Як збирають пшеницю?

Усе, що пропонує вирощування пшениці, цікаве, оскільки з неї виробляють борошно, макаронні вироби тощо, усі продукти, які часто використовуються на наших кухнях. Пшениця має жовтий колір і, поряд з рисом і кукурудзою, є однією з найбільш культивованих злаків у світі. Зараз можна побачити, що сільськогосподарські угіддя повні пшениці, і, згідно з деякими статистичними даними, щороку висівають мільйони тонн. Однак багато хто задається питанням як збирають пшеницю.

Тому ми збираємося присвятити цю статтю тому, щоб розповісти вам, які основні кроки потрібно зробити, щоб дізнатися, як збирають пшеницю, особливості її вирощування та цікавинки.

Основні вимоги

Пшениця є рослиною, яка віддає перевагу температурі від 10 до 25 °C, хоча це не рекомендується, вона може переносити мінімальна температура 3 °C і максимальна 30-35 °C. Кращий термін початку посіву багато в чому залежить від сорту, який висівається, оскільки одні сорти пшениці висівають під зиму, а інші – навесні.

Рослини озимої пшениці характеризуються тим, що ростуть протягом зими і завершують свій цикл влітку. Сорт характеризується вимогами щодо відносної вологості від 50% до 60% від початку качана до збору врожаю, із сухим кліматом у період дозрівання.

З іншого боку, ярі сорти не вимагають низькотемпературного зростання, тобто їх можна висівати навесні, але вони менш поживні, ніж інші сорти. Пшениця — це культура, яка потребує сонячного світла для розвитку та розвитку в ідеалі вам потрібно 8 годин сонячного світла на день, Незалежно від обраного сорту.

Пшениця не потребує багатого поливу, може рости, поки випадає 300 або 400 мм опадів, але взимку і навесні має бути багатим. Якщо ви хочете отримати хороший урожай, вам слід поливати два-три рази на рік, хоча це багато в чому залежатиме від вологості ґрунту. Зазвичай перший рясний полив проводиться. Знову ж таки, зрошення необхідно проводити під час фази такелажу, коли починає оцінюватися зовнішній вигляд тростини.

Пізніше, в період закріплення, необхідно знову полити грунт, тому що рослини повністю активні і швидко витрачають воду. нарешті, коли колоски повністю дозріють, слід провести останній полив. Ви помітите цю стадію, коли нижнє листя засохне, а решта рослини та три верхні листки позеленіють.

Підготовка землі під вирощування пшениці

Найкраще використовувати глинистий грунт з достатнім вмістом вапна. Якщо ви використовуєте ґрунт з невеликим вмістом органічних речовин, вам потрібно буде попередньо удобрити або посадити деякі рослини, щоб використовувати їх як зелене добриво. Крім того, ґрунт повинен мати можливість легко дренуватися, бути дуже глибоким і мати рН від 6,0 до 7,5.

Першим кроком у вирощуванні пшениці є підготовка ґрунту. Це робиться шляхом оранки ґрунту на глибину 15 см, щоб видалити бур’яни та стебла рослин, які займають землю. Потім граблями вирівняйте землю і повторіть процес знову. Грунт повинен бути дуже рівним. Якщо ви використовуєте озимі культури, висівайте насіння через 7 тижнів після підготовки ґрунту, що є фактором, який слід враховувати при підготовці ґрунту. Ярі сорти, навпаки, можна висівати після того, як грунт буде готовий.

На багатих ґрунтах слід використовувати формулу з 4% азоту, 4% калію та 12% фосфорної кислоти. Так само гній, шлак і фосфати можна використовувати для удобрення землі, де вирощують пшеницю.

Як поетапно сіяти пшеницю

Посів насіння пшениці починається з удобрення ґрунту невеликою кількістю компосту для поліпшення якості ґрунту перед посадкою. Хоча ви помітили, що ґрунт темно-коричневий і вологий, але не потрібно використовувати компост, але бажано проконсультуватися з професійним агрономом про умови ґрунту, який використовується.

У землі необхідно зробити борозенки на відстані 15-20 см. Залежно від використовуваного сорту, Насіння слід сіяти на глибину від 3 до 6 см. Хоча в дуже пухкий грунт його можна сіяти на глибину 7,5 см.

Після того, як насіння буде висіяно, його слід полити, щоб вологість ґрунту дозволила пшениці розвиватися. Якщо дощу не було більше тижня, слід полити рослини.

