомендується використовувати інфузійну помпу або інший подібний пристрій.

3. Швидкість введення початкової дози не повинна перевищувати 0,5-4 мОД/хв. Кожні 20-40 хвилин її можна збільшувати на 1-2 мОД/хв, поки не буде досягнуто бажаного ступеня скорочувальної діяльності матки. Після досягнення бажаної частоти маткових скорочень (відповідної нормальної родової діяльності), при відсутності ознак фетального дистресу і при розкритті зіва матки на 4-6 см можна поступово знизити швидкість інфузії в темпі, подібному до її прискорення. На пізніх термінах вагітності проведення інфузії з високою швидкістю вимагає обережності, лише в рідкісних випадках може знадобитися швидкість, що досягає 8-9 мОД/хв. У разі передчасних пологів може знадобитися більш висока швидкість інфузії, яка в окремих випадках може перевищувати 20 мОД/хв.

4. Слід контролювати частоту серцевих скорочень плода, тонус матки в спокої, а також частоту, тривалість і силу маткових скорочень.

5. При матковій гіперактивності або фетальному дистресі слід негайно припинити введення окситоцину й забезпечити породіллі кисневу терапію. Лікар повинен постійно контролювати стан породіллі і плода.

Зупинка маткової кровотечі в післяпологовому періоді:

‒ Внутрішньовенна краплинна інфузія (краплинний метод): для зупинки кровотечі в післяпологовому періоді слід змішати 10-40 одиниць окситоцину і 1000 мл негідрофільного розчинника, для профілактики маткової атонії зазвичай необхідно20-40 мОД/хв окситоцину.

‒ Внутрішньомʼязове введення: після відділення плаценти можна ввести 5 одиниць окситоцину.

Терапія при неповному аборті або аборті, що не відбувся. Десять одиниць окситоцину необхідно додати в 500 мл фізіологічного розчину або суміші 5 % декстрози з фізіологічним розчином; швидкість інфузії повинна становити 20-40 крапель/хв.

Діагностика матково-плацентарної недостатності (стрес-тест з окситоцином). Початкова швидкість інфузії повинна становити 0,5 мОД/хв. Кожні 20 хвилин швидкість інфузії необхідно подвоювати до моменту досягнення ефективної дози (зазвичай 5-6 мОД/хв, максимум ‒ 20 мОД/хв). Після появи трьох помірних маткових скорочень (по 40-60 секунд кожна) протягом десятихвилинного періоду слід припинити інфузію і контролювати виникнення пізніх або варіабельних децелерацій серцевих скорочень плода.

Діти. Не застосовують дітям.

Окситоцин – протипоказання, побічні ефекти

Застосування окситоцину для інʼєкцій протипоказано в таких випадках:

• клінічно вузький таз;
• несприятлива позиція або передлежання плода, що перешкоджає пологам природним шляхом без попереднього втручання (поперечне положення плода);
• так звані термінові акушерські надзвичайні ситуації, при якій співвідношення користь-ризик для плода або матері вимагає екстреного хірургічного втручання;
• розвиток фетального дистресу до початку пологової діяльності;
• тривале застосування при відсутності скоротливої ​​діяльності матки або вираженій токсемії;
• гіпертонічний характер маткових скорочень;
• гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
• індукція пологів або посилення скорочувальної діяльності матки у випадках, коли пологи через природні родові шляхи протипоказані (передлежання або випадіння петель пуповини, повне передлежання плаценти або передлежання судин пуповини);
• тяжкі захворювання серцево-судинної системи.

У першому триместрі вагітності препарат застосовують тільки при спонтанному або штучному перериванні вагітності.

Окситоцин у невеликих кількостях виявляється у грудному молоці. У випадках, коли препарат призначається для зупинки маткової кровотечі, не рекомендується починати грудне вигодовування до закінчення курсу лікування окситоцином.

Аналоги Окситоцину

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Окситоцин: питання та відповіді

Окситоцин — це один з гормонів, який синтезується в задній частині гіпофіза. Лікарський засіб за своєю структурою та біологічними властивостями повністю аналогічний природному гормону в людському організмі.

Які біологічні ефекти спричиняє окситоцин?

Основним біологічним ефектом окситоцину є стимуляція скорочень матки. У міометрії наявні G-протеїнзалежні рецептори, сприйнятливі до цього гормону. Кількість окситоцинових рецепторів збільшується зі збільшенням терміну гестації. Чутливість міометрію до гормону досягає максимуму до кінця вагітності. Зв’язуючись з рецепторами, окситоцин підвищує внутрішньоклітинний вміст іонів кальцію, за рахунок чого розвиваються спонтанні скорочення міометрію. Зі збільшенням амплітуди та тривалості скорочень міометрію розширюється та згладжується шийка матки, відзначаються фізіологічні зміни маткового кровотоку.

Другим за важливістю біологічним ефектом гормону є скорочення міоепітеліальних клітин молочної залози, за рахунок чого підвищується виділення молока в післяпологовий період.

Окрім того, окситоцин чинить вазодилатувальний ефект, який проявляється збільшенням кровотоку в судинах серця, нирок та головного мозку. Має слабко виражену антидіуретичну дію. Зазвичай не спостерігається коливань артеріального тиску при введенні окситоцину в терапевтичних дозах. Однак при одномоментному надходженні високої дози препарату можуть виникати артеріальна гіпотензія та рефлекторна тахікардія, які через деякий час змінюються тривалою помірною артеріальною гіпертензією.

Якими є показання до застосування окситоцину?

Найчастіше окситоцин застосовують для індукції пологів чи стимуляції скоротливої діяльності матки при слабкій пологовій діяльності. Медикаментозна індукція пологів необхідна у разі ускладнень вагітності, що потребують розродження (наприклад внутрішньоутробна смерть плода чи передчасний розрив плодових оболонок). Планова стимуляція показана, якщо вагітність переношена — термін гестації перевищує 42 тиж.

Окситоцин призначають у перший або другий період пологів у разі тривалих пологів, слабкої пологової діяльності, а також для посилення скорочувальної активності міометрію при оперативному розродженні.

У післяпологовий період препарат застосовують для профілактики/лікування гіпотонічної маткової кровотечі.

Окрім періоду розродження, окситоцин можуть призначати при неповному аборті чи у разі необхідності стимуляції лактації.

Які існують форми випуску окситоцину?

Окситоцин випускається у формі розчину для ін’єкцій 5 МО/мл.

Як називається препарат, який застосовують для скорочення матки?

У медичній практиці застосовується синтетичний окситоцин, який зазвичай не має комерційної назви. Існують також похідні окситоцину — демокситоцин та карбетоцин — які представлені в аптеках під різними торговими назвами.

Як правильно вводити окситоцин?

При природних пологах окситоцин вводять повільно внутрішньовенно, крапельно або внутрішньом’язово. При оперативному розродженні ін’єкцію розчину окситоцину здійснюють безпосередньо в міометрій.

Який таблетований препарат застосовують для стимуляції родової діяльності?

З метою стимуляції родової діяльності можливе застосування демокситоцину. Це похідне окситоцину, яке не руйнується ферментами слини. Його випускають у формі таблеток для вживання в середину. Показання до застосування є такими ж, як і у окситоцину — стимуляція скорочувальної активності матки, індукція пологової діяльності, стимуляція лактації.

Як швидко починає діяти окситоцин?

Після внутрішньовенного введення окситоцин починає діяти миттєво. Після внутрішньом’язового введення терапевтичний ефект спостерігається через 3–5 хв.

Що буде, якщо прийняти всередину розчин окситоцину?

Якщо прийняти всередину окситоцин у формі розчину для ін’єкцій, то жодного клінічно значущого ефекту не буде, оскільки препарат руйнується ферментами слини.

Які біологічні ефекти спостерігатимуться, якщо ввести окситоцин чоловікові?

Окситоцин специфічно діє лише на міометрій опосередковано через рецептори окситоцину. Тому у чоловіків жодних клінічно значущих ефектів від окситоцину не очікується.

Коли протипоказано вводити окситоцин?

Введення препарату протипоказане в ситуаціях, коли природні пологи можуть становити небезпеку для жінки та/або плода.

До них належать підозра/підтвердження:

• передлежання плаценти/пуповини;
• клінічно вузького тазу;
• гіпертонусу матки;
• поперечного положення плода;
• тяжких соматичних захворювань породіллі, при яких протипоказано природне розродження.

Що руйнує окситоцин в організмі людини?

Окситоцин в організмі людини руйнує фермент окситоциназа. Це специфічний фермент плазми крові, який синтезується в організмі ближче до кінця вагітності і повністю елімінується після пологів протягом 10–14 днів. Ізоферменти окситоцинази виявляють у тканинах матки та нирок.

Як окситоцин впливає на поведінку людини?

Окситоцин вважається одним із гормонів, які відповідають за формування психоемоційних зв’язків, прихильності. Однак введення препарату за акушерськими показаннями не впливає на поведінку людини у довгостроковій перспективі. Можливість застосування окситоцину поза акушерськими показаннями на даний момент є предметом вивчення.

Як довго можна застосовувати окситоцин?

Якщо окситоцин вводять з метою індукції родової діяльності, його застосування обмежується лише періодом пологів. При профілактиці/лікуванні гіпотонічної маткової кровотечі можна застосовувати окситоцин короткочасно — курсом 2–3 дні. Для стимуляції лактації можна застосовувати препарат протягом 3–5 днів.

Чи можна застосовувати окситоцин удома?

Окситоцин слід вводити лише під наглядом медичного персоналу, готового надати спеціалізовану допомогу.