ОБРАЗ ХЛЕСТАКОВА В КОМЕДІЇ М.В. ГОГОЛЯ «РЕВІЗОР» – РЕАЛІЗМ

Зарубіжна література 9 клас розробки уроків – 2017 рік

Мета: проаналізувати з учнями образ Хлестакова (мову героя, його поведінку, взаємини з іншими персонажами), визначити його роль у комедії; розвивати навички аналізу образної системи драматичного твору, усне мовлення, вміння узагальнювати, критичне мислення; виховувати інтерес до творчості Гоголя, прищеплювати неприйняття брехні, хвастощів, марнослів’я.

Компетентності, що формуються: предметні — уміння характеризувати образ Хлестакова, інтерпретувати вчинки героя, висловлювати судження щодо певних ситуацій, аргументувати свою позицію прикладами, цитатами з тексту; ключові — спілкування державною мовою (уміння тлумачити поняття, висловлювати думки, погляди), уміння вчитися впродовж життя (уміння читати, використовуючи різні види читання (вибіркове, пошукове)).

Обладнання: повний текст комедії М.В. Гоголя «Ревізор», ілюстрації до твору різних художників.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Головний герой комедії «Ревізор» Миколи Гоголя — Іван Олександрович Хлестаков. Навколо нього групуються всі персонажі п’‎єси. Цей образ здається зрозумілим і простим, однак його трактують по-різному. На цьому уроці ми схарактеризуємо образ Хлестакова і спробуємо зрозуміти, в чому полягає його суть.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ,

ФОРМУЛЮВАННЯ РАЗОМ З УЧНЯМИ МЕТИ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Що Гоголь пише про Хлестакова в зауваженнях для акторів?

2. Проілюструйте авторську характеристику прикладами з тексту. Знайдіть сцени, в яких герой виявляє пустоголовість, нездатність надовго затримувати увагу на якомусь предметі.

3. Виразно прочитайте монолог Осипа з другої дії, яви І. Про які риси характеру, інтереси та заняття Хлестакова ми дізнаємося з цього монологу?

4. З’‎ясуйте, чи підтверджують слова Осипа авторську характеристику героя.

1. Порівняйте два монологи Хлестакова: з яви V другої дії і з яви VIII четвертого дії. Відзначте різницю в словах, виразах, інтонаціях героя. Чим зумовлена ця різниця?

2. Знайдіть у мові Хлестакова прояви чванливості, панські інтонації і, навпаки, вираження запобігливої люб’‎язності (друга дія, яви II, IV, VI). У яких ситуаціях виявляються ці риси?

3. Проаналізуйте, як змінюються інтонація і поведінка Хлестакова в сцені з городничим (дія друга, ява VIII). Від чого залежать ці зміни?

4. Порівняйте поведінку та мову Хлестакова у сценах з прохачами (купцями, міщанами) і в епізодах з Анною Андріївною та Марією Антонівною (дія четверта, яви X—XV).

5. Назвіть риси характеру Хлестакова, що виявляються у сценах з чиновниками, прохачами, дружиною і дочкою городничого.

6. Знайдіть у тексті комедії приклади брехні Хлестакова. Про що він бреше? Поміркуйте, чи можна вважати брехню Хлестакова заздалегідь продуманою.

7. Зробіть висновок: як героя характеризує його мова?

8. На основі зробленого аналізу і складеного вдома плану виконайте письмову характеристику Хлестакова.

Кілька учнів презентують результати роботи.

Клас доповнює їхні відповіді.

V.ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1. На ваш погляд, яка риса домінує в характері Хлестакова?

2. Чи має Хлестаков хоча б одну позитивну рису? Аргументуйте відповідь.

3. Чи розвивається, змінюється образ Хлестакова протягом дії твору? Поясніть свою думку.

4. Як ви вважаєте, чому ніхто з міських чиновників до ознайомлення з листом Хлестакова так і не зрозумів, що він не ревізор?

5. Якою ви уявляєте зовнішність Хлестакова? Чи збігаються з вашим уявленням зображення героя на ілюстраціях?

6. Гоголь любив давати героям своїх творів промовисті прізвища. Що, на вашу думку, «промовляє» прізвище Хлестакова? Пояснення вчителя. Про значення прізвища Хлестакова цілком слушно написав В. В. Набоков: воно «створює відчуття легкості, бездумності, пустої балачки, свисту тонкої тростини, ляскання об стіл карт, вихваляння гульвіси і молодецтва покорителя сердець. ». Можливо, не випадково Гоголь обрав і таке ім’‎я для персонажа: у читачів воно викликає в пам’‎яті образ казкового Івана-дурня, який у результаті пошив у дурні всіх інших.

7. Чому на роль уявного «ревізора» Гоголь обрав таку нікчемну людину?

VI.ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Скласти анкету городничого та перелік порушень і зловживань зображених у п’‎єсі «Ревізор» чиновників. (Пункти анкети розробити самостійно, наприклад: вік, сімейні стосунки, посада тощо.)

Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Сцена брехні Хлестакова аналіз в комедії “Ревізор” Гоголя

У творі, що належить до жанру комедія, «Ревізор» М. В. Гоголь, використовуючи прийом сатиричного перебільшення (гротеск), заснованого на поєднанні реального і фантастичного, жартує, висміює всіх шахраїв, прагне показати людину такою, якою вона є насправді.

За допомогою гротеску Іван Хлестаков показаний брехуном, який вміє обманювати з почуттям, отримуючи від цього насолоду. Головний герой комедії, бачачи те, що його шанує суспільство, дає розійтися своєї фантазії, наглеет в своїх вимогах: за короткий час з чиновника нижчого класу перетворюється в фельдмаршала.

Сцена «брехні» викриває пороки чиновників і самого Хлестакова, який бажає похизуватися.

У суспільстві головний герой піднімає, ідеалізує себе. В його будинку, який був побудований першим в Петербурзі, він дає бали, гостями яких є князі і міністри .; приписує собі авторство знаменитих творів. Забуваючи, вимовляє: «Як взбежішь по сходах до себе на четвертий поверх, скажеш тільки куховарці:« На, Маврушка, шинель … ». Розуміючи, що обмовився, Хлестаков виправляє ситуацію: «Що ж я брешу – я й забув, що живу в бельетажі», прагне підтримати то вдалий збіг обставин, що сталося.

Можна сказати, що Хлестаков володіє недостатньо повним душевним світом, так як, бажаючи справити враження на дружину городничого, каже, що дружить з О. С. Пушкіним, не може придумати гідну тему бесіди з поетом, але все ж призводить дам в захват: « Ну що, брат Пушкін? »-« Та так, брат, – відповідає, бувало, – так якось все … ».

Виникає ситуація глухоти, сліпоти і неуваги чиновників, раптово перестали осмислювати семантику слів, які вимовляє Хлестаков. Безсоромна брехня тільки збільшує у всіх віру про приїзд справжнього ревізора. Чиновники настільки перелякані, що не помічають брехні до розкриття поштмейстером листи Хлестакова, з якого стає відомо, що той не ревізор. Кожен державний службовець є хто кривдить та нечестивцем, тому обман залишається на протязі довгого часу нерозкритим.

Сцена обману, кульмінація твору, дозволяє повно розкрити композицію п’єси. Саме сатиричне перебільшення, використане М. В. Гоголем, дозволяє підійти до серйозної теми з гумористичної боку. Письменник викриває вульгарність, бездуховність, показує людей, що позбавили себе ідеалів і цінностей.

✅Брехня Хлестакова – аналіз сцени в комедії «Ревізор»

Напевно, твір Гоголя «Ревізор» знають всі. Найцікавішим моментом тут є брехня головного героя – Хлестакова. Автор висміює і трохи жартує над шахраями та показує кожну людину такою, якою вона є насправді.

Виявляється, Іван є обманщиком, і брехуном. В його словах немає жодної частки правди. Крім цього, коли він обманює інших людей, то при цьому відчуває себе дуже навіть задоволено і добре. Після того як він бачить, що інші люди його не тільки поважають, а й шанують всі його слова як правду поступово він починає потроху нахабніти. Спочатку він був простим чиновником, але поступово перетворюється фельдмаршала.

Чим більше його слухає людей, тим більше він намагається підняти себе. Крім цього він перший купив будинок в Санкт-Петербурзі і про це він також хвалиться всім. А також запрошує їх до себе на бал, хоча по-справжньому йому навіть їх нікуди запросити. Ось тільки його це мало цікавить. Серед гостей є князі, а також міністри. І всім їм він не боявся і брехав прямо в очі.

Ще він складав і те, що вміє складати чудові твори. Багато хто знав і були впевнені, що це не його твори і автор у них зовсім інший, але Хлестакова було не переконати, і він стверджував, що справжнім автором є він.

А для того, щоб справити на своїх гостей гарне враження він обманює всіх і говорить про те, що дружить з самим Пушкіним і дуже добре його знає.

Гоголь зробив Хлестакова головним героєм і відвів для нього позитивний образ, хоча це спірне питання. Йому вдалося обдурити багатьох і довести всім, що саме він є ревізором. Крім цього він все ретельно планував, і зловити на обмані його було дуже складно або практично неможливо.

Але, не дивлячись на це, автор показує його як звичайного і нешкідливого чоловіка, який робив не обдумані вчинки, через які потім йому доводиться розплачуватися. Ось саме всі ці вчинки і допомогли йому обдурити так багато людей.

Звичайно, насправді йому зовсім не хотілося обманювати всіх, але для того, щоб перебувати серед людей йому доводилося це робити. Крім цього він робив це так правдоподібно, що й часом сам вірив у все це.

Варіант 2

У цій комедії один з найцікавіших моментів це сцена брехні, Хлестакова.

Ця людина як описує його автор порожній усередині, «ганчірка», «бурулька», призвідник незвичайних подій. На думку городничого Хлестаков найяскравіший і хороший спосіб в цій комедії. Автор на Хлестакові показав все перебільшення і любов до символіки різних характерів.

