Блохи: будова, види, особливості харчування та розмноження, способи боротьби з ними

З усіх відомих паразитів блохи є найменшими за габаритами. Найбільшу шкоду вони завдають тваринам, які живуть у тісному контакті з людиною – собакам та кішкам, але й для самої людини можуть бути небезпечними. Блохи – це переносники серйозних захворювань, таких як псевдотуберкульоз, листериоз, туляремія. Про звички, особливості життєдіяльності та способи боротьби з бліхами ми розповімо докладніше.

Зовнішній вигляд бліх

Розмір блохи в довжину зазвичай від 1 до 5 мм, але в деяких видів самка може досягати 1 сантиметра, особливо після щільного прийому їжі. Як правило, великі особини бліх, розміром близько одного сантиметра, вибирають своєю жертвою оленів та лосів. Колір бліх зазвичай рудий, темно коричневий і іноді чорний. У бліх відсутні крила, і літати вони не вміють, але добре можуть стрибати. Відсутність крил для бліх навіть є перевагою, адже вони заважали б їм переміщатися у вовняному покриві тварин.
Тулуб блохи складається з черевця та голови, міцний хітиновий шар покриває поверхню тіла. Будова тіла бліх схожа на будову тіла креветки, тільки набагато меншого розміру. Завдяки такій формі тіла блохи легко проникають у вовняний покрив тварин, у пір’я птахів та одяг людей. На тіло тваринного блоха потрапляє завдяки довгим стрибкам.

Також тіло бліхи вкрите безліччю щетинок, а на голові є ктенідії – це зубчасті гребінці, за очима є вусики – антени, які допомагають блохам ловити самок під час шлюбного періоду. Такі щетинки та гребінці перешкоджають вичісування паразитів з волосяного покриву. Ротовий апарат блохи колючий – смокче, працює наступним чином: комаха прокушує шкіру жертви, випускає трохи слини, щоб зупинити згортання крові, після блоха проникає в ранку, їй потрібно дійти до судин.

В анатомії бліх є ще одна особливість – це орган пігідій, він розташовується в задній частині черевця. На його поверхні сотні дрібних волосків, здатних уловлювати коливання повітря. Функція пігідію полягає у запобіганні паразиту про небезпеки.

Як виглядають і живуть блохи

Представники цього виду зустрічаються скрізь, але воліють місцевість із субтропічним чи помірним кліматом. Вони селяться у лісі, горах, болотах чи степах. Головне для них – наявність джерела їжі, яким є теплокровні істоти – люди, собаки, птахи, лосі, свині, щури та багато інших. На одязі, шерсті чи пір’ї господаря вони мігрують, тому й зустрічаються у будь-яких куточках планети, наприклад, в Антарктиді, хоча у холоді й не розмножуються.

Будова тіла

Плюсне з боків тіло паразита має довжину від 1 до 5 мм і складається з голови і черевця. Така форма обумовлена ​​еволюцією, в ході якої паразит ідеально пристосувався до зовнішнього середовища – він може швидко переміщатися в шерсті або пір’ї, складках тканини, траві, піску. Тіло вкрите хітиновою оболонкою, має колір від жовтувато-рудого до темно-коричневого.

Крил у блохи немає, але є три пари довгих кінцівок, що дозволяють пересуватися стрибками. Вони складаються з п’яти частин, а на кінцях мають гострі та роздвоєні кігтики. Крім потужних і сильних кінцівок переміщенню сприяють щетинки та шипи, якими вкрите тіло дорослої особини, та ктендії (зубці), розташовані на її голові. Там же вона має два очі і антени, необхідні самцю для утримання самки під час спарювання.

Особливість блохи – наявність у задній частині череха пігідію (абдомінального сенсиліуму) – сенсорного органу, покритого волосками, який уловлює коливання повітря та сигналізує про можливу небезпеку.

живлення

Їжа блохи – кров, яку вона бере у теплокровних істот. Колючий ротовий апарат дозволяє паразиту годуватися від господаря. Процес відбувається так:

1. Прокушування шкіри.
2. Збільшення рани.
3. Впорскування слини, щоб зменшити згортання крові.
4. Занурення у рану тіла з метою дотягнутися до кровоносних судин.
5. Безпосереднє всмоктування крові до насичення.

Під час харчування шлунок збільшується і тіло роздмухується. Людина, що наситилася, може досягати в довжину 1 см.

Розмноження (життєвий цикл)

За наявності їжі та сприятливих умов (температура повітря 18–25 градусів, помірна вологість) блохи розмножуються цілий рік. Низькі температури їх не вбивають, не шкодять здоров’ю, але перешкоджають відтворенню потомства. Для спарювання самка забирається на спину самця і втягує один з його статевих кліщів у сім’я. 10-15 хвилин здійснюється процес переміщення насіння. Після прийому їжі в тілі жіночої особини починають розвиватися яйця і вона збільшується в розмірах до півтора сантиметра. Потім вона відкладає невеликими порціями яйця, видавлюючи їх із тіла – по 4-10 штук 1 або 2 рази на добу.

Самка з такою силою виштовхує яйця, що вони розлітаються на велику відстань один від одного. Це зручно для виживання потомства (личинок, що вилупилися), у якого не буде конкуренції за їжу.

Блохи є комахами з повним метаморфозом (перетворенням), тобто кожна особина проходить чотири стадії розвитку:

1. Яйця. Вони маленькі, мають овальну форму та білий колір. Під мікроскопом нагадують рисові зерна.
2. Личинка. Є черв’ячками довжиною 5 мм з тілом з 13 частин (членників), покритих волосками, і великої голови з розвиненими щелепами. Кінцівок та очей у них немає. Після появи з яйця вони залишаються в субстраті, в якому знаходилися до цього, потім виходять з нього і починають харчуватися будь-якою органікою – залишками їжі тварин, екскрементами з неперетравленою кров’ю, соком рослин, шматочками шкіри людини, що відшарувались, і ін. Всього личинка блохи (німфа) линяє тричі.
3. Лялечка. Після 3 линяння личинка лялька, тобто покривається шовковистим міцним коконом, в якому зберігається до настання ідеальних для життя умов, після чого виходить вже дорослою особиною.
4. Імаго. Тривалість життя дорослої самки або самця становить до двох місяців, але за низьких температур може збільшуватися, тому що особина впадає в своєрідну сплячку. На тих, чиєю кров’ю харчуються, імаго не живуть, а лише нападають у голодному стані. Це відбувається приблизно раз на добу. Якщо поблизу немає улюбленого джерела їжі, то бліха вкусить іншу теплокровну істоту.

Час перетворення дорослої особини з яйця залежить від умов довкілля.

Таблиця: тривалість життя блохи на різних стадіях розвитку

Що їдять блохи

Блоха харчується тільки кров’ю істоти, на якій паразитує. До основних жертв бліх відносяться ссавці, які живуть у будинках або на фермах людей. Дикі тварини, що живуть у норах чи гніздах, набагато менше зазнають нападу бліх. Зазвичай блоха не живе на тілі своєї жертви весь час, а застрибує туди лише заради того, щоб насититися кров’ю, в решту часу блохи просто існують поряд із господарем. Щодо диких тварин, то на їхніх тілах блохи живуть увесь час, таких комах називають стаціонарними. Процес насичення у бліх може займати кілька годин, часто блохи п’ють кров на запас, за рахунок чого розмір черевця сильно збільшується. Так звані стаціонарні блохи потребують регулярного харчування, це основна причина не залишати тіло своєї жертви, а жити там постійно. Блохи здатні жити на будь-яких тваринах, наприклад, пожити на собаці, а потім перестрибнути на білку. Такого способу життя не дотримуються лише блохи кажанів, вони паразитують виключно на кажанах.

Що являють собою блохи

Ці комахи дрібні (від 1 до 5 мм), дуже кусаються, їх важко зловити і досить складно вбити. Вони викликають стійкий інтерес вчених та дослідників у світовому співтоваристві. Однією з причин є механізми пристосування блохи, вироблені в процесі еволюції. Навіть зовнішній вигляд її ідеальний адаптації до паразитарному способу життя.

З давньогрецької назва паразита перекладається як «безкрилий насос», що цілком виправдано зовнішнім виглядом та життєдіяльністю. Крила блохи втратили в процесі еволюції, натомість придбали складний ротовий апарат, який за допомогою стравоходу накачує кров у черевце паразита за принципом помпи. Через це деякі види розтягуються до 10 мм завдовжки під час годування. Заплідні самки, виношуючи яйця, збільшуються до 1,5 див.

Найбільший представник загону – лосина блоха. Її розміри у природному стані коливаються в районі 10 мм.

Тіло бліхи сильно сплюснуте з боків по вертикалі, і вкрите щетинками, шипами та щитками, що допомагають вільно маневрувати в середовищі господаря — на пір’ї, в шерсті — або в одязі та будівельних матеріалах нори чи гнізда. З грудей у ​​неї ростуть три пари кінцівок, забезпечених твердими шипами. Для стрибка вони використовують другу та гіпертрофовано розвинену третю пару ніг.

Тривалість стрибка блохи займає за часом 0,001 секунди, тому довгий час фахівці вважали, що блоха стрибає, маючи чотири точки опори, тобто відштовхуючись за допомогою шипів і колін задньої пари ніг. Сучасні зйомки показали, що чи не кожна десята з досліджених бліх здатна стрибнути з двох точок без упору на коліна.

У бліх є унікальний сенсорний орган, властивий лише цьому загону паразитів – абдомінальний сенсилліум. У процесі еволюції вони перестали орієнтуватися на органи зору, змінивши їх на сенсор для уловлювання коливань повітря. Забарвлення паразита варіюється від світло-коричневого до чорного.

Фотогалерея: як виглядає блоха

Ротовий апарат блохи належить до колюче-сосущого типу, що означає проколювання шкіри при укусі та висмоктування крові господаря

Через твердий покрив і сплюснене тіло блохи тваринам складно викушувати паразитів з вовни, а людина, навіть упіймавши, не може роздавити комаху пальцями.

Абдомінальний сенсилліум розташований у задній частині тіла блохи: під мікроскопом його місцезнаходження визначається за добре помітними чутливими волосками — трихоботріями.

Будова кінцівок дозволяє блоху утримуватися на площині під будь-яким довільним кутом, але тільки якщо поверхня шорстка

Розмноження та життєвий цикл

Незважаючи на високу швидкість відтворення процес спарювання бліх відрізняється тривалістю, особливо у співвідношенні із тривалістю життя. Безпосередньо запліднення займає від 10 до 15 хвилин, а спарювання — кілька годин. На розмноження впливають два фактори:

• температура навколишнього середовища – норма – від +18 до +25 при виході за нижню рамку блохи не гинуть, але не розмножуються;
• харчування – самець і самка повинні бути ситими.

Після одноразового спарювання самки деяких видів відкладають до тисячі яєць порціями — по 2 рази на добу.

Дбайливими батьками їх не назвеш: запліднена самка кладки не робить, а просто з силою виштовхує із себе яйця, наче «вистрілюючи» ними. Життєвий цикл блохи включає всі чотири основні стадії розвитку комах.

Яйце

Розкидані за майбутнім місцем існування, яйця визрівають на деякій відстані один від одного. Такий спосіб викладки має еволюційне підґрунтя: майбутні блохи не конкурують між собою за їжу та кращі умови життя. Зазвичай яйця мають світле забарвлення – від білого до світло-кремового кольору. Овальні за формою, завдовжки вони досягають трохи більше півміліметра. Залежно від виду та температурних умов на визрівання яйця в середньому йде від 2 діб до 14 днів. Зі зниженням температури терміни початку наступної стадії збільшуються.

Яйця піщаної блохи при багаторазовому збільшенні нагадують перламутрові намистини

Личинка

Другий етап комахи проводять у вигляді дрібних червоподібних личинок, харчуючись блошиними екскрементами із залишками неперетравленої крові господаря та гниючою органікою. Органи зору вони відсутні, як і ноги, тому пересуваються вони, звиваючись всім тілом. Натомість органи харчування у них трохи перерозвинені: на великій голові розташовані потужні та сильні щелепи. У такому стані паразит проводить від 5 до 15 днів із поправкою на температуру навколишнього середовища та особливості виду.

У довжину личинка блохи можна порівняти з дорослою комахою.

Лялечка

На цій стадії блоха формує міцний липкий кокон, у якому проводить від 5 днів до кількох місяців. Деякі види переживають у ньому несприятливі сезони, інші виходять відразу після дозрівання, щойно відчувають поруч присутність можливого господаря. Температурні умови відкладають вилуплення дорослої комахи на невизначений час, і це необхідно враховувати при боротьбі з паразитами.

Через липкість кокона лялечка блохи зазвичай покрита дрібним брудом, що допомагає їй маскуватися.

Доросла комаха

Вийшовши з кокона, доросла особина негайно починає пошук господаря. Орієнтирами їй служать:

• локально підвищена температура – ​​блохи йдуть до джерела тепла;
• наявність вуглекислого газу – всі теплокровні виділяють вуглекислий газ, і в процесі еволюції блохи пристосувалися по ньому визначати джерело живлення;
• вібрація – пересуваючись, можливий господар створює вібрації, які вловлює паразит.

Все життя блохи не проводять безпосередньо на тілі господаря. Деякі види живуть у гнізді, на підстилці чи покривах приміщення. На жертву вони застрибують лише на час харчування.

Тривалість життя та особливості харчування

У оптимальних умовах блохи живуть у середньому близько двох місяців. Проте є чинники, здатні продовжити існування комах на невизначений час:

• наближення холодів затримує розвиток яйця та лялечки комахи, а доросла особина при зниженні температури занурюється у стан анабіозу;
• вологість повітря;
• джерела їжі – доросла блоха може знаходитися в пошуках їжі тривалий час (від місяця до півтора року), не втрачаючи здатності до пересування.

Голодна блоха до розмноження не здатна. Харчуються паразити виключно свіжою кров’ю. У разі загибелі господаря вони негайно покидають тіло. Якщо джерело їжі поруч, їдять блохи щодня.

У слині деяких видів немає знеболювальної речовини, зате у всіх є коагулянт, що перешкоджає згортанню крові, і потенційні алергени.

Харчуючи, блоха буквально занурює голову в шкіру господаря, щоб дістатися кровоносної судини

Види бліх

Сьогодні науці відомо близько 27 видів різних бліх, розглянемо найвідоміші та найцікавіші.

Людська блоха.

Найвідоміший вид бліх. Атакують не лише на людину, а й тварин, які мешкають поряд із людьми — коней, собак, кішок. Розмір такої блохи приблизно 1,5 – 3 мм, а її стрибок досягає 30 см заввишки і півметра завдовжки. Відмінною рисою людських бліх є відсутність зубців на грудній частині тіла. Блоха даного виду небезпечна для людини та тварин тим, що є збудником чуми та викликає пулікоз.

Котяча блоха

Ця блоха паразитує не лише на кішках, як можна подумати із назви. Крім кішок, об’єктом для полювання можуть бути собаки, гризуни і, в деяких випадках, навіть люди. Блохи цього виду мають тіло розміром 0,7 – 5 мм. Тривалість життя котячих бліх до двох років.

Собача блоха

Ці блохи близькі за способом життя з котячими і паразитують не лише на собаках, а й на кішках. Зовні вони також схожі, відрізняє їх лише тривалість життя — собача блоха не живе більше півтора року.

Південна щура блоха

Найбільш небезпечний різновид бліх, вони переносять чуму, мишачий і щурий ціп’як. Можуть мешкати в будь-яких умовах, але частіше зустрічаються у місцях із теплим кліматом. Розмір тіла самок 1,8-2,6 мм, самці трохи меншого розміру – 1,4 – 2 мм. Забарвлення від світло-коричневого до темно-коричневого. Паразитують на щурах та інших гризунах, живуть у їх норах.

Прониклива блоха.

Її також називають бразильською або піщаною блохою. Свій початок дана блоха бере в Бразилії та Гаїті, згодом поширилася до Африки, Пакистану та Індії. Має забарвлення бурого кольору з маленькою білою плямою. Розмір цієї блохи приблизно 1 мм може стрибати на висоту до 30 см. Як правило, мешкає в траві, з неї стрибає на людину, птахів, тварин. Проникає під шкіру ніг у тварин, людині забираються під нігті. Укуси бразильської блохи небезпечні, призводять до правця, запалення і навіть гангрени, яка спричиняє ампутацію кінцівки.

Зовнішній вигляд та особливості

Фото: Як виглядає блоха

Блохи – це маленькі безкрилі комахи з жорсткою кутикулою, які мають багато щетинок і широких сплющених шипиків, що часто розчісуються. Розмір дорослих бліх варіює від близько 0,1 до 1 см завдовжки. Відомо близько 2000 видів та підвидів бліх, але цей порядок все ще невеликий у порівнянні з багатьма іншими групами комах. Тим не менш, він широко поширений серед деяких, таких як щура бліха і мишача блоха, яких переносять люди по всьому світу.

Анатомічно, дорослі блохи – досить однорідна, але відмінна група, з багатьма цікавими модифікаціями та небагатьма очевидними зв’язками з іншими видами. Стисне тіло дозволяє їм швидко переміщатися волоссям або пір’ям господаря, у той час як виступаючі назад колючки або гребені служать для закріплення їх усередині хутра, волосся або пір’я.

Їхні роти модифіковані для ссання крові і включають колючі голки, які допомагають як у проникненні бліх у шкіру господаря, так і в прикріпленні видів, які проводять тривалі періоди, прикріплені до господаря (наприклад, липкі блохи). Як правило, блохи, що мешкають на добових господарях, мають добре розвинені очі, тоді як види, які паразитують на підземних господарях (наприклад, кроти) або нічних тварин (наприклад, кажани), мають погано розвинені очі або взагалі не мають їх.

Цікавий факт: Найвражаючі пристосування бліх – високо розвинені стрибкові лапи. Під час своєї еволюції блохи, як більшість паразитичних комах, втратили крила. Однак деякі частини механізму польоту були збережені та включені до механізму стрибка.

На комах, що літають, гумовий білок, відомий як гумин, утворює шарнір, за допомогою якого крила прикріплюються до тіла. Резилін поглинає стиснення та розтягування, що створюються під час кожного удару крила, і накопичена енергія передається через ефект пружної віддачі, що допомагає ініціювати кожен наступний удар.

Блохи, незважаючи на свій безкрилий стан, зберегли пружність на грудній клітці у місці, де лапи прикріплені до тіла. Коли бліха присідає, пружні прокладки стискуються, і вона підтримується в цьому стані за допомогою механізму захвату, контрольованого м’язами. У момент, що передує стрибку, м’язи-зачіпки розслабляються, і енергія в подушках гумина передається через ноги. Це створює ефект важеля, який штовхає кожну гомілку та лапку на землю і тим самим змушує блоху стрибати.

Життєві етапи бліх

Життєвий цикл блохи складається з чотирьох етапів, як і у багатьох інших шкідників:

• Перша стадія – яйце.
• Далі личинка
• Лялечка
• Нарешті, доросла особина – імаго

Яйця розвиваються приблизно два тижні. Потім із них з’являються напівпрозорі личинки без ніг. У цей час вони проникають у гніздо жертви і живляться там продуктами гниття, відмерлими частинками епітелію, залишками крові в батьківських екскрементах.

Далі личинка стає лялечкою, ця стадія триває від кількох днів і може тривати кілька місяців. На останній стадії лялечка перетворюється на повноцінну дорослу особину.

Про укуси бліх

У момент укусу жертва відчуває біль і сильний свербіж. Саме місце укусу трохи набухає, з’являється легка набряклість. Реакція на укуси бліх може бути різною, все залежить від конкретної людини та її здоров’я. У когось симптоми проходять легко і швидко, а у когось ще довго після укусу сильно свербить ранка, це може означати початок пулікозу

. У цьому випадку варто негайно звернутися до лікаря.

Коли бліха наїдається і відпадає, на місці ранки утворюється невелика гематома, кров запікається і ранка гоїться. Допомогти захиститися від укусів паразитів може лише повне знищення їх у вашому будинку та дотримання профілактичних заходів під час поїздок на природу.

Блохи у квартирі: чому з’являються і чим небезпечні

Поширена хибна думка, що окремо від того, на кому паразитують, блохи не можуть існувати. Але виявити дрібних кровососів, що стрибають, можна і в будинку, де не живуть тварини, тому що не тільки вихованці є причиною їх появи. Їх приваблюють волосся людини та шерсть тварин, плінтуси та щілини в приміщеннях перших поверхів або у підвалах, килими, м’які меблі та підстилки домашніх вихованців. Вони стрибають на висоту до одного метра, тому з підвалів, де часто мешкають земляні або щурі, потрапити в житлові приміщення їм нескладно.

Причини потрапляння паразитів до будинку

Для ефективної боротьби важливо визначити, чому з’явилися паразити. Причини три:

1. Випадкове потрапляння до будинку або занесення до квартири предметів, заражених бліхами.
2. Проживання у будинку кішок чи собак, у шерсті яких оселилися комахи.
3. Вогкість у приміщенні.

Поганий санітарний стан квартири не завжди є причиною зараження бліхами.

Небезпека бліх для людини та домашніх тварин

Крім неприємного сусідства, ці комахи є переносникам серйозних захворювань:

• чуми (у тому числі бубонної),
• тифу (висипного та зворотного),
• енцефаліту,
• гепатиту В, С,
• токсокарозу,
• трипаносомозу,
• туляремії,
• листеріозу,
• пастерельозу,
• кишковий ієрсиніоз,
• бруцельозу.

Укус

Блохи кусають досить болісно. У момент ураження шкіри відчувається різке поколювання, а потім на цьому місці утворюється припухлість і точковий крововилив, який хочеться почухати. Набряк та свербіж зазвичай проходять протягом години. Але в деяких людей виявляються небажані реакції, може виникнути пулікоз. Це стан, при якому уражена шкіра довгот залишається почервоніла, потім твердне і лущиться. При цьому в горлі або роті з’являються виразки. Про алергію на укуси бліх свідчать такі симптоми:

• розлад шлунка (нудота, блювання),
• запаморочення, загальна слабкість,
• озноб та лихоманка.

Такі ознаки вимагають кваліфікованої допомоги, тому краще звернутися до лікаря . Якщо ж таких проявів немає, в домашніх умовах для лікування укусів (дезінфекції рани та зняття сверблячки) застосовують:

• розчин харчової соди,
• розведений етиловий спирт,
• йод або зеленку,
• сірчану мазь.

Для собак і котів укус також небезпечний і викликає ті ж побічні ефекти, що і для людини.

Хвороби, які переносять бліхи

Як говорилося раніше, блохи є переносниками та збудниками небезпечних хвороб, деякі з яких можуть бути смертельними. І так, список хвороб, що переносяться бліхами:

• Тиф
• Бубонна чума
• Енцефаліт
• Гепатит В та С
• Токсокароз
• Туляремія

Щоб уникнути таких страшних наслідків для свого здоров’я, уважно стежте за тим, щоб у вашому будинку не було бліх та інших паразитів. У разі виявлення обов’язково позбавтеся їх і відвідайте лікаря.

Чим небезпечні блохи для людини?

Поява бліх у квартирі зрештою призводить до неприємних наслідків і неприємні укуси лише мала частка того, чим усе може обернутися.

Фермент, який міститься в слині блохи мало того, що викликає пухлину в місці укусу, так ще й доставляє неприємний свербіж і може довго і болісно загоюватися. При цьому у ранку може потрапити інфекція. Більше того, можливі ускладнення у вигляді тяжких алергічних реакцій.

Велика можливість зараження однієї з хвороб, що переносяться бліхами. Блохи здатні передати людині понад 25 захворювань, серед яких Бубонна чума, висипний тиф, енцефаліт та гепатит. Блохи також поширюють личинки глистів і є проміжними господарями паразитичних хробаків, таких як нематоди.

Погане самопочуття свійської тварини з можливими ускладненнями, включаючи зараження глистами. Постійна сверблячка від укусів змушує тварин нервувати. Біль завдає мук. Можливі різні шкірні захворювання, лікування яких також доставить тваринам страждання.

Методи позбавлення від бліх у квартирі

Якщо у вашій оселі все-таки з’явилися шкідники, то краще використовуйте засоби на основі хімії, це допоможе вам максимально ефективно і швидко позбутися шкідників. Фізично блохи не здатні з’їсти приманку, тому такий спосіб буде неефективним. Для боротьби з бліхами використовують спреї, аерозолі, порошки – ці засоби завдають сильного удару нервовій системі шкідників.

Під час обробки приміщення аерозолями мешканцям будинку краще покинути його, а після обробки слід добре провітрити приміщення та ретельно забратися. На сьогоднішній день найкращими засобами є:

• Аерозоль “Раптор”. Має м’який запах, не токсичний, ефективно бореться з паразитами. Для обробки невеликої квартири з однією спальнею буде достатньо двох балонів.
• «Синузан» — гарний професійний засіб, ефективний, але має суттєву нестачу – різкий неприємний запах.
• «Біорін» — теж професійний засіб, що допомагає у боротьбі не лише з бліхами, а й з іншими паразитами.

Після того, як ви завершите обробку приміщення не забудьте зробити якісне вологе прибирання та провітрювання. Як профілактика необхідно завжди підтримувати будинок у чистоті та порядку, адже саме пил, бруд та сміття є головними причинами виникнення бліх у вашій оселі.

Як виглядають домашні блохи?

Ворогів потрібно знати в обличчя) Перш ніж думати, як виводити бліх, спочатку необхідно переконатися, що докучають саме вони . Які б блохи на вас не нападали (щури, котячі, собачі чи інші), всі вони приблизно однакові.

Можна подивитися на фото, як виглядає блоха крупним планом . Тіло дуже сильно сплющене з боків. На маленькій голові знаходяться невеликі вусики та пара очей. Усі лапи паразита сильно розвинені. Особливо останні ноги. Вони виконують стрибкову функцію. На фото блохи добре видно.

У натуральну величину – це найчастіше дрібні (близько 1-3 мм), блискучі, стрибають “крапки” . Хоча колір може коливатися від жовтого до коричневого, а розміри сягають 5 мм. Все залежить від виду та ступеня дорослості комахи. Літати вони не вміють. Тому якщо побачите їх – то є шанс зловити руками. Вони не дуже тікають від наближення руки людини. Хоча вправність, можливо, знадобиться.

Якщо таку бранку помістити в ємність із водою, то буде дуже добре видно, що вона «дригає» лапками. У воді блохи не вмирають, але й вибратися не можуть . Вони плавають лежить на поверхні. Тому їх можна розглянути, не побоюючись, що вони знову зникнуть у невідомому напрямку.

