Чому легендарні слони гинуть у таких кількостях

Вона була на кухні – подружжя мешкало у селі в центральній частині Шрі-Ланки – а Тілак був назовні і годував корів. І тут вона почула трубний рев слона.

За її словами, вона вже збиралася попередити його, але за кілька хвилин сталося найстрашніше. Мешканці села своїми криками відігнали слона, але допомогти Тілаку вже нічим не можна було.

Сумітра, 45-річна мати трьох маленьких дочок, каже, що її родина ще не оговталася від потрясіння. Вона побоюється, що таке може повторитись.

Її будинок, оточений кокосовими, манговими та банановими деревами, якими так люблять ласувати слони, стоїть на фермі, лише за кілька сотень метрів від густого лісу. Її село Тхалгасвева в районі Курунегала раптом опинилося у центрі конфлікту між людьми і слонами, який дедалі погіршується.

За даними місцевої влади, лише за останні два роки в Тхалгасвеві та прилеглих селах загинули троє людей і 10 слонів. Тепер селяни бояться виходити з дому після заходу сонця.

Але розмах проблеми не обмежується лише цим невеликим районом.

Тілак Кумара став одним із 176 людей, які загинули від зіткнень зі слонами в Шрі-Ланці минулого року. За той же період померли 470 слонів – половина з них від рук людей, решта – від хвороб або внаслідок нещасних випадків.

У середньому це означає, що щодня гинув більш ніж один слон, а що два дні – одна людина.

Автор фото, BBC/ ANBARASAN ETHIRAJAN

Сумітра Малканді досі не може прийти до тями після нападу слона, який вбив її чоловіка рік тому

З розширенням сільськогосподарської діяльності цивілізація вторгається в звичні місця проживання слонів, зазіхаючи на їхні джерела харчування і води і наражаючи на небезпеку людей.

“Усі продовольчі культури, які ми вирощуємо, привабливі для них”, – пояснює Прітхівірадж Фернандо, найбільший експерт зі слонів у Шрі-Ланці.

Але через це майбутнє легендарних слонів Шрі-Ланки опиняється під загрозою: судячи з наявних даних, 2023 став для них найбільш згубним в історії.

Захисники природи вимагають від уряду термінових заходів, тому що небувала кількість жертв як серед людей, так і серед слонів служить, за їхніми словами, гострим нагадуванням про фатальні наслідки, що настають щоразу, коли людина перетинається з цими величними тваринами.

“Після закінчення громадянської війни [2009 року] уряд почав виділяти все більше земель для громадського користування. Під час війни це були заборонені зони”, – каже Чандіма Фернандо, еколог із Товариства охорони навколишнього середовища Шрі-Ланки.

За його словами, це відкрило більше земель для селянських господарств та поселень, внаслідок чого люди стали частіше контактувати зі слонами.

Знамениті шрі-ланкійські слони, які мають релігійну та економічну цінність, перебувають під охороною держави як вид, що зникає, і їх вбивство карається законом.

Одомашнені слони нерідко беруть участь у релігійних процесіях, вони також важлива туристична пам’ятка.

Однак це не заважає фермерам йти на крайні заходи, щоб убезпечити свій урожай і себе.

У країні дозволені електричні огорожі, щоб відлякувати тварин: їхній заряд досить сильний, щоб оглушити їх, не завдавши серйозних травм. У Шрі-Ланці встановлено близько 5000 км електричних огорож, у тому числі навколо будинків у Тхалгасвеві, і планується їхнє подальше розширення.

Але активісти кажуть, що фермери незаконно встановлюють огорожі з вищою напругою, здатною вбити слонів. За їхніми словами, місцеві жителі також використовують отруту, вибухові приманки, які називають “щелепними бомбами”, і іноді стріляють по тваринах, щоб відігнати їх.

Хворий слон на полі поблизу села Тхалгасвева

Експерти, як-от Чандіма Фернандо, рекомендують простіші та гуманніші методи, наприклад, вирощувати цитрусові чи інші культури, які не приваблюють слонів.

За оцінками, заповідними місцями Шрі-Ланки – водно-болотними угіддями, луками, високогір’ями і чагарниками – блукає близько 5800 слонів, хоча деякі експерти побоюються, що їхня реальна кількість може бути набагато меншою.

Зазвичай слон, блукаючи місцевістю, проходить за день до 48 км, намагаючись триматися поблизу джерел прісної води. Вони не ходять на великі відстані, якщо в них не закінчилися їжа.

Але коли це трапляється – наприклад, через посуху на територіях, що охороняють, – їх тягне на прилеглі ферми.

Сам уряд попередив жителів про те, що слонів, які заблукали з територій, що охороняються, не варто заганяти назад, оскільки в лісах може бути недостатньо їжі для них.

У 2020 році при уряді Шрі-Ланки створили спеціальний комітет для розробки Національного плану дій щодо зменшення наслідків конфліктів між людьми та слонами.

Останні кілька років, поки Шрі-Ланка переживала економічну кризу, про цей план забули, але сплеск загибелі слонів знову зробив його актуальним.

За даними Всесвітнього фонду дикої природи, з початку ХІХ століття населення слонів у країні скоротилася майже на 65%.

Ще десять років тому Шрі-Ланка втрачала близько 250 слонів на рік. Але в останні роки темпи різко зросли, і вже другий рік поспіль кількість загиблих слонів перевищує 400.

За словами колишнього голови урядового комітету та одного з розробників Національного плану Прітхвіраджа Фернандо, якщо кількість загиблих слонів продовжить зростати нинішніми темпами, то їхня популяція незабаром може скоротитися на 70%.

Автор фото, BBC/ANBARASAN ETHIRAJAN

Крім зіткнень з людьми, небезпеку для тварин становлять скорочення ареалу проживання та часті посухи

Експертів також турбує вимирання великої кількості слонів-самців, що ставить під загрозу виживання виду. Вони часто забрідають у населені райони поодинці, що робить їх уразливішими.

За словами Чандіми Фернандо, останніми роками в центральних районах Шрі-Ланки не бачили жодного слона-самця. До пандемії вони траплялися на очі регулярно.

Хоча дослідники і ведуть облік випадків загибелі слонів за межами територій, що охороняються, у них немає достатніх знань про те, що відбувається в глибині лісів, де на смертність тварин впливають хвороби, міжусобиці або посуха.

Сумітра Малканді, яка залишилася без чоловіка з трьома маленькими дітьми на руках, каже, що можливість нової зустрічі зі слоном жахає.

“На ферму приходить дедалі більше слонів, – каже вона. – Нам страшно залишатися тут”.

Слон – добродушний гігант

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Опис, будова, характеристика

Слони справді виглядають гігантами серед інших тварин. Висота слона складає 2-4 м, при вазі від 3 до 7 тонн. При цьому слони, які живуть в Африці більші, ніж слони Азії, деякі особливо великі африканські савані слони можуть важити і всі 10-12 тонн. Тіло слона могутнє, воно вкрите товстою шкірою бурого або сірого кольору з глибокими зморшками. Товщина шкіри слона складає в середньому 2,5 см, недарма вона теж стала одним з прозивних символів цієї істоти, «товстошкірий як слон» кажуть, часом характеризуючи людину, яку складно зачепити або образити. Також слони, на відміну від їх найближчих родичів мамонтів (на жаль вимерлих) практично не мають рослинності на тілі. Голова слона досить велика, з великими фірмовими вухами. Такі розміри вух природа дала слонам не тільки для краси, бо вони також мають і одну дуже корисну функцію – регулюють тепловий обмін. Обмахування вухами дозволяє слонам збільшити охолоджуючий ефект. Товсті ноги слона мають дві колінні чашечки, і така будова їх ніг робить слона єдиною наземною твариною, яка нездатна стрибати (втім, слонам в стрибках і немає необхідності). В центрі стопи знаходиться особлива жирова подушка, яка пружинить при кожному кроці, саме вона дозволяє слонам пересуватися практично безшумно. Але що найцікавіше, так це те, що підошва ноги слона при наступі на землю різко розширюється, збільшуючи тим самим опорну поверхню, і знову звужується, коли слон піднімає ногу вгору. Подібний механізм дозволяє цим важким велетням без особливих зусиль пересуватися, в тому числі, і в болотистій місцевості, не тонучи при цьому в болотах. Хобот слона – ще одна унікальна риса цієї тварини, його візитна картка. Насправді хобот у слонів утворений носом, зрощеним з верхньою губою. 100 м’язів + сухожилля, якими володіє слонячий хобот робить його сильним і гнучким. Для слонів хобот володіє цілим рядом важливих функцій (в цілому для них хобот приблизно теж, що руки для нас) – з його допомогою вони беруть їжу, поливають себе водою, спілкуються один з одним і навіть виховують потомство. Також хобот забезпечує слонам нюх і дотик. А ось бивні слона – ще один важливий атрибут цієї тварини в якійсь мірі став і його прокляттям. Справа в тому, що висока цінність слонової кістки у свій час призвела до масового винищення слонів мисливцями та браконьєрами. Але не будемо про сумне, бивні слона ростуть протягом всього його життя і чим вони сильніше і могутніше, тим старіше є слон. Також у слонів є хвіст, він у них такої самої довжини, як і задні лапи. Кінчик хвоста слона обрамляє жорстке волосся, він допомагає відганяти докучливих комах. Цікавий факт: всі слони люблять і вміють плавати. Також, незважаючи на свої значні розміри і уявну неповороткість, при бігу вони можуть розвивати швидкість до 50 км на годину.

