Эффективные спазмолитики: Спазмалгон или Но-шпа?

Разбираем два эффективных спазмолитика по действующему веществу и выбираем в каких случаях лучше применить Спазмалгон, а в каких всеми любимую Но-шпу. Есть ответ и на вопрос, всегда ли при боли поможет именно спазмолитик?

Что входит входят в состав препарата Спазмалгон?

Препарат Спазмалгон содержит в своём составе комбинацию обезболивающего и спазмолитического компонентов. Обезболивающий компонент представлен ненаркотическим анальгетиком метамизолом натрия, а спазмолитический компонент представлен двумя спазмолитиками разного механизма действия – миотропным и нейротропным. Благодаря наличию двух спазмолитиков разного механизма действия в составе препарата, Спазмалгон способствует достижению комплексного спазмолитического эффекта.

Спазмалгон и желудочно-кишечный тракт

Обезболивающий компонент препарата Спазмалгон не относится к категории нестероидных противовоспалительных средств (НПВС). Для него нехарактерно негативное воздействие на желудочно-кишечный тракт в отличие от таких НПВС как ибупрофен, напроксен, декскетопрофена ацетилсалициловая кислота. Спазмалгон может применяться людьми с эрозивно-язвенными поражениями ЖКТ.

Можно ли Спазмалгон детям?

У детей препарат применяют только по назначению врача. Дети от 8 до 11 лет – по половине таблетки 2-3 раза в сутки. Дети от 12 до 15 лет – по одной таблетке 2-3 раза в сутки. Продолжительность приема не должна превышать 5 дней. Увеличение суточной дозы препарата или продолжительности лечения возможно только по рекомендации и под наблюдением врача.

Какие компоненты входят в препарат Но-шпа?

Спазмолитик Но-шпа выпускается в двух удобных формах – таблетки и раствор для инъекций. В основе лекарства – дротаверина гидрохлорид. Лекарство снижает возбудимость мускулатуры внутренних органов, расширяет сосуды, снижает кишечные сокращения. Широко используется в разных областях медицины для снятия болезненных ощущений, вызванных спазмом. Препарат широко применяется в гинекологической практике. Его назначают в умеренных дозах беременным при риске преждевременных родов и для предотвращения выкидыша. Под действием дротаверина происходит увеличение кровоснабжения тканей за счет расширения сосудов. Средство начинает действовать быстро, облает выраженными терапевтическими свойствами и выводится из организма с мочой в полной мере.

Дети и Но-шпа

Детям от 6 до 12 лет назначают по 1 таблетке на один прием 1-2 раза в день. Максимальная суточная доза — 2 таблетки. Старше 12 лет: по 1 таблетке на один прием 1-4 раза в день или по 2 таблетки на один прием 1-2 раза в день. Максимальная суточная доза — 4 таблетки (что соответствует 160 мг).

Что лучше, Спазмалгон или Но-шпа?

Спазмалгон лучше применять при повышенной температуре и воспалении на фоне простудных заболеваний. Однако курс его приема должен быть коротким. это более серьезный препарат и может привести к ряду нежелательных симптомов со стороны разных органов и систем. Спазмалгон, помимо этого, подходит при болевом синдроме на фоне воспалительного процесса. Но-шпу эффективно применять при спастических болях разной локализации. Беременным и детям скорее назначат Но-шпу, при выраженной боли используется Спазмалгон. При кишечных коликах и патологиях желудка оба препарата хорошо подходят. Спазмолитики помогают не при любом виде боли. Чтобы подобрать эффективное средство, нужно проконсультироваться с врачом, который назначит действенный и максимально безопасный препарат, подходящий в конкретной ситуации.

Нужен ли вам именно спазмолитик?

• Боли в животе из-за скопления газов – намного эффективнее справится эспумизан.
• Неприятные ощущения, связанные с пищеводом и желудком – помогут антациды: алмагель, фосфалюгель.
• Головные боли из-за повышения артериального давления зачастую могут снять только гипотензивные лекарства.

И помните, если симптом повторяется, визит к врачу обязателен.

Когда обезболивающие средства принимать вовсе нельзя?

Существуют симптомы, при которых принимать анальгетики вовсе нельзя, так как это путает картину заболевания и может привести к ошибочному диагнозу и ошибочному лечению.

Нельзя обращаться к обезболиванию, если проявляются следующие симптомы:

Резкая и сильная боль в животе

Это может быть следствием аппендицита, кишечной непроходимости, кровоизлияния в брюшную полость у женщин при внематочной беременности. При таких болях нужно как можно быстрее вызвать «Скорую помощь».

Сильная сжимающая боль за грудиной

В этом случает нужно принять нитроглицерин, при неэффективности – через 7–10 минут еще одну таблетку. И вызвать «cкорую помощь».

Сочетание головной боли с потерей сознания, сонливостью и рвотой.

Причиной такого состояния может быть инсульт или энцефалит. В этом случае пить анальгетики без консультации врача крайне нежелательно.

Старайтесь прислушиваться к своему организму! Не глушите такие симптомы обезболивающими, поскольку это может привести к самым печальным последствиям.

Отличие Но-Шпы от Спазмалгона

Одним из главных симптомов заболеваний различного характера является болевой синдром. При появлении этого признака ухудшается работоспособность человека. Чтобы быстро устранить боль, врачи советуют принимать спазмолитические и обезболивающие препараты. Поэтому возникает вопрос, что лучше справляется с болью – Но-шпа или Спазмалгон.

Люди, которым прописаны обезболивающие средства, должны выбирать, что лучше Но-шпа или Спазмалгон.

Характеристика Но-шпы

Но-шпа относится к группе миотропных спазмолитиков. Выпускается в 2 видах: таблетках для приема внутрь и растворе для внутривенного или внутримышечного введения.

Действующим веществом является дротаверина гидрохлорид. Его содержание на 1 таблетку составляет 40 мг или 20 мг на 1 мл раствора. Активный компонент является производной изохинолина. Оказывает мощный спазмолитический эффект на гладкие мышечные структуры.

Воздействие медикамента заключается в ингибировании фермента фосфодиэстеразы. Препарат проявляет эффективность при спазмах кишечного и нейрогенного происхождения. Используется тогда, когда холиноблокаторы бессильны.

Дротаверин равномерно распределяется в тканях. Начинает действовать через 10-30 минут. Полностью выводится из организма в течение 3 суток вместе с мочой, желчью и каловыми массами в виде метаболитов.

Но-шпа назначается пациентам при следующих состояниях:

• спазмах сосудов;
• сильных болях в животе на фоне развития холецистита, холангита, папиллита;
• цистите, нефролитиазе, пиелите;
• тенезмах мочевого пузыря;
• обострении язвенной болезни желудка или двенадцатиперстной кишки;
• развитии метеоризма на фоне спастического колита;
• спазмах привратника и кардии;
• дисменорее у женщин;
• обострении геморроя.

Лекарство можно принимать при головной боли, которая возникла в результате спазмов сосудов. Но препарат неэффективен при болях в зубах, так как причиной является воспаление тканей.

Но-шпу противопоказано применять пациентам с повышенной восприимчивостью к дротаверину, тяжелой почечной и печеночной недостаточностью, непереносимостью лактозы.

Медикамент запрещен беременным и кормящим женщинам. Но дозировку должен подбирать врач, исходя из причины болевого синдрома и спазмов.

Характеристика Спазмалгона

Спазмалгон является противовоспалительным и ненаркотическим спазмоанальгетиком. Можно купить в 2 формах: растворе для выполнения инъекций и таблетках. В состав входит 3 действующих компонента:

• метамизол натрия – 500 мг;
• питофенона гидрохлорид – 5 мг;
• фенпивериния бромид – 100 мкг.

Благодаря такому сочетанию наблюдается облегчение болевого синдрома, расслабление гладких мышечных структур и понижение температурных значений.

Препарат используется в нескольких случаях:

• при почечной или печеночной колике;
• при болях спастического характера в области кишечного канала;
• при альгодисменореи у женщин;
• после оперативных или диагностических мероприятий в качестве вспомогательного средства;
• для понижения высокой температуры на фоне простудных или инфекционно-воспалительных заболеваний.

Спазмалгон имеет большой список противопоказаний в виде:

• повышенной восприимчивости к действующим и вспомогательным компонентам;
• угнетения процесса кроветворения в костном мозге;
• стенокардии стабильного и нестабильного характера;
• декомпенсированной сердечной недостаточности;
• тяжелого нарушения в работе печени и почек;
• дефицита лактазы и глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы;
• тахиаритмии;
• закрытоугольной глаукомы;
• гиперплазии предстательной железы с задержкой мочи;
• кишечной непроходимости и мегаколона;
• гранулоцитопении;
• детского возраста младше 6 лет.

Спазмалгон нельзя принимать при тяжелом нарушении в работе печени.

Запрещается принимать лекарство в период лактации, беременным женщинам в первом и третьем триместрах.

Сходства составов

Но-шпа считается однокомпонентным средством. Если говорить о Спазмалгоне, то в его составе имеется 3 действующих вещества. Питофенон и дротаверин относятся к группе миотропных спазмолитиков и оказывают прямое воздействие на гладкие мышечные ткани.

Препараты имеют и другое сходство. Оба медикамента выпускаются в виде таблеток и раствора. Их можно не только принимать внутрь, но также ставить уколы внутримышечно и внутривенно.

В чем разница между Но-шпой и Спазмалгоном?

