Технологія вирощування гороху. Від вибору сорту до збирання

«Горох іще з радянських часів займав і повинен займати місце в структурі посівних площ, адже він має саме агрономічну цінність. Господарства звертають увагу на культуру, адже вона є хорошим попередником, але не надто рентабельна», — зауважує Сергій Попов, керівник відділу рослинництва та сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва.

Також пан Сергій додав, що низька рентабельність гороху пов’язана із низькою врожайністю через несприятливі погодні умови — посухи, великими ризиками вирощування, а також невисокою ціною. Сергій Попов згадує, що 7-8 років тому ціна за тонну гороху дорівнювала близько 8 тис. грн, 2 роки тому — 6,5 тис. грн, а на сьогодні — менш ніж 5 тис./т

За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2020 році урожай гороху перевищить показник минулого року на 20% і становитиме 687,4 тис. тонн.

Тож поговоримо детально про технологію вирощування гороху.

Вимоги до ґрунтово-кліматичних умов

Як зазначив спеціаліст Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва, горох — культура ранніх термінів сівби. Багато аграріїв розпочинають посівну кампанію саме з гороху. До того ж, культура рано звільняє поле.

«Горох витримує -6-7°C. Але в нас на Харківщині температури знизилися до -11-12°C, а на ґрунті фіксували й до -14°C. Горох холодостійка культура, тому він витримав», — розповів Сергій Попов.

До вологи рослина вимоглива. У посушливі роки тривалість вегетації гороху може скорочуватись у півтора рази. Також спеціаліст згадує, що торік культура на Харківщині згоріла через посуху в червні.

Погодна аналітика України за 10 років

«У гороху не надто розвинена коренева система. У червні на період збирання він скидає листя і починає сохнути. Ця червнева й липнева спека — вона просто висушує ґрунт. Особливо в останні роки, коли посуха така, що ґрунт як суцільна брила, яку не можна ні виорати, ні скультивувати», — зазначив Віктор Марценюк, керівник агрономічного відділу МХП.

Горох в сівозміні

Сергій Попов зазначає, що для гороха найгіршими попередниками є бобові культури, а хорошими — озимі та ярі зернові.

«Горох — унікальна культура в ланці сівозміни, адже він добрий попередник, який допомагає боротися зі злаковими бур’янами», — зауважив науковець.

Степан Гуменюк , керівник ФГ «Катюша» (Херсонська обл.) розповів, що торік урожайність гороху становила 3,5 т/га на 180 га, з них 130 га сіяли по соняшнику, а 50 га — по пшениці. Цьогоріч посіяли горох по пшениці на 260 га.

«Горох — найкращий попередник для озимої пшениці. Ця культура рано звільняє поле, накопичує багато азоту, але встигає використати лише порівняно небагато цього елемента. А позаяк 60% врожайності забезпечує сівозміна, Україні потрібно переглянути структуру площ на користь бобових і, зокрема, гороху», — стверджує Микола Роїк, академік НААН України.

Система удобрення

Продуктивність гороху залежить від багатьох факторів, але більшість дослідників вважають, що його висока врожайність формується за умов достатнього живлення, яке, у свою чергу, залежить від родючості ґрунту, мінеральних добрив, симбіотичної азотфіксації, кліматичних і погодних умов.

Стартова доза удобрення для гороху потрібна, тому спеціалісти з Інституту рослинництва рекомендують дати НПК нітроамофоски під сівбу обов’язково. Азотом надалі рослину забезпечить ґрунт, тому потрібно вносити фосфорно-калійні добрива, максимально — PK60, а мінімально — PK30.

Для живлення рослин гороху, поряд із основними елементами, потрібні також мікроелементи – молібден, бор, мідь тощо.

Обробіток ґрунту під горох

Ґрунт під горох обробляють так само, як і під ранні ярі зернові культури. Спосіб обробітку значною мірою залежить від попередника й типу ґрунту.

«Цьогоріч ми готували площі під соняшник, але через те, що вологи недостатньо у метровому шарі, вирішили сіяти горох. Зорали на 27 см, з осені вирівняли поле культиватором», — розповів Степан Гуменюк.

Для гороху важливі вирівняність поля, рівномірна заробка насіння. Особливу увагу приділяють передпосівній культивації на глибину 6-8 см.

Сівба гороху

Оптимальна глибина загортання насіння у більшості випадків становить 6-8 см. На важких запливаючих ґрунтах насіння загортають на 4-5 см. На легких ґрунтах або в умовах швидкого пересихання верхнього шару глибину загортання збільшують до 8-10 см.

Інтерактивна карта ґрунтового покриву України

Горох добре переносить глибоке загортання насіння, оскільки не виводить сім’ядолі на поверхню ґрунту, як, наприклад, соя.

«3 березня розпочали сівбу, а 7-го о 12-й ночі закінчили — за 4 дні ми посіяли 200 га, а 8-10 березня досіяли ще 60 га. Сіємо суцільним способом посівним комплексом Kuhn. Міжряддя — 15 см. Норма висіву становить 900 тис. — 1 млн насінин. Глибина заробки насіння — 5-6 см», — розказав Степан Гуменюк.

Норми висіву гороху сягають 1-1,4 млн нас./га. Вони залежать від умов вирощування та сорту насіння.

Сіяти горох краще у лютневі вікна, коли ґрунт уже придатний, а вегетація озимих ще не відновилася.

Карта Посівна Онлайн 2019/20

точні дані площ сівби озимих та ярих культур

Сорти та насіння гороху

Сергій Попов назвав найбільш поширеними сортами гороху, які сіють в Україні, Царевича та Оплот . У них добра зав’язуваність бобів. До речі, коли в цих сортах плід тріскається, то насіння не висипається.

«Що стосується особливостей вирощування гороху, то я б сказав, що їх і немає, є традиційні технології, яких треба дотримуватися. Найголовніше, що зрозуміло, треба використовувати доброякісне насіння», — зазначив Микола Малієнко, директор СТОВ «Перемога».

Також він додав, що сучасні сорти, придатні для прямого комбайнування, стійкі до вилягання, одночасно достигають і дають мінімум 4, а нерідко й 5 т/га.

У ФГ «Катюша» сіють такі сорти: німецьку Мадонну та австрійський Фабіо. Австрійський сорт вродив торік краще на 0,2 тонни/га, ніж німецький. Він трохи вищий і насіння більшого розміру.

Насіння гороху в господарстві протруювали біокомплексом АТ і Максимом XL . Давали бульбочкові бактерії.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Догляд за посівами гороху

Тим, хто вирощує горох, потрібно запастись інсектицидами, як контактними, так і системними. Горох дуже полюбляють багато шкідників.

«Під культивацію ми дали сульфат амонію 120 кг/га. Коли сіяли, то ще внесли 80 кг YaraMila NPK 12-24-12. Минуло року вносили добрива від Organic Україна й усе робили без хімії, а зараз весна не передбачена. Потім ми здійснили інсектицидний догляд, вносили фунгіцид Пульсар. Також проводили 3 інсектицидні обробки», — додав керівник ФГ «Катюша».

Степан Гуменюк зауважив, що для захисту від бур’янів у господарстві використовують Базагран М .

Хвороби та шкідники гороху

Рослини гороху на всьому етапі росту та розвитку піддаються негативному впливу шкідливих організмів і хвороб. Для отримання хорошої врожайності й високої якості продукції важливо застосовувати комплексну систему захисту посівів.

Найбільшу небезпеку для врожаю даної культури являють жуки бульбочкових довгоносиків . Вони пошкоджують не тільки листя, а й точку росту, що призводить до загибелі рослин. Крім цього, залишені личинки живляться тканиною бульб, внаслідок чого продуктивність рослини різко знижується. Горохова зернівка є також одним із найнебезпечніших шкідників для культури. Жуки з’являються на посівах гороху на початку цвітіння, живляться пилком квітів. На початку цвітіння посіви гороху окупують метелики горохової плодожерки .

