Зміст:
Півонія трав’яниста — посадка, догляд, використання в дизайні саду
Недаремно серед надзвичайно різноманітних півоній найбільш розповсюдженою стала півонія трав’яниста. Їх легко вирощувати і розмножувати, навіть при мінімальному догляді щороку кущі випускають десятки гігантських квітів. Розкішні голівки суцвіть з сотнями шовкових пелюсток, п’янкий аромат, акварельні відтінки й пишні кущі — невід’ємна прикраса весняного саду. Долучаючись до квітучого шоу півників та тюльпанів, півонії чарують, закохують і спонукають утворювати цілі колекції. Навіть те, що з липня кущі стрімко втрачають свою декоративність, не змінює їх статус незамінної рослини в саду.
Півонія трав’яниста — посадка, догляд, використання в дизайні саду
Опис рослини
Здається, півонії ніколи не втратять своєї популярності. Це одна з найефективніших квітучих рослин для прикрашання саду. І, беззаперечно, одна з найпоширеніших. Духмяні, акварельні, живописні, величезні квітки на розкішних кущах — півонії чарують і старими сортами, і кращими сучасними варіаціями. Серед них є звичайні й доволі недорогі різновиди та по-справжньому колекційні, елітні, майже дорогоцінні сорти. Та всі півонії трав’янисті — довговічні, надійні багаторічники з числа незамінних квітучих фаворитів.
Трав’янисті, або садові півонії (Garden peony, Bush peony, Herbaceous peony, Chinese peony, Paeonia lactiflora Group, Paeonia hybrids, Lactiflora cultivars, Herbaceous hybrids) — переважно сортові та гібридні рослини, що ведуть свій відлік від півонії молочноквіткової (Paeonia lactiflora). Не дивлячись на відмінності сортів по формі, густоті листя, висоті, всі трав’янисті півонії дуже подібні. Від 50 до 150 см в висоту, ці трав’янисті багаторічники дивують навіть корінням: мясисте, потужне, з коренешишками, воно дозволяє рослині витримувати посуху й потужно рости, всього за декілька тижнів весни нарощуючи дивовижну массу пагонів та листя.
Красиве листя півоній прикрашає сад переважно у першій частині садового сезону, а при правильному догляді чарує і до осені, забарвлюючись у яскраві полум’яні барви. Деякі старі сорти можуть пожовкнути ще влітку, та переважно півонії ошатні весь сезон. Розташовані чергово, тричі- або двічі перисторозсічені, великі листки півонії трав’янистої виглядають аристократично.
Зацвітають перші ранні півонії ще наприкінці травня. Завдяки пізнім сортам насолоджуватись величними квітами можна до середини літа.
Прості, напівмахрові чи махрові… Напівкулясті, анемоновидні, японські, корончаті, трояндовидні, такі різні за формою та розміром суцвіть, трав’янисті півонії — багаторічники з найбільшими квітками. Двостатеві, величезні, одиночні голівки квіток півоній складаються з всього 5-8 або сотень ніжних, шовкових і сяючих пелюсток і неймовірної кількості тичинок, що утворюють в центрі яскравий жовтогарячий «павучок».
Палітра надзвичайно різноманітна. Колись обмежена лише відтінками червоного, вишневого, пурпурового, рожевого та білого, сьогодні вона поповнюється сортами з жовтим та помаранчевим забарвленням. Однотонні, багатобарвні, акварельні півонії дозволяють вибирати квіти собі до смаку. Сотні сортів перетворили колекціонування півоній у захоплюючу пригоду.
Після цвітіння у півоній зав’язуються багатолистянки плодів з великими глянцевими насінинами.
Півонія молочноквіткова (Paeonia lactiflora), сорт “Сорбет”
Вимоги трав’янистої півонії до місця в саду
Не дивлячись на статус рослини особливої, півонії дивують своїми скромними вимогами до грунту та освітлення. І сучасні сорти стають все більш стійкими.
Єдина вимога півоній, яку не варто ігнорувати при пошуку місця — знайти захищені, теплі, добре прогріті сонцем ділянки без ризику перезволоження чи затримки води. Всі інші «середні» садові умови півоніям цілком підійдуть. Трав’янисті півонії полюбляють відкриті чи розсіянно-освітлені ділянки, на яких кущі, як мінімум, 4-5 годин будуть купатися у променях ранкового чи пообіднього сонця (не опівдні). Більшість сучасних сортів сонцезалежні.
Трав’янисті півонії чудово ростуть у будь-якій родючій, пухкій, неважкій землі, наприклад, у суглинках. При надмірній щільності краще закласти на дно посадкових ям дренаж та покращити землю органічними добривами і піском. Занадто легкі й бідні грунти коригують глиною та органікою. Реакція грунту повинна залишатися нейтральною чи злегка кислою.
Трав’янисті півонії чудово ростуть у будь-якій родючій, пухкій, неважкій землі
Посадка й пересадка півонії трав’янистої
Кущі півонії можна не пересаджувати десятиліттями. Зазвичай про потребу змінити місце (а точніше, розділити занадто великі кущі, яким затісно на старій ділянці) півонії сигналізують самі — дрібнішими й менш чисельними суцвіттями, ламкими пагонами й розвалюванням.
Висаджують півонії не весною (інакше доведеться відмовитися від насолоди цвітіння аж на 2 роки), а в серпні чи на початку осені, у вересні. Посадкові ями варто підготувати заздалегідь — краще з весни чи хоча б за 5-6 тижнів до висаджування рослин.
Кущі потрібно висаджувати так, щоб не виникло ризику недостатньої циркуляції повітря. Півонії, яким занадто тісно, надзвичайно схильні до грибних хвороб. Дистанцію в 1 м потрібно витримувати не лише до сусідніх рослин, а й до дерев, кущів, стін будівель чи огорож.
Для цього трав’янистого багаторічника потрібно викопувати великі, просторі посадкові ями глибиною від 60 см з дренажем на дні (на важкому ґрунті — до 15 см цегли чи гравію, на звичайному — хоча б 5-10 см піску чи гравію). Землю варто перемішати з 1-2,5 відрами органічних добрив (зрілий компост чи перегній) на кожну рослину, орієнтуючись на якість ґрунту. При бажанні при посадці можна додати й мінеральні добрива у кількості 250 г фосфатного добрива або 50-60 г комплексних добрив. Додаткове внесення жмені попелу чи залізного купоросу (1 ст.л. достатньо) лише покращить умови.
У ямці півонії розташовують обережно, зберігаючи рівень заглиблення та намагаючись якомога менше травмувати корені. Грунт засипають, злегка ущільнюючи, рясно підливають, опісля при потребі досипають свіжий субстрат. Після висадки зручно відразу створити канавку для поливу.
Півоніям потрібен час для нарощування потужних коренів та розростання. В перший рік після посадки навіть сильні саджанці з закритими коренями випустять не більше пари квіток. Та краще не давати півонії цвісти наступного року після висадки для заощадження сил рослини.
Корінь дорослої півонії трав’янистої
Особливості догляду за півоніями
Підливати півонії варто лише в посуху — на стадії бутонізації і цвітіння (травень-червень) та коли у рослини закладаються бруньки для цвітіння наступного року (серпень). Підливають півонії зрідка та дуже рясно, щоб грунт був зволожений на всю глибину залягання коренів. Стандарт — від 20 до 30 л води на кожен кущ не частіше 1 разу на тиждень.
Підживлення для півоній в перший рік не проводять. Для молодих кущів доцільно провести декілька позакореневих підживлень універсальними комплексними добривами, дотримуючись інструкцій виробника. З другого року для півоній за сезон проводять три підживлення:
- на початку росту, коли з’являться перші листки, вносять азотні добрива;
- в період бутонізації, орієнтовно в кінці травня чи в перші дні червня — комплексні добрива;
- через 2 тижні після цвітіння — калійно-фосфорні добрива.
Для трав’янистих півоній достатньо 30-50 г добрив на одну рослину. Можна вносити добрива в землю, рясно поливаючи, та краще розчиняти в воді. Варто вдало вибирати час процедури: добрива вносять ввечері або в похмурі дні.
Окрім поливів та підживлення, півоніям потрібно лише розрихлення землі та виполювання бур’янів.
На зиму півонії вкривати не потрібно. Для підготовки до морозів достатньо просто зрізати стебла на рівні землі, як тільки вони втратять декоративність. Перед приморозками кущі посипають декількома жменями попелу.
Проблеми в вирощуванні:
- Стебла, особливо у старих і високих сортів, варто своєчасно підв’язувати, створюючи надійну кругову опору ще до виникнення ризику переломлення під вагою квіток. Є спеціальні огорожі з пластику, та підійде і кілочок, до якого кущі підв’язують м’якою мотузкою. Головне — не дозволяти півоніям розвалюватися.
- Півонії надзвичайно чутливі до сирості й схильні до іржі та сірої гнилі, тому кущі цінних сортів (чи при частих випадках ураження) варто профілактично обприскувати весною. Півонії захищають фунгіцидами з вмістом міді (бордоська рідина, хлорокис міді концентрацією 50 г на відро води), обприскуючи 2-3 рази з інтервалом у 10 днів.
Трав’янисті півонії чудово виглядають в бордюрах і рабатках
Півонія в дизайні саду
На фоні газону, у рабатці чи міксбордері, замість бордюру, у квітниках, в великій групі чи окремою плямкою — трав’янисті півонії виглядають чудово в будь-якій компанії і сольно. Їх можна розставляти як великоквіткові весняні акценти, додаючи об’єму та візуальних піків композиціям, підсилюючи чарівність та атмосферність на терасі чи в альтанці. Півонії чудово виглядають як обрамлення стін та огорож, в рокаріях та біля водойм. Вони доречні і в класичних строгих ансамблях, і в пейзажному дизайні, і в сучасних проектах, а для східних стилів та модного кантрі просто незамінні .
Не варто й згадувати, що розкішні суціття півоній — чудова духмяна окраса букетів. Зрізають квіти на стадії забарвлених бутонів, що лиш почали відкриватися.
Кращі партнери для трав’янистої півонії — невибагливі багаторічники, що теж стали класикою. Півонії чудово комбінуються з півниками, лілійниками, журавцями, лавандою, трояндами, шавлією, котячою м’ятою, вероніками, веронікаструмом, флоксами, полином, королицею, чистецем, приворотнем, дельфініумом, першоцвітами, айстрами, гейхерами, очитками та ін.
ЗЕЛЕНА САДИБА.
Півонії
Півонії – прекрасні багаторічні квіти, які безсумнівно стануть прикрасою вашого саду. Недарма квіти півонії користуються величезною популярністю у садівників, оскільки в догляді і вирощуванні вони невибагливі, а своїми прекрасними квітами будуть милувати вас протягом 15-20 років. Півонії багато років ростуть на одному місці і не вимагають пересадки.
Те, як ми доглядаємо за півоніями, безпосередньо впливає на їхнє цвітіння, час життя і декоративність. Догляд за півонією включає в себе прополку, розпушування землі і регулярні поливи.
Посадка півонії
Півонія відмінно приживається на суглинистому, пухкому грунті. Важка (глиниста) земля вимагає глибокої обробки (50-60 см), з подальшим додаванням піску, компосту, торфу та перегною. Півонії потребують легкої півтіні, але в цілому ділянка повинна бути сонячною, без перезволоження грунту – надмірна волога згубна для півонії.
Розмножують півонії в основному саджанцями певного сорту. Їм одразу потрібно виділити спеціальне місце, оскільки рослина дуже не любить пересадки – вона може перестати цвісти протягом декількох років. Пересадка квітки передбачає поділ кореневища, але не раніше, ніж через 10-15 років. Півонія вельми тендітна рослина, тому всі процеси робляться максимально акуратно.
Садити або пересаджувати півонію потрібно тільки восени. Посадку краще здійснювати під кінець серпня або початок вересня, щоб рослина встигла прижитися до холодів. Іноді посадку проводять навесні. І тільки через 5 років можна ділити кущі.
