Професійний розвиток та успіх у кар'єрі залежать від безлічі факторів, одним з яких є правильне використання російської мови в письмовій та усній мові. Одне з важливих завдань при спілкуванні – правильне написання посад та професій, щоб уникнути непорозумінь та помилок. У цій статті ми розглянемо, як правильно написати завідувач відділу або завідувач відділу.
Правила написання посад з використанням дієслів у формі теперішнього часу викликають певні труднощі у багатьох людей. Для того, щоб правильно написати завідувач відділу або завідувач відділу, необхідно врахувати граматичні та орфографічні особливості російської мови.
Вірне написання завідувача відділу або завідувача відділу залежить від роду іменника "завідувач". Якщо іменник відноситься до чоловічого роду, то має бути написано "завідувач відділу". Якщо іменник відноситься до жіночого роду, то слід писати "завідувач відділу". Майте на увазі, що в російській рід іменника визначається закінченням.
Форма | Чоловічий рід | Жіночий рід |
---|---|---|
Називний відмінок | завідуючий відділом | завідувач відділу |
Родовий відмінок | завідувача відділу | завідувачем відділу |
Давальний відмінок | завідувачу відділу | завідувачем відділу |
Знахідний відмінок | завідувача відділу | завідувач відділу |
Орудний відмінок | завідувачем відділу | завідувачем відділу |
Відмінок | завідувачем відділу | завідувачем відділу |
Що таке моббінг і чим він відрізняється від Буллінга?
Буллінг – агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших членів колективу. Моббінг або, іншими словами, офісне цькування є різновидом буллінгу, який має на увазі психологічне насильство групи людей над людиною на роботі.
Як називається цькування на роботі?
Найчастіше мобінг (саме так називається «дорослий» буллінг) проявляється у робочому колективі. Співробітника можуть цькувати з різних причин: за безвольність, запобігливі манери і навіть за неординарну зовнішність.
Як довести моббінг?
Ознаки мобінгу
- Наявність сторін конфлікту: кривдника, потерпілого, іноді спостерігачів.
- Нанесення моральної шкоди, приниження, почуття страху та тривоги, підпорядкування працівника інтересам кривдника, соціальна ізоляція потерпілого, примус до зміни місця роботи тощо.
- Повторюваність таких дій.