Імпульсні перенапруги в мережі

Багато процесів які відбуваються у нас вдома, ми навіть не припускаємо про те, що це сталося через перенапруження. У нас згорів телевізор Філіпс, а ми грішимо на фірму виробника, що потрібно було купувати сумісного. А чому згорів – навіть не замислюємося.

Що таке імпульсна перенапруга?

Перенапруженням називається короткочасне збільшення напруги в точці електромережі понад допустимого значення. Після цього стрибка, напруга в мережі відновлюється до початкового значення. Ступінь спотворення напруги при цьому характеризується показником імпульсного напруги.

Наприклад, у нас в квартиру надходить синусоїдальна напруга 220 В. В електромережі можуть виникнути імпульсні перенапруги (причину їх виникнення ми розглянемо трохи пізніше), це коли виникає кидок перенапруги, тривалістю кілька мілісекунд але амплітуда (максимальне значення) може досягати до 10 тис. В.

Чим небезпечне імпульсна перенапруга для побутових електроприладів?

Ізоляція будь-якого електроприладу розрахована на певний рівень напруги. Як правило електроприлади напругою 220 – 380 В розраховані на імпульс перенапруги близько 1000 В. А якщо в мережі виникають перенапруги з імпульсом 3000 В? В цьому випадку відбувається пробої ізоляції. Виникає іскра – іонізований проміжок повітря, по якому протікає електричний струм. Тому – електрична дуга, коротке замикання і пожежа.

Зауважте, що прибій ізоляції може виникнути, навіть якщо у вас всі прилади відключені від розеток. Під напругою в будинку все одно залишаться електропроводка, розподільні коробки, ті ж розетки. Ці елементи мережі також не захищені від імпульсного перенапруження.

Причини виникнення імпульсного перенапруження

Одна з причин виникнення імпульсних перенапруження це грозові розряди (удар блискавки). Комутаційні перенапруги які виникають в результаті включення / відключення споживачів з великим навантаженням. При перекосі фаз в результаті короткого замикання в мережі.

Захист будинку від імпульсних перенапруг

Позбутися від імпульсних перенапруг – неможливо, але для того щоб запобігти пробою ізоляції існують пристрої, які знижують величину імпульсного перенапруження до безпечної величини.

Такими пристроями захисту є УЗИП – пристрій захисту від перенапруг.

Існує часткова і повна захист пристроями УЗИП.

Часткова захист має на увазі захист безпосередньо від пробою ізоляції (виникнення пожежі), в цьому випадку досить встановити один прилад УЗИП на введенні електрощитка (захист грубого рівня).

При повному захисті УЗИП встановлюється не тільки на введенні, а й біля кожного споживача домашньої електромережі (телевізора, комп’ютера, холодильника і т.д.) Такий спосіб установки ПЗІП дає більш надійний захист електроустаткування.

Схожі статті

Як лікувати запалення м’язів у домашніх умовах

Міозит – запалення м’язів. Захворювання маскується під багато інших, проявляється болями, набряками, підвищенням температури. Міозит виникає у людей різних вікових груп. Для усунення неприємних симптомів проводять медикаментозне лікування.

1. Чим небезпечне запалення м’язової тканини
2. Класифікація патології
3. Види міозиту за причинним фактором
4. Гострий та хронічний міозит
5. Форми захворювання з урахуванням поширеності
6. Класифікація міозиту з локалізації
7. Симптоми міозиту
8. Чому відбувається запалення м’язів
9. Діагностика
10. Лікування міозиту
11. Таблетки від хвороби м’язів
12. Препарати місцевої дії
13. Ін’єкційна терапія
14. Як лікувати міозит у домашніх умовах
15. Народні засоби при запаленні м’язів
16. Профілактика
17. Відео

Чим небезпечне запалення м’язової тканини

• Міозит знижує якість життя пацієнта, обмежує свободу рухів.
• Запалюються гладком’язові тканини внутрішніх органів.
• Атрофуються м’язи, втрачається працездатність.
• Окостенюють м’язові волокна.
• Порушуються процеси дихання та ковтання.
• З’являється тяжка інтоксикація організму.

Класифікація патології

Міозити різноманітні внаслідок появи та поширення. Вони можуть мати гостру та хронічну течію. Для призначення лікування лікар має правильно визначити вид захворювання.

Види міозиту за причинним фактором

• Інфекційний . Розвивається на фоні вірусних, бактеріальних чи паразитарних захворювань. Нерідко протікає із ускладненнями: некрозом тканин, гнійними абсцесами.
• Осифікуючий . Виникає після травми, розтягнення м’язів, перелому. Запалення торкається великих кісток (стегна, колінні суглоби, грудної клітки).
• Тендоміозит – запалення сухожилля. Вважається професійним захворюванням спортсменів.
• Ідіопатичний – група патологій нез’ясованої природи. Провідна роль їх розвитку віддається аутоиммунным процесам.
• Гігантоклітинний . Характеризується утворенням горбків (гранулем) у м’язах.

Гострий та хронічний міозит

М’язове запалення виникає раптово чи розвивається тривалий час. Гострому початку передують травми, перенапруга, переохолодження. Захворювання супроводжується болями під час руху, інтенсивність яких наростає з часом.

Гострий міозит без лікування перетворюється на хронічну форму, на яку характерно хвилеподібний перебіг – періоди спокою змінюються посиленням симптомів.

Затяжному запаленню в м’язах передують інші захворювання опорно-рухового апарату – артрит, остеохондроз.

Форми захворювання з урахуванням поширеності

• Локальна . Торкається однієї групи м’язів і рідко викликає ускладнення.
• Поліміозит – запалення кількох груп. Генералізована форма вважається найважчою. Пацієнт скаржиться на біль, що наростає, і м’язову слабкість. Такий міозит у дитини провокує порушення у роботі серця та легень.
• Нейроміозит – разом з м’язовою тканиною уражаються нервові волокна.
• Дерматоміозит – рідкісна хвороба охоплює як скелетну мускулатуру, а й шкірні покрови. На фото у хворого на дерматоміозит видно ліловий або червоний висип на шкірі, лускаті вузлики або бляшки над великими м’язами.

Класифікація міозиту з локалізації

• Шийний та плечовий . Найпоширеніший тип. Виникає після травм, застуд, ГРВІ. Неприємні відчуття з’являються в шиї, плечах, між лопатками.
• Поперековий . Зустрічається у пацієнтів похилого віку. У процес залучаються поздовжні м’язи нижнього відділу хребта.
• Лицьовий . Страждають жувальні м’язи, горло, ковтка. Хворий скаржиться на задишку, проблеми з відкриванням рота та ковтанням їжі.
• Кінцівок . Зустрічається серед спортсменів і людей, робота яких пов’язана з тривалим перебуванням на ногах або однотонними рухами руками. Страждають литкові та променеві м’язові волокна.
• Грудний . Міжреберний міозит виникає при невралгії, застуді, травмах. У запущених стадіях призводить до запалення серцевого м’яза та легень.

Симптоми міозиту

Єдиний прояв усіх типів – біль. Вона посилюється при навантаженні або натисканні на уражену ділянку тіла, що не проходить після відпочинку. Кожен тип міозиту має свої характерні ознаки:

• Поперековий – біль у крижах віддає в живіт, сідниці, нижню частину стегон. З’являється при радикуліті.
• Осифікуючий – набряки та збільшення у розмірах кінцівки, біль у дотику, деформація.
• Посттравматичний – місцева температура підвищується, з’являються підшкірні крововиливи.
• Інфекційний – симптоми інтоксикації, слабкість, зміна чутливості шкіри, спазм м’язів, можлива нудота та блювання, судоми.
• Дерматоміозит – почервоніння та огрубіння шкірних покривів, висипання, набряк пошкодженої ділянки тіла.
• Шийний міозит – помірний біль у шиї, важко нагинати голову, випрямляти спину.

