Хвороби і шкідники яблунь

Як і будь-яке інша рослина, яблуня теж піддається різноманітним хворобам і шкідникам, які легко можуть здолати настільки плодоносне дерево.

При цьому хвороби дерев – яблунь – бажано максимально рано ідентифікувати, щоб запобігти можливі наслідки.

Саме від того, наскільки запущена та чи інша хвороба, наскільки рано ви її впізнали по опису, може залежати подальше лікування, і його результат.

Хвороби дерев яблунь і їх лікування

Найнебезпечнішими ворогами яблуні є гниль, парша і чорний рак.

Звичайно, є й інші хвороби, але ці зустрічаються найбільш часто і завдають більше серйозної шкоди.

Хвороби яблунь, опис яких нижче, найнебезпечніші.

Гниль на яблуні лікування хвороби

Гниль (плодова) – дана недуга вражає плоди яблуні, і призводить до їх гниття.

Причиною даної хвороби є муміфіковані плоди, які були заражені раніше.

Після зими на них утворюються спори, які починають атакувати дозріваючі плоди в другу половину літа.

Особливо за умови підвищеної температури і вологості.

Варто пам’ятати про те, що дана хвороба може вражати яблука і в сховищах – тому варто ретельно перебирати здорові яблука від хворих, щоб внаслідок захворювання не втратити і інші фрукти.

Як лікування цієї хвороби яблуні важливо використовувати засоби від жуків-шкідників, які і розносять ці спори, що вражають плоди.

Також важливо своєчасно збирати урожай і ретельно перебирати плоди.

Лікування гнилі на яблунях

Необхідно зібрати всі уражені плоди і винести їх за межі дільниці.

Самі дерева з моніліозом слід обробити 1% -ною бордоською рідиною.

Після збору врожаю уражені яблуні потрібно обробити розчином мідного купоросу (на 10 л води 100 г мідного купоросу), витрачаючи по 2 л розчину на кожне дерево

Парша на яблуні опис і лікування хвороби

Парша – це грибкова хвороба яблунь, і вона завдає шкоди листю, рідше плодам і паросткам.

Збудник даної хвороби легко зимує на опалому листі, а навесні на них утворюються перітеціі в яких знаходиться аскоопори, які, потрапляючи в повітря і безпосередньо на листя яблуні, утворюють грибницю.

Плоди, які вражає описана хвороба, починають покриватися темними плямами і тріскаються.

Для запобігання парші важливо своєчасно обприскувати рослини відповідними отрутохімікатами і спалювати листя на зиму.

Лікування парші яблунь

Роботи по попередженню парші повинні здійснюватися мінімум 3 рази:

1-у обробку проводять ранньою весною на самому початку розпускання бруньок (в цей період використовують 3% -ю бордоською рідиною);

2-у обробка потрібну відразу після цвітіння (на цей раз використовують 1% -ю бордоською рідиною, купрозан або хлорокись міді;

3-тя обробка потрібна через 2-3 тижні після цвітіння (підійдуть Швидкість, Хорус, Дітан).

Опис хвороби яблуні чорний рак

Чорний рак на яблуні фото

Чорний рак – це хвороба, яка вражає тільки старі яблуні.

Хвороба проявляється появою темних плям і западин на стовбурі і крупних гілках дерева.

Згодом на уражених ділянках чорніє кора, що з часом призводить до загибелі рослини.

Зараження обумовлено сонячними або морозними опіками кори, воно може бути обумовлено тріщинами або будь-якими механічними пошкодженнями.

В якості профілактики хвороби важливо обов’язково враховувати місце, де ви садите рослина, не менш важливо підібрати максимально стійкий сорт яблуні до різноманітних хвороб.

Лікування

Боротися з чорним раком слід радикально: вирізати заражені частини рослини, зачищати уражені ділянки кори до здорових тканин, дезінфікувати рани 5% -ним розчином залізного купоросу, після чого змащувати їх садовим варом.

Щоб запобігти появі чорного раку на листках, необхідно двічі обприскати яблуні 1% -ною бордоською рідиною (відразу після цвітіння і ще через місяць).

Борошниста роса яблунь – опис, лікування

Борошниста роса яблунь фото

Борошниста роса на яблуні вражає нирки, листя, пагони, суцвіття яблуні.

Характерною ознакою є білий борошнистий наліт на ураженій ділянці рослини.

Згодом він буріє і покривається дрібними темними крапками.

Лікування

Боротися з борошнистою росою слід шляхом видалення і спалювання уражених пагонів.

Рослина на ранній стадії захворювання можна обробити колоїдної сіркою (80 г сірки на 10 л води).

Щоб борошниста роса не нашкодила всій рослині, в момент цвітіння яблуню обробляють препаратами Швидкість або Топаз.

Також можна використовувати такі препарати: Байлетон, Гамаір, Зате, Квадріс, Раек, Тілт, Топсин М, Тіовіт Джет (фунгіцид і акарицид), Фундазол.

Коли дерево відцвіте, його обробляють хлорокисью міді. А після збору врожаю дерево слід ще раз обробити мідним купоросом або розчином рідкого мила.

Серед дієвих способів боротьби з борошнистою росою варто згадати районування і посадку сортів яблунь, стійких до хвороби.

Ранньою весною і восени уражені пагони вирізають. В осінній період, коли листя повністю опаде, можна проводити хімічну обробку.

Молочний блиск яблуні – опис

Молочний блиск яблуні фото

Якщо яблуня заражена молочним блиском, у неї відмирають гілки, а іноді і все дерево може загинути.

Найчастіше молочний блиск виникає на яблунях після суворих зимових морозів. Під шкіркою листа утворюються порожнини.

Незабаром ці повітряні скупчення біліють, а весь лист набуває сріблястого відтінку.

Потім тканину в деяких місцях листка відмирає. Якщо молочний блиск яблуні не лікувати, з часом відімре і засохне більшість листя, а колір стебла і деревини стане темніше.

Морозостійкість дерева допоможе підвищити осіння побілка кори скелетних гілок і стовбура.

Коли морози закінчаться, яблуню потрібно правильно годувати.

Якщо позбутися від молочного блиску не виходить, хвору рослину слід повністю видалити з ділянки і знищити, інакше захворювання пошириться на інші рослини.

Пероноспороз

Несправжня борошниста роса фото

Пероноспороз (або несправжня борошниста роса) починається з невеликих білих цяток.

Їх можна легко стерти пальцями, але через деякий час вони з’являються знову, збільшуючись в розмірі.

Потім вони набувають насичений фіолетовий або сірий колір, поступово ущільнюються і в кінцевому підсумку стають практично бурими.

Наліт може з’явитися як з однієї, так і з обох сторін аркуша, який поступово засихає, в’яне і обпадає.

Несправжня борошниста роса на яблуні веде до осипання квіток і до припинення росту рослини.

Найінтенсивніше хвороба розвивається при вологості 60-80% і температурі повітря в діапазоні 18-29 ° С.

Лікування

Якщо несправжня борошниста роса з’явилася всього на декількох бутонах або листочках, просто видаліть їх.

Кожні 5-7 днів потрібно обприскувати яблуню спеціальними біологічними препаратами для боротьби з цим захворюванням (Баксіс, Ордан, Курзат, бордоська суміш, хлорокис міді).

Додатково яблуню обприскують марганцівкою (2,5 г речовини на 10 л води), 1% -ною колоїдною сіркою, 0,5% -ною хлорокисью міді, мильно-содовим розчином (на 10 л води 40 г мила і 50 г соди).

Опис і лікування хвороб яблунь: Відео

Шкідники яблунь та лікування

Яблуневий квіткоїд

Навесні до розпускання листя на яблунях їх нирок виділяється якась рідина.

Це характерна ознака діяльності яблуневого квіткоїда.

Ранньою весною при температурі 6˚С жуки виходять із зимівлі, а при потеплінні до 10˚С починають харчуватися нераспустившимися нирками.

Коли з’являються бутони, самки відкладають в кожен бутон по 1 яйцю.

Одна особина може відкласти до 100 яєць. В результаті уражені бутони засихають, а врожайність падає.

