Де найбільше напирав ворог: що відбувається на найгарячіших напрямках

Тільки на Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 21 атаку ворога.

ЗСУ продовжують знищувати окупантів /фото facebook.com/JointForcesCommandAFU

За добу на фроні ворог завдав 6 ракетних та 90 авіаційних ударів, здійснив 115 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях ЗСУ та населених пунктах.

Про це йдеться у ранковому зведенні Генштабу. За даними Генштабу, протягом минулої доби відбулося 92 бойових зіткнення. Там зазначили, що на Куп’янському напрямку силами оборони відбито 4 атаки противника в районах населених пунктів Синьківка і Табаївка Харківської області.

На Лиманському напрямку нашими воїнами відбито 11 атак противника в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області та Терни, Спірне Донецької області.

На Бахмутському напрямку силами оборони відбито 11 атак противника в районах населених пунктів Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області.

На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 21 атаку ворога в районах населених пунктів Бердичі, Тоненьке, Первомайське, Невельське Донецької області.

На Новопавлівському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Красногорівка, Георгіївка, Побєда, Новомихайлівка Донецької області, де ворог 20 разів намагався прорвати оборону ЗСУ.

На Оріхівському напрямку ворог здійснив 16 атак в районах західніше вербового та Роботиного Запорізької області.

На Херсонському напрямку Сили оборони надалі продовжують утримання позицій. Незважаючи на значні втрати, ворог не полишає спроб вибити наші підрозділи із займаних позицій. Також, протягом минулої доби противник здійснив 1 безуспішну атаку на позиції наших захисників.

Війна в Україні: новини

На Авдіївському напрямку росіяни почали застосовувати FPV-дрони у якості розміновувачів мінних перешкод. При цьому за словами офіцера 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ ім. Якова Гандзюка Сергія Цехоцького, морально-психологічний стан окупантів дуже низький, однак вони все ще намагаються просуватись вглиб української оборони.

Раніше Цехоцький повідомляв, що окупанти зменшили кількість скидань КАБів на Авдіївському напрямку.

Вас також можуть зацікавити новини:

Блог професора Пономарева: у чому різниця між Рима і Риму?

Читач має рацію. За станом на – це калька з російського по состоянию на. Українською мовою потрібно вживати станом на.

Читачка Оксана цікавиться, як можна замінити немилозвучний вислів забезпечити безпеку.

Щоб уникнути тавтології, потрібно вживати гарантувати безпеку.

Яке закінчення в родовому відмінку в назвах стародавніх міст: Вавилон, Рим?

За нині чинним правописом у родовому відмінку назви міст – і сучасних, і стародавніх – мають закінчення -а, -я, назви держав – -у, -ю. Вавилона, Рима – місто, Риму – держава.

Олена сумнівається, чи правильно кажуть у метрополітені: “Виходячи з вагона, не залишайте своїх речей”.

Правильно. Після перехідного дієслова додаток має стояти в знахідному відмінку: пити воду, робити шкоду, залишати речі. А коли дієслово має при собі заперечну частку не, додаток стоїть у родовому відмінку: не пити води, не робити шкоди, не залишати речей.

Згадаймо народну пісню, в якій старий чоловік каже молодій жінці: “Ой, не кидай мене, куплю тобі хатку і ще й сіножатку, і ставок, і млинок, і вишневий садок”. А вона відповідає: “Я не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка”.

Таку маємо синтаксичну норму.

Олександрові Савченку ріже вухо наголос на звукові о в назві 11-го місяця: листопад.

Погоджуюся з ним. Такий наголос запровадили безграмотні політики, які кажуть саме головне замість найголовніше, по районам замість по районах, поступлення замість надходження тощо.

Правильний наголос: листопад.

Читач Анатолій сумнівається в правильності написів на дверях крамниць, аптек та инших закладів: зачинено/відчинено. Може, закрито/відкрито? “Особливо абсурдним видається напис “зачинено” на відчинених дверях”, – пише читач і висловлює сумнів, чи доречно він уживає слово особливо.

Особливо тут доречне. Але, за бажання, можна замінити його контекстуальним синонімом надто.

Що ж до написів зачинено/відчинено, то треба сказати таке. Закривати означає затуляти, загороджувати, закінчувати. Закривати рахунок, закривати засідання. Протилежна дія – відкривати.

А коли починає чи припиняє роботу якась установа, то правильно пишуть, що там відчинено чи зачинено.

Попередні записи з блогу:

• Як українською “лечащий врач”?
• Як називати жителів Кременчука?
• Чи бувають пригоди трагічними?
• Тітушок чи тітушків?
• Різниця між маєш, мусиш і повинен
• Річард проти Ричарда
• Що не так зі словом “давайте”?
• Чому триває правописна війна?
• На Фейсбуці чи на Фейсбуку?
• Налаштувати чи настроїти скрипку?
• Архів блогу професора Пономарева (2009-2011рр).

Розділ ІV. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

— вивчати дати Кримської війни, ліквідації кріпацтва, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, створення Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляра та Емського указу.

§ 16 Кримська (Східна) війна 1853—1856 рр. на українських землях.

Під владою якої держави перебував Крим у першій половині XIX ст.?

Назвіть найбільше селянське повстання першої половини XIX ст.

Чим завершилися російсько-турецькі війни першої половини XIX ст.?

Упродовж уроку з’ясуйте, як Кримська війна вплинула на життя українців та кримських татар.

1. Причини Кримської (Східної) війни.

У середині XIX ст. відбулося суттєве ослаблення Османської імперії. Цією ситуацією вирішила скористатися Російська імперія. Вона прагнула витіснити Туреччину з Балканського півострова, встановити контроль над протоками Босфор і Дарданелли й торговельними шляхами у Середземному морі. Натомість Велика Британія і Франція відстоювали територіальну цілісність Османської імперії, оскільки зміцнення Росії не відповідало їхнім інтересам. Турецький султан, відчувши підтримку європейських держав, мріяв повернути придунайські землі, північне узбережжя Чорного моря, Крим.

Приводом до війни стали суперечки між православним і католицьким духовенством щодо права опіки над християнськими святинями у Палестині, підпорядкованій Османській імперії. Турецький уряд, за підтримки Великої Британії і Франції, відкинув вимогу російського царя Миколи І про особливе покровительство над православними підданими султана. Як наслідок — Росія розірвала дипломатичні стосунки з Туреччиною, а потім окупувала залежні від султана дунайські князівства — Молдову і Волощину. У відповідь Османська імперія оголосила війну Росії. Так почалася Кримська (Східна) війна, яка тривала упродовж 1853-1856 рр. і була наслідком тривалого суперництва між європейськими державами на Балканах та Близькому Сході.

Для комплектування військ Російська імперія активізувала рекрутські набори в Наддніпрянській Україні. Водночас Османська імперія, сподіваючись повернути втрачені раніше Крим та Північне Причорномор’я, сформувала загони з козаків колишньої Задунайської Січі, які залишилися проживати на її території. Знову українцям, оскільки вони не мали власної держави, довелося воювати за інтереси інших країн один супроти одного.

1. Назвіть причини Кримської (Східної) війни.

2. Що стало приводом до Кримської (Східної) війни? Які її хронологічні межі?

3. На боці яких країн українці брали участь у Кримській (Східній) війні? Чому?

Дослідники про мотиви учасників Кримської (Східної) війни. Валерій Волковинський, Олександр Реєнт (українські історики):

«. Великобританія вважала просування Росії у Середній Азії дуже небезпечним для її колоніальних завоювань. Російська імперія могла теоретично вторгнутися в найбільшу і найбагатшу англійську колонію — Індію або ж спровокувати її населення до антиколоніального повстання. Франція мала свої претензії до Російської імперії. Росія не могла становити французам якихось реальних загроз, але Франція хотіла взяти реванш за поразку Великої армії Наполеона І Бонапарта у війні 1812—1814 рр. . »

1. Користуючись документом, визначте мотиви ворогуючих держав.

Британська карикатура «Двоголова ворона у Криму»

Учасник подій про плани Російської імперії. Микола І (російський імператор):

«. Я. ніколи не захоплю Туреччину, але я ліквідую її незалежність, спущу її до рівня васала і зроблю саме існування її тягарем. »

1. Які плани щодо Туреччини виношував Микола І?

Російський флот

Детальніше про. участь українських козацьких формувань у Кримській (Східній) війні

У жовтні 1853 р. Михайло Чайковський, нащадок гетьмана Івана Брюховецького, домігся утворення регулярного козацького підрозділу в османському війську. Із Константинополя було привезено знамено Запорозької Січі. Підрозділ брав участь у кількох битвах. Султан висловив подяку Михайлові Чайковському (Садик-паші) й навіть присвоїв йому титул «Око, вухо і правиця престолу». Натомість на стороні Росії воювали південноукраїнські козацькі формування — Азовське військо, яке обороняло узбережжя Азовського моря, та Дунайське, котре захищало Одесу, забезпечувало зв’язок між військовими частинами на відстані Очаків-Миколаїв.

1. Продовжіть речення. У Кримській (Східній) війні військові формування українських козаків воювали.

Михайло Чайковський (Садик-паша)

2. Вплив військових дій на українські землі.

Війна розпочалась як черговий російсько-турецький конфлікт. Однак Османська імперія зазнала кількох поразок поспіль, що змусило Велику Британію і Францію втрутитись у військові дії проти Росії. Війська коаліції висадились у Криму, а Одеса, Бердянськ та інші міста регіону потерпали від обстрілів з моря. Найбільш тривалою і кровопролитною битвою стала оборона Севастополя, яка тривала з вересня 1854 до вересня 1855 року.

У військових діях брали участь сформовані в Україні бойові частини, зокрема Волинський, Житомирський, Кременчуцький, Одеський, Подільський, Полтавський і Чернігівський полки.

Разом з тим саме на Україну припав основний тягар постачання російської армії фуражем і продовольством. Із українських губерній на війну було мобілізовано багато рекрутів та ополченців, послано погоничів, котрі забезпечували перевезення військових вантажів. Селяни прикордонних губерній цілодобово перебували в караулах на кордоні. У госпіталях міст та містечок розміщували поранених бійців. Населення збирало кошти на військові потреби.

1. Назвіть союзників Туреччини у Кримській (Східній) війні.

2. Які українські полки брали участь у бойових діях?

3. Яким чином українці були залучені до війни?

Дослідник про участь українців у Кримській (Східній) війні. Василь Сарбей (український історик):

«. На початку вересня англо-французькі війська висадилися з кораблів у Криму. Україна стала найближчим тилом російської армії. Основне постачання пороху і ядер відбувалось із Шосткинського та Луганського заводів. Тільки з Полтавщини народне ополчення поповнилося 9,5 тисячами добровольців. Населення Волині на потреби війни пожертвувало 113 тис крб. На селян Таврії і Катеринославщини припав найбільший тягар гужових перевезень військового спорядження, провіанту, фуражу. У Херсоні, Мелітополі, Генічеську. та інших містах Південної України. розташовувалися госпіталі й лазарети. »

1. Сформулюйте підсумок до цитати одним реченням.

Українці — герої оборони Севастополя

Дослідниця про долю татар після Кримської (Східної) війни. Наталія Ніколаєва (український історик):

«Великих втрат зазнав Крим, зокрема його південна частина. Росіяни підозрювали татар, що вони симпатизують турецько-французько-британській коаліції, і знущалися над мусульманським населенням. Деякі з-посеред вищих російських урядників «прославилися» своєю жорстокістю над татарами. У той час багато ногайців і татар покинули Крим, але багато з них москалі зловили та мордували без суду. Ці втечі ще більше знелюдніти Крим, що відповідало політиці Росії. »

1. В якому становищі опинилися татари під час Кримської війни?

Кримські татари

3. Результати Кримської (Східної) війни.

Війна завершилася поразкою Російської імперії, яку закріпили умови Паризького мирного договору 1856 року. За ним султанські володіння, котрі зайняли російські війська під час війни, мали бути повернуті Туреччині, а Севастополь, Балаклава, Євпаторія та інші міста, захоплені союзниками, — Росії. Гирло Дунаю і Південну Бессарабію передавали залежному від турецького султана Молдовському князівству. Росію позбавили права утримувати військово-морський флот на Чорному морі та будувати на чорноморському узбережжі військові укріплення. Опіку над християнським населенням Османської імперії доручили вже не Росії, а європейським державам.

Наприкінці війни на українських землях розгорілись антиурядові селянські рухи, спричинені тим, що влада затягувала вирішення питання про скасування кріпацтва. Один з них — Київська козаччина. Поштовхом до виникнення цього руху став царський маніфест 1855 р. про формування державного ополчення, який незабаром обріс народними чутками, що всі ополченці стануть козаками і після участі у бойових діях отримають волю. На Київщині селяни складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину і виконувати розпорядження місцевої адміністрації, створювали власні виборні органи самоврядування – сільські громади. Згаданий рух набув значного розмаху, що спричинило занепокоєння влади та його придушення. Ліквідувавши Київську козаччину, царський уряд невдовзі зіткнувся з іншою проблемою. У 1856 р. під впливом чергових чуток про надання усім переселенцям до Криму землі та волі розгорнувся ще один масовий рух — «Похід у Таврію по волю». Вступаючи в сутички з поліцейськими та військовими загонами, селяни Катеринославщини і Херсонщини вирушили до Криму. Тільки залучивши значні збройні формування, уряд зумів придушити цей протест.

Кримська війна виявила відсталість Російської імперії від модернізованих передових країн Заходу, яка проявилася в усьому: російські рушниці стріляли вдвічі ближче, ніж англійські та французькі; система постачання війська і комунікацій була менш ефективною, ніж у західних європейців, незважаючи на те, що вони перебували за тисячі кілометрів від своїх баз; російське командування не завжди діяло ефективно, а солдатам, хоча вони й були хоробрими, бракувало технічних знань. Результати війни засвідчили необхідність проведення у Російській імперії ліберальних реформ, що цілком усвідомлював, вступаючи на трон, новий імператор Олександр II.

1. Якими були наслідки Кримської (Східної) війни для Російської імперії?

2. Назвіть найбільші селянські протести середини XIX ст.

3. Які вразливі місця Російської імперії виявила Кримська (Східна) війна?

Попрацюйте з картою «Україна в Кримській (Східній) війні 1853—1856 рр.»

1. Підготуйтеся за картою розповідати про впливи Кримської (Східної) війни 1853—1856 рр. на життя на українських землях.

Сучасник про селянські повстання на Київщині. Іларіон Васильчиков (київський, подільський і волинський генерал-губернатор):

«У Канівському повіті кріпаки зі села Мартинівка — Іван Терновий, із села Таганча — Василь Білопол — проголосили на сходках своїх земляків, що інвентарні записи, які вони знайшли в церквах, це і є примірники царського указу про звільнення від кріпосної залежності. У ряді сіл повсталі організували органи самоврядування. На придушення виступу були кинуті 25 ескадронів кінноти, 9 рот піхоти та кількасот саперів».

1. Чим обґрунтовували свої дії повсталі селяни?

Слухають лірника. Київщина, XIX ст.

Коли в Україні розгорнувся селянський рух «Похід у Таврію по волю», . в Канаді столицею було проголошене м. Квебек.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

— 1853—1856 рр. — Кримська (Східна) війна;

— 1855 — селянський рух «Київська козаччина».

— 1856 р. — селянський рух «Похід у Таврію по волю».

— 1856 р. — Паризький конгрес.

2. Підготуйте історичну довідку про причини і привід Кримської (Східної) війни.

3. Підготуйте повідомлення на тему: «Українці у Кримській (Східній) війні».

4. Назвіть схему. Встановіть логічні зв’язки між її складовими частинами.

Учасники Кримської (Східної) війни — погляд фотографа.

Британський капітан артилерії

Французькі сержанти

Турецькі військові

Ополченець російської армії