Вони сміються, регочуть, плещуть у долоні, охкають. Передбачалося, що русалки можуть спілкуватися зі своїми живими родичами, в переказах вони часто дають перестороги, причому у римованій формі.

Русалка — химерна істота, що відповідає її середньовічному образу морської жінки (з риб'ячим хвостом). Її завжди зображують пливучою по морю або на хвилі. Як правило, вона розчісує волосся однією рукою, а іншою дивиться в дзеркало, яке тримає іншою. Якщо вона має додаткові кольори, їх слід блазонувати (див.

За словами експертів , більшість русалок , як правило , мешкає в теплих водах Середземномор'я і Карибського басейну. Вони були також помічені і в Тихому океані , і в водах Південної Атлантики.

Русалка, за традиційними уявленнями українців, — це молода водяна красуня, котра живе на дні ріки в чудових кришталевих палатах. Уночі, коли сходить місяць, виходять русалки на берег озера чи річки, розплітають коси і танцюють. Своїм співом вони заманюють дівчат чи юнаків.

РУСАЛКА, и, ж. За народними повір'ями – казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб'ячим хвостом; водяна німфа.

Руса́лка — міфологічний жіночий образ у багатьох слов’янських народів , що може поставати як водяне божество; потопельниця чи мрець взагалі ; іноді характеризується як німфа . Зазвичай це духи померлих, як правило — жіночої статі . Вигляд русалки переважно людиноподібний, різниться …