Враження від подорожей

В Україні налічується чимало сіл, названих на честь носіїв одного з найпоширеніших імен. Завдяки заповзятливим і працьовитим першопрохідникам з ім’ям Іван на необжитих землях у всіх реґіонах нашої держави з’явилися поселення і господарства, названі в пам’ять своїх засновників. Село Іванівка Покровського району Донецької області — центр сільської ради, якій підпорядковані невеликі населені пункти: Веселе, Вовче, Євгенівка, Лисиче, Лозуватське, Новоторецьке, Прогрес, Свиридонівка, Сергіївка.

Іванівка розташована в 28 кілометрах від Покровська в західній частині району. Перші поселенці з’явилися в цій місцевості 110 років тому. У 1910 році, виконуючи указ ініціатора аграрної реформи голови царського уряду Столипіна, корінні жителі Гродівки, заснованої запорізькими козаками, отримали у власність земельні наділи в районі Берестової балки. Переселенці далеко не виїхали з батьківщини, а в 5-10 кілометрах від рідної вотчини протягом 1910-1924 років створили нові землеробські господарства.

У степовій зоні в долинах малих річок одне за одним з’явилися вищезгадані села. Селяни обробляли родючі землі, займалися тваринництвом і вирощуванням зернових культур. В Іванівці розмістилася центральна садиба колгоспу імені Ілліча.

Зараз крім назви господарства змінилися власники, технології і лідери вирощуваних культур.

Поля всі зорані і засіяні соняшником, рапсом, ячменем. Змінилося і соціально-культурне життя селян. Кілька років тому закрилася школа, в якій функціонувало всього 2 класи. Рівень знань учнів не відповідав існуючим стандартам освіти, і було прийнято рішення розформувати навчальний заклад, а школярів перевести в Гродівську школу.

Колишній будинок культури переформатувався в центр культури і дозвілля. Як іванівці проводять дозвілля встановити в період карантину не вдалося.

Вогнище культури прикрашає велике за площею мозаїчне панно із зображенням молодих аграріїв на тлі символів соцреалізму. Фахівці аграрно-індустріального сектора впевнено дивляться в майбутнє, тримаючи в руках знаряддя праці серп і молот і спираючись на програму, засновник якої зафарбований в рамках декомунізації.

Біля центру встановлено ігровий дитячий комплекс і розбитий невеликий сквер. У кожному селі увічнена пам’ять воїнів-односельчан і визволителів від гітлерівської окупації в вересні 1943 року. У Другій світовій війні брали участь 488 земляків, 275 з них загинули на фронті.

В Іванівці є фельдшерський пункт і продуктова крамниця.

Свято-Предтеченська церква міститься в пристосованому приміщенні житлового будинку.

У двох кілометрах від Іванівки на схилі Холодної балки розташоване село Веселе. Напевно, 100 років тому його засновники були життєлюбами і веселунами, не журулися, відчували радісні почуття і покладали великі надії на розвиток свого місця проживання, назвавши його оптимістично Веселим.

У селі дві вулиці — Степова і Польова.

Більше половини будинків пустує або зруйновані.

Ровесник сторічних будинків і села розкинув гілки на узвишші.

Не кожен краєзнавчий музей має в своїх експозиціях статуї половецьких воїнів, які охороняли святилища наших предків на теренах Південно-Східної Європи. А в Веселому кам’яний істукан IX-XIII століть вітає рідкісних подорожніх біля приватної садиби, господар якої багато років тому знайшов пам’ятку половецької культури на ріллі.

Магазину в селі немає, 3 рази на тиждень приїжджає продуктова крамниця. До 1970 року в селі була початкова школа, тепер від неї не залишилося навіть руїн. 4 школяра навчаються в Гродівці, за ними приїжджає автобус. На сільському кладовищі є братська могила воїнів Червоної армії. Пам’ятник у вигляді піраміди на постаменті споруджений з цегли і увінчаний червоною металевою зіркою.

Село розташоване на схилах Холодної балки, на дні якої протікає струмок.

У руслі водного потоку створено кілька ставків.

