Як доглядати за абрикосовими деревами восени, щоб підготувати їх до зими

Як і інші дерева, абрикоси теж треба готувати до зими.

Взимку для абрикосового дерева найбільш згубні відлиги, які можуть передчасно “розбудити” рослину. У результаті чого пагони, що почнуть зростати, замерзнуть під час похолодання. Щоб цього уникнути, потрібно знати, як укрити абрикос на зиму, інформує Ukr.Media.

Ця теплолюбна культура вимагає ретельного догляду восени і ґрунтовної підготовки до зимівлі. У кліматі середньої зони не обійтися без теплого укриття абрикоса на зиму. А готувати рослину до настання холодів потрібно заздалегідь.

Догляд за абрикосом восени під час підготовки до зими

Восени (у вересні-жовтні) проводять санітарну обрізку дерева. Крону абрикоса очищають від засохлих гілок і формують. Врахуйте: щоб місця зрізів добре загоїлися, середня температура повітря повинна бути вищою за 8° С.

Після листопада дерева обробляють 3 %-вою бордоською рідиною. Цей фунгіцидний засіб захистить рослини від грибкових хвороб. Особливо ретельно обприскують штамби і скелетні гілки.

Крім того, для захисту дерева від хвороб і шкідників стовбур білять гашеним вапном із додаванням коров’яку або спеціальним складом для побілки.

Роблять це в суху і прохолодну погоду.

Якщо буде незвично тепла осінь, на плодових деревах може спостерігатися тривале зростання пагонів. Це спричиняє підмерзання молодих гілок, квіткових бруньок і деревини. Щоб цього не сталося, у серпні абрикоси рясно поливають розчином деревної золи — 1 стакан речовини розводять у 10 л води. На доросле дерево витрачають близько 6 відер.

Ця процедура прискорює визрівання пагонів і припиняє їх зростання восени. А ще важливо з другої половини літа прибрати з “раціону” абрикосових дерев азотні добрива.

До настання стійких холодів пристовбурові кола підживлюють торфом, перегноєм, компостом або піском із додаванням деревної тирси. Шар підживи становить близько 20 см.

Як утеплювати абрикос на зиму

Коли взимку є морози, але немає снігу, часто бувають відлиги. У абрикоса сильно страждає коренева шийка (місце, де коріння переходить у стовбур). Від постійних коливань температури вона підіпріває. У результаті цього у дерева знижується зимостійкість. Щоб запобігти цьому, кореневу шийку і стовбур дерева щільно обмотують мішковиною (краще у кілька шарів). З цією метою можна використовувати й інший матеріал, але він обов’язково повинен пропускати повітря.

У регіонах із нестабільним кліматом укриття повинно бути більш теплим. Дорослу рослину вкорочують до висоти 2,5 м, навколо неї у землю забивають кілочки (4-6 штук), які дістають до перших нижніх гілок, або встановлюють дротяний, або дерев’яний каркас. Зверху і до самого рівня ґрунту крону дерева обмотують щільним агроволокном (спанбондом, лутрасілом, агроспаном тощо) або іншим дихаючим матеріалом, прикріплюючи його знизу до кілочків або до каркаса. Щоб вітер не зруйнував укриття, матеріал присипають землею вздовж усього периметра.

Ковпак, який захищає абрикос від пекучого вітру і морозу, також можна зробити з руберойду, який укладають зверху на дерев’яний каркас.

При вирощуванні цієї плодової культури у регіонах із суворими або недостатньо сніжними зимами рекомендується віддати перевагу посадці найбільш морозостійких регіональних сортів абрикоса. Оскільки навіть гарне укриття може не врятувати теплолюбні дерева.

Сподіваємося, у вас не залишилося сумнівів стосовно того, чи вкривати абрикос на зиму. Щорічно так утеплюйте дерево — і воно буде невпинно плодоносити.

Абрикос: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 квітня 2016 🕒 25 хвилин 👀 64910 разів 💬 36 коментарів

• Посадка й догляд за абрикосом
• Дерево абрикос – опис
• Посадка абрикоса
  • Коли садити абрикос
  • Як посадити абрикос навесні
  • Посадка абрикоса восени
  • Догляд за абрикосом навесні
  • Догляд за абрикосом улітку
  • Догляд за абрикосом восени
  • Обробка абрикоса
  • Підживлення абрикоса
  • Зимівля абрикоса
  • Коли обрізувати абрикос
  • Як обрізувати абрикос
  • Обрізування абрикоса навесні
  • Обрізування абрикоса влітку
  • Обрізування абрикоса восени
  • Як розмножувати абрикос
  • Розмноження кореневими паростками або паростю
  • Насіннєве розмноження абрикоса
  • Щеплення абрикоса
  • Сорти абрикоса для Підмосков’я
  • Ранні сорти абрикоса
  • Середньостиглі сорти
  • Пізні сорти абрикоса
  • Коментарі

  Абрикос звичайний (лат. Prunus armeniaca) – вид плодового дерева роду Слива родини Розові. Науковці досі точно не знають, звідки взявся абрикос. Одні вважають, що з району Тянь-Шань у Китаї, інші впевнені, що батьківщиною рослини є Вірменія. У всякому разі, до Європи абрикос потрапив саме з Вірменії: існує версія, що Олександр Македонський привіз його до Греції, а звідти дерево потрапило до Італії, проте документальних підтверджень цьому немає.

  На територію Росії абрикос було завезено із Західної Європи в XVII столітті, а в Україну і на Кавказ він потрапив із Середнього і Близького Сходу. На перське походження абрикоса вказує назва «жерделі», поширена в той час на теренах України. У Росії абрикос теж іноді називали «жерделі», а ще «жовтосливник» і «морель».

  Посадка й догляд за абрикосом

  • Посадка: із середини до кінця квітня, на півдні можна садити в кінці вересня або на початку жовтня.
  • Цвітіння: із початку квітня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий суглинок нейтральної або слабколужної реакції.
  • Полив: проводиться по кільцевих канавах. Уперше – під час цвітіння, удруге – у травні, у період інтенсивного росту пагонів, утретє – на початку липня, за два тижні до збору врожаю. Вологозарядковий полив проводять у жовтні.
  • Підживлення: 2-3 підживлення навесні азотними добривами (курячим послідом, гноївкою, сечовиною або селітрою): напровесні, перед цвітінням і після нього. Улітку проводять обробку розчинами мікроелементів по листю. З другої половини літа внесення азоту припиняють, а в кінці серпня або у вересні вносять калійно-фосфорні добрива. Органіку вносять один раз на 2-3 роки, а гній під перекопування можна вносити тільки один раз на 4-5 років.
  • Обрізування: у середині жовтня – регулююче й санітарне обрізування, напровесні – санітарне і формувальне. У середині червня один раз на три роки – санітарна прочистка й омолоджувальне обрізування для стимуляції росту нових пагонів.
  • Розмноження: паростю, кореневими пагонами, щепленням.
  • Шкідники: плодожерки, гусінь білана, листовійки, попелиці.
  • Хвороби: моніліоз, клястероспоріоз (дірчаста плямистість), гриб Валса, вертицильоз, віспа, вірусні хвороби в’янення та мозаїка.

