Як цвіте магнолія

Магнолія – ​​це неймовірна рослина. Магнолія час цвітіння є по-справжньому магічним, пахощі квітів огортає різноманіттям нот. Рясне цвітіння зачаровує і приковує погляд. Тому, заходячи в сад, люди довго залишаються в ньому, щоб вдосталь насолодитися п`янким ароматом і багатством фарб.

Магнолія – ​​прикраса саду

Фантастична краса цього чагарнику робить його бажаним екземпляром для садівників. Великі глянцеві листя на розлогих потужних гілках виглядають грандіозно. Магнолія коли починає цвісти, стає справжньою окрасою саду. Кожна гілочка усипана квітами. П`янкий ванільний аромат з нотками лимона витає в повітрі. Період цвітіння досить довгий – більше місяця, тому можна вдосталь насолодитися прекрасним видом саду. Опадаючи, квіти утворюють розкішний килим на землі. Це теж виглядає досить естетично.

Розведення

Кожен садівник хотів би виростити на своїй ділянці магнолієвого кущ. Для цього необхідно знати секрети розведення цієї південної красуні. Є думка, що магнолія – ​​досить примхлива рослина.

Важливо знати! Основна умова для вирощування – відсутність сусідів. Чагарнику потрібно виділити великий простір на ділянці, адже його гілки не терплять скутості. Також не варто турбувати кореневу систему, від розпушування варто відмовитися. З догляду рослина найкраще відгукується на полив і мульчування.

Чагарник не терпить пересихання грунту, тому полив повинен бути рясним і постійним. Особливо це стосується молодих рослин, перші три роки за вологістю ґрунту потрібно ретельно стежити. Підтримати вологість на оптимальному рівні допомагає мульчування – 2-3 см шар торфу в радіусі 40 см навколо стовбура. Підживлення варто робити з третього року життя рослини, найкраще вибрати комплексні мінеральні добрива. Обов`язково потрібно дотримуватися дозування, зазначену на упаковці, інакше листя може сохнути.

Догляд за магнолією

Магнолія не потребує формує обрізку, але після закінчення цвітіння потрібно видаляти старі і хворі гілки. У весняний період обрізати гілки заборонено, так як у магнолій дуже потужне сокодвижение, отримані під час обрізання травми можуть привести до загибелі всієї рослини. Для розмноження магнолії підійдуть всі відомі способи: живцювання, щеплення, відведення і насіння. Варто приділити увагу підготовці кущів до зими, навіть морозостійкі сорти можуть піддаватися обмороження. Для цього потрібно укутати стовбури тканиною або покривним матеріалом, бажано в 2 шари. Дотримуючись цих правил, можна легко виростити магнолію в середній смузі Росії.

Види магнолії і кращі сорти

Чагарник буває двох видів: вічнозелений і листопадний. Для південних регіонів підходить перший, а для середньої смуги – другий. Всього виведено понад 120 сортів, але найбільш підходящими є морозостійкі сорти. Вони максимально адаптовані і некапризним в догляді. Вибір сорту залежить від того, яку ділянку може виділити садівник, адже магнолії потрібно чимало місця. Тому на маленькій ділянці варто віддати перевагу мініатюрним чагарниках, для великих садів або парків можна взяти великі екземпляри.

Опис найбільш підходящих сортів для вирощування в середній смузі:

1. Суланжа. Найчастіше це дерево висотою 5 м, в сприятливих умовах може вирости до 8 м. Починає цвісти в квітні. Квітка має форму келиха, довжиною 15 см і діаметром 25 см. У молодого куща квіти рідкісні, з кожним роком кількість збільшується, і на 7 рік кущ входить в оптимальну форму з рясним тривалим цвітінням. Колір пелюсток яскравий – від рожевого до пурпурного відтінку. Аромат тонкий і ненав`язливий, у деяких різновидів аромат відсутній. Рослина добре розвивається в холодному кліматі-

Як цвіте магнолія Суланжа

1. Кобус. Високе дерево до 12 м, має високу морозостійкістю, легко переносить морози до 28 ˚С. Перший раз рослина може зацвісти тільки на десятий рік після посадки. Довго формується крона. У дорослих екземплярів вона куляста, молоде дерево має форму піраміди. Пелюстки найчастіше білого кольору. Цвітіння цієї рослини супроводжується тонким приємним ароматом-

Як цвіте магнолія Кобус

1. Магнолія лилиецветних. Іноді її називають дерево-орхідея. Це чагарник до 6 м заввишки, крона в діаметрі може досягати 8 метрів. Особливість даного сорту в тому, що рослина може цвісти двічі на рік. Перше цвітіння починається в травні, при сприятливих погодних умовах у вересні кущ може зацвітати вдруге. Садівники дуже люблять цей сорт, особливо різновид Нигра, за декоративний вигляд квітки. Зовні він забарвлений яскраво-рожевим, аж до рубінового відтінку, а всередині пелюстки бузково-білі. Квітки невеликі, в порівнянні з іншими сортами, в діаметрі не більше 10 см. Аромат ледь вловимий, дуже вишуканий-

Як цвіте магнолія лилиецветних

1. Магнолія Зірчаста. Мініатюрний чагарник виростає максимум 2,5 м у висоту. Цей чагарник відрізняється від інших сортів повільним зростанням, не більше 15 см в рік, починає розквітати раніше за інших – в кінці березня-початку квітня, ще до появи листя. Однак період цвітіння дуже швидкий – не більше 3 тижнів. Квітка має форму зірочки білого кольору. Цей сорт магнолій погано переносить заморозки, також важливо правильно підібрати ділянку, захищений від вітру-

Як цвіте магнолія Зірчаста

1. Еша. Високе дерево не менше 5 м, деякі екземпляри виростають до 7 метрів. Дуже популярний сорт для середньої смуги, адже садівників приваблює морозостійкість магнолії і скільки часу цвіте, в порівнянні з іншими видами. Її переваги обумовлені більш пізнім цвітінням в кінці травня – початку червня. Рослина має досить тропічний зовнішній вигляд, так як у нього велике листя (більше півметра в довжину), вони обрамляють великі кремові квіти. Квітковий аромат яскраво виражений цитрусовий з нотками жасмину. Цей сорт досить високо цінується дизайнерами, завдяки своїй декоративності і рідкості.

Кожен садівник, який вирішується посадити магнолію, хоче скоріше побачити її чудове цвітіння, але в середньому магнолія зацвіте тільки на п`ятий рік після посадки. Терміни можуть бути більше або менше, залежно від того, в яких умовах дерево буде рости. Однак, радість і задоволення, отримані від періоду цвітіння, стоять вкладених праць і терпіння. Правильне місце посадки і грамотний догляд додатково будуть сприяти тому, щоб магнолія змогла якомога швидше набратися сил і рясно розквітнути на присадибній ділянці.

Магнолія: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 31 травня 2017 🕒 17 хвилин 👀 89054 рази 💬 6 коментарів

• Посадка й догляд за магнолією
• Магнолія – опис
• Посадка магнолії в саду
  • Коли садити магнолію
  • Як посадити магнолію
  • Вирощування магнолії
  • Пересадка магнолії в саду
  • Обрізування магнолії
  • Шкідники і хвороби
  • Як розмножувати магнолію
  • Вирощування магнолії з насіння
  • Розмноження магнолії живцями
  • Розмноження магнолії відсадками
  • Догляд за магнолією після цвітіння
  • Магнолія взимку
  • Магнолія Зібольда (Magnolia sieboldii)
  • Магнолія оберненояйцеподібна (Magnolia obovata)
  • Магнолія лікарська (Magnolia officinalis)
  • Магнолія гостролиста (Magnolia acuminata)
  • Магнолія зірчаста (Magnolia stellata)
  • Магнолія лілієквітна (Magnolia liliflora)
  • Магнолія Кобус (Magnolia kobus)
  • Магнолія великоквіткова (Magnolia grandiflora)
  • Магнолія Суланжа (Magnolia х soulangeana)
  • Коментарі

  Магнолія (лат. Magnolia) – рід квіткових рослин родини Магнолієві, який налічує понад 200 видів. До Європи перші магнолії потрапили в 1688 році, а назву роду дав у 1703 році Шарль Плюм’є на честь ботаніка П’єра Маньоля. Представники роду зростають у тропічному й субтропічному кліматі Східної Азії та Північної Америки. Магнолія – давня квіткова рослина епохи динозаврів, що поширилася в крейдяному й третинному періодах.

  Археологи виявили скам’янілу квітку магнолії, якій 95 000 000 років. І по тому, як легко сьогодні магнолія адаптується до клімату, який важко назвати теплим, стає зрозуміло, як вона змогла зберегтися стільки століть. У ті часи, коли бджіл ще не було, магнолії запилювалися жуками – вони і до сьогоднішніх днів зберегли цю здатність.

  Про магнолії існує прекрасна і сумна легенда: японська дівчина на ім’я Кейко заробляла на життя, створюючи з паперу квіти, які були гарні, але, на жаль, коштували копійки. Одного разу папуга, якого вона час від часу підгодовувала, відкрив їй таємницю: паперові квіти можна оживити, якщо окропити їх краплиною своєї крові. Однак у жодному разі не можна, щоб ця краплина була останньою. Використавши цей секрет, дівчина розбагатіла, але її жадібний коханий змушував її працювати дедалі більше, щоб у нього була можливість жити в неробстві та розкоші. Одного разу Кейко віддала паперовій квітці свою останню краплину крові й померла. Квітку, оживлену цієї краплиною, назвали магнолією. Відтоді квітка магнолія символізує шляхетність і щедрість душі.

  Посадка й догляд за магнолією

  • Цвітіння: напровесні, деякі види – на початку літа.
  • Посадка: з середини до кінця жовтня або в квітні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло, впродовж декількох годин можливий притінок.
  • Ґрунт: легкий, помірно вологий, багатий на органіку, слабкокислої або нейтральної реакції.
  • Полив: регулярний, навіть постійний: ґрунт під магнолією весь час має бути трохи вологим. Особливо важливий регулярний полив для саджанців віком до трьох років.
  • Підживлення: унесених при посадці добрив вистачає на два роки. Із третього сезону комплексні мінерально-органічні підживлення потрібно вносити з ранньої весни до середини літа. Наприклад: розчин 15 г сечовини, 1 кг коров’яку та 20 г аміачної селітри в 10 л води – таке добриво в кількості 40 л уносять замість поливання 1 раз на місяць.
  • Обрізування: формувати крону магнолії немає потреби, а санітарне обрізування проводять після цвітіння.
  • Розмноження: зазвичай живцями, відсадками, щепленням. Для селекційних експериментів можна скористатися насіннєвим способом.
  • Шкідники: трояндові трипси, борошнисті червці, персикова попелиця, павутинні або прозорі кліщі, гризуни.
  • Хвороби: хлороз, гниль саджанців, борошниста роса, сіра цвіль, сажистий гриб, ботритис і пархи.

  Магнолія – опис

  Рослина магнолія може бути листопадним деревом чи кущем із коричневою або попелясто-сірою корою, гладкою, борозенчастою або лускатою. У висоту магнолія може сягати від 5 до 20 м. На її пагонах помітні великі рубці від листя й вузькі кільцеподібні рубці від прилистків. Бруньки у магнолії великі, як і цілокрає, шкірясте, смарагдово-зелене з пір’ястим жилкуванням і незначним опушенням знизу листя, яке здебільшого має оберненояйцеподібну або еліптичну форму. Поодинокі запашні двостатеві кінцеві або пазушні квітки діаметром близько від 6 до 35 см білого, кремового, рожевого, червоного, бузкового або пурпурового кольору складаються з 6-12 подовжених воскових пелюсток, що черепитчато налягають одна на одну, розташованих в один або кілька рядів. Цвітіння магнолії настає напровесні, але деякі види цвітуть на початку літа. Будь-яка людина, побачивши, як цвіте магнолія, обов’язково захоче виростити це дерево у себе в саду.

  Плід магнолії – збірна шишкоподібна листівка, що складається з безлічі одно- або двонасінних листівок. Насіння магнолії, трикутне, чорне, з м’ясистим рожевим або червоним присім’яником, при розкритті листівок повисає на насіннєвих нитках.

  Дерево магнолія, як і чагарник магнолія, є надзвичайно декоративною рослиною. Особливо чудове воно навесні: квітуча магнолія – видовище, яке запам’ятається назавжди. Але цінується магнолія не тільки за красу: в її квітках, плодах, листках і навіть у корі містяться ефірні олії, які є унікальним антисептичним засобом при ревматизмі, гіпертонії й захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

  Посадка магнолії в саду

  Коли садити магнолію

  Зростає магнолія не скрізь, але якщо ваша місцевість підходить для її вирощування, то посадіть її на сонячній ділянці, захищеній від північних і східних вітрів, далеко від великих дерев, щоб на неї не падала тінь: незначне затінення допустимо тільки в південних районах. До складу ґрунту у магнолії теж є вимоги: він не повинен бути сильно завапнованим або засоленим, занадто вологим, важким або піщаним. Оптимальними вважаються багаті на органіку нейтральні й слабкокислі ґрунти. При купівлі посадкового матеріалу віддайте перевагу саджанцеві заввишки близько 1 м з однією або двома бруньками та із закритою кореневою системою, щоб вона в очікуванні посадки не пересихала. Саджанці, у яких коренева система перебуває в контейнері, можна висаджувати у відкритий ґрунт і навесні, і влітку, і восени.

  Що стосується термінів посадки, то велика частина фахівців вважає найкращим часом для цього осінь із середини до кінця жовтня, коли саджанці магнолії вже перебувають у спокої. При осінній посадці приживається майже 100 % саджанців. Посадка магнолії навесні здійснюється в квітні, але потрібно мати на увазі, що навіть незначні поворотні заморозки можуть сильно нашкодити деревцям, що рушили в ріст.

  Як посадити магнолію

  При підготовці посадкової ями потрібно враховувати, що її розмір має бути як мінімум удвічі більшим за об’єм кореневої системи саджанця. Видалений з ями ґрунт верхнього родючого шару потрібно змішати з перепрілим компостом, а якщо ґрунт занадто щільний, додайте в нього трохи піску.

  Покладіть у яму шар дренажного матеріалу – щебеню, битої цегли або подрібненої керамічної плитки – завтовшки 15-20 см, потім помістіть зверху шар піску завтовшки близько 15 см, а на нього – шар підготовленої родючої суміші. Встановіть по центру ями саджанець магнолії таким чином, щоб коренева шийка після посадки опинилася на 3-5 см вище поверхні. Заповніть простір ями, що залишився, ґрунтосумішшю, злегка утрамбуйте поверхню та рясно полийте рослину. Коли вода вбереться, замульчуйте пристовбурні кола саджанця магнолії торфом, а поверх нього – сухою корою хвойних дерев, щоб оберегти ґрунт від занадто швидкого випаровування вологи.

  Догляд за магнолією в саду

  Вирощування магнолії

  Волога магнолії необхідна постійно. Особливо потребують регулярного й рясного поливу саджанці віком від року і до трьох років. Ґрунт у пристовбурних колах має бути вологим, але не мокрим, а вода для поливання – теплою. Розпушувати ґрунт у пристовбурних колах потрібно тільки вилами і дуже обережно, оскільки у магнолії поверхнева коренева система, яка легко пошкоджується садовими інструментами. Тому і рекомендують пристовбурні кола магнолій мульчувати.

