Птах беркут: фото, опис, ТОП-6 цікаві факти

Беркут – великий хижий птах, відомий як найбільший орел у світі. Він зустрічається більш ніж у 70 країнах на теренах 4-х континентів Північної півкулі. Цей величезний птах має розмах крил, що перевищує зріст людини, та може ловити тварин, які вдвічі більші за нього.

Беркут – класифікація та наукова назва

Беркут – денний хижий птах, що належить до ряду Яструбоподібні, родини Яструбові (Accipitridae). Він є найбільшим представником роду Орел (Aguila). Існує 6 визнаних підвидів беркута, які відрізняються за розміром та яскравістю забарвлення.

Наукова назва беркута – Aquila chrysaetos. У перекладі латинської мови перша складова означає «орел» та «темний колір». Друга складова назви походить з давньогрецької мови та означає «золото» та «орел».

Саме тому англійське найменування цього хижого птаха дослівно перекладається як «золотий орел». Відома назва «беркут» походить з половецької мови та перекладається як «орел».

Як виглядає птах беркут?

Беркут – величезний хижий птах з розмахом крил в середньому до 2-х метрів. Розмір тіла у самиць сягає 90-100 см, а у самців – трохи менше.

При цьому розмах крил також залежить від статі птаха. У самиць він становить 2-2,3 м, а у самців – 1,9-2,1 м. Вага перших знаходиться у межах 3,8-6,7 кг, а других – у межах 2,8-4,6 кг.

У 2007 р. у національному парку Тетон була відмічена самиця беркута, яка офіційно зважила 7,7 кг. Це була рекордна вага серед цих виловлених хижих птахів у Північній Америці.

У неволі зустрічалися й більші особини, яких часто використовували у соколиному полюванні. Один такий беркут важив 12 кг і мав розмах крил 2,8 м.

Птах беркут має відносно невелику голову, довгий хвіст та довгі широкі крила. Забарвлення дорослих особин переважно темно-коричневе із золотистим відтінком на потилиці та шиї. Молоді птахи відрізняються білими плямами на крилах та біля основи хвоста.

Де живе птах беркут?

Беркут – найпоширеніший орел у світі. Ці хижі птахи зустрічаються на чотирьох континентах (Європі, Африці, Азії та Північній Америці) у понад 70 країнах.

У Північній Америці вони розмножуються в Канаді та на Алясці, а зимують на більшій частині Сполучених Штатів. Хоча деякі популяції цих птахів цілий рік живуть на заході США.

В Європі птах беркут зустрічається в декількох країнах, включаючи Францію, Іспанію та Скандинавію. Мешкає цей хижий птах і на теренах України, де є доволі рідкісним осілим. Зустрічається беркут у країні переважно на високогірних ділянках Карпат, хоча під час міграції та зимівлі його можна побачити майже скрізь.

Зазвичай беркути мешкають у відкритих та напіввідкритих середовищах існування. Найчастіше за все ці хижі птахи населяють гірські регіони та скелясті місцевості (гори, каньйони, річкові скелі тощо) на висоті до 3000 м.

Гори – майже типове середовище існування беркута. Проте цих птахів можна побачити в чагарникових заростях поблизу Арктики, у тайзі, вічнозелених лісах, пустелях і напівпосушливих регіонах. Беркути – дуже витривалі птахи, які можуть існувати практично в будь-якому середовищі. У багатьох регіонах вони є перелітними.

Ці великі хижі птахи гніздяться на виступах скель або ж на великих та високих деревах. Гніздо беркута являє собою громіздку платформу із палиць. Зсередини вона вистелена бур’янами, травою, листям і мохом. Беркути повторно використовують ті самі місця гніздування протягом багатьох років, лише кожного сезону додаючи більше матеріалу.

Поведінка та спосіб життя беркута

Ці хижі птахи переважно поодинокі, за винятком гніздових пар. Проте інколи вони можуть ночувати разом у морозну погоду. Найчастіше за все беркута можна побачити, коли він у пошуках здобичі ширяє або ковзає низько над землею з піднятими крилами. Зазвичай ці хижі птахи не дуже голосні, але інколи вони видають пронизливі крики та вереск.

Беркут – неймовірно спритний та швидкий птах. Під час ширяння у повітрі він може розвивати швидкість 48 км/год. Пірнаючи вниз беркут може розвинути швидкість до 320 км/год, що робить його однією з найшвидших тварин у світі.

