​Фатсія (Fatsia) – догляд та вирощування

Фатсія красива домашня рослина. У неї велике, фігурне листя привабливоїформи, блискучого зеленого кольору, а також може бути з візерунком, складеним у розетки. Дуже вражаюче фатсія виглядає у приміщеннях великого розміру. Рослина часто прикрашають своїм розкішним виглядом інтер’єр готелів та різноманітних закладів, офісів.

Рослина відноситься до сімейства Аралієвих. Родичами ефектної рослини є аралія, плющ, щитолист, шеффлер. Ранню рослину називали аралія японська. Сучасна назва походить з японської мови, яка в перекладі означає число вісім, що підтверджує восьми лопатевий вид листя.

У навколишньому середовищі фатсія є вічнозеленим чагарником, що має мало гілок, а також маленьке дерево. Росте на островах Японії, Тайвані, Китаї, Далекому Сході.

Фатсія очищає приміщення від дії на організм негативної енергії, а також очищує повітря.

Ще є такі кімнатні рослини, що очищають повітря: драцена, плющ, алое, хлорофітум, диффенбахія, азалія, фікус, хризантема.

Рослина дуже подобається квітникарям, адже вона чудово підходить для прикраси саду. В аралії напрочуд гарне листя, зовнішнє дуже схоже на листя каштана та клена.

Фатсії знайшли застосування в практиці народної медицини та прикрашають за допомогою її ландшафт. Використовують рослину в лікуванні ревматизму, діабету, а також при застуді. Ефективне знайшла застосування фатсія, від підвищеного тиску, її дія, збуджувати організм, діє краще за женьшень.

Рослина чудово знімає перенапругу та депресію. Аралію бажано придбати до офісу. У співробітників різний настрій та негативні думки, які серйозно впливають на них, а зрештою на стан здоров’я та на продуктивність роботи.

Рослина допоможе у ділових відносинах, створить сприятливі умови для успішних переговорів між підприємцями. У кабінеті в якому росте аралія, господареві кабінету в розмові з конкурентом легше ухвалити необхідне рішення.

Успішно рослина застосовується народними цілителями. Фатсія має здатність зміцнювати організм після хвороби, допомагати людям у лікуванні захворювань нирок і сечових каналів.

Листя аралії мають корисну речовину та ефірну олію, яку застосовують для зміцнення організму, і як тонізуючий засіб.

Коріння застосовують для лікування цукрового діабету. Аралія використовується як знеболюючий засіб при головному болі і болі в спині. Рослина має антисептичну дію, позбавляє шкірному висипанню.

Маючи позитивне застосування, аралію з побоюванням бояться вирощувати, оскільки багато людей вважають її отруйною рослиною. Але вона не завдає шкоди людині, тому що сік рослини має слабку насиченість отруйних речовин, і може викликати лише алергію. Листя не виділяють отруйні частки – у кімнаті, де росте фатсія, людям бути безпечно.

Обрізаючи листя у аралії обов’язково одягати рукавички, щоб сік не потрапив на шкіру.

Фатсія, виростаючи в природних умовах, любить вологе та тепле літо, прохолодну та суху зиму. Вміє чудово переносити перепади погоди. Аралію вирощують у регіоні із субтропічним кліматом для прикраси ландшафту. Японці традиційно садять фатсію біля своїх осель з боку півночі, відганяючи злих духів.

Види та сорти

Фатсія японська (Fatsia japonica)

Фатсія відноситься до однотипного роду дводольних рослин. Всього один вид вирощують в умовах кімнатної температури-фатсія японська. Вирощують рослину протягом трьох століть. А в Європі з’явилася лише у ХІХ столітті.

Фатсія японська рослина, що швидко росте, за один рік може вдвічі збільшиться, а також швидко розмножується.

Вивели гібридним та декоративним способом нові сорти.

Популярні такі сорти:

• Spider’s Web – листочки з біленькими штрихами;
• Variegata – листочки обрамляють світлі смужки;
• Annelise – листочки із золотавим відтінком;
• Murakumo Nishiki – жовтеньке листя;
• Tsumugi Shibori – на листі білі або кремові плями.

Догляд у домашніх умовах

Фатсія спокійно вміє переносити різне світло, зберігаючи привабливість і швидко зростає.

Освітлення

Ось у рослин ряболистих і світлими плямами є відмінність, вони люблять світло. Сонця рослина не боїться, але влітку слід затінити місце, де вона росте, щоб росла у чудовому стані. Перебуваючи в тіні фатсія, має декоративний вигляд і велике листя, але росте повільніше. У тінь переставляють рослини, які виросли великими і потрібно уповільнити їх зростання, але щоб залишилися привабливими. Слід орієнтуватися на декоративний вид фатсії, вибираючи місце для неї, адже рослина пристосується до будь-якого місця.

Температура

Фатсія добре росте за комфортної температури 18-23 градусів. Квітка буде рости добре і при вищій температурі, але поливати слід частіше. Взимку для аралії потрібен відносний спокій при температурі близько 10-15 градусів. А ось сорти фатсії зі строкатим листям комфортніше при температурі 16-18 градусів. Холодна температура взимку рослині не нашкодить, якщо їй зробити яскраве освітлення або переставити на південний бік кімнати.

Аралія дуже потребує свіжого повітря, протяги їй не шкодять. У червні рослину можна переставити на вулицю, або ж винести на балкон, лоджію.

Полив

Фатсії, при інтенсивному зростанні у теплу пору року, необхідний полив після висихання верхнього шару землі. Коли настає зима, частоту поливу скорочують, за умови, коли фатсія знаходиться в прохолодній кімнаті, але при цьому стежити, щоб земля не пересохла.

Вологість повітря

Аралії подобається висока вологість. Квітникарі рекомендують постійно зволожувати повітря, обприскувати листочки і протирати мокрою серветкою.

Добриво

При вегетації, вносять добрива один раз на тиждень, слід годувати мінеральними добривами або органічними. Вносити добрива не потрібно, коли вона знаходиться взимку у прохолодному місці. А от коли рослина стоїть у теплій кімнаті, добриво слід додавати лише один раз на місяць.

Обрізка

Аралію обрізають зазвичай навесні, але є такі види, коли обрізання слід у міру відростання стебел.

Пересадка

Квітку необхідно пересаджувати не часто, приблизно за 3 роки один раз навесні або перші дні літа. Пересаджувати квітку слід, коли коріння з’являється з отворів горщика.

Аралія відноситься до тих рослин, які хворіють після пересадки і довго звикають до нової обстановки, але незважаючи на це, пересадка необхідна.

Фатсії слід підбирати для пересадки невеликого розміру горщика. При виборі великого горщика рослина неважливо буде рости і захворіє.

Розмноження

Фатсію розмножують за допомогою живців, навесні висаджують живець у суміш, що складається з торфу та піску, ставлять у кімнату з температурою 23-27 градусів. Потім живець слід накрити банкою, а коли з’явиться коріння, висаджують у горщики по одному в кожен горщик.

Також аралію розмножують насінням. Беруть субстрат із землі та піску в рівних частинах та висаджують насіння на глибину 10 мм. Горщики з посіяним насінням ставлять у прохолодну кімнату з температурою 18 градусів. Після того, як насіння зміцніло, пікірують в окремі горщики, використовуючи суміш з перегною, землі, піску у співвідношенні (1:2:1). Висаджують по одній рослині, а потім ставлять на місце із гарним освітленням.

Шкідники та хвороби

Найчастішими шкідниками та хворобами фатсії є кліщ, сіра гнилизна, попелиця. Далі докладно з ними розберемося.

Попелиця утворюється на листі та стеблах. Найбільшу небезпеку вона приносить, коли поширює вірусну інфекцію. Для того, щоб позбутися попелиці, необхідно обробити рослину мильною водою, а потім настоянкою з полину або тютюну.

Причина появи сірої гнилі-надлишковий полив. Прибрати гниль можна, зробивши обрізку, оповиту гниллю частини рослини. Після цієї процедури необхідно зменшити вологість і провітрити приміщення.

Кліщі-шкідники, яких важко позбудеться. Рослини, уражені кліщем, стають у жовтих плямах, а через деякий час змінюються на бурі. Потрібно робити профілактику – постійно обприскувати водою. У боротьбі з кліщем допоможе ультрафіолетова лампа, а також слід провітрювати рослину, виносячи на вулицю. Необхідно обробити квітку хімічними препаратами – “Актеллік”, “Неорон”, “Фітоверм”.

Важкі моменти вирощування

• У тих випадках, коли за рослиною поганий догляд можуть виникнути ушкодження.
• При пересиханні землі – плями на листі.
• При низькій вологості – листочки морщяться.
• При застої води в корінні – листя в’януть.
• При знаходженні в дуже темному і теплому приміщенні – рослина витягується.
• При деформованому листі – ураження попелиць.

Створіть фатсії сприятливі умови, і вам вдасться багато років милуватися її красою.

Безсонячна дієта: топ-15 кімнатних рослин, які ростуть в тіні

Всі ми любимо сонячне світло. А рослини — і поготів. Ультрафіолет активізує в листі життєво важливі процеси фотосинтезу, а тому більшість кімнатних красенів для нормального розвитку і пишного цвітіння повинні зайняти своє місце на сонячному підвіконні. Більшість, але не всі. Є рослини, які цілком згодні на напівтіньову локацію і навіть на життя в тіні. Так, це здебільшого декоративні представники флори, які привабливі своїм листям, а не квітами. Але чи має це значення? Звісно, що ні. Тому наша сьогоднішня розмова присвячена саме цим квітам, для яких “тіньова дієта” не вирок.

Аглаонема

Довгасте, строкате, розфарбоване природою в різні відтінки зеленого — саме таке в аглаонеми листя, і саме ним вона привертає увагу квітникарів. Зростає цей декоративний домашній красень досить повільно, щорічного пересадження не потребує. За правилами, аглаонему потрібно пересаджувати в горщик більшого діаметру не частіше, ніж раз на три роки. А можна навіть рідше — в залежності від індивідуального темпу розвитку вашої конкретної квітки.

Аглаонема не просто не потребує сонця. Вона боїться прямих сонячних променів, тому від сонця її потрібно оберігати. Втім, як і від сигаретного диму. Комфортніше всього аглаонема відчуває себе в низькому горщику. Якщо вона буде стояти в непроглядній тіні, то листя залишиться яскравим, але строкате забарвлення втратить. А ось якщо ви забезпечите їй півтінь і розсіяне світло, то строкатість нікуди не дінеться.

Аспидистра

Жителі Туманного Альбіону називають цю рослину чавунною квіткою. А все, тому що аспидистра дуже живуча і витривала. Вона не боїться практично нічого: ні диму, ні спеки, ні холоду, ні протягів. Єдине, чого вона боїться, — це прямі сонячні промені. Так, навіть велика кількість розсіяного сонячного світла може призвести до псування листя на кімнатній квітці. Тому від світла аспидистру потрібно тримати якнайдалі.

Пересадки аспидистра не потребує, тому що коренева система квітки розвивається досить повільно. Як правило, з одного горщика в інший аспидистру пересаджують не частіше, ніж раз на п’ять років.

Аспленіум

Костинець гніздовий — це друга, не менш офіційна назва цієї декоративної кімнатної рослини. У англійців, щоправда, є свій варіант, який в перекладі на українську звучить як “папороть “Пташине гніздо”. Доволі художньо, погодьтеся? Втім, ця квітка гідна того, щоб про неї говорили епітетами і порівняннями.

Англійці недарма звуть аспленіум папороттю: це папороть і є. А тому не дивуйтеся, коли дізнаєтеся, що він обожнює тінь, а також підвищену вологість повітря. На жаль, аспленіум, як і будь-яка інша папороть, не зможе вижити там, де низька вологість. В опалювальний сезон його постійно потрібно зволожувати шляхом обприскування. Не завадить встановити біля горщика з декоративною рослиною і побутовий зволожувач або, як мінімум, ємність з водою. Якщо ви поставите аспленіум на підвіконня, під яким розташований радіатор опалення, не чекайте, що квітці буде комфортно. Швидше за все, вижити в таких умовах вона не зможе. А якщо йому це вдасться, то зовнішній вигляд цього представника папоротей буде далекий від ідеального, і декоративність зникне, ніби її й не було.

Не варто чіпати молоді листочки аспленіума. Вони виростають до 0,6 метра в довжину і настільки симпатичні, що їх хочеться помацати. Але для рослини це великий стрес.

Гелксина

Гелксина — досить рідкісна домашня рослина, яка візуально нагадує мох. У гелксини дуже дрібні листочки, тому найчастіше горщик з цією квіткою встановлюють або поруч з великими розлогими рослинами, щоб затінити “малятко”, або розміщують в підвісних кашпо. В них гелксина теж виглядає дуже красиво. Єдине, про що важливо пам’ятати, так це про те, що поруч з низькорослими рослинами горщик з гелксиною встановлювати не можна. Можливо, це прозвучить несподівано, але дана декоративна рослина здатна задушити тих, хто знаходиться по сусідству і має аналогічні габарити.

Розмноження гелксина — завдання максимально просте: берете частину кореневої системи зі стеблинками і грунтом, відщипуєте шматочок і просто садите в окремий горщик.

Сансевієрія

Сансевієрію в народі називають по-різному. Хтось кличе її “зміїною шкірою”, а хтось жартома називає “тещиним язиком”. Останній епітет, як правило, застосовується до сансевієрій, які мають довге листя. А ось невисокі розетки декоративної рослини частіше називають “зміїною шкірою”.

Сансевієрія — квітка не примхлива. Багато квітникарів помітили, що навіть якщо не доглядати за цим представником флори, він все одно буде залишатися міцним і візуально привабливим. Сансевієрію годі й зволожувати, можна не поливати і не пересаджувати. Вона досить витривала — набагато витриваліша, ніж ви можете собі уявити. Їй не потрібне сонячне світло, а в зимовий період вона не потребує навіть вологи. Єдине, що важливо пам’ятати, — що сансевієрію в холодну пору року категорично не можна переливати. Це може погубити красуню.

Сциндапсус

Друга назва цієї рослини — потос. А у жителів Туманного Альбіону, як зазвичай, є свій, авторський варіант: “чортів плющ”. Сциндапсус ідеально виглядає в інтер’єрі, пущений по стіні. Не менш популярним є варіант розміщення декоративної рослини в підвісному горщику. Якщо сциндапсус буде рости в непроглядній тіні, то колір його красивого глянсового листя може зіпсуватися і стати більш бляклим. Якщо ж це буде тіньова локація з періодичним доступом сонячного світла, листя сциндапсуса покриються гарним природним орнаментом. Спеки ця квітка не переносить. Потребує регулярного зволоження. Не може терпіти протягів.

Філодендрон лазячий

Якщо у вас в будинку є монстера, то ви напевно в курсі, що її офіційна назва — філодендрон продірявлений. А філодендрон лазячий, який ми включили в наш тіньолюбний перелік, є молодшим братом монстери. Це найкомпактніша з екзотичних ліан, яка з великим задоволенням приживеться в вашому домі, якщо ви встановите в горщик волохатий стовпчик і дасте можливість рослині дертися вгору. Світло, як ви розумієте, філодендронові не потрібне. А ось обприскування потрібні, причому регулярні.

Драцена облямована

Нерідко в народі її називають “помилковою пальмою”. Ну а що, виглядає вона дійсно відповідним чином, але пальмою при цьому, звичайно, не є. Вона має привабливий декоративний зовнішній вигляд, який їй забезпечує пишний чубчик. Непроглядна тінь цій квітці не підходить. А ось в півтіні десь поблизу до західного або східного підвіконня драцена буде відчувати себе чудово. Якщо час від часу ви будете періодично обприскувати свою красуню, їй цього буде цілком достатньо для того, щоб рости і розвиватися.

Циртоміум

Якщо чесно, то в цей пункт нашого списку ми хотіли включити не тільки циртоміум, але і його братів і сестер: папороті, які найпростіше виростити вдома і які досить легко (порівняно з іншими побратимами) адаптуються до кімнатного середовища. Тому дозвольте поряд з циртоміумом назвати нефролепіс, критський птерис, а також круглолисту пеллею. Незважаючи на високі адаптивні можливості, папороті обов’язково потрібно регулярно обприскувати. Особливо в опалювальний сезон. Також слід постійно тримати грунт в горщику вологим.

Плющ

Плющ сьогодні досить часто можна зустріти в інтер’єрах закладів громадського харчування. Ця декоративна рослина розвивається просто блискавично. Особливо якщо ви будете регулярно її обприскувати (особливо в опалювальний сезон). З плюща можна сформувати красиву зелену стіну, яка стане центральним інтер’єрним рішенням і миттєво поліпшить атмосферу всередині приміщення. Пересаджувати плющ потрібно приблизно раз на два роки, щоразу обираючи горщик більшого діаметру.

Толмія

Серед усіх перерахованих в цьому списку рослин толмія є найживучішою. Їй абсолютно нічого від квітникаря не потрібно. І навіть якщо ви забудете полити ґрунт в горщику з толмією, її волохате приємне на дотик листя все одно продовжить зеленіти, привертаючи до себе увагу. Єдине, що може погубити толмію, — це гаряче сухе повітря. Тому тим, хто любить, коли взимку в квартирі 28 градусів спеки і нічим дихати, толмію заводити заборонено: в таких умовах вона не виживе.

На листі толмії формуються пасинки. Будь-який такий пасинок можна відламати і укоренити. Вийде нова рослина.

Фатсія

Ця красуня відома квітникарям ще з позаминулого століття. Якщо ви посадите її в горщик, будете пересаджувати кожні півроку і регулярно обприскувати, то вже через 12 місяців фатсія сягне своєї максимальної висоти. Якщо ж ви не хочете, щоб вона розвивалася дуже активно, рекомендуємо вам підрізати краєчки листків цієї декоративної рослини, залишаючи за собою останнє слово у формуванні куща.

Фікус карликовий

Ґрунтопокривники, яких ви поселите у себе вдома, зроблять для вас все, що ви скажете. Якщо в горщику цього фікуса буде знаходитися стовпчик-опора, карликовий фікус з великим задоволенням обів’є його своїми стеблами і листям. Причому досить швидко. Якщо ж фікус буде висаджено в просторе дрібне кашпо, він покриє своїм гарним листям ґрунт. Часто пересаджувати цю декоративну рослину не потрібно, вона цього не любить. Зате потрібно часто зволожувати, використовуючи для цього воду кімнатної температури, а також поливати і тримати подалі від сонячного світла.

Фатсхедера

Якщо схрестити плющ і фатсію, то вийде саме ця декоративна рослина. Припускаємо, що ви про неї навіть не чули. Ну, значить, прийшов час познайомитися. Фатсхедера може рости у вигляді куща. Але якщо ви встановите поряд з нею опору, вона з великим задоволенням буде по ній витися: гени є гени. Квітка любить часті обприскування і регулярні поливи. Земля в горщику ні в якому разі не повинна пересихати.

Фіттонія

Якщо ви бачите декоративну квітку, листя якої розфарбоване білими, зеленими і рожевими поздовжніми і поперечними смужками, знайте: перед вами фіттонія. Півтіні цій рослині цілком достатньо. Однак визначивши її в півтіньову локацію, ви повинні забезпечити і другий важливий фактор активного і повноцінного розвитку — високу вологість. Допоможуть регулярні обприскування листя фітонії, а також безперебійна робота побутового зволожувача, який в період опалювального сезону доведеться встановити на максимум.

Шлюмбергера (Schlumbergera) – догляд у домашніх умовах

Це домашня рослина, яка потрапила до нас з тропічних лісів на південному сході Бразилії. Вона зазвичай починає цвітіння в кінці грудня і радує нас весь зимовий період. З його звисаючих пагонів, а саме з їх закінчень з’являються квітки різдвяника, довжина квітки досягає 3-8 см. Квітки бувають самого різного забарвлення: білі, лавандові, фіолетові, червоні, червоно-оранжеві, персикові, жовті та інші. Як і всі домашні рослини зігокактус любить хороший догляд, якщо будете як слід доглядати його, то він Вас може порадувати цвітінням до 3-х разів на рік.

Найбільш поширені такі види різдвяника

Шлюмбергера Гертнера (Schlumbergera gaertneri) Квітки у цієї рослини оранжево-червоні, а в дзвіночка загострені пелюстки, довжина квіток досягає 7 см.

Шлюмбергера баклі (Schlumbergera buckleyi) Квітки симетричні лілово-рожевого кольору, трохи загострені та довгасті.

Шлюмбергера усічена (Schlumbergera truncatus) Квітки несиметричні самого різного відтінку, стебла прямі. Ці рослини менш стійкі до захворювань, тому термін життя недовгий.

Шлюмбергера, догляд в домашніх умовах

Догляд за кімнатними рослинами нескладний. Щоб у Вашої рослини з одного боку не було більше листя, а з іншого менше – його періодично повертають різними сторонами до світла, але в період цвітіння і появи бутонів його турбувати не можна! Чим частіше будете підрізати різдвяник (підрізати потрібно негілчасті пагони), тим рясніше буде його цвітіння.

Вибір місця

Різдвяник легко вражається прямими сонячними променями, через них на його листках виникають опіки.
Зігокактус добре росте на світлому місці, ідеально підходить північне вікно.

Полив

Не заливайте різдвяник, так як це може призвести до гниття коренів (листя почнуть в’янути), не допускайте пересихання, не поливайте водою з крана, через вміст в ній хлору. Поливати потрібно відстояною водою кімнатної температури. Полюбляє регулярне обприскування і теплий душ. Рясно поливають, коли з’являються бутони і до кінця цвітіння. Після поливають, коли ґрунт підсохнув.

Грунт

Шлюмбергера, як і інші кактуси, потребує спеціального ґрунту для забезпечення здоров’я та гарного зростання.

Основні критерії при виборі ґрунту для шлюмбергерів – це водопроникність, повітропроникність та поживність.

Хороший грунт для шлюмбергер повинен бути легким, щільним, мати хорошу дренажну здатність, щоб уникнути застою води в корінні рослини. Склад грунту повинен включати пісок, перліт та торф, щоб забезпечити хорошу повітропроникність та водопроникність. Також для шлюмбергерів рекомендується використовувати ґрунт, який багатий на органічні речовини та мінерали. Як органічні добавки можна використовувати кокосове волокно або перегній. Якщо ви не можете придбати спеціальний ґрунт для шлюмбергера, ви можете приготувати його самостійно, змішавши 2 частини піску, 1 частину перліту та 1 частину торфу чи кокосового волокна.

Важливо пам’ятати, що шлюмбергер віддає перевагу слабокислому грунту.

Тому, якщо ви вирішите приготувати ґрунт самостійно, переконайтеся, що він не містить надлишок кислотності.