  Вирощування магнолії передбачає внесення в її пристовбурні кола добрив. Деревам до двох років досить живлення, закладеного в ґрунт при посадці, а з трирічного віку потрібно починати підживлення. Удобрюють магнолію в першій половині вегетаційного сезону. У ролі підживлення можна використовувати готові мінеральні комплекси, на упаковці яких зазначено необхідне дозування, але можна скласти підживлення і самостійно: в 10 л води розчинити 20 г аміачної селітри, 15 г сечовини і 1 кг коров’яку. Для підживлення одного дорослого дерева вам знадобиться 40 л такого розчину. Вносять його замість поливання один раз на місяць. Врахуйте, що магнолію легко перенаситити, і якщо ви виявили, що у неї завчасно стало сохнути листя, припиніть вносити добрива і збільште витрату води при поливі.

  Пересадка магнолії в саду

  Магнолія дуже погано зносить пересадку, але якщо у вас виникла така потреба, зробіть усе, як вона любить: знайдіть найкраще місце, з огляду на динаміку зростання магнолії. Перш ніж викопати рослину, обов’язково добре її полийте і пам’ятайте: що більшою буде земляна грудка на коренях рослини, то легше вона приживеться. Магнолію перетягують до нового місця на шматку клейонки або листі фанери. Пересадка проводиться в тому ж порядку, що і первинна посадка: спочатку готують простору яму, укладають у неї дренаж, пісок, трохи родючої землі, а потім встановлюють у центр ями магнолію й заповнюють вільний простір землею, залишаючи кореневу шийку рослини над поверхнею ділянки. Не потрібно сильно ущільнювати ґрунт навколо рослини, просто злегка притисніть його руками.

  Після пересадки здійснюють рясний полив, а потім мульчують пристовбурні кола. Якщо пересадка проводилася восени, на зиму в пристовбурних колах потрібно насипати курган із сухої землі – цей захід захистить кореневу систему рослини від промерзання. Стовбур і гілки пересадженого дерева на зиму загортають тканиною.

  Обрізування магнолії

  Формуючого обрізування магнолія в саду не потребує, а санітарне прочищення здійснюють тільки після цвітіння: видаляють обмерзлі взимку пагони, зів’ялі квіти, сухі й загущуючі крону гілки. Свіжі зрізи потрібно обробляти садовим варом. Не обрізайте магнолію навесні, оскільки всі рослини цього роду характеризуються інтенсивним сокорухом і можуть загинути від ран.

  Шкідники і хвороби

  Довгий час вважалося, що магнолія невразлива для хвороб і шкідників та потерпає від зовсім інших проблем. Наприклад, іноді на її листі починають проступати жовті плями – хлороз. При цьому жилки листя залишаються зеленими. Це сигнал про те, що в ґрунті багато вапна, а коренева система магнолії в такому середовищі погано розвивається і гине. У цьому разі потрібно додати в ґрунт кислого торфу або хвойної землі. А можна використовувати для відновлення необхідного рівня кислотності наявні в продажу хімічні препарати, наприклад, хелат заліза.

  Сповільнює ріст і розвиток магнолії перенасичення ґрунту добривами, оскільки від надлишку поживних речовин відбувається засолення ґрунту. Визначити, що в коренях накопичилося занадто багато добрив, можна по краях старого листя рослини, що всихають вже в кінці липня. Припиніть підживлення і збільште витрату води при поливі.

  Із комах шкоди магнолії можуть завдати трояндові трипси, борошнисті червці й персикова попелиця, а в посушливий період на рослині можуть оселитися павутинні або прозорі кліщі. Усі ці шкідники висмоктують із магнолії соки, послаблюючи рослину. Від цього листя з дерева починає опадати вже в липні або серпні. Сисні шкідники іноді настільки послаблюють магнолію, що на наступний рік вона майже не дає приросту. Окрім того, вони переносять невиліковні вірусні хвороби. Боротися з кліщами, трипсами, червцями і попелицями потрібно акарицидами – обробкою дерева розчином Актелліка, Актари або подібного їм препарату.

  У зимовий час магнолія може потерпіти від гризунів, що об’їдають коріння й кореневу шийку дерева, але ви дізнаєтеся про це, тільки якщо знімете верхній шар ґрунту. При виявленні погризів обробіть їх одновідсотковим розчином Фундазолу й надалі вкривайте пристовбурні кола на зиму тільки після того, як підмерзне верхній шар ґрунту. У цьому разі гризуни до коренів не доберуться.

  Із хвороб в умовах нашого клімату магнолію можуть вразити грибкові інфекції: гниль саджанців, борошниста роса, сіра цвіль, сажистий гриб, ботритис і пархи. З цими хворобами можна впоратися, якщо вчасно їх виявити й негайно вжити заходів: скоротити полив і провести обробку рослини розчином фунгіциду. Цілком можливо, що обробку доведеться проводити неодноразово. А від бактеріальної плямистості магнолію обробляють мідним купоросом.

  Розмноження магнолії

  Як розмножувати магнолію

  Розмножують магнолію насіннєвим і вегетативним способами – живцями, відсадками та щепленням, але тільки вегетативний спосіб дає змогу отримати спадково ідентичні рослини. Заради правди слід сказати, що генеративне розмноження сприяє виведенню нових сортів, різновидів або форм, до того ж цей спосіб є найпростішим у виконанні.

  Вирощування магнолії з насіння

  Насіння магнолії дозріває у вересні. Розкладіть зібрані супліддя на папір, витрусіть із них насіння й залийте його на 2-3 дні водою, після чого протріть через сито, щоб звільнити від присім’яників. Щоб видалити з насінин масткий наліт, промийте їх у мильному розчині, потім ретельно прополощіть у проточній воді. Підсохле насіння упакуйте в поліетиленовий пакет із вологим піском або сфагнумом (1:4) і зберігайте до посіву в холодильнику на середній полиці щонайменше 20 днів – насіння має пройти стратифікацію.

  Перед посівом витягніть насіння з холодильника, продезінфікуйте в розчині фунгіциду й помістіть на деякий час у вологий мох, щоб воно наклюнулося. Зі стратифікованого насіння проростає більше половини, але якщо насіння не підготувати, сходів буде набагато менше.

  Насіння магнолії сіють у борозенки завглибшки 2 см і закладають шаром ґрунту завтовшки 1 см. Оскільки у магнолії коренева система стрижнева, контейнер для розсади має бути завглибшки хоча б 30 см. У відкритий ґрунт сіянці пересаджують методом перевалки, коли мине загроза поворотних заморозків. На зиму їх «із головою» накривають сухим торфом.

  Розмноження магнолії живцями

  Заготовлювати живці для розмноження магнолії потрібно з молодих рослин, до того, як на дереві розпустяться бутони. Ідеальний живець має бути зеленим зверху й здеревілим у нижній частині. Висаджують живці в кінці червня або на початку липня в парничок, де можна буде контролювати температуру й вологість повітря та ґрунту. Як субстрат використовують пісок або суміш піску з торфом, перлітом і вермикулітом. Укорінення має проходити при температурі 20-24 ºC, і тоді появи коренів у живців можна очікувати вже за п’ять-сім тижнів. Живці великоквіткової магнолії укореняються вдвічі довше. Намагайтеся строго дотримуватися температурного режиму, оскільки при нижчій температурі процес перебігатиме набагато повільніше, а при температурі вище 26 ºC живці загинуть. Упродовж усього періоду живцювання парничок потрібно провітрювати, а ґрунт підтримувати у вологому стані.

  Розмноження магнолії відсадками

  Відсадками розмножують чагарникові магнолії: навесні низько зростаючу гілку рослини перетягують біля основи м’яким мідним дротом, пригинають, закріплюють і насипають у місці кріплення невеликий горбок землі. Процес утворення коренів піде швидше, якщо ви зробите кільцевий надріз на тому місці гілки, яким вона стикається з ґрунтом.

  Можна розмножувати магнолію і повітряними відсадками. У кінці весни або на початку літа зробіть на обраній вами гілці круговий зріз кори завширшки 2-3 см. Постарайтеся зробити це обережно, щоб не пошкодити деревину магнолії. Обробіть зріз Гетероауксином, обкладіть ранку вологим мохом і обгорніть харчовою плівкою, зафіксувавши її вище та нижче зрізу. Потім прив’яжіть гілку до сусідніх гілок, щоби при сильному вітрі вона не отримала пошкоджень. Тримайте мох у вологому стані: обприскуйте його кілька разів на місяць, проколюючи плівку шприцом із водою. Через два або три місяці на місці зрізу утворюється коріння. Восени відсадок відрізають від гілки й дорощують у домашніх умовах.

  Магнолія після цвітіння

  Догляд за магнолією після цвітіння

  Зацвітає магнолія навесні або на початку літа, і на це видовище варто подивитися: квітуча магнолія – королева серед садових дерев. А коли це свято закінчиться, вам належить зробити санітарне обрізування дерева: видалити зів’ялі квіти, зламані, загиблі взимку від морозу й ростучі всередину крони гілки та пагони. Але навіть без квітів магнолія є декоративною своїм красивим шкірястим листям.

  Магнолія взимку

  Коли настає глупа осінь, і сад починає засинати, ваше завдання – підготувати для магнолії укриття, тому що навіть найбільш зимостійкі види цього роду можуть потерпіти від морозів, особливо в вітряну безсніжну зиму. Щоб уникнути морозобоїн, оберніть стовбур дерева мішковиною в два шари, намагаючись не пошкодити тендітні гілки. Потім, дочекавшись справжніх заморозків, укрийте товстою мульчею пристовбурні кола. Тепер вашій красуні не будуть страшні ні морози, ні миші, ні інші гризуни.

  Види і сорти магнолії

  Найбільші колекції магнолій зібрано в Великій Британії: в центрі інтродукції Арнольд-Арборетум і в Королівському ботанічному саду. Але прекрасна колекція є і в Києві, і саме український досвід вирощування магнолій дає надію на просування цієї рослини на схід і північ. Найпоширенішими в культурі видами магнолії є:

  Магнолія Зібольда (Magnolia sieboldii)

  – листопадне дерево заввишки до 10 м, але частіше високий чагарник із широкоеліптичним листям завдовжки до 15 см і запашними чашоподібними, дещо поникаючими білими квітками на опушеній тонкій квітконіжці. Діаметр квіток від 7 до 10 см. Це один із найбільш зимостійких видів, що зносить короткочасні морози до -36 ºC. У культурі вид із 1865 року;

  Магнолія оберненояйцеподібна (Magnolia obovata)

  або магнолія білоцвітна походить із Японії й острова Кунашир, що на Курилах. Це листопадне дерево з сірою, гладкою корою, що сягає 15 м. Листя у цієї магнолії зібране по 8-10 штук на кінцях пагонів, а прекрасні квіти діаметром до 16 см кремово-білого забарвлення вирізняються пряним ароматом. Плоди яскраво-червоного кольору сягають у довжину 20 см. Це дерево декоративне в будь-яку пору року, воно добре зносить затінення й морози, однак вимогливе до рівня вологості ґрунту та повітря. У культурі вид із 1865 року;

  Магнолія лікарська (Magnolia officinalis)

  – рослина родом із Китаю, аналог магнолії оберненояйцеподібної, але з більшими листками. Квітки у неї теж великі, запашні, нагадують водяні лілії, але з вужчими, загостреними до вершини пелюстками. У Китаї цей вид використовується як лікарська рослина, а в наших краях магнолія лікарська поки зустрічається нечасто;

  Магнолія гостролиста (Magnolia acuminata)

  або магнолія огіркова з центральної частини Північної Америки, де вона росте в листяних лісах біля підніжжя гір і по скелястих берегах гірських річок. Це листопадне дерево заввишки до 30 м із пірамідальною в молодому віці кроною, яка з часом стає округлою. Листя овальне або еліптичне, завдовжки до 24 см, темно-зелене зверху та сірувато-зелене, коротко опушене знизу. Квітки діаметром до 8 см мають дзвінчасту форму й жовто-зелене, іноді з сизим нальотом, забарвлення. Це найбільш холодостійкий представник роду. Магнолія огіркова має форму, у якій листя або округле, або серцеподібне біля основи, а квітки дрібніші, ніж у основного виду, і канаркового кольору. У США також отримані гібриди між магнолією гостролистою і магнолією лілієквітною, об’єднані під назвою магнолія бруклінська;

  Магнолія зірчаста (Magnolia stellata)

  – одна з найбільш витончених і ефектних магнолій родом із Японії. Це невелике деревце або чагарник заввишки до 2,5 м із голими сіро-коричневими гілками, вузькоеліптичним листям завдовжки до 12 см і оригінальними квітками до 10 см у діаметрі з численними сніжно-білими, витягнутими стрічкоподібними пелюстками, спрямованими врізнобіч, як промені зірки. У цього виду дві декоративні форми: рожева та кейська. Популярні серед садівників також деякі сорти й гібриди цієї рослини:

  • магнолія Сьюзан – сорт із квітками темного багряно-червоного відтінку зовні й світлішими зсередини. Цей сорт входить у серію гібридів із жіночими іменами – Джуді, Бетті, Анна, Пінкі, Ренді, Джейн і Рікі – який було виведено в 50-х роках минулого століття.

  Магнолія лілієквітна (Magnolia liliflora)

  особливо поширена в культурі. Родом вона імовірно зі східного Китаю, а в Європу рослина потрапила в 1790 році. Магнолія лілієквітна рясно цвіте квітками у формі лілій діаметром до 11 см. Зовні квітки пурпурові, зсередини білі, вони мають ледь відчутний аромат. Найбільше зацікавлення викликає декоративна форма цього виду магнолія Нігре (Нігра) з рубіново-червоними зовні й біло-бузковими зсередини квітками, що розкриваються у кінці квітня або на початку травня;

  Магнолія Кобус (Magnolia kobus)

  родом із північної й центральної Японії та Південної Кореї, а в 1862 році вид був перевезений у Нью-Йорк, звідки в 1879 році потрапив до Європи. У культурі рослина сягає у висоту 10 м, але в природі може вирости в два з половиною рази вищою. Листя у дерева широке, оберненояйцеподібне, з гострою вершиною, яскраво-зелене зверху й світліше з нижньої сторони. Це магнолія біла, запашна, з квітками діаметром до 10 см. Зацвітає рослина на дев’ятий-дванадцятий рік. Вид вирізняється морозо-, газо- і пилостійкістю. Північна форма виду – рослина з більшими квітками й ще стійкіша до низьких температур;

  Магнолія великоквіткова (Magnolia grandiflora)

  походить із південно-східних штатів Північної Америки. У неї стрункий циліндричний стовбур, гарної форми крона, темно-зелені, велике блискуче листя й білі квіти діаметром до 25 см, з сильним пряним ароматом. Дуже ефектні навіть яскраво забарвлені, оригінальної шишкоподібної форми плоди цієї рослини. У молодому віці магнолія великоквіткова розвивається повільно, приростаючи щорічно всього на 60 см. Не вирізняється вона і морозостійкістю, витримуючи холоди не нижче -15 ºC, зате чудово справляється з міськими умовами, стійка до хвороб і шкідників та довговічна. Основними декоративними формами магнолії великоквіткової є:

  • вузьколиста – рослина з листям вужчим, ніж у основного виду;
  • ланцетна – рослина з листям витягнутої форми;
  • знаменита – магнолія з дуже широким листям і квітками діаметром до 35 см;
  • круглолиста – у цієї рослини дуже темне зелене листя і квітки діаметром до 15 см;
  • рання – магнолія, що зацвітає раніше за основний вид;
  • екзонська – високе дерево з вузькопірамідальною формою крони й опушеними знизу продовгуватими листками;
  • Праверті – магнолія зі строго пірамідальною кроною;
  • Гартвіса – дерево з пірамідальною кроною й хвилястими листками;
  • драконова – рослина з низько опущеною кроною, гілки якої, дугоподібно звисаючи, торкаються землі і легко вкорінюються;
  • галлісонська – магнолія вищої зимостійкості, ніж основний вид.

  Магнолія Суланжа (Magnolia х soulangeana)

  – гібрид, виведений у 1820 році французьким науковцем Етьєном Суланжем. Відтоді було зареєстровано понад 50 форм цього гібрида, які неймовірно популярні в усьому світі. Магнолія Суланжа – це листопадний чагарник або дерево заввишки до 5 м з оберненояйцеподібним листям завдовжки до 15 см і келихоподібними квітками діаметром від 15 до 25 см, іноді запашними, а іноді зовсім без запаху, з пелюстками від ніжно-рожевого до пурпурового відтінку, і тільки зрідка зустрічаються екземпляри з білими квітками. Рослина вирізняється стійкістю до несприятливих кліматичних факторів і добре росте на ґрунтах різного складу. З численних садових форм цього гібридного виду найчастіше вирощуються:

  • Ленне – магнолія з запашними квітками, білими всередині й рожево-пурпуровими зовні;
  • Александріна – посухостійка рослина заввишки до 8 м із темно-пурпуровими зовні й білими всередині квітками;
  • Червона (Рубра) – з рожево-червоними зовні квітками;
  • Неметца – магнолія з пірамідальною формою крони.

  Окрім описаних садових форм, існують різні сорти магнолії Соланжа.

  Крім описаних видів рослини, у культурі можна зустріти також магнолії верболисту, великолисту, Лебнера, оголену, трипелюсткову, або парасолькову, й інші.

  Магнолія: посадка та догляд

  Магнолія являється листопадним чагарником або деревом, представником сімейства магнолієвих. Налічується близько 200 видів магнолій, які різні за кольором, формою, розмірами квітки.

  Родом ця прекрасна рослина з Північної Америки та Азії.
  Цвітіння магнолії є неймовірною красою, яку не можна описати словами. Лише одного разу варто побачити як цвіте магнолія, щоб виникло бажання придбати та посадити цю красуню у власному саду.

  Квітучі магнолії стануть екзотичною окрасою саду чи балкону. Магнолія є цінною рослиною завдяки своїм ефірним оліям, які містяться в плодах, квітках та листі. Ці ефірні олії широко використовують у медицині для лікування різних хвороб.

  Види магнолії

  Кліматичні умови на території України сприятливі для успішного вирощування безліч прекрасних сортів магнолії.

  Одні з найпоширеніших видів:

  • магнолія Суланжа (M. soulangeana) – досить великі рослини до 5 і більше метрів заввишки, ростуть деревцем або кущем з великим листям до 15 см. Квіти дуже великих розмірів до 25 см, забарвлення від ніжно рожевих до темно-пурпурових.
  • магнолія зірчаста (M. stellata) – володарка рясного цвітіння. В сезон посадки саджанці вже дають квітки. Цей найбільш ефективний вид родом з Японії. Розмір квітки 10-12 см. Форма пелюсток квітки нагадує зірочку. Магнолія зірчаста є досить компактним за розміром кущем близько 2 м, які не потребують обрізки. Колір квітки ніжно рожевий або бузковий.
  • магнолія лілієквіткові (M. liliiflora) – морозостійка рослина. Квітки розкриваються у квітні-травні, розміром до 12 см, майже відсутній запах.
  • магнолія Лебнера (M. loebneri) – складні міжвидові гібриди, користуються найбільшою популярністю. Саджанці деревця середнього росту до 3 м, які розростаються більше у ширину ніж у висоту до 25-30 см за сезон. Квітки дуже пишні 10-12 пелюсток, до 16 см в діаметрі. Дуже хороший морозостійкий сорт.
  • магнолія великоквіткова (M. Grandiflora L) – за кілька років саджанець виростає в гарненьке деревце з листям та квітами розміром до 25 см та сильним солодкуватим ароматом. Цей вид не вибагливий до природніх умов, в садах він виглядає дуже ефектно.

  Посадка магнолії

  Перед тим як посадити магнолію, потрібно врахувати, що ця рослина світлолюбна. Необхідно обрати гарно освітлену ділянку, захищену від східних та північних вітрів. ґрунт для магнолії найкраще підходить слабо-кислий або нейтральний, а от піщаний та надмірно вологий ґрунт не є кращим варіантом.

  Висота саджанця повинна бути 100 сантиметрів. Купувати саджанець магнолії потрібно з закритою системою коренів, щоб відразу пересадити його у відкритий ґрунт літом, весною чи навіть осінню. Найсприятливіший час для посадки саджанців магнолії у відкритий ґрунт кінець жовтня.

  Яма для посадки магнолії повинна бути більша за коріння в 2 рази. Дуже корисно додати компост. В низу ямки варто зробити дренаж приблизно 20 см, додати суміш ґрунту з компостом і посадити саджанець ущільнивши трішки поверхню (коренева шийка саджанця після посадки повинна бути зверху ґрунту до 50 см), обов’язково гарно залити водою. Після всмоктування води зверху можна провести мульчування ґрунту.

  При виборі саджанця магнолії необхідно звернути увагу на коріння, воно повинно бути рівне (не потовщене, без вузликів), з наявністю тоненьких корінців. Розгалужена коренева система сприятиме кращому розвиванню рослини.

  Крона саджанця має бути гладкою, не зморщеною. Краще купувати саджанець без листочків це сприятиме швидкому приживанню.
  Також на просторах інтернету можна знайти масу варіантів, як посадити магнолію з насіння або гілочки. Але це більш складніший варіант ніж посадка саджанця.

  Як розмножити магнолію

  Існують різні методи розмноження магнолії: з насіння, за допомогою щеплення, живцюванням. Висівати насіння магнолії потрібно з квітня по травень. Саджанці отримані безпосередньо з висівання насіння характеризується більш стійкою морозостійкістю.

  Сіянці в перший рік життя ростуть повільно. Якщо висіяти насіння магнолії у відкритий ґрунт, то восени молоденькі рослини вкривають від холодів. На наступний рік весною проводимо пікірування молоденьких рослинок магнолії.

  Після приживання не забуваємо підживлювати магнолію необхідними добривами. Метод з насіння дозволяє зберегти чистоту сорту.

  Найпростіший і найпопулярніший метод розмноження магнолії серед садівників є живцювання. Живцювання магнолії проводять навесні, пагони рекомендується брати молоді.

  Для того щоб прискорити процес вкорінення рекомендується використовувати препарати для додаткової стимуляції та укорінення, замочивши гілочку на 1 добу. Можна відразу вибрати зручне місце для посадки у відкритий ґрунт (легкий, пухкий та гарно дренований, нейтральний або слабо кислий, добре природно освітлене місце).

  Також можна спочатку посадити в контейнер.
  На перших етапах рекомендується створити тепличні умови цим самим забезпечити температуру не менше 200С і високу вологість (прикрити плівкою або склом). Якщо пагони будуть знаходитися в комфортних умовах (стабільна температура і вологість) то живцювання магнолії пройде дуже швидко.

  Коли цвіте магнолія

  Магнолія коли цвіте створює неймовірно чарівну красу, від якої захоплює подих. Цей дивовижний чагарник стає яскравою окрасою саду. На кожній гілочці щедро обсипано квітами та великим за розмірами листям.

  Квіти створюють солодкий ванільний аромат. Насолоджуватися цим квітучим дійством можна більше місяця. Час коли цвітуть магнолії – березень-травень, але в залежності від сорту магнолії період цвітіння може змінюватися.

  Догляд за магнолією

  Кожний садівник придбавши у свій сад саджанець магнолії ставить питання як доглядати за магнолією? На перший погляд це може здатися складно, але якщо знати корисні рекомендації то насправді доглядати зовсім не важко.

  Важливо дотримуватися простих правил:

  • регулярний рясний полив (особливо літні спекотні дні);
  • підживлення відповідними добривами та мікроелементами, захист від хвороб та шкідників;
  • підготовка та укриття на зиму;
  • санітарна обрізка.

  Підживлення та полив

  Магнолія є досить вологолюбною рослиною, але ґрунт не повинен бути сирим, лише зволоженим. Влітку частоту поливу збільшуємо. Воду використовуємо кімнатної температури, холодною водою поливання не є корисним. Можна застосовувати автоматичний або крапельний полив.

  З приходом весни підживлення магнолії проводять азотними сумішами, мікроелементами та вітамінами. Великим плюсом є те , що на сьогоднішній день є спеціально розроблені суміші (можна придбати в будь-якому спеціалізованому магазині) для підживлення конкретних видів рослин, чітко розписані інструкції для їх використання.

  Не слід забувати, що надлишок поживних речовин призводить до засолення ґрунту яке негативно впливати на розвиток рослини, це варто врахувати підживлюючи магнолію.

  Важливо, вчасно проводити захист магнолії від шкідників та різних хвороб, обробивши рослину відповідними препаратами: акарицидами, фундазолом, фунгіцидом, мідним купоросом в залежності від типу захворювання.

  Як тільки садова красуня відцвіте, варто провести санітарну обрізку магнолії. Ретельно та обережно видалити сухі квітки та пошкоджені морозом гілочки, стебла які ростуть у середину крони. Після цвітіння магнолія залишається зеленою окрасою вашого саду. Можна застосувати формуючу обрізку, надати магнолії досить ефектного вигляду.

  Магнолія буде прекрасним доповненням до вашої квіткової клумби чи саду. Поряд з магнолією можна посадити красиві кущі троянд, невеличкі за розміром трав’янисті багаторічники, низенькі хвойні, квітучі багаторічні «коврики» різних видів рослин. Слід підкреслити, коріння магнолії поверхневе, слід обережно робити прополювання та розпушування.

  Використовуючи ці паради та рекомендації на практиці, Ви зможете з легкістю виростити магнолію, а в знак подяки ця красуня буде віддячувати тривалим та пишним, яскравим цвітінням щороку. Солодкий і приємний аромат квітів заволодіє Вашим серцем назавжди!