В українській мові В сучасній українській мові кома вживається на письмі для відокремлення однорідних членів речення, звертань, вставних слів, виділення порівнянь і зворотів, відокремлення частин складних речень.
Кома між частинами складного речення
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.) | Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п'яту вилазку (Леонід Первомайський). |
Деякі дієслова (думаю, здається, кажуть), іменники (на жаль, на щастя, правда), прислівники (можливо, видно, справді) можуть виконувати функції і члена речення, і вставного слова, залежно від змісту речення. Якщо в реченні до такого слова можна поставити запитання, то воно не вставне і комами не виділяється.
Не треба ставити кому перед сполучниками і, й, та (у знач. і), або, чи, якщо частини складносурядного речення мають спільний другорядний член речення (переважно обставину), вставне слово або частки лише, тільки, навіть, ще. Приклад: Там горить багаття і чути веселі голоси.
Загальні симптоми людини, що в коматозному стані:
- глибока втрата свідомості
- тахікардія або брадикардія
- падіння артеріального тиску
- зіниці широкі або вузькі
- поступове зникнення сухожилкових та шкірних рефлексів
- розлад дихання
Якщо між підметом і присудком є, наприклад, дієприслівник (Оксана, жахаючись, відскочила від вікна), коми ставити треба. Якщо таких слів немає, кома між головними членами речення не потрібна. Кома перед «і», що не повторюється. Я люблю нічого не робити, і їсти морозиво. Купи хумус, і моркву.