Проводи 2023: коли почнуться в Україні та як правильно поминати близьких

Проводами називають два поминальні тижні, коли українці відвідують могили своїх рідних.

За давньою українською традицією у два тижні після Великодня відзначаються поминальні дні, коли люди відвідують могили рідних і близьких. Такий період називають проводи, поминки, могилки або гробки. Традиція ця швидше народна, ніж церковна. Як вшанувати близьких і не згрішити в цей період – розповість УНІАН.

Проводи 2023: дата та історія

Проводи або Гробки відзначаються протягом двох тижнів після Великодня, яка в цьому році відзначалася 16 квітня. Таким чином, 2023 року поминальні дні тривають з 17 по 30 квітня . Ці дати є умовними і не підкріплені церковним календарем. Насправді відвідати могили близьким можна в будь-яку зручну дату.

Традиція відвідування могил має язичницьке походження. Наші предки вірили, що померлі радіють, коли відвідують їх могили і залишають їм їжу. Після приходу християнства церква безуспішно намагалася боротися з цією традицією. Щоб “узаконити” поминання близьких, у православний церковний календар запровадили язичницьке свято Радоницю.

Проводи в Україні: традиції та обряди

У цей період українці відвідують могили рідних, друзів і близьких, щоб вшанувати їх пам’ять. На кладовищі проводять прибирання, щоб душі близьких бачили, що про них піклуються. Біля могили можна посадити рослини, пофарбувати огорожу.

На могилу ставлять квіти, їжу, цукерки і алкоголь. Нерідко біля могили влаштовують застілля з рідними покійного. Тому на українських кладовищах багато лавок. У північній Україні вважається неправильним сумувати в такі дні, адже це засмучує померлих.

Що не можна робити на кладовищі

• На проводи заведено залишати біля могили померлого закуску або алкоголь. Церква засуджує таку традицію, адже вона є язичницькою. У стародавні часи було заведено давати померлому в могилу те, що він любив за життя, щоб у нього це було на тому світі. Але в християнстві таких вірувань немає.
• Влаштовувати застілля, особливо алкогольні, в такому святому місці, як кладовище, вважається великим гріхом з точки зору церкви.
• Брати маленьких дітей на кладовищі в дні проводів не варто.
• Не можна нічого забирати додому з кладовища.
• У зонах активних бойових дій та нещодавно звільнених від окупантів областях краще не відвідувати кладовища. Там можуть бути міни.

Вас також можуть зацікавити новини:

Фацелія: коли та як сіяти, вирощування й користь

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 17 серпня 2023 Опубліковано: 06 лютого 2019 Перша редакція: 06 грудня 2018 🕒 7 хвилин 👀 39958 разів 💬 0 коментарів

• Стисло про вирощування
• Сидерат фацелія – опис
• Вирощування фацелії як сидерата
  • Коли сіяти фацелію в ґрунт
  • Як сіяти сидерат фацелію
  • Догляд за фацелією
  • Шкідники та хвороби фацелії
  • Фацелія срібляста (Phacelia argentea)
  • Фацелія Боландера (Phacelia bolanderi)
  • Фацелія списоподібна (Phacelia hastata)
  • Фацелія шовковиста (Phacelia sericea)
  • Фацелія дзвінчаста (Phacelia campanularia)
  • Фацелія скручена (Phacelia congesta)
  • Фацелія Пурша (Phacelia purshii)
  • Коментарі

  Фацелія (лат. Phacelia) – рід трав’янистих однорічних і багаторічних рослин родини Водолистових, який за різними даними включає від 80 до понад 180 видів, що виростають у Південній і Північній Америці на відкритих сонячних місцях із добре дренованим ґрунтом. Назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «пучок»: саме так виглядає суцвіття фацелії. У культурі вид фацелія пижмолиста вирощується насамперед як сидерат.

  Корисні властивості фацелії покращують структуру ґрунту та збагачують її поживними речовинами. Кілька видів роду зарекомендували себе як декоративні садові рослини. Окрім цього, трава фацелія є прекрасним медоносом, що приваблює в сад бджіл і інших комах-запилювачів.

  Стисло про вирощування

  • Посадка: час посадки залежить від цілей вирощування.
  • Цвітіння: з початку червня до кінця липня.
  • Освітлення: яскраве світло, притінок.
  • Ґрунт: будь-який.
  • Полив: волога потрібна тільки під час проростання насіння.
  • Підживлення: не потрібні.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Хвороби: рослина стійка.
  • Шкідники: не вражається.
  • Властивості: рослина є універсальним сидератом.

  Сидерат фацелія – опис

  Рослина фацелія пижмолиста, або фацелія рязанська – однорічник заввишки понад 1 м, укритий щетинистим опушенням. Стебло у рослини прямостояче, з залозками, на кожному кущі розвивається до 20 бічних пагонів. Прикореневе довгасте перисторозсічене листя сягає у довжину від 6 до 20, а в ширину від 3 до 15 см і складається з ланцетоподібних перисто-зубчастих листочків. Стеблові листки зазвичай сидячі, але можуть розташовуватися на стеблі на коротких черешках.

  Численні синювато-бузкові широкодзвінчасті квітки завдовжки до 10 мм утворюють складні щиткоподібні парасольки. Тичинки квіток завдовжки до 14 мм сильно виступають із віночка й складаються з голих ниток та довгастих еліптичних пиляків. Плід фацелії – широкояйцеподібна коробочка завдовжки до 5 мм із парою темно-коричневих зморшкуватих насінин.

  Медонос фацелія є універсальним сидератом: його можна сіяти як після, так і перед будь-якою культурою, в той час як після гірчиці, наприклад, не можна вирощувати на ділянці хрестоцвіті рослини. При цьому зимостійка фацелія набагато швидше за інші сидерати нарощує зелену масу та захищає ділянку від бур’янів. Фацелія збагачує ґрунт калієм і азотом та знижує його кислотність.

  Вирощування фацелії як сидерата

  Коли сіяти фацелію в ґрунт

  Фацелія як сидерат популярна серед садівників і городників. Терміни її посіву визначаються цілями, які ви перед собою ставите:

  • при посіві культури відразу після сніготанення сіянці, з’явившись через два тижні, швидко нарощують зелену масу, що дозволяє після скошування трави отримати чудовий перегній за умови неглибокого закладення трави в ґрунт або мульчу, якщо трава залишиться лежати на поверхні;
  • при використанні фацелії як медоноса її висаджують у міжряддях інших культур упродовж усього сезону. У цьому разі зів’ялу траву скошують і використовують надалі як добриво або як мульчу, а на вільних ділянках здійснюють наступний посів;
  • посів фацелії після збирання врожаю з кінця літа до середини осені відновлює й оздоровлює ґрунт, поліпшує його склад і насичує поживними речовинами. Якщо залишити скошену траву на поверхні ділянки в якості мульчі, вона захистить коріння багаторічних рослин від вимерзання, а ґрунт – від ерозії та вимивання корисних речовин осінніми дощами;
  • при підзимньому посіві фацелія навесні дає ранні сходи, які зрізають до посадки ранньостиглих сортів основної культури. У цьому разі сіяти фацелію потрібно набагато густіше, оскільки після холодної зими може прорости не все насіння.

  Як сіяти сидерат фацелію

  Насіння фацелії має гарну прорісність і попередньої стратифікації не потребує. Його розкидають по ділянці в розпушений граблями ґрунт. Темне насіння фацелії невиразне на поверхні землі, і щоб не залишити незасіяні ділянки, краще змішати їх перед посівом із сухим піском.

  Якщо ви сієте фацелію між рядами основної культури, зробіть борозенку завглибшки 2-3 см, пролийте її водою і, рівномірно розподіливши в ній насіння, закрийте. У цьому разі, якщо погода не надто спекотна та суха, поливати борозну після посіву не потрібно.

  Догляд за фацелією

  Волога потрібна фацелії лише на стадії проростання насіння, але при ранньовесняному посіві ґрунт добре насичений вологою, і поливати його вам не доведеться. У сезон із середньостатистичною кількістю дощів фацелії цілком достатньо природних опадів, тому зволожувати ділянку потрібно тільки в період затяжної посухи. В іншому догляд за підростаючим сидератом передбачає лише періодичне неглибоке розпушування ґрунту.

  Багатий урожай зеленої маси фацелії вам допоможуть отримати органічні добрива Оптім-Гумус, Байкал ЕМ-1, Бокаші, Сяйво-1, що містять ефективні ґрунтові мікроорганізми. Уносити їх потрібно в суворій відповідності з інструкцією.

  Косять сидератну фацелію в фазі формування бутонів. Якщо затягнути зі скошуванням, листя та стебла рослини встигнуть огрубіти й будуть значно повільніше розкладатися, а що триваліший процес розкладання, то більше розвивається в гниючій масі шкідливих для ґрунту і рослин організмів. Скошену фацелію перекопують із верхнім шаром землі, попередньо обробивши засобом, який пришвидшує переробку. Розкладання фацелії та подальша гуміфікація ґрунту відбувається тільки за наявності вологи, тому в умовах відсутності опадів необхідно зрошувати ділянку.

  Після закладення сидерата в ґрунт поверхню розрівнюють і знову засівають фацелією. Таким чином за один сезон можна виростити 3-4 врожаї сидерата, а наступної весни використовувати цю ділянку з оновленим живильним ґрунтом для вирощування овочів.

  Шкідники та хвороби фацелії

  Фацелія не просто має високу стійкість до будь-яких шкідників і інфекцій, а й здатна захистити від них культури, що ростуть по сусідству. У профілактичних цілях фацелію сіють у змішаних посадках, перемежовуючи її ряди з рядами овочів, які не мають такої стійкості.

  Види та сорти фацелії

  Окрім фацелії пижмолистої, опис якої ми надали на початку статті, у культурі вирощують й інші види рослини, проте більшою мірою в декоративних цілях.

  Фацелія срібляста (Phacelia argentea)

  зростає на дюнах і прибережних піщаних схилах півночі Каліфорнії. Це рідкісний вид фацелії з висхідними й спадними стеблами заввишки до 50 см, блискучими й сріблястими через біле опушення листям і кулястими головками з маленьких білих квіток.

  Фацелія Боландера (Phacelia bolanderi)

  зростає в «червонодеревних» лісах Каліфорнії, формуючи невисокі горбки з червоподібних витягнених стебел. Цвіте фацелія великими, дугоподібно повисаючими лавандово-синіми дзвоновими квітками, що формують кінцеві суцвіття.

  Фацелія списоподібна (Phacelia hastata)

  поширена на території США в хвойних лісах і заростях полину. У висоту ця рослина сягає 50 см. У неї дрібні блідо-пурпурові або білі квіти. Характерною особливістю виду є щільні сріблясті волосинки та майже паралельні жилки на поверхні листя. Цікавість викликає різновид фацелії списоподібної:

  • Alpina – зустрічається на висоті до 3500 метрів над рівнем моря, рослина з короткими лавандово-фіолетовими суцвіттями і витягнутими стеблами.

  Фацелія шовковиста (Phacelia sericea)

  поширена в Північній Америці від Нью-Мехіко до Юти та від Аляски до Колорадо. Це популярна в культурі рослина, укрита ніжними шовковистим сріблястими волосинками, з одним або декількома нерозгалуженими стеблами заввишки до 45 см і глибоко розрізаним листям. Сині, лавандові або пурпурові квіти з довгими тичинками роблять цей вид схожим на люпин чи монарду. Фацелія шовковиста має такі різновиди:

  • Ciliosa – виростає на трав’янистих схилах Орегону, багатовійчаста фацелія заввишки до 20 см. Рослина утворює килимки з сіро-зеленого листя, вкритого тонкими волосинками. Квіти у цього різновиду пурпурові;
  • Verna – фацелія заввишки до 25 см, що росте в Орегоні серед базальтових каменів. Блідо-сині або білі квітки рослини зібрані в кінцеві суцвіття.

  Фацелія дзвінчаста (Phacelia campanularia)

  або фацелія каліфорнійська, або каліфорнійський дзвіночок – однорічна рослина заввишки до 25 см із півдня Каліфорнії. Стебла у неї червонуваті, прямостоячі та тендітні. Слабколопатеве синьо-зелене листя завдовжки до 6 см із червоно-бурою облямівкою по краях розташоване на черешках. Темно-сині дзвонові квітки діаметром до 3 см із темними плямами біля основи формуються в односторонні суцвіття. Найбільш відомий сорт:

  • Blue Bonnet – рослина заввишки до 40 см із яскраво-синіми квітками.

  Фацелія скручена (Phacelia congesta)

  – вид із дуже дрібними синіми квіточками, що сягають у діаметрі не більше 5 мм і зібраними на верхівках стебел у скручені суцвіття. Пагони завдовжки до 50 см вкриті світло-зеленим, густо опушеним листям.

  Фацелія Пурша (Phacelia purshii)

  – рослина заввишки до 50 см із листям, укритим густим опушенням, і дрібними квітками діаметром до 3 см із білим ізсередини й укритим зовні пурпуровими плямами віночком. Останнє досягнення селекціонерів.

  Окрім описаних видів, у культурі можна зустріти фацелії різнолисту, повногронову та Лаєля.

  Коли садити крокуси і як їх доглядати?

  Крокуси – багаторічні цибулинні квіти, які перетворюють клумбу на строкатий та яскравий килим. Коли садити крокуси, щоб вони цвіли навесні? Вивчаємо правила посадки і вчимося правильно доглядати квіти.

  Як саджати крокуси у відкритий грунт?

  Цибулинні первоцвіти невибагливі до клімату та умов вирощування, але потрібно дотримуватися певних правил та термінів посадки. Тоді невеликі кущики крокусів прикрасять своїм цвітінням клумбу одразу після танення снігу.

  Терміни посадки

  1. До осені є час підготувати посадковий матеріал. Влітку цибулини крокусів підсихають, їх перебирають та сортують за розміром.
  2. У стані спокою цибулини потрапляють у сприятливе середовище, приживаються у землі до зимових холодів та формують квітконоси.
  3. Висаджені восени цибулини напровесні проростають і відразу розкривають різнокольорові келихоподібні квітки.

  Осіння посадка крокусів буде неефективною тільки в тому випадку, якщо терміни зрушені на листопад. Оптимально, якщо від посадки до заморозків мине хоча б 1,5 місяці.

  Технологія посадки крокусів

  Для раннього цвітіння цибулини висаджують у відкритий грунт у вересні після попередньої підготовки. Посадковий матеріал має бути сухим, без механічних пошкоджень та грибкових уражень.

  Що потрібно для посадки крокусів восени? Щоб забезпечити пишне цвітіння крокусів весною, вибираємо відкриту або напівзатінену ділянку. Не варто розміщувати цибулинні рослини у низинах, де збирається вода. Крокусам підходить легкий, пухкий, насичений поживними речовинами грунт.

  Готуємо обрану ділянку для посадки:

  • робимо дренажний шар, підсипаючи річковий пісок або дрібний гравій;
  • до перекопування грядки вносимо перепрілий гній або компост;
  • нейтралізуємо кислий грунт гашеним вапном з торфом;
  • у глинистий грунт додаємо деревну золу (100 г. на 1 м²).

  Після внесення необхідних добавок перекопуємо грядку та розрівнюємо граблями так, щоб утворився ухил для стоку води.

  Цибулини крокусів викопуємо з землі у червні, коли повністю засохне верхня частина квітки. Цибулини очищаємо від землі і викладаємо під навіс для просушування на 7-10 днів.

  Потім збираємо посадковий матеріал у коробки та зберігаємо в сухому прохолодному місці до вересня. Перед посадкою цибулини перебираємо, видаляючи повністю сухі, прим’яті та хворі. Сортуємо їх за розмірами і опускаємо на півгодини розчин марганцівки для знезараження.

  Як правильно садити крокуси? Діємо так:

  1. Робимо борозенки, залишаючи міжряддя до 10 см. Глибина борозни має перевищувати розміри цибулин у 2 рази.
  2. Розкладаємо цибулини в один ряд на відстані 7-10 см. одна від одної. Якщо садити густо, пересадку доведеться проводити найчастіше.
  3. Засипаємо крокуси пухкою землею, злегка притискаючи до дна борозенки.
  4. Ущільнюємо зверху землю і поливаємо посадки, якщо грунт сухий.

  Крокуси можна садити в лунки на газоні, не дотримуючись певної відстані. Квітучі крокуси на зеленому газоні виглядають чудово.

  Догляд за крокусами після посадки

  Крокуси відносяться до багаторічних ранньоквітучих рослин. Вони мають сухостійкість, морозостійкість і практично не страждають від хвороб і шкідників. Тому ці квіти висаджують у різних кліматичних регіонах, щоб навесні на клумбі отримати яскравий квітучий килим.

  Як доглядати за крокусами після посадки?

  Осіння посадка крокусів у відкритий грунт не потребує особливих трудовитрат. У цей час у грунті достатньо вологи, тому поливи практично не потрібні. Якщо осінь суха, достатньо полити крокуси 1 раз на тиждень.

  У вересні на клумбі ще активно ростуть бур’яни, тому міжряддя пропалюють і розпушують після дощу та поливу. Розпушувати клумбу потрібно обережно, щоб не зачепити сапкою цибулини в землі.

  Підгодовувати крокуси восени не варто, якщо грунт удобрений органічними речовинами. У землі достатньо поживних речовин для укорінення цибулини до холодів. Проростання цибулин пізньої осені небажано, тому азотовмісні речовини під крокуси не вносять. Крокуси, висаджені восени, погано реагують на свіжий гній, який провокує розвиток грибкових захворювань та призводить до загнивання цибулин.

  Навесні крокуси підгодовують двічі:

  • ще по снігу в лютому-березні вносять карбамід або аміачну селітру, нітроамофоску;
  • до та після цвітіння рослини удобрюють калійними та фосфорними добривами (подвійним суперфосфатом, монофосфатом калію), посипають посадки деревною золою, щоб підживити квітку та цибулину у землі.

  При висадженні крокусів навесні знадобиться регулярний полив грядок, боротьба з бур’янами та розпушування грунту. Поливають грядки лише у тому випадку, якщо немає дощів. Надлишок вологи погіршує зростання та цвітіння крокусів.

  Після закінчення цвітіння крокуси залишають у спокої до моменту викопування цибулин з землі. Грядки з новими посадками протягом 3-5 років не чіпають і крокуси розростаються пишним килимом.

  Як підготувати крокуси до зими?

  У другій половині осені розпочинається сезон дощів. Висаджені цибулини захищають від надлишку вологи, накривши посадки плівкою. У сонячні дні плівку знімають, щоб не збиралася волога, що викликає розвиток грибків.

  Хоча крокуси вважаються холодостійкими, у регіонах з суворою зимою їх краще захистити від вимерзання. Після перших заморозків необхідно:

  • розпушити грунт на ділянці;
  • замульчувати посадки шаром листя, торфу, соломи;
  • поставити невисокі огорожі з дощок чи інших будматеріалів, щоб суху мульчу не здуло вітром.

  Надійним прикриттям для крокусів стане лапник – гілки хвойних дерев. Такий матеріал доступний у північних районах, де ростуть ялинові та соснові ліси.

  Часто після перших похолодань настає тепла погода, і рослини в цьому випадку можуть перепріти. Тільки наприкінці жовтня чи першій декаді листопада, коли встановлюється стійка холодна погода, проводять остаточне укриття рослин.

  Часто цибулини крокусів, що залишилися, висаджують взимку в горщики для вигонки. До весни виходить квітуча кімнатна рослина. Після цвітіння крокус разом з грудкою землі пересаджують у відкритий грунт. Можна дочекатися усихання стебел, очистити цибулину від землі та залишити на зберігання до осінньої посадки.

  Квітникарам потрібно знати, коли садити крокуси і як їх доглядати, щоб не шукати причини відсутності квітів на клумбі. Варто дотримуватися правил посадки, підбирати потрібні сорти крокусів для весняної та осінньої посадки, організувати догляд за рослинами після висаджування у відкритий грунт. Тоді крокуси порадують яскравим цвітінням ранньою весною і навіть пізно восени.