Но-шпа считается сильным спазмолитиком благодаря наличию в составе дротаверина. Несмотря на это, медикамент допускается к применению у детей разных возрастов, беременных и кормящих женщин. Его используют для устранения спазмов внутренних органов. Имеет минимум противопоказаний, но неэффективен при болях воспалительного и инфекционного характера.

Но-шпу часто используют в качестве третьего компонента для приготовления лекарства для детей при высокой температуре.

Спазмалгон нельзя принимать беременным женщинам без ведома врача.

Спазмалгон отличается обширным действием. Он является не только спазмолитиком, но также противовоспалительным и жаропонижающим средством. Его разрешено применять при зубной и головной боли, коликах в почках и печени, болезненном чувстве в кишечнике, патологиях инфекционного и воспалительного характера. Несмотря на это, медикамент имеет множество противопоказаний.

Спазмалгон нужно принимать с осторожностью. Препарат нельзя принимать беременным женщинам без ведома врача. Ограничением является и детский возраст.

Что лучше Но-шпа или Спазмалгон?

Какой препарат лучше выбрать – Но-шпу или Спазмалгон, зависит от причины патологического состояния. Но-шпа обладает только спазмолитическим действием. Эффективно справляется только в том случае, если болевой синдром сопровождается спазмами. Считается более безопасным. Поэтому этот препарат хорошо подходит для лечения маленьких детей, беременных и кормящих женщин.

Спазмалгон является комбинированным средством. Он проявляет анальгезирующий, спазмолитический, противовоспалительный и жаропонижающий эффекты. Благодаря этому препарат имеет больше показаний.

Но при длительном применении и тот, и другой препарат могут привести к неблагоприятным последствиям. С осторожностью их нужно принимать больным с лактазной недостаточностью.

Спазмалгон может спровоцировать резкое падение артериального давления.

Но-шпа считается избирательным средством. Она влияет на гладкую мускулатуру сосудов, кишечного канала, желудочной полости и желчных протоков. Спазмалгон – многокомпонентный препарат. Поэтому он может привести к неблагоприятным последствиям в виде резкого падения артериального давления.

Некоторые врачи разрешают принимать Но-шпу и Спазмалгон одновременно.

Но такая совместимость должна контролироваться специалистами. Такое сочетание возможно, так как в их составе имеются разные компоненты, поэтому риск развития передозировки минимален. Но между приемами лучше делать небольшой перерыв.

Отзывы врачей

Константин Игоревич, 52 года, Ижевск

Работаю гинекологом больше 20 лет. Чаще всего со спазмами на прием приходят беременные женщины. Чтобы им помочь и улучшить их состояние, назначаю Но-шпу. 1-2 приема никак не скажутся на развитии плода. Но нужно придерживаться строгой дозировки.

Недавно устроилась на работу медсестрой. На прием регулярно приходят люди с различными видами болей. Часто пациенты жалуются на дискомфорт в области брюшной полости. Чтобы устранить несколько проблем сразу, рекомендую принимать Спазмалгон. Но если есть проблемы с давлением, то лучше принять Но-шпу – она безопаснее.

Отзывы пациентов о Но-шпе и Спазмалгоне

Валентина, 45 лет, Красноярск

Полгода назад мужу сделали операцию на сердце. В течение 2 месяцев все было нормально, но потом начались проблемы с животом. Жаловался на сильную боль в левом боку и посередине. Врачи сказали, что у него камни в желчном пузыре. Чтобы снизить проявление болевого синдрома, посоветовали применять Но-шпу. Спазмалгон нам противопоказан.

Раньше я думала, что Спазмалгон и Но-шпа – это одно и то же. Но когда попала в больницу с угрозой выкидыша, врач объяснил разницу. При беременности ставили уколы с дротаверином. А мама принимала Спазмалгон при почечных коликах, когда шли камни. Цена у них практически одинаковая, а действие немного разное.

Спазмалгон і але шпа разом. Що краще лікує головний біль – Спазган або Спазмалгон

Отже, різниця між Но-шпой і спазмалгон: склад Но-шпи – той самий, відомий багатьом з радянських часів, дротаверин; в складі Спазмалгону – Метамізол натрію.

Тому, но-шпа сильний спазмолітик, а спазмалгон крім того, що знімає спазми, ще й знеболює.

Якщо но-шпа – спазмолітик, то Спазмалгон – спазмоанальгетікі, тобто при прийомі Спазмалгону ефект настає від дії трьох препаратів:

Тобто, враховуючи механізм дії цих препаратів, існують деякі переваги при їх призначеннях, так би мовити “обігруючи” механізм їх дії.

Но шпа краще при болях в кишечнику, нападах ЖКХ (каменях в нирках), хронічних гастритах, холециститах, панкреатитах.

спазган

Коротка характеристика препарату

Форма випуску та склад препарату

Спазган випускається в таблетках і у вигляді розчину для внутрішньовенних ін’єкцій.

1 таблетка препарату містить 500 мг метамізолу натрію, 5 мг пітофенону гідрохлориду та 100 мкг фенпіверинію броміду.

1 ампула розчину містить 1 г метамізолу натрію, 400 мкг пітофенону гідрохлориду та 4 мкг фенпіверинію броміду.

Спазган – показання та протипоказання

Препарат рекомендований до застосування при слабких або помірних больових синдромах, спазмах гладкої мускулатури і кишечника, дисменореї, ниркових і шлункових кольках. У ряді випадків спазган використовують для зняття короткочасного симптоматичного больового синдрому, міалгії, невралгії, ішіалгії. Препарат може застосовуватися і в якості допоміжного лікарського засобу для зменшення больових відчуттів після діагностичного або хірургічного втручання.

Не можна вживати спазган при наявності підвищеної чутливості до похідних піразолону, або до інших компонентів препарату, а також при яскраво виражених порушеннях функції нирок і печінки.

У період першого семестру вагітності і лактації спазган прописується тільки в тих випадках, коли очікуваний терапевтичний ефект перевищує ризик виникнення вад у плода.

Спазган – застосування і дозування

Мінімальні та максимальні дози препарату залежать від віку пацієнта.

Дітям від 6 місяців до 1 року спазган вводять тільки в / м шляхом не більше 0,1 мл за кожен прийом. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1,2 мл.

Дітям від 1 року до 5 років призначають від 0,4 до 3,2 мл препарату в залежності від маси тіла дитини і гостроти больових відчуттів.

Дітям від 5 до 14 років призначають по 1 мл препарату 4 рази на добу.

Дітям старше 14 років і дорослим прописують 1-2 таблетки 4 рази на добу (3 рази перед їжею і перед сном). Таблетки не слід розжовувати або запивати великою кількістю рідини.

Увага: Представлений матеріал не є рекомендацією щодо застосування препаратів. Перед вживанням будь-якого з описуваних на сайті лікарських засобів, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем!

При використанні матеріалів сайту, активне посилання обов’язкове

спазган

Опис актуально на 16.08.2016

• Латинська назва: Spasgan
• Код АТС A03DA02
• Діюча речовина: Метамізол натрію + Пітофенон + Фенпівериній (Metamizole sodium + Pitofenone + Fenpiverinium bromide)
• Виробник: Wockhardt Limited (Індія)

склад

До складу 1 таблетки входять: 500 мг метамізолу натрію, 5 мг пітофенону гідрохлориду, 0,1 мг фенпіверинію броміду.

Форма випуску

• Таблетки Спазган упаковані
• в контурні чарункові упаковки. В одній пачці знаходиться 2 або 10 упаковок по 10 табл.
• Спазган у вигляді розчину для внутрішньовенного (в / в) і внутрішньом’язового (в / м) введення реалізується в ампулах об’ємом по 5 мл, запакованих в контурні чарункові упаковки по 5 ампул.

Фармакологічна дія

Анальгезірующєє, знеболювальну, жарознижувальну, спазмолітичну.

Фармакодинаміка і фармакокінетика

Багато хто використовує комбіноване анальгетическое і спазмолітичний засіб – Спазган, від чого допомагає і який механізм дії вивчено досконально. Встановлено, що завдяки активним компонентам забезпечується болезаспокійливу, жарознижувальну і слабку протизапальну дію.

Фармакокінетика метамізолу

Резорбція – швидка і повна, через 30 хв в кровотоці знаходиться кількість, яка складає 5% від максимальної сироваткової концентрації. В кровотоці відбувається часткове зв’язування з білками плазми. В цілому, речовина в людському організмі піддається інтенсивній біотрансформації, в результаті чого утворюються активні метаболіти. Тільки 3%, які виділяються, є незмінений метамізол. Встановлено, що окремі компоненти можуть виділятися з грудним молоком.

Показання до застосування Спазгану

• зменшення больового синдрому після проведення хірургічних або діагностичних втручань;
• зниження збільшеною температури тіла у хворих з простудниміілі інфекційно-запальними захворюваннями.

Показання до застосування Спазгану при слабо або помірно-вираженому больовому синдромі є:

Увага!

Не використовуйте препарат для купірування болю в животі до з’ясування причини її виникнення.

Протипоказання

Метамізол натрію, Пітофенон гідрохлориду, фенпіверинію бромід входять в таблетки Спазган. Від чого вони протипоказані:

• при підвищеній чутливості до похідних піразолону (в т.ч. Бутадион, трибузон), і інших складових компонентів препарату;
• при виражених функціональних порушеннях роботи нирок або печінки;
• при тахіаритмії;
• при отсутствііглюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
• при закритоугольнойформе глаукоми;
• при гіпертрофії передміхурової залози, що призводить до затримки сечі;
• при шлунково-кишкової непрохідності;
• при мегаколоні;
• при наявності різних захворювань системи крові;
• пацієнтам вколлаптоідном стані;
• вагітним в I триместр і останні 6 тижнів;
• годуючим матерям;
• дітям молодше 5 років.

Побічні дії

• алергічні реакції, які проявляються в відекожной висипу, свербежу, в рідкісних випадках розвивається анафілактичний шок;
• тахікардія, запаморочення, зниження артеріального тиску, ціаноз;
• були зареєстровані поодинокі випадки печіння в епігастрії, сухість у роті і головного болю;
• при тривалому застосуванні холінолітичний ефект може привести до непритомністю порушення акомодації;
• тривала терапія може привести до порушення системи крові, наприклад, тромбоцитопенії, лейкопенії, агранулоцитозу;
• пацієнтам схильним до бронхоспазмунеобходімо остерігатися ризику провокування нападу.

Інструкція по застосуванню Спазгану (Спосіб і дозування)

Максимальна добова доза – 6 табл.

Тривалість терапії – до 5 днів, в іншому випадку потрібно контроль показників периферичної крові і оцінка функціонального стану печінки.

Таблетки Спазган, інструкція із застосування у дітей

Застосування можливо тільки за призначенням лікаря. Дозування в залежності від віку дитини відрізняється:

• від 6 до 8 років – не більше 0,5 таблетки;
• 9-12 – можна давати по 3/4 таблетки;
• підліткам 13-15 років призначають 1 табл. до 3 разів протягом дня.

При в / в або в / м введенні розчину Спазган

• пацієнтам з гострими важкими коліками: протягом 5-8 хвилин повільно в / в вводять 5 мл, при необхідності – через 6-8 ч дозволяється повторне введення;
• стандартна разова доза – не більше 2 мл;
• максимально допустима добова доза – не більше 10 мл.

Передозування

Заходи з метою лікування

• призначається симптоматична терапія;
• проводять промивання шлунка;
• застосовують Активоване вугілля.

взаємодія

• комбінація з іншими ненаркотичними анальгетиками викликає взаємне посилення токсичних ефектів;
• з трициклічними антидепресантами, пероральними протизаплідними засобами , Аллопуріноломнарушается метаболізм в печінці і підвищується токсичність метамізолу;
• з барбітуратами, Фенілбутазономі іншими індукторами печінкових ферментів послаблюється вплив метамізолу;
• з Ціклоспоріном- знижується рівень останнього в кров’яному руслі;
• з седативними засобами і транквілізатораміпроісходіт потенциация знеболюючого ефекту Спазгану.

Умови продажу

Для придбання розчину або таблеток Спазган необхідно звернутися до кваліфікованого лікаря за рецептом.

Умови зберігання

Простір недосяжному для дітей місці.

Термін придатності

Препарат може зберігатися протягом 3 років.

особливі вказівки

Метаболіти метамізолу у деяких пацієнтів можуть змінити колір сечі на червоний. Клінічного значення реакція не несе.

З алкоголем

Спазган може впливати на психофізичної стан пацієнта, як і в комбінації з іншими засобами, що пригнічують ЦНС.

Спазган при вагітності і лактації

Препарат протипоказаний під час лактації і при вагітності в I триместрі і на останніх 6 тижнях.

аналоги

Замінники Спазгану, які збігаються за всіма 3 складовим активних речовин:

Відмінності Спазгану і Спазмалгону

Спазмалгон – це структурний аналог Спазгану, болгарського виробництва, який за ціною виявиться трохи дешевше. Через однакових активних складових і їх кількості в 1 таблетці, інструкція із застосування, показання, протипоказання у цих препаратів однакові. Однак, на форумах можна знайти різні коментарі на користь того чи іншого аналога. Але це скоріше особиста індивідуальна реакція організму, ніж чим закономірність.

Головна відмінність Спазгану або Спазмалгону – це ціна і виробник.

Відгуки

Позитивні коментарі та відгуки про Спазгане свідчать, про його ефективності і популярності. Багато людей себе звуть препарат за те, що він прибирає біль досить швидко і повністю, а також діє жаропонижающе. Вважається, що Спазган набагато краще простих анальгетиків і спазмолітиків, які діють не так комплексно або зовсім не допомагають деяким хворим.

Ціна Спазгану, де купити

Середня вартість розчину Спазган (5 ампул по 5 мл) -рублей, тоді як ціна Спазгану в таблетках відрізняється в залежності від кількості таблеток в упаковці:

• упаковка таблеток №20 коштує приблизно 130 гривень;
• упаковка таблеток №100 – приблизно 410 гривень.

Спазган: показання до застосування та особливості призначення препарату

показання

Спазм може виникнути навіть у практично здорової людини . Це залежить від особливостей організму, або схильності його до того чи іншого виду захворювання. Етіологія спазму полягає в мимовільному скороченні м’язових тканин внутрішніх органів. Спазм завжди відбувається в супроводі сильних болів. Ниркова, кишкова, або шлункова коліки – спазмолітичні явища внутрішніх органів.

Гострий біль супроводжує запальні процеси , як при жовчно-, так і при сечокам’яній хворобі. Больові відчуття носять тривалий характер. Щоб уникнути больового шоку, пацієнту необхідно прийняти швидкодіючий болезаспокійливий засіб. Таким засобом є Спазган. Показання до застосування препарату – будь гостре прояв болю за винятком апендициту.

Засіб наділене лікувальними якостями. Він не тільки ситуативно бореться з гострими нападами спазмів, а й запобігає їх подальше виникнення, борючись з першопричиною їх прояви. Спазган призначається курсом таблетарно, або у вигляді ін’єкцій від 3-х до 5-ти днів. Після отримання курсу Спазгану практично всі пацієнти відзначали поліпшення самопочуття і відсутність рецидивного прояви болю.

фармакологія

Spasgan (Спазган), лікарський препарат ненаркотичних спрямованості, володіє анальгетическими, жарознижувальними і протизапальними властивостями. Група нестероїдних засобів, спрямованих проти запальних процесів і ревматичних болів. Лікарський препарат з комбінованим складом групи анальгетиків-антипіретиків.

Фармакодинаміка

Препарат Спазган в своєму складі містить:

• Метамізол натрію – анальгетик ненаркотического плану, похідний продукт від пиразолона. Саме він відповідає за зняття болів, зниження температури, а також слабко виражені протизапальні властивості.
• Пітоф гідрохлорид – миотропное засіб спазмолітичну спрямованості. Розслабляє шляхом прямої дії гладку мускулатуру м’язової тканини. Дія поширюється на всі внутрішні органи
• Фенпівериній – основний блокатор холіну. Супутнім якістю є слабкий розслабляючий ефект м’язових тканин.

Ці три речовини, поєднуючись між собою, підсилюють фармакологічні властивості кожного компонента і сприяють стрімкому зняття больового синдрому, розслабленню гладкої мускулатури, активного зниження високої температури тіла.

Основна дія препарату

Спазган: форма випуску таблетки

Спазган володіє сильно вираженим спазмолітичну дію з ефектом знеболення і пролонгацією на тривалий проміжок часу. Цьому сприяє ефект придушення активності простагландину-Н-синтетази, викликаний ПИРАЗОЛОНА. Завдяки його впливу нове утворення простагландинів утруднено.

Чутливість до баррікадіну, що відповідає за стимуляцію нервовими закінченнями больових відчуттів, значно знижена. Внаслідок чого купується больовий синдром , отже, відбувається погашення спазму. Також, метамізол в помірній кількості, знімає реакцію на запалення. Пригнічується викид простагландинів в який регулює загальну температуру центр, на тлі чого тепловіддача зростає з повною ліквідацією симптому лихоманки. Температурні показники тіла при цьому залишаються в нормі. Пітофенон діє на гладку мускулатуру внутрішніх органів розслабляючи, завдяки чому відбувається болезаспокійливий ефект, купірує спазм.

Фенпівериній, що представляє групу М-холінолітиків, проявляє властивості блокатора нервових закінчень у парасимпатического волокна. Така дія пов’язане зі зменшенням загального тонусу гладких м’язів шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та проток сечовивідних каналів. Крім цього, дія фенпіверинію бромида направлено на зменшення кишкової перистальтики, що є додатковим аналгетичну ефектом.

Комбінована дія препарату. Кожен з компонентів посилює фармакологічний вплив один одного з проявом синергізму лікарських форм . При пероральному прийомі дія Спазгану настає в теченіемінут, досягаючи ефективного максимуму після закінчення двох годин.

Основний висновок препарату з організму виробляється з сечею, незначна елімінація проводиться жовчю.

Форма випуску

Випускається Спазган в двох модифікаціях. У таблетках, упакованих в блістер в кількості 10 шт. У стандартній картонній упаковці знаходиться 2 блістери. Склад однієї таблетки Спазгану:

Ін’єкції розчин для внутрішньовенного введення . Обсяг ампули 5 мл. Упаковка ячеисто-контурна містить 5 ампул. П’ять упаковок укладені в картонну коробку . Склад однієї ампули розчину для ін’єкцій:

1. метамізол натрію – 1 г
2. гідрохлорид пітофенону – 400 мкг
3. бромід фенпіверинію – 4 мкг.

Аналоги, що випускаються іншими країнами:

Показання та протипоказання

Аналог Спазгану – Спазмалгон

Спазган призначається, як симптоматично – у випадках раптового виникнення больового синдрому, а також при загальній терапії з метою профілактики виникнення спазмів. При шлункових, кишкових і ниркових коліках слабкого і помірного характеру. При спазмування гладкої мускулатури кишечника, хворобливих місячних і в випадках функціональної або органічної дисменореї. Симптоматично Спазган призначається у випадках виникнення короткочасних проявів больових симптомів при ішіалгії, невралгії, міалгії, бурсити та артритах.

Як допоміжний засіб Спазган призначається пацієнтам після хірургічного втручання, а також при певному виді діагностики для зняття больових відчуттів і при дискінезії жовчовивідних шляхів. В якості основної терапії при спастичному стані внутрішніх органів, при гіпертермії, проявами важких форм мігрені.

Протипоказання існують для пацієнтів з порушеннями функції печінки і страждають на ниркову недостатність.

• глаукома закритокутова
• непереносимість компонентів препарату або одного з них
• спадкові порушення активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
• функціональні порушення печінки і нирок
• порфірія печінки
• мегаколон і непрохідність кишечника
• виразкові хвороби
• НЕ сворачиваемость і хвороби крові
• аденома і доброякісна гіперплазія передміхурової залози
• лактація і вагітність.

Особливі рекомендації стосуються групи пацієнтів, схильних до гіпотонії. Не рекомендований препарат пацієнтам з реакцією на анальгетики, а так само страждають на бронхіальну астму. На першому триместрі вагітності та при вигодовуванні дитини груддю, препарат прописується з особливою обережністю.

дозування препарату

При незначних враховується таблиця вікових груп пацієнтів:

1. До року маленьким пацієнтам, в разі необхідності, Спазган вводиться виключно внутрішньом’язово при добовій дозі, що не перевищує 1.2 мл.
2. Вікова категорія від 12 місяців до 5-ти років. Дозування Спазгану залежить від маси тіла, віку пацієнта і ступеня симптому болю. Добова доза – від 0.4 до 3.2 мл.
3. Вікова категоріять років. Для даної вікової категорії дозування препарату становить не більше 1 мл на кожну ін’єкцію. Кількість ін’єкцій на добу рекомендує лікуючий лікар, але не більше чотирьох разів на день.
4. Вікова група від 14-ти років відноситься до дорослій категорії. Пацієнтам цієї групи прописується таблетками метод лікування. Пацієнт приймає 1-2 таблетки залежно від маси тіла чотири рази на день. З них: у сніданок, обід і вечерю перед їжею і одна доза перед сном.

Таблетки не жують, мають гіркий смак з яскраво вираженим присмаком анальгіну і рясно запиваются негазованою питною водою.

Взаємодія з іншими препаратами

Спазган: форма випуску розчин в ампулах

При поєднанні з іншими ненаркотичними засобами групи анальгетиків, можуть проявитися токсичні властивості будь-якого з компонентів препарату. Ризик негативного ефекту багаторазово зростає, оскільки кожен зі складових препарату знаходиться в активній фармакологічної формі, і має певну реакцію з викидом токсинів при взаємодії з іншими компонентами анальгін подібних препаратів.

При взаємодії з седативними засобами або транквілізаторами, відбувається значне посилення дії Спазгану, як знеболюючий засіб. Одночасний прийом Н1-блокаторів з гістаміном, амантадином, трициклічнимиантидепресантами або хінідином, що блокують М-холін властивості Спазгану значно посилюються. При взаємодії з алкоголем відбувається взаємне посилення ефекту. Антибіотики групи пеніциліну не застосовуються при споживанні Спазгану.

Ін’єкції Спазгану виробляються без змішування з іншими засобами, оскільки препарат не сумісний ні з одним з них.

Передозування препаратом

При передозуванні досить часто спостерігається інтоксикація з яскраво вираженою алергічною реакцією. Інтоксикацію викликає метамізол, а фенпіверинію бромід викликає холинолитические прояви у вигляді алергічних проявів. Може наступити судинний шок. Більш рідкісним явищем передозування препаратом можуть спостерігатися ознаки агранулоцитозу. Вкрай рідко наступають ураження кори головного мозку і незворотні порушення шлунково-кишкового тракту. Симптоми передозування Спазганом: плутане свідомість, занепокоєння, різкий біль в області живота, блювота, низький артеріальний тиск, що не піддається корекції, судоми, порушення функцій нирок, анафілактичний шок.

Антидоту немає. Лікування шляхом промивання організму гемодіалізом з використанням форсованого діурезу, прийом сорбентів.

Побічні ефекти

У звичайних умовах Спазган досить добре переноситься. Реакція на препарат суто індивідуальна:

У висновку слід зазначити, що препарат Спазган не терпить саме призначень. Він повинен бути рекомендований лікарем і прийом препарату повинен відбуватися під його контролем. Препарат з обережністю призначається пацієнтам з нирковою або печінковою недостатністю, бронхіальною астмою , схильності до гіпотонії, підвищеної чутливості до будь-якого з компонентів препарату, а також до будь-яких ненаркотичних анальгетиків. При прийомі препарату понад семи днів, необхідно здати аналіз на периферичну кров, яка дає повну картину функціонування печінки.

На відео фармацевт розповідає про препарат Спазган, про діючих речовин ах, що входять в його склад, спосіб застосування, побічні ефекти і протипоказання:

Які таблетки приймати від головного болю: спазмалгон, но-шпа, парацетамол

Таблетки від головного болю можна розділити на препарати, які використовуються в народі при появі цефалгии і ті, які рекомендовані лікарями. Цікаво, але зараз склалася саме така ситуація.

Які види приносять користь

Таблетки від головного болю можна розділити на 3-ї категорії (за чинним компоненту):

1. Знеболюючі препарати;
2. Протизапальні засоби;
3. Антиагреганти (запобігають появі тромбів всередині судин).

До групи знеболюючих препаратів відносяться амідопірин, анальгін. Механізм дії даних ліків полягає в усуненні больового центру головного мозку за рахунок порушення нервової передачі.

Аспірин (ацетилсаліцилова кислота) – це одне з найпопулярніших засобів від мігрені. Ліки допомагають зняти цефалгію за рахунок поліпшення кровопостачання мозкових судин, але основний ефект даного засобу – протизапальний. Використання аспірину раціонально при наявності запальних змін зв’язок, м’язів, мозкових оболонок.

Механізм дії ацетилсаліцилової кислоти полягає в придушенні набряклості, ніж таблетки можуть рятувати від головного болю, але тільки на тлі цефалгии легкого ступеня.

Самим безпечним засобом з усіх видів, які використовуються населенням від цефалгічного синдрому, є парацетамол. Ліки за паливною ефективністю дії поступається вищеописаним препаратів. Не можна його використовувати при хворобах печінки, нирок.

Кращі ліки від мігрені

У пошуках кращого ліки слід виділити ще ряд поширених лікарських засобів:

Дані таблетки входять в список поширених народних засобів, які можна використовувати проти головного болю.

Популярність і ефективність цитрамона обумовлена ​​його комплексним складом. Діючі речовини ліки:

Додаткові інгредієнти – лимонна кислота, цукор, какао.

За рахунок наявності декількох інгредієнтів дані таблетки добре справляються з цефалгічного синдромом. Вони мають протизапальний і знеболюючий ефекти. Для купірування хворобливих відчуттів слід приймати по 2 таблетки 3 рази щодня.

Темпалгин – це синтетичне ліки на основі гемпідона і анальгіну. Застосовується при невритах, спазмах мускулатури, зубного болю, кишкових, ниркових кольках. Спазматичний і знеболюючий ефект ліків дозволяє усунути цефалгію судинного генезу.

Солпадеїн – це комплексні таблетки, що включають кодеїн, кофеїн, парацетамол. Для лікування цефалгічного синдрому потрібно приймати по 1 таблетці щодня 4 рази.

Пенталгін має наступний склад:

Для лікування мігрені його потрібно приймати 2 рази на день по таблетці.

Лікарі не радять використовувати дані ліки до з’ясування причини цефалгии. При судинному генезі больового синдрому досить усунути спазм або поліпшити кровопостачання мозкових судин, що призведе до усунення больового синдрому.

Протизапальні та спазмолітичні препарати не допомагають при пухлинах, гематомах черепної коробки. Дані освіти можуть здавлювати мозкові тканини і формувати цефалгіческой синдром.

Спазмалгон від головного болю: секрет ефективності

Спазмалгон допомагає внаслідок комбінованого лікувального ефекту ліки. Таблетки мають протизапальний, жарознижувальний, знеболювальний ефект (за рахунок вмісту метамізолу), спазмолітичну дію (за рахунок пітофенону). Комплексний склад ліки містить також бромід піверінія, який знижує провідність нервового імпульсу при вживанні 2-3 таблеток за день.

Через численні лікувальних ефектів препарат поширений не тільки в народі, але і серед лікарів. Навіть фармацевтичні фірми активно його дублюють і випускають під різними міжнародними назвами:

1. Баралгетас (Сербія);
2. Спазган (Індонезія);
3. Ревалгін (Індія);
4. Масіган (Індія);
5. Брав (Індія).

Спазмалгон при цефалгії: показання та протипоказання

Спазмалгон призначається в таких випадках:

Застосовується спазмалгон при головному болю у дітей, дорослих після 15 років по 2 таблетки тричі на день, за добу можна використовувати більше 6 таблеток. Тривалість лікування – не більше 5 днів. Збільшувати дозування препарату самостійно заборонено, так як у ліки є побічний ефект.

Спазмалгон проти болю в голові у дітей призначається по ½ таблетці (у дітей до 8 років), по ¾ таблетки (10-12 років). Побічна дія ліків:

1. Печіння в епігастрії;
2. Тахікардія, зменшення тиску;
3. Протеїнурія, анурія, порушення ниркової функції;
4. Агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія;
5. Алергічні реакції (набряк Квінке, анафілактичний шок, бронхоспазм).

Протипоказання до прийому спазмалгон:

• Пригнічення кісткового мозку;
• Нестабільна стенокардія;
• Порушення функції нирок, печінки;
• тахіаритмії;
• Хронічна серцева недостатність;
• глаукома;
• Дефіцит глюкозо-6-фосфатази;
• лактація;
• Кишкова непрохідність;
• Гіперплазія простати;
• вагітність;
• Дитячий вік.

Спазмалгон при лактації, а також під час водіння автомобілем не рекомендується, не можна застосовувати алкоголь.

парацетамол

Парацетамол проти головного болю став застосовуватися ще в 19-столітті, коли він був розроблений під назвою «антіфебріна». Перший аналог ліки володів високою токсичністю, тому був перероблений лише в другій половині 20 століття. Він випускався під назвою панадол.

Існує багато ефективних таблеток від цефалгії, але парацетамол обов’язково потрібно мати в аптечці, так як ліки допомагають від багатьох видів больового синдрому: зубний, м’язовий, зв’язковий, вірусних, бактеріальних інфекціях.

Таблетки після перорального прийому розчиняються в шлунку через півгодини. Через даний інтервал часу діючі інгредієнти потрапляють в кров і головний мозок. При цефалгіческом синдромі тривале застосування парацетамолу викликає ефект звикання, тому потрібно приймати ліки за певним алгоритмом:

1. При сильних болючих відчуттях в голові не можна пити парацетамол і спазмалгон на порожній шлунок;
2. Запивайте таблетки водою, зеленим чаєм , кавою, соком;
3. Кофеїн може негативно впливати на печінку;
4. При цефалгии доза препарату – від 500 до 1000 мг на добу;
5. Більше 3 діб не можна використовувати дані таблетки;
6. Протипоказаний парацетамол годуючим матерям і вагітним;
7. При гепатиті, бронхоспазме, алергії прийом ліків потрібно узгоджувати з лікарем.

Парацетамол при мігрені потрібно використовувати в поєднанні з анальгетиками. Така комбінація для дітей повинна призначатися тільки за суворими показаннями. Існують більш ефективні таблетки для запобігання мігренозних нападів. Ацетилсаліцилова кислота допомагає тільки від легкого головного болю. Сильні напади слід лікувати кофеїном, фенацетином, ібупрофеном, напроксеном.

Для дітей раціонально призначення ерготаміну перорально. На самому початку захворювання потрібно приймати ліки кілька разів на день, але не більше тижня.

Но-шпа від цефалгічного синдрому

Но-шпа при головному болю використовується рідко, так як препарат більш спрямований на усунення спазматических скорочень гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту . Клінічні дослідження довели, що дротаверин (но-шпа) добре допомагає при больовому синдромі тензіонного типу (головний біль напруги). Така цефалгія виникає при психологічних або фізичних перевантаженнях, напрузі м’язів шийного відділу хребта. Тензіозний сіндромм супроводжується наступними додатковими синдромами:

• Оперізують больові відчуття з одного боку;
• Підвищений тиск у скронях (симптом «обруча»);
• Пульсуюча, рівномірна біль.

На тлі прийому но-шпи зменшуються тензіонних болів, зменшується ризик їх переходу в хронічний стан. Не завжди дротаверин (но-шпа) приносить полегшення, так як на тлі спазму потиличних і шийних м’язів виникає стійке стиснення нервових волокон.

Дозування випуску дротаверина:

Таблетки мають жовтий колір, опуклу форму і фірмову напис «spa».

При судинних головних болях симптоми починають зникати через 12 хвилин, а введення но-шпи внутрішньовенно усуває цефалгію через 6-8 хвилин.

Протипоказання до прийому но-шпи (дротаверину);

• Хвороби серця;
• Захворювання нирок і печінки;
• Вік до 6-ти років;
• Лактація, вагітність.

Дротаверин характеризується спазмолітичну і судинорозширювальну дію, що призводить до усунення спастичних станів.

Основні показання до прийому но-шпи:

1. Спастические запори;
2. Спазми шлунково-кишкового тракту;
3. Приступ сечокам’яної і жовчнокам’яної хвороби;
4. Виразка 12-палої кишки, шлунка;
5. Звуження периферичних судин;
6. стенокардія;
7. Ниркова і печінкова колька.

Дротаверин (но-шпа) не є ліками першої необхідності при мігрені, так як існують більш ефективні ліки (в тому числі спазмалгон, парацетамол, цитрамон). Тільки при болю напруги можна використовувати но-шпу для усунення цефалгічного синдрому.

Є експериментальна інформація, яка стверджує про ефективність судинорозширювальних препаратів при мігренозном нападі. Вона кілька помилкова, оскільки тривалий час застосовувати спазмолітики можна. До них виникає звикання обмежує тривалість використання ліки.

Другим моментом для застосування но-шпи є тензіонние болю. Вони виникають на тлі депресії або нервових переживань. Підвищена стомлюваність, нервові переживання і стреси призводять до здавлення головного мозку. Такі симптоми часто формуються у людей, зайнятих активним фізичним або розумовою працею.

Лікувальний ефект від прийому но-шпи настає швидко, тому не можна сумніватися в ефективності препарату. Для досягнення максимальної концентрації дротаверину в крові необходімомінут. Якщо ввести ліки внутрішньовенно, то позитивний лікувальний ефект виникне через 3 хвилини.

У препарату мало протипоказань, тому він часто використовується проти головного болю, але заборонений при хворобах нирок, печінки і серця. Без дротаверина складно обійтися вагітним, так як альтернативи йому не існує.

Спазган: інструкція із застосування, ціна, відгуки, аналоги

Знеболюючий препарат на основі трьох діючих речовин. Завдяки комплексному впливу на біль і механізм її виникнення, Спазган надає швидкий і сильний ефект. Препарат недорогий і відпускається без рецепта, але перевищувати дози, зазначені в інструкції, не можна, так як передозування може викликати небезпечні симптоми.

Лікарська форма

Спазган випускається в двох формах випуску – таблетки для перорального прийому і розчин для ін’єкцій. Таблетки круглої форми, білого кольору. Розфасовані в блістер по 10 штук. Картонна упаковка містить 2 блістери.

Розчин для ін’єкцій випускається в ампулах по 5 мл. Упаковка містить 5 або 10 ампул. Ампули для ін’єкцій частіше використовуються в умовах стаціонару або при гострих станах, коли таблетки не приносять очікуваного і швидкого ефекту.

Опис і склад

В 1 мл розчину для ін’єкцій міститься:

• метамізол натрій (анальгін) – 500 мг;
• Пітофенон гідрохлорид – 2 мг;
• Фенпівериній – 0,02 мг;
• вода для ін’єкцій.

фармакологічна група

Спазган – комбінований медикаментозний препарат , у складі якого міститься три діючі речовини, кожен з яких надає певним чином впливати на причину і симптоматику больового синдрому.

• Метамізол – ненаркотичний анальгетик , що дозволяє розслабляти гладку мускулатуру, пригнічувати синтез простагландинів, блокувати м-рецептори ацетилхоліну, знижувати жар і запалення.
• Пітофенону гідрохлорид – міотропний спазмолітик, який надає прямий вплив на м’язову тканину, знімає спазми, відчуття болю.
• Фенпівериній – холіноблокатор з знеболюючим і розслаблюючу дію, прискорює терапевтичну дію препарату.

У комплексі компоненти препарату знеболюють вогнища запалення, знімають спазми і роздратування нервових закінчень.

Після прийому препарату, його діючі компоненти швидко проникають в шлунково-кишковому тракті, після чого проникають в кров’яний потік. Ефект після прийому препарату спостерігається через 10 – 12 хвилин і зберігається протягом 3 – 4 годин. Процес метаболізму препарату відбувається в печінці, виводитися з сечею, жовчю, каловими масами.

Показання до застосування

для дорослих

Основним показанням до застосування препарату виступає:

• ниркова колька;
• спазми кишечника;
• мігрень;
• міалгія;
• невралгія;
• суглобний біль невідомої етіології
• дисменорея.

Показанням до призначення препарату можуть виступати й інші больові синдроми вражають м’які тканини внутрішніх органів і систем. Своє широке застосування препарат знайшов при больовому синдромі у жінок в період менструації, також даний засіб часто застосовується при спастичних болях в шлунку або мігрені. Якщо природа больового синдрому невідома, від прийому таблеток або уколів Спазган краще відмовитися. Їх прийом може утруднити процес визначення причини при зверненні до лікарів.

для дітей

Спазган можна використовувати для дітей від 5-ти років. Показанням до його використання може виступати підвищена температура тіла, запальні процеси, фебрильні судоми , біль у м’язах. Незважаючи на можливість застосування препарату в педіатрії, багато лікарів рекомендують утриматися від його прийому, посилаючись на ризики побічних ефектів. Спазган для дітей частіше замінюють такими препаратами як Ібупрофен або Парацетамол.

