Як правильно заповнити таблицю даних і що робити, якщо її не приймають

Одним із критеріїв безумовної реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування (далі – ПН, РК) є наявність кодів товарів згідно з УКТЗЕД і кодів послуг, зазначених у таких ПН і РК, у таблиці даних платника ПДВ (далі – таблиця). Це прямо випливає з п. 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 11.12.19 р. № 1165 (далі – Порядок № 1165/1).

Тому для платників ПДВ дуже важливо, щоб подана ними таблиця була врахована органом ДПС.

У консультації ми розглянемо:

• як часто та у яких випадках треба подавати таблицю;
• які нюанси потрібно врахувати під час заповнення таблиці;
• коли таблиця враховується автоматично;
• чому можуть відмовити в прийнятті таблиці;
• як оскаржити відмову податкової в прийнятті таблиці.

Коли потрібно подавати таблицю

У першу чергу зазначимо, що, якщо платник ПДВ знаходиться в переліку ризикових, подана ним таблиця, швидше за все, не буде врахована. Більше того, у цьому випадку податкова може прийняти рішення щодо неврахування й раніше прийнятих таблиць (п. 19 Порядку № 1165/1). Тому таким платникам спочатку потрібно позбутися статусу ризикових (що для цього треба зробити, див. у матеріалі «Заблокували ПН або РК: що робити та що буде, якщо нічого не робити»).

Розглянемо, коли слід подати таблицю, щоб попередити блокування ПН/РК.

1. Таблицю можна подати й до того, як реєстрація ПН/РК буде зупинена. Адже, як було зазначено вище, прийнята таблиця є підставою для безумовної реєстрації ПН/РК за зазначеними в ній кодами. Як роз’яснює податкова (ЗІР, категорія 101.18), таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податків, її подання є правом платника ПДВ незалежно від факту блокування ПН/РК в ЄРПН.
2. Таблицю є сенс подати насамперед, якщо в платника ПДВ змінюються коди УКТЗЕД або коди послуг і такі коди відсутні, наприклад, у раніше поданій і прийнятій таблиці. У тому числі й у випадку, якщо зміни кодів УКТЗЕД пов’язані з їхніми змінами на підставі Закону від 04.06.20 р. № 674-IX (про митний тариф).

За якою формою подати та як правильно заповнити таблицю

Форму таблиці наведено в додатку 5 до Порядку № 1165/1. В електронному реєстрі документів таблиця має ідентифікатор J(F) 1312303.

Таблиця подається виключно в електронній формі одним із таких способів:

• через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника»;
• програмне забезпечення, яке платник обрав на свій розсуд та яке дозволяє формувати вихідний файл згідно із затвердженим форматом (стандартом) (наприклад, програма М.Е.Doc, «Артзвіт» і т. п.).

У таблиці відображають інформацію про види діяльності, коди товарів і послуг, які платник ПДВ придбаває та виготовляє (поставляє) на постійній основі, а саме (п. 13 Порядку № 1165/1):

• види економічної діяльності згідно із КВЕД ДК 009:2010;
• коди товарів згідно з УКТЗЕД і послуг згідно з ДКПП, які придбаваються (отримуються) платником податків, увозяться на митну територію України;
• коди товарів згідно з УКТЗЕД і послуг згідно з ДКПП, які поставляються (виготовляються) платником податків.

Щоб таблиця була прийнята податковою, її треба правильно заповнити. Наведемо деякі рекомендації щодо заповнення таблиці, надані в ЗІР (категорія 101.18), листі ДФС від 06.09.17 р. № 2723/99-99-07-05-01-18, на сайті територіальної податкової.

1. Не допускається одночасне заповнення граф про придбання (отримання) та постачання/ надання товарів/послуг в одному рядку таблиці.

2. Коди товарів/послуг повинні містити таку саму кількість знаків, що й ПН/РК.

Нагадаємо, у випадку постачання товарів українського виробництва коди товарів згідно з УКТЗЕД можна наводити на рівні перших чотирьох знаків. І якщо в таблиці зазначено 4 знаки коду товарів або послуг, ПН/РК також повинні містити код із чотирьох знаків. Інакше програма буде розглядати ці коди як різні.

Наприклад, платник ПДВ указав у таблиці код послуги «33.12», а в ПН – код «33.12.24». Для програмного забезпечення ЄРПН ці коди сприймаються як різні, і реєстрація ПН може бути зупинена.

3. Не слід указувати в таблиці багато видів економічної діяльності (наприклад, раніше податківці радили наводити не більше 6 кодів КВЕД). Якщо видів діяльності в підприємства більше, краще подати декілька таблиць. Наприклад, подати одну таблицю з основними кодами діяльності, а в решті за необхідності вказати інші другорядні.

4. Не варто наводити багато кодів товарів та/або кодів послуг (особливо в графі, де відображаються коди вхідних товарів/послуг). Зазначимо, що згідно з роз’ясненням податкової (ЗІР, категорія 101.18) електронною формою таблиці (ідентифікатор J(F) 1312303) передбачено обмеження в 99 рядків. Як показує практика, податківці не люблять розглядати великі «простирадла» і можуть відмовити в прийнятті громіздкої таблиці.

Тому рекомендуємо відображати в таблиці коди тільки тих товарів (послуг), які найчастіше вами придбаваються та продаються. Це обмеження стосується кожного виду діяльності. Тобто якщо в таблиці зазначено три види діяльності, то на кожний із них краще давати 5–6 основних кодів товарів/послуг.

Пояснення до таблиці

Разом із таблицею обов’язково подається пояснення (п. 14 Порядку № 1165/1). Його відсутність – пряма підстава для відмови в прийнятті таблиці.

Для подання такого пояснення потрібно створити документ довільного формату (ідентифікатор форми J(F) 1360102) і прикріпити до нього копію пояснення у форматі pdf розміром не більше 2Мб.

У самому документі довільного формату J(F) 1360102 потрібно вказати:

• у шапці – назву, номер і дату документа, який додається до таблиці. Наприклад: «Опис господарської діяльності підприємства» від 05.02.21 р. № 2»;
• графі 1 таблиці – номер файлу, а до графи 2 прикріпити необхідний файл у форматі pdf.

Пояснення являє собою опис господарської діяльності платника ПДВ і повинне містити:

• відомості про наявні орендовані (із зазначенням правочинів) або власні (із зазначенням документів власності) приміщення, виробничі потужності та інші дані про основні фонди;
• дані про сертифікати якості, ліцензії, дозвільні документи (за наявності);
• дані про свої або орендовані складські приміщення або (за їх відсутності) договори про зберігання товарів;
• відомості про наявність транспортних засобів (власних або орендованих). Якщо такі відсутні й при цьому платник ПДВ здійснює транспортування товарів, необхідно навести договори із транспортними компаніями;
• інформацію про земельні ділянки (власні або орендовані – із зазначенням договорів оренди) у га;
• дані про врожайність культур, які зазначені в таблиці для реалізації на підставі статистичної звітності, наприклад форм № 4-сг, № 29-сг, – для сільгоспвиробників;
• дані про найманих працівників (із зазначенням посад/професій);
• відомості про залишки готової продукції, сировини;
• за кожним кодом товарів/послуг, зазначених у таблиці на придбання, – відповідні договори, інші документи, що підтверджують факт їх придбання: ТТН, платіжні доручення, довіреності, накладні, акти та ін. Для сільгоспвиробників – опис про придбання посівного матеріалу, дизпалива, отрутохімікатів;
• інформацію про договори на реалізацію товарів (надання послуг).

Також нагадаємо, що під час підготовки пояснення треба переконатися, що об’єкти, які там указуються, включені до форми № 20-ОПП (маються на увазі об’єкти, які підлягають відображенню в цій формі). Якщо їх немає у формі № 20-ОПП або ця форма не подавалася, потрібно обов’язково її подати. Причому до подання таблиці, оскільки в цій ситуації відмова в прийнятті таблиці практично гарантована.

Розгляд таблиці комісією ДПС

За результатами розгляду таблиці комісія регіонального рівня приймає рішення щодо її врахування або неврахування. Строк розгляду таблиці – 5 робочих днів після її отримання (п. 15 Порядку № 1165/1).

Про те, що комісія ДПС отримала таблицю, платник ПДВ дізнається з першої квитанції, яку він повинен отримати в день надсилання таблиці. Другу квитанцію з інформацією про те, врахована чи не врахована таблиця органом ДПС, платник повинен отримати протягом 5 робочих днів.

Після отримання другої квитанції платник ПДВ також повинен отримати рішення комісії регіонального рівня про врахування або неврахування таблиці (ідентифікатор форми J(F) 1412306). Таке рішення за формою додатка 6 до Порядку № 1165/1 направляється йому засобами електронного зв’язку (електронний кабінет, M.E.Doc).

Як бути, якщо друга квитанція не приходить?

На практиці досить часто зустрічається ситуація, коли платник ПДВ відправив таблицю, отримав першу квитанцію з інформацією про те, що таблиця отримана податковою, а от подальша відповідь про прийняття або неприйняття таблиці (друга квитанція та рішення) протягом установленого строку не надходить.

Насамперед урахуйте, що в цьому випадку подавати повторно таблицю не потрібно, оскільки приходить квитанція про відмову (таблиця вже зареєстрована на сервері ДПС). Потрібно добиватися відповіді від податкової. Як варіант, іноді допомагає звернення зі скаргою на гарячу лінію ДПС за номером 0-800-501-007 (сервіс «Пульс»).

Причини відмови в прийнятті таблиці такі:

1. Дублювання даних у таблицях. Тобто коди товарів/послуг, які були зазначені в раніше прийнятій таблиці, не потрібно повторювати в наступних таблицях.
2. Недостатність (на думку комісії ДПС) поданих до таблиці пояснень. Це найпоширеніша причина відмови, при тому що вимоги до подаваних пояснень Порядком № 1165/1 не встановлено. Про те, що має містити пояснення, можна судити з роз’яснень податкової (див., наприклад).
3. Наявність помилок у заповненні таблиці. Наприклад, одночасне заповнення граф про придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку таблиці.
4. Подання таблиці без пояснень.

Коли таблиця враховується автоматично

Таблиця враховується податковою в автоматичному режимі, якщо (п. 18 Порядку № 1165/1):

• вона подається сільгосптоваровиробником, який включений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, та/або сільгосптоваровиробником, який станом на 31.12.16 р. застосовував спецрежим оподаткування згідно зі ст. 209 ПК і має у власності та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менше 200 га включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), і в поданій таблиці наведено відомості про постачання (виготовлення) груп товарів із кодами УКТЗЕД 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12;
• у платника ПДВ значення показників D і P, розрахованих у порядку, установленому п. 3 Порядку № 1165/1, мають такі розміри: D > 0,02, P < P_м х 1,4, і в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачань яких відповідно до ПН/РК, зареєстрованих за останні 12 календарних місяців в ЄРПН, становить більше 25 % загального обсягу операцій постачань за зазначений період. Нагадаємо, показник D означає податкове навантаження на підприємстві (повинне бути не менше 2 %), а показник Р – середньомісячний оборот за постачанням продукції/послуг.

Майте на увазі! Сільгосптоваровиробники, які підпадають під умови автоматичного врахування таблиці, повинні наводити в графі 4 таблиці тільки ті коди продукції згідно з УКТЗЕД, які входять до груп товарів, перелічених вище. Інакше таблиця не врахується автоматично, а буде спрямована на розгляд комісії ДПС. Якщо сільгоспвиробник крім зазначених поставляє й інші види товарів, рекомендуємо подавати для них окрему таблицю, адже подавати кілька таблиць не заборонено.

Що робити у випадку відмови комісії ДПС урахувати таблицю

У цьому випадку можна ужити таких заходів:

• подати нову таблицю, оскільки кількість подаваних таблиць не обмежена;
• оскаржити рішення комісії про неврахування таблиці в адміністративному або судовому порядку згідно із процедурою оскарження, викладеною в ст. 56 ПК (ЗІР, категорія 101.18).

Висновки

Прийнята таблиця дає можливість реєструвати ПН/РК без загрози їх блокування. Щоб таблиця була прийнята, не допускайте помилок під час її заповнення та не забувайте додати пояснення до неї.

Джерело: Практичне керівництво № 4, лютий 2021 року.

Таблиця даних: як заповнити та подати, щоб було більше шансів на її прийняття?

Захиститися від блокування податкових накладних можна, подавши Таблицю даних платника податку. Чи є особливості в її поданні в умовах воєнного стану? З якими проблемами найчастіше стискаються платники при поданні Таблиці? Як її заповнити та які пояснення до неї додати, щоб було більше шансів на її врахування податківцями? Ці та інші питання обговоримо в статті

Право платника ПДВ подати Таблицю закріплене в п. 12 Порядку № 1165, а її форма наведена в додатку 5 до цього Порядку.

Що дає Таблиця? Взагалі, подання її необов’язкове. Це право, а не обов’язок платника ПДВ. Але вона дає можливість попередити блокування податкових накладних (ПН)/ розрахунків коригування (РК). Якщо коди товарів/послуг є у врахованій фіскалами Таблиці, то ПН/РК з такими кодами реєструється без моніторингу (це четверта ознака безумовної реєстрації ПН/РК, що їх перелічено у п. 3 Порядку № 1165). Тобто, без блокування. Виняток: (1) зменшуючі РК і (2) РК на неплатників ПДВ. Від блокування цих РК Таблиця може й не захистити.

