Хурма – Їжа Богів

👉 Ви знали, що хурма – це найпоширеніший фрукт на планеті Земля⁉ Сімейство хурми (інша назва ебенові) налічує 726 (!) видів. Але на більшій частині території України можуть стійко рости та плодоносити лише 2 види: хурма віргінська та хурма гібридна (від схрещування віргінської та східної).

З 1991 року хурму вирощують у Національному ботанічному саду ім.Гришка (м.Київ), а з 2005 року там ведеться селекція, і вони вже вивели 3 сорти віргінської хурми!

Отже, хурма віргінська (родом із США) має найбільшу морозостійкість, може переносити заморозки до –25…–30°С, іноді до –35°С.

Це дерево висотою до 8-10 м з темно-сірою або коричневою корою. Рослина дводомна (є чоловічі та жіночі екземпляри), хоча деякі екземпляри однодомні (самоплідні).

Дуже врожайна культура: доросле дерево може давати до 50-100 кг смачних плодів, причому щороку!

При насіннєвому розмноженні плодоносити починає з 4-7 років (залежно від сорту).

Живе віргінська хурма до 100-150 років.

• добрий медонос,
• підщепа для культурних сортів хурми східної чи гібридної,
• рослина-піонер на занедбаних ґрунтах, хурма тіньовитривала, тому може довгий час рости в підліску,
• плоди служать кормом для багатьох тварин та птахів,
• не уражається ні хворобами, ні шкідниками і не потребує будь-яких обробок.

Світлолюбна, жаровитривала, зимостійка. Віддає перевагу кислим і нейтральним (pH 5-8) легким ґрунтам. Вологолюбна, але мириться із сухістю ґрунту. Коренева система глибока стрижнева, погано переносить пересадку.

Плоди хурми віргінської

солодкі та насиченого смаку

Плоди віргінської, або американської хурми: їстівні і за своєю поживністю стоять вище всіх інших плодів помірного кліматичного поясу.

Вони значно меншого розміру, але при цьому більш солодкі і насиченого смаку, ніж у східної хурми привезеної з теплих країн, плоди якої продаються на ринках і в супермаркетах.

У її плодах міститься до 44% цукру, пектин, яблучна кислота та інші компоненти. Використовуються у сирому вигляді, як сухофрукти, і для кондитерських виробів.

Плоди мають насичений ромовий смак, але терпкий до повного дозрівання. Якщо ви ніколи не пробували незрілу хурму, ми не рекомендуємо це. Хоча незрілі фрукти використовують для лікування лихоманки та діареї.

Стиглі плоди використовуються в традиційних американських рецептах варення, печива, тістечок, заварних кремів, а висушене смажене насіння використовується як замінник кави.

З листя хурми, багатого на вітамін С, можна заварювати чай, – нейтральний з приємним присмаком. Чай має сечогінний ефект, здатний знижувати тиск і навіть полегшувати геморой.

Нектар із квітів хурми є гарним харчовим ресурсом для таких запилювачів, як бджоли. Це основне джерело нектару принаймні в п’яти штатах США!

Ця, поки що екзотична для наших садів, культура хурми віргінської стовідсотково має стати невід’ємною частиною будь-якого харчового природного саду.

Відео: у пані Наталі на Чорній горі (Закарпаття) є хурмовий сад на 300 дерев 60(!) видів та сортів… але найсмачніша, яку вона споживає щодня – це хурма віргінська 😀

Декоративність

Осіння краса яскравих плодів

Дерева дуже красиві, пік декоративності під час плодоношення. Після дозрівання шкірка плодів темнішає, аж до чорного кольору, та стає гофрованою, схожою на шкуру алігатора.

Форма крони округла, зі струнким стволом. Листя велике довжиною 8-15 см, шкірясте, осіннє забарвлення золотисто-багряне.

Красиві, декоративні, мальовничі, невеликі та середні дерева придатні для живоплотів і шпалер, забезпечують бджіл нектаром і пилком.

Вирощування хурми

посадка та догляд

Що найголовніше треба знати при вирощуванні хурми в Україні?

1. Підбір видів та сортів. Великі плоди — не для нашого клімату, краще обирати дрібніші сорти з гарними характеристиками зимостійкості. Для всієї України – це хурма віргінська, для південних областей – також хурма гібридна. А східна (азіатська) хурма росте лише у деяких районах Закарпатті та південному березі Криму.

2. Коренева система. Саджанці хурми з відкритим коренем погано приживаються, взагалі хурма погано переносить пересадку. Тож, копати саджанець треба глибоко, коріння не можна пересушувати при транспортуванні, та й все одно у рослин з пошкодженим коренем менша зимостійкість, більшість гине у перший рік. Для 100% приживлюваності рекомендуємо починати вирощувати хурму саме з сіянців хурми віргінської у контейнерах. Бажано використовувати саджанці віком 1-2 роки!

3. Молодий саджанець вимагає захисту в зимовий період перші три роки у зв’язку з тим, що його кора дуже гігроскопічна, вона вбирає вологу від снігу. Коли при відлигах кора намокає, а вночі замерзає, саджанці тріскаються і гинуть. Тому важлива ізоляція кори дерева від снігу – укриття молодого саджанця агроволокном або коробом. Поступово, з віком, кора дерева стає грубішою і не так сильно страждає.

Восени верхівки зелених пагонів можна прищипнути, щоб покращити визрівання. Важливим є обов’язковий вологозарядковий полив, що допоможе хурмі підготуватися до зими.

4. Місце посадки та мікроклімат. Хурма любить тепло та затишок, тому забезпечте для хурми сонячне місце, яке по можливості захищене від вітру.

5. Сорти бувають самоплідні, але зазвичай видова віргінська хурма буває як чоловіча, так і жіноча, тому для забезпечення кращого запилення, навіть для самоплідних форм, хурму слід висаджувати групами по 3-5 дерев.

Коли краще саджати? Відкритий корень виключно тільки весною, саджанці з закритою кореневою системою – можна і весною, і восени.

Хурма віргінська невибаглива до ґрунту, але любить достатньо дреновані. Переносить більш вологі умови, ніж більшість фруктових дерев. Поливайте дерева за потреби, поки вони добре не приживуться. Хоча дорослі дерева, як правило, стійкі до посухи, їхні плоди можуть опадати під час сухої погоди.

Як правило, більшість дерев хурми потребують невеликої обрізки, особливо коли вони плодоносять. Обрізка обмежується контролем розміру дерева, видаленням мертвих, хворих і пошкоджених гілок.

Вирощування хурми в Україні — посадка, зимівля, сорти

Ще декілька десятиріч тому виноград вирощували лише на півдні України, а сьогодні вже і на півночі нікого не дивують екзотичні культури. Так, наприклад, соковита хурма, дерево чи кущ, все частіше зустрічається в рекламі саджанців та історіях гордих садівників. З рослини для далеких країв вона стає досяжною можливістю для вирощування в українських садах. Щоправда, далеко не простого вирощування. Хурма — рослина все ж кардинально іншого клімату. І щоб спробувати виплекати її у себе в садку, варто бути готовим берегти рослину від усіх небезпек. І не дуже вірити казковим обіцянкам: шанс на невдачу все ж куди вищий, ніж вірогідність успіху.

Вирощування хурми в Україні — посадка, зимівля, сорти

Хурма — дерево чи кущ? Опис рослини

Хурма, дикий фінік чи фінікова слива (Diospyros) — листопадні, рідше вічнозелені, компактні кущі чи дерева, що зовні нагадують декоративні яблуні з простим черговим великим листям. Густа крона надає рослині декоративності. Та особливою хурму роблять плоди — великі, масивні, соковиті, напрочуд ніжні та м’ясисті ягоди з тонкою шкіркою та серцевиною жовто-оранжево-червоних відтінків, вагою від 40 до 500 г. В’яжучі, терпкі чи ні, плоди хурми легко травмуються і згнивають навіть при невеличкій травмі шкірки.

В Україні перспективний лише один-єдиний вид — хурма віргінська, чи американська (Diospyros virginiana) — з потужним стрижневим коренем, густою компактною кроною 3-7 м в висоту, меншими, не такими вражаючими плодами. Та їх менший розмір не означає гіршої якості. Адже солодкість і ароматність у сортової хурми віргінської часто дивують навіть гурманів. Саме культивари і гібриди за її участю відкрили для наших садівників нові перспективи. Вони зимують найкраще, витримуючи інколи до -35°С. Легендарні смачні хурма японська, кавказька, шоколадна — це рослини зовсім інших широт. І про вирощування таких видів хурми в Україні не варто й мріяти.

Перший врожай дерева хурми можуть дати на четвертий рік, хоча зазвичай хурма нормально плодоносить лише з 6-8 року. Зате вона живе і радує плодами сторіччями. Але щоб дочекатися плодів, потрібно зберегти рослину у три перші критичні роки.

Хурма віргінська, чи американська (Diospyros virginiana) – єдиний вид, який можна вирощувати в Україні

Сорти хурми, які можна вирощувати в Україні

Перевагу завжди варто віддавати сортам, що успішно культивуються в Україні, а бажано — в вашій області. У продажу потрібно шукати відомі витривалі сорти на морозостійких підвоях віргінки. Великі плоди — не для нашого клімату, краще обирати дрібніші сорти з гарними практичними характеристиками. І переконатися, що сорт самозапильний, не потребує висаджування декількох рослин для перехресного запилення.

У центральних та північних регіонах, вирощування північніше Вінниці та Дніпра, зокрема, для Київської та Харківської областей, північного сходу найкраще підходять сорти, що витримують морози до -34°С:

“Мідер” (Meader) — надійний, самоплідний сорт з яскравими жовтуватими плодами вагою до 60 г без кісточок. Терпкість зникає у зірваних плодів після дозрівання протягом 2-3 тижнів. Дерева досить компактні, до 3 м.

“Вебер” (Weber) — ранній, з круглими оранжевими, з темною м’якоттю, вагою до 80 г, вересневими солодко-ароматними плодами, що дуже погано зберігаються, але приємно чисельні.

“Бєлогор’є” (Belogorye) — найвитриваліший сорт з невеликими плескатими плодами до 40 г з інтенсивною солодкістю та присмаком карамелі та рому. Дерева середні, акуратні, стійкі до спеки, плодоносять на початку вересня.

«H-120» — надійний самозапильний сорт 3-5 м висотою зі злегка плескатими, оранжевими, ніжними, лежкими до 2 місяців плодами вагою до 100 г, що дозрівають в вересні.

Також непогано себе проявляють середньоплодні, висотою до 5 м, ранні сорти “Йейтс” (Yates), “Жюль” (Juhl), “Жукис” (Szukis), “Молер” (Mohler), “Вандерфул” (Wonderful).

У західних та центральних регіонах (в середніх широтах) можна розширити вибір сортами “Женева Ред” (Geneva Red), “Ерлі Голден” (Early Golden), “Женева Лонг” (Geneva Long), “Прок” (Prok), «Сосновська», «Барбарас Блаш» (Barbara’s Blush), «Ерлі Джуел» (Early Jewel).

На півдні найнадійнішими вважаються середньоплідні дерева хурми з зимостійкістю -25…-28°С:

• “Чучупака” — компактний сорт висотою до 3,5 м, з середніми червонуватими, дуже солодкими плодами, що зберігаються до 1 місяця;
• «Віргінська великоплідна” — високий, до 5 м і більше, сорт приносить великі плоди вагою до 300 г, часто невиправдано рекламується як більш зимостійкий;
• “Джон Вік” (John Wick) — самозапильний сорт з округлою акуратною кроною до 3,5 м та середніми, до 150 г, сферичними плодами;
• “Росіянка” — стабільно врожайний, самозапильний, з ароматними універсальними плодами вагою до 140 г, високий, до 7 м, часто рекламується як суперстійкий, та на практиці іноді не витримує і -20°С;
• «Українка» — значно надійніший, вдвічі нижчий, ніж «Росіянка», з надсолодкими ніжними нетерпкими і круглими плодами;
• “Божий дар” — самозапильний, компактний сорт висотою до 3 м з жовтими, середніми плодами масою біля 150 г;
• “Нікітська бордова” — хурма з великими плодами, що часто не витримує і -20…-24°С та потребує запилювачів.

Також у м’якому кліматі в Україні непогано ростуть сорти “Дір Магнет” (Deer Magnet), “Дар Софіївки”, «Леманс Ділайт» (Lehman’s Delight), “Пам’ять Черняєва”.

Плоди хурми в Україні достигають восени

Умови, необхідні для вирощування хурми

Для хурми як сонцелюбного дерева дуже важливий фактор — захист від вітру і протягів. І інколи поєднати його з достатнім освітленням зовсім непросто. В Україні хурму можна виростити лише на найтепліший, сонячній, південно орієнтованій ділянці біля будинку, високих насаджень чи огорожі, що створить достатній захист з півночі.

Що стосується грунту, то тут варіанти теж доволі обмежені. Хурма нормально росте лише в легкій землі, не виносить лужної реакції. Щоб рослина прижилася і не хворіла, потрібні пухкі, водопроникні грунти з кислою чи нейтральною реакцією (допустиме значення рН — від 5,0 до 8,0), з додатковим внесенням торфу та піску. Свіжі грунти підходять хурмі краще, але сирості, затримки вологи ця рослина не терпить.

Непрості правила посадки хурми

Через стрижневу кореневу систему хурма погано переносить пересадження та викопку. Бажано використовувати молоді саджанці віком 1-2 роки.

Будь-яке, навіть найменше, підсихання коренів погубить рослину. Якщо ви хочете спробувати виростити хурму, постарайтесь придбати саджанець в контейнері, з закритими коренями. Відкриті саджанці можна обирати лише в місцевих розплідниках, з викопкою перед продажем, транспортуванням і зберіганням у торфі, вологій тирсі, піску. Висаджувати такі рослини потрібно відразу. До посадки саджанці рясно поливають чи замочують. І вкорочують у висоту приблизно наполовину.

Хурма — дерево чи кущ, яке лише на півдні України можна висаджувати восени, для більшості нашої території краще підходить весняна посадка, в ідеалі — до прокидання бруньок.

Для хурми готують заздалегідь, хоча б за місяць, глибокі, до 70 см вглиб та вшир посадкові ями, закладаючи на дно дренаж. Вийнятий грунт краще змішати з рівними частинами піску і торфу, компосту чи перегною. Добрива можна не вмішувати, а закласти прошарком на дно.

Саджанці встановлюють рівно, якщо купували саджанці в стружці чи піску — розправляючи корені та опускаючи місце прищепи на 3-5 см, в контейнерах — не порушуючи кореневої грудки, зі збереженням заглиблення. Засипати грунтом ямку потрібно поступово, не залишаючи пустот. Після рясного поливу землю в посадковому колі потрібно замульчувати соломою, сіном, листям, скошеною травою. На протязі місяця треба поливати рослину щотижня, за бажанням додаючи 1-2 рази до води укорінювач.

Для хурми варто виділити саме сонячне і тепле місце на ділянці

Як доглядати за хурмою

Вологолюбність рослини не означає, що дерево хурма боїться найменшого пересихання грунту. Вона досить посухостійка завдяки глибокому стержневому кореню. Якщо стоїть спека і довго немає дощів, то хурму варто поливати не частіше 1 разу в тиждень, рясно, використовуючи до 5-6 відер води. Два рази на рік не завадить подбати про підкислення води або вносити в землю підкислюючі добрива.

Ця дивовижна рослина невибаглива до родючості землі, жодних добрив не потребує принаймні в перші 4-5 років. Надлишок і органіки, і мінеральних добрив частіше за все порушує підготовку до зими, негативно впливає на плодоношення. З шостого року ранньою весною достатньо вносити зрілу органіку чи повні мінеральні добрива на вибір в стандартній кількості (1 відро та 40-50 г відповідно).

З бур’янами допомагає боротися мульча, рівень якої варто підтримувати постійним. Якщо якісь рослини пробиваються, їх потрібно оперативно видаляти. Періодичне розрихлення грунту хурмі лише на користь.

Формування крони проводять за правилами, загальними для плодових дерев — до набухання бруньок весною, з санітарною обрізкою пошкоджених гілок. З другого року після висадження формують скелетну основу з 6-7 сильних гілочок, розташованих приблизно під прямим кутом до стовбуру. У хурми не варто дозволяти розвиватися гілкам, що ростуть під гострим кутом і загущують крону, забезпечуючи рівномірну освітленність. Стандартна обрізка — на третину чи половину довжини. З часом, після декількох років плодоношення, починають видаляти найстаріші, від 3 років, гілочки для омолодження.

Хурма не хворіє, вона у нас в новинку не лише садівникам, а й шкідникам, які дуже рідко звертають увагу на рослину та її плоди. Без екстрених випадків, деревам не потрібні жодні, навіть профілактичні обробки. Достатньо білити стовбури, як і для будь-якого плодового дерева, навесні та восени, прибирати листя та сміття з-під дерева.

У перші роки плодоношення частину зав’язей краще видаляти, залишаючи не більше 2-3 плодів на гілочку. У подальшому гілкам під вагою плодів можуть знадобитися підпорки, які варто підготувати заздалегідь, про всяк випадок.

Дерево хурма — зимівля в Україні

Зимостійкість від -25 до -37°С — лише узагальнений показник. Точні характеристики сорту потрібно уточнювати при покупці індивідуально, як і той захист, який потрібен рослинам на зиму. Та не дивлячись на риси окремих культиварів, для будь-якої хурми укриття на зиму обов’язкове в перші 3 роки після посадки. Вся справа в тому, що молода кора у хурми гігроскопічна, всотує вологу від снігу та дощу, що в поєднанні з морозом приводить до морозобоїн і загибелі від пошкодження кори.

Обов’язкове окучування низу стовбуру грунтом можна доповнити:

• накриттям з коробу чи ящику для молодих низьких саджанців;
• обв’язуванням агроволокном, мішковиною чи папером;
• повітряно-сухим укриттям з агроволокна з лапником, гілками, стеблами кукурудзи тощо.

Восени верхівки зелених пагонів можна прищипнути, щоб покращити визрівання. І не варто забувати про обов’язковий вологозарядний полив, що допоможе хурмі підготуватися до зими.

Дорогі читачі! Чи стане мрія про власну хурму в Україні більш досяжною, можна буде сказати лише з плином часу. Адже справді успішних багаторічних історій поки що дуже мало, це лише початок довгого шляху хурми в Україні. Доки вона не буде зустрічатися хоча б в кожному четвертому садку, хурма залишиться культурою для нас експериментальною та ризикованою. Шанс на невдачу, як мінімум, такий само, як і на успіх. Чим м’якше клімат і чим стабільніші зими, тим менші ризики, але й на півдні він все одно є. Яку б інформацію ви не зустріли в рекламі чи каталозі.

ЗЕЛЕНА САДИБА.