  Дерево абрикос – опис

  Абрикос – листопадне плодове дерево, що досягає у висоту 5-8 м. Кора абрикоса сірувато-бура, на старих стовбурах розтріскується. Молоді пагони голі, червоно-коричневі, блискучі. Листя абрикоса черешкове, чергове, округло-яйцеподібне, відтягнуте на верхівці, дрібнозубчасте по краю, іноді подвійно-зубчасте, завдовжки до 9 см. Поодинокі сидячі білі з рожевими прожилками квітки діаметром 25-30 мм на коротеньких квітконіжках розпускаються в березні або квітні, раніше, ніж з’являється листя. Квітучий абрикос так само прекрасний, як яблуня, груша, черешня або вишня. Плід абрикоса – соковита однокістянка жовто-помаранчевого кольору, округла, еліптична або оберненояйцеподібна з поздовжньою борозенкою. Кісточка плоду товстостінна, шорстка або гладка.

  Живе абрикос до ста років, плоди починають формуватися з трирічного віку, плодоношення триває 30-40 років. За рахунок глибокого проникнення коренів у ґрунт абрикос посухостійкий. Велика частина дерев здатна витримати холоди до -25 ºC, а найстійкіші сорти не бояться тридцятиградусних морозів. Абрикос є родичем таких плодових культур, як персик, слива, ірга, горобина, аронія, айва, мушмула, шипшина, яблуня і груша. У цій статті ми вам розповімо про те, як виростити абрикос: як його правильно посадити, як доглядати за абрикосом, як формувати його крону обрізуванням, чим підживити абрикос, як розмножувати його щепленням або іншими способами і як обробляти абрикос від шкідників і хвороб.

  Посадка абрикоса

  Коли садити абрикос

  У північних широтах абрикос у саду найкраще садити напровесні, з середини до кінця квітня, поки на деревах не почали розкриватися бруньки. У південній місцевості можна посадити абрикос восени, на початку жовтня, з розрахунком, щоб саджанець устиг укоренитися до настання зими. У середній смузі можна садити цю культуру як навесні, так і восени. Оскільки абрикос з усіх кісточкових культур найбільш світло- і теплолюбний, висаджувати його бажано на добре освітленій і захищеній від сильного вітру височині, де є стік холодного повітря в нижчі місця. Представники роду Слива не терплять кислих ґрунтів, тому такий ґрунт перед посадкою доведеться вапнувати. Оптимальний ґрунт для абрикоса – легкий суглинок.

  Як посадити абрикос навесні

  Хоч би в яку пору року ви вирішили садити абрикос, яму потрібно викопувати з осені. Приблизний розмір котловану 80х80х80 см, хоча габарити залежать від розмірів кореневої системи саджанця. У дно котловану по центру вбивають кілок такої висоти, щоб він виступав над рівнем ґрунту на півметра, потім у яму як дренаж насипають шар щебеню. У вийнятий із котловану ґрунт у пропорції 2:1 додають торф або перегній, 500 г суперфосфату, 2 кг золи, старанно перемішують ґрунтосуміш і висипають її в яму, щоб над поверхнею ділянки утворилася гірка. У такому вигляді котлован можна залишити під опади.

  Найкращий посадковий матеріал – однорічні саджанці абрикоса. Вони швидко приживаються, їхню крону легше формувати. Купувати посадковий матеріал потрібно в розплідниках або спеціалізованих магазинах, які добре себе зарекомендували, інакше замість сортового саджанця можна купити дичку. У саджанців культурних сортів товсті однорічні гілки, на яких немає колючок, а біля основи щеплення є шипик. Зверніть увагу на стан кореневої системи саджанця: якщо вона підмерзла або пересохла, деревце навряд чи приживеться.

  Навесні викопайте в ґрунті котловану, який осів за зиму, ямку за розміром кореневої системи саджанця. Перед посадкою видаліть на саджанці підгнилі, пошкоджені або підсохлі корінці, злегка вкоротіть здорове коріння й опустіть його в глиняну бовтанку з додаванням коров’яку, після чого розмістіть коріння саджанця в ямі таким чином, щоб коренева шийка перебувала на 5-6 см вище рівня поверхні, прикопайте саджанець, утрамбуйте ґрунт і вилийте в пристовбурні кола два-три відра води. Коли волога вбереться, а коренева шийка, опустившись, зрівняється з поверхнею ділянки, саджанець слід прив’язати до кілка.

  Посадка абрикоса восени

  Осінню посадку абрикоса здійснюють так само, як і весняну. Яму готують на два-три тижні раніше. І, до речі, глиняна бовтанка має бути такої густоти, аби на коренях залишався, не стікаючи, шар завтовшки 3 мм. Якщо ви висаджуєте не одне, а кілька саджанців абрикоса, майте на увазі, що кожному дорослому дереву знадобиться в майбутньому площа не менше 5 м².

  Догляд за абрикосом

  Догляд за абрикосом навесні

  Ранньою весною, до того, як у деревах почнеться сокорух, здійснюють формування абрикоса і його санітарне обрізування – видаляють поламані, обморожені за зиму і хворі гілки. Штамби дерев і основи скелетних гілок обробляють розчином вапна.

  Як будь-яке інше плодове дерево, абрикос навесні потребує добрив. Чим підживити абрикос, щоб він не відчував браку життєво важливих елементів? Перше весняне підживлення, воно ж обробка абрикоса, можна провести розчином сечовини – цей захід не тільки наситить ґрунт азотом, а й захистить дерево від збудників захворювань і комах-шкідників, що зимували в його корі і в ґрунті пристовбурного кола. Однак перед тим, як обробити абрикос сечовиною, переконайтеся, що бруньки на деревах ще не набубнявіли, інакше ви можете спалити їх.

  Якщо ви не встигли обприскати абрикос сечовиною до початку сокоруху, то доведеться з метою профілактики від хвороб і шкідників вдатися до обробки дерев препаратами Агравертін, Іскра-біо, Акарін або Здоровий сад, а підживлення внести в сухому вигляді в пристовбурні кола з розрахунку 70 г азотного добрива і 50 г аміачної селітри на один абрикос. Друге весняне підживлення можна внести органікою, якщо ви не удобрювали нею ґрунт щонайменше два роки.

  Після безсніжною зими і весни без дощів абрикос потребує поливу.

  Догляд за абрикосом улітку

  Абрикос улітку, особливо в посушливу погоду, потребує вологи, тому в червні обов’язково полийте абрикос, якщо ви не зробили цього в травні.

  У літню пору починається ріст нових плодових гілок, тому може знадобитися обрізування абрикоса, інакше в загущеній кроні не зрітимуть плоди, а замість акуратного садового дерева у вас виросте велетень, з якого буде важко знімати урожай.

  Якщо є така необхідність, проведіть обробку абрикоса проти сезонних шкідників і хвороб.

  Літо – час збору і переробки врожаю. Не забувайте, що абрикоси не дозрівають після збору, тому знімайте їх із дерева вчасно, починаючи з нижніх гілок.

  Після збору врожаю абрикос у серпні потребує поливу – це буде останнє, так би мовити, підзимнє поливання, яке наситить ґрунт вологою і допоможе дереву пережити зиму.

  Догляд за абрикосом восени

  Восени ваше завдання підготувати дерево до зимівлі. Які заходи на вас чекають? По-перше, санітарне обрізування абрикоса, при якому потрібно видалити гілки, поламані під час збирання врожаю, а також засохлі і хворі пагони.

  Після падолисту з ділянки прибирають рослинні залишки, а ґрунт у пристовбурних колах перекопують. І, нарешті, восени проводять профілактичну обробку абрикоса проти хвороботворних організмів і шкідників, які влаштувалися на зимівлю в корі штамба або в ґрунті пристовбурного кола.

  Обробка абрикоса

  Для кожного захворювання є свій спосіб лікування, а для будь-якого шкідника – методи боротьби з ним. Однак краще не чекати, коли лікування абрикоса від небезпечного захворювання або від наслідків життєдіяльності шкідливих комах стане необхідним, а вжити, як кажуть юристи, превентивних заходів. Для цього потрібно проводити весняні та осінні профілактичні обробки дерев спеціально розробленими для цього препаратами. Перша обробка, по сплячих бруньках, здійснюється розчином 700 г сечовини в 10 л води. Але якщо бруньки на деревах уже набубнявіли, сечовину використовувати не можна, тому обробку проводять мідним купоросом, бордоською рідиною або препаратами, які ми перерахували раніше. Водночас із цією захисною обробкою можна провести обприскування дерев розчином Циркону або Екоберіну, яке послужить підвищенню стійкості абрикоса до погодних умов і захворювань.

  До цвітіння при температурі повітря не нижче 18 ºC необхідно обробити абрикос від кліщів, личинки яких зимували в землі, колоїдною сіркою або Неороном, а від довгоносиків і листовійок Децисом або Кінміксом. Після цвітіння проводять профілактичну обробку абрикоса від моніліозу Оксіхомом або Ридомілом відповідно до інструкції.

  У період росту плодів дерева захищають препаратами Хорус і колоїдною сіркою від кокомікозу і борошнистої роси, але обробка повинна проводитися не пізніше, ніж за 2 тижні до збору врожаю.

  Восени, після падолисту, абрикос знову можна обробити сечовиною.

  Підживлення абрикоса

  Абрикос протягом вегетаційного періоду підживлюють кілька разів. Навесні рослина потребує азотних добрив, які переважно вносять у ґрунт. До початку літа таких підживлень може бути 2 або 3: на самому початку весни, перед цвітінням і після нього. В якості добрива найчастіше використовують сечовину, гнойову рідину, курячий послід і селітру.

  Улітку підживлення здійснюють по листю. Обробляють абрикоси азотовмісними складами, а також розчинами мікроелементів, яких дерева потребують у цю пору. Починаючи з другої половини літа перестають вносити азот, замінивши його калійно-фосфорними добривами.

  Після збору врожаю, в кінці серпня або у вересні, абрикос підживлюють мінеральними добривами, що містять фосфор і калій – обидва ці елементи містяться в деревній золі. В цей же час бажано додати в ґрунт трохи кальцію у вигляді крейди.

  Попереджаємо: гній як органічне добриво з розрахунку 4 кг на м² можна вносити один раз на 2-3 роки, не частіше. Компост вносять у ґрунт у кількості 5-6 кг на м², додавши в нього мінеральні добрива. Курячий послід, в якому міститься як азот, так і калій із фосфором, вносять у кількості 300 г на м² ділянки, попередньо змішавши його з компостом. Органічні добрива вносять раз на 2-3 роки, а якщо дерева ростуть під задернінням, то органіка їм узагалі не потрібна.

  Азотні добрива мають властивість затягувати період росту пагонів, тим самим знижуючи їхню зимостійкість, тому, починаючи з другої половини літа, їх внесення недоцільно. Під час перших трьох підживлень (напровесні, до і після цвітіння) дозування азотних добрив становить 30-40 г/м².

  Потреба в калії виникає в період дозрівання плодів, тому сорокапроцентну калійну сіль слід вносити кілька разів протягом сезону з інтервалами в один місяць, закладаючи її в борозенки завглибшки 20-30 см по периметру пристовбурного кола з розрахунку 40-60 г/м².

  У період формування, зростання і дозрівання плодів рослинам потрібен також фосфор у вигляді суперфосфату. Його в обов’язковому порядку вносять до і після цвітіння в кількості 200 г/м².

  Такими елементами, як марганець і бор, можна підживити абрикос улітку по листю. Наприклад, розчином 1 столової ложки борної кислоти в 10 л води абрикос обробляють 2-3 рази за сезон, а однопроцентним розчином сірчанокислого марганцю дерева обприскують, як тільки розкриється все листя. Через місяць-півтора обробку повторюють.

  Зимівля абрикоса

  З усіх кісточкових рослин у абрикоса найбільш зимостійка коренева система, тому зима в середній смузі йому не страшна. Але молоді рослини все ж потребують утеплення на зиму. Штамби одно- і дворічних саджанців обв’язують ялиновим гіллям, а згори обертають лутрасилом або спанбондом, після чого високо підгортають низ стовбура. Знімають укриття в кінці березня.

  Обрізування абрикоса

  Коли обрізувати абрикос

  Вирощування абрикоса передбачає формування його крони, а також своєчасне санітарне та омолоджуюче обрізування. Обрізування – один із найважливіших пунктів догляду за деревами та чагарниками, його здійснюють щорічно. Як і коли правильно обрізувати абрикос?

  Абрикос, на відміну від інших плодових дерев, зав’язі не скидає, тому часто потерпає від перевантаженості плодами, від чого його гілки обламуються. Для підтримки балансу між плодами, гілками і листям дерева необхідно в середині жовтня провести регулююче, формуюче і санітарне обрізування абрикоса.

  Напровесні формуюче і санітарне обрізування проводять, як тільки потеплішає, але потрібно встигнути зробити це до розпускання листя. Зазвичай видаляють підмерзлі або поламані гілки і пагони, а також підрізають гілки і провідник із метою формування крони.

  Улітку, в середині червня, один раз на три роки проводять санітарне та омолоджуюче обрізування, щоб стимулювати приріст нових пагонів на 30-50 см і закладення врожайних бруньок на вторинних пагонах.

  Молоді саджанці обрізують уперше через рік після посадки.

  Як обрізувати абрикос

  Абрикос плодоносить на плодових гілках (вони ж плодушки), шпорці і букетних гілках. Плодушки активні не більше трьох років, після чого їх потрібно міняти. Якщо абрикос не обрізувати, він плодоноситиме нерегулярно – через рік, а то й через два. Крім того, дерева з загущеною кроною схильні до захворювання на кокомікоз.

  Формують крону абрикоса по-різному: традиційними є форма кулі, форма кипарису, а є ще форма пальметта і різновид цієї форми пальметта Вер’є – найкращий варіант крони за коефіцієнтом урожайності з одного кубічного метра простору. Детальний опис того, як формувати ці крони – тема окремої статті. Сьогодні поговоримо про те, як формують звичну для дерев наших садів розріджено-ярусну крону.

  У перший рік усі сили саджанця йдуть на потужний провідник. На початку осені провідник посадженого минулої осені дерева вкорочують на одну чверть. На наступний рік потрібно визначитися зі скелетними гілками: залиште дві найсильніші й укоротіть їх наполовину, а решту гілок виріжте на кільце. Центральний провідник обріжте так, щоб він був довший за скелетні гілки на 20-25 см. Видаліть із гілок пагони, що ростуть під гострим кутом.

  У наступні роки закладають ще 3-5 скелетних гілок і формують на них розгалуження другого порядку, розташоване на відстані 30-40 см одна від одної. Слідкуйте за тим, щоб верхні пагони не обганяли в зростанні нижні. Зайві пагони видаляйте. Після закладання останньої сьомої скелетної гілки наступної весни обріжте провідник урівень із нею – він більше вам не знадобиться. Коли формування крони завершено, підтримуйте її в оптимальному стані – не дозволяйте загущуватися. Пагони у сортів із гарним розгалуженням укорочують на третину, а у тих сортів, що розгалужуються погано, тільки наполовину. Сильно зростаючі дерева обрізують тричі на рік: слабкі пагони вкорочують на чверть, сильні – наполовину.

  Коли у дорослих дерев щорічний приріст стане менше 40 см, абрикос починають омолоджувати: скелетні гілки обрізують на три-чотирирічну деревину, роблячи зрізи на сильні відгалуження, що ростуть у правильному напрямку.

  Обрізування абрикоса навесні

  У результаті відмирання плодушок скелетна гілка абрикоса оголюється. Плодоносний абрикос обрізують з метою підтримки його ростової активності, щоби щорічні прирости були не менше 40-50 см. Як тільки приріст зменшується до 30 см, необхідно провести чеканку пагонів на дворічну деревину. Крім того, навесні здійснюють проріджування крони: вирізають всихаючі і слабкі гілки, переводять напівскелетні і скелетні гілки на бічні та зовнішні відгалуження, розташовані у вільному просторі. Залежно від розмірів і густоти крони дерева за один раз прорізають від двох до чотирьох лопатей-прорізів.

  Обрізування абрикоса влітку

  У теплих районах доцільно проводити після весняного літнє обрізування абрикоса, при якому пагони завдовжки 30-40 см укорочують наполовину. Літнє обрізування забезпечує рясний приріст ще до кінця поточного року: дерево до кінця вегетації встигає відновити листя і закласти генеративні бруньки на пагонах другої хвилі. Головна умова успішного відновлення після літнього обрізування – забезпеченість абрикоса вологою і живленням. Якщо виникають об’єктивні труднощі з поливом, літнє обрізування краще не проводити.

  Обрізування абрикоса восени

  Осіннє обрізування абрикоса здійснюють із метою підготовки дерев до зими. З молодих дерев видаляють хворі, слабкі і сухі гілки, рани і тріщини на дереві зачищають і обробляють садовим варом. Щоб освітлити крону, видаляють гілки, спрямовані всередину. Сильні пагони з метою попередження перевантаження під час плодоносіння й оголення гілок обрізають на дво-трирічну деревину.

  На зрілих деревах гілки вкорочують, використовуючи відгалуження наступного порядку. Обрізувати гілки в оголеній частині не можна. Сильно загущену крону починають проріджувати з периферійних гілок – напівскелетних. Спочатку потрібно обрізати пошкоджені гілки, що заважають одна одній і затінюють, а потім, якщо цього буде недостатньо, 15-20 % здорових гілок укорочують на нижнє відгалуження. Після цього обростаючу родючу деревину звільняють від сухих, хворих і пошкоджених гілочок.

  Скелетні гілки першого порядку вирізають тільки в разі крайньої потреби.

  Розмноження абрикоса

  Як розмножувати абрикос

  Розмножується абрикос насінням і вегетативними способами. Через те, що багато сортів абрикоса перехреснозапильні, припустити, що виросте з їхнього насіння, проблематично. Винятком є сорт Карлик, насіння якого повністю копіює материнську рослину.

  Вегетативні способи дозволяють отримати потомство без сюрпризів. Найчастіше в аматорському садівництві використовується спосіб розмноження щепленням, однак якщо ви хочете виростити точну копію вподобаного вам дерева, можна використовувати спосіб розмноження паростками або кореневим відростком.

  Розмноження кореневими паростками або паростю

  Парость навколо абрикоса утворюється зазвичай у результаті пошкодження дерева тваринами, морозами або занадто сильним обрізуванням, а кореневі відростки свідчать про те, що кореневу систему абрикоса було пошкоджено. Однак цей спосіб має свій недолік, оскільки здорове дерево не утворює ні парості, ні відростків. Якщо ж вони є, відкопайте однорічний відросток, що зростає якнайдалі від материнської рослини, щоб не пошкодити кореневу систему дерева, і відсадіть його. Майте на увазі, що є сенс розмножувати відростками тільки кореневласний абрикос, оскільки у щеплених дерев кореневі відростки дають не сортову щепу, а підщепу.

  Насіннєве розмноження абрикоса

  Тим, хто захоплюється експериментами, пропонуємо познайомитися з правилами насіннєвого розмноження абрикоса. Чеснотою дерева, вирощеного з кісточки самоплідного абрикоса, є стійкість до клімату.

  Кісточки промивають, заливають на добу водою, викидають ті, що спливли, а решту висаджують у ґрунт вологими на глибину 6 см на початку або в середині осені. При більш пізній посадці гризуни можуть відразу розтягнути кісточки. Зверху грядки присипають перегноєм та травою і підтримують їх увесь час у вологому стані. Можна посадити кісточки абрикоса в середині весни, але тоді ще з осені їх потрібно скласти в ящик із піском і помістити на всю зиму в холодильник. Сходи накривають пластиковими пляшками з обрізаною шийкою. Догляд за молодими сіянцями включає полив, розпушування ґрунту, прополювання і підживлення. У вересні підрослі сіянці пересаджують на постійне місце.

  Щеплення абрикоса

  В якості підщепи для щеплення використовують саджанці абрикоса, сливи домашньої, персика, гіркого мигдалю й аличі. Перед тим, як прищепити абрикос, потрібно визначитися, яке дерево ви в підсумку хочете отримати. Щеплення на мигдаль і персик дає абрикос із низькою морозостійкістю, а щеплення на підщепу абрикоса, сливи й аличі дозволяє виростити дерева середньої витривалості стосовно холодів. Що стосується розмірів, то найвищими виростають абрикоси на підщепах мірабелі, аличі та персика, середньорослі – на підщепах нещепленого абрикоса, слив-угорок і мигдалю, а щеплення на терен дає можливість вирощувати напівкарликові і карликові дерева, за якими нескладно доглядати і з яких легко знімати урожай.

  В якості підщепи використовують дворічні саджанці з товщиною стовбура не менше 8 мм. Найкращий час для щеплення – квітень або травень, коли сокорух в абрикосі найсильніший. Найпростішим способом щеплення є копулювання – його використовують, коли прищепа і підщепа однієї товщини. Підщепу обрізують на висоті 7 см від поверхні, потім на підщепі і прищепі роблять однакові косі зрізи, прикладають зрізи один до одного, замазують садовим варом і щільно обертають ізострічкою або скотчем. Якщо діаметри ненабагато відрізняються, використовують спосіб одностороннього копулювання, а якщо підщепа набагато товща за прищепу, використовують спосіб щеплення за кору.

  Хвороби абрикоса

  Абрикоси уражаються такими захворюваннями, як моніліоз, гриб Валса, вертицильоз, клястероспоріоз, віспа, стрічкова мозаїка і вірусне в’янення.

  Моніліоз спочатку вражає квітки, від чого вони в’януть, потім грибок переходить на пагони, листя, а потім і на гілки, які в результаті розвитку хвороби вкриваються тріщинами. Абрикос сохне.

  Способи боротьби. У тій фазі, коли бутони ще зелені, обробіть дерево трипроцентною бордоською рідиною. У період цвітіння використовуйте проти моніліозу препарат Тельдор. Після цвітіння проведіть обробку препаратом Хорус. У період дозрівання плодів двічі з інтервалом 10 днів обприскайте дерево розчином 5 г препарату Світч у 10 л води, другу обробку проведіть за два тижні до збору врожаю.

  Клястероспоріоз, або дірчаста плямистість, утворює на листках рослини плями бурого кольору, які поступово перетворюються на дірки. На пагонах теж з’являються плями, потім на них утворюються тріщини, а з тріщин тече камедь. Місця, уражені захворюванням, стають потворними.

  Способи боротьби. Напровесні і восени, після опадання листя, абрикос обробляють однопроцентним розчином мідного купоросу або чотиривідсотковою бордоською рідиною. У дощове літо абрикос доведеться обприскувати кожні два тижні. Замість зазначених препаратів у фазі, коли зелені бутони стають рожевими, можна застосовувати Хорус.

  Гриб Валса – інфекційне захворювання, яке призводить до утворення наростів-виразок оранжевого кольору.

  Способи боротьби. Щоб уникнути зараження, не обрізуйте дерева у період спокою. Слідкуйте за тим, аби ґрунт у пристовбурних колах завжди був пухким. Обробка дерева проводиться розчином 10 г препарату Світч у 10 л води. Інтервали між сеансами обробки – 7-10 днів, але останнє обприскування проведіть не пізніше ніж за два тижні до збору врожаю. Можна використовувати фунгіцидний спрей. І обов’язково стерилізуйте інструменти перед обрізуванням.

  Вертицильозне в’янення призводить до пожовтіння листя нижньої частини дерева, верхівка ж залишається зеленою. Грибок накопичується в черешках і жилках листя, з яких потрапляє в ґрунт і заражає інші, як правило, молоді рослини.

  Способи боротьби. Уникайте перезволоження ґрунту, а також не вирощуйте поблизу абрикоса рослини родини Пасльонових і суницю. В якості профілактики навесні і після падолисту проведіть обробку абрикоса двопроцентними розчинами бордоської рідини, Топсину-М, Превікуру, Фундазолу або Вітаросу.

  Віспа – вірусна хвороба, яка утворює на плодах абрикоса вдавлені коричневі смуги і плями. М’якоть навколо плям стає сухою. Плоди дозрівають раніше терміну, їхні смакові якості залишають бажати кращого.

  Вірусне в’янення. Визначити його можна за фактом розпускання листя абрикоса під час його цвітіння. На листках з’являються світло-зелені плями, листова пластина потовщується і скручується. У плодів м’якоть навколо кісточки темніє і відмирає. Передається захворювання зазвичай під час щеплення.

  Стрічкова мозаїка – теж вірусне захворювання, яке проявляється жовтими смугами на листках, що поступово перетворюються на мереживний візерунок. Уражені листки відмирають.

  Способи боротьби з вірусними хворобами. Вилікувати вірусні захворювання не можна. Тому так важливо не захворіти на них. Посадка і догляд за абрикосом повинні здійснюватися суворо за правилами. Висаджуйте тільки здоровий посадковий матеріал, в якості прищепи використовуйте верхівку пагона. Слідкуйте за чистотою ділянки і здоров’ям дерев. Негайно знищуйте шкідливих комах, які можуть бути переносниками вірусних захворювань. При обрізуванні і щепленні використовуйте тільки стерильні інструменти. Обробляйте стовбур абрикоса вапном із мідним купоросом.

  Шкідники абрикоса

  Не можна сказати, що абрикос так уже сильно потерпає від шкідників, але з тими, які частіше за інших докучають цій культурі, ми вас познайомимо.

  Попелиця (тля) – ця всюдисуща комаха висмоктує з рослин сік, від чого вони слабшають. У результаті на листках абрикоса може оселитися сажистий гриб, який живиться відходами життєдіяльності попелиць. Крім того, саме тля найчастіше є переносником вірусів, лікування від яких немає. Знищують тлю обробкою дерева мильними розчинами тютюну або золи. Якщо ваші зусилля не увінчаються успіхом, завжди можна вдатися до Актелліка або Карбофосу.

  Плодожерка – невеликий метелик, що зимує в коконі у верхньому шарі ґрунту або в тріщинах штамба. У першій декаді червня плодожерки вилітають і відкладають яйця на черешках листя та в зав’язях плодів. У другій половині літа з’являється і відкладає яйця друге покоління шкідника. Гарні результати в боротьбі з плодожеркою дає осіння і весняна профілактична обробка абрикоса. Крім цього, необхідно регулярно розпушувати ґрунт у пристовбурних колах, а також обробляти штамб і основи скелетних гілок вапном із додаванням мідного купоросу.

  Гусінь метелика-білана пошкоджує листя та бруньки абрикоса, вигризаючи в них дірки. Її збирають механічно протягом сезону, а восени потрібно зняти з дерев і знищити кладки яєць білана, загорнуті в скручене листя.

  Листовійка – її гусінь, прокидаючись після зимівлі в корі дерева або в верхньому шарі ґрунту, активно поїдає листя і бруньки абрикоса, потім обертається на лялечку, а в липні з’являються метелики, що відкладають яйця на пагонах і листках дерева. Боротьба з листовійкою і її гусінню ведеться обробкою штамба та основ скелетних гілок концентрованим розчином хлорофосу після збору врожаю і навесні, як тільки температура повітря досягне 15 ºC.

  Хвороби і шкідники абрикоса не такі вже й численні, проте краще, щоб їх не було взагалі. Домогтися цього можна, прибираючи кожної осені сад, спалюючи рослинні рештки, перекопуючи ґрунт у пристовбурних колах і не нехтуючи весняними й осінніми профілактичними обробками.

  Сорти абрикоса

  Сорти абрикоса для Підмосков’я

  В Україні абрикоси ростуть у кожному дворі, на вулицях, уздовж доріг і в посадках. Вони щорічно плодоносять, хоча багато з них ніколи не знали обрізування і не підживлювалися. А в Підмосков’ї абрикосове дерево не таке вже часте явище, оскільки в кліматичних умовах Московської області абрикос вимагає постійної турботи, та й не кожен сорт цієї культури підходить для вирощування в цій місцевості. Які ж сорти адаптовані до умов Підмосков’я?

  • Червонощокий – урожайний, зимостійкий, стійкий до хвороб і самоплідний сорт абрикоса з округлою розлогою кроною і великими яйцеподібними або округло-плоскими плодами вагою до 50 г золотисто-помаранчевого кольору з яскравим рум’янцем. Шкірочка плодів тонка, м’якоть ароматна, світло-помаранчева, солодка з незначною кислинкою. Плоди призначені для вживання в свіжому вигляді, а також для приготування компотів, варення і сухофруктів.
  • Медовий – урожайний, дуже морозостійкий високорослий сорт із розлогою кроною. Плоди цього сорту невеликі, рівнобокі, жовтого кольору в дрібну червону цятку. Опушення плодів слабке. М’якоть жовта, щільна, волокниста і солодка. Використовуються плоди для їжі і домашніх заготовок.
  • Тріумф північний – високоврожайний, стійкий до хвороб сорт із великими овальними плодами вагою до 55 г жовто-оранжевого кольору з незначною пазеленню на тіньовому боці. Шкірочка середньої товщини, з опушенням. М’якоть помаранчевого кольору однорідної консистенції, дуже приємна на смак.
  • Витривалий – морозостійкий, самоплідний, стійкий до хвороб сорт високої і стабільної врожайності. Дерево великого розміру, плодоношення наступає на 5-6 рік після посадки. Плоди абрикоса середнього розміру, округло-плоскі, вагою до 45 г, золотисто-помаранчевого кольору з яскравим червоним рум’янцем. Шкірочка з опушенням. М’якоть запашна, яскраво-помаранчева, дуже солодка. Кісточка відділяється легко.
  • Снігурок – найкращий абрикос із погляду зимостійкості. Дерево заввишки всього півтора метра. Сорт вирізняється високою врожайністю, самоплідністю, невибагливістю до складу ґрунту, однак має такий недолік, як нестійкість до плямистості листя і моніліозу. Плоди пружні, при правильному зберіганні здатні лежати до середини зими.

  Ранні сорти абрикоса

  Сьогодні існує понад півсотні сортів абрикоса звичайного вітчизняної і зарубіжної селекції. За термінами дозрівання вони поділяються на три групи. Перша група – абрикоси ранні, що дозрівають на початку липня – представлені такими сортами:

  • Мелітопольський ранній – стійкий до хвороб зимостійкий сорт із високою пірамідальною кроною і великими плодами вагою до 60 г овальної, злегка плескатої форми, жовто-помаранчевого кольору. Шкірка у плодів тонка, м’якоть ароматна, щільна, без волокон, солодка на смак;
  • Лескоре – скоростиглий сорт чеської селекції з високою зворотнопірамідальною кроною і середньої величини запашними плодами вагою до 45 г, приємними на смак. Єдиним недоліком сорту можна вважати схильність до захворювання на моніліоз;
  • Альоша – урожайний зимостійкий сорт з округлими яскраво-жовтими плодами в червону цяточку. Вага плодів не більше 20 г. М’якоть помаранчева, кисло-солодка;
  • Воронезький ранній – гібрид середньоазійського сорту Ахрорі і мічурінського сорту Товариш. Найраніший десертний, частково самоплідний сорт середньої зимостійкості з невеликими плодами вагою до 20 г. Плоди солодкі з легкою кислинкою, кісточка добре відстає від м’якоті;
  • Ранній із Морден – канадський морозостійкий сорт, що починає регулярне і рясне плодоношення вже з другого року. Плоди цього абрикоса середньої величини, вагою до 50 г із малосолодкою помаранчевою м’якоттю, яка легко відходить від кісточки.

  Крім описаних, до ранньостиглий сортів належать Самбурський ранній, Царський, Айсберг, Червневий, Альянс, Ранній Марусича, Червневий, Ветеран Севастополя.

  Середньостиглі сорти

  Ці абрикоси достигають до середини або кінця липня. Найпопулярнішими із середньостиглих сортів можна назвати:

  • Поліський великоплідний – стійкий до грибків, урожайний, зимостійкий швидкоплідний сорт з округлою кроною і яскраво-помаранчевими з червоним рум’янцем ароматними, ніжними, кисло-солодкими плодами вагою до 55 г. Незважаючи на середню висоту дерева, урожай доведеться знімати з драбиною;
  • Ананасовий – широко відомий, невибагливий і високоврожайний скоростиглий сорт із негустою кроною і великими, смачними, солодкими плодами. Іноді дерева цього сорту уражаються плямистістю. Плоди вживаються як у свіжому вигляді, так і в якості варень, джемів і компотів;
  • Погрімок – частково самоплідний сорт універсального призначення зі злегка здавленими з боків кругло-овальними плодами зеленувато-жовтого кольору без рум’янцю. М’якоть оранжево-жовта, щільна і солодка. Кісточка легко відділяється від м’якоті;
  • Куйбишевський ювілейний – стійкий до грибків зимостійкий і посухостійкий сорт із невеликими, злегка сплюсненими помаранчевими плодами з невеликим рум’янцем на сонячному боці. Вага плодів не більше 25 г. Шкірочка тонка, м’якоть оранжева, трохи волокниста, соковита, кислувато-солодка;
  • Десертний – зимостійкий врожайний сорт із пишною кроною. Плоди середнього розміру вагою до 30 г, світло-жовтого кольору, кислувато-солодкого смаку. Шкірочка плодів тонка, м’якоть ніжна.

  До середньостиглих належать також сорти Ботсадівський, Запорожець, Шаламарк, Сардонікс, Шелудько, Десертний, Надійний, Мічурінець, Ялтинець, Амурський, Водолій, Монастирський, Молодіжний, Авіатор, Буревісник, Фелпс, Олімп, Альтаїр.

  Пізні сорти абрикоса

  Деякі сорти абрикоса дозрівають уже в серпні, коли літо закінчується. До пізньостиглих сортів абрикоса належать:

  • Фаворит – зимостійкий сорт із блискучими помаранчевими округлими плодами середнього розміру вагою до 30 г із щільною, соковитою помаранчевою м’якоттю найвищих смакових якостей. Їх вживають у свіжому вигляді і роблять із них заготовки на зиму;
  • Іскра – зимостійкий, урожайний і стійкий до деяких захворювань сорт, рано вступає в плодоношення, з асиметричними жовтогарячими плодами в червоних цятках і рожевим рум’янцем. Вага плодів до 45 г. М’якоть середньої щільності, соковита з кисло-солодким смаком;
  • Красень Києва – дозріває в другій декаді серпня, зимостійкий самобезплідний сорт, який потребує запилювачів, з великими широкоовальними плодами масою до 55 г інтенсивно-жовтого кольору і кислувато-солодкого смаку. Плоди їдять свіжими, консервують і сушать;
  • Вогник – зимостійкий сорт із розлогою кроною і плоскувато-округлими помаранчевими плодами вагою до 25 г з густим яскраво-червоним рум’янцем, що вкриває майже весь плід. М’якоть щільна, солодка, червоно-помаранчева, кісточка відділяється легко;
  • Успіх – один із найбільш зимостійких гібридів, отриманих від сортів Люїзе, Товариш і Найкращий мічурінський, з округлими жовтими плодами середнього розміру вагою до 30 г у червонуватих цятках по сонячній стороні. М’якоть жовто-бурштинова, кислувато-солодка, середньої соковитості. Кісточка від м’якоті відходить добре. Сорт самоплідний.

  До пізньостиглих належать також сорти Сирена, Костюженський, Особливий Денисюка, Компотний, Подарунок, Сюрприз і Радість.

  Як і коли обрізати абрикос восени 2024 року

  Обрізка абрикосів восени – важливий захід, який дозволяє зберегти здоров’я дерева, запобігши загрозу інтенсивного поширення грибних спор, домогтися підвищення врожайності та якості плодів. Видалення непотрібних пагонів, а також їх укорочення дає можливість сформувати красиву крону, яка буде рівномірно висвітлюватися, що підвищить продуктивність рослини незалежно від сорту.

  Коли обрізати абрикос восени 2024 року

  На визначення термінів проведення восени обрізки абрикоса (і формування крони першого, другого року, і омолодження) впливають кілька факторів. В першу чергу слід враховувати агрокліматичні особливості регіону вирощування (тривалість сокоруху, прихід холодів), сортові особливості, а також не можна забувати про місячних фазах.

  Обрізати абрикос восени за місячним календарем

  Місяць – природний супутник Землі, який, безперечно, впливає на все живе. Відливи і припливи – тому доказ. Подібно морях і океанах рухається рідина і в рослинах. Коли місяць убуває, сік направляється до кореневої системи, коли ж небесне світило зростає, він приливає до вегетативної маси. Виходячи з цього, найсприятливіший період припадає на спадаючу фазу. Однак варто враховувати і знаходження Місяця в різних знаках зодіаку. Варто уникати безплідних сузір’їв. Крім того, не можна проводити обрізку в фази молодика і повного місяця. В цей час краще відмовитися від будь-яких робіт в саду.

  На замітку! Щоб рани швидко зажили, дерево пішло в зиму зміцнілим, проводити процедуру слід до настання морозів. Оптимальні температурні значення – 5-8 ° C.

  Технологія обрізки для початківців (схеми)

  Перед обрізанням абрикоса восени за обраною схемою спочатку готують інструмент. Найважливіше: інструмент для обрізки повинен бути заточений, оскільки тупі леза не дозволяють добитися рівного зрізу, утворюють задирки. Це провокує розвиток хвороб. Для молодих гілок підійдуть садові ножиці або секатор. А ось більш потужні і старі пагони ними зрізати не вдасться. На допомогу прийде ножівка. Незалежно від обраного інструменту перед застосуванням його обробляють антисептичним засобом – спиртом, розчином марганцю.

  Слід не просто протирати леза, а замочувати їх в антисептику. Тривалість процедури – півхвилини. Якщо має бути обробка декількох дерев, краще повторювати обробку, переходячи до кожного нового рослині. Тоді можна бути впевненим, що хвороба не пошириться з сусіднього дерева.

  З метою омолодження

  У міру дорослішання рослини урожай зміщується на верхні і бічні пагони , оскільки щорічні прирости слабшають. Виявляється тенденція до всихання гілок. Виправити ситуацію допомагає омолоджує стрижка. Послідовність дій:

  1. Вирізують пагони, які сплелися між собою. Перш за все видаленню підлягають ті, що більшими.
  2. Укорочують центральний провідник. Максимальна висота, яка може залишитися після процедури, – 3,5 м.
  3. На відстані півметра від грунту зрізають всю поросль на стовбурі.

  Оскільки при омолодження дерева видаляють до половини всієї вегетативної маси, такий вид стрижки називають кардинальної. Місця зрізів при проведенні процедури обов’язково обробляють антисептиком. Добре себе зарекомендував садовий вар.

  Для плодоношення

  Абрикос – культура, яка самостійно не може регулювати продуктивність. Якщо запилення було успішним, утворилася зав’язь, то вона вся буде визрівати. У перші роки така особливість культури радує садівників, які отримують можливість зібрати велику кількість плодів. Але з часом, коли зав’язі стає ще більше, пагони не витримують вагу і починають ламатися. Уникнути цього допоможе обрізка за такою схемою:

  1. У віці 3-4 років у абрикоса видаляють частину зав’язі.
  2. Вирізують пагони, що ростуть усередину крони.
  3. Укорочують гілки для збереження акуратного вигляду.

  Агротехнічне захід дозволяє підтримати оптимальний баланс між формуванням врожаю і зростанням пагонів. Проводять його в поєднанні з санітарної стрижкою.

  Для лікування

  Часто у абрикосів гілки деформуються. Це відбувається як через погодні умови (сильний вітер, мороз), так і через рясного врожаю. Такі пагони зрізують. Якщо ж втечу зламався або надламався, важливо очистити краю зламу, обрізавши всі нерівні частини. Така процедура сприяє прискоренню процесу одужання. До того ж обрізку проводять і при ураженні органів рослини захворюваннями. Видаляють втечу до здорової тканини, захоплюючи її.

  На замітку! Після обрізки для лікування дерево обприскують з метою профілактики. Ефективно використовувати бакові суміші, спрямовані на знищення шкідників і патогенних організмів.

  Як правильно обрізати абрикос восени в залежності від віку дерева

  На схему обрізки впливає вік рослини. Приступають до формує обрізку абрикоса восени з першого року розвитку. Формування займає кілька років. У цьому віці не тільки проводять формуючу стрижку, але і поєднують її з іншими (раніше описаними) видами. А ось старі дерева потребують проріджуванні загусла крони (санітарна стрижка), а також в омолодження.

  Осіння обрізка абрикоса в 1 -й рік життя

  Першою стрижці підлягає саджанець. У помірному кліматі вкорочують його на висоті в 70 см. Якщо абрикос висаджений в більш холодному кліматі, орієнтуються на висоту в 1-1,5 м. Скелетні пагони підрізають, зберігаючи третину довжини. Якщо абрикос щеплений, різку роблять вище місця щеплення, залишаючи близько чотирьох нирок. У однорічного рослини формують гілки другого порядку. У довжину після осінньої процедури вони повинні бути по півметра. В цей же час видаляють слабкі пагони, що ростуть неправильно.

  Осіння обрізка абрикоса на 2-3-й рік життя

  Після досягнення деревами двох років у них формується чашоподібна крона. Скелетні пагони першого порядку вкорочують трохи сильніше, ніж розташовані вище. Зрізають всю поросль на штамбі нижче гілок першого ярусу. На кожній з них в наступному сезоні залишають кілька нових довгих пагонів. Їх вкорочують приблизно на третину, віддаючи перевагу тим, які ростуть вглиб крони. Одночасно видаляють органи, загущаючі крону, і частина плодоносних гілочок, щоб самостійно відрегулювати врожайність і зберегти здоров’я дерева.

  Осіння обрізка дорослих абрикосів

  Процес не відрізняється від заходу, проведеного в попередньому сезоні: видаляють зайві нирки і зав’язі. Гілки у 4-річної культури краще не чіпати. У дорослого дерева не обійтися без процедури омолодження. Необхідно вирізати поросль на траві, вкоротити центральний провідник.

  Обрізка старого абрикоса

  Такий вид стрижки актуальний, коли сад починає старіти, оскільки термін життя плодових гілок абрикоса складає 2-3 роки, пагони потрібно регулярно видаляти. Послідовність дій:

  1. Спилюють все або майже всі гілки, на яких навесні зав’язуються бутони.
  2. Видаляють сухі, хворі, що перехрещуються, що ростуть вглиб крони і уражені лишайником гілки, а також ті, кора на яких потріскалася і відходить від деревини.
  3. Зберігають два яруси скелетних пагонів, по 5-7 штук в кожному, зрізають з них дрібні гілочки і прищипують кінці.
  4. Усіх травмованих місця обробляють садовим варом.
  5. Щоб рослина швидше відновився, його підгодовують калійними добривами з невеликою кількістю азоту.

  На замітку! В найближчі два-три роки належить зробити формуючу обрізку. При правильному її проведенні урожай порадує по закінченні цього терміну. ​​

  Плюси і мінуси осінньої обрізки абрикоса

  Єдиний недолік проведення процедури в цей час пов’язаний з неправильним визначенням термінів. Травмовані дерева відчувають стрес, вони повинні встигнути відновитися до настання стабільних холодів. Але і поспішати сильно не можна, оскільки при інтенсивному сокоруху обрізка чревата погіршенням здоров’я культури.

  Переваг у процедури набагато більше. Варто виділити наступні:

  • підвищення зимостійкості;
  • поліпшення імунітету;
  • збільшення кількості зав’язі і плодів;
  • підтримку охайності крони ;
  • продовження життєвого циклу і продуктивного віку.

  Вирощування абрикосів передбачає проведення ряду важливих заходів. Стрижка не виняток. Щоб провести восени правильну обрізку абрикоса, для початківців підготовлені покрокові схеми, які їм в цьому допоможуть.