Чорнозем – візитна картка українських ґрунтів

Початківцю садівникові ще з курсу шкільної біології зрозуміло, що отримання високого врожаю садово-городніх культур, а також вирощування і догляд за рослинами безпосередньо залежать від великої кількості різних супутніх факторів. Зміна погодних показників, аномальна вологість, холод чи посушлива спека, терміни висадки, сорти підібраних культур, необхідність у підживленнях, частих поливах та прополюваннях. Всі ці фактори можуть, як допомогти, так і нашкодити садівникові-городнику, якщо зовсім не мати поняття з яким видом ґрунту маєш справу. Тому, при закладці майбутнього саду дуже навіть необхідно, перш за все, звернути увагу на хімічний склад ґрунту ділянки, визначити вид та кислотність землі, потребу у воді та підживленні.

Види ґрунту, поширені в Україні

Сільськогосподарські землі України складаються здебільшого з кількох видів ґрунтів. Варто зазначити, що родючими в Україні вважають глинисті та суглинні, піщані та супіщані, а також болотисті, вапняні ґрунти. Кожен вид грунтового ґрунту має як свої особливості, нюанси та сильні сторони. Отже, і правила, і вимоги щодо догляду за рослинами для різних видів ґрунтів суттєво відрізняються. Відрізняються і види як овочевих, так і фруктових культур, сорти квітів, чагарників і дерев. Дотримання правил, знання особливостей і характеристик ґрунту відведеної ділянки може підвищити кількість і якість продукції, що вирощується, в кілька разів. У цій статті розглянемо найбільш родючий та корисний ґрунт України – це чорнозем. Вивчимо основні характеристики ґрунту, визначимо зовнішній вигляд, потребу у збагаченні корисними добривами та ознайомимося з раціональним вибором рослин, що дають відмінний результат при вирощуванні на чорноземних землях.

Зовнішній вигляд чорнозему

Чорнозем – це створений природою шар землі, що містить до одного метра в глибину потужний шар чорного гумусу, що нараховує у своєму складі вуглецеві сполуки, азот, водень та велику кількість сорбованих мінеральних сполук. Гумус утворюється в процесі росту і відмирання степових рослин та їх коріння, а також життєдіяльності підземних мешканців, таких як черв’яки, всілякі комашки, мурахи. Саме гумусом харчується рослина всіх етапах свого зростання.

Місця утворення чорнозему

Зони степів і лісостепів, де панує сухий і теплий помірно-континентальний клімат з обов’язковою кількістю опадів, зміною температурних показників, певною придатністю грунтів для існування мікроорганізмів і безхребетних особин, а так само обов’язкова наявність рясної трав’янистої багаторічної рослинності. .

Слід зазначити, що чорноземи, як і глинисті і піщані ґрунти в чистому, не змішаному вигляді зустрічаються досить рідко. Зазвичай ґрунтові шари мають змішаний характер, з переважанням якогось окремого виду, на характеристики якого спираються садівники при здійсненні догляду. Цей фактор притаманний і чорноземам. Максимальна кількість саме чорнозему у представлених ґрунтових зразках, відібраних на садових ділянках, не перевищує 80%.

Чорнозем – це високопотенційний, чудовий ґрунтовий шар, що має особливу структуру, що нагадує зернисті грудки. Найчастіше він складається з біологічного гумусу, що є джерелом кальцію та калію, що відрізняється високою водопоглинаючою та вологовтримною здатністю, справедливо вважається найбільш оптимальним варіантом для вирощування на території України.

Основні характеристики чорнозему

1. Дихаючий грунт, що добре пропускає вологу, за рахунок наявності комкуватої структури.
2. Наявність гумусу, який не випаровується протягом 3-4 років.
3. Великий вміст кальцію, необхідне будь-якій рослині.
4. Маса корисних мікроелементів у вигляді заліза, азоту, сірки та фосфору.
5. Зазвичай нейтральна кислотність, що підходить усім рослинам.
6. Висока родючість.

Різновиди чорнозему

Експерти розрізняють п’ять видів чорнозему.