Техніка посадки
Посадкова яма для квітки повинна бути глибиною близько 80 см (не більше метра), ширина – близько 70 см, оскільки півонія своїм корінням досить глибоко проникає в землю і воно досить швидко поширюються. Виконання таких вимог забезпечує рослині зростання протягом тривалого періоду. У разі посадки на ділянці декількох кущів, проміжок між кожним повинен становити близько 1 метра.
Підготовлена яма заповнюється компостом – не більше 3 відер гною, деревна зола і суперфосфат – 500 гр, вапно – до 100 гр. Суміш гарненько змішується з землею з ямки. Бруньки, після висадки, повинні бути на рівні ґрунту.
На дно ями укладають гній, його щільна частина має становити 10 см. Потім все засипається 20 см шаром землі, далі йде етап ущільнення. Потім потрібно горбком висипати підготовлений грунт і ретельно полити водою, щоб все добре ущільнити. В середину пагорба ставлять кущ таким чином, щоб бруньки виявилися на одному рівні з краєм ями. Коріння слід засипати грунтом, заповнивши всю порожнечу. Квітку після висадки неодмінно потрібно полити.
Якщо кущ півонії опустився і бруньки виявилися нижче рівня ямки, то необхідно обережно підтягнути рослину догори, підсипаючи землею. Над основою рослини робиться насип невеликого розміру. Важливо, щоб бруньки були поглиблені не більше, ніж на 2,5 см, оскільки при дуже глибокій посадці півонії довго не зможуть зацвісти, а буває, що і не зацвітуть зовсім. Взимку, коли грунт промерзає, висаджені півонії слід укрити сухим листям. Навесні сухе листя і гілки акуратно прибирають, щоб не пошкодити молоді пагони.
Догляд за півоніями: вирощування, обрізка
У перше літо, відразу після посадки, у півоній обрізають бутони, щоб цвітіння не послаблювало молоді кущики. На другий рік теж частково видаляють квітки. Щоб квітка була великою, як можна раніше зрізають бутони, розташовані з боків. Під час зрізання квітів, залишають пагони з 4 листочками, інакше цвітіння півоній на наступний рік буде значно слабкішим.
Важливо в літній період тримати землю в помірній вологості, особливо в перший рік після пересадки. Добриво застосовують тільки через 2 роки після висадки. Осінь чи рання весна підходить для підживлення кущів відром компосту. Під час вегетації радять застосовувати повний комплекс мінеральних добрив (100 гр на квадратний метр).
Розмноження півоній
Півонії можна швидко розмножити не тільки розподілом саджанців, а й іншими методами.
Навесні, після того як зійшов сніг, для розмноження використовуються бруньки відновлення, вони розташовуються безпосередньо біля кореня. Потрібно відділити їх від землі, відрізати разом з молодими додатковим корінням і частиною стебла. Обрізається тільки половина всіх бруньок. Вони висаджуються в підготовлену суміш – пісок, перегній, дерновий грунт. Верхня частина бруньок повинна розташовуватися на рівні поверхні землі.
Режим вкорінення кущів: вологість повітря – 80-90%, температурний режим – 18-20 градусів. Укорінення завершується приблизно через 40 днів. Добре вкорінюються і брунькові живці, які зрізають в самому кінці липня – початку серпня. Бруньки зрізають з невеликою частиною кореня (від 3 до 5 см). Потім основу куща засипають новим грунтом.
Повноцінний квітучий кущ півонії формується протягом 3-4 років.
Якщо робиться розмноження відводками, то вирослі стеблинки обробляються розчином, в який входить торф, листяна земля і пісок. Горбок повинен бути висотою в 30-35 см. Робиться така процедура навесні. Можна на кущ півонії поставити ящик без дна, розміри якого 50х50х35 см. Коли стебло почне відростати, його потрібно заповнювати сумішшю в міру зростання. Вона повинна бути весь час злегка вологою. В кінці осені, укріплені стеблинки підрізають біля самої землі і висаджують окремо.
Ще використовують стеблові живці. Їх слід підготувати ще до початку періоду цвітіння (кінець травня – початок червня). Використовуються вони з серединної області паростка, щоб кожен пагон мав два міжвузля. Листочки верхніх міжвузлів зрізають на третю частину довжини, а нижні листки зрізають повністю. Живці висаджуються в ящик, який наповнений заздалегідь промитими піском. Глибина посадки – від 2,5 до 3,5 см. Протягом 14 днів живці повинні перебувати в тіні, провітрюватися і міститися в умовах підвищеної вологи. Як правило, зміцнюється тільки половина живців.
При розподілі великих кущів завжди будуть зламані кореневища без видимих бруньок. Але є і сплячі бруньки, тому поламане коріння не потрібно викидати. Пошкоджені місця обрізаються за допомогою гострого ножа, коріння ріжуть на частини, кожна близько 6-7 см довжиною. Зрізані частини припудрують деревним вугіллям, підсушують і висаджуються на невелику глибину. Земля при висадці повинна бути вологою. Деяке коріння зможе дати пагони на другий рік.
Також півонії можна розмножити насінням. Посів роблять зазвичай на початку осені. Для цих цілей використовують кімнатне помешкання або ящик з піском, розташований в приміщенні теплиці. Температурний режим для утримання – + 15-20 градусів. Через 35-40 днів, коли з’являються перші корінці, ємність з висіяним насінням слід перенести туди, де не більше 1-5 градусів тепла. Ще корінці можна закопати прямо в сніг, і через 2 тижні знову помістити в тепличні умови, де незабаром і з’являться перші сходи. Пісок необхідно тримати в стані постійної вологості. Сіяти можна безпосередньо у відкритий грунт відразу ж після дозрівання насіння. У травні рослина сходить. Такий метод має низьку схожість насіння, на відміну від першого варіанту. Півонії зацвітають лише на четвертий, а то і на п’ятий рік після посадки.
Хвороби і шкідники півоній
У багатьох квітникарів дуже часто виникає питання: чому півонії не цвітуть? Причини бувають різними: старий кущ, занадто глибоко висаджений квітка, необхідність пересадки, молодий кущ і йому ще рано цвісти, занадто кисла або “переживленний” грунт, пересохлий грунт, бруньки підмерзли взимку, квітка постраждала під час весняних заморозків, рослина захворіла.
Найпоширеніша хвороба квітки – сіра гниль. Їй сприяє дощ, вітер, тепла сира погода, мурахи в бутонах. Першою ознакою захворювання є раптове в’янення стебел. При сильному пораженні сірою гниллю кущі просто розпадаються. Щоб уникнути проблем, потрібно дотримуватися правильної агротехніки. Хворі квітки потрібно поливати навесні, а під час вегетації обприскувати органічними фунгіцидами. Також рекомендується посипати деревною золою землю навколо півоній, приблизно 200 гр на квадратний метр.
Пересадка півоній: коли, навіщо і як це роблять правильно
Півонії живуть на одному місці дуже довго: при сприятливих умовах і правильному догляді до двадцяти років. Однак з часом кущ старіє, грунт виснажується, квітка доводиться пересаджувати, розділивши кущ на дрібні частини і відібравши з них наймолодші і здорові.
- З яких причин виконується пересадка півоній
- Коли краще пересаджувати півонії
- Процес пересадки півоній
- Відео: пересадка півонії
З яких причин виконується пересадка півоній
Якщо півонія щорічно рясно цвіте великими квітками, добре росте і знаходиться на потрібному місці, його намагаються не чіпати: він не любить частих пересадок. По крайней мере, частіше, ніж один раз в п’ять років, півонія переміщати не варто, і вісім-десять років на одному місці — цілком нормальний термін.
Пересадка півоній потрібно в тих випадках, коли квітки почали зменшуватися в розмірах, їх кількість знижується, декоративність куща падає, та й сам кущ сповільнюється в зростанні. Крім того, буває, що кущ посаджений не на місці або господар вирішив перепланувати ділянку. І вже зовсім рідкісна причина пересадки-якщо кущ посаджений невірно: при неправильній глибині посадки півонія може взагалі не цвісти.
Терміни, протягом яких кущі півоній зберігають свою декоративність, залежать як від сорту півонії, так і, більшою мірою, від якості догляду за кущами. Як правило, деяке погіршення зовнішнього вигляду квітучого куща починає проявлятися років через сім після посадки. До цього часу кущі досить сильно розростаються, проріджування пагонів перестає допомагати підтримувати декоративність: адже зайве загущення призводить до нестачі освітленості куща сонячними променями. Розрісся кущ вимагає посиленого харчування. Буває, що надмірно старіє область прикореневої шийки, де починають селитися шкідники і проростати багаторічні бур’яни, видалити які вручну не вдається.
І дорослі кущі можуть бути дуже красиві, але приходить час, коли краса починає зникати
У мене є півонії, які ростуть вже 17 років і виглядають прекрасно, а деякі кущі доводилося пересаджувати за цей час вже двічі. Таким чином, чітко визначити терміни життя півонії без пересадки не можна, в кожному випадку треба підходити індивідуально, виходячи зі стану рослини.
Лише молоді кущі (3-4 років), посаджені спочатку неправильно або не на місці, просто «пересаджують». Пересадка більш дорослих рослин пов’язана з діленням куща, тобто, по суті, з розмноженням півонії.
Коли краще пересаджувати півонії
У переважній більшості випадків пересадку, пов’язану з діленням куща, намагаються проводити в самому кінці серпня або початку осені, після відходу сильної спеки і до настання частих дощів. До цього часу у півоній надземна частина перестає рости, переходить в пору відносного спокою. Коріння ж, навпаки, ростуть інтенсивно, і при приміщенні на нове місце це зростання триває.
Здорова спина без лікарів і ліків
Безкоштовний онлайн майстер-клас, де ви дізнаєтеся, як в домашніх умовах позбутися від болю в попереку.
Брати участь!Так, в середній смузі оптимальні терміни пересадки півонії-з кінця серпня до середини вересня. На півдні цей проміжок зсувається на пару тижнів пізніше (в серпні ще стоїть сильна спека), часто можна захопити і першу половину жовтня. У холодних регіонах, таких як урал, сибір або північ європейської частини країни, пересадкою півоній слід займатися в другій половині серпня, закінчивши її не пізніше 5-10 вересня. Для процедури слід вибрати відносно теплий, але похмурий день, щоб дрібні корінці викопаних півоній не засохли в процесі пересадки.
Набагато складніше весняна пересадка. Вона повинна проводитися в самі ранні терміни, не пізніше початку травня. Якщо все піде нормально, то пересаджені навесні півонії приживуться, тільки почнуть цвісти на рік пізніше. Але пересадженим навесні кущах потрібно велика турбота: адже можливий недолік вологи в разі спекотного травня або, навпаки, різка зміна температури повітря. Втім, весняна пересадка зовсім молодих кущів, не пов’язана з їх поділом, цілком можлива: адже в такому випадку можна постаратися викопати кущ з великою грудкою землі, рослина майже не відчує операції.
Молоді кущі пересаджують тільки в разі гострої необхідності, зате з грудкою землі це можна зробити майже в будь-який час
В крайньому випадку пересадка молодого півонії з грудкою землі можлива і влітку (при температурі не вище 20 ос), але вона повинна бути проведена дуже акуратно, з умовою практично повного збереження корінців (основну масу стебел при цьому зрізають). Літня пересадка найбільш ризикована.
Процес пересадки півоній
Процес пересадки дорослого куща півонії фізично досить складний, під силу тільки здоровій людині. Звичайно, заздалегідь готують необхідну кількість посадкових ям. Бажано зробити це за 2 тижні до пересадки. Розміри ям-близько 60 см у всіх напрямках. Дренаж (шар 10-15 см гальки або щебінки) обов’язковий. Як грунтової суміші беруть рівні кількості дернової землі, піску, торфу і перегною, додають близько 100 г суперфосфату і літрову банку деревної золи.
Вся процедура пересадки складається з декількох кроків, кожен з яких повинен проводитися акуратно.