Тривалість життя

Скільки живуть слони? Тривалість життя слонів приблизно така ж як у нас, людей, в середньому слони доживають до 70 років.

Місцепроживання

Де мешкають слони? Слони мають два основних ареали проживання: Африка та Азія, як ми писали вище африканські слони більш великі, ніж азіатські і більш дикі, нижче ми детально зупинимося на кожному виді слонів.

Харчування

Вороги

Види, фото та назви

Всі слони в залежності від місця проживання діляться на африканських і азіатських, притому африканські слони в свою чергу діляться на слонів саваних та лісових, далі детально на них зупинимося.

Саванний слон

Лісовий слон

Індійський слон

Розмноження

Слони живуть сімейними стадами, в середньому по 9-12 особин, де ватажком є найстарша самка. Так, в слонячій родині панує матріархат. Статева зрілість у самок слонів настає в 12-14 років (так само як у людей), а до 16 років слониха вже здатна виношувати дитинчат. Що ж стосується самців, то після досягнення ними статевої зрілості у віці 15-20 років ті йдуть з рідного стада і стають слонами-одинаками. У певні шлюбні періоди, відчуваючи готовність до спаровування самок, слон самець підходить до стада і починає залицяння за вподобаною слонихою. В цей період між слонами-самцями нерідко виникають сутички, і тоді бажана слониха дістається самому сильному кавалеру. Вагітність слона триває 20-22 місяці, пологи проходять в товаристві інших самок із стада, ті дбайливо оточують маму і новонародженого, захищаючи від випадкової небезпеки. Зазвичай народжується тільки одне слоненя, в дуже рідкісних випадках може бути двійня. Народжене слоненя зазвичай має вагу близько центнера. Слоненя розвивається дуже швидко, вже через місяць він ходить і смокче материнське молоко, подорожує з родичами, вхопившись своїм хоботом за мамин хвіст. До двох років слоненята вигодовуються материнським молоком, причому, що цікаво, годувати слоненя може не тільки його мама, але й інша лактуюча слониха.

Чому слони бояться мишей?

Чому у слона довгий ніс?

Довгий слонячий хобот, він же ніс також став основою для багатьох міфів та легенд. Так, наприклад одна повчальна африканська казка розповідає нам про цікаве слоненя, який бажаючи дізнатися, хто живе в болоті, потрапив у пащу до крокодила. Крокодил схопив слоненя на ніс, бажаючи затягнути до себе під воду, слоненя ж пручався з усіх сил і в підсумку таки вирвався з пащі крокодила, тільки ніс у нього після цього став довгим-довгим і перетворився на хобот. І з тих пір мовляв всі слони володіють довгими хоботами як результат цікавості того слоненя, який засунув свій ніс, куди не треба. Насправді ж хобот у слонів поступово сформувався в результаті мільйонів років еволюції. І що цікаво, молоді слоненята протягом декількох місяців навчаються мистецтву управління своїм хоботом.

Цікаві факти

• Серед слонів, як і серед людей, є правші та лівші.
• Слони не потіють, так як у них просто відсутні сальні залози. Водні процедури і грязьові ванни, які так люблять слони допомагають їм знизити температуру тіла.
• Слони, поряд з дельфінами та мавпами входять в список найрозумніших тварин на планеті, вони володіють чудовою пам’яттю, пам’ятають образи і місця важливих подій, володіють емпатією, розвиненими емоційними переживаннями, здатні радіти, сумувати, співпереживати своїм близьким.
• Приручені слони мають добродушний характер, вони терплячі і поступливі. Але якщо слона довести (а для цього треба добре постаратися) то буде не солодко, коли слон в результаті тривалого стресу або сильних емоційних переживань впадає в сказ, він починає трощити все навколо себе.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.