Чому допізна пишеться разом

Всюди читаю, що пишиться окремо. Але як бути з Грінченком який вважав інакше? hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13461-dorechi.html

Я погоджуюсь із Грінченком, що словосполучення мається писатись разом якщо йдеться мова про розмову, а якщо про «річ», то окремо. Біда в тому, що багато розумників на кшталт «Азірово-Табачників» внесли зміни, бо толком не знали української мови.

Вы читали подпись под фото?
«Якщо прислівник утворено за допомогою прийменника й іменника, який зберігає своє лексичне значення та граматичну форму, то він пишеться окремо.»
Ключевое слово — ЗБЕРІГАЄ (лексическое значение), тогда раздельно
если нет, вместе

У тексті Радіодиктанту національної єдності 2015 слово «до речі» написано окремо.За словником Грінченка слово «доречі» пишеться разом. Як правильно писати? Як пояснити це учням?

Той факт, що сучасні норми радять писати окремо, особисто для мене просто пшик. Грінченко є відомим філологом, а хто сказав, що треба писати окремо? Хто той знавець, що його слово переважить слово Грінченка? З яких часів такі рекомендації? Якщо з радянських, то можливо треба повернутися до норми дореволюційної? Хтось над цим замислювався, копав глибше? Що говорять про це проекти правопису 1999 та 2003 років? Адміністратори ви тут буваєте? Хотілося би почути екпертну думку

Пояснити чому окремо важко. Тому що абсурдно і не логічно якщо слідувати новим правилам. То якби зробити правило писати слово доречно окремо. і пояснювати чому…
Навіть не можу собі уявити контекст де б я написала доречі окремо яке б мало сенс… тобто щоб була необхідіть вставити щось між словами…

Почитав усе і написав “дорéчі” , бо як скажу — «до речі що до бубликів», то вийде казна що, а не російською «кстати о бубликах». Я вважаю, що це питання треба винести на Верховну Зраду, бо до речно треба щось робити з окупованими територіями, а не базікати щодо доречі)))

Таня Татьяна, «к слову» — на украинском звучит как «до слова» и на обеих языках пишется отдельно.
В данном же случае уместнее не «к слову», а «кстати» — пишется вместе.
Хотя, «с какой стати» пишется раздельно.

згоден з варіантом «доречі»: не можу видати свого «наукового» тлумачення, але вважаю, що в цьому випадку, повинна спрацювати інтуіція та бажання бути зрозумілим; а варіант «до речі» лише збиває з пантелику

спрацьовувати інтуїція? якось написав в УКРНЕТ з проханням виправити нарешті оте їх ганебне «написати листа». Вони навели приклади Коцюбинського, Тичини, Рильського, здається, і там була фраза, що очевидна безглуздість родового відмінка для перехідних дієслів бентежить лише тих, хто «негаразд відчуває дух української мови». Тобто схиблена викривлена інтуїція, яка призвела до того, що фраза «написати листа» здається правильною, затьмарила «дорадянську» нормальну інтуїцію. Дуже легко все пізнається, якщо підставити множину (добре, що хоч Вікіпедія в цьому випадку пише правильно — написати лист): написати листів, купити велосипедів чи коней, спекти тортів, скуштувати борщів — хтось так говорить? хтось вживає родовий відмінок? Мабуть, це хто має «здорову радянську інтуїцію на все українське».

Здається, що слово ,, до речі” пишеться окремо тому, що можна сказати ,, до (моєї) речі”. Точно не знаю, але як варіант.

На моє глибоке переконання слово ( саме слово ) «доречі» пишеться разом, адже воно використовується здебільшого щоб додати фразу до своєї промови. Тут, якщо слідувати за логікою, було б вірніше писати ” до промови”, а не «до речі», адже слово речі — це іменик в множині. І воно аж ніяк не може
походити від російського слова ” речь”. Це виглядає безглуздим.

Андрію, без образ, але не «за логікою», а «слідувати логіці».
Щодо Вашого коментарю: «доречі» — «кстати» — погоджуюсь з Вами абсолютно.

Слово «речі» походить від слова «річ». Я думаю всі розуміють значення цього слова. Так, що тоді ми додаємо до речей? Слова чи що? Якби ґудзик, то я ще б зрозумів би і то побудова речення вийде не вірна.
” До речі додам два ґудзика” чи ” до речі, до речей додам два ґудзика” або ж ” доречі, до речей додам два ґудзика”.
Так, що до чого я додаю і де тут сенс?
Думаю, що останє речення виглядає найбільш вірнішим. Виходь, що слово «доречі» стає універсальним словом, а не словосполученням, яке саме буде означати додання репліки до промову, а не доданням її до речей.

і чому ж так? Без пояснень, просто разом, тому що «як»? Якесь безглуздя, доречно походить вже не від ректи? Ось на цьому прикладі дуже добре відслідковується «москальське мислення по-українськи», ще не одне покоління буде очищатися від цього бруду, коли росія зникне разом зі своїми русизмами.

Яких вам ще пояснень треба, коли вже пояснили, що «доречно» пишеться разом та відповідає на запитання «як»??)) Всіх нас так в школі вчили!
Є в правилах такі «слова виключення», які ніяк по іншому не пишуться. Виходячи з цього «доречі»— пишеться разом. А хто думає інакше, то вже пропаще покоління…

P.S.
до речі (у значенні «by the way»англ або «кстати»рос) пишемо окремо, тому що:
…ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До цієї речі хочу додати запитання: коли Ви збираєтеся туди? — перефразоване із Коцюбинського
(зауваження: тут, річ у значенні «промова», а не «об’єкт»),

Вважаю, що написання «до речі» — це русизм, адже «речь» — це суто російське слово, що означає промову. Якщо вже такий вислів закріпився в українській мові, то писатись він повинен разом. Моя особиста думка.

може допомогти визначення частини мови, слово «доречно» — прислівник, слово доречі — теж прислівник… а розбазікування про якусь «річ», яка не втратила свого «лексичного значення», це ж просто не з тої «ж-опери»… доречно — походить від слова «річ» все ж таки, є річ і до цієї речі боло б доречно, але воно втратило сенс іменника, а прислівники плутати з іменниками якось недоречно (не до речно, не до речі?), наприклад, те ж саме стосується слова «дослівно», його теж писати окремо? до слівно? Хоча до слова, тільки це «до слова запрошується такий-то», а не «к слову пришлось»… Проблема та ж сама, радянська матриця божевілля, яку зараз продовжує расєя, вже настільки нам мізки повідбивала і в’їлася, як іржа, навіть у «світлі голови», що вже будь-яка українська фраза, споконвічно українська, здається «какой-та нє такой, не украінскай», якщо вона не співзвучна з гівнорасєйськім язиком…

Розумію, що сайт присвячений українській мові і настрій тут у деяких достатньо радикальний. Але навіщо віддавати російську мову повністю в руки росіян і знімати будь які свої претензії. Звісно, можливо, Ви живете далеко на заході і не цілком розумієте мовного ареалу нашої країни, але розмовляє російською майже половина, а може й більше. Можливо, треба відмовитись від наслідку Русі та давньоруської мови/культури на користь Москви (яка ніколи Руссю не була) і обрізати нашу історію до останніх 200 років?

Раптом ви не бот, а просто людина, що не знає історію, то я вам відповім таке: ще більше аніж сотню років тому видатний український філолог Потебня у дискусії з основоположником історичного вивчення російської мови, давньоруського літописання і літератури, російським академіком Шаховим, довів, що мова на якій говорили в Києві — це давньоукраїнська мова (ніякої російської, на якій зараз говорить пів України, тоді ще не було: сучасна російська почала формуватися тільки у 17 ст). www.radiosvoboda.org/a/29847400.html

До речі червоного кольору добре пасує щось із чорним.
Доречі, це класичне поєднання кольорів у гардеробі.

Ще одне формулювання, де можна написати до речі окремо- це до Речі Посполитої, а так- я згодна, що до речі має писатися разом, але у школі мене вчили окремо.( Зараз я -11 клас)

Доречі — це скорочення від «доречно сказати». Доречно сказати, вам пасує ця краватка = Доречі, вам пасує ця краватка. Тому тільки разом! Таке враження, що «до речі» вигадали, щоб тільки не так як російською «кстаті» — якщо в них разом, то в нас окремо! Це просто смішно.

Так, згоден. А ці новітні підходи вже є якась диверсійна робота )) Завжди вчили правильно, як пращури казали, а тут всі різко стали філологами

Чому допізна пишеться разом

Р а зом з тим – у той же час; водночас. Почорніли заводі в озерах І ясніші стали разом з тим (Рильський, III, 1961, 315).

раз

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.