Шипшина

Шипшина являє собою чагарник висотою до 2 м, стебла і листя якого покриті колючками. У рослини непарноперисте листя з прилистками, зібране з 5-7 яйцеподібних листочків. Квітки шипшини мають світло-рожеве забарвлення з червонуватим відтінком. Плоди рослини яскраво-червоні, м’ясисті.

Склад

Основними діючими речовинами, які містяться в плодах шипшини, є аскорбінова кислота, вітаміни B1 і B2, каротин, вітаміни PP і K, флавоноїди, пантотенова кислота. У ягодах рослини присутні пектинові речовини, феноли, органічні кислоти, солі заліза, магнію, кальцію і фосфору.

Фармакологічна дія

Шипшини лікувальні властивості включають різні ефекти. За рахунок високого вмісту аскорбінової кислоти і вітамінів групи B ягоди рослини мають антисклеротичну і протизапальну дію. Препарати на основі плодів шипшини активізують вироблення ферментів. Вони можуть використовуватися для профілактики цинги та інших вітамінно-дефіцитних станів організму. Плоди шипшини також збільшують вироблення жовчі в організмі.

Регіони проростання лікарської рослини

Зміст

Загальна інформація

В якості лікарської сировини застосовують шипшини плоди. Їхня форма може варіюватися від кулястої до овальної. При цьому розмір плодів різноманітний і може бути як менше одного, так і більше трьох сантиметрів. Визначити високовітамінний сорт шипшини можна за чашолистками. У рослин з високою концентрацією корисних речовин у складі чашолистки залишаються прямостоячими до моменту дозрівання. Низьковітамінні ягоди скидають чашолистки задовго до свого дозрівання.

Всі плоди шипшини мають гладку блискучу поверхню, колір якої може змінюватися в палітрі від червоного до бурого. Цвітіння рослини відбувається на початку літа, плоди дозрівають у період з серпня по вересень.

Заготівля сировини

Збір плодів рослини здійснюють при середньому або повному їхньому дозріванні. Заготівлю сировини проводять восени. Щоб ягоди не втратили корисні властивості, їх збір виконують напередодні заморозків. Плоди, які зазнали впливу морозів, мають низьку цінність, а також погано піддаються сушці. Для збору сировини необхідно убезпечити руки за допомогою рукавиць, оскільки відбирати плоди потрібно руками. Додатково може знадобитися захисний одяг. Зібрані ягоди перебирають для виключення невідповідного матеріалу. Потім плоди сушать за допомогою сушарки за температури 90 ℃ або залишають у сухому провітрюваному приміщенні, періодично помішуючи. Щоб визначити готовність, звертають увагу на стан плодів. При готовності вони набувають крихкості.

Готові плоди шипшини фасують у скляну тару, яка щільно закривається кришкою. Зберігати їх можна протягом 2 років.

Лікувальні властивості та застосування плодів шипшини

Плоди шипшини застосовують для лікування гіпо- та авітамінозів. Нерідко фітопрепарати на їхній основі використовують у системному лікуванні складних аутоімунних захворювань – таких як псоріаз та атопічний дерматит. При лікуванні нейродерміту і часто супутнього йому дисбактеріозу кишечника препарати шипшини допомагають відновити баланс мікрофлори. Трав’яні збори з включенням плодів шипшини сприяють пригніченню гнильних процесів, допомагають усунути запалення слизових оболонок. Завдяки прийому фітопрепаратів вдається позбавити пацієнта, який страждає на атопічний дерматит, від зайвого медикаментозного навантаження на органи шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи.

Плоди шипшини завдяки високому вмісту аскорбінової кислоти і вітамінів B1, B2, PP, K надають загальнозміцнювальну дію на організм. Це необхідно людям, які перенесли інфекційні та вірусні захворювання, а також операції. Плодів шипшини лікувальні властивості включають здатність впливати на кровотворення, оскільки вони підвищують згортання. Це дозволяє застосовувати їх у лікуванні геморагічного діатезу, внутрішніх крововиливів, а також при променевій хворобі та гемофілії.

Протипоказання до застосування шипшини

Не можна застосовувати шипшину людям з підвищеним згортанням крові. При серцево-судинних захворюваннях перед вживанням плодів шипшини необхідно проконсультуватися з лікарем. При надмірному використанні лікарських засобів на їхній основі можлива поява тахікардії і збоїв у роботі кровоносної системи.