Оскільки ці комахи дуже плоскі з боків , то роздавити їх практично неможливо. Та й не варто намагатись це робити. Знищення бліх краще проводити масово . Але якщо ви зловили одну-дві і помістили у воду, то потім вилийте рідину разом з комахами в каналізацію. Звичайно, подібне звільнення від бліх не вплине на загальну чисельність паразитів. Але ж не відпускати їх на волю…

Як виглядають блохи – фото і опис різних видів бліх

У світі існує величезна кількість комах. Серед цього розмаїття паразитів, що харчуються кров’ю людини і теплокровних тварин, налічується близько 2900 видів бліх. У них різні назви, але суть одна і та ж: всі вони живуть і за рахунок свого господаря.

біологічний портрет

Власники домашніх тварин добре знають, що таке блохи, так як часто стикаються з цією проблемою у своїх улюбленців. Якщо розглянути комаха крупним планом, то можна побачити багато деталей. Вчені, вивчаючи блоху під мікроскопом, відзначили загальне схожість всіх видів:

• Всі паразити мають вузьке тіло, стисле з боків, але гладке і покрите щетинками і шипами, які допомагають їм добре утримуватися і пересуватися в шерсті, пір’ї, між складками білизни та одягу.
• Незважаючи на те, що є тільки три пари ніг і повна відсутність крил, у блохи хороша стрибучість і велика швидкість пересування. Спіймати її руками і розчавити майже неможливо.
• Розмір блохи варіюється від 1 до 5 мм. У деяких видах самки можуть досягати 10 мм в довжину. Позаду очей розташовані антени, які використовуються як навігаційний прилад, визначаючи місце розташування в просторі, перешкоди, вловлюючи звуки і запахи.
• Тільки у бліх є деякі особливості будови: в задній частині черевця знаходиться сенсорний орган, який здатний уловлювати найменші коливання повітря.
• Забарвлення молодого кровососа чорний, коричневі блохи або жовті бувають тільки в дорослому стані.
• Ротовий апарат призначений для проколювання шкіри і висмоктування крові. На відміну від інших комах хоботок блохи не має другого каналу для впорскування знеболюючого ферменту, тому укуси дуже болючі.

У блохи крила втратили свою функцію і виявилися рудиментом в зв’язку з переходом комахи до паразитуючого способу життя. Але добре розвинена і сильна друга, а особливо третя пара ніг у блохи, яка допомагає їй стрибати до півметра у висоту і до півтора метрів в довжину, утримуючись на поверхні під будь-яким кутом.

Під час стрибка комаха постійно змінює напрямок. Сам стрибок дає блосі таке прискорення, яке в 50 разів перевищує прискорення космічного корабля.

Важить блоха в середньому 0,03 грама, розмноження відбувається стрімкими темпами, відкладаючи приблизно 1500 яєць протягом життя. Стадія переходу яєць в личинки складає близько двох тижнів. Личинки червоподібні, швидко пересуваються, харчуються залишками, що розкладаються, не люблять світло, намагаються сховатися в щілини, килими та інші темні місця.

Паразит не є довгожителем. В середньому блоха живе від двох тижнів до року. 95% личинок, яєць і лялечок бліх можна відшукати в ліжку, в шерстинку килима, м’яких меблів, одягу, а не на тілі і вовни наших собак і кішок. Блоха розмножується швидко і за три тижні перетворюється на дорослу особину, здатну породжувати загони собі подібних. Жіноча особина комахи більше самця за всіма показниками.

Також читайте: Барс Форте для цуценят і собак – інструкція із застосування, відгуки

Ці паразити дуже живучі. Будова блохи таке, що якщо її заморозити і протримати в такому вигляді рік, то потрапивши знову в сприятливі умови, вона швидко поверне собі колишню життєздатність і активність.

поведінка паразитів

Зовнішній вигляд блохи

Не всі знають про те, як виглядають блохи. Люди, які не мають в будинках тварин, зазвичай мають досить загальними уявленнями про цих комах. Людина може не знати, чи є у бліх крила. Йому, на відміну від зоолога, не цікавий питання про кількість ніжок у блохи. Але це не означає, що він ніколи в своєму житті не зіткнеться з цим явищем. Паразитів можна випадково принести додому з вулиці від бродячих собак і кішок. Можливе зараження під час відпочинку в лісі або на пляжі.

Блохи зустрічаються в усі сезони року. Кров’ю харчуються як самці, так і самки. Вони мешкають в гніздах птахів, білок, в норах ховрахів, хом’яків, тушканчиків та інших дрібних звірків, поширені по всьому світу. Основними господарями є ссавці. Представники бліх знайдені навіть в Антарктиді. Але на загальному тлі колонія комах, які кусають людину, не така численна.

Процес харчування може тривати від однієї хвилини, якщо паразит потривожений, до декількох годин. Одні види вимагають багаторазового прийому їжі, інші насичуються рідко, але з надлишком, не встигаючи навіть перетравлювати надійшла кров. Є комахи, які залишають господаря після своєї трапези, але існують і такі, які залишаються в шерсті тварин до наступного нападу голоду.

На просторах Інтернету можна знайти будь-яку інформацію про те, які бувають блохи, де вони мешкають, особливості цього виду комах. В реальному житті їх важко побачити без спеціальних приладів, тому в багато разів збільшеному вигляді розглянути можна бліх на фото.

види паразитів

Існує величезна кількість цих комах, і багато хто вважає, що все це представники різних видів. Насправді сімейств не так вже й багато. Часто назви їм дають в залежності від місць їх проживання. Розглянемо найпопулярніші види кровососів.

• Домашні або постільні. Такого окремого виду не існує. Люди називають так різновиди бліх в будинку, що харчуються кров’ю людей, собак і кішок. Вони живуть в шерсті тварин, на підстилках вихованців, в килимах, м’яких меблів, на постільній білизні, під плінтусами перестрибуючи від зараженої тварини на людину.
• Людські. Побутові блохи живуть в житлових приміщеннях. Паразитують на людях, але в відсутності основного господаря не гребують і домашніми тваринами. Перевагу віддають свиням, так як на шкірі цих ссавців, як і у людини, немає вовни і жорсткого волосся. Це сильно полегшує процедуру харчування. Укуси бліх хворобливі, викликають почервоніння, набряки, алергічні реакції, можуть переносити небезпечні для людини захворювання.
• Котячі. Живуть в основному в шерсті кішок, але здатні харчуватися кров’ю і інших тварин. Якщо у кішки блохи, тварини поводяться неспокійно: сверблять, нервують, намагаючись звільнитися від непроханих гостей.
• Собачі. Виглядає блоха, як і всі інші види. Селиться в шерсті собак і є самим виживати представником комах, так як може довго обходитися без їжі. У відсутності господаря нападає на інших тварин і людини. Іноді на собаці можуть з’явитися так звані білі блохи. За описом вони схожі на цих паразитів, але це інший шкідник. Називається він волосоїдів. Укуси його також болючі і викликають сильний свербіж.
• Земляні. Населяють підвальні приміщення і верхні шари грунту. Люблять вологі місця, але можуть з’являтися і в квартирах. Зазвичай мешканці перших поверхів з подивом виявляють цих гостей на своїй території. Блохи використовують в якості господарів диких тварин, кішок, собак, щурів. Помітити паразитів складно, так як вони ховаються в землі.
• Курячі. Комахою, що живуть на домашній птиці і рябчиків, не потрібно довго переміщатися в пір’ї, щоб знайти сприятливе місце для укусу. Вони вважають за краще харчуватися кров’ю біля очей і дзьобів. Там знаходиться найніжніша шкіра. Але паразити часто нападають і на інших теплокровних тварин, хвилястих папужок.
• Щурячі. Ці плоскі блохи теж населяють підвали, в яких вони знаходять своїх основних господарів щурів. Але можуть паразитувати на собаках, кішках і людей. Поділяються на дві групи: європейські і південні. Останній вид є найнебезпечнішим, так як може переносити важкі захворювання, в тому числі і бубонну чуму.
• Піщані. Мешканці пісків мають світліший колір, так як панцир вигорає, тривалий час, піддаючись впливу сонячних променів. Батьківщиною таких бліх є Таїланд і В’єтнам. Численні туристи не дають можливості комахою померти від голоду. Кровососи кусають людей за ноги, руки, сідниці, так як помітити комаха в піску неможливо. Укуси болючі, викликають свербіння і нагноєння, якщо в ранку потрапляє інфекція.

Вельми пізнавальними цікаві факти про бліх. Крихітне комаха може тягнути вагу, що перевищує її власні показники в 160 000 разів. Для людини це дорівнювало б 2 689-ти двоповерховим автобусам. Блоха в стані стрибати без зупинки 30 000 разів на висоту, що перевищує її власний зріст в 150 разів.

Види бліх і боротьба з ними часто обговорюються на форумах. Якщо приміщення сильно заражене паразитами, то найкраще звернутися в спеціальні служби, які ефективними сучасними засобами професійно проведуть дезінсекцію всіх поверхонь, одягу і меблів. Але спочатку треба визначити види бліх в квартирі, щоб використовувати найбільш дієвий інсектицид і позбутися від бліх у квартирі.

Для боротьби з паразитами у тварин використовуються різні шампуні, краплі на холку, ошийники, таблетки. Порошок. Затягувати проведення заходів по виведенню бліх не варто, так як 25 самок на місяць можуть принести потомство в чверть мільйона.