Традиційна кухня України: чим пригощають у різних регіонах

Українці – привітний і гостинний народ, який вміє нагодувати так, щоб щедрий стіл запам’ятався, змусив повернутися або спонукав гостей приготувати національні страви у себе вдома. Рецептів усіляких смаколиків у нас тисячі, адже навіть борщ у різних куточках країни готують абсолютно по-різному. І сьогодні IGotoWorld.com розповість, чим можуть здивувати традиційні страви областей України.

Отже, починаємо наш віртуальний дегустаційний тур. На голодний шлунок радимо не читати!

Ситна північ України

У північних областях України готують ситно, смачно і ґрунтовно. Ці краї славляться урожаєм картоплі, і це позначилося на особливостях місцевої кухні.

Житомирщина: деруни

На Поліссі одна з улюблених страв – це оладки з тертої картоплі – деруни, або драники. У Коростені Житомирської області з цієї страви зробили бренд: тут щорічно проводять Міжнародний фестиваль дерунів, куди з’їжджаються проявити своє мистецтво кухарі зі всієї України і не тільки. А в парку, де він проходить, навіть встановили пам’ятник деруну. Ну і, звичайно ж, місцеві ресторани готові запропонувати вам кращі варіації цієї страви. Деруни з начинкою: традиційно їх робили із сиром і тушкували в печі. Зараз популярні деруни з грибами, м’ясом, тертим сиром.

Джерело фото: kulinarki.com.ua.

Чернігівщина: печеня в горщиках і пиріжки з калиною

У Чернігівській області із задоволенням пригощають печенею – це страва в горщиках, до її складу входять картопля, квашена капуста і м’ясо. Ситно і апетитно.

А на солодке – пиріжки з калиною, адже Чернігівщина багата на ягоди.

Джерело фото: pirozochki.com.

Печеня по-сумськи і борщ на буряковому квасі

Ще один рецепт печені в горщиках, яку готують на Сумщині, оригінальний тим, що з картоплею закладається і м’ясо, і печінка. Усе це готується з болгарським перцем, сметаною і сиром. Ще одна варіація: м’ясо, квасоля, гриби і сметана.

Джерело фото: graffin.com.ua.

А борщ тут готують зі свининою і на буряковому квасі.

Котлети по-київськи

Полікультурна столиця України багата ресторанами на різний смак. Тут можна спробувати меню багатьох країн світу. Але ми згадаємо старовинний рецепт котлет по-київськи: коли всередину смаженого у фритюрі курячого філе кладуть шматочок вершкового масла, сир, зелень, обмазують яйцем і панірують. Котлетка виходить на подив соковитою і смачною.

Джерело фото: pro-ukraine.com.

У Києві ви обов’язково знайдете ресторан або кафе, де подають заповітні котлетки.

Рибний південь України

Традиційні страви регіонів України пов’язані з тими багатствами, які можна використовувати з кулінарною метою. Південь України, де Дніпро впадає в Чорне море, – це край рибалок, які знають, як приготувати свій улов. І тому південь України радує різноманітністю рибних страв. Так що, готуємося пити пиво або вино з рибкою!

Одеса: биточки з бичків і риба-фіш

Пам’ятаєте «шаланди повні кефалі», які «в Одесу Костя приводив»? Правда, кефалі в Одесі вже не знайдеш так багато, але ось бички, на щастя, не перевелися. І крім того, що їх подають в’яленими до пива, в Одесі готують биточки зі свіжих бичків. Хоча їх можна замінити кількою або хамсою. Тісто змішується з подрібненою рибою, і все це смажиться на олії. Дуже просто в приготуванні!

Складніше приготувати рибу-фіш. Це справжнє мистецтво: акуратно зняти шкірку, відокремити філе від кісток, подрібнити, нафарширувати і запекти в духовці.

Джерело фото: snova-prazdnik.ru.

Юшка по-миколаївськи

У Миколаївській області консервують рибу по-домашньому, додаючи томат, і варять юшку з томатним соком або томатною пастою і зі сметаною. А для гостроти – соус: подрібнений часник, змішаний із сіллю і перцем. З них подають картоплю і рибу.

Источник фото: xvatit.com.

Баклажани по-херсонськи і баклажанна ікра

Південь України славиться і своїми овочами. Баклажани по-херсонськи – гостра страва. Її готують, обсмажуючи синенькі в маслі, із солодким і гірким перцем і яблучним оцтом.

Джерело фото: vkusnodoma.net.

А якщо ви не любитель такого гострого, то для вас баклажанна ікра. До речі, по херсонському рецепту перець і баклажани не варять (як це роблять багато господинь), а запікають – так овочі зберігають свій аромат.

Крим: лагман і долма

Лагман – одна з найпопулярніших страв кримськотатарської кухні. Щось середнє між «першим» і «другим»: локшина, яку подають зі шматочками м’яса (як правило, яловичини), тушкованими в підливі з овочами. Ситно і просто! У класичному рецепті в ресторанах місцевої кухні локшину розкачують самі. Але в побуті часто використовують готову з магазину.

Джерело фото: top3.events.

А навесні, коли розпускається молоде виноградне листя, з нього готують маленькі голубці з м’ясом, які називаються «долма». Ну і, звичайно ж, ми не мислимо собі Крим без величезних чебуреків.

Капусняк запорізький і млини

Наваристий капусняк готували ще в Запорізькій Січі. Вариться він зі свининою – традиційно козаки «в піку бусурманам» вживали сало та свинину.

Джерело фото: i.ytimg.com.

Ще одна цікава страва – млини. Їх готують в Приазов’ї. Це не млинці і не оладки. Дріжджове тісто тонко розкочується, зверху кладеться шар сирної начинки з маслом, а потім згортається в рулет.

Страви справжніх запорожців можна спробувати в місцевих ресторанах і кафе.

Страви центральної України

В центральні області варто вирушити, щоб спробувати традиційні страви України, завдяки яким наша кухня є впізнаваною у світі.

Черкаська область – борщ і пампушки з часником

Як уже сказано, в Україні скрізь варять борщ по-різному. У черкаській області він класично наваристий, і до нього обов’язково подають ароматні булочки-пампушки з часником.

Джерело фото: perchinka63.ru.

Кіровоградщина – крученики і вареники

Ще одна улюблена страва центральної України – вареники. Готують їх з різними начинками: картоплею, грибами, м’ясом, печінкою, капустою. А бабусі знають особливий рецепт вареників «з таком»: для начинки сало пересмажуєтся на сковороді з борошном і цибулею. Іноді господині можуть здивувати варениками з долоню завбільшки.

Джерело фото: vsviti.com.ua.

А з особливих м’ясних страв можна назвати крученики – невеликі м’ясні рулетики з начинкою з фаршу, паштету, чорносливу з горіхами.

Джерело фото: bon-appetit-ru.livejournal.com.

Полтавські галушки і пундики

Вираз «полтавська галушка» настільки прижився в побуті, що так стали називати не тільки коронну страву цього регіону, але і жителів Полтавщини. І якщо у вас в тарілці із супом плавають шматочки вареного тіста – ні в якому разі не вірте, що це справжні галушки. «В оригіналі» вони зовсім не такі: галушки готують з начинками, і щоб у цьому переконатися, варто приїхати в Полтаву на щорічний фестиваль галушок або просто відвідати тутешні ресторани української кухні.

Джерело фото: poltava.to.

А чи знаєте ви, що таке пундики? Це коржі з тіста, замішаного на кефірі з яйцем, які смажать на сковороді. Вони можуть бути солоними – тоді їх смажать з цибулею або солодкими – з маком. Макові коржі готують на свято Маковея, подаючи з медом.

Дніпропетровщина: форшмак і фірмова уха

У Дніпропетровську, як і в Одесі, люблять готувати фірмову єврейську страву – форшмак. Оселедець вимочується у воді з оцтом або в молоці, потім перемелюється і перемішується з вареною картоплею. Прикрасити форшмак можна яйцем і зеленою цибулею.

Джерело фото: vensky-strudel.com.

А зі свіжої риби, виловленої в Дніпрі, готують чудову юшку по-дніпровськи з леком. Годиться сом, короп. Юшка вариться, як зазвичай, але вся справа – в приправі. В її ролі використовується лек – це часник, перетертий із сіллю, і заправлений жирним рибним бульйоном. Можна поливати ним рибу або додавати в юшку – за смаком.

Ресторани Дніпропетровська запропонують меню на будь-який смак.

Вінницька область – бігос і фляки

У багатьох регіонах історично прижилися польські страви. На Вінниччині готують бігос – другу страву з тушкованої кислої капусти з м’ясом і грибами. Причому м’ясо має бути різне, як на солянку: і свинина, і яловичина, і копченості, і ковбаски – чим більше, тим краще.

Джерело фото: indie2k.livejournal.com.

Ще один польський гостинець – фляки – суп з яловичого рубця, який приправляють коренями, сиром і спеціями. Також ця страва популярна в Галичині.

Де поїсти у Вінниці, дивіться тут.

Страви східної України

Поїсти тут люблять добре і ситно, і це не дивно, адже східна Україна – край шахтарів. А справжнім чоловікам, які займаються фізичною працею, треба добре підкріпити свої сили обідом.

Рулька по-донбаськи і окрошка

Рульку готують кілька годин у духовці при температурі 160-180 градусів. Береться задня частина свинячої ноги, натирається сіллю і спеціями, а потім запікається в тісті або у фользі.

Крім того, на Донбасі знають близько 50 рецептів окрошки. Так що, як і борщ, в кожній сім’ї вона буде різною. Готують цей холодний суп на квасі, сироватці або навіть на мінеральній воді, присмачуючи сметаною.

Джерело фото: youtube.com.

М’ясний рулет по-луганськи

Дуже ситна оригінальна страва. Фарш зі свинини і яловичини розкладають на шматку полотна, зверху – омлет і велика варена морква. Рулет згортають, щільно зав’язують і варять у підсоленій воді, потім полотно знімають, охолоджують і ріжуть на порції. З начинкою можна експериментувати.

Джерело фото: recept-vzakladku.ru.

Харківщина: борщ по-слобожанськи і гречаники

Як тільки не варять український борщ! У справжній слобожанський, рецепт якого розповіли на Харківщині, кладуть квасолю і м’ясні фрикадельки, зазвичай з яловичини.

А на друге – гречаники: м’ясні тефтелі з гречкою, можна додати гриби.

Джерело фото: fb.ru.

У Харкові багато кафе і ресторанів, де можна смачно поїсти.

Західна Україна: стіл ломиться від різноманітності!

На Західній Україні історично склався багатющий пласт кулінарних традицій. Щось прийшло від поляків, щось від угорців, лемків, і, звичайно, від господарів гір – гуцулів. Тут ви зможете спробувати страви, про існування яких, ймовірно, навіть не здогадувалися. Проведемо кулінарний іспит і лікнеп!

Прикарпаття: бануш і грибна юшка

Питання перше: чи знаєте ви, що таке бануш (або банош, пишуть по-різному)? На вогні з димком, вариться густа каша з кукурудзяної крупи, приправленої сметаною, а ще краще вершками. Подають бануш гарячим з обсмаженим беконом і бринзою.

Джерело фото: sergej-pozhar.livejournal.com.

Карпати – край білих грибів, і на Буковині, а також на Закарпатті і Прикарпатті, вміють варити смачну грибну юшку зі сметаною.

Скуштуйте страви на пікніку в місцевих жителів або завітайте до ресторану в Івано-Франківську.

Буковина – чинахи, мамалига і бринза

Питання друге: що таке чинахи? Це буковинська страва на зразок печені. Шарами викласти картоплю, квасолю і копчені реберця з цибулею. Потім заливається водою і тушиться або в духовці в горщику.

Джерело фото: boombob.ru.

У Чернівецькій області також варто спробувати смачну домашню бринзу з овечого молока і традиційну їжу гуцулів – кукурудзяну кашу, мамалигу. Класично вона вариться на овечому молоці, щедро присмачується маслом. У застиглому вигляді місцеві жителі можуть вживати мамалигу замість хліба.

На Буковині вміють готувати, переконатися в цьому можна, відвідавши ресторани і кафе в Чернівцях.

Закарпаття: завиванці і бограч

Питання третє: як готують бограч? Страва ця прийшла з угорської кухні. Береться гуляш, причому м’ясо має бути різних видів. В оригінальному рецепті все вариться в казанку на вогні і приправляється коренями, карпатськими травами і мадярською паприкою.

А завиванцями на Закарпатті називають і великі м’ясні рулети, і маленькі рулетики. Маленькі завиванці по-ужгородськи готуються з тонких шматків яловичини, на які розкладається суміш дрібно нарізаних варених яєць, солоного огірка, шпика і сирої тертої картоплі. Рулетик скріплюють ниткою, спочатку обсмажують, а потім тушкують.

Джерело фото: beaddream.wordpress.com.

Прекрасні м’ясні страви вам подадуть у ресторанах Ужгорода, не забудьте і про чашку кави!

Мазурики по-волинські і поліські вергуни

Питання четверте: що таке мазурики? Щоб дізнатися і спробувати, вирушаємо у Волинську область. Західна Україна славиться різноманіттям домашніх ковбас. Мазурики по-волинськи – це домашні ковбаски з індички з вершковим маслом і сиром всередині.

Крім того, радимо спробувати в цьому регіоні поліські вергуни – це делікатні вироби з тіста, які смажать в олії.

Джерело фото: jjrecepty.ru.

Львівщина: галицький сирник і струдлі

Питання п’яте: ви куштували справжні струдлі? І чим же галицький сирник відрізняється від звичних для нас сирників?

Чудові віденські рулети – струдлі добре готують у Львові. Вони можуть бути як солоні (із сиром, беконом), так і солодкі (із сиром, яблуками).

Джерело фото: relax.com.ua.

А галицький сирник – симфонія кулінарного мистецтва. Приготування сирної маси, яка викладається на пісочне тісто – це цілий ритуал. Потім сирник повинен деньок відстоятися в холодильнику. Так що краще не намагайтеся готувати, а сходіть в одне із затишних кафе Львова і посмакуйте сирник з чашкою ароматної кави.

Відвідайте атмосферні кафе і ресторани Львова – ви отримаєте задоволення не тільки від їжі!

Рівненщина – картопляники і мацик

Питання шосте: що таке мацик? Так називається на Рівненщині в’ялене м’ясо в кендюсі – вичиненому свинячому шлунку. Як уже сказано, Західна Україна – край домашніх ковбас, і тут вміють їх готувати.

На Рівненщині популярні і картопляники (або зрази). У тісто з м’ятої вареної картоплі кладуть різні начинки – грибну, м’ясну, яйце з цибулею, потім обсмажують на сковороді.

Джерело фото: patelnya.com.ua.

Тернопільщина: мачанка і кулеша

Питання сьоме, що таке мачанка? Це лемківський густий суп з м’ясом, засмажкою з борошна, цибулі, меленого солодкого перцю. Готують його на Тернопільщині. Різновид мачанки – грибна, щедро приправлена сметаною. А якщо гриби подрібнити, то це хороший соус до вареників.

Джерело фото: sergej-pozhar.livejournal.com.

А ще на перше тут подають наваристу кулешу з пшона зі шкварками.

Де смачно поїсти в Тернополі, дивіться тут.

Хмельниччина: м’ясні рулети, ковбаси і ведерей

Питання восьме: що таке ведерей? Вирушаємо за відповіддю у Хмельницьку область. Виявляється, це картопляна ковбаса: начиняють свинячі кишки тертою сирою картоплею, змазують зверху смальцем, запікають у печі.

Крім того, на Хмельниччині готують чудові ковбаси та м’ясні рулети – їх запікають до золотистої скоринки і подають з різними гарнірами.

Джерело фото: heavycook.livejournal.com.

Якщо вам було цікаво дізнатися про кулінарні традиції, то напевно захотілося спробувати страви в оригінальному приготуванні. Саме час подумати про гастрономічний тур! Їх пропонують туристичні агентства, особливо популярний напрям – Західна Україна. Але можна розробити «смачний» маршрут і самому, а потім поділитися досвідом з читачами нашого сайту.