✅Будова головного мозку людини: відділи та функції

Головний мозок людини являє собою основний регулятор всіх функцій, що відбуваються в живому організмі. У центральній нервовій системі він займає особливе місце поряд зі спинним мозком.

Будова головного мозку людини і його функції досі вивчають провідні фахівці в галузі медицини, нейрофізіології, психіатрії та психології. Однак деякі його таємниці не розкриті до цього часу.

Основні функції відділів головного мозку

Сіра речовина, з якого складається людський мозок, являє собою скупчення нейронів. Їх кількість налічується близько 25 млрд. Весь мозок покритий 3 оболонками:

• твердою;
• м’якою;
• павутиною (спинномозкова рідина, яка циркулює по каналах цієї оболонки захищає мозок від пошкоджень).

Вага мозку чоловіка і жінки трохи відрізняється: у дам його маса в середньому дорівнює 1245 г, а у представників сильної статі – 1375 г. При цьому варто відзначити, що його вага ніяким чином не впливає на рівень розумового розвитку людини. У першу чергу це залежить від кількості зв’язків в головному мозку.

Життєдіяльність людини повністю залежить від того, яким чином функціонують різні відділи головного мозку. У цьому процесі особливе місце займають клітини мозку, які генерують і передають імпульси.

Будова мозку

Три найбільші частини мозку представлені у вигляді: великих півкуль, мозочка і мозкового стовбура. Список 5 основних відділів мозку виглядає трохи по-іншому:

• кінцевий мозок (займає 80% всієї маси);
• проміжний мозок;
• задній мозок (складається з мозочка і мосту);
• середній мозок;
• довгастий мозок.

Функції головного мозку складно зрозуміти без ретельного вивчення його структури і будови. Кінцевий мозок складається з 2 великих півкуль: правого і лівого. Будова великих півкуль головного мозку відрізняється від інших відділів великою кількістю борозен і звивин. Кожна півкуля складається з:

Кору головного мозку фахівці умовно поділяють на 3 види:

• древню (складається із: нюхового горбка, передньої речовини, подмозолістої, напівмісячної і бічної подмозолістої звивини);
• стару (включає в себе фасцію (зубчасту звивину) і гіппокамб);
• нову (до неї належать всі інші частини кори).

Таким чином, будова півкуль головного мозку являє собою багаторівневу систему, де обидві півкулі розділені борозною, в якій знаходиться мозолисте тіло і склепіння. Завдяки їм обидві півкулі з’єднані між собою. Нервові волокна, з яких складається нова кора, іменується мозолястим тілом. Під цим волокнами і знаходиться звід.

У цій багаторівневій системі великих півкуль мозку можна виділити лобову, тім’яну і потиличну частку, а також підкірку і кору. Обидві півкулі доповнюють один одного: так, лівою половиною тіла управляє праве, а за праву половину відповідає ліва.

Проміжний мозок

Він складається з декількох частин:

• вентральної частини (представленої гіпоталамусом);
• дорсальної частини (в яку входять: епіталамус, таламус і метаталамус).

Для того, щоб організм людина могла своєчасно пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища все роздратування зовнішнього світу надходять в одне і те ж місце: таламус. Вже звідти вони надходять у великі півкулі головного мозку, будова яких було розглянуто раніше.

Регуляція вегетативних функцій відбувається в підкірковому центрі, представленому гіпоталамусом. Він впливає на організм людини через нервову систему і залози внутрішньої секреції.

Гіпоталамус також впливає на обмін речовин і регулює роботу деяких ендокринних залоз. Гіпофіз знаходиться саме під ним. Від нього безпосередньо залежить температура тіла людини і як протікає робота травної та серцево-судинної системи. Своєю чергою, гіпоталамус впливає на харчову і питну поведінку, а також регулює сон і неспання людини.

Кора головного мозку

Товщина цієї поверхні близько 3 мм і покриває обидві півкулі. Сама кора має 6 шарів, які відрізняються між собою шириною, розмірами, щільністю розташування й формою нейронів:

• Наріжний зернистий;
• Молекулярний;
• Наріжний пірамідальний;
• Внутрішній зернистий;
• Внутрішній пірамідальний;
• Веретеноподібний.

Вся кора головного мозку складається з пучків нервових волокон і нейронів. Їх нараховують більше 10 млрд.

Кожна частка кори мозку відповідає за роботу деяких специфічних функцій:

• потилична частка – за зір;
• лобова – за рухи, мову і складне мислення;
• скронева – нюх і слух;
• тім’яна – смак і дотик.

У сірій речовині всі нейрони контактують один з одним. Біла речовина головного мозку складається з нервових волокон. Деякі з них об’єднують обидва великі півкулі разом. У білій речовині виділяють 3 види волокон:

• проєкційні (виконують провідну функцію, завдяки їм кора мозку має зв’язок з іншими утвореннями);
• ассоціаціонні (грають сполучну роль між різними корковими ділянками однієї півкулі);
• комісуральні (об’єднують обидві півкулі між собою).

Середній мозок

Він здійснює випрямні й настановні рефлекси, завдяки чому людина може ходити і стояти. Також середній мозок впливає на регуляцію м’язового тонусу і дозволяє тілу повертатися убік джерела різкого звуку.

Довгастий мозок

Він є природним продовження спинного мозку. При ретельному аналізі стає ясно, що в будові спинного та головного мозку багато спільного. У головному мозку біла речовина складається з довгих і коротких нервових волокон. У той час як сіра речовина має вигляд ядер. Спинний мозок регулює обмін речовин, дихання, кровообіг. Крім того, він відповідає за рівновагу і координацію рухів. Також він відповідальний за чхання і кашель.

Стовбурова частина головного мозку складається з:

• довгастого;
• середнього;
• проміжного мозку;
• моста.

Дихання, серцебиття і членороздільна мова повністю залежать від роботи стовбура мозку.

Задній мозок

У нього входять два елементи людського мозку: міст і мозочок. Міст складається з дорсальної поверхні, яка накрита мозочком, і вентральної волокнистої поверхні. Волокна розташовані поперечно таким чином, що безпосередньо з мосту переходять в середню ніжку мозочка. Основна функція заднього мозку – провідникова.

Мозочок, який ще називають іноді малим мозком, займає майже всю задню яму черепа. Його маса дорівнює 120-150 м. Мозочок розділений від великих півкуль, які нависають над ним, поперечною щілиною. Умовно його можна розділити на черв’ячка, дві півкулі, нижню і верхню поверхню.

У мозочку виділяють 2 речовини: білу і сіру. Сіра речовина являє собою кору, яка, своєю чергою, складається з зернистого, молекулярного шару і грушоподібних нейронів. Біла речовина є мозковим тілом мозочка. Координація рухів людини повністю залежить від функціонування мозочка.

Лімбічна система

Особливу увагу варто приділити лімбічній системі, яка безпосередньо впливає на емоційну поведінку людини. Сама система представлена ​​у вигляді нервових утворень, розташованих у верхньому стовбурі мозку. На сьогодні лімбічна система мало вивчена, однак її вплив на людський організм вельми істотний: під її впливом у людини виникає почуття страху, голоду, спраги і навіть статевий потяг.

Що ми дізналися?

1. Загальна Будова: Головний мозок людини ділиться на три основні частини: передній мозок, середній мозок, і задній мозок.
2. Передній Мозок (Теленцефалон):
   • Кора головного мозку: Відповідає за свідомість, думки, пам’ять, мову.
   • Підкірка: Включає базальні ганглії і лімбічну систему, важливі для емоційного відгуку та моторної координації.
3. Середній Мозок (Мезенцефалон): Передає інформацію між переднім та заднім мозком, відіграє роль у регуляції зору, слуху та деяких моторних функцій.
4. Задній Мозок:
   • Мозочок (Церебелум): Координація рухів, баланс, постава.
   • Продовгуватий Мозок (Медулла Облонгата): Контролює життєво важливі функції, такі як дихання, серцебиття.
5. Міжмозок (Діенцефалон): Включає таламус (передача сенсорної інформації) та гіпоталамус (регуляція гормонів, температури тіла).
6. Захисні Механізми: Головний мозок захищений черепом, мозковими оболонками, і мозково-спинномозковою рідиною.
7. Кровопостачання: Мозок отримує кров від великих артерій, що забезпечують достатній притік кисню та поживних речовин.

Висновок

Головний мозок людини – це високоорганізований і складний орган, який контролює безліч функцій, від базових життєво важливих процесів до складних когнітивних завдань. Його будова та функції відображають складність людської свідомості та поведінки.

Знання про структуру та функції головного мозку важливі не тільки для медицини та біології, але й для глибшого розуміння самих себе як людських істот.

Чим живиться головний мозок людини

Людина з електродною шапочкою, яка використовується для вимірювання мозкової активності

Як визначити, чи працює головний мозок? Що він робить і як це виміряти? Науково-фантастичний головний убір праворуч вимірює електричну активність мозку. Ці електричні хвилі називаються мозковими хвилями.

Коли нейрони надсилають сигнал, вони використовують електричні струми для передачі повідомлень іншим сусіднім нейронам. Лише один або два нейрони, що сигналізують, є занадто малою зміною, щоб її можна було помітити. Коли сигналізує відразу велика група нейронів, їх можна записати та виміряти за допомогою спеціальних приладів.

Електрична активність мозку вимірюється за допомогою електродів. Електроди – це пристрої, здатні реєструвати електричні зміни з плином часу. Вони кріпляться до поверхні шкіри в певних місцях навколо голови. Запис хвильової активності мозку виглядає як серія хвиль. Вони називаються електроенцефалограми, або скорочено ЕЕГ.

Вимірювання активності мозку може бути корисним інструментом у наукових дослідженнях. Вони також можуть бути використані для виявлення розладів сну та інших захворювань, пов’язаних з мозком.

Перша електроенцефалограма людини, записана у 1824 році Гансом Бергером.

Автор комп’ютерної анімації: BodyParts3D, Авторське право© 2010 Центр баз даних для наук про життя ліцензований за ліцензією CC Attribution-Share Alike 2.1 Японія.