Самий запам’ятовується момент третьої дії це коли Хлестаков під враженнями їм на дівчат, увагу, яке йому надають начальники, потихеньку піднімаються настільки високо, що це навіть не про його фантазії. В одну мить він все трощить, і відновлює цілий всесвіт, в якій все міряється грошима. Почавши з найменшої брехні з приводу складання віршів, він цілеспрямовано вліз на літературний Парнас.

Глядачі його впізнають вони в потрясінні від зустрічі з таким «великою людиною», люди не помічають що, в його назвах миготять опери «норма», їм не до цього. Адже люди давно вже не читають книг. Але головний герой комедії відчуває себе на рівні з Пушкіним.

Знала роман, Загоскіна, одна з дам заявила, що два однаково названих твори неможливі. Але Хлестаков запевняв її, що одне з них точно його. Вибрехуючись перед дружиною городничого Хлестаков забрехався конкретно, то він каже, що він живе на четвертому поверсі і у нього у гостях бував сам міністр, і розповідав, що живе у великому будинку, в якому влаштовує бали, і маскаради.

Вражаюче, що всі слухали Хлестакова, не вимовивши не слова. Тільки ледве вимовляючи: «ваша величність”? як справді ми так повелися на нього нарешті вимовив один чоловік, це був суддя, після того коли все дізналися що Хлестаков всіх обманював.

Насправді, як звичайний Петербурзький чиновник, зміг так обдурити досвідчених людей, на чолі з городничим. Адже Хлестаков не відрізнявся ні розумом, ні кмітливістю? Цей момент найбільше зачіпає саму сцену, його брехні.

У цій комедії Гоголь показав Хлестакова головним персонажем, він ні на кого скидається, його брехню, настільки впевнено звучить, що начебто, це правда. Все-таки, Хлестаков не ревізор, але він і не шахрай, він обдумавши обманював людей. На осмислену заздалегідь хитрість, і підлоту він не здатний. Як, вважає Гоголь: що він наївний, нешкідливий робить необдумані вчинки. Саме всі ці риси і допомогли йому обдурити вища стоять людей.

Мені здається, що він не хотів брехати, але йому довелося, тому що йому хотілося, здаватися вище інших людей, і як написав Гоголь, що Хлестаков набрехав багато, але те що він говорив, міг і сам в це повірити. Він у брехні просто геніальний. Через це автор розкриває характер Хлестакова: всередині людини нічого не звичайного немає, порожній, риси обличчя непоказні.

А всередині вигадник в той момент, коли йому потрібно він стає господарем свого становища. На превеликий не щастя, ця риса властива і на даний момент деяким людям, і боротися з брехнею можна тільки глузуванням.

Варіант 3

Комедія Миколи Василевича Гоголя «Ревізор» – це унікальне і своєрідний твір, яке висміює пороки людей і всього людства в цілому.

Епізод сцени брехні Хлестакова грає головну роль в п’єсі і є кульмінацією. Хлестаков – це головний герой комедії. Він є центральним персонажем і в розглянутому епізоді.

У місті все чекають на приїзд ревізора. Але ніхто не знає, як і коли він приїде. Чи не відомо ні ім’я, ні зовнішність – нічого. Хлестакова, який тільки-тільки з’являється в місті, беруть за цього самого ревізора. Спочатку герой не може зрозуміти, з ким його переплутали, бо всі без винятку починають ставиться до нього шанобливо, шанобливо, підлабузнюватися перед ним.

А зовсім недавно, до приїзду в місто, Хлестаков голодував, жебракував, не знав, як далі жити. Звідусіль його гнали. Він уже готовий сісти у в’язницю. Вирішує від безвиході їхати куди-небудь, в якесь місто. І тут приїжджає сюди, де його радо зустрічають, як самого почесного гостя.

Незабаром Хлестаков розуміє, що його, очевидно, прийняли за якусь поважну особу. Тоді він метикує скористатися ситуацією і дуже сильно вживається в роль: починає прикрикувати, наказувати. Хлестаков настільки забріхується, що вже не може відрізнити: де правда, а де брехня. Він не замислюється про завтрашній день: коли розкриється обман, що він стане робити.

Хлестаков живе одним сьогоднішнім днем. Він настільки мізерний і дурний, що навіть не може проаналізувати і знайти причину такого поважного до нього відношення. Автор ставиться до героя з великою зневагою, саркастично знущається над ним і людьми, які його оточують.

Особливо Хлестаков бажає себе показати і набрехати з три короби про своє неіснуючому велич перед світськими дамами. Але його брехню стає вельми відчутна і позбавляється будь-якого сенсу.

Він забуває те, про що говорив на самому початку своєї розмови, що в кінці виходить повна нісенітниця. В одній зі своїх історій Хлестаков говорить про те, що він взагалі письменник, і його покликання – це література. Навіть зараховує себе кілька знаменитих творів.

Всі розуміють, що кожне слово Хлестакова – це брехня. Але відразу ж його виправдовують тим, що він це робить, щоб не видати себе, що він і є справжній ревізор. В цьому і полягає весь комізм ситуації. Дами від Хлестакова також в повному захваті.

Гоголь показує суспільство, для якого самі незначні і тупі людці, на зразок Хлестакова – це зразок для поклоніння. І все через те, що він вийшов чином.