Що таке файл підкачки, і навіщо він потрібен? Файл підкачки Windows 10

Більшість пересічних користувачів про те, що таке файл підкачки, позначений як pagefile.sys, загалом-то, не знають, хоча про таке поняття, як віртуальна пам ‘ять, можливо, і чули. Зате просунуті юзери, що займаються тонким налаштуванням Windows-систем, дуже чітко уявляють собі, що це за системний компонент, які операції з ним можна виробляти і який для нього виставити оптимальний розмір, щоб система працювала злагоджено, як годинник. Представлений нижче матеріал розрахований якраз на всіх тих, хто хоче дізнатися про цей компонент більше і провести оптимальні налаштування самостійно.

• Що таке файл підкачки?
• Як працює віртуальна пам ‘ять і файл підкачки Windows 10?
• Доступ до параметрів
• Які дії можна робити з компонентом pagefile.sys?
• Зміна розміру, встановленого за замовчуванням
• Рекомендовані оптимальні параметри
• Наскільки доцільно відключення віртуальної пам ‘яті?
• Питання фізичного вилучення
• Замість післямови

Що таке файл підкачки?

Почнемо з того, що даний об ‘єкт є важливим системним компонентом, який присутній у всіх без винятку системах Windows. Чи потрібен файл підкачки в системі – питання другорядне. Тут основним є розуміння суті того, за що він відповідає.

А відповідає він за регламентування використання так званої віртуальної пам ‘яті, яка може бути використана системою при надмірному навантаженні на пам’ ять оперативну, коли її ресурсів явно не вистачає для виконання завдань користувача у вигляді запущених програм і процесів. Зверніть увагу, що це відноситься в основному саме до програм користувача, оскільки операційна система спочатку “відрізає” шматок ОЗУ для власних потреб, що, відповідно, зменшує загальний доступний обсяг. Але як це все працює? Давайте подивимося на ці процеси дещо детальніше, особливо не вдаючись у технічну термінологію, а давши пояснення максимально простою і зрозумілою будь-якому користувачеві мовою.

Як працює віртуальна пам ‘ять і файл підкачки Windows 10?

Отже, під віртуальною пам ‘яттю розуміється зарезервоване місце на жорсткому диску з суворо визначеним розміром, в яке проводиться завантаження компонентів програм, що запускаються при нестачі RAM (ОЗУ). Для чого все це потрібно?

Уявіть собі найпростішу ситуацію, коли в запушеній операційній системі виконується величезна кількість власних фонових процесів, а тут ще й користувач запускає кілька ресурсомістких програм (наприклад, сучасну комп ‘ютерну гру з паралельним прослуховуванням музики на програмному плеєрі), та ще й забуває закрити інші активні програми, які відкрив раніше. Зрозуміло, що оперативна пам ‘ять не гумова. А де взяти додаткові обсяги, щоб виконати всі запущені процеси, та ще й так, щоб вся система в один “прекрасний” момент не зависла?

Ось тут на допомогу і приходить віртуальна пам ‘ять, за роботу якої і відповідає файл підкачки (Windows 10 в даному випадку беремо виключно в якості прикладу, оскільки у всіх ОС цього сімейства принципи організації і роботи віртуальної пам’ яті абсолютно однакові). Компоненти програм (найчастіше об ‘ємні динамічні бібліотеки DLL) під час переповнення RAM скидаються в ту саму зарезервовану область, звідки вони і керують іншими елементами програм. Обсяг резервованого простору якраз і залежить від розміру файлу підкачки (за великим рахунком, це одне і те ж).

У певному сенсі віртуальна пам ‘ять дуже схожа на оперативну. Але тут є один нюанс. Справа в тому, що за швидкістю доступу до завантажених компонентів оперативна пам ‘ять перевершує звернення до жорсткого диска в рази, яким би швидкісним і суперсучасним вони не був. Тому в такій ситуації може спостерігатися затримка при виконанні якихось програмних елементів, хоча проста людина таку різницю помітить навряд чи.

Доступ до параметрів

Але давайте подивимося, яким чином можна дістатися до основних налаштувань, а попутно визначимося, які саме дії можна робити з самим компонентом pagefile.sys.

Сам системний компонент у вигляді звичайного файлу завжди розташовується в корені системного диска або логічного розділу. Звідси неважко зробити висновок, що для кожного розділу в системі є власна резервована область і незалежний файл підкачки.

Щоб перейти до основних параметрів та параметрів на прикладі Windows 10, вам потрібно викликати розділ системи через меню ПКМ на іконці комп ‘ютера в звичайному “Провіднику” з вибором пункту властивостей і перейти до додаткових параметрів (посилання ліворуч).

На вкладці “Додаткові” у розділі швидкодії натискається кнопка “Параметри”, потім ще на одній вкладці “Додаткові” натискають кнопку зміни параметрів віртуальної пам ‘яті.

Які дії можна робити з компонентом pagefile.sys?

Отже, в налаштування ми увійшли. Але як налаштувати файл підкачки на оптимальну швидкодію системи, адже параметри неактивні?

Це нормальне явище. Справа в тому, що спочатку система сама встановлює необхідний розмір, залежно від конфігурації обладнання, зокрема, від обсягу RAM. Якщо подивитися уважніше, зверху можна побачити галочку навпроти рядка автоматичного вибору обсягу. Таким чином, зняття прапорця дасть доступ до необхідних параметрів.

Як правило, трохи нижче позначено рядок завдання розміру за вибором системи, а в самому нижньому полі вказано мінімальний і рекомендований розмір.

Зміна розміру, встановленого за замовчуванням

Щоб встановити обсяг файлу підкачки самостійно, необхідно активувати пункт завдання розміру, а в полях вихідного і максимального розміру ввести власні значення. Але які?

Взагалі, питання щодо того, як налаштувати файл підкачки, має кілька варіантів відповідей. Одні рекомендують дотримуватися негласних загальноприйнятих правил, інші радять використовувати інші налаштування. Зокрема, одним з найбільш оптимальних рішень, якщо вже ви вирішили встановити власні параметри, стане завдання розміру, який відповідає половині рекомендованого значення.

Рекомендовані оптимальні параметри

Проте проблема того, як змінити файл підкачки, має і зворотний бік медалі. Не секрет, що в сучасних конфігураціях з досить великими обсягами оперативної пам ‘яті, можна взагалі обійтися без використання віртуальної пам’ яті. Наприклад, при обсягах RAM близько 8 Гб і вище використання віртуальної пам ‘яті абсолютно не виправдано, хоча Windows наполегливо рекомендує встановити розмір на рівні 1905 Мб при поточному значенні 1920 МБ і мінімальному 16 Мб.

Взагалі, загальний принцип такий: чим більше оперативної пам ‘яті, тим меншим повинен бути розмір файлу підкачки. Якщо привести параметри, які вважаються оптимальними у співвідношенні ОЗУ (оперативна пам ‘ять )/ВП (віртуальна пам’ ять) у гігабайтах, значення розподіляться наступним чином:

Наскільки доцільно відключення віртуальної пам ‘яті?

З тим, що таке файл підкачки і його рекомендованими розмірами трохи розібралися. Тепер подивимося на питання, пов ‘язані з його відключенням, але спочатку залишимося на типовій омані деяких користувачів щодо розміру.

Помилково вважати, що збільшення розміру віртуальної пам ‘яті вже так сильно підвищить швидкодію системи. Як вже говорилося, звернення до оперативної пам ‘яті проводиться з більш високою швидкістю, ніж до жорсткого диска. Крім того, при завданні занадто великих об ‘ємом можна отримати таку ситуацію, коли система почне повністю ігнорувати RAM і використовувати ВП. Як наслідок, отримаєте не збільшення, а зниження швидкодії.

Але без файлу підкачування обійтися можна навіть на малопотужних конфігураціях, звичайно, якщо в них не передбачається використання великовагових програмних продуктів. Наприклад, Windows 10 на комп ‘ютері з 2-ядерним процесором середнього цінового діапазону і оперативною пам’ яттю 2 Гб прекрасно працює і без використання віртуальної пам ‘яті. Для “Офісу” більшого і не потрібно.

Як вимкнути файл підкачки? Потрібно просто відзначити рядок “Без файлу підкачки”, зберегти зміни і провести рестарт системи. Втім, чи потрібен файл підкачки, користувач вирішує сам.

Питання фізичного вилучення

Деякі особливо намагані розуми намагаються видалити цей компонент, використовуючи для цього різного роду хитрощі на зразок надання собі додаткових прав або використання програм для розблокування закритого доступу. Запам ‘ятайте! Займатися такими речами забороняється категорично! Потім, що називається, гріха не оберетеся.

Замість післямови

Ось, власне, і все щодо того, що таке файл підкачки. Встановлення оптимального розміру можна проводити згідно з поданими рекомендаціями, і не завжди доречно дотримуватися порад Windows. Це позначено багатьма фахівцями з налаштування системи. Що ж стосується відключення, дійсно, якщо ви не збираєтеся використовувати ресурсомісткі програми або сучасні ігри, можна обійтися і без віртуальної пам ‘яті. Система від цього тільки виграє.

Як налаштувати файл підкачки Windows 10

Під час роботи дані всіх запущених програм зберігаються не на диску, а в більш швидкій оперативній пам’яті. При великій кількості активних програм ОЗП може переповнитися, що призведе до помилок через нестачу пам’яті і невдачі в роботі комп’ютера. Щоб цього не відбувалося і програми продовжували працювати, навіть коли оперативка закінчилася, у Windows та інших ОС використовується файл підкачки.

Він є своєрідним продовженням оперативної пам’яті і служить для зберігання даних, що не помістилися в неї. Це прихований файл, який знаходиться на системному диску. У Windows 10 таких файлів два: swapfile.sys и pagefile.sys. Перший відповідає за роботу вбудованих додатків і програм з магазину Windows, а другий – за ПЗ зі сторонніх джерел.

Який розмір файлу підкачки Windows 10 вибрати

Розмір файла підкачки залежить від обсягу оперативної пам’яті: чим її більше, тим менший файл. За замовчуванням Windows керує його розміром автоматично і досить непогано з цим справляється. Так що якщо немає особливих причин, краще залишити всі налаштування як є.

Якщо ж хочете поекспериментувати, варто відштовхуватися від власного досвіду використання ПК. Для цього запустіть всі необхідні для роботи програми і відкрийте «Менеджер завдань», натиснувши Shift + Control + Esc. Переключіться на вкладку «Продуктивність», виберіть у бічному меню розділ «Пам’ять» і подивіться, який її обсяг використовується.

Цю цифру потрібно помножити на два і відняти кількість наявної оперативної пам’яті. Отримане число і буде оптимальним розміром файлу підкачки Windows 10. Якщо в результаті обчислення вийде від’ємне значення, тоді об’єм слід залишити без змін.

У нашому прикладі використовується 1,9 ГБ з 3 ГБ доступної оперативної пам’яті. Рахуємо: 1,9 2 – 3 = 0,8 ГБ. Це і буде оптимальним розміром файлу підкачки в даному випадку.

Як налаштувати файл підкачки Windows 10

Щоб змінити обсяг, натисніть Win + R, введіть sysdm.cpl і клацніть «OK».

Переключіться на вкладку «Додаткові» та клацніть «Параметри».

Перейдіть на ще одну вкладку «Додаткові» і натисніть кнопку «Змінити».

Зніміть галочку з пункту «Автоматично вибирати об’єм файлу», клацніть «Встановити розмір», а потім вбийте мінімальний і максимальний обсяг у мегабайтах. Не забудьте натиснути кнопку «Встановити» для збереження.

Після цього система запропонує перезавантажити комп’ютер. Клацніть «OK», щоб зміни набули чинності.

Чи варто відключати файл підкачки Windows 10

Ми не рекомендуємо цього робити, оскільки навіть при наявності великої кількості оперативної пам’яті Windows все одно використовує файл підкачки. Якщо відключити його, то при переповненні ОЗП будуть виникати помилки: програми можуть вилітати, а деякі з них і зовсім перестануть запускатися.

Файл підкачки в Windows 7/10 – що це таке і як правильно його налаштувати

З поняттям фізичної пам’яті на комп’ютері знаком будь-який користувач, такою може служити вбудований або знімний жорсткий диск, на який записуються оброблювані дані. Сучасні жорсткі диски надійні і довговічні, але у них є один істотний недолік – невисока швидкість читання / запису. Тому крім фізичної пам’яті всі комп’ютери оснащені таким собі посередником між фізичним диском і процесором – оперативною пам’яттю чи інакше ОЗУ, яка має куди більш високою швидкістю, ніж будь-який HDD або SSD-диск.

Що таке файл підкачки і для чого він потрібен

Втім, є свої недоліки і у ОЗУ, з яких найістотнішим на сьогоднішній день є її відносно невеликий обсяг. Але ж крім процесів самої системи, в неї записуються процеси всіх призначених для користувача додатків, нерідко дуже вимогливих до апаратних ресурсів. І коли користувач запускає програми, сумарний обсяг необхідної їм пам’яті може перевищити обсяг наявної на борту ОЗУ. В такому випадку спостерігається різке падіння продуктивності аж до зависання окремих програм або навіть падіння системи в BSOD.

Щоб знизити ризик розвитку такого неприємного сценарію, розробниками було створено спеціальний файл, в якій система скидає що не поміщаються в ОЗУ дані, а потім, коли частина оперативки звільниться, повертає їх назад. Називається він файл підкачки, в Windows 7/10 його також нерідко називають віртуальною пам’яттю або сторінковим файлом. Щоб детально пояснити принципи його роботи, треба було б прочитати цілу лекцію, ми ж обмежимося таким коротким поясненням: головне завдання файлу підкачки – забезпечення оптимальної роботи роботи системи і програм в умовах підвищеного навантаження на оперативну пам’ять.

Як включити файл підкачки і який повинен бути його розмір

Отже, що таке файл підкачки і для чого він потрібен, сподіваємося, вам більш-менш зрозуміло, тепер саме час перейти до більш складної і цікаве темі, а саме його налаштування. По правді кажучи, файл підкачки в Windows не потребує особливої ​​конфігурації за винятком деяких окремих випадків. Операційна система сама його створює і сама ж визначає його розмір виходячи з фізичних і програмних параметрів комп’ютера. За замовчуванням розташовується цей файл в корені диска C, носить системний ім’я pagefile.sys і, як багато системні об’єкти, зміна яких без особливої потреби небажано, є прихованим. Так що якщо ви хочете його побачити, зніміть в параметрах папок галку «Приховувати захищені системні файли».

Якщо файл підкачки є в корені системного диска, швидше за все, він у вас включений. Щоб переконатися в цьому остаточно, відкрийте командою systempropertiesperformance «Параметри швидкодії».

Далі перейдіть на вкладку «Додатково» і знайдіть блок «Віртуальна пам’ять», де буде вказано поточний розмір файлу підкачки. Якщо раптом він виявиться відключеним (розмір 0), настійно радимо його включити. Натисніть у вікні параметрів швидкодії кнопку «Змінити», встановіть в наступному віконці галку в чекбоксі «Автоматично вибирати обсяг файлу підкачки», включите радіокнопку «За вибором системи» і збережіть налаштування.

Ось так просто поставити файл підкачки на Windows 7/10, але це що стосується налаштувань за замовчуванням. Ви можете задати власний розмір сторінкового файлу, відключивши автоматичний вибір обсягу та активувавши радіокнопку «Вказати розмір». Незважаючи на більш ніж достатній досвід айтішників, однозначної думки щодо оптимального розміру файлу підкачки не існує. Традиційно вважається, що його обсяг повинен бути як мінімум дорівнює обсягу ОЗУ, але це дуже приблизно, хоча б з тієї причини, що своп є динамічним і може збільшуватися на вимогу операційної системи.

Отже, скільки ставити файл підкачки в Windows 7/10, якщо мова йде про його ручному налаштуванні? Залежить це насамперед від обсягу оперативної пам’яті, розрядність системи не грає в даному випадку важливу роль. З огляду на індивідуальність ПК, для розрахунку розміру віртуальної пам’яті пропонуємо скористатися наступним методом. Запустивши на ПК якомога більше програм, вкладок в браузері і т.д., відкрийте Диспетчер завдань, перейдіть на вкладку «Продуктивність» і запишіть задіяний обсяг ОЗУ.

Отримане число помножте на 2 і відніміть з результату реальний обсяг оперативної пам’яті. Підсумкове значення дорівнюватиме рекомендованому обсягом сторінкового файлу.

А взагалі, чим менше на ПК ОЗУ, тим більше повинен бути своп. Так що якщо ви до сих пір сумніваєтеся, як правильно налаштувати файл підкачки, скористайтеся даними цієї таблиці, запропонованої досвідченими системними адміністраторами:

Розмір ОЗУ Розмір файлу підкачки 512 Мб 5 Гб 1 Гб 4 Гб 2-4 Гб 3 Гб 6-8 Гб 2 Гб 10 Гб 1-1.5 Гб 16 Гб менше 1 Гб або взагалі не потрібен

Слід, однак, розуміти, що наведені тут цифри також є середніми. Є приклади, коли файл підкачки необхідний навіть при наявності на ПК 16 і більше Гб ОЗУ (така вимога деяких програм). Також якщо ви маєте звичку залишати багато програм у фоновому режимі, рекомендується збільшити розмір файлу підкачки на 20-30 відсотків від наведених вище значень. З іншого боку, якщо на вашому комп’ютері є досить пам’яті, ви не запускаєте «важких» програм, не помічаєте зниження продуктивності, збільшувати його не варто. Три гігабайти файлу підкачки для 4/8 Гб ОЗУ цілком повинно вистачити для роботи без «гальм», надмірне ж збільшення не тільки не прискорить систему, але, скоріше, навпаки, уповільнить її, так як Windows доведеться звертатися частіше не до оперативної пам’яті, а до більш повільного файлу підкачки.

У яких випадках необхідно збільшити розмір файлу

З питанням, який розмір файлу підкачки встановити, будемо вважати, що розібралися, тепер коротко розглянемо випадки, коли його необхідно збільшити. Якщо коротко, тому що основних причин всього дві – відчутне зниження продуктивності при запуску великого числа програм і поява помилки «На комп’ютері недостатньо пам’яті».

Буває і таке, що програма або гра при запуску вимагає наявності файлу підкачки певного розміру. Про те, як збільшити файл підкачки в Windows 7/10, теоретично було сказано вище, практично це виглядає наступним чином.

Припустимо, що обсяг віртуальної пам’яті у нас встановлений на вибір системи і нам потрібно його збільшити. За допомогою команди systempropertiesperformance заходимо в параметри швидкодії, тиснемо змінити віртуальну пам’ять, знімаємо галку автоматичного визначення розміру файлу підкачки системою і вказуємо власний розмір. З вихідним і максимальним розмірами можна не морочитися, виставляємо в обох полях однакові значення, тиснемо «Поставити», зберігаємо налаштування і перезавантажуємо комп’ютер. Ось так просто змінити розмір файлу підкачки Windows.

Використання файлу підкачки на SSD

Про використання ФП на SSD-дисках слід сказати окремо. Існує думка, що на твердотільних накопичувачах файл підкачки не потрібен, так як вони, по-перше, і так достатньо швидкі, по-друге, багаторазова запис даних скорочує термін служби диска. Обидва ці твердження невірні. Якими б не були швидкими SSD, вони все одно значно поступаються в плані пропускної здатності ОЗУ і, якщо останній в певний момент виявиться недостатньо, користувач негайно відчує зниження продуктивності системи.

До того ж обсяг записуваних в ФП даних на SSD не так великий, щоб вичерпати ресурси осередків пам’яті (на це знадобиться багато років). Більш того, наведені цифри щодо SSD і основні моделі використання файлу підкачки якнайкраще підходять один до одного, тому якщо на вашому комп’ютері є два диска і один з них SSD, то розміщувати файл підкачки рекомендується саме на ньому, як на найшвидшому! До того ж не забувайте, що відключення ФП призведе до неможливості діагностики критичних помилок в системі (створення дампа аварійної копії пам’яті).

Отже, чи потрібен файл підкачки на SSD? З більшою часткою впевненості можна сказати що так, навіть якщо система не включила його при установці. Виняток становлять ПК з дуже великим обсягом ОЗУ (16 Гб і вище), але й тут не завжди все так однозначно. Що стосується продовження життя SSD за допомогою відключення / перенесення ФП, тут є своя частка правди, тому що практика використання твердотільних накопичувачів з усією очевидністю показала, що термін їх служби безпосередньо залежить від що припадає на них навантаження.

Хвилюватися з цього приводу, однак, не варто. При наявності на ПК достатнього обсягу ОЗУ файл підкачки на SSD буде використовуватися мінімально, до того ж існує багато інших і при цьому більш вагомих чинників, що впливають на термін служби SDD, серед яких слід відзначити дефрагментацію, гібернацію, TRIM, індексування та інші функції.

Ну що ж, сподіваємося, з питанням, навіщо потрібен файл підкачки, ми розібралися. Звичайно, в його використанні існує ще чимало тонкощів. Наприклад, є такі моменти, як перенесення ФП з системного HDD на призначений для користувача, поділ, автоматичне очищення, використання спеціальних утиліт для настройки, але це вже тема для окремої статті.