ECCO

ECCO — датский обувной бренд, основанный датчанином Карлом Тусби более полувека тому назад. Главный офис компании расположен на полуострове Ютландия в городе Бредебро (Дания); европейский — в Амстердаме (Нидерланды). При создании продукции компания руководствуется принципом — обувь должна быть прочной, удобной и доступной каждому.

История создания бренда ECCO

ECCO — это семейный бизнес, у истоков которого стоит Карл Тусби. Основатель с ранних лет был обучен сапожному ремеслу и некоторое время работал управленцем на столичной обувной фабрике в Дании. Амбициозный мужчина мечтал открыть свое дело, и вскоре ему предоставился шанс.

Время для старта в бизнесе Карл подобрал удачное. В 60-х годах прошлого века датские провинции пытались любыми путями привлечь инвестиции. В одном из таких городков, в Бредебро, пустовало производственное здание, которое и выкупил Тусби за небольшие деньги. Продав дом в Копенгагене, предприниматель вместе с супругой Бритой и маленькой дочкой Ханни перебрались в маленький датский городок Бредебро.

В 1963 году Карл зарегистрировал бренд ECCO.

Дела на фабрике поначалу шли, мягко говоря, не очень. Нехватка средств на развитие, проблемы с поставщиками кожи тормозили рост компании. Но энтузиазм, терпение местных рабочих и самого владельца дали свои плоды. Постепенно фабрика стала приносить первую прибыль, что позволило расширяться и улучшать качество продукции.

«Экко» — новаторские решения

В 1970-х начинается расширение модельного ряда, появляются узкие женские сапоги, лакированные туфли и сабо. Следом за этим талантливый дизайнер Эйнар Труэльсен разрабатывает культовую коллекцию JOKE, впоследствии ставшую визитной карточкой бренда. Это оказалась первая обувная коллекция ECCO, на подошве которой был размещен фирменный логотип «Экко». JOKE стала неким откровением для компании, воплощением ее миссии, которая заключалась в изготовлении одновременно качественной, простой и трендовой обуви.

В 1975 году ECCO начинает расширять границы. Карл Тусби решает разместить часть производства в Бразилии, и это знаковое событие делает ECCO первой датской компанией, работающей с аутсорсингом.

В 1980-м Карл со своими дизайнерами совершил очередную революцию в обувной индустрии. ECCO представили миру новаторский способ крепления подошвы к основанию, позволяющий отказаться от использования клея и ниток. Этот метод назвали технологией DIP — введение полиуретана в пространство между подошвой и верхом, благодаря чему обувь стала легче, эластичнее и прочнее. Особенно хорошо новинка повлияла на амортизационные свойства обуви.

Линейка SOFT, появившаяся годом позднее, пользуется спросом по сей день. В шутливом рекламном ролике ботинком SOFT бьют по голове мужчине. Удары не причиняют никакого вреда человеку, ведь модель оказалась очень легкой.

Вместе с этим торговая марка продолжает стратегию расширения бизнеса. Для управления сбытом на немецком рынке в Германии открывается дочерняя компания Eccolet Sko GmbH.

К 1982 году продажи ECCO достигли 1 миллиона пар обуви ежегодно. Чтобы удовлетворить растущий спрос, дополнительное производство было создано в Португалии и по лицензии в Японии и на Кипре.

А между тем огромный каталог брендов представлен на сайте guidebrand.ru. Так же как и у нас на портале GuideBrand вы найдете много достоверной и познавательной информации о мировых гигантах и небольших компаниях.

ECCO — расширение горизонтов

В 90-е ЕССО расширяет географию производства обуви в Европе и заключает договор с компанией Svit о выпуске лицензионной продукции в бывшей Чехословакии. Параллельно этому в Австрии открывается дочерняя компания ЕССО Trading Ges.m.b.H и собственное представительство в США.

В 1991 году ECCO получает почетный статус «Официального поставщика королевского двора Дании».

Следом за расширением рынков сбыта расширяется производство ECCO в странах Юго-Восточной Азии и Южной Америки: для увеличения объемов поставок готовых верхних частей обуви для фабрик в Дании и Португалии открывается совместное предприятие ECCO в Индонезии. Компания заключает соглашение о лицензионном производстве с компанией Gatic, ведущим обувным предприятием Аргентины.

В 1993-м в Индонезии открывается фабрика по дублению кожи, которая на текущий момент является самой продуктивной и крупной среди фабрик компании. На ней трудится более 5500 человек.

В 1996 году ECCO построила собственный научно-исследовательский центр под названием «Футура» в Дании, а несколько лет спустя открыла кожевенные заводы в Индонезии и Таиланде.

В 1998 году на одной из основных улиц Вестминстера, улице Оксфорд-стрит, в Лондоне, открылся первый флагманский розничный магазин «Экко».

На рубеже тысячелетия открывается новая фабрика ЕССО в Словакии.

В 1999-м Ее Величество королева Дании Маргрете II наградила Карла Тусби почетным званием Рыцаря Даннебро.

ECCO — с 2000-ых и по наши дни

К 2000 году ECCO владела полным циклом производства в Португалии, Словакии, Таиланде, Индонезии, Вьетнаме и Китае.

В 2002 году открываются новые дочерние компании ЕССО в Гонконге, Бельгии и Польше. В этот же период в Швейцарии формируется подразделение ECCO, отвечающее за разработку и производство аксессуаров. С этого момента в продажу поступают сумки, кошельки, ремни и ряд средств по уходу за обувью.

В 2004 году Карл Тусби умер, и управление в свои руки взяла его дочь Ханни Тусби Каспржак. На момент создания бренда ей было всего 5 лет, а сейчас Ханни остается единственной женщиной-миллиардером в Дании. Президентом компании стал муж наследницы Дитер Каспржак, а главным дизайнером — гениальный Ники Тестенсен.

В 2007-м в коллекции весна-лето бренд впервые представляет модели для активного отдыха, выполненные из уникального материала — кожи яка, которому характерна особая прочность.

2009 оказался особенно плодотворным и знаменательным для бренда. В сотрудничестве с Германским Институтом биомеханики специалисты ECCO разработали линию эргономичной обуви BIOM, предназначенную для активного времяпровождения. ТМ выступила партнером Международной Экспедиции «По следам Великого Шелкового Пути» по маршруту Монголия (г. Улан-Батор) — Калмыкия (г. Элиста). По результатам ежегодного опроса среди участников сообщества обувного бизнеса «Партнерство Обувщиков» компания ECCO была названа победителем в номинации «Лучшая зарубежная торговая марка». Научно-исследовательский центр ECCO переезжает из Дании в Португалию.

В 2010-м компанией Online Market Intelligence совместно с деловым еженедельником «Компания» проводится очередное независимое исследование, в результате которого ECCO второй год подряд подтверждает статус «Любимого бренда россиян» в категории «Обувь».

С 2012 года ЕССО начинает уделять огромное значение модным трендам, но при этом не изменяет традиционному фирменному удобству своей обуви. В ассортименте появляются актуальные и современные капсульные коллекции. Параллельно этому ЕССО представила главную премьеру года — линейку Sculptured 65.

В 2013 году бренд отпраздновал 50-летний юбилей. Для российского рынка этот год тоже стал знаковым — 20 лет назад россияне познакомились с датским качеством. Официальный представитель ECCO в РФ ООО «ЭККО-РОСС» удостаивается главной премии в сфере «Одежда и обувь» от Ассоциации КЛИК. В этом же году ЕССО в четвертый раз был признан «Любимый бренд россиян», по версии журнала «Эксперт-онлайн» и OMI (OnlineMarketIntelligence).

В 2016 году ECCO представляет новую коллекцию ECCO SHAPE. Изюминка SHAPE — идеальная высота каблука (75 мм), а также особая конструкция подошвы и экстра-мягкие стельки, повторяющие особенности строения стопы своей обладательницы.

В 2017-м бренд становится безоговорочным победителем ежегодной народной премии детских товаров «ВЫБОР РОДИТЕЛЕЙ-2017». Специалисты ECCO разрабатывают новую технологию кожи — LUUM, на создание которой вдохновило природное явление — СВЕТООТРАЖЕНИЕ. Кожа LUUM выглядит достаточно необычно, так как отражает любое попадание света, создавая зеркальный лунный эффект.

На текущий момент продукция ECCO реализуется в 99 странах мира, открыто более 2-х тысяч фирменных магазинов и 14 000 торговых точек. В штате компании по всему миру насчитывается более 21 000 сотрудников.

Особенности производства

Скандинавский дизайн, легкость, мягкость, гибкость, выверенные линии, максимальный комфорт и тщательная проверка качества — главные критерии при создании коллекций ECCO.

Дизайнеры бренда вдохновляются многочисленными источниками. Особое влияние прослеживается со стороны живописной скандинавской природы, чуть меньшее — мировой моды, искусства, архитектуры, автомобильной промышленности, и, конечно же, тенденций в обществе.

Все бесполезные элементы, которые препятствуют функционалу, комфорту и эргономичности, исключаются. Ведь красота определяется не наличием ярких деталей, а такими составляющими, как материал, форма и цвет. Специалисты ECCO разрабатывают классические формы, которые всегда актуальны и постоянно ищут способы максимально приспособить обувь к движениям стопы.

В качестве материала для производства выступает первоклассная, мягкая, эластичная, тонкая кожа, созданная на кожевенных заводах ECCO.

Товарный ассортимент

Под ТМ производятся различные типы обуви для мужчин и женщин (классическая, для повседневной носки, спортивная, для активного отдыха), а также детская обувь, кожаные сумки и аксессуары, кожа для спорта, моды и автомобильной промышленности.

На официальном англоязычном сайте ECCO представлены шесть основных категорий:

• Женская обувь (полусапоги, сапоги, ботинки, ботильоны, кроссовки, кеды, полуботинки, туфли, балетки, сандалии, босоножки, сабо). Включает более десяти коллекций (SHAPE, SARTORELLE, ANINE, ST1, FLEXURE RUNNER, TRED TRAY, SOFT 7 TRED, EXOSTRIKE, SOFT 8, CREPETRAY, SCULPTURED).

• Мужская обувь (ботинки, кроссовки, кеды, полуботинки, туфли, макасины, сандалии). Категория, в которую входят коллекции VITRUS, EXOSTRIKE, ST1, SOFT 7 TRED, TRED TRAY, BIOM 2GO, BYWAY TRED, CREPETRAY, BIOM VENTURE.

• Детская обувь (полусапоги, ботинки, сапоги, кроссовки, кеды, макасины, туфли, сандалии). Включает модельный ряд EXOSTRIKE KIDS, INTERVENE, URBAN HIKER и BIOM VOJAGE.

• Outdoor — эргономичная, износостойкая обувь из кожи яка, предназначенная для активного отдыха. Отлично подходит для путешествий, экскурсий, длительных походов и альпинизма.

• Обувь для гольфа. Модельный ряд, целенаправленно созданный для игры в гольф. Каждая пара из этой коллекции обладает анатомическим дизайном и инновационной подошвой. Изготавливается из кожи яка, которая наделена дышащими свойствами и повышенной прочностью. Наличие конструкции GORE-TEX обеспечивает 100 % водонепроницаемость.

• Сумки и аксессуары. Сумки для женщин, мужчин и детей. Модельный ряд состоит из сумок через/на плечо, для ноутбуков, в руку, рюкзаки, сумки-шопперы. Среди аксессуаров — кошельки, ремни, носки, шнурки, стельки. Здесь же можно найти футболки и средства по уходу за обувью.

Название бренда говорит само за себя — создатели вдохновляются природой, применяют высококачественные материалы и разрабатывают инновационные технологии. За многолетнее существование концепция не изменилась и главная идея «Обувь существует для ног» остается в приоритете производителя.

Официальный сайт: global.ecco.com

Кому насправді належить курорт “Буковель”

Курорт “Буковель” в Івано-Франківській області щорічно приймає понад мільйон відпочивальників. Нові готелі, пункти прокату, ресторани з’являються не лише на території туристичного комплексу, а й в найближчих селах.

“Буковель” асоціюється з прізвищем олігарха Ігоря Коломойського і саме його називають господарем курорту. Утім, протягом останніх років активно ширились чутки, що йому довелось поділитись частиною курорту на користь Сім’ї. ZAXID.NET вирішив з’ясувати, кому сьогодні належить туристичний комплекс та найбільші готельні об’єкти навколо нього.

Варто зауважити, що це розслідування наші журналісти готували кілька тижнів і його публікація випадково збіглася із останніми скандалами, в епіцентрі яких опинився Ігор Коломойський.

. Замовляємо каву, морозиво і відпочиваємо після катання на лижах у пабі в центрі Буковелю. Заклад майже порожній, зайнято ще два столики, окрім нашого. У центрі, на невеликій сцені, “розминаються” музиканти. Офіціант приносить рахунок. Дві кульки морозива — 98 гривень. Тобто кілограм коштує 980.

Цей паб, як і більшість будівель на території туристичного комплексу “Буковель”, збудований ТОВ “Скорзонера”, яке контролює група “Приват” Ігоря Коломойського.

Товариство було створене у 2000 році спеціально для будівництва гірськолижного курорту. Першими засновниками були Олександр Шевченко (тепер депутат Верховної Ради від “Блоку Петра Порошенка”), голова правління ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд” Анатолій Попадюк (у минулому — голова НАК “Нафтогаз України”) та Оксана Максимів.

“Скорзонері” належить понад 500 га землі в селі Поляниця, де й розташований “Буковель”. У 2010 році навколо придбання землі ТОВ “Скорзонера” та ПМП “Горган” розгорівся скандал, оскільки, як стверджували слідчі Генпрокуратури, за землю значно недоплатили. В офісах компаній та “земельників” провели обшуки, а тодішнього начальника Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області Юрія Добровольського заарештували.

У судовому реєстрі є лише один документ у цій справі – адвокат Юрія Добровольського намагався скасувати постанову про відкриття кримінальної справи проти нього, однак цю скаргу залишили без задоволення.

“Відповідно до акту перевірки Держкомзему України від 9 липня 2010 року внаслідок відчуження ТОВ “Скорзонера” та ПМП “Горган” земельних ділянок за значно заниженою ціною територіальної громадою Поляницької сільської ради недоотримано кошти у загальній сумі 66 млн 70 тис. грн”, — написано у постанові суду.

До слова, єдиним засновником та директором вищезгаданого ПМП “Горган” до листопада 2008 року був той таки Юрій Добровольський, якого призначили на посаду начальника івано-франківського Держкомзему в кінці 2008 року. Відразу ж після цього призначення Добровольський, ймовірно, продав компанію, оскільки новим засновником “Горгану” стала “Скорзонера”.

Про скандал із землею писали місцеві та загальноукраїнські ЗМІ протягом нетривалого періоду у 2010 році. Журналісти припускали, що причиною “наїзду” є бажання отримати частину “Буковелю”.

“Коломойський довго ламався – не хотів ділитися. Януковичі йому грозили банк закрити, авіалінії розформувати. Тоді сіли за стіл переговорів – поділилися. Відразу синочок прєзідєнта за готель узявся. Місцеві “регіонали” окрилилися”, —цитували журналісти місцевих мешканців навіть через три роки після скандалу.

Однак, як свідчить наше дослідження, Коломойському таки вдалося відбитися малою кров’ю.

Збиткова «Скорзонера»

Структура власності «Скорзонери», яка, до речі, є збитковим підприємством, достатньо заплутана. На сьогодні її засновниками є дніпропетровське ТОВ «Дерлінг» (91,4%), луцьке ТОВ «Мавекс» (6,5%) та ТОВ «Галичина-Цукор», що зареєстроване в селі Задністрянське, Івано-Франківської області (2,1%).

ТОВ «Мавекс» заснували 5 офшорних компаній, зареєстрованих на Кіпрі: Caserta Trading Limited, Gomart Consulting Limited, Crutimax Development Limited, Halliwell Commercial Limited та Lomar Enterprises Limited. Але їх засновники сховані ще далі – у Белізі та Британських Віргінських островах, де, як відомо, імена власників не оприлюднюють. Щоправда, більшість кіпрських компаній вже відомі як підконтрольні групі «Приват».

Так само закритою є власність ТОВ «Дерлінг». Її засновником є компанія «Шіллінгстон груп Інк» із острова Сент-Вінсент і Гренадин, яку журналісти пов’язують з тим же «Приватом».

«Галичина-Цукор», основною спеціалізацією якої є юридична діяльність, належить мешканці Івано-Франківська Тетяні Новіковій. Проте раніше цією компанією володів колишній гендиректор ТК «Буковель» Олександр Шевченко, який нині є народним депутатом. Ще одним співвласником «Галичина-Цукор» був Віталій Ковальчук, колишній директор Івано-Франківського аеропорту, яким з 2010 року на правах концесії управляє та ж таки «Скозонера».

Зараз Ковальчук є директором та власником ТОВ «Парктур», яке управляє основними готелями курорту, розташованими безпосередньо на території туристичного комплексу Буковель: «Шелтер», «Тавель», «VIP-резиденція», «Буковель», «Едельвейс».

«Паперові» власники «Парктуру» час від часу зміннються. Ще донедавна замість Ковальчука власником і директором був Роман Родзоняк. На сьогодні він представляє «Скорзонеру» під час будівництва інфраструктурних об’єктів в Івано-Франківську.

Ще однією перлиною «Буковелю», готелем «Radisson Blu Resort», володіє ТОВ «Зірка Буковелю», яке також підконтрольне «Привату».

Radisson BluResort в Буковелі

Засновниками «Зірки Буковелю» є дніпропетровське ТОВ «Інсайдер» та кіпрський офшор Achillia Management Limited, який зареєстрований на громадянина Кіпру Панікоса Сімеона та компанію з острова Джерсі Marigold Trust Company Limited. За даними РБК, вигодонабувачами трасту Marigold був партнер Ігоря Коломойського та співвласник групи «Приват» Геннадій Боголюбов й члени його родини. А от ТОВ «Інсайдер», заснований кіпрським офшором Фанттеро Холдінгз Лімітед, – ця компанія нещодавно засвітилась у схемі з виведення валюти з «Приватбанку».

Нещодавно до основних готелів на території туристичного комплексу приєднався новий готель «КрепДеШин», який працює в мережі AllaCarte, що об’єднує готелі «ZimaSnow» в Поляниці та івано-франківський готель «Під Темпелем».

Ці готелі належать родині івано-франківського нотаріуса Ігоря Фріса, який також є давнім другом Олександра Шевченка.

Ігор Фріс та Олександр Шевченко є давніми друзями

Офіційно готель належить рідним Ігоря Фріса — доньці Регіні Фріс та матері Софії Фріс. З огляду її на пости у Facebook, вона активно займається ресторанною справою у родинному ресторані «Цимес» у готелі «Під Темпелем».

Розважальний Буковель

Окрім готелів, на території ТК «Буковель» працює багато ресторанів, закладів швидкого харчування, лижна школа, фірми, які надають розважальні послуги.

Основним оператором розваг на «Буковелі» є ТОВ «Амбіком», яке володіє ресторанами, об’єднаними під брендом «Сarte-l» – «Lucky Bull», «Veranda», корчма «Фільварок», паб «Кухель» та розважальний центр «Бука».

Найбільша доля ТОВ «Амбіком» (47%) належить Вікторові Шевченку (рідному брату екс-гендиректора ТК «Буковель» Олександра Шевченка), Тарасові Дудняку (29%), Володимиру Човганюку (16%), Ігору Воянському (4%) і по 2% належить Тарасові та Сергію Латишевським.

Володимир Човганюк, до речі, володіє також низкою кафе – «Шелтер», «Тут-Фуд», «Панорама-Бар» та інші.

Луцька ресторанна мережа «Гранд Персона» має в Буковелі піцерію «Фелічіта», а в Поляниці ресторан «Курінь». Ресторан «Кайзер» на території туристичного комплексу належить мешканцям Чернівців Наталії та Валентину Васильчукам.

Також на Буковелі працює група компаній, приватних підприємців та фізичних осіб Resort Management Group, яка займається залученням нових ідей та наданням інвестицій для реалізації проектів у сфері туристичних послуг, відпочинку та розваг. Директор цієї групи Андрій Піллероа володіє 53% у ПП «Мандри-гори» (гірськолижна та сноуборд школа). Ще 18% належить Юлії Клюковій, учасниці зимових олімпійських ігор Нагано-98.

Минулого літа у Буковелі вперше запрацював міжнародний дитячий табір «Артек-Карпати». Піллероа також є його співзасновником. Окрім того, як приватний підприємець здійснює діяльність у СПА-центрі «Оазис» на території ТК «Буковель».

«Сім’я» і Буковель

Попри офіційно декларовану збитковість «Скорзонери», курорт Буковель та навколишні села активно розвиваються. Найбільш привабливим є село Поляниця, на території якого знаходиться «Буковель».

Наприклад, у цьому селі у кінці 2013 року збудували один із найдорожчих місцевих готелів – 4-зірковий «Київська Русь». Вже у жовтні 2014 року готель згорів. Місцеві мешканці переконані, що «Київська Русь» належить синові екс-президента Януковича Олександру.

Пожежа в готелі«Київська Русь»

Проте ми з’ясували, що готель належить Валентину Франчуку, колишньому заступнику голови НАК «Нафтогаз України», якого у травні 2014 року оголосили в розшук, та його братові Олегу Франчуку. Валентину Франчуку інкримінують привласнення та розтрату державного майна в особливо великих розмірах.

За інформацією OilNews, у «Нафтогаз України» Франчук був влаштований за квотою «Сім’ї» в особі Сергія Курченка, на якого працював останні роки. У галузевих колах Франчук відомий завдяки багаторічній роботі в групі «Приват». Він кілька років був заступником голови правління «Укрнафти». Під час роботи в «Нафтогазі» від імені держави входив в наглядові ради підконтрольних «Привату» компаній з державною участю – «Укрнафта» та «Укртатнафта».

В інституті Франчук вчився у одній групі з нинішнім одеським губернатором Ігорем Палицею (також працював в «Укрнафті») і головою «Укртранснафти» Олександром Лазорком, ще одним менеджером групи «Приват».

Брат чиновника-втікача Олег Франчук не лише не втікав, але й балотувався (хоч і невдало) до Верховної Ради на останніх позачергових виборах у 2014 році по 162 виборчому округу в Сумах.

З 5 жовтня 2014 року «Київська Русь» закрита на реконструкцію, проте наразі жодних робіт не помітно. У сільраді Поляниці нам повідомили, що про плани відновлення готелю їм невідомо.

Офіційно власником готелю є ТОВ «ПарадіcСервіс». Цим товариством через ТОВ «Елма» ще нещодавна володіли Тетяна та Наталія Франчук. Сьогодні власником підприємства є чеська компанія Zapadni Most S.R.O.

Ця ж чеська компанія володіє і ТОВ «Маркет 777», яке управляло готелем під час нетривалого періоду його роботи. Ще у 2012 році власниками цього підприємства через ТОВ «Парадіcплюс 2008» були Валентин та Олег Франчуки.

Виглядає на те, що приховувати свою причетність до готелю Франчуки почали з літа 2013 року. Для цього у липні вони придбали маловідому чеську компанію Zapadni Most S.R.O у киянина Геннадія Зайченка та мешканця Праги Олександра Базарова. Тоді ж таки, за даними чеського реєстру компаній, засновником Zapadni Most S.R.O стала белізька фірма Philux Management Ltd.

У чеському реєстрі вказано, що власникиZapadni Most S.R.O змінились всередині 2013-го

Саме ця чеська компанія стала власником двох «Парадіcів» і «Маркету 777», які безпосередньо володіють і управляють «Київською Руссю».

Про те, що втікач Валентин Франчук та його брат далі зберігають контроль над цими підприємствами свідчить те, що під час балотування до парламенту Олег Франчук своїм місцем роботи вказував ТОВ «ПарадіcСервіс», а багаторічний директор Франчуків Ірина Тромса була його довіреною особою. Ще однією довіреною особою кандидата був Микола Невтриніс, працівник «Маркет 777».

До речі, через пожежу у готелі «ПарадіcСервіс» не повернув «Укргазбанку» 20,5 млн грн кредиту. Але готель був застрахований, тому, як нещодавно вирішив суд, ці кошти повинна повернути банку страхова компанія «Український страховий дім».

Брати Франчуки також контролюють однойменний готель «Київська Русь» у Східниці – це найдорожчий готель у невеликому, але популярному серед відпочивальників бальнеологічному курорті на Львівщині.

Охоронець Януковича

Будувати готель у «Буковелі» збирався й В’ячеслав Заневський, який у 2010-2012 рр. був особистим охоронцем екс-президента Віктора Януковича. У жовтні 2014 року його компанія отримала дозвіл на початок будівельних робіт від архбудінспекції.

ТОВ «Амстел-Скі» зареєстрували за адресою в Івано-Франківську 22 січня 2014 року. Основним видом діяльності товариства вказано саме «готелі». Згідно з ЄДР, Заневський — єдиний власник, його внесок до статутного фонду становить 2,5 млн грн.

Щоправда, коли ж збудують готель невідомо. Директор «Амстел-Скі» Світлана Савчук розповіла, що через складну ситуацію в країні будівництво ще не розпочали. Однак загалом від планів не відмовляються.

Будується вся Україна

У селі Поляниця лише за 2014 рік архбудінспекція дозволила будівництво 20 нових об’єктів туристичної інфраструктури, не враховуючи житлових будинків.

Готелями та приватними садибами володіють і місцеві мешканці, і люди з усієї України. Навіть «Скорзонера» співпрацює з приватними особами. Наприклад, готелем «Вгорахотель» володіють в рівних долях «Скорзонера» та луцький бізнесмен Віталій Бровін.

Волиняни також володіють готелем «РА». ПП «Карпати» та ПП «РА Плюс», які його розбудовували, заснували Галина Романюк та Олександр і Тетяна Аркушині з Луцька.

Михайло Гросуляк, який є власником популярного тернопільського ресторану «Старий млин», у Буковелі володіє готелем «Грибова хата».

Готель «Грибова хата» має не менш химерний вигляд, аніж ресторан «Старий млин»

Ще один тернопільчанин у минулому, а тепер мешканець Івано-Франківська Тарас Тустанівськийволодієбуковельським готелем «Стара Правда».

Роману Шувальському, депутату Снятинської районної ради (Івано-Франківська область) від «Фронту змін», належить котеджний комплекс «Захід». Він також є співвласником кредитної спілки «Захід», ТзДВ «Хотинський сирзавод», ТОВ НДВКЦ «Захід-фарм» (виробництво фармацевтичних препаратів), ТОВ «Захід» ЛТД (торгівля автомобілями).

Дружина керівника комунального підприємства «Центральний парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка» у Чернівцях Євгенія Венгринюк управляє готелем «Ясенець».

Співвласниця ТОВ «Ауді-Центр-Львів» львів’янка Наталія Гармата має готель «Лапландія». А одеситка Ірина Геруцька назвала свій готель «Шале МарСо» на честь доньок.

Наталія Онисько, Саша Губицька