1. Чому класифікація життєвих форм рослин є екологічними?

Життєва форма рослин — морфологічна будова рослинних організмів, яка склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їхню пристосованість до умов середовища існування.

Термін «життєва форма рослин» запропонував наприкінці \(XIX\) ст. відомий данський ботанік, один із засновників екології та морфології рослин Еугеніус Вармінг (\(1841\) – \(1924\)). Він вважав, що різні види рослин залежно від однакових зовнішніх умов набувають однакового зовнішнього вигляду й форми та досягають у своєму розвитку однієї й тієї самої мети досить різними шляхами. Наприклад, до посушливих місць існування в одних видів формується таке пристосування, як опушеність, у інших — восковий наліт, у третіх — редукція листків.

Існують різні класифікації життєвих форм рослин, що пояснюється застосуванням різних принципів групування. Широкого застосування у морфології рослин набула екологічна класифікація життєвих форм, розроблена на початку \(XX\) ст. данським ботаніком Крістеном Раукнієром (\(1860\) – \(1938\)). З усієї сукупності ознак життєвих форм він виокремив одну, що характеризує пристосування рослин до холодної або сухої пори року, — розміщення бруньок відновлення на рослинні (високо над ґрунтом, низько над ґрунтом, біля поверхні ґрунту, в ґрунті). Класифікація І.Г. Серебрякова (\(1914\) – \(1969\)) характеризує адаптації різних видів рослин, пов’язані з особливостями росту й тривалістю життєвого циклу. Згідно з нею виокремлюють такі категорії життєвих форм судинних рослин: дерев’янисті (дерева, кущі й кущики (наприклад, дуб, береза, калина, шипшина)), напівдерев’янисті (напівкущі й напівкущики (наприклад, чебрець, ефера, лаванда)), наземні трав’янисті (одно- та багаторічні трави (наприклад, лопух, пирій, бегонія)) і водні трав’янисті (земноводні рослини, плаваючі трави, підводні трави (наприклад, очерет, латаття, стрілолист)). Серед цих життєвих форм незалежно одна від одної можуть виникати ліаноподібні, сланкі форми.

Класифікації життєвих форм рослин є екологічними, оскільки відображають подібність адаптацій різних видів, що виникає під дією однакових екологічних умов.

Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 18-19.

2. За якими ознаками класифікують життєві форми тварин?

Життєва форма тварин — група особин, що мають подібні морфологічні пристосування для існування в однаковому середовищі.

У тварин життєві форми є на диво різноманітними, оскільки для цієї групи еукаріотичних організмів характерні активний рух (локомоція) і гетеротрофне живлення, що потребує певних способів пошуку й добування їжі. Через те життєві форми тварин класифікують за такими основними ознаками, як спосіб руху та спосіб добування їжі. На зовнішньому вигляді тварин позначається й їхня пристосованість до різних екологічних ніш, особливості розмноження тощо.

Життєві форми тварин виокремлюють за різними ознаками для різних систематичних груп. Так, для ссавців однією з таких основних ознак є способи локомоції (наприклад, бігаючі, стрибаючі, повзаючі). Життєві форми птахів розрізняють за способом добування їжі (наприклад, комахоїдні, зерноїдні, хижі), риб — за формою тіла (наприклад, торпедоподібні, змієподібні), жалких — за активністю й особливостями розмноження (дві життєві форми: поліпа й медузи).

Найпоширенішою є класифікація життєвих форм тварин за Д. М. Кашкаровим, за якого виокремлюють плаваючі (суто водні, напівводні), риючі, наземні (бігаючі, стрибаючі, повзаючі), деревні, повітряні життєві форми.

Основними ознаками класифікації життєвих форм тварин можуть бути способи переміщення, способи добування їжі, особливості розмноження, форма тіла та пристосованість до середовища існування.

Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 19.