У період вагітності і грудного вигодовування використовувати Спазган в таблетках або уколах не рекомендується. Винятком до застосування даного засобу можуть виступати стану, при яких прийом ліків не зашкодить плоду або перебігу вагітності.

Протипоказання

Інструкція із застосування ліків Спазган рекомендує перед використанням препарату ознайомитися з можливими протипоказаннями, серед яких:

• важкі захворювання нирок;
• непрохідність кишечника і шлунка;
• дисфункції печінки;
• діти до 5-ти років.

Застосування та дози

для дорослих

Розчин для ін’єкцій може використовуватися для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення. Доза препарату розраховується індивідуально, але не повинна перевищувати 5 мл на 1 введення. Частота ін’єкцій становить 1 – 2 на добу.

для дітей

Дітям ліки можуть використовуватися з 5-ти років. Рекомендована доза препарату становить 0.5 таблетки 2 рази на добу. Дітям від 8-ми років можна давати по 1 таблетці препарату не частіше ніж 2 рази на день. Тривалість прийому препарату 2 – 5 днів.

для вагітних і в період лактації

Таблетки або розчин для ін’єкцій не використовується в період вагітності і лактації. Його застосування збільшує ризик переривання вагітності на ранніх термінах і передчасні пологи на пізньому триместрі. При лактації препарат можна використовувати тільки в тому випадку, якщо на період прийому препарату грудничка перевести на штучні суміші.

Побічні дії

Ліки Спазган має хорошу переносимість, але все ж в деяких випадках після прийому препарату можуть з’явитися побічні реакції організму, серед яких:

• порушення серцевого ритму;
• нудота, потяг до блювання;
• синюшність шкіри;
• головний біль, запаморочення;
• ознаки диспепсії;
• шкірні реакції.

Поява перерахованих вище симптомів повинно стати приводом для відміни препарату або зниження дози. У будь-якому випадку потрібно звернутися до лікаря, який зможе підібрати інше ліки з аналогічним механізмом дії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Спазган не сумісний з іншими аналогічними препаратами з таким же терапевтичний ефект . У процесі прийому ліків важливо дотримуватися рекомендованих доз. Ефект ліки можуть посилити препарати містять етанол, також подібні засоби можуть збільшити ризик побічних ефектів. Препарати седативного дії посилюють знеболювальну властивість метамізолу натрію. При призначенні Спазган, прийомі інших ліків, треба повідомити лікаря.

особливі вказівки

1. Спазмолітик Спазган несумісний з алкоголем.
2. У процесі прийому потрібно строго дотримуватися дози, тривалість прийому.
3. При прийомі ліків більше 1 тижня потрібно здати аналіз крові, провести контроль за роботою нирок і печінки.
4. Забороняється купірувати больовий синдром препаратом при невідомої етіології.
5. З обережністю потрібно приймати препарат особам з бронхіальною астмою.
6. На тлі прийому препарату сеча може забарвлюватися в червоний колір.

Передозування

• нудота блювота;
• гострі болі в животі;
• судоми;
• порушення стільця;
• непритомний стан.

Поява таких симптомів вимагає прийому сорбенту, промивання шлунка. Якщо стан хворого важкий, слід викликати швидку допомогу.

Умови зберігання

В аптеках ліки можна купити без рецепта лікаря. Зберігати препарат потрібно в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 градусів.

аналоги

Серед аналогів Спазган можна виділити препарати за складом (структурні) і засоби по терапевтичній дії, тобто ті, які мають інший склад, але також застосовуються для купірування больового синдрому:

• Баралгетас – ненаркотичний анальгетик і міотропний спазмолітик. Використовується для усунення болю легкої та середньої інтенсивності.
• Метамізол – похідне піразолону з болезаспокійливу, жарознижувальну і протизапальну дію.
• Максиган – анестетик комбінованого типу, дозволяє знімати м’язові спазми.
• Спазмалгон – спазмоанальгетікі для купірування больового синдрому, має доступну ціну, часто застосовується на практиці.

Прийом будь-якого аналога потрібно узгодити з лікарем.

Вартість Спазгану становить в середньому 171 рубль. Ціни коливаються від 45 до 520 гривень.

Спазмолітики від головного болю

Таблетки від головного болю і мігрені позбавляють від неприємних симптомів. Засоби приносять полегшення, але не лікують причину. До звернення до лікаря терпіти сильний біль не представляється можливим, і тоді на допомогу приходять спазмолітичні засоби. Застосовуючи їх, важливо дотримуватися дозування і враховувати особливості того чи іншого препарату.

судинорозширювальні таблетки

Порушення кровообігу в мозку – поширена причина головного болю. Звужуються судини, виникає спазм. Коли такі больові відчуття з’являються епізодично, знеболюючі препарати можуть бути ефективні. Якщо причина нездужання визначена вірно і фізичні страждання викликані спазмом судин, прийом судинорозширювальних спазмолітиків від головного болю допоможе.

Міотропну спазмолітики

Дротаверин

Дротаверин допомагає тканинам організму наповнюватися киснем, сприяє тому, щоб клітини поглинали більше іонів кальцію. Ці спазмолітики від головного болю не діють негативно на вегетативну нервову систему . Дозування ліків залежить від віку людини, його стану і діагнозу. Максимальна доза , яку можна приймати протягом доби дорослому – 240 мг. Малюкам 3-6 років за добу допустимо пити до 120 мг (одноразово не більше 20 мг), дітям 6-12 років за 24 години можна прийняти 200 мг, 40 мг за один прийом.

папаверин

нейротропні спазмолітики

Спазмолітичні препарати нейротропної дії впливають на передачу в нерви, що стимулюють гладку мускулатуру, нервових імпульсів. Засоби розширюють звужені судини дуже просто. Спазмолітики працюють так: блокують імпульс симпатичних нервів. До нейротропним судинорозширювальну відносяться:

бускопан

Це лікарсько засіб частіше приймається для полегшення больових симптомів в черевній порожнині , наприклад, зняття кишкових, ниркових, жовчних кольок. Супозиторії призначається вагітним жінкам, які не мають негативного впливу на плід. При цьому головний біль не є основним показанням для прийому кошти, але усувається разом з іншими, головними симптомами. Цілеспрямовано від головних болів приймають Бускопан в таблетках:

природні спазмолітики

Лікувати головний біль можна народними засобами , натуральними препаратами . Добре діють трав’яні збори:

• Взяти плоди анісу, листя брусниці, мати-й-мачухи – по одній столовій ложці, по дві столові ложки квіток липи, ягід малини. Перемішати, столову ложку отриманого збору залити окропом (склянка), 5 хвилин кип’ятити. Процідити, приймати гарячим перед сном.
• Змішати дві столові ложки плодів глоду, стільки ж пустирника, трави мучниці, столову ложку кореня валеріани. Приготувати відвар, пити тричі на день по 0,3 склянки при мігрені, через годину після їжі.

Інші природні спазмолітики:

Нетрадиційні способи позбавлення від болях в голові:

• Розрізати великий аркуш алое вздовж, прикласти до скронь, чола, прилягти на 20 хвилин в темній кімнаті.
• Змастити віскі і лоб часниковим соком.
• 10 зубців часнику залити молоком (50 мл), поставити на слабкий вогонь, варити на ньому 5 хвилин, охолодити, процідити. 5-10 крапель отриманої суміші закапати у вухо, через хвилину нахилити голову, щоб відвар вилився назад, повторити на іншому вусі.
• Порізати сиру картоплю скибочками, загорнути в тонкий шар марлі, накласти отриману пов’язку на лоб.
• Заварити міцний зелений чай, всипати дрібку м’яти, випити. Несильний біль після такого чаю проходить.

Яку таблетку випити від головного болю

Препарати купируют біль, полегшують страждання, але якщо напади постійні, часті, підбором спазмолітиків від головного болю повинен займатися лікар. Коли мігрені не вщухають, повертаються і стають сильнішими, потрібно повідомити свого лікаря, що ліки не підходить. Коли позитивного ефекту немає, варто підібрати інші таблетки. Якщо засіб не діє, значить, причина болю в голові визначена неправильно.

• стресами, депресивним станом;
• мігренню ( хронічне захворювання спадкового характеру);
• запаленнями, інфекційними процесами;
• хворобами серця;
• пухлинами;
• інсультами;
• остеохондрозами.

галідор

При судинних захворюваннях , що викликають головний біль, застосовується спазмолітик Галідор. Його виписують цілими курсами, а тривалість залежить від недуги. При хворобах, що супроводжуються порушенням мозкового кровообігу , курс триває 2-3 тижні, іноді 2-3 місяці, спосіб введення препарату – внутрішньовенні ін’єкції . За допомогою крапельниці засіб подається в організм двічі на добу протягом години. Якщо є необхідність, після ін’єкційного циклу пацієнтові виписують ці ж ліки в таблетках.

спазган

В інструкції до препарату вказані три компонента, які знеболюють, розслаблюють м’язи, напружені через спазм, пом’якшують наявні запальні процеси. Спазган здатний знизити підвищену температуру. Він застосовується як препарат разової дії, щоб зняти болісний напад болю. Його можна використовувати протягом трьох днів максимум. Якщо больові відчуття і жар за цей час не проходять, призначаються інші препарати.

