Зміст:
2.12. НАВАЛА МОНГОЛО-ТАТАР НА ЗЕМЛІ КИЇВСЬКОЇ РУСІ В XIII ст. ТА ЇЇ НАСЛІДКИ
Питання про роль татаро-монгольського нашестя та золотоординського іга в східнослов’янській історії – одне із найбільш складних та дискусійних. Одні вчені вважають, що ярма взагалі не було, а був союз Русі з Ордою (Л.Гумільов), інші вказують на руйнівні наслідки золотоординського іга, яке зумовило подальше відставання руських земель від країн Західної Європи (Б.Рибаков, П.Толочко). Термін «монголо-татари» є достатньо умовним. Монголи, чия держава утворилася наприкінці XII – на початку XIII ст., були організаторами експансії на захід, військовою елітою, що вела за собою інші народи. Татари – це один з підкорених монголами народів, чия назва у середньовічних джерелах стала збірною для визначення всіх кочовиків-завойовників.
Перша битва монголо-татарських військ з руськими дружинами відбулася 31 травня 1223 р. на річці Калці, де половецькі та союзні їм російські дружини були розбиті військами Темучіна (Чингісхана). Загинуло шість князів та 9/10 руських воїнів.
Нова хвиля монголо-татарського нашестя розпочалася у 1237 р., коли на руських рубежах з’явилося військо онука Чингісхана – Батия. 21 грудня 1237 р., на сьомий день облоги, Батий здобув Рязань, через місяць, у січні 1238 р., після п’ятиденного штурму впала Москва, а 7 лютого стінобитні тарани розбили мури Володимира-на-Клязьмі, тодішньої столиці Володимиро-Суздальського князівства. Замалим не дійшовши до Новгорода, Батий повернув на південь і, простуючи вздовж східних меж Смоленської та Чернігівської земель, спустився в Половецький степ між Доном і Волгою, де розбив тутешнього хана Котяна.
Через рік, навесні 1239 р., наступ на Русь було поновлено. На цей раз надійшла черга київських околиць: у березні впав Переяслав, у жовтні – Чернігів та низка менших міст, розташованих побіч Десни і Сейму. Ще через рік, у листопаді 1240 р., монгольська армія підступила до Києва. 6 грудня 1240 р. Київ був здобутий. Останні захисники замкнулися в Десятинній церкві і навіть пробували прокопати підземний хід до Дніпрових круч, однак під ударами монгольських таранів стіни храму обвалилися, поховавши під собою людей.
З-під розграбованого Києва головні сили Батия, змітаючи все на своєму шляху, рушили на Волинь і Галичину. Навесні 1241 р. одна частина війська під командуванням темника Бурундая перейшла кордони Польщі і, завдавши поразки сандомирському та краківському князям, розорила Люблін, Сандомир, Краків та інші міста, а друга, керована самим Батиєм, попрямувала через Карпати в Угорщину. Король Бела IV був розгромлений, тож кіннота Батия, не зазнавши жодної поразки і смерчем пройшовши по території Словаччини, Чехії та Угорщини, навесні 1242 р. вийшла до Адріатичного узбережжя, де почала штурмувати тутешні міста.
Проте у березні 1242 р. Батий, отримавши звістку про смерть хана Угедея, завернув додому – царевичі-чингісиди мусили бути присутніми на виборах нового володаря. Втім, імперії монголів, як єдиному цілому, не судилося проіснувати набагато довше від цих подій. Батий, вважаючи свій рід скривдженим у виборах, не присягнув новому хану Гуюку. Отаборившись наприкінці 1242 – на початку 1243 рр. в пониззі Волги, він фактично засновує власну державу (в руських джерелах вона згодом отримає назву Золота Орда) зі столицею у місті Сарай у Нижньому Поволжі поблизу сучасного Волгограда, де розташувався управлінський апарат хана.
За площею це була одна з найкрупніших держав середньовіччя, що широко розтяглася Великим степом Азії та Європи. Монголів-кочовиків, творців цього величезного політичного утворення, мало цікавили регіони, непридатні для їхнього звичного способу життя. Тож до безпосередніх кордонів Орди залучалися лише землі степових народів — башкирів, волзьких булгар, кипчаків тощо. Натомість мешканці інших ландшафтних зон – лісових, лісостепових та гірських, зберігаючи територіальну відособленість, перетворилися на данників чи політичних васалів ординського хана. Відтак, походи Батия мали різні наслідки для колишніх ворогів-сусідів – русичів і половців, оскільки Куманія, припинивши самостійне існування, увійшла до складу Орди, в той час як руські землі не цікавили ханів з точки зору розширення власної території. їм достатньо було отримання данини з населення і допоміжної військової сили у вигляді дружин князів-васалів, а також полонених, котрих монголи брали в неволю під час стрімких грабіжницьких рейдів, що періодично повторювалися або з метою покарати «неслухняного» князя, або для підтримки котрогось із руських правителів у внутрішніх конфліктах. При цьому вже в другій половині XIII ст. намітилася різниця в становищі окремих князівств, яка визначить їхні долі в майбутньому.
Так, не зачеплені монгольським завоюванням Новгород, Псков та Полоцька земля почали все виразніше схилятися до зближення зі своїми литовськими сусідами. Через тяжкі випробування довелося пройти Володимиро-Суздальському та Рязанському князівствам, де через територіальну близькість до Орди склалися особливо принизливі форми васальної залежності, а саме ординське панування виявилося найбільш тривалим.
Що ж до князівств українських теренів – Київського, Переяславського, Чернігівського та Галицько-Волинського, то їхнє становище значною мірою обумовлювалося ще передмонгольськими подіями. Сорокалітня війна «за галицьку спадщину», що точилася тут впродовж 1205-1245 рр., до краю виснажила сили суперників якраз напередодні монгольського нашестя. Це зробило пограничні Київщину, Переяславщину та Чернігово-Сіверщину безборонною здобиччю Батия. І хоча масштаби руйнувань, заподіяних його походами 1239-1240 рр., історики та археологи вже давно поставили під сумнів, встановлення тут монгольської зверхності стало без перебільшення катастрофою. Паралізовані монгольським втручанням у внутрішнє життя, знекровлені економічно, найстаріші руські князівства втратили головне – однаковий темп еволюції порівняно із західними сусідами. Доки в Польщі, Угорщині та Чехії впродовж ХІІІ-ХІV ст. ст. вдосконалювалися політичні інститути, виникали перші університети, усталювалися самоврядні корпоративні форми організації суспільства, підносилася роль міста та супутньої йому міської культури, Києву і Чернігову понад сто років не вдавалося просунутися ані на крок уперед. Навпаки – морально деградувала тероризована монголами княжа еліта, занепало міське життя, інтенсифікувалося безупинне дроблення земель-князівств (наприклад, на Чернігово-Сіверщині на початку XIV ст. їх уже було не менше десяти), перетворилася на дивну аномалію позбавлена власної династії столиця Русі – Київ, де за монгольськими ярликами «володарювали» князі, що ніколи й ногою сюди не ступали. На противагу цьому, галицько-волинській княжій гілці, яка вийшла переможцем з війни «за галицьку спадщину», вдалося закласти підвалини власної потужної держави, котра на ціле століття затримає зникнення з історичної арени останніх уламків Київської Русі.
Нові терміни і поняття
Темучін (Чингісхан) (бл. 1155-1227) — засновник та великий хан (з 1206 р.) Монгольської імперії, ініціатор та організатор завойовницьких походів проти народів Азії та Європи.
Темник — військова посада у монголо-татар, воєвода.
Батий (Бату) (1208-1255) – монгольський хан, внук Чингісхана. Керівник загальномонгольського походу до Східної та Центральної Європи (1236-1242 рр.). З 1243 р. — хан Золотої Орди.
Куманія – земля куманів, кипчаків (половців), тобто половецький степ, Половецьке поле (Дешт-и-Кипчак), розтягнуте від Волги до Дунаю.
§ 18. Монгольська навала на Русь-Україну
Роздивіться карту на с. 120 і дайте відповіді на запитання. 1. Які князівства на наших теренах першими зазнали нападу монголів під час навали 1239 р.? 2. Якими містами пролягав шлях монгольських орд на захід після зруйнування Києва? 3. Які сусідні держави зазнали ударів монголів у 1241 р.?
Після смерті Чингісхана його наступники не відмовилися від політики підкорення земель і народів. Похід на Русь очолив онук Чингісхана Бату, якого, услід за автором літопису, традиційно називають Батиєм. Його орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. й незабаром спустошила Північно-Східну Русь.
Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Першим на їхньому шляху був Переяслав, населення якого протягом кількох століть успішно боролося проти кочовиків. Однак того разу захисники руської твердині не змогли відстояти місто. Монголи захопили Переяслав, зруйнували й спалили його. Того самого року сумна доля спіткала й Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених половців. Завойовники захопили майже весь півострів.
Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Ви вже знаєте, що Київ тоді перебував під владою Данила Романовича. Тож обороною міста від монгольської навали випало опікуватися тисяцькому князя – воєводі Дмитру. Такої великої армії для захоплення одного міста Бату не збирав ні до, ні після штурму Києва. Про тривалість облоги Києва, так само як і про точну дату падіння міста, у писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, монголи узяли Київ на Миколин день, тобто 6 (за «новим стилем» – 19) грудня 1240 р. В іншому списку дату не вказано, а лише зазначено, що місто трималося 10 тижнів і чотири дні. У будь-якому разі, облога була тривалою, а штурм – запеклим.
Словничок
Орда (від половецького «зібрання») – у X-XVIII ст. тип суспільно-військової організації кочових народів Євразійського степу. Те саме, що плем’я або рід. Деякі успішні орди утворювали ханства.
1. Який зовнішній вигляд воїнів? 2. Які пристрої використовували монголи для облоги фортець? 3. Як ви гадаєте, чому русичі, загартовані в протистоянні з половцями, не змогли відбити навалу монголів?
Облога монголами середньовічного міста. Мініатюра зі збірки літописів Рашид-ад-діна Хазуллаха Хамадані
1. Прочитайте уривок з літопису та відновіть перебіг подій під час облоги Києва, доповнивши речення.
Основний удар Батий спрямував з півдня в районі. Безперервно, удень і вночі монголи били . аж поки не захопили ділянку валу і не увірвалися в межі
. Опір киян був настільки відчайдушним, що Батий мусив віддати наказ про . Цим скористалися захисники Києва: вони відійшли в межі. й укріпилися на нових позиціях. Останнім прихистком киян була.
2. Роздивіться малюнок-реконструкцію «Облога Києва». Який епізод оборони Києва, на вашу думку, зображено на картині? Знайдіть у тексті літописного джерела рядки, якими можна прокоментувати картину. Складіть розповідь від імені одного з учасників оборони Києва про події осені 1240 р.
Облога Києва. Реконструкція
Словничок
Порок – давньоруська загальна назва метальних (стінобитних) машин, таранів.
«. Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами. І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був.
Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої Богородиці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його».
• Похід монгольської орди на Галичину і Волинь
У перші місяці 1241 р. орда Батия рушила на Володимир і Галич, тимчасом як інші монгольські загони залишилися плюндрувати Київщину. Розкопки Вишгорода й Білгорода, городищ по Тетереву, Случі, Горині, Південному Бугу та інших річках відтворюють картини героїчної оборони й загибелі цих міст. Усюди археологи виявили потужні шари згарищ; під фортечними мурами, спаленими будинками, а часто й просто на вулицях і площах виявлено сотні людських кістяків, безліч зброї, знарядь праці. Тривалою й запеклою була битва за Володимир. Ворог із великими труднощами здобув місто. Під Галич монгольська орда підійшла з’єднаними силами й після триденної облоги взяла його штурмом.