Чому відбувається запалення м’язів

• Тривале перебування у незручній позі та напруження м’язів (водії, музиканти, будівельники).
• Переохолодження, надмірне фізичне навантаження.
• Паразитарні, бактеріальні чи вірусні інфекції – токсоплазмоз, трихінельоз, грип.
• Системні захворювання – ревматизм, артрит, вовчак.
• Травми, розтягнення зв’язок, переломи кісток.
• Зловживання алкоголем, безконтрольний прийом лікарських засобів.
• Цукровий діабет, подагра.
• Остеохондроз хребта.

Діагностика

При болях у м’язах зверніться до терапевта. Після огляду та опитування лікар направить на консультацію до вузьких спеціалістів: ревматолога, дерматолога, травматолога. Додаткові дослідження:

• Електроміографія . Реєструє скорочувальну активність м’язів.
• Ревмопроби . Визначають інтенсивність реакції імунітету.
• Аналіз крові . Показує ознаки запалення: зростання кількості лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів, С-реактивного білка.
• Біопсія . Виявляє характер ураження м’язової тканини.
• МРТ (магнітно-резонансна томографія). Визначає локалізацію запалення.

Лікування міозиту

Терапія спрямована на запобігання ускладненням, полегшення стану пацієнта. Лікарі призначають ліки для ліквідації застійних явищ, спазму, покращення струму крові та лімфи. Найефективніші препарати усувають причину запалення.

Таблетки від хвороби м’язів

1. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) – Парацетамол, Кетопрофен, Диклофенак. Знімають набряк, знижують температуру тіла, знеболюють. Призначаються при інфекційних, травматичних міозитах.
2. Міорелаксанти – Мідокалм, Мемантін. Знімають напругу м’язів. Прописуються пацієнтам з поперековим, шийним чи плечовим міозитом.
3. Антибіотики – Тетрациклін, Амоксицилін. Знищують бактерії під час лікування гнійних форм захворювання.
4. Вазоактивні препарати – Кавінтон, Циннарізін. Покращують харчування тканин за всіх типах м’язового запалення.
5. Глюкокортикостероїди – Преднізолон, Дексаметазон. Пригнічують імунну систему. Призначають при аутоімунних процесах.
6. Антигельмінтні засоби – Пірантел, Вермокс. Приймають при виявленні паразитів.

Препарати місцевої дії

При всіх формах хвороби на додаток до таблеток призначають мазі, гелі, пластирі. Вони мають місцеву дію – знижують чутливість шкіри, зігрівають і знеболюють. Мазь при міозиті наносите на уражену ділянку тіла двічі на день.

• Долобені . Препарат знімає запалення, біль, усуває набряк.
• Перцевий пластир . Зігріває, розширює судини.
• Випросал . Мазь зменшує больовий синдром, покращує кровообіг.
• Траумель гель . Має аналгетичну дію, знімає набряклість, заспокоює шкіру.

Ін’єкційна терапія

При великих та аутоімунних формах захворювання призначають внутрішньом’язові уколи:

• Мелоксикам . Має протизапальний ефект, знижує температуру тіла.
• Лідаза . Розщеплює гіалуронову кислоту, полегшує рух рідин у тканинах, попереджає рубцювання.
• Гідрокортизон . Знімає запалення, запобігає накопиченню кальцифікатів у тканинах.
• Преднізолон . Чинить протиалергічну дію. Пригнічує активність імунітету.

