Фаянсовий посуд

Фаянсовий посуд виробляється з глини, тому належить до кераміки. Слово “Фаянс” походить від назви італійського міста Фаенца. Саме у цьому місті процвітало виробництво різного керамічного посуду.

Історія фаянсового посуду

Вперше про фаянсовий посуд згадується в манускриптах Стародавнього Єгипту. Виходячи з роздобутих фактів, можна з упевненістю сказати, що фаянс вже був відомий у Єгипті та в Месопотамії майже за 5 тисячоліть до нашої ери. Склад посуду того часу мав багато відмінностей від сучасного, адже на той час фаянсовий посуд виготовляли з кварцового каменю – гальки. До цього каменю додавали різні домішки типу соди, вапняку, мідної та залізної руди.

З XVI століття фаянс почав набирати популярності у світі. Спочатку його називали майолікою і випускали в Італії, в містах Фаенце, Урбіно, Губіо. Через деякий час виробництвом фаянсового посуду почали займатися у Франції Сен-Порше.

В Україні, яка ще з Трипілля славилася своєю керамікою, фаянс почали випускати з XVIII століття. У Росії, у Москві, фабрика Гребенщикова виробляла фаянсову посуд, яка у свою чергу розписувалася майстрами прямо по сирому шару емалі. Талановиті умільці Товариства Кузнєцова, які випускали фаянсовий посуд, покритий різнобарвною глазур’ю з друкованим малюнком і з об’ємним рельєфом, донесли свої вміння до сьогодення. Фаянсові вироби із малюнками синього кольори, розписані золотом, виробляли на фабриці у Гжелі.

Фаянсовий посуд: склад та якість

Фаянсовий посуд – чашки та тарілки, які переважають у нашому кухонному побуті. Матеріал цього посуду має відмітні ознаки. Обпалена маса для виробництва виробу – фаянсовий черепок характеризується:

Фаянсовий посуд має особливі відмінності – внутрішню білизну та наявність кольорової або безбарвної глазурі зовні. До складу цього матеріалу – суміш вогнетривкої білої глини та кварцу. За кількістю та характером домішок виділяють 4 види фаянсу:

• 😍 Вапняний фаянс. Крім білого виду глини і кварцової добавки до складу виробу входить доломіт і крейда. Таку посуд піддають недовгому термічному випалюванню при низьких температурах.
• 😍 М’який фаянс. Крім традиційної глини та кварцової добавки, до складу матеріалу для фаянсового посуду даної категорії входять різні плавні – це речовини, що утворюють у процесі випалу легкоплавкі сполуки.
• 😍Полівошпатний фаянс. Виходячи з назви, стає ясно, що до складу матеріалу для такого фаянсу, поряд із білою глиною та кварцем, вводиться певна частка польового шпату – породоутворюючого мінералу.
• 😍Твердий фаянс. Цей вид фаянсу має високі механічні характеристики. Вироби у процесі виробництва твердого фаянсу обпалюються за найвищих температур.

Фаянсовий посуд на підприємствах громадського харчування найчастіше використовують у невеликих кафе та кав’ярнях, фаст-фудах, а найякісніший застосовують у ресторанах. Це біла кераміка, яка здатна вбирати вологу в невеликій кількості. На відміну від порцелянового посуду, фаянсовий посуд не просвічується навіть на найтонших ділянках. Легкий удар по краю фаянсового посуду видасть глухий короткий звук, який говорить про невисоку температуру випалу у процесі виробництва. Порцеляна при ударі видає чистий, чіткий та тривалий звук. Фаянсового посуду має знижену механічну міцність і нижчу стійкість до термічних впливів у порівнянні з фарфором. Саме по Тому фаянсовий посуд роблять товщі, ніж порцеляновий.

Догляд за фаянсовим посудом

Посуд з фаянсу небажано мити в надто гарячій воді. Найкращим варіантом для миття є тепла вода. Ополіскувати фаянс потрібно холодною водою. У цьому забороняється різкий перепад температур. Необережне звернення може спричинити наслідки. Не дивуйтеся, якщо ваша тарілка чи миска у швидкості покриється великим кількістю тріщин.

У жодному разі не можна ставити таку тарілку на гарячу плиту, навіть для просушування, а тим більше – щоб готувати чи підігрівати у ній їжу. Гаряча вода може призвести до того, що глазур, що покриває фаянс, розтріскається. Фаянсової посуді не має особливої ​​міцності, тому, щоб уникнути тріщин і сколів, поводитися з ним слід дуже акуратно і уважно.

При миття фаянсового посуду не використовуйте металеві губки, що шліфують поверхню, тому що вони легко дряпають глазур. та інші делікатні покриття.

Не варто накривати фаянс кришкою, якщо ви не хочете, щоб під час зберігання він витікав неприємний запах. Однак якщо ви з цим зіткнулися, то виправити ситуацію можна за допомогою кухонної солі та оцтової кислоти. Просто додайте ці речовини в невелику кількість теплої води та сполосніть посуд.

Весь професійний фаянс можна легко штабелювати, складаючи тарілки одна в одну, розміщуючи блюдця щільно одне на. інше, чашки та салатники виставляючи пірамідою за рахунок ідентичної форми. Така особливість економить і так дефіцитні. місця в кухонних шафках, а також дозволяє без проблем переносити посуд, складений у стопки в суттєвих кількостях.

Які переваги має фаянсовий посуд

Фаянсовий посуд – це дуже популярний вид кухонного начиння. Сьогодні жоден середньостатистичний будинок не обходиться без фаянсового посуду.

Найбільш поширеними серед споживачів є такі прилади:

• 😍Набори закусочних та дрібних тарілок, призначених для подачі другої страви
• 😍Тарілки, що служать для подачі хліба, булочок та кондитерських виробів
• 😍Глибокі миски (більші тарілки)
• 😍Салатні тарілки, оселедниці та страви різного діаметру
• 😍Десертні тарілки різного об’єму та діаметру
• 😍 Плоскі страви круглої форми для сервірування м’ясних та овочевих нарізок
• 😍Чайники та чайні чашки різного об’єму
• 😍Бульйонні чашки з кришечками
• 😍Кавники та кавові чашки
• 😍Молочники, вазочки, цукорниці
• 😍 Чашки для подачі супу
• 😍Кружки та піали
• 😍Соусниці та ін.

Параметри фаянсового посуду:

• 😍Низька вартість
• 😍 Відносна міцність, у порівнянні з глиною або теракотою
• 😍Практичність у щоденному використанні та зберіганні
• 😍Красивий зовнішній вигляд за рахунок використання під глазурного декору
• 😍 Висока теплоємність виробів, наприклад, супниць та чайників
• 😍Екологічно чиста та безпечна для здоров’я людини.

Як вибирати фаянсовий посуд

Вибираючи фаянсовий посуд, потрібно звертати увагу на якість її поверхні – усередині та зовні. Вона повинна бути ідеально гладкою, адже найменші шорсткості та пори можуть накопичувати бруд та мікроби. Робиться це досить просто: потрібно зловити на гладі тарілки сонячний промінь та уважно оглянути поверхню. Під таким природним прожектором можна легко побачити всі недоліки.

Вважається, що краще купувати будь-який посуд, у тому числі фаянсовий, від відомого виробника. Найбільше довіри здобули брендові компанії. У будь-якому випадку – не варто купувати посуд з рук на вулиці, тому що кустарні мануфактурники дозволяють собі застосування токсичних компонентів у складі кераміки та фарб, якими прикрашаються їх вироби. Але ж посуд – це незамінний атрибут у прийомі їжі. Тому не варто ризикувати своїм здоров’ям, намагаючись здійснити сумнівну за якістю купівлю у вуличного продавця. Віддавайте перевагу цивілізованішим місцям торгівлі.

