Як визначити кислотність грунту і підвищити урожайність: основи кислотності грунту

Основи визначення кислотності ґрунту для урожайності

Для підвищення урожайності значною мірою важливо правильно визначити кислотність ґрунтів. Рівень кислотності ґрунту впливає на доступність поживних речовин для рослин, яка залежить від стану ґрунтового розчину та концентрації іонів водню. Знання ґрунтової хімії дозволяє агрономам оптимізувати рН середовища, забезпечуючи найкращі умови для росту рослин. Кислотність ґрунтів може бути визначена шляхом проведення аналізу ґрунту, який дає змогу не лише виміряти рН, а й зрозуміти, які внесення добрив потрібні для його коригування та досягнення оптимальної кислотності. У нейтральному ґрунтовому розчині концентрація іонів водню збалансована, що є ідеальним для більшості культур, але деякі рослини віддають перевагу легко кислотним або навіть лужним умовам. Тому, досконале розуміння кислотності є ключовим для ефективного фермерства та підвищення врожаю.

Як самостійно визначити кислотність ґрунту з використанням pH-індикаторів

Розуміння ґрунтової хімії є ключовим для визначення кислотності вашого городу та відповідно для підвищення урожайності. Щоб самостійно визначити кислотність ґрунту, можна скористатися pH-індикаторами, які демонструють рівень кислотності за шкалою від 0 до 14. Цей параметр вказує на концентрацію іонів водню в ґрунті, де низький рівень pH вказує на високу кислотність ґрунту, а високий – на лужний ґрунт. Правильне розуміння кислотності дозволяє вибирати відповідні способи коригування pH, що в свою чергу сприятиме кращому засвоєнню поживних речовин рослинами і, як результат, до збільшення врожайності. Інформація з розділу “Основи визначення кислотності ґрунту для урожайності” допоможе вам зрозуміти, чому контролювання рівня кислотності є таким важливим для вашого саду чи городу.

Вплив кислотності ґрунту на здоров’я рослин

Розуміння впливу кислотності ґрунту на здоров’я рослин є важливою складовою для ефективного вирощування агрокультур. Справа в тому, що рівень кислотності безпосередньо впливає на здатність ґрунтів забезпечувати живлення рослинам, таким чином впливаючи на їх ріст та урожайність. Речовини, необхідні для живлення рослин, краще засвоюються при певному рН ґрунтів, тоді як відхилення від ідеальних показників можуть перешкоджати засвоєнню поживних речовин та іншим важливим процесам. Види кислотності ґрунту можуть суттєво варіюватися, тому внесення вапна чи інших поправочних засобів для регуляції рівня рН стає критично необхідним для підтримки балансу, здоров’я рослин та збільшення урожайності. Вимірювання кислотності за допомогою pH-індикаторів дозволить аграріям точно визначити кислотність ґрунтів і своєчасно вжити необхідних заходів для коригування кислотності ґрунту.

Класи кислотності ґрунту: визначення та значення для агрокультур

Для успішного вирощування сільськогосподарських культур необхідно знати класи кислотності ґрунту, що мають безпосереднє значення для їх здоров’я та врожайності. Рівень кислотності ґрунту, або pH, можна визначити за допомогою спеціального ґрунтового розчину, що вказує на вміст іонів водню. Від кислотності ґрунту залежить, як ефективно рослини зможуть засвоїти поживні речовини. Внесення добрив також впливає на рівня кислотності, тож важливо враховувати pH під час їх застосування. Класи кислотності поділяються на декілька рівнів, від сильно кислих до слабко основних (рН менше 5.5 до рН більше 7.5). Для кожного типу ґрунту існує оптимальний діапазон кислотності, який забезпечує найкращий ріст та розвиток відповідних агрокультур. Таким чином, визначення та регулювання рівня pH є ключовими аспектами для підвищення урожайності.

Залежність росту рослин від кислотності ґрунту

Рівень кислотності ґрунту є вирішальним фактором у процесі живлення та росту рослин. Кожен вид агрокультур має свої вимоги до кислотності ґрунту, від якої залежить їх здатність засвоювати поживні речовини. Види кислотності ґрунту впливають на доступність мікроелементів, які необхідні для повноцінного живлення. Надмірна кислотність може спричиняти гальмування зростання та розвитку рослин, тому важливо знати і підтримувати оптимальний рівень кислотності. Підтримання оптимального рівня кислотності є ключем до підвищення урожайності. Тому важливо визначення кислотності за допомогою pH-індикаторів та своєчасне внесення вапняних добрив для коригування кислотності ґрунту. Класи кислотності ґрунту дають змогу агрономам більш точно визначити потреби рослин в мікроелементах та призначити адекватну кількість вапняних добрив.

Розуміння значення pH ґрунту для ефективного землеробства

Розуміння значення pH ґрунту має вирішальне значення для ефективного землеробства. Відомо, що рівень кислотності безпосередньо впливає на здоров’я та урожайність сільськогосподарських культур. Оптимальний рівня кислотності забезпечує кращий доступ рослин до поживних речовин у ґрунтовому розчині. Звідси необхідність регулярно моніторити кислотність ґрунтів, щоб уникнути негативного впливу високої чи низької kislotnosti ґruntu на ріст рослин. Різноманіття класів kislotnosti ґruntu може вимагати індивідуального підходу до кожної агрокультури. Підтримуючи оптимальний ph ґрунтів, фермери можуть суттєво покращити урожайність та здоров’я рослин. Використання pH-індикаторів допомагає швидко оцінити kislotnist ґruntu і вжити необхідних заходів для її корекції. Знання рН ґрунтів дозволяє грамотно підходити до внесення удобрень та обрати відповідні сорти рослин для кожного типу ґрунту.

Стратегії зниження кислотності ґрунту та їх вплив на урожай

Розуміння рівня кислотності ґрунту є ключовим для ефективного ведення сільського господарства і впливає на якість живлення рослин. Види кислотності ґрунту можуть значно варіюватися, тому стратегії зниження кислотності мають бути обрані відповідно до класу ґрунту, з яким ви працюєте. Зниження кислотності ґрунту за допомогою внесення добрив, таких як вапно, може суттєво поліпшити умови для росту рослин, забезпечуючи краще живлення ґрунту і сприяючи високому впливу на урожай. Підтримувати оптимальний рН ґрунту є надзвичайно важливо для запобігання проблем засвоєння поживних речовин, що є невід’ємною частиною здорового живлення рослин. Внесення добрив має відбуватися з урахуванням їх специфіки, адже не всі добрива однаково впливають на кислотність ґрунту. Отже, ретельний вибір добрив і точне визначення рН, яке можна вимірювати за допомогою pH-індикаторів, є критичним для забезпечення ідеальних умов для росту рослин і, як наслідок, збільшення урожайності.

Як змінити кислотність ґрунту за допомогою міндобрив

Для того, щоб змінити кислотність ґрунту, необхідно розуміти, як добрива впливають на рН ґрунту. Внесення міндобрив з високим вмістом кальцію чи калію може допомогти нейтралізувати кислотність кислих ґрунтів. Це забезпечує краще живлення сільськогосподарських культур, адже більшість з них найкраще ростуть у нейтральному або слабокислому середовищі. Ключовим елементом у зміні кислотності ґрунту є водень: коли його концентрація у ґрунті висока, рН знижується, та стає кислішим. Ретельне внесення добрив дозволяє контролювати рівень кислотності та покращувати урожайність. Збалансований рН надзвичайно важливий для ефективної асиміляції поживних речовин рослинами, що врешті-решт сприяє підвищенню продуктивності землі. Таким чином, правильне внесення міндобрив – ключ до зміни кислотності ґрунту та забезпечення оптимального росту і розвитку сільськогосподарських культур.

Методи підвищення кислотності ґрунту для кислолюбних рослин

Для забезпечення оптимальних умов росту кислолюбних рослин, варто знати методи підвищення кислотності ґрунту, які дозволять коригувати рівень кислотності до потрібного діапазону. Рослини, які воліють кислі ґрунти, потребують оцінки видів кислотності ґрунту, що включає зміну активної, обмінної та залишкової кислотності. Застосування спеціалізованих добрив може значно підвищити кислотність ґрунтів, наприклад, внесення сірки або застосування сульфату амонію. Ці добрива збільшують рівень кислотності, сприяючи кращому засвоєнню поживних елементів кислолюбними рослинами. Правильне внесення цих речовин дозволить аграріям ефективно керувати кислотністю ґрунту, а також оптимізувати показник pH ґрунту для підвищення урожайності. Згідно з рекомендаціями, методи підвищення кислотності повинні поєднуватись з регулярним аналізом ґрунту та врахуванням потреб конкретних культур.

Схожі публікації:

Як визначити pH ґрунту самостійно? Способи виміру pH ґрунту

Для того, щоб створити максимально комфортні умови для росту рослин, потрібно врахувати не тільки вимоги до освітленості, родючості, поливу та інших відомих факторів, але і до рН грунту. Так-так, цей показник впливає на життєдіяльність наших улюблених культур, і від нього залежить найважливіший для нас фактор – урожайність. Але більшість городників-любителів практично не замислюються про це, навіть не підозрюючи, що визначити та підкоригувати рівень кислотності ґрунту зовсім не складно. Це можна зробити своїми власними руками у найпростіших побутових умовах.

Що таке pH ґрунту і як він впливає на розвиток рослин?

Показник pH відображає рівень кислотності ґрунту. Від того, яке в ньому середовище – кисле, нейтральне чи лужне – залежить доступність для рослин ґрунтових елементів і, відповідно, можливість їх повноцінного розвитку. Рівень pH традиційно вимірюється в межах від 0 до 14. Хоча насправді він виходить за зазначені рамки в обидві сторони. Але це вже наукові тонкощі, які потрібні лише для загального розвитку. Кислотність ґрунтів вписується в стандартний проміжок від 0 до 14, де 0-6.0 – кисле середовище, 6.0-7.0 – нейтральне, 7.0-14 – лужне. Простіше кажучи, якщо pH нижче 6,0 – кислотність грунту підвищена, і якщо вище 7.0 – знижена, тобто. ґрунт лужний.

Оптимальним вважається нейтральний рівень pH приблизно 6.0-7.0. Насправді, повністю нейтральна середовище буває при pH 7.0. Але більшість рослин чудово почуваються саме в зазначених вище межах (у тому числі на ґрунтах з невеликим відхиленням у бік кислотності). Прийнятними ґрунтами також вважаються слабокислі (pH5.0-6.0) та слаболужні (pH 7.0-8.0). У таких умовах рослини отримують повноцінне харчування та нормально розвиваються. Щоправда, це стосується не всіх культур. Є й такі, які віддають перевагу більш кислому або лужному грунту.

У нейтральному середовищі не тільки йде максимальне засвоєння елементів живлення, але і найбільш ефективно працюють добрива, що вносяться. А це означає, що в таких умовах потрібно менше витрат на вирощування рослин, ніж на кислих чи лужних ґрунтах. Таким чином, простежується явна економічна вигода поліпшення ґрунтів шляхом нейтралізації їхньої кислотності або лужності.

В оптимальних для рослин умовах значно легше досягти максимальної врожайності. До речі, на ґрунтах з поганим показником кислотності вона може відрізнятися в 1.5-2 рази навіть за великих витрат на догляд.

Вплив кислого середовища на розвиток рослин

На кислих ґрунтах рослини не можуть повноцінно розвиватися, що видно навіть неозброєним оком. Розглянемо докладніше, що відбувається з ними в таких умовах.

1. Корисна ґрунтова мікрофлора та черв’яки погано почуваються в кислому середовищі. Вони не виконують своїх функцій належним чином, що негативно позначається на рослинах. Через гальмування процесів переробки органіки культури недоотримують поживні речовини.
2. У таких умовах погано засвоюються такі елементи, як кальцій, калій, селен, бор та магній, які необхідні для повноцінного розвитку рослин. Засвоєння фосфатів та молібдену теж знижується. Значна частина мікроелементів вимивається із ґрунту через розчинення в кислому середовищі.
3. Іони марганцю, заліза та алюмінію перебувають у незв’язаному стані (на відміну від нейтральних та лужних середовищ). Вони накопичуються у ґрунті та негативно впливають на рослини, призводячи до загальмовування росту та розвитку.
4. У сильнокислих ґрунтах іони водню буквально отруюють рослини, перешкоджаючи засвоєнню корисних елементів. При цьому навіть деформується коріння рослин, пошкоджуючись на клітинному рівні.

Вплив лужного середовища на розвиток рослин

Лужні ґрунти мають свої недоліки, які теж негативно позначаються на розвитку різних культур.

1. На лужних ґрунтах у рослин може виникати хлороз – явище, при якому знижується здатність до фотосинтезу та утворення хлорофілу. Ознакою цього захворювання є пожовтіння листя. Причина хлорозу – недоступність заліза, яке потрібне для фотосинтезу. У лужному середовищі цей елемент знаходиться у нерозчинній формі. Найгірше засвоюється і магній, який безпосередньо входить до складу хлорофілу. Крім того, нестача заліза позначається і на синтезі ауксинів – речовин, що стимулюють ріст рослин (фітогормонів).
2. Фосфор стає менш доступним для рослин, що негативно впливає на обмінні процеси. За своєю цінністю цей елемент стоїть на другому місці після азоту і є незамінним для рослин.
3. Для лужних ґрунтів характерний низький рівень родючості та пригнічення росту рослин.
4. У сильнолужних ґрунтах коріння рослин перестає нормально засвоювати поживні речовини, пошкоджуючись на рівні клітин (як і в сильнокислому середовищі).

Типи ґрунтів та рівень кислотності

Це сильнокисле середовище. Вона зустрічається на болотних, сильнопідзолистих та гірсько-лісових ґрунтах. Вони мало азоту, що з слабкою активністю грунтових мікроорганізмів, які розкладають органіку. Вони містять удосталь токсичні для рослин іони алюмінію, заліза та марганцю (у рухомій формі), які перешкоджають засвоєнню життєво необхідних елементів (натрію, бору, кальцію, калію та інших). Причина – зниження проникності клітин кореневої системи.

Як покращити такі ґрунти?

Вапнування може не дати належного результату, зруйнувавши і до того нечисленну органіку (що тільки погіршить ситуацію). Є два оптимальні рішення цього завдання:

• просто вирощувати культури, які люблять кислі ґрунти або, як мінімум, здатні на них зростати та давати врожаї;
• вести природне землеробство з використанням органічних (теплих грядок) та застосування ЕМ-технології – завдяки цьому можна покращити будь-який ґрунт.

Цей показник говорить про середньокисле середовище. Він зустрічається на згаданих вище болотних та гірсько-лісових ґрунтах, а також на дерново-підзолистих. Це можуть бути суглинні та глинисті ґрунти, які схожі за своїми характеристиками з попередніми. Засвоєння грунтових елементів перебуває у тому рівні. Ґрунтові мікроорганізми так само малоактивні (за винятком мікроскопічних грибів), вміст органіки низький. Аерація таких ґрунтів залишає бажати кращого. Вони ущільнені та схильні до застою води.

З такими ґрунтами найкраще вчинити так само, як і з попередніми – вирощувати культури, лояльні до цих умов, або постійно удобрювати верхній шар компостом, використовуючи органічні грядки. Їх також можна покращувати шляхом внесення залужувальних речовин (детальніше про це буде далі).

Такі ґрунти мають слабокисле середовище, яке вже придатне для успішного вирощування більшості рослин. Вона характерна для опідзолених чорноземів та сірих лісових ґрунтів, які злегка ущільнені. Необхідні рослинам мікро- та макроелементи тут знаходяться у доступній формі, а залізо, алюміній та марганець не токсичні. На таких ґрунтах можна спостерігати невеликий дефіцит калію, кальцію та бору. Але це компенсується гарною активністю мікроорганізмів і можливістю покращити ґрунти до ідеальних параметрів (як це зробити, ми розповімо нижче).

Це ідеальні параметри нейтрального середовища, які властиві найпопулярнішим ґрунтам – чорноземам. Вони багаті на гумус та інші корисні речовини, в них ведуть активну життєдіяльність корисні мікроорганізми та дощові черв’яки. Такі грунти мають оптимальну структуру і високу родючість, яку при правильному догляді можна легко підтримувати.

Даний показник говорить про слаболужне середовище, яке зустрічається на карбонатних грунтах і південних чорноземах. Невелике відхилення в інший бік вже позначається як дані грунтів. Тут спостерігається невеликий дефіцит таких елементів, як залізо, фосфор та марганець. І якщо часто застосовувати фосфорні добрива, то такі ґрунти демонструють нестачу міді та цинку. На них може зустрічатися хлороз рослин (як уже говорилося вище, через відсутність заліза). Але на цьому недоліки закінчуються, мікробіологічна діяльність тут знаходиться на досить високому рівні (що дуже добре для рослин та якості ґрунту в цілому).

Відхилення у бік лужності дедалі більше. Ґрунти з такими показниками є середньолужними. Їхня якість трохи гірша за попередні, незважаючи на те, що сюди входить частина чорноземів. Зазначений рівень pH обумовлений особливостями так званої материнської породи (основи ґрунтів). Крім чорноземів, до них відносяться каштанові ґрунти, які придатні для овочівництва та рослинництва, але вважаються не найкращими у плодівництві. Їх не дуже люблять дерева, особливо черешні та яблуні.

Для рівня pH, близького до верхньої межі, характерний дефіцит фосфору, азоту та низки мікроелементів (цинку, міді, марганцю та заліза).

pH більше 9.0

Це сильнолужні грунти, до яких відносяться солончаки та солонці. Вони відрізняються в’язкістю та липкістю у мокрому вигляді або твердістю та дуже слабкою водонепроникністю у сухому. Умови для ґрунтових мікроорганізмів тут далекі від оптимальних, через що вони перебувають у пригніченому стані. Поліпшити такі ґрунти можна шляхом внесення великої кількості гіпсу.

Як самостійно визначити pH ґрунту?

Ви напевно вже оцінили важливість показника pH і хочете терміново дізнатися, на яких ґрунтах ростуть ваші улюблені овочі. Це зовсім не складно зробити, тим більше, що в арсеналі сучасного городника є кілька перевірених способів.

1. Найперше, що спадає на думку – це, звичайно ж, використання лакмусового паперу. Згадайте уроки хімії, на яких ви, напевно, вже випробовували її у справі. Придбати такий папір сьогодні не складно – якщо не знайдете в аптеці, Інтернет вам точно допоможе. Крім паперу, знадобиться тала, дощова або дистильована вода. Для аналізу потрібно взяти грудочку ґрунту, загорнути його в ганчірочку та опустити в банку з водою (пропорції води та ґрунту – 50% на 50%). Землю також можна кинути без ганчірочки, розмішавши і давши настоятися. Але в цьому випадку її потрібно профільтрувати. Ґрунт краще брати відразу з різних місць вашої ділянки (з декількох лунок), після чого змішати її та взяти необхідну грудочку. Можна також провести кілька проб, порівнявши pH ґрунту в різних частинах ділянки (він може відрізнятися). Потримавши землю у воді кілька годин, можна визначати рівень pH. Це дасть точніші результати. Але можливий експрес-метод, коли наполягання розчину проходить кілька хвилин (до години). Для визначення рівня pH необхідно опустити лакмусовий папір у розчин, що утворився і, як тільки він змінить колір, відразу ж витягнути. Рівень pH визначається за шкалою кольорів.
2. Другий варіант використання лакмусового паперу вважається старим дідівським способом. Для визначення pH потрібно покласти її на змішану в пакеті грунт, змочити дистильованою водою і міцно стиснути землю в руці таким чином, щоб папір був усередині грудки. Потримавши її приблизно хвилину, можна діставати та дивитися результати pH.
3. Якщо купити лакмусовий папір не вдалося, використовуйте підручні засоби. Визначити кислотність ґрунту можна за допомогою червонокачанної капусти. Вона містить антоціан – природний пігмент, що є індикатором кислотності. Листи капусти потрібно порізати, пом’яти і залити водою (100 г капусти на 0.5 л води), залишивши на кілька годин, щоб розчин настоявся (він стане синюватим кольором). Далі необхідно приготувати ґрунтовий розчин (так само, як у першому варіанті), до якого для визначення кислотності слід долити настій капусти. Якщо рідина стане більш синьою або блакитною – отже, грунт лужний. А якщо позеленіє, то лужна. Почервоніння індикатора буде говорити про кисле середовище (фіолетовий відтінок – про середній ступінь, а явно червоний – про сильне). Цей метод досить грубо визначає кислотність, не даючи точних цифр. Проте він дозволяє виявити закисленість або залуженість землі, показуючи ступінь відхилення в той чи інший бік.
4. Наступний спосіб визначення pH також доступний для кожного. Потрібно взяти звичайний столовий оцет і налити на жменю взятої з городу землі, поміщену будь-яку ємність. Якщо ви побачите шипіння, значить, у ґрунті є луг. З того, наскільки сильне шипіння, можна зробити висновок про рівень залуженості. Ледве помітне буде говорити про практично нейтральне середовище, а його відсутність – швидше за все, про кисле. Якщо реакція не відбулася, можна провести перевірку на кислотність за допомогою іншої речовини, яка є на будь-якій кухні. Потрібно взяти чайну ложку харчової соди і розчинити її в половині склянки води, добре розмішавши. Після виливання цієї рідини на іншу частину землі можна побачити такий самий ефект – шипіння. Таким чином, кислий і лужний ґрунт відреагують на зазначені реагенти виникненням бульбашок (шипіння). Якщо реакція буде на соду – це кислий ґрунт, якщо на оцет – лужний. А слабке шипіння в тому чи іншому випадку говоритиме про незначну закисленість або залуженість (що цілком прийнятно для рослин).
5. І найпростіший спосіб, що не вимагає будь-яких реагентів – це визначення рослин.

