В чем разница между Аллозавром и Тиранозавром

Основное различие между Аллозавром и Тираннозавром состоит в том, что Аллозавр жил в конце юрского периода в 155 до 150 млн лет назад, тогда как тираннозавр жил в течение позднего мелового периода, 68 — 66 миллионов лет назад. Кроме того, Тираннозавр сравнительно крупнее Аллозавра.

Аллозавры (разные ящерицы) и тираннозавры (ящерицы-тираны) — два вымерших вида двуногих, плотоядных рептилий, принадлежащих к надотряду динозавров. Аллозавр был родом из Северной Америки, Европы и Португалии, а Тираннозавр был родом из Северной Америки и Канады.

Сравнение Аллозавра и Тиранозавра с другими крупными тероподами и человеком

Аллозавр — определение, характеристики, поведение

Аллозавр — это род двуногих, плотоядных, четвероногих динозавров, живших в конце юрского периода, 155-150 млн лет. Он был родом из Северной Америки, Европы и Португалии. У него был большой череп с короткими, острыми, сбоку сплюснутыми зубцами, похожими на нож и наклоненными назад.

Кроме того, у него были мощные задние конечности, которые намного больше, чем передние конечности. У его передней конечности было три пальца. Их тело было сбалансировано длинным, тяжелым и мускулистым хвостом.

В этот период аллозавр был на вершине пищевой цепи и мог охотиться на крупных травоядных динозавров. Это может быть связано с их общим социальным поведением. Орнитоподы, Стегозавровы и Зауроподы были потенциальной их добычей. Аллозавры не были агрессивны по отношению друг к другу. Они имели тенденцию кусать добычу и ждали, пока она истечет кровью.

Тиранозавр — определение, характеристики, поведение

Тиранозавр — другой род двуногого, плотоядного динозавра, который жил в течение позднего мелового периода, 68 — 66 миллионов лет назад. Он представляет собой группу крупных теропод. Кроме того, Тиранозавр-Рекс или Ти-рекс (англ. T-rex) является наиболее известным видом тираннозавра. Он был родом из западной части Северной Америки и Канады.

Примечательно, что у тиранозавра были очень короткие передние конечности с двумя пальцами в каждой. Более того, зрение тиранозавра было превосходным, так как у него было бинокулярное зрение с углом около 55 градусов, которое в 13 раз сильнее человека. У него была отличная слуховая способность.

Кроме того, пищевые привычки тиранозавра варьируются от падальщиков до каннибализма. Поэтому он был более агрессивным по отношению к своим членам. Их зубы были страшными, потому что они были очень длинными, толстыми и округлыми, как палки. Его зубы могут пробить что угодно; она укусила добычу и удержала свою добычу.

Сходство между Аллозавром и Тиранозавром

• Аллозавры и тиранозавры — два рода вымерших динозавров.
• Они принадлежат к одному и тому же отряду, ящеротазовые.
• У обоих трехстороннее строение таза с отклонённым лобком вперёд, и оба они двуногие.
• Оба являются хищниками, связанными с ящерицами.
• Кроме того, у обоих массивные головы были уравновешены длинным, тяжелым хвостом.

