Згортання молока

Згортання молока може бути сичуговим і кислотним. За типом згортання сири ділять на сичужні та кисломолочні.

Сичужні згортання походить від впливу сичужного ферменту на молоко.

Сичужний фермент виділяється залозистими клітинами IV відділу же-лудка жуйних тварин – сичуга. У найбільшій кількості сичужний фермент утворюється в молочний період життя телят. Отримують його в заводських умовах за спеціальною технологією, яка передбачає сушку Сичугов, подрібнення, висолювання білків. Виділені таким чином білки висушують, подрібнюють на кульових млинах. Сухий препарат змішують з хлоридом натрію і отримують сичужний порошок. Визначають його згортаючи-ющую активність. Для отримання 1 кг сичужного порошку потрібні шлунки 13-ти телят. 1 кг порошку забезпечує вироблення 4 т сиру. В даний час використовуються не тільки шлунки телят, але і ягнят (приблизно тижневого віку).

Крім того, в сироваріння використовуються пепсину (яловичий, свинячий та дру-гих тварин). Є ряд молокозсідальної препаратів на основі використання пепсину тваринного походження. Молокозсідальної фер-ментний препарат ВНИИМС (ФП) складається з 50% сичужного ферменту і 50% яловичого пепсину. Його рекомендують для виробництва сирів з низькою темпе-ратура другого нагрівання. Препарат ФП-2 містить 25% сичужного фер-мента і 75% яловичого пепсину і використовується для сирів типу російського. ФП-6 – суміш курячого і яловичого пепсину.

Визначення згортання активності і дози

сичужного ферменту, внесення його в молоко

Сичужний фермент вносять в сироробний ванну з охолодженим після пастеризації до 35 оС молоком, в яке попередньо доданий хлорид кальцію і необхідна для даного виду сиру закваска.

Доза сичужного ферменту, необхідного для згортання молока, визначається за формулою:

де Х – кількість 1% -го розчину сичужного ферменту, дм3;

Тф – тривалість згортання 100 см3 підігрітого до температури згортання молока 10 см3 розчину ферменту, з (відлік ведуть від моменту внесення розчину до утворення нормального згустку);

Тт – необхідна тривалість згортання молока, хв.

На практиці необхідну кількість сичужного ферменту зручніше визначати за допомогою приладу ВНИИМС, який являє собою циліндр з каліброваним отвором у дні і зі шкалою, нанесеною на внутрішній стороні судини. У циліндр із закритим отвором наливають подго-лення до згортання молоко (з температурою згортання і внесеними в молоко закваскою і хлоридом кальцію) до нульової позначки. В молоко до-добавляють 10 см3 2,5% -го розчину сичужного ферменту, швидко перемішують і відкривають отвір. У той момент, коли відбудеться згортання, молоко з отвору перестане витікати. Рівень залишився в циліндрі молока поки-жет потрібну кількість сичужного ферменту в г на 100 кг молока. Цей прийом необхідно проводити в кожній сироробний ванні, щоб врахувати різнорідність молока і активність застосовуваного ферменту.

Під згортання активністю розуміють кількість частин молока, яке згортається однією частиною ферменту при температурі 35 ° С протягом 40 хвилин. Звідси, якщо активність сичужного ферменту становить 100 тис. Одиниць, це означає, що 1 частина сичужного ферменту згортає 100 тис. Частин молока (1 г ферменту – 100 кг молока). Однак в сироваріння норма витрати ферменту більш висока: 2,5 г на 100 кг молока, так як температура згортання може бути нижче 35 ° С і тривалість згортання необхідно менше 40 хвилин.

Механізм дії сичужного ферменту

Згортання молока сичуговим ферментом (або його замінником) являє собою два спільно протікають процесу. Процеси ці незворотні. Існує кілька теорій сичужного згортання. З позиції гидролитической теорії механізм сичугової коагуляції пояснюється наступним чином *.

Під дією внесеного сичужного ферменту відбувається гідроліз поліпептидних ланцюгів к-казеїну казеінаткальційфосфатного комплексу між фенилаланином і метіоніном. В результаті молекули к-казеїну розпадаються на гідрофобний пара-до-казеїн і гідрофільний глікомакропептід.

В результаті відбувається втрата негативного заряду міцел, часткове руйнування гідратної оболонки – система втрачає стійкість, наслідком чого є поява пластівців білка (перша стадія – індукційна).

Втрата к-казеїном функцій захисного колоїду створює умови для інтенсивної коагуляції за участю в структуроутворенні параказеіна іонів кальцію (друга стадія). На цій стадії формується просторова сітка згустку.

Згортання молока дозволяє отримати згусток, що розділяється після відповідної обробки на дві фази: тверду, в якій містяться переважно казеїн і жир, і рідку, яка містить розчинені у воді речовини молока (молочний цукор, розчинні білки і солі молока).

У виробництві сиру має значення міцність отриманого згустку, яка є умовою, що визначає вихід сиру, його консистенцію і відхід жиру в сироватку. Слабкий згусток дробиться нерівномірно, утворюється багато дрібних частинок сирного пилу, які губляться з сироваткою.

Щільність згустку залежить від змісту в молоці казеїну, ступеня зрілості молока, температури згортання, додавання солей кальцію і не залежить від дози сичужного ферменту. Тривалість згортання молока в залежності від виду сиру становить від 25-ти до 60-ти хвилин і залежить від різних факторів.

Фактори, що впливають на процес сичужного згортання

На швидкість згортання впливають такі чинники:

3) концентрація солей кальцію;

Оптимум дії сичужного ферменту – 43-45 ° С; для пепсину – 40-41 ° С, при температурі нижче 10 ° С згортання протікає дуже повільно, може навіть не відбутися. Температура згортання встановлена ​​28-35 оС, що пояснюється необхідністю створення сприятливих умов не тільки для ферменту, а й для молочнокислої мікрофлори закваски.

При нормальній кислотності (кислотність 20 оТ) і жирності суміші температура згортання становить 32-35 ° С, при підвищеній кислотності (22 оТ – це характерно у виробництві м’яких сирів) – 28-32 ° С. Знижені температури згортання в виробництві м’яких сирів встановлюються також ще і з метою отримання більш вологого сирного зерна.

Зі збільшенням кислотності суміші слід знизити температуру свер-вання на 0,5-1,5 ° С на кожен градус кислотності.

Збільшення дози хлориду кальцію від 10 до 50 г на 100 кг нормалізованої суміші збільшує активність ферменту на 20-60%.

Швидкість коагуляції казеїну залежить від кількості доданого сичужного ферменту. Встановлено, що тривалість утворення згустку залежить від дози ферменту обернено пропорційно. Для певної проби молока (кислотності, ступеня зрілості, температури) ця закономірність може бути виражена таким рівнянням:

де С – концентрація ферменту в г сухого препарату на 1 дм3 молока;

t – тривалість згортання, с.

Цю ж закономірність можна записати у вигляді рівняння:

Чисельне значення константи збільшується при використанні сичужний-млявого молока і малої активності ферменту. Запропоноване рівняння з достатнім ступенем точності дозволяє на практиці визначити дозу сичужного ферменту для заданої тривалості згортання певного зразка молока по проведеної пробі на згортання. На підставі цього закону розроблено так званий прилад ВНИИМС, принцип дії якого описаний раніше.

Ферменти, їх надлишок, дефіцит, класифікація та механізм дії, як обрати, для чого приймати

Ми з командою фудок виявили, що на просторах інтернету дуже мало публікацій з простою та зрозумілою інформацією стосовно ферментів, тому у цій статті ми постараємося простими словами розібратися: як обрати ферменти, які функції в організмі виконує кожен ензим, яку їжу допоможе перетравити, щоб ви з легкістю і без зайвих зусиль могли обрати комплекс ензимів необхідний саме вашому організму.

Ферменти або ензими – це білкові речовини, які виконують каталітичну роль у хімічних реакціях, що відбуваються в організмах. Вони активують та прискорюють хімічні реакції, не змінюючи при цьому свою структуру. Ферменти грають важливу роль у біологічних процесах, регулюючи метаболізм, перетворюючи одні речовини на інші і забезпечуючи необхідні реакції для життєдіяльності клітин.

Більш простими словами, давайте уявимо, що ваше тіло – це фабрика, а ферменти – це робітники на цій фабриці. Кожен робітник (фермент) має свою спеціалізацію і виконує певну роботу.

Наприклад, у вас є фермент, який називається ліпаза, і він спеціалізується на розщепленні жирів. Його завдання – розкладати жири на менші частинки, які організм може засвоїти.

Так само, як робітник на фабриці, який розбирає велику складну машину на частини, ліпаза розбирає жири на менші молекули. Це допомагає організму засвоювати жири та використовувати їх для енергії.

Отже, ферменти – це робітники-спеціалісти в організмі, які допомагають розщеплювати складні речовини на простіші, зробивши їх доступними для організму. Вони є важливими для багатьох процесів у вашому тілі, включаючи перетравлення їжі, вироблення гормонів, регуляцію метаболізму та багато інших процесів.

Для чого та при яких проблемах приймають ферменти?

Додатковий прийом ферментів необхідний у терапії та підтримці функціонування органів та систем організму. Основні причини для застосування ферментів включають:

Порушення травлення. У деяких людей можуть відбуватися порушення травлення, коли організм не виробляє достатню кількість природних ферментів або коли ферменти не працюють належним чином. Такі стани можуть призводити до симптомів, таких як запаморочення, блювота, діарея, відчуття важкості після їжі та інші проблеми з травленням. У таких випадках ферментні препарати, які містять потрібні речовини, можуть бути призначені для поліпшення процесу травлення.

Дефіцит панкреатичних ферментів. У випадку недостатності панкреатичних ензимів, коли підшлункова залоза не виробляє достатню кількість ферментів, можуть виникати проблеми з травленням. Це може бути спричинено панкреатитом, целіакією, цистичною фіброзом та іншими захворюваннями. Ферментні препарати, які містять амілазу, ліпазу та протеази, можуть використовуватися для компенсації недостатньої роботи підшлункової залози.

Лактозна непереносимість. У людей з лактозною непереносимістю відсутній фермент лактаза, який необхідний для розщеплення лактози – цукру, що міститься в молоці та молочних продуктах. У таких випадках ферменти з лактазою можуть використовуватися для полегшення перетравлення лактози та уникнення симптомів, таких як гази, блювота, діарея та болі в животі.

Інші захворювання. Ферментні препарати також можуть використовуватися в терапії інших захворювань, таких як зайвий ріст грибів у шлунково-кишковому тракті, при дисбактеріозі, запаленні кишечника та інших захворюваннях, де підтримка нормальної функції травлення є важливою.

Властивості та механізм дій ферментів

Ферменти діють як біологічні каталізатори, забезпечуючи швидкість та специфічність багатьох біохімічних реакцій в організмі. Їхні властивості та механізм дій дозволяють регулювати та підтримувати хімічні процеси, які необхідні для життєдіяльності організму. Основні характеристики та особливості ензимів включають:

• Каталітична активність. Ферменти є каталізаторами, це означає, що вони здатні прискорювати хімічні реакції. Вони знижують енергію активації, необхідну для початку та протікання реакції, і дозволяють їй відбуватися швидше та ефективніше. Вони працюють як “прискорювачі” для цих реакцій. Ферменти знижують “перешкоду”, що дозволяє реакціям відбуватися швидше та більш ефективно, сприяючи правильному функціонуванню організму.
• Субстратно-специфічність. Кожен фермент має свою власну специфічність, щодо речовин(субстратів), з якими він взаємодіє. Це означає, що ферменти можуть розпізнавати та працювати лише з певними молекулами, які відповідають їхній специфічній структурі. Такий процес можна порівняти з властивістю того, як ключ підходить лише до певного замка. Таким чином, кожен фермент може взаємодіяти тільки зі своїм власним субстратом. Це дозволяє ферментам виконувати специфічні функції та реакції у правильний час і у правильному місці в організмі.
• Вплив на швидкість реакцій. Ензими можуть контролювати швидкість хімічних реакцій. Вони можуть прискорювати повільні реакції, регулювати швидкість швидких реакцій і забезпечувати точний таймінг для багатьох процесів у клітині.
• Рециклізація. Ферменти можуть бути повторно використані в каталізі реакцій. Тобто вони можуть бути використані знову та знову у хімічних реакціях замість того, щоб бути спожитими або знищеними.

Ці властивості та механізми дій ферментів допомагають організму людини регулювати та прискорювати хімічні реакції, необхідні для багатьох життєво важливих процесів, таких як травлення їжі, вироблення енергії, синтез біологічних молекул та багато інших.

Чим небезпечний дефіцит ферментів

Дефіцит ферментів може мати різноманітні наслідки в залежності від конкретного ферменту та його ролі в організмі. Ось кілька прикладів наслідків дефіциту ферментів:

• Порушення травлення. Деякі ферменти, такі як лактаза, амілаза та ліпаза, відіграють важливу роль у розщепленні поживних речовин у їжі. Дефіцит цих ферментів може призводити до нездатності організму розщеплювати певні речовини, такі як лактоза або складні вуглеводи.
• Недостатнє поглинання поживних речовин. При дефіциті ензимів, поживні речовини у їжі можуть бути недостатньо розщеплені для їх поглинання організмом. Це може призводити до недостатнього поглинання білків, вуглеводів, жирів, вітамінів та мінералів, і як результат – дефіциту цих речовин у організмі.
• Надлишок або нестача ваги. Як вище вже вказувалось, дефіцит ферментів може впливати на процеси обробки та засвоєння поживних речовин. А це в свою чергу, може призводити до проблем зі збереженням нормальної ваги, таких як недостатній або надлишковий набір маси .
• Загальне ослаблення організму. Якщо організм не може належним чином розщепити та поглинути поживні речовини з їжі через дефіцит ферментів, це може призвести до загальної ослаблення організму. Таким чином, виникають втома, слабкість, погіршення стану волосся, шкіри та нігтів, проблеми з імунною, нервовою системами та загальне погіршення здоров’я.

Це лише кілька прикладів можливих наслідків дефіциту ферментів. Важливо зазначити, що конкретні наслідки будуть залежати від типу ферменту та важкості дефіциту.

Симптоми дефіциту

Симптоми дефіциту ферментів можуть варіювати в залежності від конкретного ферменту, якого не вистачає, та важкості дефіциту. Ось декілька загальних симптомів, які можуть вказувати на можливий дефіцит ферментів, в тому числі і насті ферментів підшлункової залози:

• Порушення травлення: здуття, гази, болі у животі, діарея або запор.
• Втрата ваги або надмірний набір ваги.
• Погіршення стану шкіри, волосся та нігтів: сухість, лущення, ламкість, випадіння волосся, пошкодження нігтів.
• Слабкість, втома та зниження енергії.
• Недостатня поглинальна спроможність поживних речовин.
• Непереносимість певних продуктів.
• Зниження апетиту

Типи та класифікація ферментів

Ферментів є велика кількість. Вони можуть бути класифіковані за кількома критеріями, такими як їхнє походження, місце синтезу та функціональна активність. Ось деякі загальні класифікації травних ферментів:

За місцем виробництва:

Виробляються в підшлунковій залозі і включають протеази (такі як трипсин і хімотрипсин), амілази та ліпази.