Декор у вигляді візерунків, розпису, золотих обідків та інших елементів, що прикрашають фаховий фаянс, наносять при виробництві обов’язково під глазур при найвищих температурах. Завдяки цьому зображення не змінюється, блякне і не зношується навіть через довгий час. Крім цього, якісний професійний посуд з фаянсу може використовуватись і в мікрохвильовій печі. А за рахунок особливого складу та подвійного шару глазурі, блиск на такому посуді зберігається протягом багато часу.

Що краще – фаянс або порцеляна, і як їх розрізнити

Фаянс за структурою та зовнішнім виглядом дуже схожий на фарфор. Але порцеляновий посуд – елітний, дорогий і Міцна кераміка. Її властивості набагато кращі, а якість – вища. Звичайно, непосвяченій людині важко помітити відмінності фаянсового та порцелянового посуду. Але придивившись, можна навчитися їх помічати.

Відмінності фаянсового посуду від порцелянового:

• 😍 Нижчий ступінь білизни, менша міцність, більша товщина стінок і не така плавність форми готового Вироби.
• 😍У фаянсовому посуді не може так довго зберігатися тепла їжа, як це відбувається у фарфорових аналогах за рахунок більшої густини матеріалу.

Фаянсовий посуд не витримує високу температуру, чим він відрізняється від товстостінних фарфорових виробів.

Порцеляновий посуд запросто миється в гарячій воді, ну а фаянсова від такого впливу, швидше за все, потріскається.

Ще один хороший спосіб відрізнити фаянсовий посуд від порцелянової, – постукати по краєчку тарілки. Порцелянові вироби видають виразний і тривалий звук, немов гул. Фаянсовий посуд відгукнеться лише глухим коротким звуком.

Незважаючи на всі переваги порцелянового посуду перед фаянсами, попит на фаянс постійно зростає.

Фаянс – це що таке? Чим відрізняється фарфор від фаянсу?

Людство ще з давніх часів використовувало фаянс для виготовлення тарілок і чашок. А в сучасному світі керамічний посуд вважається практично незамінною. Хоча стиль виробів, технологія їх виробництва постійно змінюються, але сам матеріал залишається незмінним. Що таке фаянс, і якими особливостями він володіє – спробуємо розібратися в цій статті.

Що являє собою фаянс

Фаянс – це матеріал, з якого виготовляють посуд, предмети інтер’єру, архітектурні елементи і т. Д. Він характеризується крихкістю, щільністю і дрібної пористістю. Назва цього матеріалу походить від італійського міста Фаенца, який славився виробництвом керамічних виробів.

Фаянс в основному використовують для виробництва посуду, сувенірів і різних керамічних подарунків. Статуетки такого типу відрізняються від порцелянових яскравістю і насиченістю кольорів і виглядають дуже казково. Що стосується столового приладдя, посуд з фаянсу найчастіше виготовляється простої форми і виглядає зазвичай. Вона ідеально підходить для повсякденного прийому їжі з простою сервіровкою столу.

Різновиди фаянсу

Залежно від складу і кількості домішок розрізняють кілька видів фаянсу:

1. Вапняний фаянс – крім кварцу і білої глини до складу входять крейда і доломіт. Завдяки цим добавкам вироби виготовляються набагато простіше і швидше.
2. М’який фаянс – до традиційного складу додаються різні плавні – речовини, які при термальній обробці утворюють легкоплавкі з’єднання.
3. Полевошпатного фаянс – він містить певну кількість польових шпатів (Породоутворюючих мінералів).
4. Твердий фаянс – це найбільш міцний матеріал. Такі вироби відрізняються високими механічними характеристиками. Обжог твердого фаянсу проходить при дуже високій температурі.

Історія фаянсу

Людство знало, що таке фаянс, ще 4 тис. Років до н. е. Склад першої кераміки трохи відрізнявся від виробленої в наші дні. У Месопотамії та Єгипті фаянсові вироби виготовляли з кварцовою гальки з домішками соди, вапняку, мідної та залізної руди.

Набагато пізніше фаянс з’явився в Старому Світі. Спочатку його випускали під назвою майоліка в деяких містах Італії. Потім фаянсові вироби високої якості виробляли у Франції, в місті Сен-Порше.

На Русі фаянс здобув популярність в XVIII столітті. У Москві працювали цілі фабрики з виробництва керамічних виробів. Фаянсовий посуд розходилася серед населення більшими темпами і користувалася неймовірною популярністю. Вироби різних фабрик відрізнялися між собою. Так, майстри мануфактури Гребенщикова розписували посуд по сирій емалі. Фаянс Товариства Кузнєцова відрізнявся різнокольоровими глазурованого покриття, об’ємними рельєфами або друкованими малюнками. Фабрика Гжель виробляла вироби переважно синього кольору, а також з золотим розписом.

Конаковский фаянс

Великий розвиток у виробництві фаянсових виробів скоїв М. С. Кузнєцов, який викупив в 1870 році фарфоровий завод в місті Конаково. Він випускав переважно фаянсовий посуд з ручним розписом або з друкованими малюнками. Приблизно через 20 років Кузнєцов почав виробляти посуд з полуфаянс, фарфору та кераміки. З середини 20-х рр. XX століття завод почав залучати до роботи найкращих художників і майстрів розпису для створення красивих малюнків на посуді і творіння анималистических скульптур. Їхні твори користувалися попитом, що, в свою чергу, сприяло розширенню виробництва.

З часом художники зуміли створити певний стиль своїм виробам: органічні за формою фаянсові предмети грали життєрадісною яскравим розписом і потечних глазур’ю. Конаковский фаянс експортували в багато країн. Деякі вироби благополучно збереглися і до наших днів.

Семикаракорск кераміка

Семикаракорский фаянс – яскраве художнє явище Донський землі. Ростовська область займалася виготовленням кераміки ще з давніх часів. Багато археологічні знахідки свідчать про існування кустарних гончарних майстерень в Семикаракорск ще з дохристиянських часів.

Художній стиль Семикаракорск фаянсу відрізняється оригінальною розписом, букетно-рослинними орнаментами, природними сюжетами, історичними мотивами. Майстри у своїх малюнках зуміли передати всю красу і могутність свого краю, донські традиції, дух козацтва.

Завдяки високому рівню художньої майстерності Семікаракорський фаянс в усьому світі вважають творами мистецтва.

Види фаянсових виробів

В наші дні практично скрізь використовується фаянс. Це пов’язано не тільки з його дешевизною, але і з простотою виготовлення таких виробів. Найбільш часто з фаянсу виробляють посуд: салатники, тарілки під закуски і для других страв, глибокі миски, оселедниці, підставки під хліб і кондитерські вироби, соусники, бульйонні вази і спинці, чашки для гарячих напоїв, молочники, гуртки, сільнички та цукорниці. Нерідко в наші дні в магазинах можна побачити великий асортимент архітектурних елементів з фаянсу, облицювальну плитку, унітази. Такі предмети інтер’єру свідчать не тільки про добрий смак власника, але і про його фінансове благополуччя.

Як роблять фаянсовий посуд

Для створення фаянсу обов’язково використовують два компоненти: кварц і вогнетривку білу глину. Процес виготовлення керамічного виробу починається з обробки останньої. Так, проводять кілька разів обпалення глиняної маси при температурі 1050 ordm-С, під час цього вона повинна поміняти колір. Потім при температурі 950 ordm-С наноситься кольорова або прозора глазур. На завершальній стадії робиться повторний випал. В результаті такого впливу фаянсова маса залишається пористої і придатною для прикраси малюнками. Якщо фаянс обпалювати при низьких температурах, він буде краще зберігати інтенсивні підглазурні фарби.

Таким чином, матеріал проходить багато етапів обробки, поки вийде готовий фаянс. Фото процесу виготовлення тарілки ілюструє тонкість цього процесу.

Фаянсова сантехніка

Останнім часом все більшою популярністю користується сантехніка з фаянсу. Її виробництво відбувається за іншою технологією, ніж виготовлення посуду або статуеток. Для створення високої міцності матеріалу вироби покривають спеціальною глазур’ю. При правильній і дбайливої експлуатації фаянсова сантехніка здатна прослужити достатньо довго, при цьому вона буде виглядати так само, як і під час покупки.

Як відрізнити фаянс від фарфору

Багато хто не знає, чим відрізняється фарфор від фаянсу, і часто плутаються, хоча між ними існує певна різниця. Фаянсові вироби характеризуються низьким ступенем білизни, більшою товщиною стінок і меншою міцністю. Готові предмети відрізняються плавними формами. Фаянсовий посуд в порівнянні з фарфором нездатна довго зберігати тепло. Крім того, такі вироби не витримують високі температури. Якщо посуд помити в гарячій воді, вона може потріскатися. Тому в багатьох випадках більш практично використовувати столові приналежності з порцеляни.

Щоб добре розібратися, чим відрізняється фарфор від фаянсу, можна провести порівняння виробів з цих матеріалів. Перше і найважливіше відмінність – дзвінкість предмета. Треба легко постукати по краю тарілки. Фарфорове виріб видасть тривалий і виразний гул. У той же час фаянс продзвенить глухим звуком.

Також визначити фаянс можна і за зовнішніми ознаками. Посуд з цієї кераміки зовсім не пропускає світло. Це пояснюється тим, що вироби обпікаються при порівняно низькій температурі. Вагомим відмінністю є гладка нижня поверхня посуду. Іноді можна помітити невеликі западини, які утворилися при випалюванні. Для порівняння, низ порцеляни завжди шорсткий.

Володарям фаянсового посуду слід більш бережливо до неї ставитися і стежити за її станом. При появі тріщин використовувати такі вироби небажано, оскільки хвороботворні бактерії проникають в пори фаянсу і можуть провокувати розвиток різних захворювань.

Як доглядати за фаянсом

Як і будь-який посуд, фаянсові вироби вимагають певного догляду. Враховуючи всі властивості цього матеріалу, дуже важливо дотримуватися правил експлуатації, щоб продовжити термін служби фаянсу.

Найголовніше правило – мити вироби з фаянсу можна тільки в теплій воді, а обполіскувати в холодній. У разі застосування гарячої води на посуді утворюються маленькі тріщинки, і порушується структура матеріалу.

Миючі засоби, особливо порошки, краще не використовувати. Для освітлення потемнілій фаянсового посуду можна застосовувати розчин питної соди або солі з оцтом в співвідношенні 1: 1. Особливо акуратно слід доглядати за виробами з позолотою. Справа в тому, що малюнки, якими прикрашені фаянсові вироби, покриті глазур’ю. Тому після багаторазового миття зберігаються в первозданному вигляді. Що стосується позолоти – вона наноситься по глазурі і поступово стирається від регулярного використання. Тому місця, прикрашені золотою фарбою, не можна сильно терти, краще скористатися м’якою тканиною або губкою. Видаляти плями з фаянсових виробів можна за допомогою ганчірочки, змоченою в невеликій кількості нашатирного спирту.

Незважаючи на переваги порцеляни, люди все одно продовжують купувати фаянс. Це стимулює керамічних виробників виготовляти нові вироби для найрізноманітніших цілей.

✅Чим відрізняється фарфор від фаянсу

Кераміка – категорія матеріалів, до якої відносяться фарфор і фаянс. Це два однотипні продукти випалу, схожих за своїми зовнішніми даними, але в теж час принципово різних за фізичним якостям. У чому ж полягають ці відмінності?

