Контур заземлення: будова, норми ПУЕ, як перевірити і виміряти опір мультиметром

Перевірити, наскільки якісно був проведений монтаж контуру заземлення, можна за допомогою звичайного побутового мультиметра, звіривши напруги між: заземлюючий провідник – фаза і нульовий провід – фаза. При незначній їх різниці можна бути впевненим, що роботи виконані правильно. Якщо вона значна – якесь з’єднання виконано неякісно і його доведеться переробляти.

Таку перевірку можна зробити і без приладів, за допомогою “контрольки” – патрона з лампочкою і оголеними проводами, один з яких потрібно докласти до потенціалу, а другий на “нуль”. Лампа яскраво засвітить, після цього його слід підключити до жовто-зеленого провіднику – яскравість повинна зменшитися або залишитися колишньою. Це підтвердження того, що “земля” працює. Якщо ж нитку розжарення буде трохи тліти або згасне – з спорудою є проблеми.

Мультиметром можна заміряти і опір ЗУ, одного з основних його якісних показників. А так як прилади цього класу мають велику похибку, їх показання не визнаються при складанні офіційних документів, але для домашнього користування вони цілком достатні. Нормативами ПУЕ (пункт 7. 1. 101 сьомої редакції видання 2016 р.) визначено, що для житлових об’єктів, які експлуатують мережі з напругою 220 або 380 вольт, воно не повинно перевищувати 30 Ом.

Для виконання цих вимірів необхідно встановити ще один заземлювач. В його якості можна використовувати будь-сталевий або мідний штир перерізом не менше 5 мм, який потрібно увіткнути на відстані 5-10 метрів від контуру на глибину до 1,5 м. Так як мультиметри не комплектуються довгими проводами, то варто знайти ще й провід з хорошим перетином, щоб дотягнутися від цього електрода до нейтрального виходу, а клема потенціалу підключається до виходу ЗУ.

Струм, пущений включенням певної кнопки на приладі, пройде по замкнутій ланцюга “контур – земля –допоміжний стрижень – прилад” і визначить загальний питомий опір споруди та прилеглої до нього грунту. Воно прямо пропорційно напрузі між клемами мультиметра і обернено пропорційно заряду, який зміг за неї пройти. Чим більше пройшло, тим вище провідність і заземлюючі властивості контуру.

Щоб ці свідчення були правдивіше, необхідно по можливості позбутися від оточуючих перешкод: встановити прилад горизонтально, впевнитися, що поруч немає потужних электроизлучателей.

Такі виміри в подальшому доведеться проводити регулярно, не рідше одного разу на рік, так як з часом сталеві штирі, які тривалий час знаходяться в землі, почнуть покриватися корозією, яка є вкрай сильним ізолятором, ухудшающим провідність. Тому, якщо опір контура виявиться вище нормативного, його необхідно буде замінити або реконструювати. Ідеальним варіантом могло б стати використання в якості заземлювачів омедненных куточків або мідних стрижнів, але це дуже дорогі матеріали.

Більш точні свідчення можна отримати тільки за допомогою спеціальних приладів для вимірювання заземлення, мегомметров типу М416 або Ф4103-М1, в яких на відміну від мультиметрів використовуються способи многопроводникового підключення додаткових електродів. А якщо для цього залучити фахівців енергозабезпечуючих мереж, які в своїх вимірах використовують всілякі поправочні коефіцієнти навколишнього середовища, ці цифри виявляться правдивіше.

Схема підключення мегомметра М416 при вимірі опору контуру заземлення:

ПУЕ заземлення

Согласно ПУЕ 2017 Глава 1.7 ЗАЗЕМЛЕНИЕ И ЗАЩИТНЫЕ МЕРЫ ЭЛЕКТРОБЕЗОПАСНОСТИ:

Сфера применения

1.7.1. Эта глава Правил распространяется на электроустановки переменного и постоянного тока, предназначенных для производства, преобразования, трансформации, передачи и распределения электроэнергии, которые проектируются, строятся или реконструируются, и содержать общие требования к их электробезопасности как в нормальном режиме работы электроустановок, так и в случае повреждения изоляции. Требования настоящей главы могут также применяться к действующим электроустановкам с целью повышения их электробезопасности.

Мероприятия электробезопасности в электроустановках напряжением до 1 кВ зданий и сооружений (жилых, административно-бытовых, общественных, цеховых и т.п.) регламентируются ДБН В.2.5-27-2006 и другими действующими в Украине нормативными документами.

1.7.2. О мерах электробезопасности электроустановки разделяют на:

• электроустановки напряжением до 1 кВ в сетях с глухозаземленной нейтралью;
• электроустановки напряжением до 1 кВ в сетях с изолированной нейтралью;
• электроустановки напряжением выше 1 кВ в сетях с изолированной, компенсированной или (и) заземленной через резистор нейтралью;
• электроустановки напряжением выше 1 кВ в сетях с глухозаземленной или эффективно заземленной нейтралью.

К частных домов, коттеджей относятся требования применяемых в электроустановках до 1 кВ.

ЗАЗЕМЛЯЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ЭЛЕКТРОУСТАНОВОК НАПРЯЖЕНИЕМ ДО 1 Кв В ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЯХ С ГЛУХОЗАЗЕМЛЕННОЙ НЕЙТРАЛЬЮ

1.7.91. В электроустановках с глухозаземленной нейтралью нейтральную или среднюю точку или один из выводов источника питания необходимо надежно присоединять к заземлителю с помощью заземляющего проводника.

Не допускается использовать PEN (РЕ или N) проводник, которые соединяют нейтраль с распределительным щитом, как заземляющие.

Если в PEN-проводнике, соединяющем нейтраль источника трехфазного тока с шиной PEN распределительного щита напряжением до 1 кВ, установлены трансформатор тока, то заземляющий проводник следует присоединять не до нейтрали источника непосредственно, а к PEN-проводника и, по возможности, сразу за трансформатором тока. В таком случае разделение PEN-проводника на РЕ- и N-проводники в системе TN-S следует выполнять также вне трансформатора тока. Трансформатор тока надо располагать как можно ближе к выводу нейтрали источника питания.

Вывод PEN или N-проводника от нейтрали источника на распределительную установку следует осуществлять: при выводе фаз шинами — шиной на изоляторах; в случае вывода фаз кабелем (проводом) — жилой кабеля (провода).

Проводимость PEN- или N-проводника от нейтрали источника к распределительной установки должна быть не менее 50% проводимости выводного фазного проводника.

1.7.92. Сопротивление заземляющего устройства, к которому присоединены нейтраль источника питания или выводы источника однофазного тока, в любое время года не должен превышать 2, 4 и 8 Ом соответственно для линейных напряжений 660, 380 и 220 В источника трехфазного тока или 380, 220 и 127 В источника однофазного тока. Это сопротивление необходимо обеспечивать с учетом использования всех заземлителей, присоединенных к PEN (РЕ) проводника, если количество отходящих линий не менее двух. Сопротивление заземления, к которому непосредственно присоединяют нейтраль источника трехфазного тока или выводы источника однофазного тока, должен быть не более 15 3О и 60 Ом соответственно для линейных напряжений 660, 380 и 220 В источника трехфазного тока или 380, 220 и 127 В источника однофазного тока (см. также 1.7.96).

1.7.93. На концах воздушных линий электропередачи как с неизолированными, так и с самонесущими изолированными проводами или ответвлений от них длиной более 200 м следует устраивать повторные заземления PEN (РЕ) проводника со значением сопротивления согласно 1.7.95.

В первую очередь необходимо использовать естественные заземлители (подземные части железобетонных и металлических опор), а также заземлителей, предназначенные для защиты от грозовых перенапряжений (см. Главу 2.4).

Указанные повторные заземления выполняют только в том случае, если на воздушных линиях отсутствуют заземлители, предназначенные для защиты от грозовых перенапряжений, или их недостаточности для выполнения условия, указанного в 1.7.95.
Повторные заземления PEN-проводника в сетях постоянного тока следует устраивать с применением отдельных искусственных заземлителей. Они не должны иметь металлических соединений с подземными трубопроводами.

1.7.94. На вводе в электроустановки здания от воздушной линии рекомендуется устанавливать повторное заземление PEN (РЕ) проводника, если в здании при отсутствии коммуникаций водоснабжения, газоснабжения, металлических и железобетонных конструкций не может быть осуществлено основную систему уравнивания потенциалов (1.7.84). В этом случае сопротивление заземления, повторного заземления РЕ (PEN) проводника на вводе в здание должен быть не более 3О Ом.

1.7.95. Общий сопротивление всех заземлителей, присоединенных к PEN — проводника каждой линии, в том числе естественных заземлителей, в любое время года, не должен превышать 5, 10 и 20 Ом соответственно для линейного напряжения 660, 380 и 220 В источника трехфазного тока или 380 , 220 и 127 В источника однофазного тока. Сопротивление каждого из повторных заземлений должно быть не более чем 15 3О и 60 Ом соответственно для того же напряжения (см. Также 1.7.96).

1.7.96. Для удельного сопротивления земли р> 100 Ом-м допускается увеличивать указанные в 1.7.92 и 1.7.95 значения сопротивления заземления в 0,01 раз, но не более чем в 10 раз, за исключением сопротивления заземляющих устройств и заземлителей, используемых одновременно для электроустановок напряжением выше 1 кВ. В последнем случае увеличение сопротивления возможно лишь до значения, по которому выполняется условие 1.7.3, приведенная в 1.7.98.

Рем-Груп Сервис рекомендует: проводить контрольный замер сопротивления молниезащитного и защитного заземления в частном доме, через шесть месяцев после установки.

Замер сопротивления заземляющих устройств составил 1,72 Ом.

ЗАЗЕМЛЯЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ЭЛЕКТРОУСТАНОВОК НАПРЯЖЕНИЕМ ДО 1 кВ В ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЯХ С ИЗОЛИРОВАННОЙ НЕЙТРАЛЬЮ

1.7.97. Сопротивление заземляющего устройства R Ом, который используют для защитного заземления открытых проводящих частей в электроустановках с изолированной нейтралью, должен соответствовать условию:

смотреть ПУЕ 2017

где Ud — допустимое напряжение прикосновения, значение которой в помещениях без повышенной опасности принимается 50 В (см. Также 1.7.56)

I — полный ток замыкания на землю (на открытые проводящие части), А.

Выполнение указанного условия может не проверяться, если сопротивление заземляющего устройства R не превышает:

• 4 Ом — при мощности источника питания больше чем 1 кВ;
• 10 Ом — при мощности источника питания или суммарной мощности параллельно работающих источников питания до 1 кВ.

Документы

Контур заземлення: будова, норми ПУЕ, як перевірити і виміряти опір мультиметром

Урбанізація сучасного людини, поява в побуті великої кількості технічних засобів, що використовують електрику, значно підвищили вимоги до електробезпеки, одним з основних компонентів якої є умисне заземлення відкритих частин електрообладнання, в нормальному положенні не знаходяться під напругою. Вони поширюються і на приватні будинки, власники яких несуть пряму відповідальність за безпеку будинку і його мешканців. Невеликі пізнання господаря в електротехніці можуть допомогти йому зробити самостійно умови проживання комфортними і безпечними для життя та здоров’я оточуючих.

Необхідність та умови заземлення в приватному будинку

До появи значної кількості побутового електрообладнання в приватному будинку не було необхідності в заземленні електропроводки. Зараз же, навіть на дачі, не кажучи вже про власному котеджі, встановлюють десятки електричних приладів, від зіткнення з корпусом яких можна отримати удар струмом.

Справа в тому, що з часом з-за зносу ізоляції на проводах їх опір зменшується, тому може виникнути пробій струму на корпус. Він може виявитися під напругою і стати смертельно небезпечним для користувачів.

Крім того, при тривалій експлуатації електроагрегатів на їх зовнішніх частинах накопичуються значні заряди статичної електрики, вплив якого на людину теж малоприємно. На завершення до всього вони випромінюють велику кількість електромагнітних хвиль, які не менш згубно впливають на здоров’я людей.

Правильна установка заземлення практично повністю позбавляє людину від цих небезпечних факторів, особливо дітей, які більш чутливі до їх впливу.

Є ще одна природна і сама ризикована причина, по якій необхідність встановлення заземлення зростає – це вплив грозової блискавки. Причому, чим менше відстань між грозовою хмарою і підстильною поверхнею (тобто дахом будинку), тим більше ймовірність «пробою». Тому в регіонах з частими та інтенсивними літніми грозами, та ще, якщо будинок виявився вище щодо навколишніх споруд, встановлювати блискавковідвід потрібно в обов’язковому порядку.