Серцевий цикл і автоматизм серця

Як рухається кров до передсердь і всередину серця? Який відсоток крові наповнює шлуночки при скороченні передсердь?

• 1. Кров безперервно спрямовується до передсердь по великих венах.
• 2. Близько 80 відсотків крові, що притікає, надходить в шлуночки серця з прилеглих судин в момент загального розслаблення.
• 3. Лише 20 відсотків об’єму крові, що притікає, додатково надходить в шлуночки за рахунок скорочення передсердь.

Автоматизм серцевого м’яза

Автоматизмом (або автоматією) серцевого м’яза названо її вміння скорочуватися без постійного, невсипущого контролю головного мозку — лише за рахунок власних імпульсів. Навіть якщо у важко хворої людини гине мозок, серце певний час продовжує битися.

Автоматизм забезпечує спеціалізована атипова м’язова тканина-основа провідної системи серця. Один з важливих елементів цієї системи – синусний вузол – названий водієм ритму.

Склад атипової м’язової тканини серця (атипових міоцитів)

• Синусний (синоатріальний) вузол правого передсердя.
• Передсердно-шлуночковий вузол (атріовентрикулярний).
• Пучок Гісса і ніжки Гісса.
• Волокна Пуркіньє – являють собою розгалуження ніжок Гісса.

Особливості атипових міоцитів

• Клітини досить великі, овальної форми.
• Скорочувальний апарат міоцитів розвинений слабо.
• Немає поперечної смугастості, міофібліли розташовані хаотично.
• Можуть забезпечувати скорочення в ізольованому серці.

2. Робота серця

Робота серця полягає в ритмічному нагнітанні крові до судини системи кровообігу. Шлуночки виштовхують кров у кола кровообігу з великою силою, щоб вона могла досягти найвіддаленіших від серця ділянок тіла. Тому вони мають добре розвинені м’язові стінки, особливо лівий шлуночок.
При кожному скороченні лівого шлуночка кров з силою вдаряється об пружні стінки аорти і розтягує їх. Хвиля пружних коливань, що виникає при цьому, швидко поширюється по стінках артерій. Такі ритмічні коливання стінок судин називають пульсом . Кожен удар пульсу відповідає одному серцевому скороченню. Шляхом підрахунку пульсу можна визначити кількість скорочень серця за \(1\) хв. Середня частота серцевих скорочень (ЧСС) у людини в стані спокою становить близько \(70\) – \(75\) ударів на хвилину.
Пульс можна промацувати на поверхні тіла в тих місцях, де великі судини лежать близько до поверхні тіла: на скронях, на внутрішній стороні зап’ястя, з боків шиї.

Робота серця з перекачування крові протікає циклічно. Скорочення (стискання) передсердь і шлуночків під час серцевого циклу називається систолою , а розслаблення (розширення) — діастолою .

Один серцевий цикл (послідовність процесів, що відбуваються за одне скорочення серця (систола) і його подальше розслаблення (діастола)) триває \(0,8\) с. (три фази):

• \(0,1\) с займає скорочення (систола) передсердь (\(I\) фаза),
• \(0,3\) с — скорочення (систола) шлуночків (\(II\) фаза),
• \(0,4\) с — загальне розслаблення (діастола) усього серця — загальна пауза (\(III\) фаза).

При кожному скороченні передсердь кров з них переходить у шлуночки, після чого починається скорочення шлуночків. Після закінчення скорочення передсердь стулчасті клапани закриваються, і при скороченні шлуночків кров не може повернутися у передсердя. Вона виштовхується через відкриті півмісяцеві клапани з лівого шлуночка (по аорті) у велике коло, а з правого (по легеневій артерії) — у мале коло кровообігу. Потім настає розслаблення шлуночків, півмісяцеві клапани закриваються і не дають крові витікати назад з аорти і легеневої артерії у шлуночки серця.

Робота серця супроводжується шумами, які отримали назву тонів серця. У разі порушень в роботі серця, ці тони змінюються, і, прослуховуючи їх, лікар може поставити діагноз.

Серцевий м’яз має особливу властивість — автоматизм. Якщо серце видалити з грудної клітини, воно деякий час продовжує скорочуватися, не маючи ніякого зв’язку з організмом. Імпульси, що змушують серце битися, ритмічно виникають у невеликих групах м’язових клітин, які називають вузлами автоматизму.
Головний вузол автоматизму міститься у м’язі правого передсердя, саме він задає ритм серцебиття у здорової людини.

Робота серця і судин регулюється двома шляхами: нервовим і гуморальним.

• Нервова регуляція серця здійснюється вегетативною нервовою системою.
• Гуморальна регуляція відбувається при впливі різних хімічних речовин, принесених до серця потоком крові.