Разница между Аллозавром и Тиранозавром

• Аллозавр относится к большому двуногому плотоядному динозавру позднего юрского периода, в то время как Тиранозавр относится к очень большому двуногому плотоядному динозавру позднего мелового периода с мощными челюстями и маленькими когтевидными передними ногами.
• Семейство. В то время как Аллозавры принадлежат к семейству Аллозавриды, Тиранозавры принадлежат к семейству Тираннозавриды.
• Виды. Четырьмя видами Аллозавра являются A.fragilis, A. europaeus Mateus, A.amplus Marsh и A.lucasi, в то время как основным видом Тираннозавров является Тиранозавр-Рекс.
• Период жизни. Аллозавр жил в конце юрского периода (от 155 до 150 млн лет назад), в то время как Тираннозавр жил в конце мелового периода (65 млн лет назад).
• Аллозавр обитал в Северной Америке, Европе и Португалии, а Тираннозавр обитал — в Северной Америке и Канаде.
• Размер. Их размер также является основным различием между Аллозавром и Тиранозавром. Аллозавр был несколько меньше (длина: около 10 метров; рост: около 4 метров; вес: 2270 кг), тогда как тираннозавр был больше (длина: 12 метров; рост: 6 метров; вес: 6800 кг).
• Череп и челюсти. У Аллозавра был несколько узкий череп и челюсти, в то время как у Тиранозавра был более широкий череп и мощные челюстные мышцы.
• Зубы. Кроме того, еще одно различие между Аллозавром и Тиранозавром — это их зубы. У Аллозавра были более короткие зубы, которые были сбоку сплющены, в то время как у Тиранозавра были более длинные зубы, которые были более толстыми и круглыми.
• Передние конечности. Кроме того, у Аллозавра были длинные передние конечности, в то время как у Тиранозавра были очень короткие передние конечности.
• Пальцы. Более того, у Аллозавра было три пальца на передней конечности, а у Тиранозавра — два пальца на передней конечности.
• Зрение и слух — это еще одно различие между Аллозавром и Тиранозавром. У аллозавра было бинокулярное зрение до 20 градусов и отличный слух, тогда как у Тиранозавра было бинокулярное зрение с углом около 55 градусов. Считается, что зрение у Тиранозавра было лучше чем у ястребов, и был отличный слух из-за длинной улитки уха, которая хорошо улавливала низкочастотные звуки
• Продолжительность жизни Аллозавра составляла около 30 лет, в то время как продолжительность жизни Тиранозавра составляла около 26 лет.
• Предпочтения в еде. Аллозавр был ненасытным едоком, занимался каннибалиизмом и потреблял падаль, в то время как Тиранозавр потреблял динозавров и других существ, которые были даже намного больше, чем он сам.
• Скорость передвижения. Максимальная скорость передвижения Аллозавра была 34 км. в час, в то время как скорость передвижения Тиранозавра была 40 км. в час.
• Сила укуса. Укус Аллозавра составлял 4000 Н, а укус Тиранозавра — 40000 Н.
• Аллозавр мог разорвать только плоть своими челюстями, в то время как зубы Тиранозавра могли пробить почти всё и даже могли раздавить твердые кости.

Заключение — Аллозавр против Тиранозавра

Аллозавр — это двуногий, плотоядный динозавр позднего юрского периода. Он был родом из Северной Америки, Европы и Португалии. У него были длинные передние конечности с тремя пальцами. В отличие от этого, Тираннозавр — еще один двуногий, плотоядный динозавр, который занимается каннибализмом и потребляет падаль. Он жил в конце мелового периода и был родом из Северной Америки и Канады. У него были мощные челюсти и более короткие передние конечности с двумя пальцами на них. Как правило, Тираннозавр страшнее Аллозавра. Тем не менее, основное различие между Аллозавром и Тиранозавром заключается в размере, периоде жизни и привычках питания.

Хто кращий алабай чи кавказець – порівняння порід, відмінності, хто сильніший

Для собаківників-початківців варто роз’яснити, що і кавказька, і середньоазіатська вівчарки є ВОЛКОДАВАМИ, відмінною особливістю яких є чималий розмір і добре розвинені охоронні якості. У всіх вовкодавів є спільні властивості, які не притаманні іншим собакам. Тільки у представників цього типу собак є оптимальний набір сили, спритності та інстинктів для охорони та захисту людини та її оселі. Тільки вовкодави відрізняються норовливим, благородним характером та почуттям власної гідності.

Однак певні відмінності між кавказькою та середньоазіатською вівчарками все ж таки існують. Зазначу відразу, що в цій статті йтиметься про кавказець і про алабаї – це туркменський, найпоширеніший вид середньоазіатської вівчарки.

Серед собаководів-початківців часто розвивається чимало суперечок і дискусій: так хто ж краще – кавказець чи алабай? Ті заводчики, які займаються певною породою собаки протягом багатьох років, однозначно відстоюватимуть переваги своєї улюбленої породи, і це правильно. Однозначної відповіді тут немає, все залежить від деяких факторів, врахувавши які, якнайшвидше визначитися, яка ж порода буде кращою саме для Вас.

По-перше, необхідно точно знати, навіщо Вам потрібна ця собака – для охорони будинку, території, як особиста охорона або улюбленець сім’ї. Навряд чи хтось не погодиться, що найкращі охоронці для будинку та ділянки – кавказці. Невибагливі, витривалі, недовірливі до сторонніх – вони не роздумуватимуть, хто перед ним. “Свій” і “не свій” – ось дві половини світу, який бачить кавказець. Азіати в цьому плані спокійніші – вони не кусатимуть чужої людини, яка не проявляє агресії. Така лояльність до сторонніх є і плюсом, і мінусом даної породи. Поступливість алабая, на відміну від «вибухового» характеру кавказця, дає можливість спокійно ходити з ним містом. Однак використання алабая як охоронця може загрожувати тим, що його … вкрадуть! Відомий не один випадок, коли доброго та довірливого до людей алабая просто «відводили» у господарів. Справа в тому, що алабай – бійцівський собака. Її агресія здебільшого спрямована на собі подібних, а не на людей. Кавказець у цій ситуації навіть не допустить наближення чужого, а при прояві будь-якої агресії з боку незнайомої людини практично миттєво кинеться на ворога. Все залежить від виховання та соціальної адаптованості собаки. Хочу попередити, що і алабай при правильному вихованні стане відмінним захисником та охоронцем, і кавказець при частих прогулянках поза «своєю» територією поводитиметься спокійно та врівноважено.

Другим важливим пунктом є наявність чи планування у ній дітей. Більшість Алаба любить людських дітей, і навіть охоче грається з ними. У кавказьких вівчарок більш норовливий і незалежний характер, вони в першу чергу бачать чужу, а потім уже дитину. Здебільшого це стосується незнайомих дітей, але навіть якщо собака встигла проявити агресію, при правильному вихованні, вона не завдасть дитині серйозних травм. Це буде скоріше «попередження», щоб малюк знав своє місце та не діставав охоронця. У сім’ях, де щеня виросло разом з дитиною, такої проблеми не існує. Там собака вже з дитинства розуміє, що перед нею «нешкідливий» людський малюк.

Третім пунктом є розподіл «ієрархічного» впливу сім’ї. Хазяїн для кавказця – і цар, і бог. Карати та віддавати накази має право лише він. Інші члени сім’ї є «наближеними», вони область впливу на гордого пса обмежена. У алабая все відбувається приблизно так само, але завдяки його м’якості члени сім’ї сприймають цього собаку трохи простіше. Безроздільна любов до господаря – це риса, властива представникам обох порід. Азіатам необхідне безперервне спілкування з господарем. Розлуку вони переживають настільки важко, що можуть відмовитися від їжі до приїзду господаря. Кавказці більш самостійні, у розлуці поводяться спокійніше, але це анітрохи не означає, що їхня любов і відданість господареві менші.

По-четверте – зовнішні дані. Тут, безперечно, переможцем є кавказець. Густа шерсть, представницький вигляд і розумний, проникливий погляд – цей собака зачаровує. Не дарма про неї кажуть, що «це ще не людина, але вже й не собака!» Багато хто вважає, що кавказці неакуратні, а їхня вовна «літатиме» скрізь. Поспішаю спростувати цю думку – кавказець – охайний собака, ніякого неприємного запаху від вовни немає, а при звичайному вичісуванні собаки раз на тиждень, вовна зовсім не турбуватиме Вас. Серед азіатів також чимало хороших представників породи, чистокровні алабаї вище та м’язів кавказців, вони також можуть бути довгошерстими. Дуже шкода, але “чистих кровей” залишилося зовсім небагато. Ще один «плюс» кавказця – саме завдяки густій ​​теплій вовні ці собаки набагато краще переносять зиму, отже, Вам не потрібно буде переживати про те, куди подіти собаку під час зимових морозів.

На закінчення хотілося б сказати, що обидві породи дивовижні та чудові, обидві заслуговують на повагу та увагу з Вашого боку. Але, не забувайте, який би вибір Ви не зробили, всім вовкодавам необхідне правильне виховання та дресирування. Тільки за умови правильної поведінки з Вашого боку собака робитиме те, чого Ви від неї очікуєте! І, як вже згадувалося в інших статтях, перш ніж брати собаку, обов’язково переконайтеся, щоб вона була здорова і мала хороших батьків.

Пам’ятаєте знамениту фразу Антуана де Сент-Екзюпері: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили»? Ця фраза чудово відображає стосунки людини з собакою, тому що за величезною, жахливою зовнішністю вовкодава ховається чиста, ранима душа і любляче, віддане серце!

Хто сильніший за алабай чи кавказька вівчарка

Напевно, для кожного власника собаки саме його улюблена порода найкрасивіша і найрозумніша. Є такі, що характеризуються силою. Досить часто ентузіасти сперечаються – хто сильніший, алабай чи кавказька вівчарка. І суперечка ця виправдана, адже ці собаки дуже схожі.

На що здатний алабай

Азіатський алабай за всіх своїх розмірів — собака досить врівноважена і спокійна. Порода була виведена для охорони овець від вовків та охорони житла.

Ці собаки рідко нападають на людей, хоча можуть гавкати зайвий раз або просто насторожитися. Так вони показують перед господарем свою значущість та готовність завжди його захистити. Саме тому представники цієї породи охоче виконують команди і взагалі дресирувати їх нескладно.

Такі тварини дуже дбайливо ставляться до дітей і чудово ладнають з ними, як і з усіма іншими членами сім’ї.

Класичне зростання представників цієї породи 50-80 см, вага – 40-80 кг. Живуть вони 12–13 років при гарному догляді.

На що здатна кавказька вівчарка

Ці собаки більш запальні та імпульсивні. Їх відрізняє відмінна реакція, стрімкий напад у разі потреби, високий больовий поріг.

У сім’ї кавказький вовкодав зазвичай беззастережно визнає лише господаря, але й до інших членів сім’ї, з якими виріс, непогано ладнає. Сторонніх людей майже не визнає, але без потреби не нападає.

Зростання таких собак – 66-75 см, вага – 40-75 кг. За цими показниками кавказці алабаю поступаються. І мешкають вони трохи менше, в середньому до 11 років.

Хто сильніший

Суперечка ця давня і, здається, нескінченна. Вважається, що за бійцівськими якостями обидві породи поступаються тільки пітбулю.

Кавказець швидше і швидше нападає, він зовні набагато агресивніший. Якщо такий пес відчує слабкість супротивника, він швидко досягне переваги.

Однак алабай менш емоційний і значно більш розважливий. Він готовий вимотувати суперника постійними атаками, які вміє урізноманітнити. З цієї причини пальму першості багато фахівців віддають саме йому. Але багато залежить від характеру собаки та її виховання.

Однозначно відповісти на поставлене запитання не можна. Все залежить від конкретних екземплярів породи. У кожної є свої переваги та переваги, їх потрібно розвивати.

Азіатський алабай чи кавказька вівчарка: хто сильніший?

Любителям великих порід собак хочеться мати сильного та великого вихованця. Найкращими у цьому плані виступають кавказька вівчарка та алабай. Тому не дивно, що багато собаківників запитують: «Алабай чи кавказька вівчарка: хто сильніший?». Відповідь не така проста, як може здатися.

Характеристика порід

Спочатку слід ознайомитись із характеристикою обох порід. Ці відомості допоможуть порівняти алабая та кавказьку вівчарку, провести аналіз кожного з собак окремо та виявити лідера за певними параметрами.

Особливості кавказця

Кавказька вівчарка та алабай – норовливі собаки, що вимагають правильного дресирування. Саме від неї залежить подальша поведінка тварини та безпека господаря.

Кавказець агресивніший, самостійніший і слухається лише господаря. Інші члени сім’ї для нього «додаткові». Він любить їх, але беззастережно слухає лише одного. Упертий, ненавидить повідець і ланцюг, насолоджується свободою і потребує максимально великого простору. Краще утримувати у будці на вулиці. Завдяки гутій шерсті, він почуватиметься нормально за будь-якої погоди.

Кавказець розумний і старанно оберігає свою територію від чужих. Чужі для нього – це все, крім членів сім’ї, де виріс. Він блискавичний, накидається на стороннього всім вагою, може вкусити, якщо вважатиме за потрібне. Такий собака стане чудовим охоронцем, караульним та сторожем. Вона вимагає мінімального догляду і може спокійно жити за відсутності господаря, що є незаперечною перевагою. У середньому представники породи доживають до 11 років.

При зростанні 66-75 см вони мають вагу 40-75 кг. Сучки значно менше собак.

Особливості алабая

Алабай або середньоазіатська вівчарка з давніх-давен виступає як охоронець і сторожа. Їй, як і кавказцю, краще жити у просторому дворі приватного будинку без ланцюга. Благо, густа об’ємна вовна дозволяє гуляти на вулиці за будь-якої погоди.

Якщо виникає запитання: «Хто більше: алабай чи кавказька вівчарка?», відповідь очевидна. Зростання алабаїв – від 50 до 80 см, а вага – від 40 до 80 кг. Алабаї трохи більше. Втім, можна ще відгодувати вихованця, але не перегодувати, щоби не було проблем зі здоров’ям. Це потужні тварини, які на вигляд серйозніші, ніж є.

За характером вони спокійніші, ніж кавказькі вівчарки, і більше потребують уваги господаря. Тонко відчувають настрій своєї сім’ї та погано переносять самотність. Вони люблять дітей і непогано уживаються із собаками всіх порід, якщо виросли з ними на одній території.

Не кусатимуть стороннього, поки той не виявить явної агресії. Це головна відмінність від кавказців – більш врівноважений та м’який характер. Втім, бажання показати господареві, на що здатний, іноді штовхає алабаїв на страшні вчинки. Саме тому їх не варто утримувати жорстоким неврівноваженим людям.

Живуть алабаї на 2-3 роки довше, ніж кавказці. Здоров’я у обох порід чудове, серйозних проблем із ним немає. Головне – вчасно відвідувати ветеринара.

