Гвідо зробив революційний переворот в музиці. він придумав ноти, винайшов сучасну систему запису нот і створив сольфеджіо. він придумав методику викладання музики для своїх учнів по руці. Термін "Гвідонова рука" використовується до цих пір.23 лист. 2018 р.

Першим стандартизувати символи нот взявся чернець Гвідо Ареццо, який жив в 11 столітті в Італії. Тоді він зображував їх не кружками, а зафарбованими квадратиками, розташованими на паралельних лініях – нотному стані. Назвав ноти теж Гвідо.

Нотний стан, нотоно́сець — система паралельних горизонтальних ліній для записування звуків спеціальними знаками — нотами. Нотний стан з чотирьох ліній запропонував Ґвідо д'Ареццо (XI століття).

В XI столітті Гвідо Аретинський придумав систему сольмізації, в якій встановив збережені до наших днів складові назви ступенів звукоряду: ут (згодом замінена на до), ре, мі, фа, соль, ля. Спочатку, назв було шість, оскільки Гвідо використовував гексахорд.

Но́та (лат. nota, «знак») — умовний графічний знак, що розташовується на нотному стані (нотоносці) та вказує висоту та відносну тривалість якого-небудь звуку (в окремих випадках також і спосіб відтворення). Слово «нота» також вживається як аналог слова «ступінь» або «звук».

Він увів у музичну практику систему сольмізації, 4-х лінійний нотний стан з літерним позначенням висоти звуку на кожній лінії і ключ. Реформа нотного письма Гвідо д'Ареццо створила передумови для точного запису музичних творів, зіграла важливу роль у розвитку композиторської творчості й лягла в основу сучасної нотації.

Музичні ключі. Один і той же акорд, записаний у скрипковому, альтовому, скрипковому зі зсувом на октаву, теноровому та басовому ключах. Ключ — знак на початку нотного рядку, що вказує …