• Про кислому грунті говорить польовий хвощ, що росте на ньому, кінський щавель, лучний волошка, іван-да-мар’я, повзучий жовтець, верес і мох. Така земля може мати білуватий відтінок.
• На слабокислому грунті ростуть: берізка польова, мокриця і конюшина біла.
• Про нейтральне середовище свідчить: лобода, кропива і конюшина червона.
• Лужний грунт підходить для: дротяника, подорожника, полину, молоча, звіробою, яснотки та деревію.

Крім цього, індикатором кислотності грунту може служити бадилля столового буряка – про це розповість його колір:

• коли листя червоне – ґрунт, швидше за все, кислий;
• на зеленому листі червоні прожилки – отже, у землі слабокисле середовище;
• якщо листя повністю зелене, а червоне лише їх черешки – це нейтральний pH.

Як змінити pH ґрунту?

Поліпшення кислих ґрунтів

Для нейтралізації кислого середовища у ґрунт можна вносити різні речовини. Розглянемо найвідоміші варіанти.

1. Негашене вапно (0.2 -0.5 кг на кв. м). Її кількість залежить від ступеня закисленості.
2. Доломітове борошно (0.3-0.5 кг на м. кв.). Крім допомоги у розкисленні, вона ще й позитивно впливає на родючість.
3. Перемелений крейда (0.1-0.7 кг на м. кв.). Це також ефективний варіант зниження кислотності грунтів.
4. Зола (0.2-0.3 кг на кв. м). Її краще використовувати на торфовищах і піщаних ґрунтах. Крім розкислення, зола збагачує землю мікроелементами.

Зазвичай такі заходи проводять восени під перекопування/орання. Можна також закладати перелічені речовини в ґрунт шляхом ручного розпушування або дискування.

• після внесення вищеперелічених речовин небажано сіяти/саджати такі культури: бобові, гарбузові, морква, петрушку та томати (вони погано зростатимуть, можна розміщувати їх лише через рік);
• вапнування неприпустимо проводити разом із внесенням гною – це не дасть потрібного результату, оскільки в такому поєднанні утворюються нерозчинні сполуки, які недоступні для рослин.

Сильнокислі ґрунти нейтралізують не за один раз, вносячи відповідні речовини хоча б 2 роки поспіль. Але при цьому головне – не переборщити, щоби не погіршити якість землі.

Поліпшити pH ґрунту можна також внесенням компосту, який, як правило, має нейтральне середовище. Крім коригування кислотності, це підвищить родючість і сприятиме кращій аерації, створивши оптимальні умови для життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів та росту рослин.

Поліпшення лужних ґрунтів

Для нейтралізації вапняних ґрунтів, що зустрічаються рідше, ніж закислені, вносять:

• гіпс – його внесення називається гіпсуванням, яке покращує родючість та інші властивості ґрунтів (витрата – від 0.3 до 1.5 кг на м. кв);
• сірку або сульфат алюмінію – ці речовини продаються в садових магазинах, на їх упаковках вказані необхідні дози залежно від pH (сульфат алюмінію не вноситься під лохину, оскільки токсичний для неї);
• верховий торф – він здатний добре нейтралізувати вапняні ґрунти, покращуючи структуру та удобрюючи їх;
• хвою – вона не лише додає кисле середовище, а й покращує структуру ґрунту;
• дубове листя або компост з них – теж хороші закислювачі, які паралельно покращують родючість і структуру грунту.

Тепер ви знаєте, як визначити кислотність ґрунтів та успішно відкоригувати її. Вирощуючи різні культури (у тому числі декоративні), поцікавтеся їх вимогами до pH ґрунтового середовища. Можливо, для одних культур вам не доведеться міняти ґрунт, навіть якщо він далекий від ідеалу. А для інших – знадобиться підкислити або зробити більш лужною оптимальну для більшості рослин землю. Підійшовши до цього питання з належною увагою, ви зможете створити для своїх рослин найкращі умови зростання, за що вони віддячать вам великими врожаями або високою декоративністю. І все це при менших витратах праці, грошей і часу.