Приймати Спазган треба на повний шлунок . В добу допускається вживання не більше 6 таблеток спазмолитика, але це не рекомендація до дії. Зразкові схеми прийому:

1. звичайна доза для пацієнтів старше 15 років – 2-3 прийоми на добу, по 1-2 таблетки;
2. дитині молодше 12 років пропонують приймати по половині таблетки за один раз, не більше двох в цілому за день;
3. подросткамлет рекомендується пити по одній таблетці 2-3 рази на день.

Но-шпа

Ці ліки від головного болю ефективно проти неприємних симптомів, що виникли на нервовому грунті, тензіонного типу. Ця назва походить від слова tension, по-англійськи це напруга. Причина виникнення таких болів неврологія або психологічні проблеми. Ознаки тензіонних болів:

• відчуття тиску в скронях, немов на голову наділи обруч;
• оперізуючий біль з одного боку посилюється;
• рівномірні больові відчуття поступово наростають, немає пульсації.

розчин для ін’єкцій, таблетки

Фармакологічна дія:

Комбіноване знеболювальну та спазмолітичну засіб, поєднання компонентів препарату призводить до взаємного посилення їх фармакологічної дії . Метамізол натрію – похідне піразолону, виявляє аналгетичну та жарознижувальну дію. Пітофенону гідрохлорид має пряму міотропну дією на гладку мускулатуру (папавериноподібну дію). Фенпівериній володіє м-холіноблокуючу дію і чинить додатковий міотропну дію на гладку мускулатуру.

показання:

Больовий синдром (слабо або помірно виражений) при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів: ниркова колька, спазм сечоводу і сечового міхура ; жовчна колька, кишкова колька; дискінезія жовчовивідних шляхів, постхолецистектомічний синдром, хронічний коліт; альгодисменорея, захворювання органів малого таза. Для короткочасного лікування: артралгія, міалгія, невралгія, ішіалгія. В якості допоміжного ЛЗ: больовий синдром після хірургічних втручань і діагностичних процедур.

Протипоказання:

Гіперчутливість (в т.ч. до похідних піразолону), пригнічення кістковомозкового кровотворення, виражена печінкова і / або ниркова недостатність , дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тахіаритмії, важка стенокардія, декомпенсована ХСН, закритокутова глаукома, гіперплазія передміхурової залози (з клінічними проявами ) , кишкова непрохідність , мегаколон, колапс, вагітність (особливо в I триместрі і в останні 6 тижнів), період лактації. Для в / в введення – дитячий вік (до 3 міс) або маса тіла менше 5 кг. Для таблеток – дитячий вік (до 5 років) .C обережністю. Ниркова / печінкова недостатність, бронхіальна астма, “аспіринова” тріада, схильність до артеріальної гіпотонії, гіперчутливість до ін. НПЗП.

Побічні дії:

Алергічні реакції: кропив’янка (у т.ч. на кон’юнктиві і слизових оболонках носоглотки), ангіоневротичний набряк , в окремих випадках – злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бронхоспастический синдром, анафілактичний шок. З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі в червоний колір. З боку ССС: зниження артеріального тиску. З боку органів кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз (може виявлятися такими симптомами: невмотивований підйом температури, озноб, біль у горлі, утруднення ковтання, стоматит, а також розвиток явищ вагініту або проктиту). Антихолінергічні ефекти: сухість у роті, знижене потовиділення, парез акомодації, тахікардія, утруднене сечовипускання. Місцеві реакції: при в / м введенні можливі інфільтрати в місці введенія.Передозіровка. Симптоми: блювання, зниження артеріального тиску, сонливість, сплутаність свідомості, нудота, біль в епігастральній ділянці, порушення функції печінки і нирок, судоми. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля , симптоматична терапія.

Спосіб застосування та дози:

Особливі вказівки:

В період лікування препаратом не рекомендується приймати етанол. При тривалому (більше тижня) лікуванні необхідний контроль картини периферичної крові і функціонального стану печінки. При підозрі на агранулоцитоз або за наявності тромбоцитопенії необхідно припинити прийом препарату. Неприпустимо використання для купірування гострого болю в животі (до з’ясування причини). Застосування у годуючих матерів вимагає припинення грудного вигодовування. Непереносимість зустрічається досить рідко, проте загроза розвитку анафілактичного шоку після в / в введення препарату щодо вище, ніж після прийому препарату всередину. У хворих на атопічну бронхіальну астму і полінози є підвищений ризик розвитку алергічних реакцій . Парентеральне введення слід використовувати тільки в тих випадках, коли прийом всередину неможливий (або порушено всмоктування з шлунково-кишкового тракту). Потрібно особлива обережність при введенні більше 2 мл розчину (ризик різкого зниження артеріального тиску). В / в ін’єкцію слід проводити повільно, в положенні “лежачи” і під контролем артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і ЧД. При лікуванні дітей до 5 років і хворих, які отримують цитостатичні ЛЗ, прийом метамізолу натрію повинен проводитися тільки під наглядом лікаря. Для в / м введення необхідно використовувати довгу голку. Можливе забарвлення сечі в червоний колір за рахунок виділення метаболіту (клінічного значення не має). Під час лікування слід дотримуватися обережності водіям транспортних засобів і особам, які займаються потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують швидкості фізичної і психічної реакції.

взаємодія:

Розчин для ін’єкцій фармацевтичні несумісний з ін. ЛС. При спільному призначенні з H1-гистаминоблокаторами, бутирофенонами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, амантадином і хінідином можливо посилення м-холіноблокуючої дії. Підсилює ефекти етанолу; одночасне застосування з хлорпромазином або ін. похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпертермії. Трициклічніантидепресанти, пероральні контрацептиви і алопуринол підвищують токсичність препарату. Фенілбутазон, барбітурати та ін. Гепатоіндуктори при одночасному призначенні зменшують ефективність метамізолу натрію. Седативні і анксіолітичні ЛЗ (транквілізатори) підсилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. Рентгеноконтрастні ЛЗ, колоїдні кровозамінники і пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування препаратами, що містять метамізол натрію. При одночасному призначенні циклоспорину знижується концентрація останнього в крові. Метамізол натрію, витісняючи із зв’язку з білком пероральні гіпоглікемічні ЛС, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин, може збільшувати вираженість їх дії. Тіамазол і цитостатики підвищують ризик розвитку лейкопенії. Ефект підсилюють кодеїн, блокатори H2-гістамінових рецепторів і пропранолол (уповільнює інактивацію метамізолу натрію).

Перед застосуванням препарату Спазмалгон проконсультуйтеся з лікарем!

Одним з головних симптомів дисфункції шлунково-кишкового тракту служить біль. Провокує болю в кишечнику, як правило, спазм. Крім того в гінекології, при патології сечовивідних шляхів та інших хворобливих проявах пов’язаних з гладкою мускулатурою для купірування цих станів розроблені міотропної спазмолітики.

Який спазмолітик краще?

Препарати мають побічні ефекти і протипоказання

Дротаверин

Відрізняється від папаверину більш тривалим і сильним дією . Застосовується в разі наявності протипоказань до холіноблокаторами. Знижує перистальтику кишечника, тонус м’язів, розширює судини. Чи не проникає в головний мозок. Має високу біодоступність. Протипоказання: підвищена чутливість, кардіогенний шок, гіпотензія, серцева, ниркова та печінкова недостатність. Обережно при вагітності і лактації, глаукомі, атеросклерозі коронарних артерій. Побічні дії: гіпотензія, головний біль, безсоння, тахікардія, запори, нудота. Переваги – низька ціна.

Випускається під назвами Дротаверин (45 грн. За 20 таб.), (Більш дорогий – 132 грн.), Спазмол, Спазоверін

папаверину гідрохлорид

Знижує тонус м’язів органів і судин. Збільшує кровотік, в тому числі в головному мозку. У великих дозах седативний ефект, зниження серцевої збудливості і провідності. Застосовується для зняття м’язових спазмів і в якості премедикації. Випускається у формі таблеток (ціна від 40 грн.), Свічок, розчину для ін’єкцій (10 грн. За ампулу).

мебеверин

Зменшує скорочення гладких м’язів і їх тонус. Призначають для. Побічні ефекти (менше в порівнянні з дротаверином і папаверином): запаморочення, алергія, нудота, діарея. Протипоказаний при вагітності. Утриматися від діяльності, що вимагає концентрації уваги, в період лікування.

«Дюспаталін» 30 капсул по 200 мг (пролонгований ефект)

гіосціна бутілбромід

спазмалгон

Комбінований препарат, який містить: метамізол натрію (НПЗЗ з анальгетіческім, протизапальну, антипиретическим властивістю), пітофенону гідрохлорид (подібний за дії з папаверином), фенпіверинію бромід (розслабляє мускулатуру, М-холіноблокатори). Активні речовини підсилюють один одного. Протипоказання: стенокардія, ХСН, вагітність і лактація, до 6 років, кишкова непрохідність, висока чутливість. В період лікування контролювати вміст лейкоцитів і функцію печінки, виключити алкоголь, управління автотранспортом. Форма випуску: таблетки (від 136 грн.), Ампули (32 грн. За 1 шт.).

Комбінований засіб. Містить альверіна – спазмолітик міотропної дії, симетикон – знижує газоутворення. Показання: розлади шлунково-кишкового тракту, підготовка до дослідження черевної порожнини (УЗ, інструментальне, рентгенологічне). Вартість капсул 416 грн.

«Метеоспазміл» 30 капсул Рассомтренние кошти в таблетованих формах легко мати при собі, вони прості в застосуванні в необхідній ситуації.

Біль супроводжує багато захворювань внутрішніх органів. У більшості випадків вона пов’язана зі спастичним скороченням м’язів. Терпіти таку біль дуже болісно. Щоб впоратися з цим завданням, створені спеціальні ліки – спазмолітики. Препарати ці впливають або на саму гладку мускулатуру внутрішніх органів, або на процес передачі нервових імпульсів у мозку. За рахунок розслаблення м’язів біль проходить, у багатьох випадках це трапляється досить швидко. Тому так популярні у лікарів і пацієнтів спазмолітики. Список препаратів цих не дуже великий, і багато хто з них використовуються вже довгі роки. Такі ліки швидко знімають спазми і полегшують страждання пацієнта.

Що таке спазмолітики?

Препарати ці знімають болі, викликані спазмом м’язів. Також вони здатні розширювати судини і бронхи, стимулювати серцеву діяльність. Спазмолітики і зараз широко використовуються в медицині. Ще в середині 19-го століття з головок маку було виділено папаверин. Але тільки в 20-і роки 20-го століття була відкрита його здатність знімати спазми, і він став широко застосовуватися. Дослідження в цій області продовжилися, і був створений “Дибазол”, який мав ще й сосудорасшіряющм дією. А в 60-ті роки, після створення “Но-шпи”, стали ще більш популярними спазмолітики.

Класифікація цих препаратів

1. Нейротропні спазмолітики . Дія їх засновано на тому, що вони блокують передачу нервових імпульсів, що посилають сигнал в гладку мускулатуру внутрішніх органів. Деякі з них впливають на головний мозок і надають комплексний вплив на внутрішні органи, інші мають більш виборчим впливом на рецептори в м’язах шлунково-кишкового тракту і сечостатевої системи .
2. Міотропну спазмолітики . Препарати ці більш поширені, так як впливають безпосередньо на гладку мускулатуру внутрішніх органів. Вони впливають на біохімічні процеси, що протікають в клітинах, і здатні швидко розслабити м’язи.
3. Нейроміотропние спазмолтікі. Мають більш сильною дією, так як поєднують в собі переваги інших груп. До них относятсятся “Баралгин”, “Темпалгін”, “Спазган”, “максиган” та інші.

нейротропні спазмолітики

Ці препарати діляться на дві групи в залежності від способу впливу.

1. Найпоширеніші нейротропні спазмолітики – це “Атропіну сульфат”, “Платифиллин”, “Скополамин” і “Гиосциамин”. Вони впливають на М-холінорецептори, які беруть участь в проходженні нервових імпульсів через мозок. Тому, крім зняття спазмів гладкої мускулатури, нейротропні спазмолітики знижують активність залоз внутрішньої секреції і виділення соляної кислоти, збільшують частоту серцевих скорочень і підвищують внутрішньоочний тиск.
2. Препарат має більш виборчим впливом. Він не проникає в головний мозок і не впливає на інші органи. Його воздествие поширюється тільки на рецептори гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту і сечостатевої системи. Ці ліки більш популярно за кордоном, а в нашій країні відомо під назвами “Бутилскополамин”, “Бускопан”, “спання” або “Спазмобрю”.

Міотропну спазмолітики

Це більш відомий гурт препаратів. Вони використовуються набагато частіше, ніж нейротропні спазмолітики. Препарати ці впливають на клітини гладкої мускулатури внутрішніх органів і не проникають в мозок. Вони блокують надходження іонів кальцію і деяких ферментів в клітини і цим перешкоджають скорочення м’язів. Дуже часто застосовуються міотропної спазмолітики для кишечника. Препарати ці відомі багатьом і часто призначаються лікарями. Іноді ліки з одним діючою речовиною випускаються під різними назвами:

• препарати на основі дротаверину: “беспов”, “Біошпа”, “Дротаверин”, “Но-шпа”, “спазмол”, “Спазмонет”, “Спазмоверін” та інші;

• ліки гідрохлорид “та” Папазол “;
• препарати, в які входить мебеверін: “Мебеверина гідрохлорид”, “Дюспаталін”, “Ніаспам”, “Спарекс”;
• ліки з діючою речовиною тримебутин: “Трімедат” і “Необутін”.

Спазмолітики рослинного походження

• “Іберогаст” створений на основі 9 трав, які ефективні при хворобах шлунково-кишкового тракту.
• “Азулай”, що містить
• “Проспан” – спазмолітик на основі листя плюща.
• “Танацехол” містить екстракт пижма.
• “Алталекс” крім спазмолітичний надає протизапальний і седативний ефект.

комплексні препарати

В останні роки більш популярними стали болезаспокійливі ліки, в які входить кілька діючих речовин. Вони дозволяють однією пігулкою не тільки зняти спазм м’язів і зменшити біль, але і усунути її причину. Наприклад, негормональні протизапальні препарати-спазмолітики розслаблюють м’язи, знімають запалення і жар, прибирають біль. Найвідоміші комплексні ліки такі:

• “НОВІГАН” застосовується при нирковій і кишкових коліках, дисменореї, мігрені і болях в суглобах.
• “Спазмалгон” ефективний при різних болях і спазмах, лихоманці, підвищеному тиску.
• Препарат “Триган” містить парацетамол і дицикловерин і добре знімає спастичний біль.
• “Пенталгін” – дуже популярний знеболюючий препарат, що містить п’ять активних діючих речовин, які ефективні не тільки при болях і спазмах, а й при лихоманці.

Найвідоміші спазмолітики

Список препаратів, що знімають біль і спазми зростає з кожним роком. Але деякі з них популярні давно. Це “Папаверин”, “Дротаверин”, “Дибазол”, “Папазол” та інші. Але найпопулярніший препарат – “Но-шпа”. Створений він на основі дротаверину, але вважається більш ефективним і безпечним.

Найбільш часто застосовуються всі ці ліки при хворобах шлунково-кишкового тракту. Наприклад, дуже затребувані Препарати ці допомагають зняти сильні болі , неминучі при цьому захворюванні. Найкраще в цьому допомагають “Но-шпа”, “Платифиллин”, “Атропін” “Папаверин”. Вони ж ефективні при холецестит, ниркової та Крім ефективні при спазмах судин і порушення кровообігу “Галідор”, “Дибазол”, “Номігрен”, “Папазол”, “Никошпан” та інші. А “теопек”, “Еуфілін” і “Ереспал” добре знімають бронхоспазм.

Протипоказання і побічні дії

Більшість спазмолітиків добре переносяться навіть маленькими пацієнтами. Тому багато хто з них можна придбати без рецепта. Тим більше що п’ють такі препарати разово – тільки для зняття болю. Але і в цьому випадку необхідно спочатку порадитися з лікарем. Адже не всім можна принимати спазмолітики. Протипоказані вони при:

• туберкульозі;
• бактеріальних інфекціях;
• серйозних патологіях кишечника;
• тяжких порушеннях в роботі серця, печінки і нирок;
• індивідуальної непереносимості.

• розлади шлунка, нудота, метеоризм і сухість у роті;
• порушення в роботі центральної нервової системи – занепокоєння, судоми і нервове збудження;
• головні болі і запаморочення;
• порушення діяльності серцево-судинної системи – тахікардія, зниження тиску.

У Дротаверин (текст з інструкції) ⇒ Пітофенон (його знайшли)

Взаємодії Дротаверин (входить в Но-шпа) ⇔ Фенпівериній (входить в Спазмалгон)

У Дротаверин (текст з інструкції) ⇒ Фенпівериній (його знайшли)

Базові взаємодії (Drotaverine)

Підсилює (особливо при в / в введенні) ефект інших спазмолітиків (в тч м-холіноблокаторів), гіпотензію, що спричинюється трициклічними антидепресантами, хінідином, новокаїнамідом. Надійність усунення спазму підвищує фенобарбітал. Зменшує спазмогенну активність морфіну, протипаркінсонічні властивості леводопи.

Взаємодії з торгових назв (Дротаверин МС)

При одночасному застосуванні з трициклічними антидепресантами, хінідином, прокаїнамідом посилюється зниження артеріального тиску, що викликається трициклічними антидепресантами, хінідином і прокаїнамідом.
При одночасному застосуванні зменшується спазмогенну активність морфіну.
При одночасному застосуванні з леводопою можливе зменшення антипаркінсонічного ефекту леводопи.
При одночасному застосуванні посилюється дія папаверину, бендазола та інших спазмолітиків (в тч м-холіноблокаторів).
При одночасному застосуванні з фенобарбіталом підвищується вираженість спазмолітичної дії дротаверину.

Розшифровка квітів взаємодій і протипоказань

На подібні кнопки можна натискати, щоб прочитати докладніше.

• Чи не знайдено – Кіберіс не знайшла взаємодій між ліками, значить вони швидше за все не взаємодіють.
• Небезпечно! – виражено негативний взаємодія або протипоказання, яке може бути небезпечно.
• Негатив – негативний взаємодія або побічний ефект, який може знижувати ефективність.
• Позитив – взаємодія ІНОДІ може використовуватися як позитивне (часто потрібна коригування дози), або це буде свідчення препарату.
• Ні – препарати НЕ взаємодіють, що окремо зазначено в інструкції.
• Неясно – система не змогла попередньо оцінити небезпеку.