Заходи боротьби

Якщо ви помітили виділення рідини з нирок, слід відразу провести обробку хімічними препаратами системної дії, наприклад, Актара, додавши біопрепарат Ліпосам.

Потім можна провести 2-4 обробки з інтервалом в 5-10 днів бітоксибациллін з додаванням прилипачів Ліпосам.

Сіра яблунева попелиця

Сіра яблунева попелиця фото

Якщо на яблуках з’являються великі і дрібні червоні точки, це ознака того, що дерево уражено сірою яблуневою попелицею.

При більш ретельному огляді листя можна виявити закручені листові пластинки вишнево-червоного кольору.

При такій чисельності шкідників необхідно проводити післяжнивні обробки, принаймні одну з них в кінці вересня.

Це дозволить суттєво скоротити число самок, здатних відкласти яйця, які на наступний рік дадуть початок новому поколінню попелиці.

Заходи боротьби

Ранньою весною необхідно вирізати прикореневу поросль і жирові пагони.

Потім провести обробку яблунь інсектицидами. Всього проводять 2-4 обробки в період вегетації з інтервалом в 5-10 днів.

Яблунева мідяниця

Яблунева мідяниця викликає пожовтіння, скручування листя і квітконіжок, осипання бутонів, квіток і зав’язі.

В результаті поразки зменшуються розміри плодів, знижується врожайність.

Цукристі виділення забруднюють листя, на них з’являється наліт.

Заходи боротьби

У боротьбі зі шкідником допомагає Бітоксибацилін.

Чорний рак на яблуні — лікування, заходи боротьби та обробка від хвороби

Чорний рак яблуні: чим небезпечний і як його вилікувати

Чорний рак яблунь відноситься до найбільш небезпечних і неприємних захворювань, з якими може зіткнутися садівник на своїй ділянці. Ця інфекція не тільки миттєво роз’їдає рослину зсередини, а й здатна зі стрімкою швидкістю поширюватися по саду заражаючи сусідні дерева.

Крім того, чорний рак має здатність інфікувати не лише яблуні, які мають особливу схильність до цього захворювання, але й інші породи кісточкових і зерняткових плодових дерев. З цієї причини, при виявленні перших симптомів хвороби, необхідно терміново бити тривогу і вживати невідкладних заходів щодо усунення проблеми. Якщо пустити цю справу на самоплив, то вже через два-три роки від саду може нічого не залишитися. Чорний рак діє подібно гангрени, захоплюючи і знищуючи все нові живі клітини, що в підсумку неминуче призводить до загибелі всієї рослини.

Збудником цього небезпечного захворювання є сумчастий гриб сімейства Ботріосферевих ( лат. Sphaeropsis malorum Peck ), який проникає в рослинні тканини через механічні або термічні пошкодження на поверхні дерев.

Спори чорного раку розвиваються зазвичай на старих деревах, вік яких перевищує 20 років (при цьому патогенний гриб має здатність паразитувати як на живих, так і на відмерлих тканинах).

Зимує збудник у корі інфікованих рослин у вигляді міцелію, а з настанням ранньої весни починає поширюватися за допомогою вітру і опадів.

Найбільшу життєздатність збудники чорного раку виявляють при температурі навколишнього середовища від + 22 … до + 28 С і підвищеному рівні вологості. В таких умовах грибні спори встигають повністю визрівати вже протягом 6 годин.

При цьому міцелій має високу життєстійкість і навіть підвищення температури повітря до + 40 С не представляє для нього особливої небезпеки.

Багатьох садівників лякає слово «рак» в назві цього захворювання, хоча боятися його не слід. Дана інфекція абсолютно не є небезпечною для людини і не представляє ніякої загрози його здоров’ю. Однак це зовсім не означає, що тепер можна сміливо вживати в їжу уражені плоди, оскільки вони можуть викликати отруєння.

Чорним раком це захворювання було названо тому, що процес протікання хвороби за своїми ознаками дуже нагадує формування і розвиток ракової пухлини, при якому відбувається активний розподіл патогенних клітин, а живі тканини рослини поступово відмирають.