- коріння у півоній проникають на глибину майже в метр, тому викопати дорослий кущ зовсім без пошкоджень нереально. Але треба намагатися це зробити, для чого кущ обкопують з усіх боків, відступаючи на 15-20 см за межі проекції «крони». Після цього кущ виймають, використовуючи міцні викопні вила або лопату, краще робити це удвох. У важких випадках на допомогу може прийти і металевий лом, яким розхитують кущ.
Викопати старий кущ-найскладніше в пересадці - з витягнутого з землі куща обережно обтрушують залишки грунту. Якщо її багато і тримається вона міцно, на допомогу може прийти промивання водою зі шланга. Пошкоджені при викопуванні великі корені опудривают деревною золою. Потім все стебла вкорочують, залишаючи не більше 10 см (цю процедуру можна провести і перед викопуванням, кому як зручніше).
Якщо кущ належить ділити, весь грунт з коренів потрібно видалити - щоб при діленні куща коріння не ламалися, дають їм злегка підв’янути. Ділити кущ починають через пару годин. У дорослого куща на кореневій системі є природні звуження, саме в цих місцях спочатку і здійснюють поділ. При цьому може навіть не знадобитися ніж або секатор. Ідеальна деленка повинна містити 3-5 добре розвинених нирок заміщення («вічок»). Якщо їх значно більше, ножем поділяють деленки на більш дрібні частини. Місця розрізів опудривают золою.
Ніж для поділу повинен бути гострим і чистим - деленки висаджують в підготовлені ями звичайним способом. Головне, на що слід звертати увагу, – розташування вічок. Щоб півонія добре ріс і цвів, вони повинні знаходитися на глибині від 2 до 5 см.щоб після посадки кущики не опускалися набагато нижче, садять їх в заздалегідь политу грунт.
Висоту посадки можна контролювати за допомогою будь-якої палиці, покладеної на землю - після посадки півонії дуже добре поливають і злегка мульчують лунки перегноєм або торф’яної крихтою. У холодних регіонах — не «злегка», а шаром до 10 см.але ранньою весною основну частину мульчі необхідно прибрати, щоб очі не виявилися занадто глибоко.
У перший рік після пересадки тримають грунт в помірно вологому і пухкому стані, видаляють бур’яни. Підживлення не потрібно, але можна в травні обприскати рослини слабким розчином будь-якого комплексного добрива. З другого року півонії не тільки поливають, а й підгодовують.
Відео: пересадка півонії
Відгуки про пересадку півоній
Пересаджувала багато разів саме навесні, при появі паростків. Проблем, ттт, не було жодного разу, тим більше якщо з грудкою землі. Місця зрізів кореневищ можна припудрити активованим вугіллям.
В яму, як і вчила бабуся, клали перегній, щіпку суперфосфату і пару консервних банок або залізних кришок. Любить він цю іржаву погань. Якщо деленка большенька, то хворів, звичайно, але цвів в цей же рік. Ділимо завжди навесні.
Півонії прекрасно переносять пересадку в будь-який час. Пересаджувала і восени і навесні. У спеку тільки злегка подвянут, а якщо холодно і волого, як зараз, то не помітять. Якщо кущі великі, і з грудкою землі, то бутони залишаємо — будуть цвісти повноцінно. Якщо кущ доводиться поділити, то бутони прибираємо. У мене був випадок, коли я зі старого занедбаної ділянки викопувала маленькі залишки корінців півоній в липні. Всі прижилися без стимуляторів (їх 20 років тому просто не було). Всі живі і здорові досі.
Коли пересаджуєте, то кущ треба розділити на деленки з 5-6 паростками. Навіть якщо ці деленки будете садити в одну посадкову яму.
Вам сподобалася стаття? допоможіть проекту!
Наша команда намагається зробити ваше перебування на сайті зручним і корисним. Ми будемо вдячні, якщо ви підтримаєте наш проект, це допоможе нам зробити його ще краще!Півонії-рослини, які не потребують ретельного догляду. Але добре ростуть і цвітуть вони тільки за умови правильної посадки. Пересадка старих кущів з метою омолодження повинна проводитися вчасно і дуже акуратно.