Лялька-мотанка: що ми знаємо про прадавній сакральний оберіг українців

Це один із найдревніших символів, який сотнями і навіть тисячами років супроводжував наших предків. Ляльку-мотанку мати клала до колиски немовляті, у скриню із рушниками та сорочками, коли донька заміж виходила. Мотанка оберігала і оберігає оселі українців. Мовчазна лялька береже таємниці цілого роду, адже переходить із покоління в покоління, від матері до дитини.

Історія появи ляльки-мотанки

Не одну тисячу років тому лялька-мотанка увійшла у життя наших предків. Ще у сиву давнину матері загортали у тканину шматочок м’якого хліба і давали немовляті. Називали це «куклою». Нею дитину заспокоювали, до того часу доки не винайшли соски-пустушки. Згодом, коли дитя підростало, йому потрібно було чимось бавитися. От примотували до «кукли» ще шматочок тканини у вигляді спіднички. Така лялька могла і не мати рук. І що важливо, мотанка не мала і не має ніг.

Мотанку робили із старого одягу – спідниць, вишитих сорочок членів родини. Створюючи ляльку, жінка вкладала у неї щирі почуття. Робили її на щасливу долю, на міцне здоров’я чи шлюб. Тому вважається, що лялька має сильну енергетику і здатна оберігати. Як окрему людину, так і всю оселю. Тому часто її вішали над дверима. Також ставили на покутті.

Джерело фото: sumno.com, автор – Тетяна Білокрилець.

На території нашої країни ляльки-мотанки були поширені на Наддніпрянщині. Нині це території Київської, Полтавської та Черкаської областей. Проте відома мотанка із хрестом замість обличчя, найімовірніше, прийшла до нас із Азії, де теж були поширені такі ляльки.

Мотанки і стародавні магічні обряди

Такий оберіг із сильною енергетикою, звісно ж, використовували і нині використовують у різних обрядах. Деякі з них навіть можна назвати магічними. Тому мотанку і роблять без обличчя. Адже наші предки вірили, що маючи очі чи рот, мотанка могла уособлюватися із дитиною, яка нею гралася. А отже – і прив’язати до себе її душу. А це вважалося дуже не бажаним, адже могло використовуватися з недобрими намірами. Тому замість обличчя лялька-мотанка має хрест – символ сонця.

Важко повірити, але навіть звичні для сільської місцевості опудала – це теж древні обереги. Те ж стосується і опудала, яке спалюють на Масляну. Ці та інші символи, що оточують нас, мають стосунок і до маленьких ляльок-мотанок, які оберігають наш сімейний затишок, благополуччя, здоров’я. Сакральне значення для наших предків мали й інші предмети, які ми нині сприймаємо як іграшки. Більше про них можна прочитати у матеріалі «Іграшки, зроблені в Україні. Пограємо?».

Джерело фото: chask.net.

Мотанки, які мати передавала своїй дочці, дівчина, після одруження брала до свого нового дому. Їй дозволялося й далі гратися із ляльками. Наші предки вважали, що так швидше у молодої пари народяться діти. Коли немовля з’являлося, мати клала до колиски ляльку, яка оберігала вже нового нащадка роду.

Інколи ляльки-мотанки робили і з конкретною метою. Наприклад, щоб викликати дощ у посуху. Чи для доброго врожаю. Також був цікавий звичай робити 12 маленьких мотанок та одну велику. Кожна уособлювала якусь хворобу. Робили їх, щоб вберегти людину від недуги. Часто в середину ляльок клали цілющі трави від хвороб і давали гратися дітям. Зазвичай такі ляльки, після того, як вони виконували свої місію, спалювали.

Хоча лялька-мотанка асоціюється з добром і позитивною енергетикою, були і такі, які робили зі злим умислом. Таке явище спостерігалося, зокрема, на Гуцульщині (Галичина, Буковина та Закарпаття). Яскраво це показано у культовому фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Більше про цю стрічку та інші фільми, що знімалися на території України, читайте у матеріалі «А у нас кіно знімали: де в Україні створювали знамениті фільми».

Одна із стародавніх традицій, пов’язана із ляльками, збереглася і донині. Чи не кожному з нас доводилося бачити на капоті машини молодят гарно вбраних ляльок. Нині, щоправда, віддають перевагу просто квітам чи американським ведмежатам Тедді.

Джерело фото: euphoria.lviv.ua.

А у давнину ляльку прив’язували до підводи, на якій їхали молоді до церкви на вінчання. Та ця мотанка була особливою: ляльки зображали чоловіка та жінку. Проте руки у них були спільними.

Джерело фото: pustunchik.ua.

Це символізувало любов та злагоду у майбутньому подружньому житті. Адже з моменту вступу в шлюб жінка і чоловік ніби ставали одним цілим.

Що треба знати, щоб самотужки зробити сакральний оберіг

З огляду на те, що лялька-мотанка – сакральний оберіг, до її створення потрібно підходити із гарним настроєм та чистими думками. А для її виготовлення знадобляться речі, які знайдуться у кожній оселі: кілька шматочків тканини (для голівки – біла), нитки (для волосся – муліне), шматочок поролону, вати.

Джерело фото: pustunchik.ua.

Поролон обгортаємо білою тканиною, зав’язуємо ниткою. Ниткою іншого кольору обв’язуємо голову, створюючи сакральний хрест.

Джерело фото: pustunchik.ua.

Далі беремо тканину, яку підготували для спіднички. Вона може бути різнокольоровою, щоб наша мотанка вийшла яскравою. Цю тканину, зібравши у складки, обмотуємо навколо ляльки. Не поспішайте обрізати нитку. Нею потрібно обмотати талію від голови. Цією ниткою у процесі можна примотати і фартушок для нашої ляльки.

Джерело фото: pustunchik.ua.

Далі робимо руки. Для цього шматок тканини треба обмотати ниткою. Руки примотуємо до тіла ниткою навхрест.

Джерело фото: pustunchik.ua.

Для волосся беремо нитки-муліне. З одного боку розрізаємо, з іншого – на місці розділу зав’язуємо нитку. Кріпимо волосся, примотуючи його ниткою до шиї.

Джерело фото: pustunchik.ua.

У берегині повинні бути коси, також лялечці можна зав’язати стрічку на голову чи зробити віночок. Прикрасити мотанку можна і намистом і взагалі всім, що підкаже фантазія.

Джерело фото: pustunchik.ua.

Проте варто пам’ятати, що ляльку-мотанку категорично не можна проколювати голкою, шпильками і взагалі щось пришивати. Адже тоді весь сенс мотанки втрачається.

Де придбати ляльку-мотанку

Ляльку-мотанку можна зробити самотужки, а можна і під наглядом досвідченої майстрині. Зазвичай такі майстер-класи обходяться досить дешево, адже платити треба тільки за матеріали, які використовуються. В останні роки вони стали досить популярними.

Часто майстрині влаштовують майстер-класи чи продають мотанки на ярмарках, де збирають кошти для військових, які знаходяться у зоні АТО.

Джерело фото: culturno.te.ua.

Потрапити на майстер-клас з виготовлення мотанок можна чи не в кожному музеї України. Варто просто слідкувати за анонсами закладів. Зокрема, навчитися робити мотанку можна в етнокомплексі «Українське село».

Де знаходить: село Миколаївка, Київська область.

Вартість майстер-класу: договірна.

А ще у музеях часто експонують ляльки-мотанки відомих майстринь. Одна з них – Варвара Мацелла. Майстриня із Київщини присвятила останні десятиліття створенню мотанок. У 1930-х роках, коли Варвара була ще маленькою дівчинкою, вона не мала іграшок. Тільки одну солом’яну ляльку з кам’яними ручками подарувала їй хрещена. Та лялька розбилася. За створення мотанок майстриня взялася вже у 1980-х роках, на пенсії. Її роботи нині виставляються у музеях не тільки України, а й світу.

Джерело фото: qha.com.ua.

Ляльки-мотанки – популярний сувенір. Ціни на такі обереги варіюються. Мотанка може коштувати і 20 гривень, і 600. Все залежить від матеріалу, з якого виготовлена мотанка, яким майстром вона зроблена. Якщо лялька прикрашена атласними стрічками, мереживом, шовком, то і ціна буде відповідною.

Авторську ляльку-оберіг можна придбати в Обухові, у магазині «Дизайн». Майстри зазначають: ідентичних ляльок не роблять, кожна – по-своєму індивідуальна. Ляльку можна придбати як безпосередньо у магазині, так і замовити онлайн на сайті. На виготовлення авторської мотанки майстриня може витратити і 5 днів, і цілих два тижні!

Джерело фото: netherlands.mfa.gov.ua.

Де знаходиться: Київська область, місто Обухів, вулиця Київська, 119.

У Дніпрі та Києві сакральні обереги можна придбати в «Етнодомі». А також підібрати для собі національний одяг та прикраси для якоїсь урочистої події.

Де знаходиться: місто Київ, вулиця Верхній Вал, 58/28; місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 22.

Зазвичай майстрині співпрацюють із сувенірними магазинами. Тож оберіг можна придбати у крамничках чи онлайн у мережі Інтернет. Зокрема таким чином можна знайти сторінки майстринь: Оксани Богуміл, Тетяни Білокрилець. Також витвори майстринь можна з легкістю знайти в онлайн-спільнотах майстрів хенд-мейду в соціальних мережах.

Тому якщо ви хочете здивувати рідних чи друзів оригінальним подарунком чи придбати сакральний оберіг для своєї оселі, то лялька-мотанка – це найкращий вибір. Саме вона уособлює мудрість віків, є національним надбанням, з історією якого повинен бути знайомий кожен українець. Та не думайте, що дарувати мотанки друзям-іноземцям неможна. Не тільки можна, а й треба! Щоб поділитися з ними часточкою нашої історії та культури.

ЛЯЛЬКА В ЖИТТІ ДИТИНИ. ЧОМУ НАВЧАЮТЬ ЛЯЛЬКИ

Чи знаєте ви, чому лялька – одна з найулюбленіших іграшок дітей та який вплив вона має на їхню емоційну сферу? Малюки переживають з нею радість і сум… Дівчатка з особливим захопленням сповивають своїх пупсів, повторюючи жіночу поведінку. Та й маленькі хлопчики виявляють інтерес до ляльок та їхніх колясок. Арт-терапевт Вікторія Назаревич вважає, що гра в ляльки сприяє пошуку та практичному засвоєнню життєвих моделей поведінки. Спеціалісти програми «Сирітству – ні!» Фонду Ріната Ахметова радять батькам дізнатися, яку ще роль у розвитку дитини відіграє улюблена лялька.

Лялька – це іграшка, з якою грають «в життя». Вона вчить відтворювати стереотипи жіночої поведінки: догляд за дитиною, її годування, вкладання спати й інші дії, які в звичайному житті спрямовані на самого малюка. В іграх з ляльками відпрацьовуються і моральні моделі поведінки: ляльки ввічливо знайомляться один з одним або б’ються, ляльку може бути шкода, вона може погано себе поводити тощо.

До того ж гра в ляльки – найсильніший засіб психологічної підтримки для дітей. Разом з лялькою малюк проживає свої радощі й прикрощі, сварки і образи, програє ситуації і змінює їх фінал на позитивний. Це дозволяє йому позбутися тривожності і знайти душевну рівновагу.

Коли і які ляльки купувати дитині?

У віці до року дитина ще не вміє гратися в ляльки, тому найкращою «лялькою» для неї стають батьки. Участь дорослих у дитячих іграх обов’язкова, адже гратися просто так, без допомоги батьків, малюк не навчиться.

У рік вже можна купити малюкові першого простенького пупса. Але до двох років діти ляльок не виділяють серед інших іграшок. Їх кидають, тримають то за волосся, то за ногу.

У 3-4 роки дитина вже починає усвідомлювати, що лялька – іграшка особлива. Дівчинка з особливим захопленням сповиває і купає своїх «дітей» (пупсів) або одягає великих ляльок-красунь.

До 5-ти років дитина починає себе ідентифікувати з лялькою, мріяти про неї, любити деяких ляльок більше, ніж інших. Старший дошкільний вік з його більш складними рольовими іграми вимагає вже вдосконалених ляльок. Рольові ігри в дочки-матері граються з особливим захопленням. Підійдуть «складні» пупси, які багато вміють: їх годують, поять, змінюють їм памперси, саджають на горщик тощо. Постарайтеся, щоб лялька з такими майже дитячими функціями все ж таки не була напхана електронікою, не нагадувала вимогливого вихованця-тамагочі або справжню дитину, що реагує на кожен рух своєї маленької «мами». Інакше і до неврозу недалеко.

Чи може хлопчик гратися ляльками?

Не просто може, дуже бажано, щоб він грався ними, не зустрічаючи негативної реакції батьків. На жаль, зацікавившись «дівчачою іграшкою», малюк чоловічої статі дуже швидко розуміє, що дорослим це не дуже подобається – і повністю переключається на пістолети, машинки і конструктори. Але ляльки потрібні і хлопчикам, і дівчаткам буквально з дитинства. Спочатку неваляшки і матрьошки, потім пупси, про які треба дбати, попутно освоюючи навички одягання, виробляючи ритуали годування і укладання спати. Хлопчики у віці трохи більше року проявляють такий же інтерес до ляльок, як і до їх «транспортних засобів» – колясок. Потім, в 2-3 роки, настає ера сюжетних ігор, і в коробці з іграшками повинні з’явитися невеликі лялечки, бажано сім’я. Добре, якщо вони рухливі і різностатеві. У 4-5 років настає черга рольових ляльок – солдатиків, пожежних і т. ін. Бажано, щоб ляльки хлопчиків і виглядали як хлопчики, і були зовні близькі йому за віком. Адже лялька – це виразник потреб дитини, за допомогою якого вона вчиться спілкуватися, розуміти себе та інших.

На відміну від дівчаток, хлопчикам не потрібен великий набір посуду та аксесуарів для ляльок. Мінімальний набір посуду та меблів буде набагато цікавіше урізноманітнити за допомогою конструкторів або кубиків.

Чи можна обійтися без купованих ляльок?

Традиційні саморобні іграшки виготовляються з максимально природних матеріалів: дерева, вовни, соломи, натуральних тканин. Вони залишають дитині більше простору для уяви: простий клаптик перетворюється в її фантазії в розкішну сукню, а стилізовано «намічене» точками лице або повна відсутність рис допомагають уявити ляльку і у вигляді красуні-принцеси, і у вигляді мужнього лицаря. Деякі педагоги (наприклад, прихильники вальдорфської методики) вважають, що такі прості іграшки максимально відповідають природі дитини і приносять їй найбільшу користь. Але все ж повністю позбавляти малюка стандартних магазинних ляльок не варто, адже він живе в соціумі, серед інших дітей. На тлі володарів Барбі господар саморобок буде відчувати себе ніяково.

Чи корисні для дітей різноманітні монстри?

Вважається, що в іграх з людиноподібними монстрами діти справляються з природними страхами. Також «страховиська» традиційно виконують функції негативних героїв, допомагають виплеснути малюкові природну агресію і накопичений негатив. Але іноді фантазія виробників зашкалює, і з’являються такі чудовиська, на які навіть батькам дивитися страшно. Будь-яка лялька (від пупса до солдатика і людиноподібного зомбі) – це образ людини. Малюк мимоволі ототожнює себе зі своєю іграшкою, створює власні уявлення про світ людей. Картина реального світу може похитнутися, якщо малюк намагається населити його людьми-павуками або супергероями-кажанами.

Втім, шкідливими для психіки дитини можуть виявитися не тільки інопланетяни, вампіри та інші монстри, а й звичайні, на перший погляд нешкідливі пупси з непотрібними анатомічними подробицями або ляльки з порушеними пропорціями тіла. Треба ще враховувати і вік гравця: лялька, яка хороша для допитливого школяра (наприклад, «вагітна лялька» з розбірним животом і дитиною всередині), може завдати психологічної травми дитині молодшого віку. А взагалі, про те, хороша чи погана лялька, говорить іноді вираз її очей. У хорошої дитячої іграшки очі не можуть бути злими.

Корисна або шкідлива Барбі?

Одні психологи вважають, що граючи з красунею і модницею, дівчатка вчаться доглядати за собою. Інші кажуть, що пропорції у ляльки нереальні, «нелюдські», жодній дівчинці таких ніколи не досягти. В результаті з’являється комплекс неповноцінності і проблеми з харчуванням у дівчаток-підлітків. В Англії, наприклад, стали потихеньку наближати ляльки, аналогічні Барбі, до зовнішності «гладенької» дівчинки-підлітка. В Ізраїлі зовсім Барбі заборонили і замінили на ляльки, які виглядають більш реально. До речі, там же ігри дітей регламентуються мало не законодавчо, у всякому разі, право хлопчиків гратися ляльками перетворилося з недавніх пір в обов’язковий елемент виховання і навчання.

Яка лялька безпечна для дитини?

Іграшки оцінюються з точки зору екологічної чистоти, педагогічного аспекту і психології. Куплена лялька не може погано пахнути, з неї не повинна злазити фарба, вона має бути виготовлена з якісних матеріалів. Психологічний аспект передбачає, що емоції, викликані ляльками, повинні бути позитивними. З точки зору педагогіки, важливо, чому лялька навчить і які якості розвине в малюка. Естетичний момент теж істотний, іграшка повинна відповідати певному ідеалу краси. Крім того, кожна іграшка – і лялька не виняток – повинна відповідати віку дитини.

Звертайте увагу на наступні моменти:

– лялька повинна бути міцною, її має бути непросто зламати;
– у неї не повинно бути дрібних деталей і довгих шнурків в одязі;
– фарба повинна бути нетоксична і дуже міцна;
– важливо, щоб ляльку можна було мити або регулярно прати в машинці, адже маленькі діти все тягнуть до рота;
– чи видає лялька гучні звуки, які можуть налякати дитину.

Чи сварити дитину, якщо вона зламала ляльку?

Для дошкільнят природний етап розвитку пізнання – цікавість, як влаштована іграшка, як вона працює. Але така модель поведінки більше властива хлопчикам і тільки стосовно неживих предметів, наприклад, машинок. Дівчата ж можуть розмалювати ляльку, постригти їй волосся, але ніколи не полізуть всередину: для них це дуже страшне видовище, і якщо з лялькою трапляється «нещастя» (випало око, відірвалася рука або нога, відклеїлися вії), це викликає зазвичай море сліз і запам’ятовується на все життя. У тому числі і тому, що, як уже говорилося, дитина ототожнює себе зі своєю лялькою, і слова «ляльці боляче» для неї не порожній звук. Отже, якщо п’ятирічка випадково зламала свою улюблену «подружку», не сваріть її – дівчинка потребує розради.