Симптоми зараження чорним раком яблуні

Зараження чорним раком, особливо в початковій стадії розпізнати досить непросто. Це захворювання здатне інфікувати будь-яку надземну частину плодових дерев (стовбури, пагони, листя і навіть плоди), але найбільш небезпечним є зараження штамба і скелетних бічних гілок.

Спочатку зараження має вигляд невеликих точок або горбків, розташованих групами, які представляють собою грибні пікніди. Далі кора яблуні покривається плямами темно-бурого кольору з фіолетовим відливом, які з часом забарвлюються в насичений чорний колір і приймають вид глибоких вм’ятин.

Цей темний наліт створює ефект спаленої деревини. При цьому на стику пошкодженої і здорової рослинної тканини утворюються тріщини і відколи, оголюючи деревину, а гілки розташовані вище вогнища зараження починають поступово відмирати.

Листя яблуні також схильні до інфікування спорами чорного раку. Вони набувають бурий відтінок, а на їх поверхні можна виявити плями у вигляді невеликих округлих точок. Поступово зона зараження збільшується в розмірах, поки вся поверхня листа не набуває сірий колір. Вражений спорами лист поступово всихає і опадає раніше терміну.

У зараженому чорним раком яблуневому саду часто можна часто спостерігати повне опадання листя задовго до настання осінніх холодів. Як результат, позбавлені листя дерева не встигають накопичити достатньо енергії для того, щоб протистояти зимових морозів.

Чорний рак може проявлятися як на суцвіттях яблуні, так і на сформованих плодах. При цьому заражена грибними спорами квітка деформується, на його пелюстках проявляються коричневі плями, а серцевина забарвлюється в темний колір.

На плодах інфекція, як правило, не виявляється, поки вони не досягнуть середнього розміру. Потім на яблуках з’являється темна точка чорної гнилі, яка поступово збільшується в розмірі, поки грибні суперечки не охоплять весь плід. Заражені яблука набувають насичений чорний відтінок і поступово муміфікуються.

Найбільш небезпечним є формування вогнища зараження навколо дерева по кільцю, що охопило весь штамб або центральні гілки. В цьому випадку яблуня, як правило, гине, оскільки врятувати рослину, на цій стадії вже не представляється можливим.

Схожі симптоми інших захворювань

Зовнішні ознаки зараження яблунь чорним раком дуже нагадують симптоми ураження цитоспорозом , при якому рани на зовнішній стороні кори також мають округлу форму і покриваються горбками.

При цьому інфіковані плоди нагадують зараження моніліозом, оскільки яблука набувають темне забарвлення, але в даному випадку вона має більш синюватий відтінок.

Садівникам не слід забувати, що ослаблені і вікові плодові дерева можуть бути схильні до цілого комплексу захворювань як грибкових, так і бактеріальних, тому не виключено, що одна і та ж яблуня може містити цілий букет різних інфекцій.

Причини зараження плодових дерев чорним раком

Зазвичай грибні спори потрапляють всередину рослин через пошкодження, наприклад, порізи, опіки, морозобоїни або ранки, нанесені комахами-шкідниками і птахами.

Проте, основна частина плодових дерев уражається грибними спорами при нехтуванні правил обрізки, коли на рослинах залишаються свіжі відкриті рани. Садівникам слід пам’ятати, що кожен свіжий НЕ забитий дезинфікуючим засобом зріз на рослині є потенційним місцем проникнення інфекції.

У зоні особливого ризику знаходяться в першу чергу дорослі яблуні з ослабленим імунітетом, яким важко протистояти інфекції. Крім того, зараження можуть сприяти наявність на корі мохів та лишайників.

Молоді дерева та саджанці мають більш високу життєстійкість і менш схильні до інфікування чорним раком.

Крім того, зараження може сприяти як надмірна густота крон, так і недостатня дистанція між окремими деревами.