Більшість цих птахів у Європі, Африці та Азії залишаються у своєму середовищі цілий рік. Проте ті популяції, що розмножуються у Швеції та Білорусі, мігрують на зимівлю до теплих країв.

Беркути можуть долати досить великі відстані. Відомо, що за 1 день ці хижі птахи долають без відпочинку до 200 км.

Однак щодня вони подорожують набагато менше, переважно на короткі та середні дистанції. Їхня мисливська територія зазвичай становить приблизно 200 кв. км. Проте її розмір залежить переважно від наявності їжі.

ТОП-6 цікаві факти про беркута

• Беркути можуть літати на висоті до 3600 м, що робить їх одними з найвисокогірніших птахів у світі.
• Цих хижих птахів приручили задля полювання більш ніж 4000 років тому. Полювання з беркутом було однією з розваг аристократів середньовічної Європи та Азії.
• У багатьох азійських країнах беркут відіграє важливу роль в геральдиці. Він є національним птахом Казахстану, Монголії та Пакистану.
• Беркут може вполювати тварини вагою до 7 кг, а свою здобич цей хижий птах здатен побачити з відстані 4 км від землі.
• Беркути – доволі розумні птахи. Відомо, що у Греції вони кидають спійманих черепах із повітря на землю, щоб розбити їх міцний панцир та дістатися до м’якого тіла.
• Ритуальні шлюбні польоти беркутів схожі на вищий пілотаж льотчиків-асів та заворожують своїми екстремальними віражами.

Що їсть птах беркут?

Ці птахи – хижаки, які споживають будь-яких тварин, які потрапляють їм у кігті. Беркути можуть полювати на кроликів та зайців, борсуків, бабаків, вивірок, лебедів та журавлів. Також вони вміють ловити рибу та інколи харчуються падлом.

Ці найбільші орли у світі можуть знищувати тварин, набагато більших за них. Здобиччю беркута можуть стати койоти, олені, тюлені, гірські козли та навіть рисі.

Зазвичай на цих великих тварин птах нападає та підштовхує до падіння зі скель. У північних регіонах беркут найчастіше за все полює на песців.

Найчастіше за все ці хижі птахи використовують повітряні атаки, щоб вразити жертву. Проте інколи вони полюють із землі, змахуючи крилами під час бігу. Спарені пари беркутів можуть разом полювати, скоординовано атакуючи здобич (переважно зайців).

Розмноження беркутів

Беркути – моногамні птахи, що залишаються з одним партнером протягом декількох років або все життя. Під час шлюбного періоду самці виконують ритуальні залицяння, які включають повітряну акробатику, як-от кружляння та пірнання.

Самиця беркута відкладає від одного до чотирьох (в середньому – два) білих яєць з коричневими плямами. Самець допомагає їй у попарному висиджуванні пташенят.

Період інкубації триває 41-45 днів. Після появи пташенят самиця беркута залишається з ними, а самці полюють та приносять їм їжу.

Молоді птахи починають самостійно літати на 60-70 день після народження. Статевозрілими вони стають на 4-5 рік життя. У дикій природі беркут може жити до 20-30 років.

Хижаки та загрози для беркутів

У дорослих птахів немає природних хижаків, адже вони самі знаходяться на верхівці споживчого ланцюга. Проте час від часу їх можуть переслідувати зграї ворон та сойок, які відганяють великого хижака від своїх гнізд. Пташенята та молоді беркути нерідко стають жертвами лисиць, койотів, росомах і ведмедів.

Завдяки широкому ареалу та величезній стабільній популяції ці хижі птахи викликають найменше занепокоєння. Хоча ще у 19 ст. беркути зазнали серйозних переслідувань, але наразі ця загроза значно зменшилася.

Проте популяція цих птахів страждає від вилову, відстрілу та отруєння. Також беркути потерпають від наслідків зміни клімату, забруднення довкілля, сільськогосподарської діяльності. До того ж вони нерідко гинуть при зіткненні з лініями електропередач.

За оцінками, глобальна популяція беркутів налічує від 85 до 160 тисяч статевозрілих особин. Протягом останніх 40 років їхня чисельність залишається стабільною у Північній Америці та неухильно зростає в Європі. Популяція карпатських беркутів в Україні оцінюється у 10-15 пар, а самі ці птахи занесені до Червоної книги країни.

Золотий орел

Беркут є одним із найвідоміших птахів в Іспанії, але він також перебуває під найбільшою загрозою, оскільки зараз знаходиться під загрозою зникнення. Відрізняючись своєю спритністю, швидкістю та витримкою, це, мабуть, одна з найкрасивіших і небезпечних тварин. І тому привертає таку увагу.

