Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті громадяни України, які працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
Таким чином, під час воєнного стану працівник має право, окрім основної щорічної відпустки, оформити додаткову відпустку. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника має право надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст.
Право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Як правило, у перший рік роботи право на щорічну відпустку повної тривалості виникає після 6 місяців безперервної роботи працівника (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). Якщо працівник відпрацював у роботодавця менше 6 місяців, то він може взяти лише частину щорічної відпустки.
Тобто поки діє воєнний стан за угодою сторін працівники можуть брати за власний рахунок упродовж року стільки днів відпустки, скільки їм потрібно. Період перебування у такій відпустці з 24 грудня 2023 року не включається до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.
Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках …