Вікіпедія — ворог чи друг у навчанні?

Хто пише Вікіпедію, чи можна на неї посилатися і чи справді вона заважає навчанню у школі? Про все це розповіла Наталія Тимків, редакторка і адміністраторка розділу Вікіпедії українською мовою. «Освіторія» підготувала стислий конспект лекції.

30 січня 2004 року була створена перша стаття в українській Вікіпедії. Це була стаття про атом, і складалася вона з одного речення. Зараз українська Вікіпедія має понад 870 тисяч статей, і є сьомим за популярністю сайтом в Україні.

Статті для Вікіпедії пишуть волонтери — вони не отримують за це грошей і необов’язково є фахівцями в певній галузі. У Вікіпедії немає цензури — будь-хто може щось додати чи прибрати зі статті. Проте у Вікіпедії є редакційна політика — інформація має бути подана з нейтральної точки зору і її можна перевірити за допомогою посилань на джерела. Загалом, Вікіпедія — це найбільша колективна інтелектуальна праця у світі.

Чи можна довіряти Вікіпедії?

Може здатися, що Вікіпедія заважає вчителеві вчити: багато матеріалів є доступними, діти можуть не хотіти користуватися підручниками. Вікіпедія забирає традиційну авторитетність — не зрозуміло, чому хтось вирішив викласти саме ці факти. Можна боятися недостовірності даних, адже редагувати Вікіпедію можуть усі, а хто тоді відповідає за правдивість інформації?

Але неперевірені факти потрапляють і в книжки. Приклад цьому — стаття в Українській літературній енциклопедії про ірландського монаха Ріангабара і уривок з його пісні, у якій він згадує про зруйнування Києва 1240 року. Монах Ріангабар — літературна містифікація, вигадана письменником Юрієм Винничуком. Недостовірна інформація потрапила в авторитетне друковане видання, бо упорядники не перевірили джерело інформації — оригінал ірландської пісні. Отже, проблема в тому, що люди не перевіряють факти, і байдуже, чи це Вікіпедія, чи друковане видання.

Вікіпедія спонукає до критичного мислення. Це сайт, на якому будь-хто може щось додати чи вилучити, а отже, будь-хто може виправити помилку чи поставити під сумнів інформацію, яка не містить посилань на джерело. Критичне мислення — це постійне прагнення щось дослідити і поставити під сумнів. Саме в цьому Вікіпедія може бути добрим помічником вчителя.

Як правильно читати Вікіпедію?

Що краще і акуратніше оформлена стаття у Вікіпедії, то більше їй можна довіряти. Підсвічені синім кольором рядки — посилання, що дають змогу «провалитися» в іншу статтю. Вікіпедія — це величезний будинок з переходами з кімнати в кімнату, і в кожній є багато дверей в інші кімнати. Можна читати одночасно кілька статей, де в наступній пояснюються супутні терміни з попередньої. Стаття може мати повідомлення, що вона містить недостатньо джерел або інформація в ній висвітлена упереджено.

Кожна сторінка у Вікіпедії має вкладку «Переглянути історію» — це перелік редагувань: хто, що і коли додав чи видалив зі статті. Щоб редагувати статтю, необов’язково реєструватися. Але деякі статті можуть бути тимчасово захищені для редагування, особливо це стосується контроверсійних тем. Учням часто кортить поредагувати сторінки про відомих письменників. Тож коли наближається час вивчення у школі творчості Котляревського, наприклад, варто тимчасово захистити цю статтю, щоб туди не потрапили неправдиві факти.

Вікіпедію, як і підручники, книжки чи ЗМІ, потрібно читати відповідально. Слід пам’ятати: усе кимось редагується, відбирається, і не можна без сумніву довіряти тому, що кажуть батьки, вчителі, викладачі, політики. Ставити під сумнів слова іншого — важлива життєва навичка: є твердження — має бути джерело.

Як написати першу статтю у Вікіпедії?

Вікіпедія в освіті — зручний тестовий майданчик роботи з інформацією та джерелами. Стаття у Вікіпедії — це те саме, що якісна письмова робота: є впорядкована інформація, є посилання на джерела, книжки, сайти. Вчитель може дати завдання написати не реферат, який лежатиме у шухляді і ніхто його ніколи не побачить, а статтю для Вікіпедії на підставі джерел. Це вже добре працює в університетах за кордоном. Перша стаття для Вікіпедії не повинна бути ідеальною, але в ній мають бути посилання на джерела — звідки ви взяли інформацію. Якщо пишете про письменника чи письменницю і ще не минуло 70 років від дня смерті, то його або її твори будуть захищатися авторським правом. Тож у статті можна процитувати лише уривок вірша чи прози.

Не варто недооцінювати учнів — діти 10–13 років цілком здатні написати якісну статтю для Вікіпедії. Найчастіше люди роблять помилку, коли вирішують написати у Вікіпедії про себе. Щоб вирішити, про що написати статтю, подумайте, чи цікаво буде прочитати її людям через 100 років. Якщо так — пишіть, не вагайтеся.

«Війни правок» у «Вікіпедії»: чому мовні розділи енциклопедії не сходяться в оцінці подій у Криму

«Вікіпедія» ‒ всесвітній волонтерський проєкт, статті якого часто стають вирішальним аргументом у суперечках на кухні. У січні 2021 року проєкту виповнилося 20 років, україномовна «Вікіпедія» створена у 2004 році й сьогодні за кількістю статей стоїть на 17-му місці серед усіх мовних розділів енциклопедії. «Вікіпедія» стабільно входить до четвірки найпопулярніших сайтів в Україні, поступаючись своїм місцем хіба що Google, YouTube і Facebook. Однак усе ще більшість українців звертаються до джерел російськомовної «Вікіпедії», де формується відмінна від українського сегмента реальність. Наприклад, події 2014 року в Криму в україномовному розділі «Вікіпедії» названі окупацією української території, а в російськомовному ‒ «приєднанням».

Як мовні розділи енциклопедії формують різні інформаційні картини світу? І де палають найяскравіші «війни правок»? Про це в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Доброго ранку, Крим» говорили Сергій Мокрушин та його гості.

Десятки мільйонів статей, більше ніж 300 мовних розділів, і одна з найбільших веб-аудиторій у світі ‒ такі показники роботи «Вікіпедії» за 20 років. При цьому ні модераторам ресурсу, ні його редакторам та авторам не вдається досягти єдності у деяких умовно політичних питаннях у різних мовних сегментах.

КР в YouTube

КР в Facebook

КР в мобильном

Коли немає єдності в термінології

І тільки внизу через виноску будуть згадані події 2014 року: «Приєднання Криму до Російської Федерації розглядається Україною та Генеральною Асамблеєю ООН як окупація української території».

В україномовному розділі теж немає єдності щодо термінології опису подій у Криму. Редактори сперечаються, який заголовок краще використовувати для статті: «Анексія Криму (2014 рік)» ‒ як насильницьке приєднання території в односторонньому порядку чи «Окупація Криму (з 2014 року)» ‒ як військове захоплення територій.

З кожним роком усе більше число українців відмовляється від вивчення російськомовної «Вікіпедії», віддаючи перевагу українському сегменту проєкту, зауважує в минулому патрульний україномовного розділу «Вікіпедії», нині редактор Левон Азізян в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Одним із прикладів «воєн правок» у «Вікіпедії» можна назвати питання про правильність написання в/на Україні

‒ Звичайно, політичні статті мають різний зміст у російськомовній та україномовній «Вікіпедії». Електронна енциклопедія ‒ це демократичний інструмент, розробники дали можливість кожному мовному розділу розвиватися самостійно. Тут немає прив’язки до країн ‒ «Вікіпедія» орієнтована на мову їхніх носіїв. Тобто інформаційну політику формують носії мови. Якщо шукати найоб’єктивнішого викладу, рекомендую почитати англомовну версію, зазвичай саме там стикаються обидві сторони, і там є відносно нейтральне модерування. Одним із прикладів «воєн правок» у «Вікіпедії» можна назвати питання про правильність написання в/на Україні. У російськомовній «Вікіпедії» був створений бот, який забороняє змінювати написання «на Україні». Це питання можна винести на обговорення, але шанси невисокі, таке рішення дещо політичне.

Одним із порівняно молодих розділів «Вікіпедія» поповнилася у 2008 році. У кримськотатарській «Вікіпедії» сьогодні 8633 статті, для порівняння український розділ має майже 1 мільйон 70 тисяч статей. Носіїв кримськотатарської мови, які їх редагують, не так багато, переважно створюють статті навіть не кримські татари, а люди, які цікавляться цією мовою і хочуть підтримати свої навички.

Автономія розбрату

«Вікіпедія» та події 2014 року в Криму

Цікаво подивитися, яка термінологія використовується і як викладаються причини події в Криму в 2014 році у різних сегментах «Вікіпедії». Ось цитата з російськомовного варіанта (цитата перекладена мовою публікації ‒ КР): «Приєднання Криму до Російської Федерації ‒ не визнане більшою частиною міжнародного товариства введення до складу Російської Федерації на початку 2014 року частини Кримського півострова, розташованої у межах адміністративних кордонів регіонів України ‒ Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цій події безпосередньо передували багатомісячні антипрезидентські та антиурядові акції в Україні (Євромайдан), що завершилися у лютому 2014 року зміщенням Віктора Януковича з посади президента країни, яке багатьма у Криму це було сприйняте як державний переворот».

«Я доручив вибити російський спецназ у Сімферополі»

Далі інформація про причини ситуації, що склалася, зводиться до дій української влади, які нібито призвели до активізації російських громадських організацій на території Криму. Окремо подана позиція Меджлісу кримськотатарського народу, який виступив на підтримку української влади, йдеться в російськомовному розділі «Вікіпедії».

Звертаємося до україномовного сегменту енциклопедії: «Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та Севастополя Росією ‒ насильницьке протиправне тимчасове відторгнення більшої частини Кримського півострова, розташованого в межах українських адміністративних одиниць ‒ Автономної Республіки Крим та міста Севастополя від України й одностороннє незаконне введення їх до складу Російської Федерації на правах суб’єктів федерації ‒ «Республіки Крим» та «міста федерального значення Севастополь», що було проголошене Російською Федерацією 18 березня 2014 року (нібито в результаті так званого «референдуму про статус Криму» 16 березня 2014 року)».

«Ящик Пандори» Путіна і поради Заходу

Далі як наслідки та складову частину російської військової агресії проти України в українській «Вікіпедії» згадують антиукраїнські мітинги в Криму, блокаду й захоплення стратегічних об’єктів і військових частин підрозділами російської армії, що стало початком окупації Криму.

За очевидної різниці в наданій інформації, велика частина українського населення все ще шукає відомості в пошукових системах російською мовою, зауважує в ефірі Радіо Крим.Реалії експерт Інституту масової інформації Олена Голуб.

Російськомовна «Вікіпедія» не використовує таку лексику як «бойовики», «окупація», «анексія» і намагається подавати події згладжено

‒ Така різниця в риториці україномовних і російськомовних ресурсів може викликати дисонанс у читача. І це стосується не тільки питання Криму, але й, наприклад, ситуації на Донбасі. Російськомовна «Вікіпедія» не використовує таку лексику як «бойовики», «окупація», «анексія» і намагається подавати події згладжено. Але це проблема не тільки «Вікіпедії» ‒ у міжнародних організаціях також намагаються уникати слів «сепаратисти», «бойовики» і тому подібні. Я моніторю щомісяця понад 20 українських ЗМІ і бачу, що на «Вікіпедію» журналісти практично не посилаються.

Часто журналісти дають посилання на наукові англомовні видання або ж на офіційні українські джерела. Рідко трапляються посилання на російські ЗМІ, це, як правило, заяви російських політиків, що стосуються України. Якщо говорити про ЗМІ, то в україномовному сегменті видань також є проросійськи налаштовані медіа, вони можуть використовувати кремлівську риторику, і на них потім посилаються російські ЗМІ. У свою чергу, ця інформація з російських ЗМІ потрапляє до громадян на окупованій території, і в цьому є проблема, оскільки проросійські наративи переходять від медіа до медіа. Водночас в Україні є достатньо видань, які мають декілька мовних сторінок, і там можна отримувати збалансовану інформацію.

Крим.Реалії намагалися зв’язатися з представниками некомерційного партнерства «Вікімедіа РУ», але відповідей на момент виходу ефіру не отримали.

(Текст підготувала Інна Аннітова)

15 років Вікіпедії: 15 фактів про “Вікі”, які не всім відомі

1. “Вікіпедію” створили філософ і фінансист: Ларрі Сенгер і Джиммі Вельс із США, які, за власним визнанням, будували свій проект на утопічній ідеї вільного доступу кожного до загальної суми знань людства і пожертвуваннях з усього світу.

Можна сказати, вони досягли успіху у своїх починаннях: наразі на сайті енциклопедії більш 38 млн статей, більше 4 млн користувачів вносили інформацію, яку виправляли понад 2 млрд разів; цими виправленнями, з-поміж іншого, займалися 4 тис людей, що мають звання адміністратора.

2. Десять мов, якими написана найбільша кількість статей – англійська (більш 5 млн), шведська (більше 2,5 млн), німецька (1,9 млн), нідерландська (1,85 млн), себуано (1,85 млн), французька (1,7 млн), російська (1,28 млн), варайська (1,25 млн), італійська (1,25 млн) та іспанська (1,23 млн).

При цьому кількість виправлень у згаданих філіппінських мовах – себуано і варайскій – істотно менше, ніж у інших лідерів списку, що свідчить зокрема про недостатню опрацьованість і завершеність багатьох створених статей.

3. Жодної статті, крім головної сторінки Вікі, немає в розділах на мовах гереро (використовується на території ПАР) і канури, якою говорять в Нігері і Нігерії.

4. У мов, що використовують більше однієї системи письма – наприклад сербської (кирилиця і латиниця) або уйгурської (кирилиця, латиниця і арабиця), – є можливість дублювати статті у відповідних алфавітах; на практиці, однак, не всі статті схожою мовою будуть мати свої симетричні дублети у всіх вживаних писемностях.

5. Щонайменше три мови, які користуються одним алфавітом, мають по дві версії “Вікіпедії”: йдеться про англійську (стандартна і “спрощена” версія), норвезьку (букмол і нюнорськ) і білоруську (офіційна (“шкільна”) граматика і тарашкевіца). Нерідко опис тих самих об’єктів і людей може радикально відрізнятися.

6. Щодо штучних мов – є версія “Вікіпедії” есперанто (більше 200 тис. статей), мовами волапюк, ідо і інтерлінгва. При цьому до використання мови ельфів з творів Джона Р. Р. Толкієна, на відміну від “Яндекс.перекладача”, “Вікіпедія” ще не дійшла.

Засновник “Вікіпедії” якось назвав російського прем’єра Дмитра Медведєва людиною, “яка розуміє структуру інтернету”

7. У 2006-2007 роках існувала “Вікіпедія” “сибірською мовою” – вигаданою мовою, яку при цьому легко розуміли носії російської мови. Через велику кількість нецензурної лексики та викривлення фактів ця “енциклопедія” була видалена в листопаді 2007 року, зібравши понад 6 тис. статей, більшість яких були порожніми.

8. Збільшений з роками авторитет енциклопедії якось підвів її: 2009 року в англійській версії статті про французького оскароносного композитора Моріса Жарра зробив правку студент-ірландець, повідомивши про смерть митця. Креативний юнак дуже переконливо описав смерть Жарра і вигадав останні слова “небіжчика”, чим спровокував шквал повідомлень у ЗМІ, включно з респектабельними виданнями на кшталт Guardian. Коли обман розкрився, всім учасникам скандалу довелося спростовувати свої повідомлення.

9. Як стверджує радіоведуча Рейчел Марсден, засновник “Вікіпедії” Джиммі Вейлз 2008 року особисто відредагував її біографічну сторінку, вказавши, що вони розлучилися, причому вона не знала про його рішення припинити стосунки до того, як прочитала статтю. Пан Вельс заперечував, що редагував статтю, проте інші редактори знайшли його ім’я серед тих, хто правив інформацію. На знак помсти Рейчел Мерсден продала светр і футболку, які належали, як стверджувала дівчина, Вельсу, з молотка.

10. Коли міжнародна група соціологів проаналізувала 10 версій мережевої енциклопедії різними мовами, то з’ясувала, що найсуперечливішими – такими, що піддаються найбільшій кількості виправлень, – статтями є описи політиків (Джорджа Буша-молодшого – англійською і Сеголен Руаяль – французькою), релігійні фігури (Ісус і Магомет – деякими мовами), але були й відмінності; так, франкомовні редактори більше боролися за статті про екологію, а чеські сперечалися через статті про різні прояви людської сексуальності.

Активісти критикують “Вікіпедію” за слабке залучення жінок до створення статей

11. Згадана стаття про Джорджа Буша-молодшого англійською мовою є абсолютним лідером за кількістю виправлень за всі роки існування інтернет-енциклопедії: її текст змінювався 45 862 рази. У російському сегменті, крім щорічних списків померлих, лідерами за кількістю виправлень стали статті про Йосипа Сталіна і мультсеріал “Смішарики”, а також про Росію та Україну. На кожну з них припало більше 7 тис. правок.

12. У багатьох країн ті або інші сторінки онлайн-енциклопедії зазнали блокувань. Особливо непросто складається доля “Вікіпедії” в КНР: китайська версія сайту була заблокована в Китаї в червні 2004 року, в жовтні-листопаді 2006 року. У червні 2015 ЗМІ повідомили про повне блокування китайської “Вікіпедії” в КНР. Крім того, Пекін неодноразово частково блокував енциклопедію й англійською мовою. Китайська версія енциклопедії містить більше 860 тисяч статей.

13. У серпні минулого року Роскомнагляд висунув претензії до російської “Вікіпедії” щодо статті про легкий наркотик “чарас”. Пізніше організація передумала блокувати енциклопедію, пославшись на те, що інформацію в “проблемній” статті відредагували.

14. Енциклопедія намагається бути самокритичною у своїх статтях: в англомовному розділі існують статті “Гендерні забобони “Вікіпедії” та “Список скандалів, пов’язаних з “Вікіпедією”. Щодо першої, то жінки регулярно скаржаться на домінування чоловіків у колективі редакторів і пов’язаний з цим дисбаланс у висвітленні низки тем. Джиммі Вельс визнав, що попередні спроби збалансувати колектив за статевою ознакою виявилися невдалими, і висловив намір виправити такий стан справ у майбутньому.

15. З нагоди 15-річчя енциклопедія розпочала проект Wikipedia 15, де закликає користувачів розповісти, що вона для них означає. Крім багатослівних висловів про користь для всього людства, серед відповіді на це питання трапляються й “успішно складені іспити”.