Зміст:
“Темні часи”. Цікаві факти про Черчилля, які ви не дізналися з фільму і пропустили в школі
В український прокат вийшов фільм “Темні часи”. Британський байопік про перші непрості рішення Вінстона Черчилля як прем’єр-міністра Об’єднаного королівства заслужив позитивні відгуки критиків у всьому світі і став головною кіноподією нового року в Україні.
Режисер картини Джо Райт не розповідає про складний шлях Черчилля до крісла прем’єра і про його багату біографію. У кіно Черчилль багато курить, п’є, і головне – відмовляється від будь-яких переговорів із Німеччиною, обираючи війну з Гітлером. Зрозуміти деякі вчинки політика і закиди в його бік опонентів, глядачам, які погано знайомі з біографією Черчилля, непросто.
Також читайте
Онук Черчилля прилетів до Києва та спрогнозував майбутнє України
Ми зібрали важливі факти з його біографії, які проливають світло на багато рішень сера Вінстона Черчилля і заразом пояснюють, чому великий стратег так любив сигари і пообідній сон.
1. Нащадок знатного роду, онук герцога Мальборо виховувався нянею і з дитинства був не дисциплінованим. Його шкільна атестація свідчила: “Кількість учнів у класі — 13. Місце — 13”.
2. 1895 року був направлений на Кубу як військовий кореспондент газети Daily Graphic висвітлювати повстання місцевого населення проти іспанців. Там він придбав дві свої фірмові звички: куріння кубинських сигар і післяобідній відпочинок — сієсту.
3. 1899 року під час англо-бурської війни втік із полону бурів. Газети писали, що, тікаючи, Черчилль кинув двох своїх товаришів. Доказів цих фактів журналісти надати не змогли.
4. Пост міністра внутрішніх справ – один із найвпливовіших у країні – посів у віці 35 років.
5. У жовтні 1914 року Черчилль – тоді перший лорд Адміралтейства – особисто очолив оборону Антверпена. Після цього місто протрималось лише п’ять днів і Черчилля звинуватили в невиправданих людських жертв – загинуло 2500 осіб. Але багато хто вважав, що це допомогло утримати Дюнкерк. Таку ж тактику порятунку Дюнкерка від німецьких військ він застосував у Другій світовій війні (цей епізод детально описується у фільмі “Темні часи”) – за допомогою маневру, який відволікає, відтягнув сили противника, дозволивши британським і французьким солдатам евакуюватися морем із оточеного порту.
6. Був одним з головних ідеологів провальної для Антанти Дарданельської операції (лютий 1915 – січень 1916 року) в ході Першої світової війни. Її результатом повинно було стати захоплення Константинополя, вихід Туреччини з війни і відкриття морського шляху до Росії. Перемога турків коштувала Британській імперії 120 тис. убитих, поранених та зниклих безвісти, а Черчиллю – гучної відставки з поста першого лорда Адміралтейства.
7. Послідовно виступав проти більшовиків і закликав “задушити більшовизм у колисці”.
8. 1924 року несподівано для себе отримав другу посаду в державі – канцлера Казначейства. Але на цій посаді не досяг успіху, а дії уряду призвели до масштабного страйку 1926 року.
9. Черчиллю належать слова: “У вас був вибір між війною і безчестям. Ви обрали безчестя і тепер отримаєте війну”. Він сказав після підписання Мюнхенської угоди, якими Франція, Велика Британія та Італія узаконили передачу Судетської області Чехословаччини Німеччині. Від Німеччини підпис поставив Адольф Гітлер.
10. 5 березня 1946 року у США виголосив знамениту Фултонську промову, в якій розповів про загрози, які комунізм несе вільним товариствам. Цей виступ вважають початком “холодної війни” між Заходом і СРСР.
11. 1951 року знову став прем’єром і, незважаючи на інсульти та глухоту, яка прогресувала, в найближчі роки відмовлявся йти у відставку.
12. 1953 року отримав Нобелівську премію з літератури «За високу майстерність творів історичного і біографічного характеру, а також за блискуче ораторське мистецтво, з допомогою якого відстоювалися вищі людські цінності». Примітно, що суперником Черчилля був Ернест Хемінгуей, який отримав премію роком пізніше.
13. Його похорони стали найбільшими за масштабом державними похоронами за всю історію Великої Британії. Церемонія поховання відбулася за сценарієм, який заздалегідь написаний самим Черчиллем. За даними опитування, проведеного 2002 року мовною компанією ВВС, був названий найвидатнішим британцем в історії.
Циклічна істерика в мережі: хто тепер Рак? Пояснюємо, що не так з 13-м знаком зодіаку
Чи не всі з дитинства знають, хто вони за зодіаком, та далеко не всім відомо, що існує “таємничий” 13-й знак зодіаку, який може “посунути” всі інші
Еспресо розповість, звідки виник класичний зодіак та чому у мережі періодично виникає справжня істерика з 13-м знаком, якого називають “Змієносцем” (Ophiuchus).
- Що таке зодіак і чому в ньому 12 знаків;
- Звідки виник 13-й знак зодіаку;
- Чому знову активно заговорили про зміну зодіаку.
Що таке зодіак і чому в ньому 12 знаків
Зодіак – це уявний поділ нічного неба над нашою головою на певну кількість рівних частин через які проходить Сонце (так звана екліптика). Ці рівні частини, власне, відомі як “знаки зодіаку”. Слово зодіак походить з грецької й означає “звірине коло” (ζῳδιακός κύκλος). Адже ще тисячі років тому наші пращури, які мали магічні уявлення про природу, назвали певні найбільш яскраві зірки на нічному небі іменами тварин, які ті їм нагадували, коли провести між ними лінії.
Першими поділ нічного неба на кола небесної сфери, вздовж яких відбувається видимий рух Місяця, Сонця і ще кількох планет, зробили астрономи Вавилону. Перша ж згадка про “зодіакальний” пояс (чи лінію руху Сонця) у письмових джерелах Вавилона датується початком VII століття до н. е. Тексти клинопису на глиняних табличках містять перелік з 18 сузір’їв. У VII—VI століттях до н. е. згадується поділ зодіакальної зони вже на 36 ділянок по 10° кожна (коло, яким видається видиме нічне небо, має 360°, тому 36 помножити на 10 і маємо 360).
Дослідники відзначають, що поділ зодіаку на 12 рівних частин вже по 30° відбувся, імовірно, на початку V століття до н. е. Саме в цей період знаходять перші згадки вавилонян про зодіакальні гороскопи (передбачення для вельмож) з 12-х сузір’їв. Чому у вавилонців популярним був поділ неба на 36 і 12 частин? Це було зумовлено шістдесятковою системою числення Вавилону, якою ми й досі частково користуємося (хвилина – 60 секунд, година – 60 хвилин). Коло поділялося на 360 частин (градусів), що приблизно відповідало кількості днів у році. Зодіакальна вавилонська система служила також і системою небесних координат.
Ця система передалася до давнього Єгипту, а звідти й до Греції. Античні греки запозичили систему саме з поділом на 12 частин. Перша згадка зодіаку в грецьких джерелах пов’язана з Євдоксом Кнідським – основоположником давньогрецької теоретичної астрономії, який жив у середині IV ст. до н. е. Для популяризації знаків зодіаку, греки приписали йому міфічний характер. Наприклад, Овен — золоторунний баран, що ніс Фрікса й Геллу, Телець — бик, який викрав Європу, Близнята — Діоскури, Лев — Немейський лев, Стрілець — Кентавр і так далі. Римляни, які великою мірою “списали” грецьку культуру, також запозичили зодіакальний поділ, чим поширили його на всю Європу.
Звідки виник 13-й знак зодіаку
Відомий нам зодіак створили в часи, коли астрологія та астрономія були тісно переплетені. Тому давні вчені не дуже зважали на похибки пов’язані з точністю визначення меж сузір’їв, які для них були тотожними знакам зодіаку. Кілька сотень років тому, астрологія (як планети впливають на людину) перестала бути наукою. Натомість астрономія (вивчення самих планет і їхнього руху) стала базовою дисципліною, яка дозволила, для прикладу, людям побувати на Місяці (при цьому, що був, на думку астрологів, славнозвісний “несприятливий” ретроградний Меркурій).
Зараз вчені розрізняють знаки зодіаку від сузір’їв, пов’язаних з ними, не тільки через постійне віддалення їх один від одного (так звана прецесія рівнодення через яку всі земні календарі рано чи пізно мають похибку), а ще й тому, що сузір’я різноманітні за формою та розміром, тому займають різну ширину руху Сонця по небу. Наприклад, сузір’я Діви займає в п’ять разів більше екліптичної довготи, ніж сузір’я Скорпіона. Але знаки зодіаку, бувши вигаданим для спрощення поділу нічного неба, “живуть” окремо від сузір’їв і становлять рівно одну дванадцяту частину від повного кола (вже згадані 30° пройдені Сонцем приблизно за 30,4 дня).
У 1930 році було точно визначено межі нинішніх сузір’їв Міжнародним астрономічним союзом (88 офіційних сузір’їв і ще сотні не офіційних з мільярд мільярдів видимих зірок). Саме тоді вперше публічно заговорили про 13-й знак зодіаку. Бо було виявлено, що через фактичне зміщення дат, екліптика проходить через ще одне (тринадцяте) сузір’я — Змієносця — розташоване між Скорпіоном і Стрільцем. Сонце проходить через сузір’я Змієносця (людина, яка бореться зі змієм) в період 30 листопада — 17 грудня. Однак, враховуючи, що астрономів не цікавив зодіак, то тему перейняли деякі астрологи, які вирішили запровадити нову систему з 13-ма знаками, щоб бути більш “точними” у своїх прогнозах.
Наприклад, астрологи Вальтер Берг та Марк Ядзакі у 90-х роках популяризували зодіак з 13-ма знаками. Ще раніше, у 60-70-х роках, популяризацією зодіаку з 14-ма знаками (крім Змієносця ще Кит) займався астролог Стівен Шмідт.
Та до традиційних знаків зодіаку сузір’я Змієносець ніколи не належало і тому більшість астрологів відмовилися від такої практики, довіряючи перевіреним традиційним методам. До того ж це б означало, що треба наново ділити рік на меншу кількість днів, відповідно, багато б людей перестали бути носіями того чи іншого знаку зодіаку, а стали в один день носіями іншого. Що, звісно, абсурдно, особливо враховуючи тих, хто любить читати гороскопи. Бо, умовно, б виходило, що до вчорашнього дня ви читали й вірили в гороскоп для Овна, та вже сьогодні змушені повірити, що ви Телець. Однак, враховуючи ефект Форера (явище, коли окрема людина вважає точним описом свого характеру такий, який дуже загальний і підходить будь-кому), це могло б спрацювати.
Хоча про існування 13-го знаку зодіаку вказував ще найвідоміший астролог античності – Птолемей, та Змієносець порушував гармонію кола, яке ділили рівно на 30 градусів. Якби було 13 знаків, тоді коло б ділили на 27.692 307… градусів. У часи, коли не було калькуляторів, обчислювати такі цифри й створювати якісь астрономічні підрахунки чи гороскопи для вельмож, точно було складно. Тому поділ на 12 частин з 30 градусами – мав ідеальне і навіть божественне значення для астрологів минулого і таким залишився для теперішніх любителів астрології.
Чому знову активно заговорили про зміну зодіаку
Мова про 13-й знак зодіаку в публічній площині періодично виникає вже близько сотні років, від часу погодження астрологами меж сузір’їв і чіткого месиджу, що класичний зодіак має значну похибку. Та ще ніколи ці дискусії не були такими популярними, як в часи доступного всім інтернету, коли це питання набуло навіть циклічного характеру. Адже через перенасичення інформацією, людям властиво забувати, що умовно рік тому про це вже говорили й, напевно, говоритимуть через рік знову, як про “сенсацію”.
Цього вересня такою сенсацією послужило NASA, яке у своєму дитячому енциклопедичному сайті розмістило статтю про Всесвіт в якій науковці показали ілюстрацію з 13-ма сузір’ями через які фактично проходить Сонце по своїй осі впродовж року. Саме ця ілюстрація стала “доказом” для багатьох українських ЗМІ, мовляв, NASA запровадило новий 13-й зодіак! Хоча у їхній дитячо-пізнавальній статті ні слова про це.
Та NASA вже не вперше втрапляє у “скандал” зі Змієносцем. Ще у 2020 році вони надали офіційний коментар щодо цього.
“Ви нещодавно чули, що NASA змінило знаки зодіаку? Ні, ми точно не змінювали їх. У NASA ми вивчаємо астрономію, а не астрологію. Ми не змінювали жодних знаків зодіаку, ми просто все підрахували. Астрономія — це наукове дослідження всього, що існує в космосі. Астрономи та інші вчені знають, що зірки на відстані багатьох світлових років не впливають на звичайну діяльність людей на Землі. Астрологія є дещо іншою. Це віра в те, що положення зірок і планет можуть впливати на людські події. Це не вважається наукою”, – йдеться в статті вчених, які займаються астрономією, а не астрологією.
У NASA пояснили, що вже загадані вище давні вавилоняни, які створили зодіак з 12-ма сузір’ями, проігнорували точність, на догоду своєму численню.
“Лінія, яка проведена від Землі через Сонце, вказує на Діву протягом 45 днів, а на Скорпіона — лише 7 днів. Щоб досягти чіткої відповідності зі своїм 12-місячним календарем, вавилоняни проігнорували той факт, що насправді Сонце рухається через 13 сузір’їв, а не через 12. Тоді вони призначили кожному з цих 12 сузір’їв рівну кількість часу”, – кажуть науковці.
Тобто вчені говорять про факти, а не про звичні людські уявлення пов’язані з зодіаком. Для NASA не має сенсу змінювати зодіак, вони лише намагаються пояснити людям, що їхнє уявлення з 12-а сузір’ями, через які проходить Сонце впродовж року, є хибними, бо їх є 13. Власне, розуміння цього може змінити думку багатьох про значення астрології й гороскопів в їхньому житті. Статистика каже, що великий відсоток людей продовжує вірити гороскопам, довіряючи доленосні рішення руху планет (хоча, чого дивуватися, коли в США близько 2% людей у 2019 році вірили, що Земля плоска).
Тож, враховувати чи не враховувати існування 13-го знаку зодіаку, це право кожного для кого це питання має якесь значення. Та перш ніж поширювати нібито сенсаційні новини про “офіційні зміни зодіаку”, спершу варто трішки детальніше заглибитися в суть цієї багатовікової історії.
Себастіан Гаффнер. Черчілль. Біографія
Себастіан Гаффнер /1907–1999/ – псевдонім знаного німецького журналіста, письменника, публіциста та історика Раймунда Претцеля, найвідомішого за книжками «Вінстон Черчілль» (1965), «Зраджена революція» (1969), «Самогубство Німецького Райху» (1970), «Гітлер. Примітки до біографії» (1978).
Попри те, що Гаффнер у своїх працях зосереджується переважно на темі новітньої історії Німеччини, зокрема Німецького Райху (1871–1945), він, усе ж, ніяк не міг оминути постаті сера Вінстона Черчілля, прем’єр-міністра Великобританії часів Другої світової війни. Неординарна особистість і харизматичний політик, заслуги якого у переломі ходу війни і подальшій перемозі союзницьких сил над країнами Осі важко, а то й неможливо, переоцінити, Вінстон Черчілль і досі викликає жвавий інтерес, а подробиці його життя і становлення політичної кар’єри можуть слугувати добрим прикладом людини, яка навіть на найвищих щаблях влади і у найважчі часи не зрадила ні своєї країни, ні себе, ні своїх ідеалів, що є надзвичайною рідкістю для великої політики, особливо якщо перебувати на вістрі доленосних подій, що змінюють хід світової історії.
Постать Вінстона Черчілля (1874–1965), представника давньої аристократичної родини, британського прем’єр-міністра часів Другої світової війни та Нобелівського лауреата з літератури, бентежила уми багатьох істориків. Чудову нагоду дослідити життя Черчілля мав німецький письменник та історик Себастіан Гаффнер, який з 1938 до 1954 року жив у політичному екзилі в Лондоні.
Черчілль, який вже у тридцяті роки минулого сторіччя вважався потужною політичною фігурою Великої Британії, під час Другої світової війни став справжнім живим символом британського опору, одним з найвизначніших героїв антигітлерівської коаліції.
Життя Черчілля було сповнене несподіваних драматичних злетів і не менш драматичних падінь. 1940 року здавалося, що кар’єра шістдесятип’ятирічного політика залишилася в минулому, проте саме тоді настав його зоряний час. Черчілль одержав владу, коли Велика Британія опинилася на межі катастрофи, проте він зумів з гідністю привести свою країну до великої перемоги.
Біографія, яку пропонує читачам Гаффнер, незважаючи на свою лаконічність, зображає Черчілля не лише як державного діяча і політика, але також як воїна, письменника, шукача пригод, надзвичайно багатогранну людину, одного з тих творців світової історії XX століття, які зробили наш світ таким, яким ми його знаємо.
До 1940 року ще цілком можливо подумки прибрати постать Черчілля зі світової історії й навіть з історії Англії, й при цьому загальна картина не зазнає жодних суттєвих змін: бракуватиме трохи блиску — не більше того. Так само видається й після 1942 року. Якби Черчілль узимку 1943—1944 років помер від запалення легень, яке звалило його на лікарняне ліжко в Карфагені по дорозі з Тегеранської конференції, то це вже не становило б суттєвої різниці: велетенські лещата, в яких 1945 року було розчавлено Німеччину і Європу Гітлера, вже почали стискатися, і вони зробили б свою справу як з Черчіллем, так і без нього.
Але 1940 і 1941 року Черчілль був людиною долі. У ці роки його біографія зливається зі світовою історією; неможливо розповідати про одну без іншої. Усуньте Черчілля з історії цих вирішальних років — і це вже буде геть інша історія. Ніхто не може сказати, як би вона розвивалася без нього.