Капитал (Маркс)

Главный труд Карла Маркса по политической экономии / Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Уважаемый Wikiwand AI, давайте упростим задачу, просто ответив на эти ключевые вопросы:

Перечислите основные факты и статистические данные о Капитал (Маркс)?

Кратко изложите эту статью для 10-летнего ребёнка

«Капита́л» (полное название — «Капитал. Критика политической экономии»; нем. Das Kapital. Kritik der politischen Ökonomie ) — главный труд немецкого философа и экономиста Карла Маркса по политической экономии, содержащий критический анализ капитализма. Работа написана с применением диалектико-материалистического подхода, в том числе к историческим процессам.

Oops something went wrong:

«Капитал» Карла Маркса, кратко 1 361 слово читать ~9 мин.

Более известная под немецким названием «Капитал», книга Карла Маркса «Капитал: Критика политической экономии» включает в себя четыре тома, которые были опубликованы в период с 1867 по 1905 год. Последние три тома были опубликованы уже после смерти Маркса в 1883 году. Взятые вместе, эти четыре тома представляют собой разработку Марксистских экономических теорий коммунизма, отчасти через процесс критики капитализма. Эта экономическая система зависит от эксплуатации рабочих собственниками, основным мотивом которых в отношении справедливого распределения богатства является поддержание низкой заработной платы и высокой прибыли.

Таким образом, одной из центральных метафор капитализма становится метафора вампира: капитализм предстаёт как система, которая высасывает рабочего досуха ради выгоды правящего класса. Кроме того, «Капитал: Критика политической экономии» служит для обоснования марксистской экономической теории, в которой основой экономической сделки становятся силы производства, а производственные отношения служат структурой, которая строится из этой основы.

Das Kapital – это скорее исторический документ экономики, а также теоретическое рассмотрение и критика, чем изложение политической философии, как «Коммунистический манифест». Поэтому язык «Капитала» гораздо более точен, техничен и плотен и становится гораздо более тяжёлым бременем для понимания, теряя тем самым ту непосредственность общения с читателем, которая возникает при чтении таких важнейших марксистских текстов, как «Немецкая идеология», «Восемнадцатое брюмера Луи Наполеона» и «Очерк критики политической экономии».

Содержание

Пожалуй, нет ни одного произведения литературы, в котором бы так подробно говорилось о существовании капиталистической экономики. Эта работа Карла Маркса не знает границ и относится к целому ряду областей, от экономики до истории. Хотя этот текст охватывает целый ряд идей, эти идеи сосредоточены на теории и функционировании капитализма в обществе. Эта работа в значительной степени идеологична и исследует капитализм под одним углом зрения, рассматривая недостатки капитализма. В своём труде Карл Маркс пытается показать, как рабочий класс подвергается жестокой эксплуатации в капиталистической системе.

Заберите бумажную книгу себе навсегда

В этом трактате Карл Маркс осуждает идею мотива прибыли. Он технически объясняет, как существование такой концепции неизменно приводит к эксплуатации рабочего класса в обществе.

Список персонажей

Вильгельм Фридрих Вольф

Маркс посвящает свою книгу Вольфу, который был его близким личным другом. Вольф был немецким преподавателем, известным тем, что в университете он был радикально левым студентом. Будучи взрослым, он был видным коммунистом, который переключил своё внимание с активизма на влияние, став редактором в своей более поздней жизни.

Адам Смит

Маркс глубоко критикует экономические теории Смита. Поскольку классическая экономика Смита представляла собой доминирующее мировоззрение того времени, его репутацию было трудно поставить под сомнение. Это помогло Марксу завоевать популярность через полемику за его открыто критические замечания.

Гегель

Это немецкий идеалист, прославившийся своей философией. Он стал известен тем, что создал концепцию абсолютного идеализма в области философии. Его идеи объединяли аспекты социологии, разума, духа и человеческой истории. В первую очередь он стремился создать метод, с помощью которого люди могли бы избежать дуалистической перспективы, заставив две противоположные концепции работать в гармонии друг с другом. Маркс в значительной степени опирается на философские идеи Гегеля, чтобы обосновать свои аргументы о человеческой природе применительно к экономике.

Темы

Частная собственность и современное государство

Согласно Карлу Марксу, идеологической основой капитализма является то, что частная собственность и частное владение являются абсолютами для его философского воплощения в реальной экономике. Беспрекословное принятие этого абсолюта, в свою очередь, является отправной точкой современного государства. Маркс обосновывает это тем, что поскольку правящий класс владеет всеми средствами производства и частной собственностью, то те, кто находится на более низких экономических ступенях и стремится стать более активными агентами в осуществлении своих прав и обязанностей, должны признать, что приобретение собственности является ключом, открывающим дверь ко всей власти.

Это согласие, в свою очередь, обеспечивает воспроизводство этой идеологической основы современного государства. Из этого воспроизводства проистекают конфликты, в результате которых современное государство получило во многом ту же историю войн и кровопролития, которая в старом порядке способствовала воспроизводству идеологии суверенов, наделённых абсолютной властью непосредственно от верховного существа.

Капитализм как вампиризм

Метафора вампира для капитализма у Маркса определяется его наброском классической борьбы, который показывает, что почти каждый аспект экономической идеологии, когда он реализуется на практике, аналогичен вампиру класса собственников, высасывающему из своих жертв из рабочего класса саму волю и разум продолжать жить.

Прибавочная стоимость рабочих высасывается досуха их эксплуататорами, которым необходимо выжать из рабочих каждый последний цент этой стоимости, чтобы увеличить норму прибыли на каждый возможный цент. Этот процесс последовательно пополняет запасы крови вампира – немедленная прибыль – но ценой приравнивания стоимости рабочего к прибыли владельца, таким образом, игнорируя или упуская из виду ценность приравнивания стоимости рабочего к стоимости, связанной с рабочим, и потенциальные выгоды от краткосрочных потерь, но большей долгосрочной прибыли.

Подобно вампиру, всегда ищущему немедленной потребности в крови, капитализм рассматривает работника как одноразовый и заменяемый ресурс.

Высокая цена прибыли

Одна из тем, повторяющихся во всем «Капитале», – это неизвестный эффект, который одержимость капитализма прибылью оказала на общество и инновации. Требование выжать из рабочих всё до последней крупицы прибавочной стоимости создаёт атмосферу отчуждения от реальной ценности рабочего и ценности, которую он представляет как ресурс бизнеса. В этом, по мнению Маркса, и заключается настоящее зло капиталистического менталитета. Эта реальность заключается в том, что бесконечно неизвестное миру количество стоимости было и будет оставаться в колонке дефицита истории, поскольку реальный вклад рабочих в общество отрицается с единственной целью обеспечения богатых все возрастающей долей постоянно увеличивающейся прибыли.

Сегодня обесценивание трудящихся выражается в том, что богатые занимаются чрезмерным показным потреблением, которое только усиливает и обостряет диспропорцию между богатыми и средним классом, а низший класс становится все менее дифференцированным.

Идеология неудовлетворённости

Капитализм, согласно Марксу, – это отсутствие удовлетворения как для производителя, так и для потребителя товаров. Поскольку капитализм все больше и больше превращается в экономику досуга, это становится ещё более очевидным. Средства производства стали почти полностью зависеть от того, чтобы обеспечить отсутствие удовлетворения как для потребителя, так и для производителя. После того как потребитель удовлетворил свои потребности, единственной ценностью продукта остаётся прибавочная стоимость. Прибавочная стоимость – это коммодификация желания.

Отчуждённый рабочий должен постоянно создавать для капиталистического собственника серию бесконечных продуктов, что создаёт не чувство удовлетворения у потребителя, а отсутствие удовлетворения: iPhone 3, который приносил такую радость, теперь превратился в хлам по сравнению с iPhone 4, потом будет iPhone 5 и так далее, хотя изменения в реальной потребительской стоимости остаются в лучшем случае минимальными: все три телефона можно использовать для разговоров, отправки СМС и фотографирования практически одинаковыми способами. Такой парадокс является самой сутью природы противоречий, которая заставляет капитализм работать.

Деградация работника

Рабочий уже давно отчуждён от продукта, который он создаёт, и это отчуждение приводит к тому, что работа превращается в деградацию. Люди проводят треть своей жизни на работе, производя вещи или продавая вещи людям, в которые они не вкладывают никаких средств и, что ещё хуже, не получают достаточно денег, чтобы купить их себе.

Для сравнения, кузнец, возможно, занимался жестоким трудом, он мог выковать для себя именно тот продукт, за который ему заплатили за день до этого. Он вкладывался в свою работу так, как никогда не будет вкладываться подавляющее большинство капиталистических рабочих. Благодаря противоречиям в капитализме, которые позволяют потенциалу прибыли создавать возможности, подрывающие его зависимость от деградации и отсутствия самореализации у рабочего, целые отрасли промышленности, управляемые новыми владельцами, бывшими рабочими, поднялись, чтобы обеспечить финансирование для рабочих, чтобы они могли жить этой мечтой, независимо от того, насколько мизерными могут быть шансы на её осуществление.