Застосування в косметології

У косметології застосовується олія шипшини, яка використовується для підтримання вікової шкіри. Речовини, що входять до її складу, допомагають боротися з пігментними плямами, в’ялістю, сухістю шкіри, а також з появою рубців. Оскільки в олії шипшини присутні мінеральні речовини, її не рекомендують використовувати в догляді за молодою і проблемною шкірою, яка відрізняється надмірним виробленням жиру.

Користь плодів шипшини

Плоди шипшини відрізняються антиоксидантною дією. Їхнє застосування нормалізує окислювально-відновні процеси, гальмує старіння, підсилює вироблення гормонів, покращує еластичність капілярів. Загальнозміцнювальна дія на організм плодів шипшини не обмежується користю від вітамінів і макроелементів у їхньому складі. Прийом фітопрепаратів збільшує здатність організму чинити опір несприятливим факторам навколишнього середовища. При цьому вони сприяють регенерації тканин і прискорюють загоєння пошкоджень шкіри, сполучної тканини. Шипшина також може застосовуватися в якості засобу для схуднення, оскільки сприятливо впливає на вуглеводний обмін.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Товстуха Є. С. Фітотерапія / Є. С. Товстуха. — К.: Здоров’я, 1990. — 304 с., іл., 6,55 арк. іл.
4. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.

Вас також можуть зацікавити наступні рослини та трави:

Лохина: коли і де збирати, коли дозріває, коли починає плодоносити

Лохина – багаторічна ягідне рослина роду Вакцініум (брусничні), сімейства Вересові. У Росії поширені і інші назви виду: голубка, водопьянка, гонобобель, дурніца, пьяніка, Сініка, лохина, тібуніца. Лохина росте в дикій природі, вирощують її на невеликих садових ділянках, а також в спеціалізованих господарствах в промислових масштабах. Далі буде дано опис лохини звичайної та інших різновидів культури.

Загальний опис лохини

Голубиці болотної близькі інші плодові та ягідні культури роду Вакцініум – брусниця, журавлина, чорниця. Це чагарники, напівчагарники і чагарники з прямостоячими або сланкими гілками, повзучим кореневищем, соковитими блакитними ягодами, тривалість життя рослини – 90-100 років.

походження лохини

Згідно з дослідженнями вчених, сімейство брусничні мають давнє походження. Викопні рештки деяких видів, в тому числі і СІНІК, знайдені в континентальних відкладеннях, що відносяться до третинного періоду кайнозойської ери – 63 млн. Років до н.е. Рід був поширений на заході Європи, в Африці, Північній і Південній Америці, Азії. Надалі він мігрував і змінювався, пристосовуючись під час зростання до нових кліматичних умов.

Чому лохину назвали голубикой

Російська назва «лохина» походить від кольору ягід. Вони мають велику схожість з плодами чорниці, але світліші і не містять барвника соку. Цікаво, що в англійській мові словом «blueberry» позначають також чорницю і брусницю.

різновиди

У світі налічують близько 200 видів культури, включаючи промислові сорти і гібриди. Найпоширенішими з них є:

• Лохина болотна, або звичайна (Vaccinium uliginosum), – найпоширеніший вид в Євразії та Північній Америці. Кущі мають висоту 30-90 см. Густо розгалужена коренева система розташовується у верхньому шарі грунту. У рослини утворюються короткі підземні пагони, з яких виростає нові надземні пагони, що формують кущ.
• Лохина лісова або гонобобель – чагарник до 50 см, з сизо-блакитними, назад-яйцевидні листям, білими або рожевими квітами, округлими або грушоподібними ягодами. Виростає в листяних і хвойних лісах, гірських і чагарникових тундрах, недалеко від торф’яних боліт. Ареал охоплює середню смугу, Далекий Схід, Урал, Сибір і Кавказ.
• Вулканічна Vaccinium vulcanorum – океанічний вид, що зустрічається на Камчатці, в Магаданській області, по всьому узбережжю Охотського моря аж до мису Дежньова. Зростає на вулканічних плато, кам’яних осипах, дрібної щебінці, листяних рідколісся, лугових тундрі. Невеликий чагарничок до 15 см заввишки з розпростертими або прямостоячими пагонами. Характерна відмінність – наявність на чагарнику торішніх зів’ялого листя. Ягоди дозрівають в кінці серпня або на початку вересня.
• Вузьколиста (Vaccinium angustifolium) – низькорослий кущ, 5-70 см, з округлими зубцюватими листям, циліндричними білими квітами, дрібними ягодами яскраво-блакитного забарвлення. Зростає в горах східної Канади, на північному заході США, зустрічається на кам’янистих грунтах, околицях боліт. Пагони ростуть під нахилом до поверхні землі, що дозволяє рослині ховатися навіть під невеликим шаром снігу і переживати суворі зими. Легко переносить капризи погоди. Врожайність з куща досягає 1, 5 кг. Ягоди дозрівають рано – в кінці червня або на початку липня.
• Високоросла або щиткова (Vaccinium corymbosum) – характеризується варіабельністю ознак. Висота куща 1-4 м, пагони злегка ребристі, листя великі, блискучі, гладкі. Квіти – білі або блідо-рожеві, ягоди – великі, забарвлення варіюється від блакитного до чорного. Поширена на заболочених територіях і у вологих лісах США.
• Лохина Еши, або прутьевідний, або Кролячий очей (Vaccinium ashei), – поширена на південному сході США. Досягає 9 м в висоту, завдяки рясної кореневої порослі утворює щільні зарості. Теплолюбна, добре переносить посуху і спеку. Дрібні ягоди поступаються за смаком іншим видам і культурним сортам.
• Південна (Vaccinium australe small) – кущі від 1 до 3 м у висоту, листя великі, цілокраї або зубчасті, еліптичної форми. Пагони злегка ребристі, світло-коричневі або червоні. Квіти білі, ягоди блакитні. Зростає переважно на Атлантичному узбережжі Північної Америки.

Садова (Vacciniumcorymbosum) лохина об’єднує понад півсотні культурних сортів, виведених в ХХ столітті шляхом схрещування дикорослих різновидів:

Чагарники різних садових сортів виростають до 2-4 м в висоту, характеризуються високою врожайністю, ягоди з’являються на 2-5 рік після посадки. При належному догляді садові сорти рясно плодоносять протягом 30 років.

Увага! помірних широтах відмінно приживаються і плодоносять американські садові сорти, в більш суворих регіонах успішно вирощують і збирають врожаї з окультурених видів лохини болотної.

Як виглядає лохина

Лохина – сільноветвістий листопадний чагарник. Прямостоячі гілки мають циліндричну форму. Молоді – зелені, зрілі – покриті бурою або темно-сірою корою. Листя дрібне, довжиною 0, 7-3 см, шириною 0, 4-2, 4 см, гладкі, шкірясті, з ліловими залізяччям, на коротких черешках. Форма варіюється від еліптичної до ланцетовидной. Листя можуть бути тупими на кінці або гоструваті, іноді мають трохи загнуті вниз краю. Зверху вони темно-зелені, знизу світліші, покриті сизим восковим нальотом. Ягоди – кулясті, грушоподібні або довгасті, діаметром 9-12 мм, тонкокожістие. За кольором можуть бути блакитними, синіми, чорними з сизим восковим нальотом. Зелена м’ясиста соковита м’якоть ягід має приємний кисло-солодкий або нудотно-солодкий смак, містить 10-13 дрібних світло-коричневих насіння, що знаходяться в 4-5 багатонасінні гніздах.

Увага! Лохину легко сплутати з чорницею. Головна її відмінність – зелена м’якоть ягід і безбарвний сік.

Як росте лохина

У природних умовах лохина росте в тундрової зоні, на купині боліт, в лісах, в горах. Пристосовується до найрізноманітніших грунтових і екологічних умов: може рости на дуже бідних грунтах, в заболочених і щодо посушливих місцях. Добре переносить недостатнє освітлення, але краще плодоносить на сонячних ділянках. На садових ділянках її висаджують в добре освітлених, захищених від вітру місцях, на кислих грунтах.

Як лохина росте в лісі представлено на фото:

Де росте лохина в Росії і в світі

У Росії лохина росте практично повсюдно, на карті межі її ареалу охоплюють території Далекого Сходу, Примор’я, Сахаліну, Кавказ, Курильські острови, Східну і Західну Сибіру, ​​нечерноземную смугу європейської частини країни (північ і середню смугу). Характерні місця зростання – мохові болота, торф’яники, берега струмків, озер і річок. Ягідний чагарник може рости в тундрі, в горах, формувати підлісок в заболочених змішаних і хвойних лісах. Займає великий ареал, що охоплює Європу, Монголію, Китай, Корею, Японію, Північну Америку і схід Канади. Промислове вирощування культури щорічно розширює ареал виду, включаючи субтропічні райони Нової Зеландії, Середньої Азії, Африки, Австралії, Мексики, Мадагаскар.