Таблиця даних є своєрідним імунітетом від блокування ПН/РК.

Зверніть увагу! Прийнята Таблиця не розблокує вже заблоковані ПН/РК. Якщо ПН/РК заблоковані, то для їх розблокування потрібно подавати документи (тобто доведеться проводити всю стандартну процедуру розблокування), а Таблиця даних в цьому випадку може лише допомогти розблокуванню ПН/РК. Тобто прийнята фіскалами Таблиця «назад» не спрацьовує. Спрацьовує вона тільки на майбутнє. Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН ПН/РК не потрібно.

Чи можна подати Таблицю ще до блокування ПН/РК? Саме призначення Таблиці (попередити блокування) вказує на те, що Таблицю можна подати без факту блокування ПН/РК. Це підтверджують і самі податківці (101.18 БЗ). Але на практиці платникам часто відмовляють в прийнятті (врахуванні) Таблиці, якщо в ній вказаний код «реалізації» щодо якого ще не було факту блокування ПН/РК у платника. У якості причини відмови вказується «податкові накладні з заявленими кодами не зупинялись». Втім це не повинно зупиняти вас від подання Таблиці.

«Воєнні нюанси». За правилами п. 15 Порядку № 1165 подана платником Таблиця має бути розглянута податківцями (комісією регіонального рівня) протягом 5 робочих днів після її отримання. Але на час воєнного стану відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ перебіг податкових строків зупиняється (за деякими виключеннями, які нашого питання на жаль не стосуються).

Звісно, це зовсім не означає, що протягом воєнного стану Таблиці не будуть розглядатися зовсім. Вони будуть розглядатися податківцями, але треба бути готовим до того, що це може бути довше ніж протягом відведених 5 робочих днів.

Зверніть увагу, що

правило «мовчазної згоди» щодо Таблиць не діє. Тобто якщо у 5-денний строк рішення комісією не буде прийнято, то це не означає, що Таблиця автоматично враховується.

Ще один момент. В «мирні» часи у випадку прийняття податківцями рішення про неврахування Таблиці з «незрозумілою причиною» у платників була можливість «провести розслідування». Можна було направити податківцям запит про надання публічної інформації з метою отримання інформації про те, що саме конкретно стало причиною неврахування Таблиці. Форма і порядок подання такого запиту наведені на сайті ДПСУ (www.tax.gov.ua) у вкладці «Для громадськості»→ «Публічна інформація».

Втім податківці вже повідомили, що в період воєнного стану тимчасово призупинено надання податківцями інформації на запити, що не стосується воєнного стану. При цьому посилаються вони на все той же п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який передбачає, що на час воєнного стану перебіг податкових строків зупиняється.

Але це не виключає можливість отримати від податківців консультацію в телефонному режимі.

Чому отримати рішення про врахування Таблиці непросто? Оскільки Таблиця даних дає імунітет від блокування ПН/РК (з урахуванням винятків, про які йшлося вище), податківці ставляться до неї дуже прискіпливо. І отримати рішення про врахування Таблиці, як показує практика, буває досить складно. Причини цього можуть бути:

1) об’єктивні:

— некоректне заповнення Таблиці;

— ненадання пояснень/недостатність інформації в поясненнях;

— невідповідність визначених платником податку в Таблиці видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. Що фактично означає що з наявної у податківців інформації не має впевненості у тому, що у вас є достатні ресурси (виробничі потужності) для того, щоб здійснювати певну діяльність;

2) формальні. Наприклад якщо ви включені в число ризикових платників податку (перевірити це можна в Електронному кабінеті використовуючи вкладку «Моніторинг ПН/РК» → «Відповідність критеріям ризиковості»). У такому разі Таблицю не врахують, навіть якщо будуть подані всі пояснення. В цьому випадку спочатку треба зняти «ризиковий» статус платника, а потім вже подавати Таблицю.

Таблицю можуть не врахувати, якщо наприклад, не виконується податкове навантаження. Також досить часто практикується неврахування Таблиці, якщо платник декларує «мінус» в декларації з ПДВ.

Які помилки часто допускаються в заповненні Таблиці? Назвемо найбільш поширені:

1. В Таблиці вказано забагато кодів «реалізації». Одна Таблиця має складатися не більше ніж на 6 кодів «реалізації» (кодів постачання). Якщо більше — Таблицю не врахують. Але

краще заповнювати Таблицю лише на два-три коди «реалізації». Кількість Таблиць, яку можна подати, не обмежується.

