Живокіст лікарський: застосування для суглобів, правильна заготівля кореня живокосту. В якому випадку живокіст протипоказаний?

У даній статті ми розглянемо як застосовувати живокіст для лікування суглобів.

Перша згадка живокосту з’явилося в часи Древньої Греції. У перекладі з грецької – означає «з’єднання». Також має іншу назву – живокіст (не плутати з живокіст – delphinium), сальний корінь. Являє собою квітуче багаторічна рослина з широкими шорстким листям на великих стеблах висотою більше метра.

Квіти живокосту дрібні — мають форму дзвіночка фіолетового кольору. Коріння рослини довгі і темні, при надломе виділяють густий липкий сік. Росте по берегах водойм в сирому родючому грунті. Період цвітіння — кінець весни і початок літа. Живокіст популярний на території Європи і західної Азії.

Лікувальні властивості і методи лікування суглобів живокостом

Живокіст знаменитий своїми ранозагоювальні та протизапальними властивостями. В його складі містяться: розмаринова кислота – зменшує больові відчуття і запалення, алантоїн – активізує регенерацію шкіри, ріст клітин кістки. Аспаргін – в’яжуча речовина, що служить для зміцнення зв’язок і кісток.

Рекомендовано застосовувати при наявності травм і ударів, переломів, ран, невралгії, пролежнів. Використовується при лікуванні артриту, судом, подагри, усуває гематоми. Надає лікувальну дію на суглоби і м’язи – застосовується при вивихах, розтягненнях.

Основне застосування живокосту зовнішнє – лікування суглобів. Для лікування використовують всі частини рослини. Особливою користю для суглобів володіють коріння.

На їх основі виготовляють:

1. Настоянка: розмочений у воді сухий корінь заливають горілкою. Наполягають розчин, в темному місці пару тижнів — періодично струшуючи. Використовується як для розтирання суглобів або компрес. Застосовується курсами по два тижні з перервами.
2. Компрес з відвару: подрібнені сухі корені живокосту заливаються окропом і заварюються в термосі добу. Процідженим розчином рекомендується змочувати серветку і прикладати до хворого місця, обгорнувши теплим шарфом. В перший годинник після травми треба використовувати охолоджений відвар і поступово переходити на теплі компреси. Це добре знімає набряк і знеболює. Також відвар застосовується при лікуванні ревматизму. Застосовується в різному вигляді
3. Мазь – найпопулярніший спосіб лікування суглобів. Для приготування мазі підійдуть свіжі і сухі кореневища живокосту. Подрібнену кореневу частину використовують з додаванням розтопленого свинячого жиру, масла, крейди, бджолиного воску. Готується мазь просто: розтопленим жиром заливається натертий живокіст і витримується на вогні пару годин. Потім проціджують і заливається в банку. Зберігати таку мазь треба в холодильнику. Мазь з живокосту можна збагачувати іншими лікувальними компонентами – прополіс, вітамін Е, димексид. Користуватися краще на ніч: розтерти маззю хворе місце або додати невелику кількість, накрити папером і обмотати теплою пов’язкою.
4. Для більшої ефективності у комплексному лікуванні з маззю і профілактичних цілях — живокіст застосовується всередину. У вигляді відвару з медом або молочної суміші: сухі корені живокосту розмочують добу в холодній воді, потім заливають молоком і томити на повільному вогні кілька годин. Отриманий склад приймають по 1 ложці після їжі протягом тижня. З другого тижня в одержаний розчин додають мед або сир і продовжують прийом за тією ж схемою.
5. Масло: витягується з кореня живокосту. Застосовується у вигляді регулярної растирки ураженої ділянки. Цей метод допустимий для довгострокового застосування і не протипоказаний дітям.

Як заготовити корінь живокосту для лікування суглобів?

Щоб приготувати ліки для суглобів — треба правильно заготовити корінь.

• Збирати слід тільки бічні частини кореня – хрусткі і м’ясисті. Вони містять найбільшу кількість в’язких корисних речовин. Свіжий корінь краще використовувати відразу або засушити для подальшого застосування.
• Для цього необхідно його помити і розрізати по довжині, підсушити на повітрі. Потім корінь перекласти в темне місце для досушування.

• Температура при висушуванні не більше 60°C – інакше це зруйнує корисні речовини живокосту. Уникати потрапляння вологи – корені живокосту швидко пліснявіють.

Протипоказання до застосування живокосту для суглобів

Живокіст містить отруйні речовини — алкалоїди. У невеликих дозах живокіст не небезпечний. Але тривале застосування вимагає контролю.

• Живокіст застосовується в народній медицині, фітотерапії та гомеопатії. Практична медицина уникає такого лікування. У деяких країнах Європи живокіст в списку заборонених ліків.
• Безконтрольне вживання живокосту не зовсім сприятливо впливає на печінку і може спровокувати онкологію. Слід уникати передозувань.
• Живокіст протипоказаний у період вагітності та годування груддю. Не рекомендується для прийому всередину дітям. Будь-яке застосування живокосту слід проводити під наглядом фахівця.

Живокіст лікарський – лікувальні властивості

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.), інколи відомий як окопник. Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки 30 – 100см. Стебло товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгасто-ланцетні, верхні – сидячі. Вся рослина шорстка. Квітки в завійках. Віночок темно-фіолетовий або рожевий. Цвіте у травні-липні. Росте у заплавах річок, на вологих луках, біля каналів, струмків, на низинних торфовищах.

Як заготовляти та зберігати живокіст лікарський

Для медичного застосування використовують корені рослини, які викопують пізно восени. Їх очищають, миють і подрібнюють. Сушать при температурі не нижчій 40 градусів.

Хімічний склад

У коренях живокосту лікарського знайдено пектини, слизи, дубильні речовини, ефірну олію, гіркоти, алкалоїди, смоли, алантоїн.

Застосування живокосту в лікувальних цілях

У народній практиці корінь живокосту застосовують як:

• обволікаючий засіб при всіх видах запалення слизової оболонки, а особливо при грудних захворюваннях.
• в’яжучий засіб.
• засіб, що видаляє змертвілі тканини і сприяє грануляції уражених ділянок шкіри, ран, виразок.

Встановлено його лікувальну дію при:

• ерозивних та виразкових ураженнях травного тракту.
• чиряках, виразках і наривах.
• хворобах легень, запаленнях горла, хрипоті і кашлі.
• переломах і туберкульозі кісток.
• парадонтозі ( також гнійному), для полоскання горла.
• болях в ампутованих кінцівках.
• поносах, дизентерії.

Відзначається краща дія не сушеного кореня, а сирого.

УВАГА! Корені живокосту вважаються отруйними!

При застосуванні користуйтеся порадами спеціалістів.

Related Posts: