Півонія трав’яниста — посадка, догляд, використання в дизайні саду

Недаремно серед надзвичайно різноманітних півоній найбільш розповсюдженою стала півонія трав’яниста. Їх легко вирощувати і розмножувати, навіть при мінімальному догляді щороку кущі випускають десятки гігантських квітів. Розкішні голівки суцвіть з сотнями шовкових пелюсток, п’янкий аромат, акварельні відтінки й пишні кущі — невід’ємна прикраса весняного саду. Долучаючись до квітучого шоу півників та тюльпанів, півонії чарують, закохують і спонукають утворювати цілі колекції. Навіть те, що з липня кущі стрімко втрачають свою декоративність, не змінює їх статус незамінної рослини в саду.

Півонія трав’яниста — посадка, догляд, використання в дизайні саду

Опис рослини

Здається, півонії ніколи не втратять своєї популярності. Це одна з найефективніших квітучих рослин для прикрашання саду. І, беззаперечно, одна з найпоширеніших. Духмяні, акварельні, живописні, величезні квітки на розкішних кущах — півонії чарують і старими сортами, і кращими сучасними варіаціями. Серед них є звичайні й доволі недорогі різновиди та по-справжньому колекційні, елітні, майже дорогоцінні сорти. Та всі півонії трав’янисті — довговічні, надійні багаторічники з числа незамінних квітучих фаворитів.

Трав’янисті, або садові півонії (Garden peony, Bush peony, Herbaceous peony, Chinese peony, Paeonia lactiflora Group, Paeonia hybrids, Lactiflora cultivars, Herbaceous hybrids) — переважно сортові та гібридні рослини, що ведуть свій відлік від півонії молочноквіткової (Paeonia lactiflora). Не дивлячись на відмінності сортів по формі, густоті листя, висоті, всі трав’янисті півонії дуже подібні. Від 50 до 150 см в висоту, ці трав’янисті багаторічники дивують навіть корінням: мясисте, потужне, з коренешишками, воно дозволяє рослині витримувати посуху й потужно рости, всього за декілька тижнів весни нарощуючи дивовижну массу пагонів та листя.

Красиве листя півоній прикрашає сад переважно у першій частині садового сезону, а при правильному догляді чарує і до осені, забарвлюючись у яскраві полум’яні барви. Деякі старі сорти можуть пожовкнути ще влітку, та переважно півонії ошатні весь сезон. Розташовані чергово, тричі- або двічі перисторозсічені, великі листки півонії трав’янистої виглядають аристократично.

Зацвітають перші ранні півонії ще наприкінці травня. Завдяки пізнім сортам насолоджуватись величними квітами можна до середини літа.

Прості, напівмахрові чи махрові… Напівкулясті, анемоновидні, японські, корончаті, трояндовидні, такі різні за формою та розміром суцвіть, трав’янисті півонії — багаторічники з найбільшими квітками. Двостатеві, величезні, одиночні голівки квіток півоній складаються з всього 5-8 або сотень ніжних, шовкових і сяючих пелюсток і неймовірної кількості тичинок, що утворюють в центрі яскравий жовтогарячий «павучок».

Палітра надзвичайно різноманітна. Колись обмежена лише відтінками червоного, вишневого, пурпурового, рожевого та білого, сьогодні вона поповнюється сортами з жовтим та помаранчевим забарвленням. Однотонні, багатобарвні, акварельні півонії дозволяють вибирати квіти собі до смаку. Сотні сортів перетворили колекціонування півоній у захоплюючу пригоду.

Після цвітіння у півоній зав’язуються багатолистянки плодів з великими глянцевими насінинами.

Півонія молочноквіткова (Paeonia lactiflora), сорт “Сорбет”

Вимоги трав’янистої півонії до місця в саду

Не дивлячись на статус рослини особливої, півонії дивують своїми скромними вимогами до грунту та освітлення. І сучасні сорти стають все більш стійкими.

Єдина вимога півоній, яку не варто ігнорувати при пошуку місця — знайти захищені, теплі, добре прогріті сонцем ділянки без ризику перезволоження чи затримки води. Всі інші «середні» садові умови півоніям цілком підійдуть. Трав’янисті півонії полюбляють відкриті чи розсіянно-освітлені ділянки, на яких кущі, як мінімум, 4-5 годин будуть купатися у променях ранкового чи пообіднього сонця (не опівдні). Більшість сучасних сортів сонцезалежні.

Трав’янисті півонії чудово ростуть у будь-якій родючій, пухкій, неважкій землі, наприклад, у суглинках. При надмірній щільності краще закласти на дно посадкових ям дренаж та покращити землю органічними добривами і піском. Занадто легкі й бідні грунти коригують глиною та органікою. Реакція грунту повинна залишатися нейтральною чи злегка кислою.

Трав’янисті півонії чудово ростуть у будь-якій родючій, пухкій, неважкій землі

Посадка й пересадка півонії трав’янистої

Кущі півонії можна не пересаджувати десятиліттями. Зазвичай про потребу змінити місце (а точніше, розділити занадто великі кущі, яким затісно на старій ділянці) півонії сигналізують самі — дрібнішими й менш чисельними суцвіттями, ламкими пагонами й розвалюванням.

Висаджують півонії не весною (інакше доведеться відмовитися від насолоди цвітіння аж на 2 роки), а в серпні чи на початку осені, у вересні. Посадкові ями варто підготувати заздалегідь — краще з весни чи хоча б за 5-6 тижнів до висаджування рослин.

Кущі потрібно висаджувати так, щоб не виникло ризику недостатньої циркуляції повітря. Півонії, яким занадто тісно, надзвичайно схильні до грибних хвороб. Дистанцію в 1 м потрібно витримувати не лише до сусідніх рослин, а й до дерев, кущів, стін будівель чи огорож.

Для цього трав’янистого багаторічника потрібно викопувати великі, просторі посадкові ями глибиною від 60 см з дренажем на дні (на важкому ґрунті — до 15 см цегли чи гравію, на звичайному — хоча б 5-10 см піску чи гравію). Землю варто перемішати з 1-2,5 відрами органічних добрив (зрілий компост чи перегній) на кожну рослину, орієнтуючись на якість ґрунту. При бажанні при посадці можна додати й мінеральні добрива у кількості 250 г фосфатного добрива або 50-60 г комплексних добрив. Додаткове внесення жмені попелу чи залізного купоросу (1 ст.л. достатньо) лише покращить умови.

У ямці півонії розташовують обережно, зберігаючи рівень заглиблення та намагаючись якомога менше травмувати корені. Грунт засипають, злегка ущільнюючи, рясно підливають, опісля при потребі досипають свіжий субстрат. Після висадки зручно відразу створити канавку для поливу.

Півоніям потрібен час для нарощування потужних коренів та розростання. В перший рік після посадки навіть сильні саджанці з закритими коренями випустять не більше пари квіток. Та краще не давати півонії цвісти наступного року після висадки для заощадження сил рослини.

Корінь дорослої півонії трав’янистої

Особливості догляду за півоніями

Підливати півонії варто лише в посуху — на стадії бутонізації і цвітіння (травень-червень) та коли у рослини закладаються бруньки для цвітіння наступного року (серпень). Підливають півонії зрідка та дуже рясно, щоб грунт був зволожений на всю глибину залягання коренів. Стандарт — від 20 до 30 л води на кожен кущ не частіше 1 разу на тиждень.

Підживлення для півоній в перший рік не проводять. Для молодих кущів доцільно провести декілька позакореневих підживлень універсальними комплексними добривами, дотримуючись інструкцій виробника. З другого року для півоній за сезон проводять три підживлення:

• на початку росту, коли з’являться перші листки, вносять азотні добрива;
• в період бутонізації, орієнтовно в кінці травня чи в перші дні червня — комплексні добрива;
• через 2 тижні після цвітіння — калійно-фосфорні добрива.

Для трав’янистих півоній достатньо 30-50 г добрив на одну рослину. Можна вносити добрива в землю, рясно поливаючи, та краще розчиняти в воді. Варто вдало вибирати час процедури: добрива вносять ввечері або в похмурі дні.

Окрім поливів та підживлення, півоніям потрібно лише розрихлення землі та виполювання бур’янів.

На зиму півонії вкривати не потрібно. Для підготовки до морозів достатньо просто зрізати стебла на рівні землі, як тільки вони втратять декоративність. Перед приморозками кущі посипають декількома жменями попелу.

Проблеми в вирощуванні:

• Стебла, особливо у старих і високих сортів, варто своєчасно підв’язувати, створюючи надійну кругову опору ще до виникнення ризику переломлення під вагою квіток. Є спеціальні огорожі з пластику, та підійде і кілочок, до якого кущі підв’язують м’якою мотузкою. Головне — не дозволяти півоніям розвалюватися.
• Півонії надзвичайно чутливі до сирості й схильні до іржі та сірої гнилі, тому кущі цінних сортів (чи при частих випадках ураження) варто профілактично обприскувати весною. Півонії захищають фунгіцидами з вмістом міді (бордоська рідина, хлорокис міді концентрацією 50 г на відро води), обприскуючи 2-3 рази з інтервалом у 10 днів.

Трав’янисті півонії чудово виглядають в бордюрах і рабатках

Півонія в дизайні саду

На фоні газону, у рабатці чи міксбордері, замість бордюру, у квітниках, в великій групі чи окремою плямкою — трав’янисті півонії виглядають чудово в будь-якій компанії і сольно. Їх можна розставляти як великоквіткові весняні акценти, додаючи об’єму та візуальних піків композиціям, підсилюючи чарівність та атмосферність на терасі чи в альтанці. Півонії чудово виглядають як обрамлення стін та огорож, в рокаріях та біля водойм. Вони доречні і в класичних строгих ансамблях, і в пейзажному дизайні, і в сучасних проектах, а для східних стилів та модного кантрі просто незамінні .

Не варто й згадувати, що розкішні суціття півоній — чудова духмяна окраса букетів. Зрізають квіти на стадії забарвлених бутонів, що лиш почали відкриватися.

Кращі партнери для трав’янистої півонії — невибагливі багаторічники, що теж стали класикою. Півонії чудово комбінуються з півниками, лілійниками, журавцями, лавандою, трояндами, шавлією, котячою м’ятою, вероніками, веронікаструмом, флоксами, полином, королицею, чистецем, приворотнем, дельфініумом, першоцвітами, айстрами, гейхерами, очитками та ін.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Розбираємось з видами та сортами півоній – для тих, хто не знає, яку посадити!

Вітаю, дорогі друзі! У мене в гостях Ірина Чубенко – колекціонер флоксів. Але сьогодні вона розповість нам про півонії, які стали її новим захопленням.

Якщо зайти на сторінку Ірини в соцмережах, можна зависнути там на півтори години, розглядаючи фотографії квітів. Вона знає, що потрібно кожній рослині, тому вони в неї такі красиві і випещені.

Підхід до вибору сорту

Розплідники та колекціонери пропонують безліч сортів півонії, і потрібно зуміти зорієнтуватися в їхньому різноманітті. Я можу дати кілька порад, які стануть вам у пригоді при виборі сорту, адже зараз саме час визначитися, які саме квіти ви хочете бачити на своїй ділянці.

Але вибрати сорт, який вам подобається – це пів справи. Потрібно знати, де його знайти і за скільки купити. А для цього треба порівняти ціни. Крім того, слід почитати відгуки в інтернеті та попитати знайомих квітникарів і про сорт, і про продавців. Тобто вибір та придбання потрібного сорту – процес відповідальний і потребує часу.

Я не радила б купувати посадковий матеріал у невідомого постачальника. Іноді поштою надсилають коріння, яке виглядає, як обрубки. Звичайно, у півонії є ресурси, що допомагають їй відновитися і наростити кореневу систему, але іноді цього доводиться чекати дуже довго, а це означає, що і цвітіння настане нескоро.

Найприкріше, якщо вам надішлють пересорт: вирощування півоній – процес тривалий, багатоетапний, і коли в результаті у вас виростає не те, що ви купували, буває дуже шкода і грошей, і часу, і витрачених зусиль, і нездійснених надій.

Які бувають півонії

Існують дві принципово різні секції півоній: трав’янисті і деревоподібні півонії. Деревоподібна півонія – це напівчагарник, у якого бруньки закладаються на стеблах здерев’янілої надземної частини. У трав’янистої півонії, яка у нас досить поширена, надземні органи щорічно відмирають, і бруньки закладаються під землею на кореневищі.

Є ще численна група ІТО-гібридів, отриманих в результаті схрещування деревоподібних та трав’янистих півоній. Ці гібриди зберігають якості обох батьків. Наприклад, від деревоподібних півоній вони успадкували форму квіток і зимостійкість.

Якщо ви надто коротко обріжете наземну частину гібридів на зиму, нічого страшного не станеться: бруньки в них закладаються і на нижній частині стебла, як у деревоподібних півонії, і на кореневищі, як у трав’янистих.

Весною обрізана півонія відросте з кореневищних бруньок і зацвіте. Але для ряснішого цвітіння можна зберегти і стеблові бруньки, якщо добре замульчувати кущ пухким субстратом, але тільки не торфом.

Якщо ж випаде хороший сніг, то ІТО-півонії можна нічим не вкривати: під товстим сніжним покривом бруньки зберігаються навіть при морозах до -35 ⁰C. І все ж краще підстрахуватися і замульчувати гібридні півонії.

Деревоподібні півонії

Як вкривати півонії на зиму

Деревоподібні півонії в середній смузі, звичайно, потрібно вкривати, і через це багато хто вважає їх примхливими і не хоче їх вирощувати. Однак спорудити легке укриття зовсім не складно, в іншому ж ці рослини невибагливі, і доглядати їх набагато простіше, ніж, наприклад, троянди.

Перед настанням морозів я ставлю над кущем деревоподібної півонії збитий з рейок каркас, кладу на нього міцне покриття, яке не зможе продавити сніг, а зверху на всю цю конструкцію одягаю великий мішок і стягую його верхню частину мотузкою.

Весною я не чекаю, коли розтане сніг. Я розв’язую мотузку і розкриваю горловину мішка, щоб рослина могла дихати. А коли сніг повністю сходить, я розбираю укриття.

Декоративні якості

Деревоподібних півоній у мене кілька. Першу я придбала в садовому центрі, але в таких місцях часто буває пересорт: я купувала білу півонію, а вона виявилася фіолетовою. Однак вона дуже гарна, і я анітрохи не засмутилася. Більш за те, я збираюся придбати ще кілька таких півоній, бо мені сподобалося їх вирощувати.

У деревоподібних півоній красиві не лише квіти, а й листя. Та й сам кущ, хоч і формується самостійно, але виглядає привабливо: напівсферичний, з міцними товстенькими ніжками стебел.

Деякі сорти зацвітають вже в середині травня, наприклад, Інь-Ян з біло-червоними квітками. У цей час сад виглядає досить похмуро, тому друзі та сусіди заходять до мене помилуватися цвітінням півонії.

Японці починають милуватися півоніями з моменту набубнявіння її червоних бруньок. У мене квітки ІТО-гібридів та деревоподібних півоній, які були завезені до нас з Китаю та Японії, викликають асоціацію зі східними казками, з якоюсь нетутешньою розкішшю.

Догляд деревоподібних півоній

Останнім часом я схиляюся до теорії малодоглядного саду, і півонії в цьому відношенні дуже відповідні рослини, оскільки практично не вимагають трудовитрат. Звичайно, ті, хто має сили, час і бажання без кінця обприскувати, підживлювати, поливати півонії, розпушувати навколо них ґрунт, можуть цим займатися, але мої півонії обходяться і малим доглядом.

Щоб півонії не страждали від кореневої гнилі, саджати їх потрібно в такому місці, де не застоюватиметься вода. Ділянка може бути сонячною або напівтінистою, а посадкова яма має бути заправлена ​​необхідним живленням. Це все, що потрібно півонії. Дайте їй спокій, і вона буде чудово рости сама по собі.

Жовті півонії

Ще одним досягненням селекціонерів, які працювали над ІТО-гібридами, є виведення сортів півонії з жовтими квітками. Ці сорти у нас поки що не надто широко розповсюджені, однак і великою рідкістю вже не є: жовтоквітковий сорт Бартзелла досить популярний серед квітникарів-аматорів.

Серед гібридів з жовтими квітками є й інші, з більш складним та цікавим забарвленням. Наприклад, мідно-жовтогарячий Коппер Кеттл, квітки якого переливаються різними відтінками і протягом цвітіння поступово змінюють забарвлення. Або Келліс Меморі з тієї ж серії.

Якщо ви хочете купити жовті півонії, але у вас поруч немає хороших розплідників, пошукайте квіти в інтернеті.

Трав’янисті півонії

Півонії прості та махрові

Трав’янисті півонії – найчисленніша група, всередині якої існує своя класифікація: видові, гібридні, молочно-квіткові півонії і так далі. Але ми не заглиблюватимемося в теорію, тому що як звичайні любителі квітів вибираємо декоративні рослини на вигляд.

Я закликаю вас не слідувати загальній моді та орієнтуватися виключно на власні смаки та уподобання. Вибирайте квіти, які подобаються саме вам.

Припустимо, всі дуже люблять махрові півонії з квітками кулястої форми, які виглядають дорого та багато. Вони хороші для парадної зони гарного заміського будинку і чудово виглядають на зеленому газоні. Але якщо у вас маленька дачна ділянка з городом і теплицею, така півонія не виглядатиме гармонійно поряд з картопляною грядкою.

Для невеликої цільової ділянки більше підійдуть півонії з простою, напівмахровою або японською формою квітки, оскільки вони більше схожі на природні види. Квітки у них легкі, повітряні, із контрастною серединкою. Вони швидко відновлюються після дощу і мають динаміку: їх пелюстки колишуться на вітрі, створюючи враження польоту метелика, і сад начебто оживає.

Найкращі сорти простих півоній

Таких півоній багато. Першим у мене зацвітає Ерлі Берд, і його кущ помітний здалеку. Цієї пори решта півоній тільки набивають бутони, а невисокий напівсферичний кущик Ерлі Берд з вузьким, подібним до кропу, листям уже горить, як жар-птиця, яскраво-червоними квітками з жовтим центром.

Майже водночас із ним зацвітає Ноузгей. Формою його квітки схожі на Ерлі Берд, у них така ж жовта середина, та й сам кущ приблизно тієї ж висоти, але враження Ноузгей справляє зовсім інше.

Якщо квітки Ерлі Берд створюють бадьорий, оптимістичний настрій, то Ноузгей – сама ніжність та вишуканість. Його пелюстки, забарвлені в приглушені тони, переливаються акварельними відтінками: світло-рожевим, ніжно-лососевим, тілесним, білим. Навіть важко описати.

З ранніх сортів хочу ще згадати півонію Орлятко. Я задумалася про те, чому вона так називається, і згадала пісню про орлятко. Яскраво-червоні квіти Орлятка дійсно приковують увагу. Листя у цього сорту тонке, голчасте.

У мене багато улюблених півоній, але ці три сорти я особливо вам рекомендую.

Ми ще продовжимо розмову про півонії, оскільки популярність цих квітів постійно зростає, а поки бажаємо вам всього найкращого.