Як цвіте лохина

Квіти лохини – пониклі, поодинокі або зібрані в суцвіття по 2-3 шт., Утворюються на верхівках річних пагонів. Квітконіжки довгі, приквітки нерівні, плівчасті, зеленуваті. Дрібні білі або блідо-рожеві квіти мають кувшінчатий-колокольчатую форму, являють собою віночок з відгином з 4-5 коротких тупих зубців. Чашечки складаються з 4-5 округлих чашолистків. Цвіте чагарник в помірних широтах в травні-червні, в тундрі в липні-серпні протягом 10 днів. Ягоди дозрівають через 1, 5 місяці після цвітіння.

Кілька фактів про садової голубиці

Садову лохину в Росії нерідко називають садової чорницею або чорничним деревом. Всі садові сорти родом з Північної Америки – сходу США і Канади. Роботи щодо окультурення дикорослих високорослих різновидів почалися в 1900-х роках. В даний час в США під вирощування високопродуктивних сортів рослини відведено близько 1000 га, розроблена агротехніка вирощування, методики боротьби із захворюваннями та шкідниками. Обробіток садової сортовий лохини вимагає деяких знань, слід враховувати, що вона:

• дуже вимоглива до грунту і освітленню;
• має високу стійкість до посухи, морозів, захворювань і шкідників;
• середня врожайність становить близько 10 кг ягід з куща;
• потребує щедрих поливів і регулярних підгодівлі протягом усього періоду росту;
• плодоносить кистями по 5-12 ягід;
• для отримання великих плодів високої якості необхідно раз в 8-10 років проводити омолоджуючу обрізку;
• важлива відмінна риса – дружна віддача врожаю;

Ягоди з лохини, вирощуваної на плантаціях, збирають як вручну, так і за допомогою спеціальних пристосувань.

Увага! Оскільки ягоди достигають поступово, перші 2 рази кращий річний збір. Це потрібно для того, щоб не зашкодити не дозрілі плоди.

Опис садової лохини

Садова або американська лохина – багаторічний листопадний чагарник, що має 2-4 м у висоту і в діаметрі крони. Не утворює підземних пагонів, верхівкові молоді пагони утворюються на торішньому прирості. Листя садових сортів великі, овальні, гладкі, темно-зелені навесні, червоні восени. Ягоди пофарбовані в різні відтінки блакитного кольору, округлі сплюснуті, іноді п’ятигранні. М’якоть плодів соковита, біла, на смак більш солодка, ніж у дикорослих видів.

морозостійкість лохини

Голубко – щодо морозостійка рослина. Чим кущ нижче, тим краще він переносить негативні температури. Дикоростучих різновидам при достатньому сніговому покриві мороз до – 45 ˚С не шкодить. Садова культура менш пристосована до холодів, показники морозостійкості коливаються в залежності від сорту. Напіввисокі сорти здатні витримувати морози до – 35 ˚С, високі – до – 25 ˚С. Небезпека для рослини представляють морози в безсніжну зиму, тому кущі садових сортів при температурі нижче нуля необхідно вкривати.

Лохина самозапилюватися чи ні

Лохина – самобесплодни рослина, потребує перехресному запиленні. На ділянці слід висаджувати одночасно кілька кущів. Запилювачами служать комахи – бджоли, джмелі, метелики, мурахи. Багато садові гібриди є самозапильні рослинами, але при перехресному запиленні підвищується врожайність куща і якість ягід.

З якими рослинами дружить лохина

Лохина спокійно переносить будь сусідство. Поруч з нею сприятливо висаджувати рослини, які також вважають за краще рости на кислих грунтах – журавлину, барбарис, чорницю, брусницю, вишню. Добрими сусідами є хвойні, вересові, береза, дуб, вільха, багно. Найчастіше поблизу висаджують кілька ягідних кущів одного сорту. Переважно поруч з лохиною садової висаджувати трав’янисті рослини, які не будуть затінювати кущ.

Коли починає плодоносити лохина

Дикорослі види лохини починають щорічно цвісти і плодоносити у віці 11-18 років. З одного куща можна зібрати до від 200 г ягід. При вирощуванні в садових умовах рослина вступає в плодоношення на 4-5 рік і дає до 1 кг ягід з куща.

Коли плодоносить садова лохина

Садова лохина починає плодоносити на 2-4 рік після посадки. Терміни дозрівання ягід залежать від сорту:

• ранньостиглі – липень;
• середньостиглі – липень-серпень;
• пізні – кінець серпня і вересень.

Коли дозріває лісова лохина

У природних умовах ягода дозріває через 40-50 днів після цвітіння – в кінці липня і на початку серпня. Дика лохина встигає недружно, цей процес розтягується на 2-3 тижні. Придатність плодів до збору визначається їх солодкістю. Відразу після фарбування ягоди ще не володіють хорошими смаковими якостями. Через тиждень вміст цукрів в м’якоті підвищується, збільшується маса плодів.

Коли і як збирають лохину

Ягоди лохини дозрівають у другій половині липня, збирати їх починають через 1 тиждень. Недостиглі плоди мають достатню щільність для транспортування, але не володіють гармонійним смаком. Разом з тим важливо не спізнитися зі збором ягід: перестиглі, вони опадають з гілок при щонайменшому дотику. Крім того, вони стають дуже крихкими, легко пошкоджуються. Збирають лохину в суху погоду, знімають з гілок акуратно, намагаючись не трясти. Збір ягід відразу після дощу сильно скорочує термін зберігання, через 2 дня на них може утворитися грибковий наліт.

Порада! Якщо передбачається ягоди реалізовувати, то відразу після збору їх потрібно помістити в контейнери і охолодити. Зберігати в прохолодному темному місці при температурі не вище + 2-5 ˚С.

Терміни збору лохини

Початок збору ягід лохини доводиться на серпень. У Підмосков’ї, Середньої смузі урожай починають збирати вже в першій декаді місяця, в холодних регіонах – з другої його половини. Ягоди на кущі дозрівають поступово, їх знімають з гілок до самих заморозків. Збирають плоди в кілька прийомів вручну або користуються спеціальною гребінкою (совком).

Збір лохини вручну

Найкраще ягоди лохини збирати без застосування будь-яких пристосувань. Ручний спосіб збору врожаю передбачає мінімальну кількість пошкоджень ягід і гілок. Головний його недолік – низька продуктивність. При зборі ягоду потрібно знімати відразу безпосередньо в спеціально підготовлені ємності, які підставляють під гроно. Руки перед збором потрібно добре вимити.

Пристосування для збору чорниці

На невеликих садових ділянках або в лісі для збору ягід лохини використовують совок з гребінкою. Це нехитре пристосування дозволяє в 3-4 рази прискорити процес. Його можна купити або виготовити. Гілки крізь зубці проходять вільно, не пошкоджуючи, ягоди, в свою чергу, потрапляють в совок.

Для збору лохини в промислових масштабах більш актуальний механізований спосіб. На великих плантаціях для збору, очищення, сортування і пакування ягоди використовується спеціальне обладнання.

Що можна приготувати з лохини

Лохина – ягода з приємним смаком, широко використовується для приготування різноманітних алкогольних і безалкогольних напоїв, кондитерських виробів, десертів. З неї варять варення, роблять джеми, желе, солодкі сиропи. З ягід, пагонів і листя готують лікарські настої. Голубку використовують при захворюваннях шлунка і підшлункової залози, при патологіях серця, крові та судин. Регулярне вживання ягід лохини допомагає знизити тиск і рівень цукру в крові, поліпшити моторику кишечника, наситити організм вітамінами. Плоди містять вітаміни, мікро- і макроелементи, антиоксиданти і антоціани, що робить продукт безцінним для дієтичного, лікувального та відновного харчування.

висновок

Лохина росте практично в усьому світі. Її красиві блакитні ягоди смачні, корисні і красиві. Садові сорти теплолюбні, високоврожайні, декоративно виглядають в будь-який ландшафтної композиції. Збір лісових ягід для багатьох є приємним проведенням часу, відпочинком з користю. З кожним роком в Росії все більш популярним стає вирощування сортовий «СІНІК» на присадибних ділянках, в садових господарствах.