Як лікувати міозит у домашніх умовах

За необхідності швидко зняти біль та інші неприємні симптоми скористайтеся підручними засобами:

• Сухе тепло . Обмотайте шию, поперек або коліно теплим пуховим шарфом, надягніть корсет із собачої вовни.
• Масаж . Легке погладжування або розтирання з мазями, що зігрівають, ефірними маслами не дає окостеніти м’язам, допомагає відновити рухливість кінцівок на етапі відновлення.
• Гірчичники . Протипоказані при підвищеній температурі тіла, що не наносяться на область серця. Гірчичник опустіть у теплу воду, прикладіть до хворої ділянки тіла. Для посилення ефекту накрийте харчовою плівкою. Час процедури – 5-20 хвилин.
• Компреси та аплікації . Надають зігрівальну дію, знімають набряки та біль. Використовують подрібнене листя капусти, лопуха, картопля, суміш меду та хрону. Сировину прикладіть до пошкодженої ділянки, зафіксуйте бинтом або поліетиленовою плівкою. Залишіть компрес на 2-3 години, а краще на ніч.

Народні засоби при запаленні м’язів

• Змішайте 20 г подрібненого кореня женьшеню, 100 г свинячого жиру, 20 г солі. Маззю натирайте хворі місця 2 рази/день. Засіб підходить для лікування негнійних форм захворювання.
• Залийте 500 мл 70% спирту 100 г суцвіть бузку. Наполягайте 2-3 тижні. Використовуйте розчин для розтирання 1 раз на добу при неінфекційних міозитах.
• Змішайте 2 подрібнені стручки червоного перцю з 200 мл соняшникової олії. Наполягайте 5-10 днів. Втирайте у хворі місця 2-3 рази/день. Перцева олія протипоказана при гнійному запаленні та дерматоміозіті.
• Розітріть в однорідну масу 20 г листя евкаліпта, 80 г свинячого жиру. Використовуйте при шийному, поперековому та плечовому міозіті 2 рази/день.

Профілактика

• Уникайте протягів. Тепло одягайтеся під час виходу на мороз.
• Дотримуйтесь правильного живлення. Включіть у раціон продукти, багаті на вітаміни, кальцій, фосфор.
• При сидячій роботі робіть перерви. Для розслаблення м’язів займайтеся гімнастикою.
• Своєчасно лікуйте інфекційні захворювання.

Перенапруження в мережі причини, види, наслідки

Перенапруження – це стрибкоподібне підвищення рівня напруженості в лінії електропередач. Наведемо приклад: однофазна мережа володіє напругою 220 В – це діюча напруга. Якщо його перевести в амплітудне, то вийде 310 В. Коли виникає імпульсна перенапруга, амплітудне значення показника досягає декількох тисяч вольт. Триває подібний стрибок недовго – кілька мілісекунд, але за такий короткий проміжок часу може відбутися досить несприятливі явища. У цій статті ми розглянемо причини виникнення перенапруги в мережі, а також види даного явища і заходи захисту від нього.

Чим небезпечне таке явище?

Перенапруження в електромережі виглядає наступним чином:

Електрична мережа з ізоляцією електричних кабелів і проводів, а також будь-яких електроприладів здатна витримати лише певний рівень напруги. Нижче наведена таблиця, в якій вказується електрична міцність ізоляції електричного обладнання.

Як видно з таблиці, практично всі прилади і пристрої не здатні витримати високих показників, більшість пристроїв витримує тільки до 1000 В.

До чого ж призведе перенапруження? Це призведе до виходу з ладу електричної проводки і електроприладів. Також це може стати причиною пожежі, так як ізоляція порушується і відбувається коротке замикання. Адже електромережу (кабельні лінії електричної проводки) постійно знаходиться під напругою. Якщо електроприлад можна захистити від пошкодження, вимкнувши його з розетки, то електропроводку захистити складно. На фото зображено імпульсна перенапруга у вигляді короткого замикання, яке виникло в мережі в результаті пробою ізоляції в розетці.

Не завжди причиною виходу з ладу електричних приладів і обладнання вважається неякісні виробники. Перенапруження в мережі грає не останню роль в цій справі.

різновиди перенапруги

Перш за все слід зазначити, що перенапруження ділиться на чотири види:

• атмосферний або грозове;
• комутаційне;
• перехідний;
• електростатичне.

Коротенько розглянемо причини виникнення кожного з видів небезпечної ситуації.

Атмосферний

Цей вид належить до природних явищ і вважається до найнебезпечнішим, так як викликається грозовими розрядами. При сильних атмосферних опадах виникають подібні розряди, коли сильне імпульсна перенапруга за одну мілісекунду досягає десятки тисяч вольт.

Блискавка може потрапляти безпосередньо в електромережу (повітряна лінія), або в блискавкоприймач. Також перенапруження може виникнути і в результаті попадання електричного розряду на відстані до 1500 метрів.

Імпульси попадання бувають різних форм і різні по довжині. Наприклад, на малюнку вказується два різновиди хвилі – 10/350 і 8/20. І якщо судити за графіком, то хвиля 10/350 найнебезпечніша для об’єкта, так як вона набагато сильніше впливає на локальну мережу.

Слід зазначити, що при наявності приймача блискавок, який захищає об’єкт від грозового розряду, половина первинного імпульсу відводиться в землю, а інша половина рівномірно розподіляється між провідниками електрики в будинку.

комутаційне

Таке явище виникає, коли локальна мережа різко змінює свій стандартний режим роботи. Це може бути в результаті різкого включення або виключення потужного устаткування. Це так званий перехідний процес. При подібному явищі імпульси і хвилі досягають високих частот (десятки – сотні кГц), а значення набуває кілька тисяч вольт і як правило залежать від того, якими характеристиками і параметрами володіє мережу.

Причини виникнення перенапруги можуть бути різні. Наприклад, щоб приховувати або автоматичних вимикачів або інших апаратів і механізмів релейного захисту, пуск потужних електродвигунів, силових трансформаторів, батарей статистичних конденсаторів.

перехідний

Подібне явище виникає в результаті напруг промислової частоти. Наприклад, через пошкодження нейтрального провідника (з ізольованою нейтраллю) або фази / корпусу електроустановки та інших внутрішніх пошкоджень.

електростатичне

Таке явище виникає, як правило, в сухих середовищах, коли накопичуються електростатичні заряди і утворюється електростатичне поле. Електростатичне перенапруження вважається непередбачуваним і незвичайним, тому наслідки також можуть бути різними.

Наприклад, якщо носити діелектричну взуття, то при ходінні по килиму людина заряджається до декількох тисяч вольт. А якщо після цього доторкнутися до будь-якої конструкції, яка володіє струмопровідними властивостями (наприклад, батареї або корпусу комп’ютера), то виникне електричний розряд, що триває кілька наносекунд. Такий вид вважається дуже небезпечним для електронних деталей в електрообладнанні і пристроях.

заходи захисту

Електрична мережа грає важливу роль в житті людини, без неї неможливо сьогоднішнє існування. Тому і необхідно захищати своє електрообладнання від такого явища, як перенапруження. Повністю прибрати імпульсна прояв неможливо, але можна зменшити його значення до такого показника, яке не шкодитиме обладнання.

Щоб захистити електромережу та прилади в домашніх умовах необхідно:

• встановити захист від блискавок – блискавкоприймач;
• встановити ПЗІП – спеціальний механізм захисту, який знижує небезпечне імпульсна напруга в 6-10 кВ до безпечного;
• підключити систему зрівнювання потенціалів.

Важливо! Не знаєте, хто відшкодовує збитки, коли все-таки згоріли електроприлади? За мережа повністю відповідальна енергозберігаюча компанія. Тому в першу чергу слід звернутися саме туди і написати заяву, де зазначаються завдані збитки.

Ось ми розглянули, що таке перенапруження в мережі, які причини його виникнення і як захиститися від даного явища в домашніх умовах. Сподіваємося, вам знадобилася надана інформація!

Напевно ви не знаєте:

Подобається (0) Не подобається (0)

Схожі статті