Фарфор

Будь-яке керамічний виріб виходить за допомогою високотемпературного спікання глини (її сумішей) з мінеральними добавками і неорганічними компонентами.

Якщо в процесі спікання брала участь суміш з пластичної глини, каоліну (біла глина), кварцу і польового шпату (силікат) з рівним або більшим відсотком вмісту мінералів, то в результаті випалу виходить фарфор.

Це високоміцний, непористий, тонкий, напівпрозорий (якщо фарфор піднести до світла, то він буде просвічуватися), термічно стійкий матеріал, що відрізняється від інших легкою вагою.

Фаянс

А от якщо в процесі спікання кераміки брала участь суміш з глини (80-85% від загальної маси), кварцу, польового шпату і незначної кількості каоліну, то в результаті випалу виходить фаянс. Це мілкопористий матеріал, обпалюваний при температурі до 1280 ° C.

Наявність пір робить фаянс більш крихким, шорстким і водовбирну (близько 12%) матеріалом, який необхідно покривати товстим шаром глазурі, щоб ліквідувати недоліки. Він важкий, має матовий відтінок і непрозорий.

Відмінності порцеляни й фаянсу

Залежно від пропорцій перерахованих вище компонентів суміші технологи можуть отримати м’який і твердий фарфор. Вироби з м’якого фарфору обпікаються в печі при температурі нижче 1350 ° C, а з твердого – при 1350 ° C – 1450 ° C.

М’який різновид більш крихкий і чутлива до різких перепадів температур, її умовно відносять до категорії пористої кераміки (спостерігається наявність незначної кількості дрібних пор), глазур якої руйнується при механічних впливах. Через ці фізичних характеристик з м’якого фарфору виготовляють лише цінні предмети мистецтва, але не посуд.

Тверді сорти порцеляни містять до 66% каоліну (але не менше 47%). Цей різновид відноситься до щільної непористої кераміці, що робить її більш стійкою до фізичного впливу. Матеріал також прозорий, «невагомий», має гладку білу поверхню.

Тверді сорти використовують для виробництва посуду, декоративних виробів (ваз, блюд), електричних ізоляторів і навіть сантехніки. Але існує і особливий матеріал «бісквіт» – тверда різновид порцеляни, яка не вкрита глазур’ю. Це матовий матеріал, що використовується для виготовлення скульптур і прикрас.

Будь порцелянова маса завжди біла, оскільки при додаванні барвників в суміш неможливо досягти необхідної прозорості, тонкощі і при цьому міцності матеріалу. Всі кольорові вироби розписані спеціальними фарбами по глазурі вже після випалу.

Фарфор «високо звучить» при легкому ударі.

Маса для виготовлення фаянсу біла, але часто в неї додають кольорові барвники, що дозволяє виготовляти вироби будь-яких відтінків. Крім того, в суміш можуть додавати кремній, кварц, вапно, польовий або шамотна шпат, магнезії, вуглекислоти.

Залежно від компонентів розрізняють і різновиди, наприклад, глиноземний і вапном фаянс. Вони ж впливають і на якість матеріалу, його пористість, крихкість, водопоглинання. Завдяки багатству різновидів матеріалу з фаянсу виробляють посуд, черепицю, плитку, статуетки і так далі.

Різниця між порцеляною і фаянсом полягає в наступному:

• Фарфор має унікальні та цінні декоративні характеристики.
• Фаянс поглинає вологу, що робить його вельми чутливим до перепадів температур і менше гігієнічним.
• Фарфор більш легкий і в теж час механічно міцний, ніж фаянс.
• Фаянс менш цінний, оскільки процес виробництва менш трудомісткий, а використовувані матеріали не такі дорогі.
• Фаянс більш практичний і декоративно різноманітний, ніж фарфор.