Якщо ти завжди хотів знати, що таке беркут, типи, які існують, а також багато більше інформації про нього, тоді ви потрапили в потрібне місце, оскільки в цьому розділі ми поговоримо про все, що пов’язано з цим птахом.

Характеристика беркута

Беркут, відомий під науковою назвою Акіла Хрісает, також отримує інші. Наприклад, хвостатий орел. Це птах, який є частиною родини Accipitridae. Його розмір, як правило, досить великий, будучи самки більші за самців. Він здатний досягати 2,3 метра від одного крила до іншого (вони розгорнуті) і розміром більше одного метра від дзьоба до хвоста. За своєю вагою беркут є великою твариною, оскільки він може важити приблизно від 4 до 7 кілограмів (у випадку самців вони не перевищують 4,5 кілограми).

Що найбільше характеризує беркута, так це його забарвлення. Він коричневий, але різних відтінків. Наприклад, у випадку голови та шиї він зазвичай золотисто-коричневий, а на плечах або на кінці хвоста відтінок стає білим. Насправді молоді беркути більш білі, ніж коричневі, особливо в області хвоста, але поступово все оперення темніє.

Те, що зазвичай виділяється серед інших орлів, це те, що це Також має пір’я на ногах, щось таке, що не відбувається з іншими. Він також має дуже потужні та міцні кігті, здатні зловити свою здобич і втекти з нею, незважаючи на свою вагу, не даючи їй втекти. Разом зі своїм дзьобом, вигнутим і загостреним, щоб поранити свою «їжу» і таким чином харчуватися нею, вона стає твариною, яку потрібно поважати.

Хабітат

Беркут — це а Тварина, яка поширена в північній частині планети, особливо в Європі, Азії, а також в деяких районах Північної Америки і навіть Африки. У випадку Іспанії беркут зустрічається в гірських системах півострова. За підрахунками, у нашій країні налічується від 1500 до 1800 гніздових пар беркутів, що є хорошою пропорцією, враховуючи, що в Європі їх лише від 6000 до 12000 XNUMX пар.

Осівши в певному місці, вони неохоче залишають його. Тому їх вважають осілими птахами. У випадку з молодими екземплярами вони, як правило, літають з трохи більшою свободою, але завжди залишаються у згаданих раніше областях.

І це те, що беркут пристосовується до будь-якого середовища, де він може жити, навіть якщо є проблеми з годуванням і він повинен їсти падло. Це головна причина, чому він досі не вимер. Зустріти їх можна на ділянках хвойних лісів, на луках, у степах, заростях тощо. Він любить встановлювати свій дім у малонаселених місцях, навіть у пустелі, шукаючи спокою та захисту водночас. Однак ви не знайдете його на висоті більше 3700 метрів над рівнем моря.

Види беркута

Беркут, завдяки тому, що він існує в кількох країнах, має кілька підвидів, які відрізняються своєю статурою або навіть поведінкою. на даний момент відомо, що існує шість різних, Які є наступними:

• Aquila chrysaetos homeyeri. Це той, який присутній в Іспанії, а також є зразки на півночі Африки.
• Aquila chrysaetos chrysaetos. Зустрічається в Європі і Росії.
• Aquila chrysaetos daphanea. Розташована в Центральній Азії.
• Aquila chrysaetos japonica. Це підвид, який ви можете знайти в Кореї та Японії.
• Aquila chrysaetos kamtschatica. Родом тільки з Сибіру.
• Aquila chrysaetos канадська. Відомий переважно в Північній Америці на півострові Нижня Каліфорнія та в пустелі Сонора.
• Aquila chrysaetos simurgh. Цей підвид є вимерлим і належав до острова Крит. Кажуть, що це був міфічний птах, такий великий і потужний, що міг літати зі слоном у пазурах.

Годування беркута

Беркута не можна назвати птахом «сибарит», так як в його раціоні немає великих делікатесів. Він також не проти їсти падаль чи зіпсовану їжу, оскільки пристосувався їсти те, що знаходить, або інші тварини, або все, що на шляху.

Це один з небагатьох, хто полює в повітрі, як на інших птахів, так і на наземних тварин. Для цього він зазвичай різко падає, в останній момент витягуючи ноги, щоб зловити здобич пазурами. А що це? Ну, ми говоримо про мишей, кролів, лисиць, змій, зайців, бабаків. але також оленів, кабанів, кіз. Незважаючи на те, що вони можуть бути більшими за вагою, він достатньо здатний битися і навіть влітати з тим додатковим.

Розмноження

Зазвичай беркут розмножується раз на рік. Зазвичай вибирається період з кінця січня до початку квітня. Він починається з «шлюбної зупинки», тобто моменту, коли самці «борються» за самок. прагнучи привернути увагу одного з них, щоб здійснити спарювання. Якщо це вдається, і це відбувається, кладка яєць зазвичай не відбувається відразу, а в кінці лютого і на початку березня. Тим часом обидва екземпляри займатимуться будівництвом гнізда з трав, гілок і всього, що знайдуть. Вони знаходять його в основному на деревах, хоча не мають пристрасті до певного виду.

Беркут відкладає лише від одного до трьох яєць. Вони малих і середніх розмірів і тьмяно-білого кольору з деякими коричневими плямами. Протягом 41-45 днів самка, і тільки вона, буде висиджувати яйця в гнізді. Коли вони народжуються, двоє батьків піклуються про дитинчат, хоча самка зазвичай завжди пильна за ними. Вони роблять це лише протягом 30 днів, з наступних днів вони дозволяють дитинчатам годуватися, хоча це не означає, що вони залишають гніздо, а скоріше, що вони проводять близько трьох місяців з батьками, перш ніж розлучитися з ними.

Якщо ви хочете знати все про цю чудову тварину, не зволікайте, відвідайте цей розділ.

Болотний лунь

Сьогодні ми поговоримо про хижого птаха, який відноситься до сімейства Яструбиних. Йдеться про болотний лунь. Його наукова назва – циркова паличка і характеризується в основному подовженим хвостом і дуже широкими крилами. Він тримає їх у V-подібній формі, здійснюючи легкий політ на великі відстані. Він добре відомий величезними відстанями, які він може подолати під час міграційного сезону. Зазвичай більша частина цієї подорожі здійснюється на воді, на відміну від решти екземплярів цього роду, які роблять це на суші.

У цій статті ми розповімо вам про всі характеристики, поширення та харчування болотного луня.

Іберійський царський орел

Сьогодні ми поговоримо про одного з найбільш символічних птахів Піренейського півострова, оскільки його знають усі. Йдеться про Іберійський королівський орел. Він належить до сімейства Accipitridae і є рідним для цього півострова. Звідси і походить його назва. Це тип активу, який має гарну пропорцію з точки зору розміру тіла та голови, і це робить його чудовим мисливцем і має чудову красу.

У цій статті ми розповімо вам про всі характеристики, середовище існування, годівлю та розмноження іберійського беркута.

Беркут-птах. Спосіб життя і середовище проживання беркута

Продовжуючи опис цих хижих птахів, варто докладніше поговорити про їхнє харчування. Беркут потребує 1,5 кг. м’яса щодня, що робить його абсолютно всеїдних. В залежності від ареалу проживання, основною здобиччю беркутів стають великі птахи і ссавці.

Зайці, бабаки, лисиці, плазуни, їжаки, черепахи – все йде в їжу. З птахів беркут воліє полювати на великих гусей, качок, чапель і журавлів. Спритних і швидких фазанів і куріпок беркут не любить переслідувати.

Дорослий орел часто нападає на здобич, набагато перевершує його по вазі. Були зафіксовані випадки, коли беркут нападав на невеликі літаки і пробивав скло. У зимовий час року беркути не гребують і падаллю.

Під час полювання беркут веде себе по-різному: може швидко і раптово напасти з висоти, падаючи майже вертикально на незахищену видобуток, може схитрувати і зробити вигляд, що полювання його не цікавить.

І пролетівши повз вичікувати і підкрадатися до сімейства норних тварин, використовуючи для маскування нерівності ландшафту. Крім цих випадків, в іншому беркут прямий і безкомпромісний мисливець, він не стане вимотувати видобуток, а воліє атакувати відразу.

Навіть якщо з першого удару жертва не переможена, птах буде наносити їх знову і знову, поки не доб’ється свого. Якщо мова йде про великих тварин, то хижак довгими кігтями протикає шкіру і нутрощі, завдаючи смертельні рани.

Невеликих тварин орел вистачає однією лапою за голову, другий за спину, і ламає шию. Рідко хто може піти з сталевих лап беркута. Численні фотографії подібних сцен полювання цієї птиці говорять про її силу і чудово розвинених мисливських навичках. У боротьбі за їжу беркут може відібрати здобич у інших птахів.