Так, по-перше, є більше шансів на врахування Таблиці. А, по-друге, якщо податківцям якийсь один код здасться «підозрілим», то якщо поділити коди на декілька Таблиць, є шанс, що відхилять Таблицю лише з тим кодом, який «не сподобався», а інші врахують.

Якщо ви вирішили подати одну Таблицю на декілька кодів, то як показує практика, краще не зазначати в такій Таблиці коди, по яких вам ще не блокували ПН/РК. На такі коди краще подати окрему Таблицю.

Зверніть увагу: якщо у вас уже прийняли (врахували) Таблицю з якимось кодом товарів/послуг, то в наступних Таблицях його не дублюйте. Інакше прийде відмова у врахуванні Таблиці через те, що такий код уже врахований. Тому якщо потрібно додати коди, то все не переписуємо, а подаємо нову Таблицю з додатковими кодами.

2. В Таблиці вказаний код КВЕД не зазначений в реєстраційних даних платника. Мова йде про графу 2 Таблиці «Код згідно з КВЕД». Якщо цього коду немає в реєстраційних даних платника (не зазначений в даних ЄДР*), то Таблицю з таким кодом КВЕД не врахують.

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Зазначимо, що код згідно КВЕД треба заповнювати в кожному рядку Таблиці. Порожньою графа 2 залишатися не повинна (див приклади нижче).

3. Таблиця заповнена не в «шахматному» порядку, неможливо пов’язати коди придбання і коди реалізації. При заповненні Таблиці необхідно дотримуватися наступного правила: в одному рядку не можуть бути зазначені і коди «придбання», і коди «реалізації». Тобто

коди придбання і коди реалізації зазначаються окремими рядками.

При цьому краще коди зазначати відповідними групами: («постачання/придбання»), які пов’язані одне з одним. А не підряд усі постачання, а потім усі придбання. Щоб можна було прослідкувати зв’язок між кодами придбання і кодами постачання. Це дасть змогу фіскалам з комісії краще розуміли суть ваших операцій.

Причому податківці рекомендують тим, хто:

— перепродає товари / перевиставляє послуги спочатку зазначати код придбання, а нижче — той самий код постачання,

— виробляє продукцію/самостійно надає послуги — навпаки: спочатку — код продукції/послуги, а нижче — коди складових її собівартості).

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Зверніть увагу: якщо Таблиця буде врахована, то зазначайте в ПН/РК коди точно так само, як ви навели їх у врахованій Таблиці. Наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні й розуміються як різні коди!

Таблиця даних (фрагмент) — Перепродаж товарів

Порядковий номер

Код згідно з КВЕД

Код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг (придбання (отримання), ввезення на митну територію України)

Код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг (постачання/надання)

Таблиця даних (фрагмент) — Виробництво/надання послуг

Порядковий номер

Код згідно з КВЕД

Код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг (придбання (отримання), ввезення на митну територію України)

Код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг (постачання/надання)

Якщо ваші постачальники — неплатники ПДВ, то також зазначайте в Таблиці коди придбання (незважаючи на те що зареєстрованих ПН на ці коди немає). При цьому в поясненнях до Таблиці вкажіть, що серед ваших основних постачальників є контрагенти — неплатники ПДВ, і зазначте які саме товари ви в них купуєте. Зауважте, що такі придбання при цьому мають бути обов’язково відображені в рядку 10.4 декларації з ПДВ.

Пояснення до Таблиці. Таблиця подається обов’язково з поясненнями. Без пояснень, податківці не приймають Таблицю до розгляду.

Пункт 14 Порядку № 1165 передбачає, що в поясненнях, зазначається вид діяльності платника, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ. Трохи більше конкретики щодо пояснення до Таблиці знаходимо у роз’ясненні в категорії 101.17 БЗ (ср. ). Там фіскали зазначають, що пояснення має бути з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини).

Фактично податківці хочуть в поясненнях бачити інформацію, яка дозволяє зрозуміти «реальність» операцій за кодами «реалізації», які зазначені в Таблиці.

1) інформацію про платника (тобто про ваше підприємство чи ФОПа): де знаходиться, якими видами діяльності займається;

2) інформацію, пов’язану з кодом(ами) «реалізації», на який (і) складається Таблиця.

Можливо доведеться пояснити специфіку діяльності/«технологію виробництва» для того щоб податківці зрозуміли чому, наприклад, у вас саме такі коди придбання і як вони пов’язані з виробництвом продукції/надання послуг;

1) інформацію про ваші «виробничі» потужності — орендовані чи власні приміщення, обладнання. Тобто податківці повинні впевнитися, що у вас є ресурси для того, щоб здійснювати цю діяльність. Зверніть увагу:

надану інформацію податківці «звіряють» з даними форми № 20-ОПП та фінансовою звітністю платника.

Якщо ви, наприклад, вказали певні «потужності» в поясненнях, але ці «потужності» не зазначені в формі № 20-ОПП, то скоріш за все отримаєте відмову у врахуванні Таблиці;

2) інформацію про кількість працівників. Податківці зіставляють кількість персоналу з «масштабами» діяльності платника. Великі «обороти» при невеликій чисельності працівників можуть стати приводом для сумнівів у реальності операцій. Якщо для виконання робіт залучаються особи за договорами ЦПХ, подайте про це інформацію. Або поясніть податківцям специфіку вашої діяльності. Інформацію про трудові ресурси податківці можуть перевірити за додатком 4ДФ до об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-розрахунку;

3) інформацію про основних покупців та продавців. В своїх роз’ясненнях податківці говорять, що бажано навіть зазначати коротко основні умови договорів (наприклад, на кого покладається обов’язок доставки товару, яким транспортом від доставляється і т.п.).

Якщо серед ваших основних постачальників є неплатники ПДВ — зазначте цю інформацію в поясненнях також;

якщо у податковому кредиті є великий відсоток «ризикових товарів» (із Переліку ризикових), можливо, доведеться подавати інформацію про кількість їх придбання і витрачання (у вигляді оборотно-сальдової відомості). При цьому зазначимо, що проектом змін до Порядку № 1165 планується в майбутньому відмовитися від Переліку ризикових товарів/послуг (а це тільки збільшить кількість ПН, що блокується);

4) інформацію про залишки готової продукції (найменування) та залишки сировини (найменування).

На підтвердження цієї інформації можуть додаватися копії документів (наприклад, договори оренди).

Як подавати Таблицю і пояснення? Їх подають в електронному вигляді. Код електронної форми самої Таблиці: J/F13123.

Пояснення подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601. А вкладення в цей додаток (файл з відсканованими документами) має бути в форматі PDF, PNG або JPG, і розмір кожного прикріпленого до додатку файлу не може перевищувати 2 Мб, а кількість документів — 100 екз.

Таблиця — автоматом. Деякі «преференції» в поданні Таблиці мають аграрії. Вони можуть претендувати на автоматичне врахування Таблиці. Подробиці щодо цього ви можете знайти в статті «Преференція аграріям — Таблиця автоматом», «Податки & бухоблік», 2021, № 30.

Неврахували Таблицю: як діяти? Якщо Таблицю не прийняли (отримали рішення про неврахування Таблиці за формою додатку 6 до Порядку № 1165) перше за все слід проаналізувати, яку причину неврахування Таблиці вказали податківці в Рішенні. Всього формою Рішення передбачено три таких причини:

— «наявність у контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій». Досить часто ця причина зазначається, коли платника включено до списку ризикових. Тож перевірте через Електронний кабінет, чи не включено вас до числа ризикових. Якщо включено — спочатку подавайте документи на виведення з числа ризикових. Якщо статусу ризикового немає, зважаючи на діючі під час воєнного стану обмеження щодо отримання запитів від податківці, краще спробувати дізнатися безпосередньо у податківців (в телефонному режимі) конкретну причину неврахування Таблиці;

— «виявлення невідповідності визначених платником у Таблиці видів діяльності наявним у платника основним засобам». Як правило вказується коли фіскалам здалося замало інформації, наведеної в формі № 20-ОПП. Тож перевірте, може, треба додати ще якісь об’єкти;

— «інше». Зазвичай, ця причина зазначається при некоректному заповненні Таблиці, або якщо ПН/РК з кодами в Таблиці не блокувалися.

Якщо Таблиця даних не врахована, ви можете надати її податківцям повторно. Кількість спроб необмежена.

Таблицю врахували, але ПН/РК блокуються. Причини:

1. Відправили ПН/РК раніше ніж отримали рішення про врахування Таблиці. Рішення про врахування Таблиці повинне з’явитися в Електронному кабінеті (п. 16 Порядку № 1165);

2. Код в ПН/РК зазначений не так само, як в Таблиці. Зверніть увагу: наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні й розуміються як різні коди!

3. Податківці вже встигли скасувати раніше враховану Таблицю (дивіться далі). Тож статус Таблиці варто регулярно перевіряти в Електронному кабінеті.

