У давньогрецькій міфології був персонаж на ім'я Антей – син Посейдона, бога морів, і Геї, богині землі. Свою силу він черпав від землі: поки зберігав фізичний контакт з нею, був здатний майже на все. Геракл переміг Антея, піднявши його над головою, тобто відірвавши від джерела сили.
Посейдон
Посейдон Ποσειδῶν | |
---|---|
Діти | Тесей, Тритон, Поліфем |
Атрибути | тризуб, риба, дельфін, кінь або бик |
Частина від | Олімпійські боги |
Персонаж твору | Одіссея, Іліада і Hades |
Анкей (дав. -гр. Ἀγκαῖος) — персонаж давньогрецької міфології, син Посейдона (або Зевса) і Астіпалеї, правитель лелегів, чоловік Самії, дочки річкового бога Меандра, учасник походу аргонавтів за Золотим руном.
Амфітрі́та (грец. Αμφιτρίτη, Amphitrítē) — морська богиня у давньогрецькій і давньоримській міфології. Дочка морського бога Нерея й Доріди, дружина Посейдона (за Аполлодором — дочка Океана).
Ге́ра (дав. -гр. Ἥρα) — верховна давньогрецька богиня, відома з доеллінських часів, цариця Неба і богів, покровителька жінок, шлюбу та народження. За класичними уявленнями — старша дочка Кроноса й Реї, вихована в домі Океана й Тетії, сестра і дружина Зевса.
Δίας) — у давньогрецькій міфології головний з богів-олімпійців, бог грому і блискавок. Третій син титана Кроноса і титаніди Реї.
Символом Посейдона був кінь, жеребець і в навіть в одному з пізніших втілень його вшановували як бога коней.