1241 р. монголи вийшли на західні рубежі Русі. Частина монгольського війська вторглася на територію Польщі. Основні ж сили вступили в межі Угорщини. Проте вже 1242 р. Батий припинив похід на Захід і через Боснію, Сербію, Болгарію та причорноморські степи вивів війська у пониззя Волги. Приводом до цього стала смерть головного хана Угедея: Батий прагнув узяти найактивнішу участь у виборах нового монгольського зверхника. Проте причини припинення походу були глибшими: Батий не мав сил тримати в покорі всі завойовані країни Східної та Центральної Європи, надто великих втрат зазнало його військо.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Деякі американські дослідники вважають, що Батия зупинила. погода. Вчені «прочитали» у річних кільцях дерев, що у 1242 р. в регіоні, який лежить на межі нинішніх Угорщини, Австрії і Польщі, випала аномально велика кількість опадів. Через паводки кіннота – основна ударна сила монгольської армії – була фактично виведена з ладу. Рівнинна Угорщина, де перебували основні сили монголів, перетворилася на суцільне болото. Заболочена місцевість позбавила монгольських вершників швидкості й маневреності. Але головною проблемою став брак пасовищ. Весна була дощовою, трава з’явилася пізніше, ніж зазвичай, і монголам стало просто нічим годувати коней. Відтак було вирішено відступити.
• Наслідки золотоординського панування
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Монгольську імперію було переділено на чотири частини (улуси). Батиєві володіння становили найзахіднішу частину – улус Джучі: тут на підкорених територіях степової зони Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру було створено державу – Золоту Орду зі столицею в місті Сарай на Волзі.
Монгольські урядовці у руському місті. Малюнок-реконструкція
Унаслідок монгольської навали землі Південно-Західної Русі територіально не увійшли до складу Золотої Орди, проте потрапили у васальну залежність від монголів. Відтак, руські князі перестали бути повноправними володарями на власних землях і перетворилися на намісників монгольських ханів. Їх призначали в Сараї ханськими ярликами – грамотами-дозволами на володіння землями. Ярлики іноді давали князям право збирати на підвладних землях данину – ясир на користь хана. За свідченням джерел, монголи вимагали від усього населення сплати десятої частини – як продуктами та майном, так і, власне, людьми. До страшної «людської десятини» потрапляли й ті, хто не міг віддати встановлену данину.
За обчисленням і збиранням данини наглядали монгольські урядовці – баскаки. Баскак мав у розпорядженні військові загони, що постійно перебували в укріпленому поселенні – баскацькому містечку.
Найбільше потерпала від Орди найближча до неї Переяславщина. Втративши князя, Переяславське князівство перестало існувати. Занепало й Чернігівське князівство. Від кінця XIII – протягом першої половини XIV ст. воно розпадалося на нові й нові уділи.
Київський стіл перебував під зверхністю володимиро-суздальських князів. Утім, призначені правителі ніколи не бували в київській землі. 1243 р. першим із князів визнав зверхність монголів та дістав ярлик на міста Київ і Володимир (на Суздалі) Ярослав Всеволодович. Проте до зруйнованого Києва князь не поїхав, а послав туди намісника. Після смерті князя Ярослава Всеволодовича право «на Київ і всю Руську землю» отримав його син Олександр, згодом названий Невським. Одначе й він відмовився від перебування в Києві. А пізніше золотоординські правителі не допускали до князівського столу в Києві будь-яких впливових князів.
Вдаючись до давнього правила «розділяй і володарюй», монголи на підвладних землях сіяли розбрат між князями. Зокрема, підбурювали їх до міжусобиць, на власний розсуд страчували претендентів, які прибували до ординської столиці по ярлик.
1. Через скільки років після монгольської навали посланець Папи Римського відвідав Київ? Яку картину він побачив? 2. Пригадайте з вивченого матеріалу з історії Русі-України та всесвітньої історії, коли ще українські земні потрапляли у данницьку залежність від інших народів? Чи траплялися такі випадки з іншими країнами?
«Коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили незліченні голови і кістки мертвих людей, які лежали на полі, бо місто (Київ) це було досить великим і дуже багатолюдним; а тепер воно зведено майже нанівець, ледве існує там 200 будинків, а людей там тримають вони в найтяжчому рабстві». (До навали місто мало 9 тис. дворів, і мешкало в ньому 50 тис. осіб).
Вони (золотоординці) ні з ким не укладали мир, окрім тих, що підкорялися їм, бо. мають від Чингісхана наказ підпорядкувати собі всі народи. І ось, що вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм заманеться, на війну і давати десятину з усього – як з людей, так і з речей. Чоловіків, що не мають дружин, забирали з собою, так само чинили з жінками, у яких не було законних мужів. Іншим же, за ординськими звичаями, переписавши їх, наказували, щоб кожен, як малий, так і дорослий, навіть одноденне немовля, бідне й багате, платили данину. Хто не заплатить данину, залишається у рабстві. ».
Із записів італійського посланця Папи Римського Плано де Карпіні
• Залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди
Віддалене від Орди Галицько-Волинське князівство перебувало в кращому становищі порівняно з іншими руськими землями. Романовичі розбудовували державу, зміцнювали фортеці та оборонні споруди, готуючись до нових зіткнень із монголами.
Заходи князів, спрямовані на зміцнення держави, спричинили невдоволення Батия, який викликав Данила Романовича в Орду. У жовтні 1245 р. Данило виїхав до ханської столиці. Літописець згадував, що коли Данило проїжджав Київ, він відвідав Видубицький монастир, де молився за щасливе повернення додому. Данило пробув в Орді 25 днів. Батий затвердив владу Данила в Галицько-Волинському князівстві. Виплату данини не було передбачено, а залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди полягала в участі княжого війська в походах монгольської армії. Тож князь Данило, який щасливо повернувся з Орди, виграв час для зміцнення держави й війська.
ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ
Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ
• У 30-х роках XIII ст. онук Чингісхана Батий продовжив завоювання діда й разом із монгольським військом вторгся на територію Русі-України. Під тиском орди у 1239 р. впали Переяслав і Чернігів, а 1240 р. – і Київ. Кількамісячна облога Києва військами Батия увійшла в історію як одна із найбільш відчайдушних і кривавих подій в історії Русі. Київ було знищено майже ущент разом із населенням міста.
• Після спустошення Київщини монголи рушили на Галицько-Волинські землі, оборону яких тримав князь Данило Романович. Проте і йому не вдалося уникнути розорення князівства монголами. Похід Батия на Польщу й Угорщину закінчився для монголів поразкою. Тож ординці, не зумівши просунутися далі руських земель, мусили повернутися у степ, де хан Батий заснував державу – Золоту Орду.
• Землі Русі-України після розорень і пограбувань потрапили у васальну залежність від Золотої Орди. Руське населення потерпало від податків і поборів, князі – від обов’язку купувати дозвіл на правління (ярлик) і брати участь у військових походах на користь монголів. Київщина, Чернігівщина й Переяславщина перестали існувати як самостійні держави. Проте Галицько-Волинське князівство зусиллями князя Данила Романовича продовжило державотворчі традиції Русі.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
Битва союзного війська русичів і половців проти монголів на р. Калці; облога й розорення Києва військами хана Батия; утворення Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави.
2. Якими були напрямки вторгнення орди хана Батия в князівства Русі та інших європейських країн під час походу 1239-1242 рр.?
3. Дайте визначення понять.
Орда, баскак, ярлик, улус.
4. Дайте відповіді на запитання.
• Які основні події Батиєвої навали на руські землі? • Як відбувалося захоплення монгольськими ордами Києва? • У чому полягала залежність руських князівств від Золотої Орди?
5. Серед причин завоювання монголами Русі називають: символічний характер влади великого київського князя, на яку не зважали володарі удільних князівств; нехтування удільними князями загальнодержавних інтересів, відсутність об’єднаної армії; перевага монголів у чисельності, військовому вишколі та озброєнні.
Яка з причин, на вашу думку, була найвагомішою?
6. Які факти підтверджують думку, що Батиєва навала завдала величезної шкоди Русі? У чому, на вашу думку, історичне значення Русі-України?
Чим унікальний Бирючий Острів. Президентська резиденція, маяк і покинуте селище
Тут розташована так звана “президентська дача” – цю традицію “дач”, яку розпочав Микита Хрущов, продовжили керівники незалежної України.
Хрущов був на дачі тільки один раз.
А у 2003 році на півострові зустрічались Кучма та Путін.
Потім тут відпочивала родина Януковича.
З 2015-го острів змогли відвідувати туристи, а на початку цього літа представники Офісу президента України заявили, що відкриють і територію президентської резиденції для гостей.
Під час екскурсії на “президентську дачу” не потрапити
Автор фото, Микола Леоненко
Бирючий – це частина заповідної території Азово-Сиваського національного природного парку.
У 2020 році туристи не могли відвідувати територію, офіційна причина заборони – пандемія COVID-19.
Цьогоріч організовані екскурсії почали проводити тільки з середини літа, розповідає Валерія Бандура – екскурсоводка, яка працює в одній з двох туристичних організацій, що привозять туристів на острів.
Групи прибувають до Бирючого на швидкісному катері, а саме перебування на острові триває кілька годин.
Екскурсоводка каже, що побачити ту чи іншу тварину в дикій природі на Бірючому можна не завжди – як пощастить.
“Ми знайомимося з історією. Звичайно, до нас виходять тварини – це не зоопарк, вони живуть там повністю вільно. Найбільше ми бачимо оленів і ланей. Обов’язково від’їжджаємо до маяка, робимо кілька кадрів і повертаємося. Це наш основний маршрут”, – розповідає Валерія.
Відвідування президентської резиденції не входить до екскурсійного маршруту.
Автор фото, Микола Леоненко
Ті, кого короткотривалий візит на острів не влаштовує, можуть залишитись в одному з будинків для відпочинку, розташованих на Бирючому.
Бирючий – це унікальна природа
Кілька тисяч років тому Бирючий поєднувався з Арабатською стрілкою в один берег.
Більшість тварин, які зараз проживають на цій території, акліматизувалися тут у минулому столітті.
Зараз на локації вільно живуть олені та лані, коні, муфлони, азійські дикі віслюки, кулани, уссурійські єноти та лиси.
На Бирючому є два гнізда орлана білохвостого – одного з найбільших птахів України.
Старший науковий співробітник Азово-Сиваського національного природного парку Віталій Коломійчук каже, що з острова Бирючий описано вісім нових для науки рослин, а флора цієї території унікальна.
Вчений наводить приклади: “Дуже цікаві рідкісні кримські рослини залишились у рефугіумі на Бирючому острові. Це пізньоцвіт анкарський, золотоборідник цикадовий – злак, який був поширений на Джарилгачі та залишився невеличким анклавом на Бирючому”.
На території Азово-Сиваського національного природного парку зростають 38 видів грибів і рослин, занесених до Червоної книги України.
Людей з острова переселили
Автор фото, Микола Леоненко
До 1969 року на Бирючому існувало рибальське селище, в якому в різний час жило від 250 до 900 людей.
У поселенні жили рибалки з Генічеська, а на косі діяли додаткові станції рибзаводу.
Валерія Бандура розповідає, що занепало селище через драматичні події.
“У 1969 році в морі був дуже активний шторм. По Арабатській стрілці перемило залізницю, і саме в цей момент затопило острів. Рівень води піднявся вище, ніж рівень берегів. І людям треба будо ховатися на горищах, щоб врятувати своє життя”, – переповідає історію жінка.
Під час затоплення багато диких тварин загинули, а людей пізніше переселили.
Зараз на острові постійно перебувають до тридцяти осіб. Більшість – це єгері, які доглядають за територією.
Доглядачі маяка у третьому поколінні
Автор фото, Микола Леоненко
Одна з важливих екскурсійних точок Бирючого – місцевий маяк.
Під час туру до маяка лише під’їжджають, але не заходять всередину.
Екскурсоводка каже, що доглядач маяка займається цією справою вже в третьому поколінні, але його нащадки не планують продовжувати сімейну традицію.
Маяк є реконструкцією будівлі дев’ятнадцятого століття, яку знищили під час Другої світової.
За висотою його можна порівняти з одинадцятиповерховим будинком.
“Кожен вечір, перебуваючи на території міста Генічеськ, і на пляжі, і на Арабатській стрілці, ми можемо спостерігати за тим, як запалюється наш маяк. Його вигляд максимально наближений до маяка, який стояв тут у XIX столітті”, – говорить Валерія.
Нині Бирючий – це півострів. Але є теорія, за якою 2035 року ця місцевість знову повністю стане острівною.
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!