Відхилення вже врахованої Таблиці. Фіскали з часом можуть відмовити в урахуванні вже прийнятої ними раніше Таблиці (навіть врахованої «автоматом»). Зробити це можуть податківці як регіонального, так і центрального рівня (п. 25 Порядку № 1165). У такому разі платник отримає рішення про неврахування Таблиці (за формою додатка 7 до Порядку № 1165).

Які причини можуть бути такого неврахування?

В Порядку № 1165 названа лише одна причина для неврахування вже врахованої Таблиці — якщо після її врахування до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в Таблиці даних платника податку, яка врахована (п. 19 Порядка № 1165).

Але ось в самій формі рішення (за формою додатку 7 до Порядку № 1165) всупереч цьому причин скасування Таблиці чомусь більше. І, зокрема, підставою її неврахування названа «наявність податкової інформації про здійснення платником ризикових операцій».

Досить часто податківці приймають рішення про неврахування вже врахованої Таблиці, якщо платника включили до числа ризикових. На даний час це незаконно — тому що, повторимо, Порядок № 1165 передбачає лише одну причину скасування вже врахованої Таблиці. Конкретно, якщо виявлено, що в ній подана недостовірна інформація. З інших причин скасовувати прийняту Таблицю податківці не мають права. На це звертали увагу й суди (рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 06.09.2019 р. у справі № 160/6004/19; рішення окружного адмінсуду м. Києва від 11.07.2019 р. у справі № 826/17989/17).

Зазначимо що проектом змін до Порядку № 1165 планується «узаконити» таку підставу для скасування раніше врахованої Таблиці як «включення платника в число ризикових за критеріями ризиковості платника». Щоправда, тільки якщо платник відповідає лише деяким критеріям ризиковості.

Що робити, якщо раніше враховану Таблицю скасували:

— подати нову Таблицю (оскільки це не заборонено і подавати її можна неодноразово — нескінченно). Щоправда, якщо в «автоматників» стара Таблиця була врахована автоматично, а потім відхилена, то надалі подана нова Таблиця розглядається в загальному порядку — без «автомата» (п. 20 Порядку № 1165). Також зверніть увагу: якщо причиною скасування Таблиці стало включення платника до числа ризикових, то спочатку потрібно «зняти» ризиковий статус;

— оскаржити відхилення Таблиці. Але в період воєнного стану таке оскарження може затягнутися.

Отже, як бачимо Таблиця даних це бажаний інструмент захисту від блокування ПН/РК. Але він досить «крихкий» — у тому сенсі, що й отримати враховану податківцями Таблицю буває досить складно. Та й фактично у податківців «розв’язані руки» у будь-який момент скасувати вже враховану Таблицю. Але поборотися за її врахування, якщо вам блокують ПН/РК, однозначно варто. «Успіх» прийняття (врахування) Таблиці залежить від того, наскільки якісно складені пояснення до Таблиці.

Висновки

• Врахована Таблиця даних рятує від блокування ПН/РК, що подаються на реєстрацію.
• Отримати рішення про врахування Таблиці, як показує практика, буває досить складно. Причини для цього можуть бути як об’єктивні (некоректне заповнення Таблиці; недостатність інформації в поясненнях), так і формальні (невиконання податкового навантаження, декларування від’ємного ПДВ і т.п.).
• Типовими помилками при заповненні Таблиці є: зазначення в одній Таблиці забагато кодів «реалізації»; заповнення Таблиці не в «шахматному» порядку; зазначення кодів в такому порядку, що не можливо прослідкувати зв’язок між кодами придбання і кодами постачання; зазначення кодів КВЕД, яких немає в ЄДР.
• Таблиця даних обов’язково подається з поясненнями. Фактично податківці хочуть в поясненнях бачити інформацію, яка дозволяє зрозуміти «реальність» операцій за кодами «реалізації», які зазначені в Таблиці. Врахування Таблиці багато в чому залежить від того наскільки якісно складені пояснення.
• Фіскали з часом можуть відмовити в урахуванні вже прийнятої Таблиці. В Порядку № 1165 названа лише одна причина для неврахування вже врахованої Таблиці — зазначення в Таблиці недостовірної інформації. Але податківці часто ігнорують цей факт.

Бухоблік ПДВ: закриваємо ПДВ-рахунки, відображаємо типові операції

У платників ПДВ достатньо часто виникають запитання не лише щодо того, коли і як нарахувати ПДВ, а й як правильно його показати в бухобліку. Зокрема, що робити із залишками сум (сальдо) на рахунках обліку ПДВ. Давайте обговоримо ці моменти в статті.

