Цар Давид, автор більшості псалмів, першим почав супроводжувати спів складених молитов та гімнів спеціальним музичним інструментом. Звідси і походить назва цього збірника. У євреїв книга Псалмів називається «Тегіллім», що означає «хваління» або «прославлення» Бога.

ψαλμός, псалмо́с, означає спів при акомпанементі струнного інструмента з назвою «псалтерій») — вид релігійної пісні, ліричний молитовний твір, що як складова частина входить у Псалтир. 150 псалмів складають Псалтир, 19-у книгу Старого Завіту. Приблизно половина псалмів приписується цареві Давиду.

Псалтиря розширена. Відень, 1899. Жовква, 1900; 1904 – 526 с. Пантелеймон Куліш.

Псалтир допомагає душі спочилого, а також нам самим знайти спокій, розраду i силу. Не без причини i не без мети Церква з давнього часу встановила читання над померлим Псалтиря, а не якоїсь іншої книги Святого Писання.

Над померлим з найдавніших часів Церква встановила читати Псалтир з початку до кінця, зманюючи один одного, i день i ніч, поки тіло небіжчика не віддадуть землі; але й потім не слід кидати читання Псалтиря за спокій душі новопреставленого, особливо у 3-й, 9-й та 40-й день.

Псалтир» – це старозавітна книга, що містить молитви, приписувані цареві Давиду та іншим авторам, написані під натхненням Святого Духа у формі псалмів, тобто віршів, спочатку співаних в супроводі музичних інструментів. «Псалтир» можна перекласти як «пісні в супроводі музичного інструменту».

Хто написав псалми? Сто псалмів ідентифікують їхнього автора із вступом на зразок "Молитва Мойсея, чоловіка Божого" (Псалом 90). З них 73 висувають Давида письменником.