Методи боротьби з чорним раком яблуні

Довгий час садівники вважали, що лікування цього захворювання не має сенсу і найкращим вирішенням проблеми вважалося своєчасне видалення рослини разом з частиною кореневої системи, причому, чим раніше, тим краще. Це логічно, оскільки ще в недалекому минулому були відсутні ефективні препарати, що дозволяють зупинити поширення патогенного гриба, а застосовувані засоби лише відтягували неминучий фінал на два-три роки.

Сьогодні вже існують методи, що дозволяють успішно боротися з чорним раком, але, є одна головна умова — ознаки захворювання бажано виявити якомога раніше, на самій ранній стадії його розвитку. На жаль, запущена форма хвороби поки погано піддається лікуванню.

До проблеми появи на плодових деревах чорного раку слід підходити комплексно і використовувати для боротьби весь арсенал існуючих агротехнічних заходів.

Багато хто задається питанням: як позбутися від попелиці на яблуні? Є дуже багато способів боротьби з таким шкідником. Більше про боротьбу з шкідниками на яблуні читайте у нашій статті.

Для ефективної боротьби із захворюванням необхідно зробити наступні кроки:

Для цієї мети з настанням весни слід провести ретельний моніторинг усіх плодових дерев в саду, а потім видалити і знищити (за допомогою відкритого вогню) всі пошкоджені гілки разом з плодами і листям.

Якщо на ділянці знаходяться сильно пошкоджені хворобою дерева, лікування яких вже не має сенсу, їх слід викорчувати і знищити, а всі локальні осередки на поверхні кори ретельно зачистити до здорової деревини.

Гілки з кільцевим зараженням необхідно зрізати таким чином, щоб захопити кілька сантиметрів живої неушкодженої тканини.

Місця зрізів обов’язково обробити антисептиком, а потім змазати садовим варом, петролатумом (вазелін) або зафарбувати густою олійною фарбою. Головне завдання замазки — ізолювати рану від попадання вологи і повітря.

Як антисептик можна використовувати 3% — розчин мідного купоросу, розчин залізного купоросу (200 грам на 10 літрів води), а при незначних пошкодженнях застосовувати насичений розчин марганцівки (перманганату калію) з розрахунку 2,5-5 грами на 10 літрів води. Використовуючи розчин марганцю, слід грунтовно просочувати їм всю пошкоджену деревину.

Замість садового вару можна застосовувати мастику власного виробництва, яка готується з нігролу (70%) і деревної золи (30%), або нігролу (70%), каніфолі (15%) і парафіну (15%).

Імпровізовану мастику слід наносити прямо на свіжі зрізи і пошкоджені ділянки кори. При цьому для надійності бажано накладати готовий розчин в 2-3 шари, попередньо даючи кожному шару просохнути.

При наявності значних пошкоджень на рослини бажано накласти щільний бандаж з бинтів, а вже потім нанести мастику.

З народних засобів для ізоляції ран на деревах зазвичай застосовується суміш глини і коров’яку (1: 1). При цьому намазувати її на попередньо знезаражене місце слід досить густо, шаром не менше 10 сантиметрів завтовшки.

Перед використанням глину бажано попередньо замочити на 3-4 години у воді, щоб вона розкисла, а потім гарненько розім’яти.

Багато садівники використовують для лікування рослин звичайний садовий ґрунт, в який додається фунгіцид. Підготовлена земля попередньо зволожується, а потім товстим шаром наноситься на рани. Однак в разі сильних опадів, дану процедуру доведеться повторити.

Обробка яблунь за допомогою фунгіцидів

Вилучити та знищити на деревах вогнища зараження і пошкоджені місця — це лише половина справи. Рослини можуть містити грибні спори, які можуть перебувати в будь-яких надземних частинах (на стовбурах, гілках, кронах або на поверхні ґрунту). Тому яблуні і ґрунт навколо штамбів також бажано обробити препаратами, що містять мідь.

До засобів, що містять мідь відносяться: мідний купорос, бордоська рідина, препарати «оксихом», «Абіга-пік», «Купростат», «Ціхом» (додана в їх склад мідь може виступати і в якості додаткового підживлення рослин).

Крім перерахованих вище препаратів садівники часто застосовують такі фунгіциди: «Алірін-Б», «Гамаір», «Фітоспорін», «Строби», «Імпакт», «Райок», «Швидкість», «Топаз», «Страйк», «Колфуго» , «Фундазол», «Хорус».

Ці препарати справляють гнітючу дію не тільки на суперечки чорного раку, але і добре протистоять іншим видам грибкових інфекцій.

Обробка яблунь від шкідників за допомогою побілки

Побілку в саду слід проводити весною та восени. Для цього необхідно взяти свежегашеной з додаванням 1% мідного купоросу (200 грам вапна і 10 грам мідного купоросу на 1 літр води).

Ранньовесняна профілактична обробка яблунь

Весняна обробка дерев проводиться до розпускання бруньок. Обприскування проводиться 3% розчином залізного купоросу (30 грам на 1 літр води) або 4% бордоською рідиною.

Забезпечення своєчасного поливу і внесення добрив

Щоб підтримати і зміцнити імунну систему плодових дерев, їх необхідно забезпечити повним набором поживних елементів і достатньою кількістю вологи. Це збільшить їх життєстійкість в боротьбі не тільки з чорним раком, але і іншими захворюваннями.

Що стосується підгодівлі, то з метою підвищення рівня опірності рослин, добрива можна вносити як у пристовбурні кола і посадочні ями, так і шляхом обприскування всього дерева. В останньому випадку проникаючи в рослину через пагони і листя вони швидше засвоюються, а значить і діють набагато ефективніше .

В якості добрива для яблунь зазвичай використовується аміачна селітра, суперфосфат, сечовина, сульфат амонію, калієва селітра і калієва сіль.

Боротьба з комахами-шкідниками

Різні види шкідників завдають яблуням відчутної шкоди і таким чином послаблюють рослини. Через ранки грибні спори можуть потрапляти всередину, тому захист рослин від комах бажано проводити протягом всього літнього сезону.

До найбільш небезпечних шкідників, які здатні завдавати істотної шкоди яблуням в першу чергу відносяться такі, як: букарка, казарка, довгоносики-короїди, п’ядун, різні види листокруток, квіткоїда, совки і яблунева міль.

Сучасні засоби боротьби з чорним раком на яблуні

В Європі для захисту рослин від бактеріальних і грибних інфекцій в даний час активно застосовуються препарати, що містять мідь і антибіотики, зокрема стрептоміцин і тетрациклін.

У нашій країні цей спосіб захисту поки не придбав належну популярність, хоча багато сучасних садівники вважають, що застосування антибіотиків менш шкідливо і завдає набагато меншої шкоди екології, ніж використання традиційних хімічно активних препаратів.

Перша обробка антибіотиками проводиться в період масового розвитку пагонів на яблунях і далі включає кілька обприскувань з інтервалом 2-3 тижні. Поставляється тетрациклін і стрептоміцин в таблетках, ампулах або у вигляді порошку. Разова норма обробки складає 500 000 одиниць засобу, яке розводиться в п’яти літрах звичайної води.

Якщо обробка саду проводиться стрептоміцином, то на наступний сезон цей препарат бажано замінити тетрацикліном, і навпаки.

На заході дані антибіотики застосовують і в якості внутрішніх ін’єкцій. З цією метою, приблизно в метрі від землі на здорової частини стовбура висвердлюється невеликий отвір (до двох сантиметрів глибиною), а потім, під тиском, за допомогою спеціального шприца в нього впорскується 4% розчин стрептоміцину, після чого отвір щільно закладається дерев’яним чопиком.

Ця процедура проводиться на всіх без винятку скелетних гілках, діаметр яких перевищує 15 сантиметрів. Через сім днів процедуру бажано повторити.

Даний метод лікування хороший тим, що не передбачає попередньої зачистки пошкоджених місць. При цьому внутрішні ін’єкції рослин за допомогою антибіотиків спочатку розроблялися для боротьби з бактеріальними інфекціями, але, як виявилося, вони ефективні і для протистояння чорному раку.

Ще більше цікавої та корисної інформації про про ваш сад та город ви можете знайти на нашому сайті xpert.com.ua

Читайте також: