ГДЗ Українська література 5 клас. Підручник [Коваленко Л.Т., Бернадська Н.] 2022

Сторінка 198
1. Чи вдалося тобі передбачити, про що написав М. Рильський у вірші РОЗМОВА З ДРУГОМ? Чому поет називає ліс другом?
Не одразу, бо зазвичай ми уявляємо друга-людину, чи домашнього улюбленця. Для поета ліс – це джерело натхнення, чистого повітря, краси. Це наші “друзі”.
2. Який основний мотив ліричного вірша РОЗМОВА З ДРУГОМ? Назви ДВА-ТРИ слова, які його найточніше розкривають. Чому ти вибрав/вибрала саме ці слова?
Мотив захоплення, поваги до великого друга – могутнього ліса.
Бережи, отіняй, рости – саме до цього закликає автор вірша.
3.З якими словами ліричний герой звертається до свого “зеленого друга”? Про що вони свідчать?
“Ти рости на втіху людям,
Отіняй кохання чисте.
Бережи нам світлі ріки,
Що полям несуть вологу,
Що запліднюють сади”
Поет розуміє значення і важливість лісу в житті людей, у природі.
4. Якими словами поет відтворив симфонію лісу, його багато-голосий хор? Чи доводилося тобі чути співи згаданих птахів? Обговори з однокласниками/однокласницями, наскільки влучно автор означив “хорову партію” кожного птаха. Чи для тебе це було відкриттям?
“Горлиць теплим воркуванням, Пізнім дзвоном солов’їним, Ніжним голосом зозулі, Вогким одудів гуканням, Круглим циканням дроздів.”
5. Як М. Рильський зобразив рослинне багатство лісу?
Він постійно зауважає на ньому. Наприклад, у таких рядках: “Отіняй кохання чисте, Бережи нам світлі ріки, Що полям несуть вологу, Що запліднюють сади, А за кожну деревину, Що піде нам на будови Чи на щогли корабельні”
6. Випиши по ТРИ зорові і слухові деталі. Які почуття вони викликають у тебе?
Зоров: Тінню від дубів, лапами густими, Срібним шемранням осик Слухові: теплим воркуванням, дзвоном солов’їним, одудів гуканням
7. Випиши по ТРИ епітети та уособлення (з 1-13 рядків), які тебе найбільше вразили. Поясни, який настрій вони створюють.
Срібним шемранням, сосни гомоном, кленів лапами – уособлення, теплим воркуванням, ніжним голосом,вогким гуканням – епітети.
Вони створюють веселий настрій, ніби ти на великому зібранні людей, де дуже галасно, де багато розмовляють, сміються.
8. Чому поет висловлює думку, що “смуток білої берези дорожчий нам за радість”? Як ти розумієш цей вираз?
Тому що береза дуже красиве дерево. Її смуток – це неперевершена краса гілля, окраси. Том він і “дорожчий” за звичайні радісні тони.
9. Як ти розумієш епітети “земля весела”, “веселе птаство”, “веселі дерева”.
Як на мене, це синонім до слів живі, активні, бадьорі.
10. Що поет говорить про значення лісу в житті людини?
Він акцентує на цьому увагу, зазначає, що це неабияк важливо як для людини, так і для природи: “Бережи нам світлі ріки, Що полям несуть вологу, Що запліднюють сади”
11. Як ти вважаєш: ліс приносить людині насолоду від споглядання чи реальну користь? Як про це сказав поет?
І користь, і насолоду, як мені здається.
“Ти рости на втіху людям,
Отіняй кохання чисте,
Бережи нам світлі ріки”
12. Що символізують у фольклорних творах дуб, береза, осика? Чи таке ж значення надав їм М. Рильський?
Вони символізують пращурів, створення світу. Думаю, що Рильський наділив їх подібним значенням, як опору світу, людини. Хоча нічого фольклорного, міфологічного утворі ми не відчуваємо.
13. Вибери найточнішу характеристику ліричного героя цього вірша:
залюблений у природу, сміливий, працьовитий, талановитий. залюблений у природу
14. Про які проблеми захисту природи ти знаєш? Чому вони виникли? Одна з великих проблем – це глобальне потепління.
Вона виникає через багато чинників: вирубка лісів, забруднення атмосфери відходами виробництва тощо. Насамперед, вона виникає через несвідоме безвідповідальне ставлення людини, кожного з нас до природи.
Сторінка 199
Домашнє зовдання
Напиши мінітвір (6-8 речень) на тему “Хто садить дерево – благословен”.
Кажуть, що кожен чоловік має побудувати дім і посадити дерево. В сучасному світі ця істина трохи змінилася: кожна людина, незалежно від статі й віку має, насамперед, посадити дерево, і бажано не одно. Екологічні проблеми світу сьогодні є такими, що тільки відповідальне ставлення до довкілля і зелені насадження можуть урятувати нас від наслідків глобального потепління, тотальної урбанізації. Тому саджати дерева – це святий обов’язок сучасної людини. Кожен, хто робить це – благословен.
Сторінка 203
1. Як ти розумієш назву твору У ЧЕРЕВІ ДЕРЕВА М. Дочинця?
Це означає під деревом або всередині нього. Там живуть деякі звірі.
2. Опиши Світована. Дай йому характеристику. Які події у його житті засвідчує такий опис? Як він розкриває внутрішній світ героя?
Це мудра досвідчена людина, що багато мандрувала. Він знає багато цікавого, має унікальні навички. Але його знання стосуються не тільки практичних моментів життя, але і духовних.
3. Як ти розумієш вислів “молитва рук”?
Красива злагоджена праця вмілої людини, що ніби співає, молиться руками.
4. Чи погоджуєшся з думкою Світована, що мешканці лісу – “ліпша компанія, ніж люди”? Чому?
Ні, до людей теж потрібно стравитися з порозумінням. Враховувати їх недоліки.
5. Як мудрий ЛІТНІЙ ЧОЛОВІК ПОЯСНЮЄ СВОЄ ім’я? Чому ВІН ВІДМОВИВСЯ від імені, яке йому дали при народженні?
Той, що пройшов світ. Тому що він досяг розвитку, що вже є новим етапом у житті нової людини, якою він раніше не був.
6. З якою метою письменник слово “Ліс” вжив з великої літери? Тому що це ніби храм для Світована, рідний дім.
7. Які слова Світована оповідач називає дивними? Знайди їх у тексті й поясни зміст.
“- А що означає Світован?
– Той, що перейшов світ. І далі йде.
– І куди веде ваша дорога?
– Я в дорозі до самого себе.
– А в чому ваша зачарованість?
– У смуткові за недосяжним.”
Світован каже про свій внутрішній духовний розвиток, що порівнює з дорогою.
Сторінка 206
1. Порівняй вирази: “У заростях шемраз густий дощ” (М. Дочинець) та “срібне шемрання осик” (М. Рильський). Який це троп? Яка його роль у творах?
Уособлення. Він оживляє образ, наділяє його людськими рисами
2. Як ти розумієш вираз “Бути кимось і здаватися кимось”?
Бути – означає дійсно розуміти своє призначення, свою справу, здаватись – лише хотіти чогось, не розуміти себе до кінця
3. Розкрий зміст “закону присутності” та “закону потрібності”. Чи потрапляв ти в ситуації, коли вони діють ? Якщо так, то наведи приклади.
Людина має розуміти своє місце в світі, допомагати іншим – тоді вона діє за Законом потрібності, коли вона не робить цього або не відповідає цьому закону – то це закон присутності. Це лише зовнішні ознаки.
4. Який зміст вкладає Світован у слова: “Аби душа твоя чиста, а постоли почистимо”; “Учися жити в бджоли”. Чому цей герой говорить такі мудрі слова? Як це його характеризує?
Людина може іноді помилятися, головне розуміти це, не бути лихим всередині. Тоді помилки легко виправити. Бджола – працелюбна наполеглива істота, що робить багато добра і не зупиняється через невдачі. Такі слова кажуть про життєвий досвід Світована, його глибоку мудрість.
5. Добери ДВА-ТРИ синоніми до слів “родима сторона”.
Рідний край, своя земля
6. Випиши в робочий зошит деталі, за допомогою яких письменник змальовує лісовий пейзаж. Який він – похмурий чи радісний? Як ставиться до природи Світовая? Наведи приклади з твору.
Цівки товкли гілляччя, лупили по віялах папороті, торішньому листі, гуртик кудлатих ялиць ріс, сухе паліччя.
Він нібито похмурий, але чим далі читаємо, тим більше розуміємо, що це не похмурість, а один зі станів чарівної природи, який теж треба вміти шанувати, бо він потрібний і красивий по-своєму.
7. Чи можна вважати природу героїнею цього твору? Чому?
Так, бо про неї, як про живу, постійно каже Світован.
8.“Світован мудрий, шляхетний, добрий. ” Продовж це речення, доповнивши його ще трьома рисами, притаманними героєві. Оформи “хмарку слів”.
мудрий, шляхетний, добрий, досвідчений, глибокий, чуттєвий, занурений, уважний, поважний
10. Розглянь обкладинку книги М. Дочинця “Світован. Штудії під небесним шатром”, до якої увійшло, зокрема, оповідання “У череві дерева”. Опиши зовнішність головного героя. Чи таким ти його уявляєш?
Це людина трохи старша середнього віку. В неї високе ясне чоло, трохи посічене сиве й довге волосся, що ніби зливається з такою самою бородою. Мені саме таким уявлявся його погляд, очі. Вони розумні, “глибокі”, ніби два джерела знань. Так само привертають увагу руки – вони як в музиканта – тонкі чуттєві і видно що дуже вмілі.

ГДЗ Фізика 9 клас. Підручник [Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я.] 2022

У даному матеріалі Ви можете ознайомитися з готовим домашнім завданням до підручника для закладів загальної середньої освіти з фізики 9 клас. Видавництво “Ранок”, Харків. Автори підручника: Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Кірюхіна О.О. Рік видання 2022. Нова програма 2022 року.

ГДЗ Інформатика 4 клас. Підручник [Ломаковська Г.В., Проценко Г.О.] 2021

У даному матеріалі Ви можете ознайомитись з готовим домашнім завданням до підручника для закладів загальної початкової освіти з предмету “Інформатика” 4 клас. Видавництво “Освіта”, Київ. Автори підручника: Ломаковська Г.В., Проценко Г.О. Рік видання 2021. Нова програма 2021 року. (Відповіді / ГДЗ /.

Підручник Основи здоров’я 8 клас Бойченко Т.Є. 2021

У даному матеріалі викладений шкільний підручники “Основи здоров’я”, автори: Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Гурська О.К., Коваль Н.С. Видавництво “Генеза”, для 8 клас, який кожен охочий може завантажити або переглянути онлайн. Все викладено у простому вигляді. Нова програма 2021 року для 8 класу.

Підручник Всесвітня історія 8 клас Гісем О.В. 2021

У даному матеріалі викладений шкільний підручники з “Всесвітньої історії”, автори: Гісем О.В., Мартинюк О.О. Видавництво “Ранок”, для 8 клас, який кожен охочий може завантажити або переглянути онлайн. Все викладено у простому вигляді. Нова програма 2021 року для 8 класу.

ГДЗ Світова література 5 клас. Підручник [Волощук Є.В.] 2019

У даному матеріалі Ви можете ознайомитись з готовим домашнім завданням до підручника для закладів загальної середньої освіти з світової літератури 5 клас. Перший рік навчання. Видавництво “Генеза” Київ. Автор підручника: Волощук Є.В. Рік видання 2019. Нова програма 2019 року. (Відповіді / ГДЗ /.

Українські обереги та їх символіка

Безсумнівно, символіка українського народу пронизана як язичницькими оберегами та символами, так і християнськими. Ми ж розповімо про ті, які незалежно від свого походження, глибоко закарбувались в нашій історії. Про предмети, які служили українському народу оберегами та про символи, які на них зображали.

Найпопулярніші українські обереги

Вінок

Вінок – це не просто прикраса для голів українських красунь. А один із найсильніших традиційних оберегів. Його використовували не лише як елемент одягу, а й прикрашали ним оселю або ж і гадали на ньому. Згадайте лише ритуали з жіночими вінками на свято Купала.

Майстерня Треті Півні @TretiPivni

За легендою, вінок із 12 різних живих квітів буде найсильнішим оберегом для молодої дівчини. І кожна із 12 квіток символізувала собою різне: троянда – кохання, волошка – простоту та ніжність, біла лілія символізувала чистоту та невинність. Ромашка означала мир та ніжність, безсмертник здоров’я, півонія прогнозувала довголіття, мальва – стриману красу, калина – дівочу вроду і любов до рідної країни. У весільний вінок традиційно вплітали барвінок – символ вірності та невмирущого кохання.

Також до вінків вплітали різнокольорові стрічки. Кожен колір теж ніс у собі окремий символ. Коричнева стрічка символізувала землю, що годує нас, її слід було чіпляти посередині вінка. З двох боків від неї чіпляли жовті стрічки, як символ сонця, за ними зелені – символи природи та молодої краси, далі блакитні – небо та вода. Помаранчева символізувала хліб, який також можна віднести до списку дуже сильних українських оберегів. Адже ним батьки благословляли своїх дітей. Фіолетова стрічка означала розум, малинова – щирість, рожева – достаток. Білі стрічки чіплялись по краях, як символ чистоти, та прикрашались нашивками сонця та місяця з різних боків.

Яйце

Яйце символізує собою життя, безсмертність душі, переродження і Всесвіт. За язичницьких часів яйце було символом сонця. А точніше писанки – ті, які зараз є одним із головних атрибутів на великодньому столі.

Писанки мають безліч символів, кожен колір був нанесений на них не просто так, кожна квітка та кожен силует тварини чи звичайний хрестик – все це несло у собі певне значення. Червоний колір означав радість та кохання, жовтий – добрий врожай та зоряне небо, зелений – воскресіння природи, синій означав здоров’я та небо, чорно-білі писанки малювались як знак пошани до померлих родичів. В Україні і досі існують майстри, які займаються розмальовкою писанок та вчать цьому інших.

Вишиванка

Один із найдавніших оберегів українців. У кожному куточку країни, у кожному селі – візерунки. Вишиті на сорочках, були різними: від стриманих геометричних фігур, до казкових істот, звірів та квітів. Проте все це було нанесено не просто так. Як і з писанками – кожен знак та колір ніс у собі якийсь сенс. Взявши до рук вишиванку, вміла майстриня могла «прочитати» символіку та розповісти історію цього одягу.

Рушник

Оберіг, котрий часто використовувався у різноманітних обрядах: на хрещення дитини, на весіллі та похоронах, при зустрічі гостей із далекої дороги та проводах у далеку дорогу членів родини.

Залежно від того, для яких цілей використовуватиметься рушник, він прикрашався білими, червоними та чорними нитками. Зрідка використовувались інші кольори. Також візерунки зображали різні мотиви, в яких можна було прогледіти історію кожного рушника.

Також рушники використовували для прикрашання оселі, особливо для оздоблення ікон. Як варіант, вішали рушник також над вхідними дверима, разом з підковою, яка є також одним із найвідоміших українських оберегів. На великі свята, наприклад, на Різдво, діставали особливі вишиті скатертини, аби покривати ними стіл.

Велику роль у оберезі грав не лише сам предмет, а й те, що на ньому було зображено. Кожний силует тварини чи візерунок певної квітки ніс окреме значення.

Тварини в українській символіці

Найбільш світлими та добрими символами у оберегах були птахи. За віруваннями предків, на зиму вони відлітали у Вирій – тобто у рай. Ключі від вирію, за легендою, були у зозулі. Ця пташка знала усі секрети потойбічного життя і могла порахувати, скільки людині залишилось жити років у цьому світі. Тому і існує ця дивна звичка, питати у неї про відведений час та рахувати, скільки разів вона прокує – скільки й років залишилось тобі жити.

Символом кохання та родини для українців завжди була лелека. Назва цього птаху пішла від дохристиянських часів, а саме від імені слов’янської богині кохання – Лелі, дочки Лади. Люди вірили, що лелеки можуть звити своє гніздо лише біля дому хорошої людини.

Традиційний символ батьківщини – журавель. Його пронизливе курликання далеко в небі, порівнюють із внутрішнім станом людини, яка тужить за своєю батьківщиною.

Ластівки символізували матір і, безперечно, гніздо звите ластівкою під стріхою дому, було добрим знаком. А прогнати таких сусідів, означало накликати на себе біду.

Існує стара легенда про солов’я, якого символізують з нашою милозвучною мовою та піснями. Ніби жив він у далеких краях, але одного разу полетів збирати найкращі пісні з усього світу для індійського царя і найкращі пісні, які принесли йому солов’ї – це пісні з українського села.

Та не лише птахи несли у собі символізм. Кінь, наприклад, вважався символом багатства, сили, швидкості та волі.

А от жаба – досить суперечливий символ. Вона, за легендами. Може приносити людям як добро так і зло. Вона була як символом удачі та магічних властивостей, так і символом хвалькуватості, заздрощів та скупості. Також вона була певним символом зцілення і її використовували у народній медицині. Проте все ж без вагомої причини нанести шкоду жабі – означало накликати біду на себе та свою родину.

Рослини в українській символіці

Оберегами від злих сил здавна вважались полин, часник, верба та різні широколисті дерева.

Березу порівнювали із молодо та вродливою дівчиною, вона була символом ніжності та світла. Її садили біля дому, аби захистити оселю від відьом.

Також популярним деревом була верба. Найрізноманітніші види верби ростуть по всій Україні. Вона, на ряду з калино, практично є символом країни. З нею пов’язано безліч обрядів, вірувань та приказок. Наприклад, колодку верби клали у криницю, аби очистити воду. За тиждень до Великодня святили вербу та приносили гілочку додому. Адже вона була символом чистоти, очищення.

Осика вберігала худобу від посягань злих духів. Для цього із неї робили паркан. Полин вберігав від русалок. Дуб, звісно ж. символ довголіття та сили.

Про символіку калини не варто й розповідати, вона оспівана у казках, легендах віршах та особливо в пісенній творчості українців. Вона – один із головних символів нашої країни. А найбільш магічним оберегом зі світу рослин була кропива.

До рослин, які відіграють роль оберегів та використовуються в обрядах та для захисту, відносяться також коноплі, часник, цибуля, барвінок, м’ята та мак.

Саме через те, що ці символи та обереги несли сакральний сенс для нашого народу – вони збереглись й до сих пір. Майстрині у селах вишивають сорочки з орнаментом, а під час Великодня як діти, так і дорослі, беруться розмальовувати писанки. Адже у кожного народу є вічні символи, які відрізняють їх культуру від усіх інших. І такі символи не зникають із плином часу.