Облік податкових зобов’язань з ПДВ

Постачання товарів/послуг, оподатковуваних ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ повинні нараховуватися в періоді виникнення події для нарахування ПДВ. Переважно це період першої події. Але є й особливі випадки: ст. 187, 189, пп. 198.5, 199.1, 201.4, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Відсутність факту реєстрації продавцем податкової накладної (ПН) не звільняє продавця від обов’язку включити суми ПДВ до податкових зобов’язань відповідного звітного періоду (п. 201.10 ПКУ, п. 187.1 ПКУ). Тому навіть якщо ПН (1) не склали, або (2) не зареєстрували, або (3) заблокували, в обліку продавцеві все одно потрібно «засвітити» податкові зобов’язання — у періоді, у якому вони виникли (період виникнення події для нарахування ПДВ).*

з/п

Зміст господарської операції

Бухоблік

дебет

кредит

1. Постачання оподатковуваних ПДВ товарів/послуг (база ПДВ = договірна вартість)

Перша подія — отримання оплати

Отримано передоплату від покупця

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

Відвантажено товар/надано послуги

Відображено розрахунки з ПДВ

Здійснено залік заборгованостей

Перша подія — постачання товарів/надання послуг

Відображено дохід від реалізації товарів/послуг

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

2. Постачання оподатковуваних ПДВ товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Перша подія — надання послуг (п. 5 Інструкції № 141*)

Березень 2019

Відвантажено товари/надано послуги

Квітень 2019

Оплачено товари/послуги за рахунок бюджетних коштів

Звернемо увагу на субрахунок 643. Згідно з Інструкцією до Плану рахунків № 291**, а також п. 1.2 Інструкції № 141 у загальному випадку цей субрахунок використовується при отриманні підприємством попередньої оплати (авансів) від покупців/замовників. На дату отримання авансу суми податкових зобов’язань з ПДВ відображаються за дебетом субрахунку 643 у кореспонденції з кредитом субрахунку 641/ПДВ (див. проводку 1.2). На дату постачання попередньо оплачених товарів/послуг рахунки доходів дебетуються в кореспонденції з кредитом субрахунку 643 (див. проводку 1.4).

Тому в загальному випадку сальдо за субрахунком 643 має бути дебетовим.

Проте якщо, наприклад, ви здійснюєте постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (у цьому випадку згідно з п. 187.7 ПКУ подією для нарахування податкових зобов’язань є дата отримання грошових коштів, а не дата першої події), то сальдо за рахунком 643 може бути й кредитовим (див. проводку 2.1 у таблиці вище).

Так, п. 5 Інструкції № 141, який якраз і регулює бухоблік ПДВ при нарахуванні податкових зобов’язань за касовим методом, установлює, що в разі якщо спочатку здійснюється постачання товарів/послуг, суми податкових зобов’язання з ПДВ у момент постачання товарів/послуг відображаються за кредитом субрахунку 643 у кореспонденції з дебетом субрахунків обліку доходів (701, 702,703). На дату отримання грошових коштів від покупця здійснюється запис Дт 643 — Кт 641/ПДВ (див. п. 2 наведеної вище таблиці).

Перевірку суми податкових зобов’язань з ПДВ, які мають бути нараховані в поточному місяці за реалізованими товарами/послугами, в загальному випадку здійснюють за формулою:

Проте ця формула не спрацює на 100 %, якщо:

1) крім оподатковуваних ПДВ постачань, підприємство здійснює ще постачання товарів/послуг, які звільнені від ПДВ або не є об’єктом оподаткування ПДВ. У такому разі, можливо, доцільним буде ввести до субрахунку 681 і рахунку 70 додаткові субрахунки, наприклад: 681/1 — отримання авансів з ПДВ; 681/2 — отримання авансів без ПДВ; 702/1 — доходи від реалізації товарів/послуг з ПДВ; 702/2 — доходи від реалізації товарів/послуг без ПДВ;

2) при постачанні товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів (якщо перша подія — постачання товарів/послуг);

3) були повернення товарів.

Коригування податкових зобов’язань (повернення товарів/авансів). Нагадаємо, що продавець має право зменшити податкові зобов’язання з ПДВ тільки після того, як зменшуючий РК зареєстрований у ЄРПН (п.п. 192.1.1 ПКУ). Тому доцільно використовувати додатковий «транзитний» субрахунок, наприклад, 643/2 «Податкові зобов’язання: розрахунки коригування без реєстрації», який би враховував розрив у часі між виписуванням РК і фактом його реєстрації в ЄРПН.

з/п

Зміст господарської операції

Бухоблік

дебет

кредит