В книге «Капитал» или «Капитал: Критика политической экономии» Карл Маркс пропагандирует свою экономическую систему и предлагает принять её после отказа от капиталистической системы. Он посвящает первый том анализу и критике капитализма. Его главным возражением против господствующей экономической системы является пропаганда классовой борьбы, натравливающей людей друг на друга. На этом строится его аргументация в пользу экономических изменений. К сожалению, это единственный том, который был опубликован при жизни Маркса. Большая часть его славы и влияния пришлась на период после его смерти.

Во втором томе вводятся понятия стоимости и прибавочной стоимости. Владелец денег, купец и предприниматель являются главными участниками производства капитала. Рабочий, однако, также функционирует как производитель, производитель труда, что является основой для последующих аргументов Маркса. Для Маркса понимание этой конкретной части экономики необходимо для понимания всех остальных его рассуждений. В основном он считает, что капитализм ведёт к неизбежному дисбалансу спроса и предложения, который, в свою очередь, углубляет классовую борьбу, поскольку богатство и труд необычным образом распределяются в обществе. Его аргументы обоснованы, поскольку такие периоды неравновесия действительно имеют место в капиталистической системе, но Маркс пренебрегает учётом человеческой природы, на чем основывает свои аргументы Адам Смит. Они рассуждают в двух разных плоскостях, но немецкий рационализм Маркса хорошо помогает ему в использовании логики для опровержения капиталистической системы.

Энгельс составил том III из заметок Маркса, поэтому его структура и тон несколько отличаются от остальной части книги. Он рассматривает семь тем: превращение прибавочной стоимости в прибыль, превращение прибыли в среднюю прибыль, тенденция прибыли к падению, превращение товарного и денежного капитала в торговый и купеческий капитал, деление прибыли на капитал, приносящий процент, превращение прибавочной стоимости в земельную ренту и доход. Основной аргумент здесь заключается в том, что норма прибыли падает, когда органический основной капитал становится более дорогим в результате технического прогресса.

По логике Маркса, неизбежный крах капиталистической системы приведёт к формированию столь же органичной, столь же необходимой и совершенно новой экономической системы. Его цель – правильно интерпретировать социальные функции экономики в прошлом и настоящем, чтобы предсказать систему, которая в будущем принесёт наибольшую пользу всему обществу. Он поставил себя в положение своего рода экономического пророка, интерпретирующего нынешние признаки для предсказания будущего. Хотя Маркс так и не стал свидетелем принятия своих идей, он оказал глубокое влияние на последующие поколения экономистов.

«Капітал» Карла Маркса: коротко

Більш відома під німецькою назвою “Капітал”, книжка Карла Маркса “Капітал: Критика політичної економії” містить у собі чотири томи, які було опубліковано в період з 1867 по 1905 рік. Останні три томи були опубліковані вже після смерті Маркса в 1883 році.

Узяті разом, ці чотири томи являють собою розробку Марксистських економічних теорій комунізму, частково через процес критики капіталізму. Ця економічна система залежить від експлуатації робітників власниками, основним мотивом яких щодо справедливого розподілу багатства є підтримання низької заробітної плати і високого прибутку.

Таким чином, однією з центральних метафор капіталізму стає метафора вампіра: капіталізм постає як система, що висмоктує робітника насухо заради вигоди правлячого класу. Крім того, “Капітал: Критика політичної економії” слугує для обґрунтування марксистської економічної теорії, в якій основою економічної угоди стають сили виробництва, а виробничі відносини слугують структурою, що будується з цієї основи.

Das Kapital – це радше історичний документ економіки, а також теоретичний розгляд і критика, аніж виклад політичної філософії, як “Комуністичний маніфест”. Тому мова “Капіталу” набагато точніша, технічніша і щільніша і стає набагато важчим тягарем для розуміння, втрачаючи тим самим ту безпосередність спілкування з читачем, що виникає під час читання таких найважливіших марксистських текстів, як “Німецька ідеологія”, “Вісімнадцяте брюмера Луї Наполеона” і “Нарис критики політичної економії”.

Стислий зміст

Мабуть, немає жодного літературного твору, в якому б так докладно йшлося про існування капіталістичної економіки. Ця праця Карла Маркса не знає кордонів і стосується цілої низки галузей, від економіки до історії. Хоча цей текст охоплює цілу низку ідей, ці ідеї зосереджені на теорії та функціонуванні капіталізму в суспільстві. Ця робота значною мірою ідеологічна і досліджує капіталізм під одним кутом зору, розглядаючи недоліки капіталізму. У своїй праці Карл Маркс намагається показати, як робітничий клас зазнає жорстокої експлуатації в капіталістичній системі.

У цьому трактаті Карл Маркс засуджує ідею мотиву прибутку. Він технічно пояснює, як існування такої концепції незмінно призводить до експлуатації робітничого класу в суспільстві.

Список персонажів

Вільгельм Фрідріх Вольф

Маркс присвячує свою книгу Вольфу, який був його близьким особистим другом. Вольф був німецьким викладачем, відомим тим, що в університеті він був радикально лівим студентом. У дорослому віці він був видатним комуністом, який переключив свою увагу з активізму на вплив, ставши редактором у своєму більш пізньому житті.

Адам Сміт

Маркс глибоко критикує економічні теорії Сміта. Оскільки класична економіка Сміта являла собою домінуючий світогляд того часу, його репутацію було важко поставити під сумнів. Це допомогло Марксу завоювати популярність через полеміку за його відкрито критичні зауваження.

Гегель

Це німецький ідеаліст, який прославився своєю філософією. Він став відомий тим, що створив концепцію абсолютного ідеалізму в галузі філософії. Його ідеї об’єднували аспекти соціології, розуму, духу і людської історії. Насамперед він прагнув створити метод, за допомогою якого люди могли б уникнути дуалістичної перспективи, змусивши дві протилежні концепції працювати в гармонії одна з одною. Маркс значною мірою спирається на філософські ідеї Гегеля, щоб обґрунтувати свої аргументи про людську природу стосовно економіки.

Теми

Приватна власність і сучасна держава

Згідно з Карлом Марксом, ідеологічною основою капіталізму є те, що приватна власність і приватне володіння є абсолютами для його філософського втілення в реальній економіці. Беззаперечне прийняття цього абсолюту, своєю чергою, є відправною точкою сучасної держави. Маркс обґрунтовує це тим, що оскільки правлячий клас володіє всіма засобами виробництва і приватною власністю, то ті, хто перебуває на нижчих економічних щаблях і прагне стати активнішими агентами у здійсненні своїх прав та обов’язків, повинні визнати, що набуття власності є ключем, що відчиняє двері до всієї влади.

Ця згода, своєю чергою, забезпечує відтворення цієї ідеологічної основи сучасної держави. З цього відтворення випливають конфлікти, унаслідок яких сучасна держава отримала багато в чому ту саму історію воєн і кровопролиття, яка в старому порядку сприяла відтворенню ідеології суверенів, наділених абсолютною владою безпосередньо від верховної істоти.

Капіталізм як вампіризм

Метафора вампіра для капіталізму в Маркса визначається його начерком класичної боротьби, який показує, що майже кожний аспект економічної ідеології, коли його реалізують на практиці, є аналогом вампіра класу власників, який висмоктує зі своїх жертв із робітничого класу саму волю і розум продовжувати жити.

Додаткова вартість робітників висмоктується насухо їхніми експлуататорами, яким необхідно вичавити з робітників кожен останній цент цієї вартості, щоб збільшити норму прибутку на кожен можливий цент. Цей процес послідовно поповнює запаси крові вампіра – негайний прибуток – але ціною прирівнювання вартості робітника до прибутку власника, таким чином, іґноруючи або не беручи до уваги цінність прирівнювання вартості робітника до вартості, пов’язаної з робітником, і потенційні вигоди від короткострокових втрат, але більшого довгострокового прибутку.

Подібно до вампіра, який завжди шукає негайної потреби в крові, капіталізм розглядає працівника як одноразовий і замінний ресурс.

Висока ціна прибутку

Одна з тем, що повторюються в усьому “Капіталі”, – це невідомий ефект, який одержимість капіталізму прибутком мала на суспільство та інновації. Вимога вичавити з робітників усе до останньої крихти додаткової вартості створює атмосферу відчуження від реальної цінності робітника і цінності, яку він представляє як ресурс бізнесу. У цьому, на думку Маркса, і полягає справжнє зло капіталістичного менталітету. Ця реальність полягає в тому, що нескінченно невідома світові кількість вартості була й залишатиметься в колонці дефіциту історії, оскільки реальний внесок робітників у суспільство заперечується з єдиною метою забезпечення багатих дедалі більшою часткою прибутку, який постійно збільшується.

Сьогодні знецінення трудящих виражається в тому, що багаті вдаються до надмірного показного споживання, яке тільки посилює і загострює диспропорцію між багатими і середнім класом, а нижчий клас стає дедалі менш диференційованим.

Ідеологія незадоволеності

Капіталізм, згідно з Марксом, – це відсутність задоволення як для виробника, так і для споживача товарів. Оскільки капіталізм дедалі більше й більше перетворюється на економіку дозвілля, це стає ще більш очевидним. Засоби виробництва стали майже повністю залежати від того, щоб забезпечити відсутність задоволення як для споживача, так і для виробника. Після того як споживач задовольнив свої потреби, єдиною цінністю продукту залишається додаткова вартість. Додаткова вартість – це коммодифікація бажання.

Відчужений робітник мусить постійно створювати для капіталістичного власника серію нескінченних продуктів, що створює не відчуття задоволення у споживача, а відсутність задоволення: iPhone 3, що приносив таку радість, тепер перетворився на мотлох порівняно з iPhone 4, потім буде iPhone 5 тощо, хоча зміни в реальній споживчій вартості залишаються у найкращому разі мінімальними: усі три телефони можна використовувати для розмов, відправлення СМС і фотографування практично однаковими способами. Такий парадокс є самою суттю природи протиріч, яка змушує капіталізм працювати.

Деградація працівника

Робітник уже давно відчужений від продукту, який він створює, і це відчуження призводить до того, що робота перетворюється на деградацію. Люди проводять третину свого життя на роботі, виробляючи речі або продаючи речі людям, у які вони не вкладають жодних коштів і, що ще гірше, не отримують достатньо грошей, щоб купити їх собі.

Для порівняння, коваль, можливо, займався жорстокою працею, він міг викувати для себе саме той продукт, за який йому заплатили за день до цього. Він вкладався у свою роботу так, як ніколи не вкладатиметься переважна більшість капіталістичних робітників. Завдяки суперечностям у капіталізмі, які дають змогу потенціалу прибутку створювати можливості, що підривають його залежність від деградації та відсутності самореалізації у робітника, цілі галузі промисловості, керовані новими власниками, колишніми робітниками, піднялися, щоб забезпечити фінансування для робітників, щоб вони могли жити цією мрією, незалежно від того, наскільки мізерними можуть бути шанси на її здійснення.

Аналіз

У книзі “Капітал” або “Капітал: Критика політичної економії” Карл Маркс пропагує свою економічну систему і пропонує прийняти її після відмови від капіталістичної системи. Він присвячує перший том аналізу і критиці капіталізму. Його головним запереченням проти панівної економічної системи є пропаганда класової боротьби, що нацьковує людей один на одного. На цьому будується його аргументація на користь економічних змін. На жаль, це єдиний том, який був опублікований за життя Маркса. Більша частина його слави і впливу припала на період після його смерті.

У другому томі вводяться поняття вартості та додаткової вартості. Власник грошей, купець і підприємець є головними учасниками виробництва капіталу. Робітник, однак, також функціонує як виробник, виробник праці, що є підґрунтям для подальших аргументів Маркса. Для Маркса розуміння цієї конкретної частини економіки необхідне для розуміння всіх інших його міркувань. Здебільшого він вважає, що капіталізм призводить до неминучого дисбалансу попиту і пропозиції, який, своєю чергою, поглиблює класову боротьбу, оскільки багатство і праця незвичним чином розподіляються в суспільстві. Його аргументи обґрунтовані, оскільки такі періоди нерівноваги справді мають місце в капіталістичній системі, але Маркс нехтує врахуванням людської природи, на чому ґрунтує свої аргументи Адам Сміт. Вони міркують у двох різних площинах, але німецький раціоналізм Маркса добре допомагає йому у використанні логіки для спростування капіталістичної системи.

Енгельс склав том III із нотаток Маркса, тому його структура і тон дещо відрізняються від решти книги. Він розглядає сім тем: перетворення додаткової вартості на прибуток, перетворення прибутку на середній прибуток, тенденція прибутку до падіння, перетворення товарного і грошового капіталу на торговельний і купецький капітал, розподіл прибутку на капітал, що приносить відсоток, перетворення додаткової вартості на земельну ренту і дохід. Основний аргумент тут полягає в тому, що норма прибутку падає, коли органічний основний капітал стає дорожчим унаслідок технічного прогресу.

За логікою Маркса, неминучий крах капіталістичної системи призведе до формування настільки ж органічної, настільки ж необхідної і абсолютно нової економічної системи. Його мета – правильно інтерпретувати соціальні функції економіки в минулому і сьогоденні, щоб передбачити систему, яка в майбутньому принесе найбільшу користь усьому суспільству. Він поставив себе в становище свого роду економічного пророка, який інтерпретує нинішні ознаки для передбачення майбутнього. Хоча Маркс так і не став свідком прийняття своїх ідей, він справив глибокий вплив на наступні покоління економістів.