Обробку інсектицидами можна проводити відразу ж після появи перших сходів, тим самим захистивши їх від несприятливих факторів.

Ще одними ворогами вважаються тля і гороховий зерноїд , боротися з якими можна в період бутонізації та цвітіння, які припадають на травень. Саме в цей момент слід застосовувати інсектициди.

Захист гороху від шкідників — ключове завдання, яке стоїть перед агрономом, проте не єдине, адже йому ще потрібно захистити рослину від хвороб.

Довідник хвороб сільськогосподарських культур

Для успішного контролю основних захворювань потрібно навчитися їх правильно діагностувати. Значної шкоди врожаю гороху можуть нанести захворювання: аскохітоз , фузаріоз , іржа , борошниста роса та інші. Уражене аскохітозом насіння гороху втрачає схожість і може спровокувати сильне зріджування посівів.

Своєчасно проводячи профілактичні дії і створивши сприятливі умови для нормального росту й розвитку, спостерігаємо, що стійкість гороху до ураження патогенами різко збільшується.

Збирання гороху

Збирання врожаю розпочинається, коли плоди рослини є зеленими у технічній стиглості. Зерно тоді вже соковите та має в діаметрі 6-7 мм. Горох збирають у декілька заходів через кожних 2-4 дні.

За 14 днів до збору врожаю проводять десикацію посівів, що має значний вплив на шкідників і хвороби.

За даними динамічної інфографіки урожайності ранніх культур за 2016-2019 роки, найвища середня врожайність в Україні за 2018 рік становила 3,6 т/га.

«Збираємо прямим комбайнуванням. Використовуємо Lexion-170. Застосовували десиканти», — зазначив керівник ФГ «Катюша».

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Отже, популярність даної культури обумовлена ​​тим, що вирощувати його можна в будь-яких кліматичних умовах, адже він досить невибагливий у догляді, достигає швидко й рясно. Однак для отримання стабільно багатих врожаїв слід докласти чимало зусиль.

Наталія Демчук, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Горох: вирощування на городі, зберігання, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 лютого 2016 🕒 12 хвилин 👀 61734 рази 💬 10 коментарів

• Посадка й догляд за горохом
• Овоч горох – опис
• Посадка гороху у відкритий ґрунт
  • Коли садити горох у ґрунт
  • Ґрунт для гороху
  • Після чого можна сіяти горох
  • Після чого можна сіяти горох
  • Як виростити горох
  • Полив гороху
  • Підживлення гороху
  • Підв’язка гороху
  • Обробка гороху
  • Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)
  • Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)
  • Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)
  • Коментарі

  Рослина горох (лат. Pisum) належить до роду трав’янистих рослин родини Бобові. Батьківщина гороху – Південно-Західна Азія, де його культивували з прадавніх часів. Зелений горох містить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Овоч горох є джерелом лізину, однією з найбільш дефіцитних амінокислот. У сучасній культурі вирощується три різновиди гороху: кормовий, зерновий та овочевий – однорічна самозапильна рослина, здатна швидко розвиватися.

  Горох затребуваний не лише як джерело рослинного білку та інших корисних речовин, а й як сидерат – найкращий попередник для будь-якої іншої городньої культури.

  Посадка й догляд за горохом

  • Посадка: посів насіння в відкритий ґрунт – із кінця квітня, а скоростиглі сорти можна сіяти навіть улітку.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий, родючий з pH 6,0-7,0, на ділянках із глибоким заляганням ґрунтових вод.
  • Полив: регулярний (один раз на тиждень). Особливо важливо зволожувати ґрунт у посушливу погоду. Максимальна потреба культури у волозі – в період цвітіння й формування плодів: у цей період горох поливають двічі на тиждень, витрачаючи на м² ділянки 9-10 л води.
  • Прищипування: щоб стимулювати утворення та зростання бічних пагонів, верхівки стебел потрібно прищипнути якомога раніше.
  • Підживлення: рідкими мінеральними добривами – розчином 1 столової ложки Нітроамофоски в 10 л води. Такої кількості достатньо для удобрення 1 м² грядки. У якості органічного добрива можна застосовувати розчин коров’яку (1:10), а також сухі добрива – перегній або компост: перед цвітінням, після нього і при осінній обробці ділянки.
  • Підв’язування: під вагою стручків у міру їх формування горох полягає, тому потребує підв’язування до шпалери: уздовж ряду на відстані півтора метра вкопують кілки, на них натягують дріт або мотузки, за якими направляють вусики гороху.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, бульбочкові довгоносики, плодожерки, листовійки, городні та капустяні совки та їхня гусінь.
  • Хвороби: борошниста роса, пероноспороз, іржа, аскохітоз, бактеріоз і вірусні інфекції.

  Овоч горох – опис

  Коренева система у гороху глибока, стебло порожнисте, розгалужене, досягає у висоту двох із половиною метрів, залежно від сорту звичайне або штамбове, з непарноперистим складним листям, черешки якого закінчуються вусиками, що, чіпляючись за опору, утримують рослину вертикально. Квітки у гороху іноді фіолетові, але зазвичай білі, самозапильні, двостатеві, зацвітають через 30-55 днів після посіву. Перший квітконос у ранніх сортів прокльовується з пазухи 6-8 листка, а у пізніх – із пазух 12-24 листка. Нові квітконоси з’являються кожні два дні або навіть через день. Плоди гороху – боби, що мають залежно від сорту різні відтінки кольору, форму і розмір. У бобах міститься від 4 до 10 гладких або зморшкуватих насінин того ж кольору, що і шкірка стручка. Як і всі бобові, горох збагачує ґрунт азотом: на його корінні в процесі росту розвиваються корисні мікроорганізми – бактерії, що фіксують азот, засвоєний ними з атмосфери.

  Посадка гороху у відкритий ґрунт

  Коли садити горох у ґрунт

  Незважаючи на вибагливість гороху, виростити його на ділянці при дотриманні агротехніки нескладно. Посадка гороху у відкритий ґрунт здійснюється в кінці квітня – з двадцятого числа місяця, як тільки город трохи просохне від поталого снігу. Сходи гороху нормально розвиваються навіть при легких заморозках. Скоростиглі сорти можна висаджувати влітку, аж до кінця першої декади липня. Взагалі ж горох сіють кілька разів: з кінця квітня по початок липня з проміжком між посівами в 10 днів. Перед посадкою насіння прогрівають протягом п’яти хвилин у гарячому (40 ºC) розчині борної кислоти (2 г кислоти на 10 л води) – цей захід знижує ймовірність ураження гороху хворобами та шкідниками, зокрема личинками бульбочкового довгоносика. Після набухання в розчині кислоти насіння гороху має просохнути. Якщо з якоїсь причини ви не встигли намочити насіння для набубнявіння, сійте його сухим – до вечора воно набубнявіє вже в землі.

  Ґрунт для гороху

  Вирощування гороху у відкритому ґрунті вимагає виконання певних умов: ділянку для гороху вибирають сонячну, з глибоким заляганням ґрунтових вод, оскільки коріння рослини йде вглиб на метр і може потерпіти від води. Ґрунт для гороху варто обрати легкий, але родючий, водневий показник ґрунту повинен бути в межах 6-7 одиниць: у кислому ґрунті рослина буде хворою і слабкою. Не любить горох бідних ґрунтів, а також тих, в яких є надлишок легкодоступного азоту. Деякі садівники рекомендують сіяти горох у пристовбурних колах молоденьких яблунь, оскільки їхні крони, що тільки почали розвиватися, не закривають горох від сонця, водночас горох збагачує для дерев ґрунт азотом. Якщо ви зважитеся на такий експеримент, підсипте в пристовбурні кола яблунь родючий ґрунт шаром 10-12 см заввишки.

  Незважаючи на те, що вирощування гороху з насіння стартує ранньою весною, ґрунт для гороху краще приготувати з осені: перекопати, вносячи додатково на кожен м² по 20-30 г калійної солі і по 50-60 г суперфосфату. Кислий ґрунт нейтралізують деревною золою з розрахунку 200-400 г на м² залежно від величини кислотного показника. Наступної весни, перед посадкою, в ґрунт вносять по 10 г селітри на м². Ніколи не використовуйте в якості добрива гороху свіжий гній – рослина його не терпить, але чудово росте на ґрунтах, які угноювали під його попередників.

  Після чого можна сіяти горох

  Добре росте горох після таких рослин, як томат, картопля, капуста, огірок, і гарбуз. Небажані для гороху такі попередники, як квасоля, боби, соя, сочевиця, арахіс і власне горох.

  Після чого можна сіяти горох

  Перед тим, як садити горох, зробіть у грядках борозни завглибшки 5-7 см і завширшки 15-20 см на відстані 50-60 см одна від одної. Внесіть у борозни змішаний із золою компост і присипте його зверху городньою землею так, щоб глибина борозни залишалася приблизно 3-5 см (3 см – для важких ґрунтів, 5 см – для легких). Посів здійснюється з частотою 15-17 насінин на метр борозни, тобто відстань між насінням має бути приблизно 6 см. Борозни з насінням присипають землею, яку потім ущільнюють, аби зберегти в ґрунті вологу, а від птахів горох захищають, накривши ділянку до появи сходів світлопроникною плівкою або рибальською сіткою. Сходи з’являться за тиждень або півтора. У міжряддях гороху ви можете вирощувати редис або салат.

  Догляд за горохом

  Як виростити горох

  Проростає насіння вже при 4-7 ºC, та найбільш комфортною температурою для культури є 10 ºC. А ось спека гороху протипоказана, і від насіння, посадженого у спеку, ви цвітіння не дочекаєтесь.

  Основний догляд за горохом – правильний полив із подальшим розпушуванням і одночасним прополюванням ділянки. Перше розпушування ґрунту проводиться через два тижні після появи сходів і супроводжується підгортанням кущиків гороху. Коли рослини витягнуться на висоту 20-25 см, поставте по ряду опори, за якими горох підійматиметься вгору. Якщо ви хочете отримати багатий урожай, якомога раніше прищипніть верхівку стебла, щоб воно пустило кілька бічних пагонів, які з часом теж можна прищипнути. Найкраще цю маніпуляцію проводити сонячного світанку, щоб до вечора ранка встигла підсохнути. Цілком імовірно, що вам доведеться зіткнутися зі шкідниками чи хворобами гороху, і ви повинні бути готові захистити від них урожай.

  Полив гороху

  Горох дуже болісно реагує на спеку, тому в посушливу пору виникає потреба в посиленому зволоженні. Особливо потребує ця культура вологи, коли на горосі з’являються квітки. Якщо до цього моменту горох поливають у середньому раз на тиждень, то з початком цвітіння і подальшого формування плодів переходять на режим поливу двічі на тиждень. Найчастіше поливають горох і в спекотну пору – двічі на тиждень, і рясно – по 9-10 л на м². Після поливання зазвичай проводять прополювання і розпушування ділянки.

  Підживлення гороху

  Підживлення гороху можна поєднувати з поливанням. Перед тим, як поливати горох, розчиніть у 10 л води столову ложку нітроамофоски – це витрата розчину на 1 м² горохової грядки. Чим удобрювати горох, крім нітроамофоски? Можна використовувати розчин коров’яку. Суху органіку (компост, перегній) і калійно-фосфорні добрива вносять уперше перед цвітінням, а вдруге після нього, а також восени, при обробці ґрунту. Азотні добрива вносять у ґрунт навесні.

  Підв’язка гороху

  Стебла у гороху слабкі, тому, коли починають формуватися плоди, горох полягає під їхньою вагою і потребує підв’язування до опори. В якості опори можна використовувати кілочки або металеві прути, увіткнені уздовж ряду на відстані півтора метрів один від одного. На них натягують горизонтально дріт або мотузки. Направляйте пагони гороху з вусиками по цих розтяжках, щоб рослини прогрівалися на сонечку і провітрювалися, а не лежали на землі, загниваючи від вогкості.

  Шкідники і хвороби гороху

  Ворогами гороху серед комах є горохова плодожерка, листовійка, капустяна і городня совка. Совки, як і листовійки, відкладають яйця на листках гороху. Вилупившись, гусінь совок об’їдає наземні частини рослин, а личинки листовійки, харчуючись листям, загортаються в нього. Метелики-плодожерки відкладають яйця на плоди, листя і квіти гороху, які буквально за тиждень стають їжею для личинок.

  Із хвороб небезпечні для гороху мозаїка і борошниста роса. Мозаїка є вірусним захворюванням, яке вилікувати неможливо, але його можна уникнути, дотримуючись агротехніки виду і сівозміни, а також правильно обробляючи до посадки посівний матеріал. Перші ознаки захворювання – уповільнений ріст і кучерявість листя, а також поява на їхніх краях зубців. Пізніше на листках проступають некротичні плями, а жилки знебарвлюються.

  Грибкове захворювання борошниста роса, або сферотека, проявляється білястим пухким нальотом, який виникає спочатку в низу наземної частини, а потім поширяться на всю рослину. У результаті плоди розтріскуються і гинуть, а уражені листя та пагони з часом чорніють і відмирають.

  Обробка гороху

  Якщо ви з’ясували, чим хворіє горох, вам необхідно знати, чим обробити горох від грибка, тому що позбутися вірусу можна тільки одним способом: видалити хворий екземпляр із ділянки і спалити, а ґрунт, в якому росла хвора рослина, пролити міцним розчином марганцівки і не вирощувати на цьому місці нічого хоча б рік. Із грибком можна боротися фунгіцидами (наприклад, Квадрісом, Топазом, Топсином, Фундазолом, Скором), але найкраще спробувати лікувати сферотеку безпечними для людини народними засобами:

  • у десяти літрах води розчиняють 40 г кальцинованої соди і 40 г тертого мила, ретельно перемішують і обприскують таким складом горох двічі з інтервалом у тиждень;
  • 300 г листя польового осоту заливають відром води, настоюють ніч, проціджують і обприскують горох двічі з інтервалом у сім днів;
  • піввідра подрібнених городніх бур’янів заливають гарячою водою до верху відра і настоюють кілька днів, потім проціджують настій через марлю, розводять водою у співвідношенні 1:10 й обприскують горох.

  Усі обробки по листю проводяться ввечері, щоб уникнути опіку вкритих краплями наземних частин гороху сонячними променями.

  Із гусінню совок, листокруток і плодожерок борються обробкою гороху настоями помідорового бадилля та часнику. Для приготування томатного настою три кілограми подрібненого помідорового бадилля настоюють у 10 л води добу чи дві. Перед тим, як обробити горох по листю, настій проціджують. Часник для приготування лікувального настою в кількості 20 г пропускають через чавилку, заливають десятьма літрами води і настоюють протягом доби, потім проціджують і застосовують. Ці настої добре зарекомендували себе і в боротьбі з попелицями.

  Збирання та зберігання гороху

  Приблизно через місяць після цвітіння горох можна збирати. Плодоношення гороху триває 35-40 днів. Горох – культура багатозборова, стручки знімають через кожен день або два. Першими дозрівають боби в нижній частині куща. За сприятливих умов за один сезон із квадратного метра горохової посадки можна зняти до чотирьох кілограмів бобів.

  Садівники вирощують переважно сорти цукрових і лущильних сортів гороху. Одна з відмінностей цукрового гороху від лущильного – відсутність пергаментного шару в стручках, і тому молодий цукровий горошок можна їсти разом зі стручком. Ніжні стручки цукрового гороху починають поступово збирати з середини червня в міру досягнення технічної зрілості. Якщо регулярно знімати з кущів усі до одного стручки, то в серпні горох може знову зацвісти і дати другий урожай. Намагайтеся знімати стручки обережно, не ламаючи стебел. Лущильні сорти збирають із кінця червня до самої осені також у міру дозрівання плодів: оскільки лущильний горох вирощують заради зеленого горошку, стручки потрібно знімати, поки вони ще гладкі й однотонно пофарбовані. Якщо на стручку промалювалася сітка, він годиться вже тільки на зерно.

  Зелений горошок, тобто горох недозрілий або, як заведено говорити, у стадії технічної зрілості, зберігають у консервованому або замороженому вигляді, оскільки він швидко псується. Є третій спосіб зберігання: горошок відварюють дві хвилини в окропі, відкидають на сито, обполіскують холодною водою, закладають у сушильну шафу і тримають там 10 хвилин при температурі 45 ºC. Потім його виймають, півтори години остуджують при кімнатній температурі і знову поміщають в сушарку в температуру 60 ºC. Можна сушити горошок із додаванням цукру на деку в духовці. Готовий для зберігання горошок має зморшкувату поверхню і темно-зелений колір.

  Стиглий горох, тобто горох у стадії біологічної зрілості, можна зберігати не один рік. Однак для цього необхідно дотриматися таких умов:

  • горох має бути повністю дозрілим;
  • слід добре просушити горох перед закладанням на зберігання;
  • зберігати горох потрібно в місці, недоступному для комах.

  Перед тим, як зберігати горох, його вилущують і сушать у приміщенні з гарною вентиляцією дні два-три, висипавши на чистий папір. Не зберігайте горох ні в папері, ні в тканині, ні в поліетилені, оскільки комахи легко проникають крізь ці матеріали. Найкраще зберігається горох у скляних банках із металевими кришками «твіст», оскільки капронові кришки також не є перепоною для шкідників.

  Види і сорти гороху

  Вид горох посівний, або овочевий (Pistum sativus) генетично різноманітний. Його підвиди розрізняються листям, квітками, плодами і насінням. Але ця класифікація цікава тільки науковцям-ботанікам. Практики поділяють сорти гороху за термінами дозрівання на ранні, середньостиглі та пізньостиглі, а за цільовим призначенням розрізняють сорти:

  Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)

  – сорти з гладким насінням, що містять багато крохмалю і не так багато вільних цукрів. Найкращі сорти лущильного гороху:

  • Дакота – стійкий до хвороб ранній і врожайний сорт із великими горошинами;
  • Овочеве диво – середньостиглий, стійкий до захворювань сорт зі стручками завдовжки 10-11 см і насінням чудового смаку, призначеними як для їжі в свіжому вигляді, так і для консервування;
  • Динга – німецький скоростиглий сорт зі слабковигнутими бобами завдовжки 10-11 см і темно-зеленим насінням у кількості від 9 до 11 штук. Сорт придатний для їжі в свіжому вигляді і для консервування;
  • Сомервуд – ядренистий, середньопізній, стійкий до хвороб і урожайний сорт із шістьма-десятьма горошинами в бобі завдовжки 8-10 см;
  • Джоф – середньопізній, стійкий до хвороб сорт із солодким насінням у бобах завдовжки 8-9 см;
  • Бінго – пізньостиглий, стійкий до хвороб високоврожайний сорт із чудовими смаковими якостями, в стручку якого в середньому по 8 насінин.

  Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)

  сорти – їхні горошини у стадії біологічної стиглості зморщені, але використовують їх у фазі технічної стиглості. У них багато цукру, тому їх заморожують і використовують для консервування. Найпопулярніші сорти:

  • Альфа – найбільш ранній сорт кущової (не вилягаючої) форми з вегетаційним періодом лише 55 днів, слабковигнутим шаблевидним стручком із гострою верхівкою завдовжки до 9 см із 5-9 насінинами всередині. Сорт чудових смакових якостей;
  • Телефон – аматорський, дуже пізній високоврожайний сорт із довгим (до трьох метрів) стеблом і бобами завдовжки до 11 см з 7-9 солодкими, великими зеленими насінинами;
  • Адагумський – середньостиглий сорт високих смакових якостей із зеленувато-жовтим у стиглому вигляді насінням;
  • Віра – ранній високоврожайний сорт зі стручками завдовжки від 6 до 9 см із 6-10 горошинами.

  Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)

  – сорти з дрібним і дуже зморшкуватим насінням, що не мають у стручку пергаментного шару, тому їх можна їсти разом зі стручком. Найкращі сорти:

  • Амброзія – скоростиглий сорт, що вимагає при вирощуванні опори;
  • Жегалова 112 – високоврожайний середньостиглий сорт із прямими або слабковигнутими бобами завдовжки від 10 до 15 см із тупою верхівкою і 5-7 солодкими, ніжними насінинами;
  • Цукровий Орегон – середньоранній сорт зі стручками завдовжки до 10 см, у яких зріє по 5-7 насінин;
  • Диво Кельведона – високоврожайний ранньостиглий сорт із 7-8 великими, гладкими темно-зеленими горошинами в стручках завдовжки 6-8 см.

  Горох колотий шліфований першого сорту

  Горох шліфований виробляють із продовольчого гороху шляхом лущення та щадного полірування.

  Колотий шліфований горох ― це розділені сім’ядолі з гладенькою або шорсткуватою поверхнею та з закругленими ребрами. Домішки цілого гороху в ньому не більше 5%, колір жовтий або зелений – гороху іншого кольору допускається не більше 7%. Буває 1 і 2 сорти. На нашому підприємстві виробляється горох колотий 1 сорту.

  Горох ― найдавніша культурна рослина. Свій вік він відраховує починаючи з бронзового та кам’яного віків ― уже тоді його обробляли народи Малої Азії. Знайдене археологами насіння гороху в Чернівецькій і Івано-Франківській областях України датуються періодом третього тисячоліття до нашої ери. Найбільш «прадавнє» насіння гороху ― з пізнього кам’яного віку (понад 20 тисяч років тому) ― знайдене в Греції (Фессалія), Хорватії, Швейцарії, західній Німеччині (Вюртемберг), Верхній Австрії.

  Горох вважався найважливішим харчовим продуктом у Прадавньому Єгипті, у Східній Африці й Індії, зерна гороху знайдені під час розкопок Трої, його цінували в часи Гомера. Горох був однією з перших європейських рослин, яку колоністи планували вирощувати на Американському континенті, куди він був завезений Христофором Колумбом.

  Страви з гороху були обов’язковими в меню англійських королів (у т.ч. і королеви Єлизавети).

  Вміст білка в горосі майже такий, як у м’ясі, яйцях і молоці (23%). Амінокислотний склад білка гороху відрізняється вмістом майже всіх, необхідних людині, незамінних амінокислот, у т.ч. високим вмістом лізину, цистину, триптофану, аргініну та метіоніну. Горох багатий мінеральними речовинами: калієм, магнієм, кальцієм, фосфором, сіркою, цинком, азотом, залізом ― усі ці речовини допомагають нашому організму справлятися з багатьма хворобами й інфекціями.

  Слід пам’ятати, що при гострих формах подагри, нефриту та холециститу, а також під час загострення запальних процесів шлунково-кишкового тракту, необхідно обов’язково проконсультуватися у свого лікаря про можливість включення у свій раціон горохових страв.

  Склад

  Енергетична цінність

  Спосіб приготування

  Залити горох водою в співвідношенні 1:3 (на 1 частину гороху 3 частини води). Після закипання варити в закритому посуді 30-40 хвилин. Сіль, масло та спеції додати за смаком.