Як збирають пшеницю

Як правило, через півроку після посадки можна починати збирати врожай. Ви дізнаєтеся, що це правильний час, коли листя висохне, а зерна мають хорошу консистенцію. Зауважте, що якщо пшениця надто довго лежить у полі, її можуть знищити вітер і буря.

Якщо у вас невелике господарство, то можна збирати врожай серпом. На ширшій місцевості використовуйте пікер, машину, призначену для горизонтального косіння. Стебла зрізають приблизно на 30 см від землі. Механічне збирання слід проводити на сонці та без роси, як найкраще в цих умовах працюють зернозбиральні комбайни.

Потім помістіть рослини пшениці в сухе, добре провітрюване місце, де вони будуть підгорнуті, щоб запобігти їх втраті та дозволити їм досягти певного ступеня зрілості через 10-15 днів. Нарешті його обмолочують, і його врожай готовий до ринку.

деяка турбота

Окрім часу посіву та періоду вегетації пшениці, ріст бур’янів може бути спричинений неправильною роботою з ґрунтом. У багатьох місцях слід використовувати якийсь гербіцид, особливо якщо використовується озима пшениця. В іншому випадку ви повинні боротися з бур’янами на ранній стадії через їх швидкий ріст. Для багаторічних бур’янів можна використовувати синтетичні фітогормони.

Я сподіваюся, що завдяки цій інформації ви зможете дізнатися більше про те, як збирають пшеницю та деякі її основні характеристики.

Повний шлях до статті: Садівництво на » JARDINERÍA » Овочевий пластир » Як збирають пшеницю?

Будьте першим, щоб коментувати

Як отримати максимальний урожай пшениці з No-till — досвід

Ні для кого не секрет, що кожен агроном мріє отримувати найбільший врожай завжди й в усьому. А крім того, й витратну частину зменшувати. Про свої досягнення і досвід розповіли в компанії «Агро-Союз» .

Компанія «Агро-Союз» вже майже 30 років працює на агроринку України, вивчаючи та впроваджуючи новітні технології у сільському господарстві. Однією з таких технологій колись стала No-till, яку нині підприємство вдало застосовує.

10 років тому, зізнаються в компанії, пшениці вдавалося отримувати щонайбільше 5 т/га. Мова саме про озиму пшеницю. У результаті була поставлена ціль — збирати 10 т/га. Для того, щоб наблизитися до таких цифр, працювали не один рік, переймали іноземну практику, вивчали досвід господарств, які досягли в цьому успіху.

Починалось все із 300 га. Перша закладка пшениці за No-till проводилась у 2009 році. Проект було названо «Топ-100», тобто, отримання 100 ц/га.

«Коли намагаєшся досягти певного результату, «стрибнути вище голови», часто застосовуєш нові елементи технології, зокрема регулятори росту, живлення тощо. Варто звернути особливу увагу на внесення азоту: його дозу, фазу, в яку добриво вноситься, кількість вологи», — зауважує Олена Дудкіна, агроном-технолог компанії.

9 років потому, максимум, який господарство змогло отримати — 9 т/га. Десяти тонн поки не вдалося досягти.

Отримання максимального результату, на думку представника компанії, економічно невигідно. Перевищуючи урожайність 6,5 т/га, рентабельність знижується. Передусім, це додаткові витрати на засоби захисту, тим більше, що обробіток площі має проводитися не один раз. Адже збільшуються дози добрив зокрема та їхні об’єми загалом.

Успіх підприємства, отримання ним високого урожаю залежить від кожної деталі технологічного процесу:

• правильний вибір поля;
• підбір доцільних сортів, які відгукуються на добрива;
• обрання найбільш прийнятних засобів захисту рослин із чітко продуманими діючими речовинами. Крім того, важливим моментом є вибір правильної форми азоту для підживлення.

Особливе значення має фаза культури під час внесення препаратів для підживлення. Іншими словами, період, коли рослини пшениці можуть споживати більше азоту, та коли культура формує врожай. Є певні фази, які формують елементи урожайності. Якщо говорити про кущення, то пшениця створює велику кількість бокових пагонів. А кожен пагін — це потенційний колос, доти, поки рослина не вирішить викинути його.

Наступна фаза — вихід у трубку. У цей момент визначається величина колосу й кількість рядів колосків. Це залежить від надання живлення азотним добривом саме під час трубкування.

Далі — фаза прапорцевого листка. Вона є дуже відповідальною. Саме тоді в кожному колоску з’являються квіточки, а в них утворюються зернятка.

«Ми звикли бачити в кожному колоску 3 зерна, рідше — 5. Я цього літа бачила навіть 9 зернят. Саме в цей момент визначається потенціал культури. Кажуть, що вона може підвищити урожайність приблизно на 25%. На жаль, тривалість цієї фази всього 5—6 днів, залежно від сонця і вологозабезпечення. Потрібно встигнути в цей період підживити потенційно найсильніші поля. Адже ставка робиться саме на них», — розповідає пані Олена.

Варто не забувати про строки внесення добрив. Якщо певна фаза наступила сьогодні, й триватиме 3—4 дні, потрібно в перший же день почати роботу, адже якщо вносити в останні години етапу, відповідно, особливих результатів очікувати не варто. А у міжфазний період внесення добрива й зовсім не є ефективним.

Після фази прапорця виходить колос, починається цвітіння — і тоді взагалі нераціональним є внесення того чи іншого добрива, бо в цей момент рослина не формує урожай. Тоді в її завдання — розкрити квіточки, запліднити їх і почати налив. Як тільки процес почався, є можливість іще трохи додати урожайності. У час, коли починається молочна та молочно-воскова стиглість, можна дещо збільшити масу зерна, підкоригувавши ситуацію азотом.

Норми добрив надзвичайно залежать від задуманого урожаю. Якщо говорити про 10 т/га, то вважається доцільним внести 200 кг/га, з азотом як діючою речовиною. Але це максимальні цифри. На ділі, залежно від часу внесення, стану рослин, погодних умов, кількості вологи, поєднання препаратів та іншого, план завжди коригується в менший бік. Але це не говорить про те, що урожайність напряму залежить від цих показників.

Щодо використання фосфору: на кожну бажану тонну урожаю йшло 15 кг діючої речовини. Але в будь-якому разі кількість цього добрива залежить від складу ґрунтів. На площах описуваного господарства переважає суглинок, який має достатній рівень фосфору, кількість якого, тим не менш, треба регулювати.

Аrтивні структуровані ґрунти, в яких розвинена мікориза, як правило, мають низьку потребу в додаткових фосфорних добривах, тому що вся система налагоджена на саморозфіксацію, якщо, знову ж таки, мова про суглинки.

Глинисті та суглинисті ґрунти мають величезний запас поживних речовин фосфоруй калію, просто вони знаходяться у важкодоступному стані, дістати їх рослина може за допомогою мікоризи, сапрофітних мікроорганізмів і грибів. Завдання агронома — або допомогти, або не заважати природним процесам.

На підприємстві зараз вноситься фосфор у дуже маленькій кількості — 30—50 кг/га фізичної ваги амофоски і діамофоски, навіть не діючої речовини.

Іноді спостерігається, що великі дози фосфорних добрив приводять до зниження врожайності. Судячи з усього, відбувається пригнічення активності ґрунту. За таких умов важлива вологість ґрунту. Коли вологість зростає, можна давати велику дозу добрив, та щойно знижується — відбувається або зменшення дози, або повна відмова від фосфорних добрив. Неодноразово було помічено такий ефект, і в результаті виявлено, що ортофосфорна кислота, яку рослина споживає своїм корінням, є потужним підсушувачем не тільки на посівах культурних рослин, а й на посівах сидеральних культур.

У середині літа на полях компанії для експерименту були посіяні сидерати із фосфорним добривом і без нього. І що цікаво, рослини без внесення фосфору були активнішими й потужнішими, ніж ті, що з добривом. Саме воно забрало на себе частину вологи, яка й так у дефіциті. Тому важливо постійно спостерігати за прогнозом погоди та моніторити появу вологи.

При отриманні великих урожаїв пшениці, як правило, вносяться великі об’єми добрив, засобів захисту і, зазвичай, це — бакові суміші. Коли створюється ця суміш, варто розуміти, що обрані препарати повинні бути змішуваними й попередньо перевіряти цю можливість. У жоднму разі не допускати розшаровування чи осідань, дотримуватися відповідної температури води й навколишнього середовища. А також вносити бакові суміші й окремі добрива у чітко визначені терміни.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.