Основні принципи радіозахисного харчування
Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох основних положеннях:
– максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею;
– гальмування процесу сорбції і нагромадження радіонуклідів в організмі;
– дотримання принципів раціонального харчування.
Зменшення надходження радіонуклідів в організм з їжею, можна досягти шляхом зниження їх вмісту в продуктах за допомогою різних технологічних чи агрозоотехнічних прийомів, а також шляхом моделювання харчування — використання раціонів, що містять їх мінімальну кількість. За рахунок обробки, ретельного миття, чищення, правильної технології обробки рослинної і тваринної продукції, можна видалити від 20 до 90% радіонуклідів. Для виведення радіонуклідів, що вже потрапили в організм, необхідна високобілкова дієта. Встановлено, що білки сприяють зменшенню всмоктування радіонуклідів у шлунково-кишковому каналі і нагромадженню їх в організмі. Споживання білка має бути збільшене не менше ніж на 10 % від добової норми, для поновлення вмісту носіїв SН-груп, які окислюються активними радикалами, утвореними радіонуклідами. Джерелами білкових речовин, крім м’яса і молочних продуктів, є продукти з насіння бобових рослин, морська риба, а також краби, креветки, кальмари. На рівень відкладення радіонуклідів в організмі впливає вміст у харчових продуктах феруму, калію та кальцію. Достатній рівень феруму є перешкодою для утримання в тканинах організму тварин і людини плутонію. Багато феруму містять сушені білі гриби, персики, абрикоси, зелень петрушки, картопля, цибуля ріпчаста, гарбуз, буряк, яблука, айва, а також м’ясо і риба, що містять ферум у найбільш засвоюваній формі. Слід зазначити, що найреальнішими джерелами феруму в нашому харчуванні можуть служити гречка, продукти переробки вівса, соняшника, сої, а також горобина звичайна, слива, інжир, шипшина, чорниця. Калій і кальцій, що містяться в харчових продуктах, також ефективні при радіозахисному харчуванні, оскільки ці йони діють за конкурентним принципом
Чим більше організм одержує з їжею калію, що є йонним антагоністом цезію, тим менше останній всмоктується в кишечнику. Чим більше надходить кальцію — йонного антагоніста стронцію, тим менше стронцію відкладається в кістках. Процес гальмування сорбції і нагромадження радіонуклідів особливо ефективний у тих випадках, коли калій чи кальцій надходить в організм слідом за радіонуклідами. Людам, що проживають у районах з підвищеним радіаційним фоном, доцільно частіше включати до раціону харчування продукти, багаті калієм: печену картоплю, петрушку, родзинки, урюк, курагу, горіхи і продукти, багаті кальцієм: молочні продукти, яйця, бобові, рибу. Погіршення екологічної ситуації призводить до збільшення рівня контамінації харчових продуктів забруднювачами із зовнішнього середовища. Крім отруєнь різного ступеня тяжкості, вони спричиняють імунодефіцити.
Імунітет людини забезпечується величезною кількістю імунних білків і клітин, що містяться в крові та лімфі. Кожен орган тканина, клітина мають свою систему захисту — лімфоцити, макрофаги, що розпізнають чужорідні клітини і речовини. Імунітет забезпечується бар’єрними властивостями шкіри, слизових оболонок, видільною функцією кишечнику, нирок, печінки. Порушення в будь-якій ланці цієї унікальної структури призводить до зміни імунної активності організму — імунодефіцитів. Імунодефіцити поділяють на два види: первинні — генетичні дефекти окремих компонентів імунної системи; вторинні — розвиваються в результаті зовнішнього впливу. Радіація, важкі метали, пестициди, діоксини і нітрати порушують імунологічну реактивність організму, тобто його здатність відповідати на подразник адекватною пристосувальною реакцією. Це дуже серйозне порушення функціонального
Основні принципи радіозахисного харчування
Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох основних положеннях:
– максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею;
– гальмування процесу сорбції і нагромадження радіонуклідів в організмі;
– дотримання принципів раціонального харчування.
Зменшення надходження радіонуклідів в організм з їжею, можна досягти шляхом зниження їх вмісту в продуктах за допомогою різних технологічних чи агрозоотехнічних прийомів, а також шляхом моделювання харчування — використання раціонів, що містять їх мінімальну кількість. За рахунок обробки, ретельного миття, чищення, правильної технології обробки рослинної і тваринної продукції, можна видалити від 20 до 90% радіонуклідів. Для виведення радіонуклідів, що вже потрапили в організм, необхідна високобілкова дієта. Встановлено, що білки сприяють зменшенню всмоктування радіонуклідів у шлунково-кишковому каналі і нагромадженню їх в організмі. Споживання білка має бути збільшене не менше ніж на 10 % від добової норми, для поновлення вмісту носіїв SН-груп, які окислюються активними радикалами, утвореними радіонуклідами. Джерелами білкових речовин, крім м’яса і молочних продуктів, є продукти з насіння бобових рослин, морська риба, а також краби, креветки, кальмари. На рівень відкладення радіонуклідів в організмі впливає вміст у харчових продуктах феруму, калію та кальцію. Достатній рівень феруму є перешкодою для утримання в тканинах організму тварин і людини плутонію. Багато феруму містять сушені білі гриби, персики, абрикоси, зелень петрушки, картопля, цибуля ріпчаста, гарбуз, буряк, яблука, айва, а також м’ясо і риба, що містять ферум у найбільш засвоюваній формі. Слід зазначити, що найреальнішими джерелами феруму в нашому харчуванні можуть служити гречка, продукти переробки вівса, соняшника, сої, а також горобина звичайна, слива, інжир, шипшина, чорниця. Калій і кальцій, що містяться в харчових продуктах, також ефективні при радіозахисному харчуванні, оскільки ці йони діють за конкурентним принципом
Чим більше організм одержує з їжею калію, що є йонним антагоністом цезію, тим менше останній всмоктується в кишечнику. Чим більше надходить кальцію — йонного антагоніста стронцію, тим менше стронцію відкладається в кістках. Процес гальмування сорбції і нагромадження радіонуклідів особливо ефективний у тих випадках, коли калій чи кальцій надходить в організм слідом за радіонуклідами. Людам, що проживають у районах з підвищеним радіаційним фоном, доцільно частіше включати до раціону харчування продукти, багаті калієм: печену картоплю, петрушку, родзинки, урюк, курагу, горіхи і продукти, багаті кальцієм: молочні продукти, яйця, бобові, рибу. Погіршення екологічної ситуації призводить до збільшення рівня контамінації харчових продуктів забруднювачами із зовнішнього середовища. Крім отруєнь різного ступеня тяжкості, вони спричиняють імунодефіцити.
Імунітет людини забезпечується величезною кількістю імунних білків і клітин, що містяться в крові та лімфі. Кожен орган тканина, клітина мають свою систему захисту — лімфоцити, макрофаги, що розпізнають чужорідні клітини і речовини. Імунітет забезпечується бар’єрними властивостями шкіри, слизових оболонок, видільною функцією кишечнику, нирок, печінки. Порушення в будь-якій ланці цієї унікальної структури призводить до зміни імунної активності організму — імунодефіцитів. Імунодефіцити поділяють на два види: первинні — генетичні дефекти окремих компонентів імунної системи; вторинні — розвиваються в результаті зовнішнього впливу. Радіація, важкі метали, пестициди, діоксини і нітрати порушують імунологічну реактивність організму, тобто його здатність відповідати на подразник адекватною пристосувальною реакцією. Це дуже серйозне порушення функціонального