• Звичайний.На вигляд більш комковатий і вологоємний. Основні місця залягання – це всі види степових зон, поширених на території України.
• Південний. Відсоток вмісту гумусу трохи більше, ніж у стандартного. Зустрічається в степових районах південної частини країни, утворюється внаслідок припинення існування ковилових рослин.
• Типовий. Вважається збалансованим ґрунтом, утворюється на суглинках, луках, степах та в лісостепових смугах за рахунок відмирання різних трав’янистих культур та рослин.
• Опідзолений. Слабокислий грунт та малий відсоток перегною. Зустрічається у широколистяних та трав’янистих лісах.
• Вилужений. Підвищений вміст кальцію та магнію. Вилужений чорнозем зустрічається в лісостепових зонах і збагачується за рахунок відмирання та перепревання різних степових трав.

Поповнення поживного балансу (добрива)

Родючі чорноземи, як і інші ґрунти та ґрунти, що знаходяться довгий час в експлуатації потребують поповнення поживних речовин, які вони віддають рослинам на всьому періоді зростання. Точніше, чорноземні землі теж потребують періодичного підживлення. Добре відгукуються чорноземи на внесення органіки та засівання площ рослинами-сидеритами, що значно збагачує землю та живить. Чорноземи за своєю структурою вважаються важкими ґрунтами, тому для полегшення процесу розпушування найкраще додавати невелику кількість піску, або можливо торфу. Чорноземи бувають різноманітними за кислотністю, тому для кожного виду потрібне своє підживлення. Для відновлення необхідного балансу в кислий ґрунт додають вапняний розчин і деревну золу, слаболужний ґрунт вимагає підвищення кислотності.

Як визначити чорнозем?

На вигляд чорнозем дуже схожий на свіжий торф, перегній або гній. Але, при просушуванні на відкритому сонці, торф’яна куля обов’язково розсиплеться на дрібні фракції. Ком чорнозему залишиться таким же щільним за рахунок утримання вологи. Гній складається з екскрементів птахів і тварин, а перегній одержують із гною після процесу бродіння і перепревання, а також обробці гною впродовж певної кількості часу. Чорнозем – це родючий шар ґрунту, а перегноєм і гноєм удобрюють її для збільшення родючості. Торф’яні пласти, як і чорноземні шари, утворюються за рахунок розкладання та переперевання залишків рослин і відбуваються ці процеси в болотистих місцевостях, де основною рослиною є мох. Тому чорнозем утримує вологу, а торф’яні пласти добре пропускають її. Справжній чорнозем залишає на долоні чорний і жирний слід після сильного стиснення його грудки. Жирність і чорний колір – особливість гумусу, основного елементу чорнозему.

Що краще вирощувати на чорноземних ґрунтах?

Кращим ґрунтом для обробітку та вирощування, як овочевих, так і фруктових культур, а також злакових, пасльонових та бобових, чагарників та дерев визнаний чорнозем. Їм засипають майбутні газони, використовуючи як спеціальний рослинний ґрунтозміш, окультурюють земельні ділянки з великим вмістом глини, а також розбавляють землі зі слабкою дренажною системою для створення на них необхідного для рослини повітряно-водного стану.

Сьогодні саме чорнозем вважається найкращим ґрунтом для вирощування сільськогосподарських культур, на якому добре ростуть, цвітуть і плодоносять квіти, чагарники, дерева. Чорнозем – це садовий ґрунт, придатний як для садів та городів, так і для вирощування кімнатних рослин.

Види Та Типи Ґрунтів: Їх Основні Властивості

Щоб зібрати рясний урожай, аграрій повинен висіяти потрібну рослину в потрібний час і в потрібному місці, яке визначається не лише географічним положенням і особливостями клімату, але і типом ґрунту. У кожного з них є переваги і недоліки, і різні типи ґрунтів підходять для вирощування різних культур щодо: вмісту поживних речовин (чи потрібно додаткове підживлення); обробки землі (наскільки легко, без додаткових зусиль, обробляється певний тип ґрунту); поливу / зрошенню (як швидко вода надходить і відводиться у даному типі ґрунту). Беручи до уваги дані ключові фактори, ви можете як найкраще використати ситуацію для певного виду ґрунту. І для цього потрібно знати, з яким конкретним типом ви маєте справу.

Які Існують Види Ґрунту – Основні Характеристики, Що Мають Значення

Що стосується класифікації основних видів ґрунтів, то немає єдиної думки. Існує кілька підходів залежно від основної відмітної риси. Однак найчастіше парадигма базується на композиції. Слід також зазначити, що різні галузі мають власні класифікації.

Визначення виду ґрунту зазвичай пояснюють елементи, з яких складається речовина: пісок, глина і мул. Таким чином, існує три основні матеріали для побудови різних видів земель з їх сильними і слабкими сторонами. Намагаючись зрозуміти, в чому полягає різниця, слід звернути увагу на розмір частинок. Найменші з них характерні для глини. Чим дрібніше частинки, тим менше повітря залишається між ними і тим ближче вони прилипають одна до одної.

Піщані Ґрунти

У піщаних ґрунтах (легких) переважає високий вміст піску, невелика частка глинистих мінералів і низький вміст гумусу. Такі землі відповідають своєму визначенню «легких», тому що маючи сипучу зернисту структуру вони легко культивуються, швидко руйнуються, мають підвищену повітро-і водопроникність, але не утримують вологу, добре прогріваються, а також швидко охолоджуються. Істотним недоліком піщаної землі є мізерне біологічне життя в них, оскільки ґрунтовим мікроорганізмам не вистачає вологи і поживних речовин. Це неминуче призводить до нестачі в рослинах активних і поживних речовин. У таку землю доводиться частіше вносити органічні добрива, які стають мало не єдиним джерелом живлення рослин. Але і це не завжди дає бажаний ефект, так як добрива швидко розкладаються з водою, легко потрапляють в піщані землі, а розчинені в ньому просто вимиваються, переходячи безпосередньо в нижні шари землі.

Глинисті Ґрунти

Глинисті ґрунти (важкі) – дуже щільні, в’язкі, легко злипаються, важкі, складнооброблювані. При перекопуванні такі землі не кришаться, а утворюють великі грудочки, які дуже важко зламати і подрібнити. Глинисті види ґрунтів погано пропускають воду і не утворюють розвиненої капілярної системи, внаслідок чого коріння рослин трудом отримують вологу, необхідну для їх життя. Однак, ввібравши воду, глинисті види землі не пропускають її в нижні шари, і вона накопичується в зоні вкорінення рослин, що призводить до застою і загнивання кореневої системи. Ще одним наслідком ущільненої структури глинистої землі є те, що вона запливає під час дощу. Після висихання така земля покривається щільною твердою кіркою, яка перешкоджає проникненню повітря, світла та вологи до коріння рослин («бетонний ґрунт»). У міру висихання та під впливом сонця поверхня заплилих глинистих видів ґрунтів тріскається і набуває ще більш ущільнену структуру.

Через ущільнення глинисті землі характеризуються поганою повітропроникністю, що обмежує надходження кисню до коренів рослин, а також мікроорганізмів, що живуть у землі. Нестача кисню уповільнює розкладання органічної речовини на кінцеві продукти розпаду, збіднює землю і позбавляє рослини цінних поживних речовин. Це багато в чому пояснює дефіцит біологічного життя в глинистих землях, деякі райони яких можна охарактеризувати як «мертві» з точки зору наявності в них розвиненого мікробіологічного середовища.

Кам’янисті Ґрунти

Кам’янисті ґрунти за визначенням зустрічаються на схилах пагорбів і гір. Камені або щільні гірські породи, що не є родючими, складають значну частину їх структури. Ці види ґрунтів добре прогріваються і довго зберігають тепло, але в них немає активного життя мікроорганізмів, і мікроелементи швидко вимиваються або вивітрюються разом з гірськими породами. Вода також не залишається в структурі землі.

Торф’яно-Болотні Ґрунти

Торф’яно-болотні ґрунти складаються з багатих азотом органічних речовин, які часто недоступні для рослин. Ці землі мають критично мало фосфору і мало калію. Однак існує таке поняття, як торфовівіанітові землі. Навпаки, у них багато фосфору, але вони входять до складу сполук, недоступних для рослин. Торф’яно-болотні землі також характеризуються хорошою вентиляцією та водопроникністю, але часто з надлишком вологості. Торф’яні види ґрунтів повільно нагріваються, оскільки торф погано проводить тепло. Оскільки структурні торф’яні землі є своєрідною губкою, яка легко поглинає, але також легко виділяє воду, їх структурний склад слід покращувати за рахунок збільшення вмісту твердих речовин.

Супіщані Ґрунти

Супіщані ґрунти мають багато ознак піщаної землі, але в більш збалансованому співвідношенні, сприятливому в усіх відношеннях для вирощування рослин, будучи проміжним видом ґрунту. Супіщані землі повітропроникні, мають високий запас води, добре вбирають і утримують вологу, зв’язують мінерали та поживні речовини, запобігаючи їх вимиванню з землі. Супіщана земля характеризується розвиненим біологічним життям. Такі види ґрунтів створюють сприятливе середовище для вкорінення та розвитку кореневої системи рослин: хороша аерація забезпечує вільний доступ кисню до землі, а потужна капілярна система забезпечує коріння вологою та поживними речовинами. Поверхня піщаної землі швидко віддає воду після зволоження, не утворює кірки і не сохне глибоко до рівня вкорінення рослин. Крім того, через досить пухку структуру піщані землі швидко нагріваються і гнучко реагують на різницю між денними та нічними температурами.

Суглинні Ґрунти

Суглинні, або середні ґрунти корисні для садівництва та землеробства. Назва визначає проміжне положення суглинистої землі між глинистою та піщаною землею, хоча вони мають переваги обох типів і позбавлені крайніх недоліків. Можна стверджувати, що в цьому виді ґрунту існує оптимальний баланс, необхідний для успішного вирощування різних видів рослин. Структура суглинистої землі характеризується зернистою грудкуватістю, а також містить досить великі тверді частинки землі та пилоподібні частинки. Ці землі легко обробляються, не утворюють щільних грудок і не злежуються після обробітку. Суглинкові землі містять велику кількість поживних речовин (багаті мінералами та елементами), запас яких постійно поповнюється завдяки активності ґрунтових мікроорганізмів та багатому біологічному життю. Суглинкові землі характеризуються високою повітропроникністю та водопроникністю, добре утримують вологу, швидко і рівномірно прогріваються з настанням тепла і підтримують сталий температурний режим.

Порівняння Основних Компонентів Ґрунту

Давайте порівняємо переваги і недоліки кожного компонента в основних видах ґрунтів.

* Швидкість всмоктування – це час, необхідний землі для поглинання кількості води.
** Ємність поля – це відсоток вологи в землі після того, як більше не залишилося води.

Здається, що мул має оптимальний склад для сільськогосподарських потреб, оскільки він має “наймудрішу” комбінацію з усіх параметрів. «Вихідні дані» означають багато, але не є визначальними. При підвищених температурах і відсутності води ви можете зіткнутися з помилками. Однак, якщо ви змішаєте піщаний вид ґрунту з мулом або торфом, у вас є всі шанси домогтися найкращих результатів. У випадку з глиною добре б змішати її з піском.

Мул поки здається кращим варіантом, але, судячи з усього, не обов’язково. Крім піщаних, глинистих або мулистих, існують ще три види ґрунтів: торф’яні, крейдяні і суглинки.

• Торф’яні ґрунти багаті органічними речовинами (гноєм) і їх можна знайти на берегах річок, болотах або в лісах.
• Крейдяні ґрунти містять вапно або карбонат кальцію. Вони дуже лужні і не підходять для вирощування рослин, яким потрібні кислі види ґрунтів. Однак якщо ви підкислюєте такі землі або вирощуєте види, які потребують лужних земель, у вас все одно є всі шанси на успіх. Якщо говорити про садівництво, то лимонному дереву або азалії потрібна висококисла земля, тому всі ваші спроби виростити їх на крейдяній землі потерплять повне фіаско. З іншого боку, регулюючи РН добривами (в даному випадку збільшуючи його), ви можете вирощувати рослини, яким це буде цілком комфортно.
• Суглинкові ґрунти, здається, є джекпотом для всіх фермерів. Вони включають глину, пісок та мул і є найкращим можливим поєднанням усіх негативних та позитивних якостей. Він вважається найкращим видом ґрунту і є більш сприятливим для садівників, ніж будь-який інший, оскільки не вимагає додаткових вкладень. Що стосується власне складу, то він складається з 40% мулу, 40% піску, 20% глини.

Типи Ґрунтів Поширені В Україні

На території України утворились різні типи ґрунтів. Їх розподіл на рівнинах підпорядковується закону широтної зональності (змінюються з півночі на південь).

Дерново-Підзолисті Ґрунти

Дерново-підзолисті ґрунти поширені переважно на Поліссі. Вони утворилися в умовах надмірного зволоження під мішаними та сосновими лісами. Материнські породи для них – водно-льодовикові піщані відклади. Ці типи ґрунтів мають низький вміст гумусу – до 1,5%, яскраво виражений так званий підзолистий горизонт, з якого відбувається глибоке вимивання поживних речовин. Тому вони мають низьку плодючість.

Сірі Лісові Ґрунти

Сірі лісові ґрунти поширені в південній частині Полісся, на заході та на Правобережній Україні в районах широколистяних лісів. Вони утворилися на суглинистих породах в умовах достатньої кількості вологи. Вміст гумусу в них також невеликий (3%), тому їх природна родючість невисока.

Чорноземні Ґрунти

Чорноземні ґрунти утворились в лісах в умовах недостатнього зволоження під степовою рослинністю. Це найпоширеніші в Україні типи ґрунтів що займають майже 65% території країни і є її національним багатством. Високий вміст гумусу (8-15%) та зернисто-грудкувата структура роблять їх найбільш родючими не лише в Україні, а й у світі. Шар перегною в чорноземах має значну товщину – від 0,4 м до 1 м і більше. Різні підтипи чорноземів широко розповсюджені в різних районах країни: у лісостепу – підзолисті та типові чорноземи, у північній частині степу – звичайні чорноземи, на півдні степу – південні чорноземи. Різноманітність підвидів та їх обумовленість різною вологістю місцевості. Загалом в Україні зосереджена п’ята частина всіх чорноземів у світі.

Каштанові Ґрунти

Каштанові ґрунти створювались на сухих степових ділянках, в умовах недостатнього зволоження та поганої рослинності. Мають низький вміст гумусу – 3%, але досить сильний гумусовий горизонт – до 0,55 м. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці типи ґрунтів потребують додаткової вологи.

Інші Ґрунти

Інші ґрунти – крім основних зональних типів ґрунтів, на рівнинних просторах України на Поліссі формуються болотні та торф’яно-болотні землі, в долинах річок – лучні та лучно-болотисті землі. У лісостепу та степу солонці розподілені окремими невеликими плямами – малородючими землями, в яких простежується горизонт зі значним вмістом солі. У південних степах утворюються солончаки – неродючі типи землі, мають високий вміст солі по всій їх товщі. Такі типи землі вимагають промивання та гіпсування для вирощування рослин. В результаті інтенсивного промивання водою розлив солонці в закритих рельєфних западинах перетворюється на солодід, у якому шар солі зникає, але з’являються глейові горизонти.

Як Визначити Види Ґрунтів: Прості, Але Надійні Прийоми

Є кілька основних та швидких тестів, щоб зрозуміти види будови землі, користуючись характеристиками видів ґрунтів та їх властивостями. Для більшої точності вам потрібно відокремити від нього великі та важкі частинки, наприклад, каміння та гравій, а також попередньо змішати зразки з різних ділянок поля.

• М’яч. Зробіть кулю з вологої (але не наскрізь мокрої) речовини і киньте її приблизно на півметра заввишки. Ловіть. Якщо вона розсипається, вона занадто піщана. Якщо вона все одно злипається – це означає, що вид ґрунту містить багато глини. Інший варіант – просто стиснути її. Якщо вона розбивається, вона піщана. Якщо воно прилипає до рук – вона складається переважно з глини.
• Горохове зерно. Візьміть невелику кількість землі і потріть пальцями. Якщо речовина ніби жирна на дотик, прилипає до пальців і плавно розтікається – це глина. Якщо вона крихка і не розтікається легко, це інший вид ґрунту – пісок.
• Палиця. Зробіть паличку з вологої землі, катаючи її між рук. Поставте. Якщо вона зводиться без дроблення – глини досить. Якщо ні, то в основному вона складається з піску.
• Баночка (пляшка). Цей варіант передбачає трохи математики і фізики. Насипте жменю-дві землі в пляшку і залийте водою. Добряче струсіть. Результатом експерименту стануть шари різних видів ґрунтів відповідно до їх ваги. Виміряйте їх і розрахуйте співвідношення. Врахуйте, що глина може осідати кілька днів. Послідовність елементів залежить від їх ваги. Найважчий – пісок, він буде на дні. Мул буде посередині. Найлегшою є глина – вона буде зверху.

EOSDA Crop Monitoring

Отримайте доступ до супутникових знімків з високою роздільною здатністю – керуйте полями ефективно!

Спеціалізоване Програмне Забезпечення І Карти Типів Ґрунту Для Сільського Господарства, Як Найбільш Точний Метод Визначення Типу Ґрунту

Ці тести є приблизними і можуть дати вам загальне уявлення. Вони легко проводяться і підходять в якості шкільних експериментів в науці. Якщо ви хочете точно знати і звернутися за професійною порадою, ви можете покластися на супутники. Вони можуть надати вам карту типів ґрунтів, що оцінює рівень випромінювання земної поверхні.

Різні типи землі випромінюють різні сигнали (вони ж температури), які розрізняють і реєструють супутники. Спеціальне програмне забезпечення, доступне на сільськогосподарських угіддях, інтерпретує сигнал і дає вам готові високоточні результати.

Види Ґрунтів В EOSDA Crop Monitoring

Залежно від типу землі, фермер приймає аргументоване рішення, яку культуру висівати. Платформа також надає рекомендації щодо того, скільки добрив можна використовувати для підтримання та / або підвищення продуктивності різних типів ґрунту.

Ще однією корисною функцією EOSDA Crop Monitoring є можливість фермерам бачити історію розвитку рослинності будь-якого конкретного поля за останні 5 років. Ця функція використовується для порівняння стану полів у попередні роки та визначення факторів, що впливають на розвиток певного виду сільськогосподарських культур. Таким чином, вони можуть приймати рішення щодо внесення різних видів добрив, температури та рівня вологи, а також інших вимог для задоволення потреб певного типу ґрунту.

Тип Ґрунту Для Землеробства: Як Зробити Правильний Вибір?

Коли справа доходить до правильного типу землі для рослин, не існує єдиного рецепту успіху, але суглинні землі здаються ідеальними.

Навіть якщо трава за парканом здається більш зеленою, у вашого сусіда, швидше за все, буде така сама земля, як у вас. Рідко буває, що в одному районі зустрічаються різні типи ґрунтів. Найточнішу відповідь може дати онлайн-програмне забезпечення для управління полями – супутники можуть стежити за площею, обробляти дані та давати точну відповідь за допомогою діаграми типу ґрунту ваших полів.

Слід також зазначити, що «чисті» типи зустрічаються рідко – швидше за все, доводиться мати справу з такими сумішами, як піщана глина, мулиста глина, суглинна глина, мулистий суглинок, суглинистий пісок тощо.

Крім того, слід враховувати і типи забруднення землі. Поряд із природними «включеннями», такими як гній і екскременти, вироблені тваринами і людьми, існують радіоактивні забруднювачі, міські та промислові відходи, що впливають на склад та загальну якість землі.

Отже, головний спосіб домогтися успіху в сільському господарстві – це знати свій конкретний тип землі та вирощувати рослини, які найбільш підходять для конкретного випадку.

Про автора:

Василь Черлінка має більш ніж 30-річний досвід роботи в галузі агрономії та педології (ґрунтознавства). Він є доктором біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Доктор Черлінка навчався у машинобудівному технікумі в Україні (1989-1993), потім поглиблював свої знання в галузі агрохімії та агрономії у Чернівецькому національному університеті за спеціальністю “Агрохімія та ґрунтознавство”.

У 2001 році успішно захистив дисертацію “Обґрунтування агроекологічної відповідності моделей родючості ґрунту та його факторів вимогам польових культур” та отримав ступінь кандидата біологічних наук з ухилом у ґрунтознавство в ННЦ “Науково-дослідний інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.М. Соколовського”.

У 2019 році доктор Черлінка успішно захистив дисертацію “Цифрові моделі рельєфу у ґрунтознавстві: Теоретико-методологічні основи та практичне використання” та отримав ступінь доктора біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Василь одружений, має двох дітей (сина та дочку). Протягом усього життя захоплюється спортом (є кандидатом у майстри спорту України з пауерліфтингу та навіть брав участь у змаганнях стронгменів).

З 2018 року доктор Черлінка консультує EOSDA з проблем ґрунтознавства, агрономії та агрохімії.

Презентація до уроку “Я досліджую світ” 3 клас.” Ґрунт. Склад і утворення. ” за підручником Надії Бібік, Галини Бондарчук.

Презентація до уроку “Я досліджую світ” 3 клас.” Ґрунт. Склад і утворення. ” за підручником Надії Бібік, Галини Бондарчук. Презентація містить повторення вивченого матеріалу, подачу нової теми. Вчитель та учні можуть перевірити засвоєння матеріалу під час виконання творчих завдань.

Ґрунт. Склад і утворення. Я досліджую світ3 клас. Автор Шаталова О. О.,вчитель початкових класів. Білоцерківськоїпочаткової школи №23

Стан неба. Температура повітря. Опади. Вітер. Синоптик

Гра “ Загадка в гості завітала “Мене різали, топтали,І товкли, й перевертали. Мужньо я усе стерпіла,Врожаями відплатила. ( Земля )

Пам’ятайко допоможе !Верхній родючий шар землі,на якому ростуть рослини і деживуть різні організми, називають ґрунтом. Пригадаймо, що ж таке «ґрунт»?

Гра “ Прочитай і загадку відгадай“Я все терплю і всім добром плачу. ( Ґрунт )

Яка , на твою думку, основна властивість ґрунту?Пам’ятайко нагадує: Основна властивість ґрунту – колірродючістькількість

Ґрунт, у якому багатоперегною, називаєтьсячорноземом.

Чорнозем – найродючіший ґрунт. Він добре пропускає воду і повітря, зберігає вологу.

Ґрунт, у якому багато піску, називають піщаним. У ньому мало повітря, такий ґрунт швидко пропускає воду, але пога-но її зберігає. Вода швидко випарову-ється, і ґрунт стає сухим.

Ґрунт, у якому багато глини, називається глинистим. Він містить дуже мало повіт-ря. Погано пропускає воду, але довго її зберігає. Коли багато вологи, глинистий ґрунт стає в’язким, а після висихання – твердим і щільним.

Тестування! Тестування!1.Ґрунт – це…А) верхній родючий шар земліБ) тіло, створене руками людини. В) гірська порода

2. Основна властивість ґрунту – …А) розчинність. Б) родючість. В)сипучість

3. У родючому ґрунті багато …А) перегною. Б) повітря. В) глини

4. На якому ґрунті краще ростуть рослини?А) на піщаному. Б) на чорноземів) на глинистому

“ Пізнайко “Ґрунт утворюється століття-ми. При густому рослинному покриві й за сприятливих умов для утворення шару ґрунту завтовшки 1см потрібно 250-300 років.

Дай відповіді на запитання. Чому на розпушеному ґрун-ті краще ростуть рослини?Як обробляють ґрунт?Чим потрібно удобрювати ґрунти?Чи треба удобрювати чорнозем?

Яка земля,Більше зем- лю удобряй. На чорнійземлібудеш мати урожай.білий хліб родить.такий і хліб. Гра « Хвостики «

Ґрунт – багатство. Землі. Стався до нього бережно!