Виробляються в стінці шлунку і включають пепсин, який відповідає за розщеплення білків.

За специфічними субстратами:

Розщеплює лактозу (молочний цукор).

Розчеплює мальтозу на глюкозу

За функціональною активністю:

Розщеплюють білки на менші пептиди та амінокислоти.

Розщеплюють складні вуглеводи на прості цукри.

Розщеплюють жири на гліцерол та жирні кислоти.

Розщеплюють нуклеїнові кислоти, такі як ДНК та РНК.

Розщеплюють глюкозидні зв’язки, що з’єднують глюкозу з іншими молекулами.

Класифікація ензимів за їхньою дією в організмі

Ферменти можна класифікувати за їхньою дією в організмі. Основні класифікації травних ензимів за їх дією включають:

• Протеолітичні (протеази). Ці ензими відповідають за розщеплення білків на менші пептиди та амінокислоти. Вони допомагають у перетравленні білків, що містяться в їжі, із форми, яка не може бути поглинута організмом, до форм, яку можна легко засвоїти. Прикладами протеолітичних ензимів є пепсин, трипсин, хімотрипсин та карбоксипептидази.
• Гліколітичні (амілази). Ці ензими розщеплюють складні вуглеводи, такі як крохмаль та глікоген, на прості цукри, зокрема глюкозу. Вони допомагають у перетравленні вуглеводів із їжі для забезпечення організму енергією. Гліколітичні ензими включають амілази, такі як α-амілаза і мальтаза.
• Ліполітичні (ліпази). Ці ензими розщеплюють жири на гліцерол та жирні кислоти. Вони допомагають у перетравленні жирів із їжі для поглинання організмом і використання як джерела енергії. Ліполітичні ензими включають ліпази, такі як ліпаза підшлункової залози.
• Нуклеолітичні (нуклеази). Вони розщеплюють нуклеїнові кислоти, такі як ДНК та РНК, на їхні складові частини, такі як нуклеотиди. Вони допомагають у розкладанні нуклеїнових кислот, що містяться в їжі, для поглинання організмом. Прикладами нуклеолітичних ензимів є ДНКази та РНКази.
• Глюкозидази. Ці ензими розщеплюють глюкозидні зв’язки, що з’єднують глюкозу з іншими молекулами. Вони допомагають у розкладанні різноманітних речовин, таких як целюлоза, лактоза та сахароза. Прикладами глюкозидаз є лактаза та сахараза.
• Естерази. Ці ензими розщеплюють естерні зв’язки, які містяться в жирах та інших органічних сполуках. Вони допомагають у перетравленні речовин, таких як тригліцериди та естери жовчних кислот. Естерази, такі як ліпаза, ацетилхолінестераза та холінестераза, є прикладами таких ензимів.
• Фосфатази. Ці ензими каталізують гідроліз фосфатних зв’язків у молекулах, таких як фосфати нуклеотидів та фосфоліпіди. Вони відіграють роль у розкладанні речовин, що містять фосфат, і забезпечують доступ до фосфору для метаболічних процесів. Фосфатази включають алкалічну фосфатазу, кислу фосфатазу та інші.

Види ферментів за джерелом походження

Коли відбуваються проблеми травлення, рекомендовано приймати екзогенні ферменти, тобто ферменти, які поступають до організму зовнішнім шляхом. Вони можуть бути природними, отриманими з харчових продуктів, або у вигляді біологічно активних добавок. Але ринок пропонує велику кількість ферментних комплексів, тому постає питання: ”Які ж обрати?”

Загалом, ензими поділяються за джерелом походження, а саме:

До рослинних ферментів відносяться: протеази, амілази, ліпази, папаїн, бромелайн, целюлази, фітази, пектинази, діастази, танази, ксиланази, лектини.

До тваринних ферментів відносяться: панкреатин, ренін, гастрокінін, трипсин, ліпаза, амілаза, пепсин, холінестераза, хімаза, естрази, протеази, амінотрансферази, глікозидази.

До мікробних ферментів відносяться: протеази, амілази, ліпази, фітази, ксиланази, целюлази.

Розберемо детально одні з найпопулярніших ферментів, які можна приймати у вигляді біодобавок.

Бромелайн

Бромелайн – це фермент, який зазвичай отримують з плодів ананаса (Ananas comosus), тому він відноситься до рослинного походження. Для видобутку бромелайну, ананас спочатку збирають та очищають. Потім проводять механічне розмелювання ананаса або витягують сік з плоду. Отриманий матеріал піддають фільтрації для видалення небажаних твердих частинок.

Бромелайн відомий своїми протизапальними та протипухлинними властивостями, а також здатністю виконувати наступні функції:

• Перетравлення білків.
• Протизапальна дія.
• Підтримка імунної системи (він може сприяти підвищенню активності лімфоцитів та інших клітин імунної системи).
• Розчинення слизу.
• Підтримка здоров’я шкіри.

Бромелайн допомагає перетравлювати

Бромелайн є ферментом, який може сприяти перетравленню деяких компонентів їжі. В основному, він відомий тим, що розщеплює білки. Основні продукти, які бромелайн допомагає перетравлювати, включають: мясо, риба, страви з соєвими білками, зернові продукти (пшениця, рис).

Протипоказання

Хоча бромелайн має багато корисних властивостей, важливо також знати про його протипоказання. Деякі з них включають:

• Алергія. Людям, які мають алергію на ананас або будь-які інші фрукти, пов’язані з родиною бромелієвих (наприклад, папайю), слід утриматися від вживання бромелайну.
• Виразкова хвороба шлунку
• Кровотеча. Бромелайн може мати легкий антикоагулянтний ефект, що може збільшити ризик кровотечі.
• Підготовка до хірургічних втручань. Може впливати на згортання крові, тому перед хірургічним втручанням слід припинити його вживання принаймні за 2 тижні до операції.

Папаїн

Папаїн – це фермент, який отримують з плодів папайї (Carica papaya). Папайя – тропічне фруктове дерево, яке вирощують в різних регіонах світу. Фермент папаїн знаходиться в м’якоті та насінні папайї і використовується, як біологічно активна добавка та ферментативний препарат. Він відомий своїми властивостями розщеплювати білки, допомагаючи в перетравленні їх у шлунку.

Папаїн виконує декілька важливих функцій:

• Розщеплення білків
• Підтримка травлення
• Протизапальні властивості
• Підтримка імунної системи
• Зняття важкості у шлунку

Папаїн допомагає перетравлювати

Основна функція папаїну полягає в тому, що він розщеплює білки на менші пептиди або амінокислоти. Це сприяє полегшенню перетравлення білків у шлунку та кишечнику. Він може допомагати перетравлювати м’ясо, рибу, яйця, молочні продукти та інші їжі, що містять білки.

Протипоказання

Існують деякі протипоказання для використання папаїну. Основні протипоказання включають:

• Алергічна реакція. Якщо у вас виявлено алергію на папайю, варто утриматися від вживання папаїну, оскільки він може викликати алергічну реакцію.
• Порушення згортання крові.
• Вагітність та годування груддю. У випадку вагітності або годування груддю рекомендується консультуватися з лікарем перед вживанням папаїну, оскільки його безпека в цих періодах може бути обмеженою.
• Шлунково-кишкові захворювання.

Протеаза

Протеази, також відомі ще, як протеолітичні ферменти є класом ферментів, які розщеплюють білки на менші пептиди шляхом гідролізу зв’язків амінокислот. Цей процес називається протеолізом або протеїнолізом.

Протеази для ферментних препаратів можуть бути отримані з різних джерел, включаючи тваринне, рослинне та мікробне походження. Протеази виконують ряд важливих функцій в організмі. Основні функції протеаз включають:

• Покращення перетравлювання білків.
• Метаболізм біологічно активних сполук (протеази відіграють роль у розкладі біологічно активних сполук, таких як гормони, феромони, нейропептиди та інші регуляторні молекули. Це дозволяє регулювати різноманітні фізіологічні процеси в організмі).
• Захист від інфекцій (Вони можуть розщеплювати білкові структури патогенів та сприяти їхньому усуненню з організму.)
• Регуляція запальних процесів
• Запобігання накопиченню непотрібних білків

Протеаза допомагає перетравлювати

Протеази допомагають розщеплювати білки на менші фрагменти, що полегшує їхнє засвоєння та використання організмом. Вони грають важливу роль у розкладанні білків з їжі на пептиди та амінокислоти, які можуть бути поглинуті і використані для будівництва та ремонту тканин, синтезу ферментів, гормонів та інших біологічно активних речовин.

Протипоказання

Хоча протеази можуть бути корисними для багатьох людей, вони також можуть мати протипоказання для деяких осіб. Деякі з протипоказань використання протеаз включають:

• Алергічна реакція. Деякі люди можуть бути алергічними на протеази, що може призвести до алергічних реакцій, таких як свербіння, покривання слизових оболонок, висипання на шкірі або набрякання
• Чутливість шлунково-кишкового тракту
• Захворювання печінки. У людей з печінковими захворюваннями може бути порушена здатність печінки виробляти або розщеплювати ферменти, включаючи протеази. У таких випадках використання протеаз може бути неефективним або потребувати особливого контролю та медичного нагляду.
• Взаємодія з лікарськими препаратами. Протеази можуть взаємодіяти з деякими лікарськими препаратами, зокрема з препаратами, що містять антикоагулянти (засоби, що розріджують кров) або протизапальні ліки. Перед використанням протеазів слід проконсультуватися з спеціалістом.

Наттокіназа

Наттокіназа – це фермент, який виробляється ізолятами культури бактерій Bacillus subtilis var. natto. Наттокіназа є ферментом, але він не відноситься до класу травних ферментів.Він впливає на систему згортання крові.

Наттокіназа допомагає перетравлювати

Наттокіназа є протеолітичним ферментом, який розщеплює фібрин, основний компонент згортального структури крові, і сприяє розкладанню тромбів та зменшенню в’язкості крові. Його головна функція пов’язана з полегшенням кровотоку та здоров’ям серця.

Протипоказання

Хоча наттокіназа вважається безпечним ферментом, у деяких випадках можуть виникати протипоказання для її використання. Деякі з них включають:

Серапептаза

Серапептаза , також відома як серразим або серазим, є протеолітичним ферментом, який отримують з бактерії Serratia. Вона не відноситься до ферментів, які безпосередньо відповідають за процес травлення. Вона є протеолітичним ферментом, який розщеплює білки, зокрема фібрин, що є складовою частиною згортання крові.

Серапептаза допомагає перетравлювати

Серапептаза використовується з метою підтримки та покращення здоров’я серцево-судинної системи. Вона є протеолітичним ферментом, який розщеплює білки, зокрема фібрин, що є складовою частиною згортання крові.

Амілаза

Амілаза- є ферментом, який відіграє важливу роль у травленні. Деякі люди можуть мати недостатню кількість амілази або проблеми з її функцією, що може спричиняти травні проблеми, такі як непереносимість крохмалю або глютену. У таких випадках, можуть використовуватися ферментні препарати, що містять амілазу, для поліпшення процесу травлення та полегшення симптомів.

Залежно від джерела отримання, існують рослинні амілази та тваринні амілази. Отримання амілази для ферментних препаратів може проводитися шляхом екстракції та подальшої очистки з відповідного джерела.

Амілаза допомагає перетравлювати

Амілаза розщеплює полісахариди, зокрема крохмаль і глікоген, на прості цукри, такі як мальтоза і глюкоза. У процесі перетравлення, амілаза допомагає розкладати складні вуглеводи на більш прості форми, які можуть бути легше засвоєні організмом. Це відбувається вже на початковому етапі травлення, коли їжа перебуває у ротовій порожнині. Після цього процесу продовжується у шлунку та кишечнику.

Протипоказання

Зазвичай ферментні препарати амілази, які використовуються для полегшення травлення, є безпечними і добре переносимими. Однак, індивідуальна реакція на препарати може відрізнятися, і деякі люди можуть виявляти чутливість або алергічну реакцію на амілазу.

Деякі загальні протипоказання амілази можуть включати:

Целюлаза

Целюлаза – це фермент, який розщеплює целюлозу, основний структурний компонент рослинної клітинної стінки. Вона є одним з найпоширеніших ферментів в природі і грає важливу роль у перетравленні рослинної клітинної матерії.

Целюлазу отримують з різних джерел, включаючи рослинне, тваринне і мікробне походження. Мікробні джерела, такі як гриби і бактерії, є основними джерелами целюлазних препаратів.

Якщо у вас виникають травні проблеми після споживання рослинних продуктів, особливо з високим вмістом клітковини, які містять целюлозу, такі як сира овочі, салати, сирі фрукти, то це може свідчити про недостатнє перетравлення целюлози. У таких випадках додаткове вживання целюлази може полегшити травлення.

У вегетаріанців або веганів, які споживають значну кількість рослинної їжі, деякі види целюлози можуть бути складніше перетравлювати. Додаткове вживання целюлази може сприяти кращому розщепленню целюлози та поліпшенню травлення.

Целюлаза допомагає перетравлювати

Функція целюлази полягає у розщепленні целюлози на її складові цукри, такі як глюкоза. Це дозволяє організму отримувати доступ до енергії, яка зберігається у рослинних клітинних стінках.

Целюлаза допомагає перетравлювати рослинні продукти, такі як злаки, боби, фрукти, овочі, гриби та горіхи, які містять целюлозу у своїй клітинній структурі.

Протипоказання

Щодо протипоказань до вживання целюлази, варто звернути увагу на такі аспекти:

• Індивідуальна непереносимість
• Захворювання шлунку та кишечник (запалення, синдром розладу кишкової функції і т. д.)
• Вагітність та годування груддю (необхідні консультація та узгодження з вашим лікарем).

Пепсин

Пепсин – це фермент, який головним чином знаходиться в шлунковому соку людей. Він є одним з основних ферментів, що бере участь у перетравленні білків у шлунку. Пепсин виробляється в формі неактивної прекурсорної речовини, відомої як пепсиноген, який пізніше активується шлунковим соком і перетворюється на активний пепсин.

Пепсин допомагає перетравлювати

Пепсин розщеплює білки на менші пептиди та амінокислоти шляхом гідролізу пептидних зв’язків. Він особливо ефективний при низькому рівні кислотності, яка зазвичай присутня в шлунку. Пепсин також допомагає активувати інші протеолітичні ферменти, що беруть участь у процесі травлення білків. Він допомагає перетравлювати м’ясо (яловичина, свинина, курятина, індичка), морепродукти та риба, яйця.

Протипоказання

Протипоказання щодо вживання пепсину можуть включати індивідуальну непереносимість, гастрит, виразку, захворювання печінки.

Ліпаза

Ліпаза – є травним ферментом. Вона виробляється в організмі, зокрема в підшлунковій залозі, і допомагає в розщепленні жирів під час травлення. Ліпаза як харчова добавка може мати різне походження. Основні типи ліпази

включають рослинне, тваринне та мікробне походження.

Ліпаза допомагає перетравлювати

Ліпаза відіграє важливу роль у перетравленні жирів. Вона розщеплює тригліцериди (жирні кислоти, які знаходяться в жирових продуктах) на моно- і дигліцериди, а також на вільні жирні кислоти. Цей процес допомагає організму засвоювати жири, що є важним для належного харчування та забезпечення енергії. Продукти харчування, що містять жири, які можуть бути розщеплені ліпазою, включають м’ясо, рибу, молочні продукти, яйця, олії, масло, маргарин та багато інших продуктів, що містять жирні компоненти. Ліпаза також може бути використана як лікарський препарат для поліпшення перетравлення жирів у людей з певними порушеннями, такими як недостатність підшлункової залози, целіакія або жовчнокам’яна хвороба.

Протипоказання

Протипоказання щодо вживання ліпази можуть варіюватися залежно від конкретного медичного стану особи та дози ліпази. Ось деякі загальні протипоказання, про які варто знати:

• Алергічна реакція
• Порушення функції підшлункової залози ( у випадку існуючих проблем з підшлунковою залозою, таких як панкреатит або недостатність функції підшлункової залози, вживання ліпази може бути протипоказано або потребувати медичного консультування)

Лактаза

Лактаза – є ферментом для травлення лактози, цукру, що міститься в молоці та молочних продуктах. Ферментативні препарати з лактазою доступні для людей з лактазною недостатністю, коли організм не виробляє достатньо лактази для ефективного розщеплення лактози. Ці препарати містять штучно вироблену лактазу, яка може бути отримана з різних джерел. Найпоширеніші джерела лактази в ферментних препаратах включають гриби або бактерії, які були спеціально модифіковані для виробництва лактази.

Симптоми, що можуть вказувати на нестачу лактази або лактазну недостатність, включають:

• Газоутворення і відчуття здуття в животі після споживання молочних продуктів.
• Діарея або рідкі випорожнення після споживання молочних продуктів.
• Запаморочення або нудота після споживання молочних продуктів.
• Больові відчуття або дискомфорт в животі після споживання молочних продуктів.

Лактаза допомагає перетравлювати

Лактаза розщеплює лактозу на два компоненти – глюкозу та галактозу, що дозволяє їх засвоєння організмом. Основні продукти харчування, які можуть бути перетравлені за допомогою лактази, включають:

• Молоко (коров’яче молоко, козяче молоко, овече молоко)
• Молочні напої (сирки, йогурт, кефір, ряжанка, сметана)
• Молочні продукти (сир, морозиво, молочний шоколад)
• Жирні молочні продукти (масло, вершкове масло, сметана)

Протипоказання

Протипоказання до вживання лактази можуть включати:

• Алергічна реакція (Деякі люди можуть мати алергічну реакцію на саму лактазу або інші компоненти, що містяться в препараті)
• Індивідуальна непереносимість (Лактаза може бути неефективною у деяких людей через генетичну або іншу непереносимість. )
• Важкі захворювання шлунково-кишкового тракту (запалення кишечника, кровотеча шлунково-кишкового тракту, обструкція кишечника або інші стани, при яких порушена нормальна функція травлення.)

Пектиназа

Пектиназа – є ферментом, який відіграє важливу роль у травленні. В більшості випадків пектиназа отримується з рослин або мікроорганізмів, які її продукують.

Пектиназа допомагає перетравлювати

Пектиназа грає важливу роль у розщепленні пектину, який зустрічається в багатьох рослинних продуктах, таких як фрукти, овочі та ягоди. Недостатність пектинази може призвести до труднощів у травленні пектинових речовин, що може супроводжуватися симптомами, такими як відчуття важкості, метеоризм та інші неприємності в шлунку.

Протипоказання

Оскільки пектиназа є безпечним харчовим ферментом, у багатьох випадках немає протипоказань для її вживання.

Проте, деякі люди можуть бути чутливими до пектинази або мати певні порушення організма. До таких станів можуть належати:

• Алергічні реакції
• Шлунково-кишкові проблеми (гострий панкреатит, жовчнокам’яна хвороба або целіакія)

Мальтаза

Мальтаза – це фермент, який грає важливу роль у перетравленні складних вуглеводів, зокрема мальтози. Мальтаза є природно присутньою у людському травному тракті, зокрема в тонкому кишечнику. Також мальтаза може бути використовувана як ферментний препарат, який додають до біологічно активних добавок для поліпшення перетравлення складних вуглеводів.

Мальтаза допомагає перетравлювати

Мальтаза розщеплює мальтозу на її складові глюкози, що дозволяє організму ефективніше засвоювати цей цукор.

Альфа-галактозидаза

Альфа-галактозидаза є ферментом, який відіграє роль у розщепленні складних цукрів, включаючи альфа-галактозиди. У деяких людей може бути недостатня активність альфа-галактозидази, що призводить до непереносимості до продуктів, що містять альфа-галактозиди. Це може супроводжуватися симптомами, такими як здуття, гази, болі у животі, діарея та інші шлунково-кишкові розлади. В таких випадках можуть рекомендуватися ферментні препарати, що містять альфа-галактозидазу, для поліпшення перетравлення цих продуктів.

Альфа-галактозидаза допомагає перетравлювати

Альфа-галактозидаза розщеплює альфа-галактозидні зв’язки в цукрах і допомагає перетравлювати різні продукти харчування. Найпоширенішим джерелом альфа-галактозидів є бобові культури, такі як соя, горох, лещина, фасоля і нут. Також альфа-галактозиди можуть бути присутніми в інших продуктах, таких як цибуля, капуста, броколі, гриби та харчові добавки.

Протипоказання

Протипоказання щодо вживання альфа-галактозидази можуть включати індивідуальну алергічну реакцію, гострі захворювання шлунково-кишкового тракту (виразки, коліт, діарея).

Панкреатин

Панкреатин – є ферментним препаратом, який містить комбінацію ферментів, отриманих з підшлункової залози тварин, зазвичай свиней. Основні ферменти, які містить панкреатин, включають амілазу, ліпазу і протеазу.

Функції панкреатину полягають у полегшенні травлення і розщепленні поживних речовин у харчових продуктах. Амілаза допомагає розщеплювати вуглеводи, ліпаза розкладає жири, а протеаза розщеплює білки. Таким чином, панкреатин підтримує процес травлення і поліпшує всмоктування поживних речовин у кишечнику. Панкреатин застосовується при панкреатитах, дисфункції підшлункової залози, хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту та інших станах, де знижена функція травлення. Також він може використовуватися як допоміжний препарат при зниженому ферментативному активності шлунково-кишкового тракту у певних захворюваннях.

Панкреатин допомагає перетравлювати

Панкреатин використовується як допоміжний засіб для поліпшення травлення і всмоктування поживних речовин у шлунково-кишковому тракті. Він допомагає розщеплювати вуглеводи, жири та білки у харчових продуктах, що сприяє їх кращому засвоєнню організмом.

Протипоказання

Деякі протипоказання до використання панкреатину включають гострий панкреатит, захворювання кишечника (кишкова непрохідність або запальні процеси), гостра панкреатодуоденальна кровотеча, індивідуальна непереносимість.

Як обрати ферменти для травлення?

Якщо ви виявили з боку свого організму симптоми дефіциту ферментів (погане травлення, здуття, закреп або діарея, болі в животі, нудота), то радимо вам звісно в першу чергу звернутись до спеціаліста та здати аналізи, які можуть допомогти визначити дефіцит певного фермента в організмі. Один з таких аналізів – це аналіз ферменту в крові. Цей аналіз вимірює рівень певного ферменту в крові, що може вказувати на його недостатню активність або недостатнє вироблення органами.

Так як ми вище описали найпопулярніші ферменти та іжу яку вони допомагають розщеплювати, ви без проблем зможете визначитися. Для того щоб полегшити вибір, ми підготували просту таблицю за допомогою якої вибір буде краще.

Ось декілька прикладів складних для травлення продуктів та відповідних ферментів, які можуть допомогти у перетравленні:

Ліпаза
Пепсин
Протеази
Амілаза

Лактаза
Протеази
Бета-галактозидаза

Сирі овочі (капуста, цибуля, броколі, тощо)

Амілаза
Протеази
Целюлаза
Фітаза

Амілаза
Протеази
Фруктаза
Ліпаза
Целюлаза

Напівфабрикати (торти, хліб, фастфуди, тощо)

Амілаза
Протеази
Ліпаза
Целюлаза

Фітаза
Альфа-галактозидаза
Протеази
Амілаза

На нашому сайті ви можете знайти, як окремі ферментні препарати та суміші ферментів від провідних виробників.

Висновок

Травні ферменти відіграють важливу роль у процесі травлення, допомагаючи розщеплювати складні речовини на прості компоненти, які можуть бути краще засвоєні організмом. Вони сприяють ефективному розкладанню білків, вуглеводів та жирів, що містяться в їжі, і полегшують перетравлення різноманітних продуктів.

У нашій статті були розглянуті різні травні ферменти, такі як протеази, амілаза, ліпаза, лактаза, целюлаза та інші. Кожен з них відповідає за розщеплення конкретних типів речовин, що дозволяє ефективно перетравлювати різноманітну їжу.

Також важливо враховувати протипоказання до вживання ферментів і звернутися до лікаря перед початком прийому будь-яких додаткових ферментних препаратів.

Узагалі, травні ферменти можуть бути корисними доповненнями до раціону, особливо для тих, хто має проблеми з шлунково-кишковим трактом або вживає складні для травлення продукти. Вони допомагають полегшити процес травлення, засвоєння поживних речовин та забезпечити комфорт після їжі. Проте перед вживанням ферментних препаратів варто проконсультуватися з медичним фахівцем, щоб з’ясувати найкращу стратегію і дозування для конкретних потреб організму.