Пересадження

Зазвичай пересаджують в кінці лютого після цвітіння. Горщик потрібен не глибокий, але просторий. Добре підходить ґрунтова суміш для кактусів, яку можна придбати в будь-якому квітковому магазині. Можна змішати дернову, листову, торф’яну землі і пісок (всього порівну). Обов’язковий хороший дренаж. Молодий зігокактус пересаджують раз на 2 роки, а дорослий – раз на 3-5 років.

Підживлення

Підгодовують після закінчення цвітіння (через 2 – 3 тижні після пересадки) звичайним спеціальним добривом для кактусів.

Розмноження

1. Виберіть здорову та міцну втечу з материнської рослини. Виберіть втечу, яка має кілька листків і не має ознак захворювання або пошкодження.
2. Відріжте втечу від материнської рослини, використовуючи гостру та чисту зброю. Найкраще використовувати секатори або ніж для цього.
3. Залишіть відрізаний пагін на повітрі на кілька годин, щоб поверхня рани засохла.
4. Після того, як рана засохне, поставте втечу на місце, де він отримуватиме достатньо світла та тепла. Рослина має бути захищена від прямого сонячного проміння.
5. За кілька тижнів на втечі з’являться коріння. Коли коріння досягнуть довжини близько 2,5 см, можна пересадити втечу в окремий горщик із ґрунтом для кактусів або спеціальним ґрунтом для шлюмбергерів.
6. Поливайте нову рослину після пересадки дуже обережно, щоб не зашкодити коріння. Після цього продовжуйте доглядати рослину, як і материнську рослину.

Розмножують різдво незалежно від пори року.

Ви можете повторити цей процес розмноження для створення великої кількості нових рослин шлюмбергерів.

Хвороби та шкідники

Як і будь-яка інша рослина, зигокактус може бути схильний до різних хвороб і шкідників.

Серед найпоширеніших хвороб, які можуть уразити шлюмбергеру, можна назвати гнилизна коренів, гниль стебла, бактеріальну плямистість і борошнисту росу.

• Гнилия коренів і стебла зазвичай виникають в результаті надмірного поливу або поганий дренаж, що призводить до розвитку грибкових інфекцій.
• Бактеріальна плямистість проявляється у вигляді коричневих або чорних плям на листі та стеблах.
• Борошниста роса викликає появу білого нальоту на листі.

Серед шкідників, які можуть атакувати шлюмбергеру, можна назвати павутинний кліщ, щитівку та трипси.

• Павутинний кліщ – це мікроскопічний шкідник, який покриває листя рослини тонким павутинням і живиться їх соками, що призводить до засихання листя.
• Щитівка – це дрібний шкідник, який покриває листя та стебла щільним шаром захисної смоли та живиться соками рослини, що може призвести до уповільнення росту.
• Трипси – це дрібні комахи, які харчуються соками рослини та можуть призвести до появи жовтих плям на листі.

Для боротьби з хворобами та шкідниками шлюмбергери рекомендується стежити за станом рослини, видаляти уражені частини рослини, забезпечувати хорошу вентиляцію та не перенасичувати рослину водою. Також можна застосовувати спеціальні препарати для захисту рослин від хвороб та шкідників.

Проблеми, які можуть виникнути

• Якщо ваша кімнатна рослина не цвіте, або квіток мало, то Ви її неправильно утримуєте, тримаєте в поганому освітленні, недостатньо поливаєте, в ґрунті немає поживних речовин.
• Сухе листя, бліднуть і обпадають, на їх поверхні помітні коричневі цятки – поразка щитівками.
• Забарвлення сегментів блідне, різдвяник стає млявим – при пошкодженні шкідниками, при попаданні прямих сонячних променів, при нерегулярному поливі.
• Рослина скидає бутони – при зміні місця зігокактуса, пошкодженні шкідниками, загнивання коренів, недостатньому поливі або низькій температурі повітря.