Собачі бої

Обидві породи уславилися тим, що виступають на собачих боях. Причому обидві посідають другу позицію у списку найкращих, одразу за пітбулем.

Собачі бої з’явилися багато століть тому, ще давні римляни задля забави стравлювали собак між собою, а також з ведмедями, слонами та іншими великими тваринами. У 19 столітті ці бої назвали спортом, а в 20 столітті на ньому стали заробляти великі гроші.

Сьогодні собачі бої заборонені у 50 країнах світу, а офіційно дозволені лише у трьох. Найжорстокіші бої проводяться в США, і в них сильніше, ніж скрізь, переслідуються організатори цих заходів. Навіть глядачі підпільних клубів можуть сісти за ґрати на тривалий термін.

Собачі бої – алабай проти кавказької вівчарки проводяться досить часто і є видовищними. На них збираються усі любителі крові. І якщо в Європі вони бажають побачити, хто сильніший, то в Америці вся сіль криється в тому, хто переможе, тобто виживе. Заради справедливості слід зауважити, що в державах, де собачі бої дозволені, на них присутній ветеринар, а самі бої ніколи не закінчуються смертю тварини.

Якщо ви зацікавилися кривавим спортом, добре тренуйте свого вихованця, доглядайте його і давайте відпочивати після кожного бою. Дехто робить навпаки – жахливо ставиться до собаки, не годує його і б’є, щоб спровокувати агресію. Частина таких навіть колють вихованці наркотики, щоб він став витривалішим і злішим. Але ми з вами адекватні люди, чи не так? Хіба здоров’я чи навіть життя коханого собаки коштує цих «чорних» грошей?

Хто ж сильніший?

В інтернеті багато відео «Алабай проти кавказької вівчарки – бій», де можна наочно побачити, хто сильніший. Хоча все залежить від догляду за собакою, її характеру, відданості господарю, дресирування. Все дуже індивідуально, тому складно знайти відповідь.

З погляду характеру та швидкості реакцій перемагає кавказець. Він безстрашний, агресивний, готовий стрибнути на ворога без зайвих слів. Це знаряддя вбивства, сповнене хоробрості та бажання показати, хто головний. Він розумніший за алабая, здатний швидко зрозуміти техніку бою супротивника і передбачити наступні удари. Тому на собачих боях до кавказької вівчарки ставляться зі страхом, а ставити проти неї свого собаку наважиться не кожен.

Однак алабай більший і теж розумний. Він готовий показати господареві свою відданість, заслужити повагу та увагу, хай навіть таким чином. Він робить те, що велить господар і завжди робить це добре. Реакція азіату теж швидка та чітка, а дії продумані заздалегідь. Він не дає противнику перепочити, атакуючи постійно, спрямовуючи всю свою міць на удари. Його хватка залізна – вибратися з пащі практично неможливо. Тому алабай вважається “янголом смерті” на собачих боях.

Сказати, хто сильніший, неможливо. Представники обох порід мають практично рівні сили, їх відрізняє лише манера проведення бою, агресивність та бажання догодити господареві. Мало що залежить від маси і зростання тварини, оскільки приказка «що більше шафа – тим голосніше падає» можна застосувати і до бійцівських собак. Перемога найчастіше є волею випадку. Але більшість собаківників все ж таки віддають голос за алабая. Він діє не так на емоціях, що вигідно відрізняє його від кавказької вівчарки.

Хто сильніший: алабай чи кавказька вівчарка?

Обидві породи мають досить норовливий характер, і кожна вимагає особливого відношення і грамотного тренування. Саме від цього залежатиме їхня поведінка та безпека власника.

Кавказька вівчарка — створення агресивне, вперте, самостійне і підпорядковується лише командам господаря, але з членів сім’ї. Хоча пес любить усіх, але слухає лише власника. Тварина не любить сидіти на ланцюгу і ненавидить повідець, воліє насолоджуватися свободою і вимагає проведення часу на великій території. Його густа шерсть дозволяє почуватися комфортно за будь-якої погоди. Догляд за кавказцем мінімальний, він може довго жити без господаря, що є його особливою перевагою. Собака дуже розумний, чудово охороняє господарство від сторонніх людей, блискавично реагує на появу чужого, накидаючись на нього всією масивною вагою, може вкусити. Кавказець – чудовий охоронець, чудовий караульний, старанний сторож.

Середньоазіатська вівчарка (алабай) з давніх-давен призначена бути сторожем і охоронцем. Любить свободу, сидіти на ланцюзі — не її доля. Пес є володарем густої вовни, що допомагає витримувати сильні морози. Тварина має розміри трохи більше, ніж кавказька вівчарка, та грізний вигляд. Але характер у алабая спокійніший, ніж у кавказця. Вихованець важко переносить самотність, потребує уваги власника та сім’ї, любить дітей і добре уживається зі своїми родичами. Не нападатиме на чужу людину і кусатиме, якщо та не виявляє агресію. При неправильному вихованні може проявити себе як собака-вбивця, тому людям, злим та неадекватним, таку породу утримувати не можна. Алабай живе на 2 або 3 роки довше за кавказець. Представники обох порід мають відмінне здоров’я і мають практично рівні сили. Відмінність полягає в агресії та бажанні догодити власному власнику. Але багато заводчиків віддають перевагу алабаю, тому що цей пес діє розумом, що вигідно виділяє його на фоні кавказця.

Хто сильніший за Алабай чи Кавказьку вівчарку і хто з них добріший і розумніший?

Розумніше та добріше. -Алабай.

Розумніший і добріший – нормальний господар, у якого і думки такий, як у Вас не виникне

Добре думаю кавказька авчарка а так хто сильніше незнаю від ситуації і самих собак залежить! вони обидва сильні!)

У мене була вівчарка вона дуже добра і розумна, але на жаль вона померла! і я з алабаєм не жила так що не знаю. так що мені здається що вівчарки німецькі кавказькі шатланська розумніші, сильніші і добріші.

Хто сильніше не скажу, але Алабай як і кавказка люті колись перед ними небезпека. Кавказька зліша, її важче виховувати та контролювати. Потрібна залізна рука, для будинку вона не підходить, лише двір, периметр складу або т.п.

Хто сильніший — це як ростити. Обидва собаки дуже сильні, алабай витриваліші, мабуть. Хто розумніший – кавказ. Алабая вчити дуже складно, дуже-дуже.. . Хто добріший — такого питання стосовно цих собак взагалі не стоїть. Вони нещадні до порушників, обидва собаки «одного господаря», у місті кавказ прийнятніший — але все одно досить важко.

алабаї більш осудні)))

обидві ці породи ТОВОЧЕНЬ добрі)))) некоректно поставлено питання. Цих собак. як правило, заводять для охорони, яка тут доброта? ! Та й взагалі доброта – це людська якість, до собак не застосовується зовсім. . Дружелюбності до чужих у цих собак немає, до господарів – купа (при правильному зверненні та вихованні, звичайно). Собаки цих порід відрізняються високим інтелектом, але й великою самостійністю, т. е. улесливості ви не дочекаєтесь від них … в очі не заглядають, «чого бажаєте» не питають. Про фізичні якості практично однакові, це залежить від розвитку і розмірів конкретної собаки, не від породи. Відмінності лише у зовнішності (форма голови, морди, вилиць, вовна, забарвлення) та манері нападу. Азіат обов’язково попередить і дасть час противнику відступити, кавказець може спочатку рвонути, а потім вже подивитися — а кого ж це я з’їв? ! Суки цих порід привабливі і лагідні (до господарів!), собаки суворіші. От і все – вирішуйте самі.

Кавказці більш злісні.

дивне питання-при хорошому хазяїні-що кавказ, що алабайка-душу віддадуть за хоза, правильне виховання та кохання роблять з ні кошенят ласкавих.

Кавказець визнає лише одного господаря, для інших може небезпечною виявитися. алабай теж тільки одного господаря але вона безпечніше але виховувати його тільки кийком, але й до чужинців не довірчим

Хто сильніший за кавказьку вівчарку або середньоазіатську. / Запитання

Хто сильніший за кавказьку вівчарку або середньоазіатську.

Вибираємо собаку для сутичок. Залиште вашу сентиментальність до тварин, прошу відповідати тільки тих, хто дійсно знає про собачі сутички. На виборі лише алабай та кавказець. Є можливість тренувати тварину, купити якісне цуценя. Опишіть, будь ласка, всі плюси та мінуси порід у бою. Якщо хтось реально допоможе, отримає особливу подяку. Ніяких живих тварин, щурів, йорків всяких не пропонуйте. Чекаю відповіді.

Перед вибором — Кавказець чи середньоазіат? Питання зовсім не таке однозначне. Ми поставили його як би у двох варіантах. Перший — у сенсі «кого купувати?» Ми вже писали, що в більшості випадків азіат більш поступливий, кавказець відрізняється вибуховим характером. Але кавказець більш ефектний зовні і більш надійний як охоронець. Закінчуючи суддівство рингів азіатів, словацький експерт, який уже досить потішив публіку своїми кривляннями і повзанням рачки, раптом заявляє: «Хто хоче розумного собаку, той бере азіату, хто хоче дурня — бере кавказця!». Це перед рингами кавказців та у присутності їх власників! Хтось із глядачів, що обступили ринг, вигукує: «А яка різниця?» Експерт охоче пояснює: «Якщо лізе через паркан людина, то кавказець її одразу вб’є, а азіат — спершу подумає секунду, а потім уб’є». Той самий голос, перекрикуючи глядацький регіт, ставить те саме запитання: «Так яка різниця!?» питання. Кавказець і азіат – це одна порода, або дві? Далеким від проблем кінології питання це може здатися щонайменше дивним. Але! Дійсно, офіційно існують дві породи, зареєстровані FCI — «кавказька вівчарка» і «середньоазіатська вівчарка». шотландська, бельгійська та ін. вівчарки), а пастуші собаки, основна функція яких – охорона стада. Про це у вітчизняній кінологічній літературі вже написано більш ніж достатньо такими авторитетними фахівцями як Краснова, Айзенберг, Мичко, Біленький та багатьма іншими. Але проблема не в цьому. Було б нечесним по відношенню до читачів не відзначити той факт, що частина фахівців вважає вовкодавів все ж таки однією породою. існують дві тенденції: «розмежуюча» і «об’єднавча». Прибічники першого наполягають на підкресленні відмінностей між кавказцем та азіатом: будовою черепів (насамперед), забарвлень, шерстного покриву, психіки. Розглядаючи вовкодавів таким чином, вони часом зайво захоплюються розмежуванням внутрішньопородних типів, виділяючи кавказців азербайджанських, вірменських, грузинських, поділяючи їх на довгошерстих (гірських), перехідних і короткошерстих (степових або рівнинних), а цих у свою чергу на типи і т.д., азіатів туркменських (алабаїв), узбецьких, казахських і т.д. Але напевно справедливим буде твердження, що в заводських умовах цей поділ вже досить умовний. – знавці вовкодавів) принципово називають ці собак “чабанськими” або “вовкодавами азіатського походження”. І їх аргументи теж дуже переконливі. До проблем офіційного статусу та класифікації вовкодавів ми ще повернемося. А на завершення цього розділу хочемо застерегти вовкодавників-початківців від примітивного вирішення проблеми: якщо кошлатий і з хвостом — значить кавказець, а якщо короткошерстий, без хвоста або чорний — значить азіат! Справа в тому, що кавказцям теж часто купують хвіст, у азіатів довжина волосся досягає 8-ми сантиметрів, а чорні кавказці дуже цінуються у Вірменії, хоча з точки зору укладачів стандарту к.о. це дискваліфікуюча вада.

Відповім вам так:1. Найкращі матчеві питна валять, і алабаїв, і кавказців. Кавказька вівчарка краще через густішу вовну. Хоча в бою все залежить від самого собаки, а не від породи… найкраща захищеність тіла кавказців дозволяє отримувати менше пошкоджень. Бери кавказьку вівчарку від собак спеціальної бойової лінії. Хочеш більше перемог – купи вівцю, виховай із кавказцем і перед початком бою давай йому нюхати шерсть цієї вівці. Або того краще викликай супротивника битися при стаді сових овець…5. Як стверджують чабани, кавказці частіше стають переможцями. Знову ж таки це просто загальна статистика.6. Головний ключ до успіху – тренування. Тренувати потрібно силу, витривалість, укус та тактику. 6 пункт запам’ятай, і змушуй ту людину, яку наймаєш для тренувань тварини – робити все! 1. Сила – тяга віза з вантажем. 2. Витривалість – біг за машиною (не надумай за великим – кавказець тебе втягне в пекло, це дур-машина) 3. Укус – собака повинен регулярно жувати їжу + вчи тріпати шину. 4. Тактика – найскладніший чинник, потрібен манекен собаки-ворога… коротше способов много.7. Шукай хорошого тренувальника. Дотримуючись всіх 7 факторів – твій собака буде чемпіоном. Звідки я знаю? Тому що чабанські собаки найчастіше нормально не тренуються… а їхнє тренування можуть собі дозволити одиниці. Сподіваюся… начебто тебе!

Кавказька вівчарка — порода собак, районом походження яких є Кавказ. Сьогодні охоронні якості середньоазіатської вівчарки — найпопулярніші в породі. Однак вроджена здатність до охорони є не у кожного собаки, а передається вона тільки генетично. Бачила в розплідниках обох собак і все ж таки алабай сильніша! У нього і лапи потужніше і додавання! Хоча точніше може сказати кінолог! Середньоазіатська вівчарка (алабай, туркменський вовкодав) — давня порода собак, виведена в регіонах Середньої Азії — Туркменістані, Таджикистані, Казахстані, Узбекистані та Киргизстані. Використовується для вівчарської, охоронної та караульної служби.

Ви просто дивак якщо з іншої літери!

Якщо по серйозному, то серед аборигенних собак є окремі лінії саме бійців (не охоронних, не вовкодавів, а саме бійців). Серед них і потрібно шукати. А хто саме сильніший: кавказець або середньоазіат, то залежить від індивідуальних якостей окремих собак: один сильніший і масивніший, інший легший і спритніший.

піти самому на ринг

Саме по собі питання про вибір собаки для сутичок, говорить про неодекватність запитуючого

Хто кращий алабай, кавказець чи московська сторожова?

Якщо Ви голите такого собаку для охорони заміського будинку або ділянки, то найкраще К, О, Московську сторожову Ю. Н. Пильщиков по праву називав погіршеною кавказькою вівчаркою. Натомість краще буде дресируватися МС. . Якщо з САО займатиметеся дресируванням з молодих пазурів, то можете досягти великих висот у різних службах. – це найкращий караульний собака. Якщо зможете відточити ходіння біля ноги та кликання до бездоганності, то буде щастя і Вам і собаці.

Мені кавказець ближче

ніхто! вони дурні, агресивні та непередбачувані!

краще твій сімба

І казявців люблю, і САО, але як колишній власниці 3-х жителі Києвав – мені жителі Києва ближчі! А-а-аба-а-а-жаю ці плямисті морди! :)))

для мене кавказці та сао майже теж саме. Але все ж більше віддаю перевагу алабаїв

московська сторожова добра древується добре от моя прожила 15 років

Пастуші собаки (інша поширена «збірна» назва-ВОЛКОДАВИ) Дуже СПЕЦИФІЧНІ представники друзів людини. Це сильні і ДУЖЕ НЕЗАЛЕЖНІ собаки, майже не «заточені» на сліпе підпорядкування людині. Це НЕЗОВСІМ домашня тварина. У «пастухів» слабо розвинені системи комунікації та «почуття гумору». Дресурі піддаються неохоче, усвідомлюючи свою, майже ПОВНУ перевагу над людиною. Без крайньої потреби, такого собаку краще не заводити. Якщо необхідний СТОРІЖ і захисник цілком пригодиться БУДЬ-ЯКА ДВОРНЯГА (велика) якщо для служби – ідеальний варіант – німці. А пастуху В НЕВОЛІ-ТЯЖКО! йому необхідний простір і воля. А взагалі, якщо можна, допишіть у коментар МЕТА закладу собаки. У багатьох порід є СТОЛІТТЯми відпрацьовані навички, йти, проти яких – тільки мучить собаку …

я з ними працював. моя думка наступна. 1 Некоректно порівнювати аборигенних собак з новоділом-МС 2 у кавказу-одні функції, у азіату-інші, у мс-третій 3 КО-простий як цегла. До нього найпростіше підібрати ключі. У нього все ясно-подобається-значить подобається, ні-значить тримайся. САО-хлопці собі на умі. Я зустрічав ближче до КО з психології Коротше, які завдання хочете поставити собакі

Києвач найдобріший. Тримала його. Своїх дуже кохає, але чужих не пропустить. Ми спеціально його не дресирували, поступово зрозумів усе сам. Тільки порода дуже рідкісна, важко знайти. Києвач це суміш кавказця із сенбернаром. Кавказець набагато агресивніший (зараз собака на половину кавказець, характер сильно відрізняється від житель Києваа)

вони всі гарні за своїм! ЯКЩО ВИХОВИТИ ПРАВИЛЬНО ТО ЦЕ І ЗАХИСНИКИ І УЛЮБЛЕНЦІ І ПРОСТО ВІДМІННІ СОБАКИ!

Найкраще азіатська вівчарка. Вона рухливіша. Не така велика. Робочі якості відмінні. Охоронець з нього чудовий! Звичайно потрібне дресирування та вольєрне утримання.

У мене суміш кавказця з алабаєм. Так, самовпевнений. Але завжди розуміє, що від нього хочуть. Зовсім не агресивний до своїх. на чужих наводить страх. Сторож чудовий. Донька в нього від алабайки. Більш грайлива, менш норовлива, але й менш тямуща. Охоронні функції виконує із пристрастю. Мені ближчий кавказький початок. Більш відповідальний собака.