Неплідність корів

Неплідність − це тимчасова чи постійна нездатність статево дозрілого організму давати нащадків.

Яку корову і коли слід вважати неплідною? Якщо не запліднилася протягом 30-ти днів після родів, а яловою – від якої не отримали протягом року теляти.

Основні причини неплідності:

• погана організація відтворення;
• незадовільна робота фахівців;
• порушення технології осіменіння;
• недоліки обліку;
• незадовільне вирощування ремонтного молодняку;

Визначаючи причини неплідності тварин, треба пам’ятати, що вони такі ж різноманітні, як і їх умови утримання, годівлі та експлуатації. Як правило, діє декілька причин неплідності, які майже завжди патогенетично між собою пов’язані. Виявити ці причини можна лише при умові всестороннього і глибокого аналізу результатів загального клінічного, ректального і вагінального досліджень тварин, оцінки результатів лабораторного дослідження їх крові, виділень із статевих органів.

Розрізняють сім форм неплідності:

1. Вроджену – наслідок аномалій статевого апарату тварин, проявляється аномаліями статевих органів.
2. Старечу (клімактерій) – виникає в результаті вікового ослаблення, а потім і повного припинення статевої функції (у корів 15-20 років).
3. Аліментарну – пов’язане з недостатнім або надмірним годуванням.
4. Експлуатаційну – надмірна і тривала експлуатація тварин.
5. Кліматичну – проявляється при дефіциті або надлишку інсоляції, різкої зміни клімату, недоліках утримання.
6. Симптоматичну – обумовлюється патологією статевих органів. Причиною цих захворювань найчастіше буває погана підготовка самок до родів, некваліфікована родова допомога, несвоєчасна діагностика післяродових захворювань та низька ефективність застосовуваного лікування.

Розрізняють неплідність на ґрунті незаразних, інфекційних та інвазійних захворювань.

а) незаразних (механічні ураження і запальні процеси зовнішніх статевих органів, патології шийки матки, матки, яйцепроводів, яєчників);

б) інфекційних та інвазійних хвороб статевих органів (інфекційний вестибуло-вагініт, трихомоноз, вібріоз, міхурцева висипка тощо).

а) штучно набута – при порушенні правил осіменіння: неправильне утримання, зберігання і транспортування сперми;

б) штучно спланована – при навмисному пропуску статевих циклів без осіменіння.

Профілактичні заходи включають в себе:

• правильна годівля та утримання самок, особливо вагітних;
• ранню акушерсько-гінекологічну диспансеризацію корів і телиць;
• високий рівень лікувальної роботи, ранню діагностику захворювань організму;
• застосування стимулюючих препаратів в залежності від виду безпліддя і стану організму.

• Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини
  • Про управління
  • Реєстри
  • Інформація про проведену роботу щодо розгляду звернень громадян
  • Уповноважені особи
  • Протокольні рішення за результатами засідання ДНПК
  • Рішення про тимчасове припинення
  • Довідник голови ОТГ УБХПВМ
  • Про управління
  • ПАМ’ЯТКА ДЛЯ СПОЖИВАЧА
  • ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ СПОЖИВАЧА
  • Інформація для суб’єктів господарювання
  • Інформація про проведену роботу щодо розгляду звернень громадян
  • Про управління
  • Публічна карта
  • Актуальна інформація
  • Уніфіковані форми актів
  • Інформація про проведену роботу щодо розгляду звернень громадян
  • Оздоровча кампанія 2021
    • Загальнооздоровчі заклади
    • Дитячі оздоровчі заклади
    • Стан пляжів
    • Про управління
    • Фітосанітарний стан
    • Фітосанітарна інформація
    • Увага карантин
    • Фітосанітарна безпека
    • Карти поширення карантинних організмів
    • Вільні зони по Херсонській області
    • Міжнародний рік здоров’я рослин 2020
    • Суб’єкти насінництва та розсадництва Херсонської області
    • До уваги суб’єктів господарювання
    • Інформація про проведену роботу щодо розгляду звернень громадян
    • Державний контроль за регульованими цінами
    • Інформація для звернення громадян
    • Нормативно-правова база
    • Інформація про проведену роботу щодо розгляду звернень громадян
    • Заохочення викривачів корупції
    • Порядок організації роботи із повідомленнями про корупцію
    • Декларування в умовах воєнного стану
    • Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність
    • Методичні рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції
    • Пишіть нам
    • ІНФОРМАЦІЙНІ КАРТКИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ
    • Для фізичних осіб
    • Для юридичних осіб
    • Надіслати документи
    • Інформація про проведену роботу СТ
    • Актуальна інформація

    16.1. Форми і причини неплідності

    Визначаючи причини неплідності тварин, треба пам’ятати, що вони такі ж різно­манітні, як і їх умови утримання, годівлі та експлуатації. Навіть при ретельному до­слідженні неплідної тварини не завжди вдається виявити причини, що обумовлювали її виникнення. У кожному випадку, як правило, діє декілька причин неплідності, які майже завжди патогенетично між собою пов’язані. Виявити ці причини і визначити сутність впливу кожної зйих на весь організм і статеві органи зокрема- основне за­вдання фахівця ветеринарної медицини. Це можна лише при умові всестороннього і глибокого аналізу результатів загального клінічного, ректального і вагінального до­сліджень тварин, оцінки результатів лабораторного дослідження їх крові, виділень із статевих органів, мазків-відбитків із слизової оболонки піхви, сонографії тощо.

    Потрібно підкреслити, що одні й тіж фактори обумовлюють неплідність самок і самців, чому навіть окремі автори намагаються об’єднати в одному розділі “гіне-

    Ветеринарна гінекологія

    колегія” – (від гр. §упе – жінка, іо£о$ — наука) – вчення про патологічні процеси у статевих органах невагітних самок (учення про неплідність самок) та імпотенцію самців, тобто, об’єднати гінекологію та андрологію, застосувавши для хвороб самок термін “теліологія”. Таке об’єднання нелогічне і безпідставне. Тому підкреслюємо, що гінекологія вивчає хвороби статевих органів невагітних самок, які виникли піс­ля завершення післяродового періоду, тобто після 30-го дня з часу отелення, тоді як андрологія вивчає причини імпотенції самців. Хвороби періоду вагітності, родів, та післяродового періоду – акушерство. Одні й ті ж хвороби можуть відноситися і до акушерських, і до гінекологічних. Наприклад, гострий післяродовий ендометрит – це акушерська хвороба, а хронічний ендометрит – гінекологічна.

    Причини неплідності цікавили вчених давно. В 30-х роках XX ст. професори В. В. Конге, А. Ю. Тарасевич, Н. Ф. Мишкін, згодом П. А. Волосков, І. А. Бочаров намагалися їх систематизувати. Правда, всі причини важко врахувати. Одна і та ж причина в різних умовах діє по-різному; різні причини можуть викликати подібні симптоми, тому завжди потрібно шукати головну причину.

    До причин, що обумовлюють неплідність, відносять:

    • погану організацію відтворення;
    • незадовільну роботу фахівців;
    • порушення технології осіменіння;
    • недоліки обліку;
    • незадовільне вирощування ремонтного молодняку;

    А. Ю. Тарасевич розрізняв три основні причини неплідності:

    • екстрагенітальні (вік, ендокринні і нервові розлади, патологія молочної зало­зи, інфекційні й інвазійні захворювання);
    • інтрагенітальні (ненормальний стан яєчників – кісти фолікулярні і жовтого тіла, персистентне жовте тіло; неповноцінні статеві цикли, розлади імплантації; ен­докринна анафродизія, німфоманія;
    • екзогенні (аліментарні фактори, дефіцит світла тощо):
    • осіменіння недорозвинених телиць;
    • порушення зоогігієнічних вимог при утриманні тварин;
    • неповноцінну годівлю тварин, особливо в стійловий період;
    • незадовільну підготовку корів, особливо нетелей, до отелення;
    • погану організацію родів;
    • некваліфіковану родову допомогу;
    • відсутність акушерської та гінекологічної диспансеризації.

    Серед великої кількості цих причин треба вибрати визначальні для данної си­туації. Для цього проводять комплексне дослідження тварин та умов їх утримання, догляду та годівлі і на основі даних клінічного обстеження ділять корів на 3 осно­вні групи: вагітні тварини, корови у післяродовому періоді і неплідні. Бажано, щоб до першої групи ввійшли не менше 50 % корів, другої – біля 20 % і третьої – не більше 30 %.

    Вагітним коровам створюють необхідні умови для збереження тільності, корови другої групи вимагають поліпшенного догляду для швидкого завершення інволюції матки. Неплідних корів піддають старанному дослідженню для встановлення причи­ни неплідності і її ліквідації.

    Нині існує декілька класифікацій причин неплідності. Найширшого розповсю­дження на території колишнього СРСР набула класифікація А. П. Студєнцова. Не дивлячись на окремі слабкі місця в цій класифікації, вона залишається у нас осно­вною. В країнах заходу кожну форму неплідності розглядають окремо, поза якоюсь класифікацією.

    У п’ятдесятих роках А. П. Студєнцов запропонував класифікацію неплідності тварин, за якою розрізняють сім форм неплідності:

    1. Уроджену: у самиць – інфантилізм, гермафродитизм, фримартинізм;

    у самців: інфантилізм, крипторхізм, гермафродитизм.

    1. Старечу, що обумовлюють атрофічні процеси в статевих органах.
    2. Симптоматичну, що виникає внаслідок хвороб статевих органів.
    3. Аліментарну, причинами якої є ожиріння, виснаження, низька поживна цін­ність раціону, аліментарний інфантилізм.
    4. Експлуатаційну, як результат експлуатаційного виснаження.
    5. Кліматичну, що проявляється при дефіциті або надлишку інсоляції, різкої змі­ни клімату, недоліків утримання.
    6. Штучну: а) штучно набуту – при порушенні правил осіменіння: непра-

    вильне утримання, зберігання і транспортування сперми; б) штучно сплановану – при кастраціях, наміреному пропус­ку статевих циклів без осіменіння. Фактори неплідності можна розділити на генетичні (спадкові) та фактори довкілля. Суть неплідності, її патогенетичні механізми можна звести до дії трьох груп факторів:

    • розлади гаметогенезу;
    • відсутність запліднення (аконцепція);
    • переривання вагітності (аборт).

    Зазначені форми неплідності не враховують всіх факторів і причин неплідності, бо кожний індивід, кожна тварина неоднозначно реагуює на них.

    Важливим у профілактиці неплідності є облік тварин, при якому щоденно треба знати скільки на фермі корів.

    Яловість – поняття економічне і вказує, скільки приплоду не отримано від ма­точного поголів’я за календарний рік. Яловою називають корову, яка не народила теляти протягом господарського року. Отже, ялова корова за якихось причин не мо­гла запліднитися, тобто вона була неплідною. Основна причина того, що корова була яловою, є неплідність.

    Корову, яка не отелилась у період з 1 січня до 21 березня, а запліднилася після 21 березня і є тільною, теж називають яловою. Ліквідувати на фермі яловість корів -це отримати від кожної корови протягом року теля.

    Ветеринарна гінекологія

    При аналізі причин неплідності і визначенні збитків від неї необхідно враховувати основні фізіологічні норми плодючості сільськогосподарських тварин, згідно яких за рік можна одержувати від однієї кобили – одне лоша, від корови – одне теля, від вівці, кози -одне і більше ягнят або козенят, від свиноматки – 6-12 поросят в одному опоросі.

    Діагностика неплідності, визначення її причин і форм вимагає від фахівця вете­ринарної медицини, по-перше, досконалого володіння методами проведення акушер­ської і гінекологічної диспансеризації. По-друге, потрібна точна інформація про стан відтворення тварин у даному господарстві- чисельність маточного поголів’я, кіль­кість тільних корів, таких, що розтелилися, осіменилися і т. д.

    Така інформація повинна бути в господарствах, на пунктах штучного осіменіння, у календарі техніка штучного осіменіння, графіку запуску і отелення корів, у книзі маточного поголів’я.

    Ветеринарні фахівці ведуть журнал або відомості акушерської і гінекологічної диспансеризації корів, у яких окрім загальних даних про здорових корів, реєструють­ся їх захворювання.

    У невеликих фермерських господарствах інформацію про корів повинен мати фа­хівець ветеринарної медицини, який обслуговує ферму і власник ферми.

    Ліквідування яловості не означає, що на фермі відсутні неплідні корови. Відомо, що 7-9 % корів теляться 2 рази протягом року – у першому і четвертому кварталах, а це означає, що стільки ж корів є неплідними.

    Неплідність завдає значних збитків власникам тварин. Вони складаються з недо-отримання приплоду, зниження молочної продуктивності, неокупності витрачених кормів і утримання неплідних тварин, витрат на лікування і багатократне осіменіння.

    Збитки від затрат на годівлю та утримання неплідних тварин, їх лікування, зни­ження племінних якостей приплоду важко піддаються обліку і визначенню.

    Запропоновані методики досліджень дають можливість враховувати всі втрати від неплідності.